Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному




Скачати 90.25 Kb.
НазваМатематична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному
Дата конвертації31.01.2014
Розмір90.25 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Математика > Документы
Математика
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості, розумінні будови і використання сучасної техніки, нових інформаційних технологій, сприйманні наукових і технічних ідей, формуванні наукової картини світу і сучасного світогляду. Окрім того, математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, економіки, креслення), тому без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини.

Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формуючий вплив предмету математики на особистість школярів. Йдеться, насамперед, про розвиток логічного мислення, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної і інформаційної культури, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості і рис характеру, емоційно-вольової сфери.

На сьогодні зміст навчального матеріалу має забезпечувати не екстенсивне, а інтенсивне навчання і самонавчання учнів, перенесення акцентів із перманентного збільшення обсягу інформації, призначеної для засвоєння учнями, на вироблення вмінь її використовувати для досягнення певних цілей, тобто на інтелектуальний розвиток учня.

Знати математику – це вміти її застосовувати. Цей підхід передбачає не лише засвоєння готових знань, а й способів міркувань, що застосовуються в математиці, створення педагогічних ситуацій, що стимулюють самостійні відкриття учнями математичних фактів. З огляду на це навчальний матеріал повинен містити загальні схеми розв’язування задач, загальні підходи до моделювання прикладних ситуацій, відомості про суть задач, їх склад і структуру.

Отже, реалізація основної мети курсу математики вимагає не лише введення допрофільної підготовки та профільного навчання математики, а й вдалий розподіл годин варіативної складової, які в сукупності дозволять значно повніше враховувати індивідуальні особливості учнів. Таким чином, підвищити якість шкільної математичної освіти та удосконалити навчання математики можна за допомогою введення додаткових курсів за вибором, факультативних занять, використання різноманітних сучасних форм та технологій викладання, добору якісного дидактичного матеріалу, проведення об’єктивного педагогічного оцінювання.

У старшій школі вивчення математики у новому 2013/2014 навчальному році диференціюється, як і в минулому, за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма, підручники, навчально-методичне забезпечення та відповідні вимоги до рівня навченості учнів.

Під час навчання математики, з-за умов профільного навчання, основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів: хімії, фізики, біології, інформатики, астрономії тощо. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язування задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах цих предметів.

Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи:

1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі);

2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі;

3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.

Залежно від профілю ЗНЗ може використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором “Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”, “Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення властивостей технічних об’єктів і процесів” тощо. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.

Профільне навчання має на меті: забезпечити поглиблене вивчення математики; створити умови для диференціації змісту освіти; сприяти рівному доступу до повноцінної освіти всіма учнями, відповідно до їхніх здібностей і потреб. Важливим завдання навчання є знайомство з математикою, як із загальнокультурною цінністю, усвідомлення того, що математика є інструментом пізнання навколишнього світу і самого себе.

Запровадження трикомпонентної структури навчального процесу (базис, профіль, курси за вибором) має вирішити проблему створення освітньої траєкторії для кожної дитини. Курси за вибором у системі до профільної підготовки і профільного навчання сприятимуть вдосконаленню змісту програми і стандарту з математики з урахуванням потреб учнів і суспільства, впровадженню нових методів і форм навчання, підвищенню мотивації і пізнавальних інтересів школярів.

Курси за вибором реалізуються за рахунок шкільного компоненту і виконують такі функції: доповнюють зміст профільного курсу, поглиблюють зміст одного з базових курсів, задовольняють пізнавальні інтереси учнів поза обраним профілем.

Курси за вибором з математики для профільної школи можна умовно поділити на такі типи.

І. Предметні курси, метою яких є поглиблення і розширення знань з математики, у свою чергу поділяються на кілька груп:

1) курси з математики підвищеного рівня, які узгоджуються з програмовими темами предмету „математика” на тому чи іншому профілі і періодом їх вивчення. Вибір таких курсів за вибором дозволить вивчати математику поглиблено на нематематичному профілі. Такі курси можуть обирати учні, які вивчають математику на рівні стандарту або академічному рівні та планують вступати до ВУЗів, де потрібен сертифікат ЗНО з математики а також для підготовки до державної підсумковою атестації. Відвідування таких курсів надасть можливість переходу з профілю на профіль.

2) курси, в яких поглиблюється вивчення окремих розділів, що входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі або профілі, де математика є інструментарієм дослідження процесів науки профільного предмета. Назви таких курсів можуть співпадати з назвами відповідних тем або елементів знань, які їх доповнюють. Зрозуміло, що в курсах такого типу обрана тема вивчається глибше ніж в курсі типу „підвищеного рівня ”;

3) курси, в яких вивчаються окремі розділи, що не входять до обов’язкової програми з математики на математичному профілі, наприклад, „Методи геометрії”, „Стратегія розв’язування нестандартних задач”, „Теорія груп” та ін., або іншому профілі природничо-математичного чи технологічного напрямків, які забезпечують їх вивчення, наприклад, „Основи лінійного програмування” для економічного профілю та ін.

4) прикладні курси за вибором з математики, що мають за мету ознайомити учнів зі шляхами та методами застосування математичних знань на практиці, розвиток інтересу учнів до сфери сучасного виробництва і техніки. Наприклад, „Елементи фінансової математики», „Математика у будівництві і архітектурі” та ін.;

5) курси, присвячені вивченню математичних методів пізнання навколишнього світу. Наприклад, „Геометричне моделювання навколишнього світу”, „Елементи теорії матричних ігор”, „Симетрія в природі” та ін.;

6) курси, присвячені історії математики. Курси такого і двох попередніх типів призначені для учнів, які цікавляться математикою для підвищення свого загальнокультурного рівня;

7) курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач з математики („Методи доведення нерівностей”, «Розв’язування завдань з модулями», «Задачі з параметрами»„Стереометричні задачі на побудову”, „Розв’язування задач економічного змісту” та ін.). Такі елективні курси можуть доповнювати програму з математики для математичного та буд-якого іншого профілю за умови врахування наявності в учнів математичних знань, необхідних для їх вивчення. Наявність відповідних вказівок у анотації до курсу є обов’язковою.

ІІ. Міжпредметні курси за вибором з математики, завданнями яких є інтеграція математичних знань з іншими навчальними предметами, наприклад, „Математичні основи інформатики”, „Математичне моделювання в екології” та ін., інтеграція між складовими предмету математика – алгеброю та геометрією („Геометрична інтерпретація тригонометричних функцій”, „Стереометричні фігури в координатах” та ін.), а також, інтеграція знань учнів про природу і суспільство, формування наукового світогляду, усвідомлення філософської складової математики („Природа математичних аксіом”, „Практичне застосування результатів математичних досліджень” та ін.)

ІІІ. Позапредметні, тобто курси за вибором, зміст яких не належить до жодного навчального предмету базового навчального плану, однак певною мірою пов’язаний з математикою (має за інструментарій математику чи містить математичні об’єкти, наприклад, „Методика швидкого запам’ятовування чисел, та виконання дій”, „Сімейна економіка” „Вплив ігор на розвиток логічного мислення” та ін.

Курси за вибором мають стати засобом впровадження інтерактивних методів навчання математики у профільній школі відповідно до індивідуальних особливостей і потреб учнів, реалізації особистісно-орієнтованого підходу. Серед таких методів актуальними є: метод проектів (самостійна діяльність учнів з вирішення самостійно поставленої проблеми та презентація кінцевого продукту, як результату діяльності); метод реферативно-дослідної діяльності (теоретико-методичне дослідження поставленої проблеми, результатом якої є реферат); метод застосування інформаційних і комунікаційних технологій (використання комп’ютера як засобу вивчення курсів з математики дозволяє вчителю економити час, здійснювати диференціацію навчання, реалізувати принцип наочності, оперативно контролювати і оцінювати результати навчання, а учню – працювати у комфортному для нього темпі; метод контекстного навчання (дозволяє познайомити учнів з азами майбутньої професії засобом математики).

Ще одна особливість елективних курсів з математики (як і з інших предметів) пов’язана вибором кожного з них порівняно невеликою аудиторією учнів різного рівня математичних здібностей, навченості та інших індивідуальних особливостей. Тому, допомагаючи учням обрати елективний курс з математики, потрібно орієнтуватися на те, до якої типологічної групи вони належать.

Для учнів, здібних, які успішно оволодівають програмовим матеріалом, перемагають на олімпіадах і мають за мету займатися науковою діяльність з математики, цікавими і корисними будуть курси, зміст яких виходить за межі програми, узагальнює і систематизує знання, задовольняє пізнавальні інтереси таких учнів і реалізує їх математичні здібності.

Учні, які здібні і мають високі навчальні досягнення з математики, але не планують пов’язувати свою майбутню діяльність з математичною наукою, оберуть переважно курси прикладного і міжпредметного характеру.

Старшокласникам, які досягли високих результатів навчання з математики завдяки наполегливості і систематичній роботі, не мають особливих математичних здібностей але планують вступати до вищих навчальних закладів, де потрібний певний рівень сертифікату ЗНО з даного предмету, доцільно пропонувати, насамперед, курси за вибором підвищеного рівня для належної математичної підготовки.

Школярів, здібних до математики, тих, що з легкістю досягли певних фрагментарних результатів навчання і, як результат, не набули належних навиків систематичної роботи і техніки обчислень, зацікавлять курси історичного і прикладного характеру. Їх зацікавлять позапредметні курси. Таким учням слід запропонувати курси підвищеного характеру а також курси за вибором з вивчення методів розв’язування задач.

У зв’язку з тим, що відведена типовими навчальними планами кількість годин на викладання математики в 5-9 класах також не дозволяє повною мірою здійснювати розвиваючу функцію навчання, підвищити якість виконання програми, формувати творчу особистість та надати відповідну підготовку до підсумкового контролю – обов’язкової підсумкової державної атестації у 9 класі, пропонуємо:

1. Збільшити тижневе навантаження викладання математики у 5-9 класах до 5 годин для загальноосвітніх класів, у 10 класі - рівня стандарту - до 3,5-4 годин, - академічного рівня – до 5 годин, не вимагаючи при цьому окремої програми.

2. Для класів профільного навчання обов’язково ввести курс за вибором по підготовці до Всеукраїнських олімпіад, виділивши при цьому додатково не менше 2 годин на тиждень.

3. Виділити, по можливості, з варіативної складової навчального плану години для впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах нових форм організації роботи з учнями: курси за вибором, спецкурси, факультативи, мета яких – розширити і поглибити вивчення програмового матеріалу, ознайомити школярів з деякими загальними математичними ідеями, підготувати здібного учня до олімпіади з математики тощо. Такі програми курсів рекомендовано Міністерством освіти і науки України: ”Збірник програм для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Факультативи та курси за вибором”, – Х.:В-во «Ранок», 2011р.. Зауважуємо, що до цих програм вчитель має право самостійно добирати додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не порушуючи логіки усього курсу.

Рекомендуємо також користуватися авторськими програмами, схваленими вченою радою ІППО Чернівецької області для допрофільної підготовки до підсиленого вивчення математики.

У педагогічній діяльності дозволяється користуватися лише навчально-методичною літературою з грифом Міністерства освіти і науки України та регіональними посібниками, схвалених вченою радою ІППО Чернівецької області.

Завідувач Науково-методичного центру

природничо-математичних дисциплін ІППОЧО О.Я.Біляніна

Схожі:

Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconТехнологічна освіта підростаючого покоління на порозі третього тисячоліття...
Пріоритетним завданням технологічної освіти в умовах впровадження нового змісту навчальних програм з трудового навчання та технологій...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconПрограми з математики (2-4 клас) пояснювальна записка цілі навчання математики
Цілі навчання математики. Курс математики початкової школи є складовою частиною курсу математики спеціальної загальноосвітньої школи...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconВивчення фізики та астрономії в сучасних умовах є важливою складовою...
Державним стандартом базової І повної загальної середньої освіти визнано концентричну побудову курсу фізики 12-річної школи. Навчальний...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconЩодо діяльності психологічної служби у знз
Психологічна служба в системі освіти є складовою частиною державної системи охорони психічного здоров’я молодих громадян України...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconМетодичні рекомендації щодо проведення батьківських зборів у загальноосвітніх закладах міста
Важливою складовою навчально-виховного процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками та сім’ями учнів
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconЄвропейська кредитно-трансферна система та вища школа україни – шляхи впровадження та адаптації
Входження освітньої сфери України до міжнародного освітнього простору визнається сьогодні важливою складовою частиною модернізації...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconМіністерство освіти І науки України Хмельницький обласний інститут...
Тижневих годин, має залишатися незмінною роль математики в розвитку мислення учнів: абстрактного І логічного, алгоритмічного. Засобами...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconМіністерство освіти І науки України Хмельницький обласний інститут...
Тижневих годин, має залишатися незмінною роль математики в розвитку мислення учнів: абстрактного І логічного, алгоритмічного. Засобами...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconПоложення про учнівське самоврядування у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів
Вих стандартів та зразків, підготовки до самостійного життя та використання свого потенціалу в інтересах суспільства, держави. Важливою...
Математична освіта є важливою складовою загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному iconВідділ освіти павлоградської райдержадміністрації привовчанської загальноосвітньої школи
Посада, місце роботи вчитель початкових класів, привовчанської загальноосвітньої школи 1 – 3 ступенів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка