Законукра ї н и




Скачати 445.92 Kb.
НазваЗаконукра ї н и
Сторінка3/3
Дата конвертації13.03.2013
Розмір445.92 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
1   2   3

Стаття 24. Заходи додаткового матеріального забезпечення
З метою поліпшення матеріального забезпечення дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування, митні органи

зобов'язані безоплатно передавати закладам, в яких виховуються

діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим

будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям дитячі речі, м'який

інвентар, транспортні засоби тощо, затримані митними органами і

конфісковані в установленому порядку, а також ті, за якими

не звернувся власник до закінчення терміну їх зберігання під

митним контролем, у кількості, що не перевищує необхідних річних

потреб відповідного закладу або сім'ї, за зверненням служби у

справах неповнолітніх.
Стаття 25. Порядок відшкодування витрат на утримання

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, та осіб з їх числа, здійснення

їм інших виплат
Порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням

дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб

з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який

інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при

працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших

виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом

Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Стаття 26. Оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування
Кабінет Міністрів України через уповноважені ним органи, Рада

міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська

та Севастопольська міські державні адміністрації забезпечують

щорічне безоплатне оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, у віці до 18 років. Рідні діти

батьків-вихователів або прийомних батьків, які проживають в одній

прийомній сім'ї або в одному дитячому будинку сімейного типу,

мають право на безоплатне оздоровлення до досягнення ними

18-річного віку.
Кошти на оздоровлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, виділяються із державного, місцевих

бюджетів, коштів підприємств, Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності та інших джерел, не заборонених

законодавством.
Стаття 27. Соціально-трудова реабілітація дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування,

які є інвалідами
Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації:
забезпечують створення мережі спеціалізованих навчальних

закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування, що є інвалідами;
забезпечують умови для здійснення освітньо-професійної

підготовки за обраними спеціальностями дітьми-сиротами та дітьми,

позбавленими батьківського піклування;
розробляють заходи і гарантії медичної, трудової, соціальної

реабілітації та адаптації дітей-інвалідів, дітей - жертв

екологічних і техногенних катастроф.
Стаття 28. Влаштування дітей, залишених батьками в медичних

закладах
У разі відсутності відомостей про батьків та родичів дитини,

залишеної в пологовому будинку чи іншому медичному закладі,

адміністрацією медичного закладу складається відповідний акт, на

підставі якого служба у справах неповнолітніх за місцезнаходженням

медичного закладу приймає рішення про передачу її на усиновлення

після досягнення дитиною двомісячного віку або влаштування під

опіку, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, до

закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування.
Стаття 29. Тимчасове влаштування дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування
У разі встановлення факту відсутності батьківського

піклування щодо дитини орган опіки та піклування зобов'язаний

протягом одного дня забезпечити тимчасове влаштування такої дитини

до вирішення питання про форму влаштування дитини.
Тимчасове влаштування дитини в разі відсутності батьківського

піклування здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом

Міністрів України.
Стаття 30. Повідомлення про дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування
Особа, якій стало відомо про дитину, яка залишилася без

батьківського піклування, зобов'язана негайно повідомити про таку

дитину службу у справах неповнолітніх або орган внутрішніх справ

за місцем її перебування.
Служба у справах неповнолітніх разом з органом внутрішніх

справ після одержання відомостей про дитину, позбавлену

батьківського піклування, зобов'язані негайно провести обстеження

умов перебування дитини та обставин відсутності батьківського

піклування і протягом двох місяців вжити заходів щодо надання

дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського

піклування. Встановлення фактів відсутності батьківського

піклування реєструється у книзі первинного обліку дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування.
Стаття 31. Права та обов'язки батьків-вихователів
Батьки-вихователі є особами, які заміняють батьків, законними

представниками своїх вихованців і захищають їхні права та інтереси

в органах державної влади, у тому числі судових, як опікуни або

піклувальники без спеціальних на те повноважень. Вони не можуть

використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини.
Набуття статусу батьків-вихователів дитячих будинків

сімейного типу не може обмежувати громадянських прав цих осіб.
Батьки-вихователі мають право:
захищати дитину, її права та інтереси як опікуни або

піклувальники без спеціальних на те повноважень;
на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських

прав батьків дітей-вихованців;
на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи

визнання його недійсним щодо дітей, які проживали разом з ними та

передані на усиновлення;
на усиновлення дітей, які перебувають на вихованні та

утриманні в їхніх сім'ях;
брати участь у вирішенні органом опіки та піклування питання

про управління майном дитини;
вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її

у себе не на підставі закону або рішення суду;
вимагати надання їм органами опіки та піклування повної

інформації про дитину та її батьків, стан її здоров'я, рівень та

особливості розвитку дитини;
самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням

думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.
Батьки-вихователі зобов'язані:
захищати права та інтереси дітей, бути їхніми представниками

в установах і організаціях;
створити належні умови для всебічного гармонійного розвитку

дітей;
піклуватися про здоров'я, фізичний, психічний та моральний

розвиток, навчання дітей, готувати їх до праці;
забезпечувати проведення двічі на рік медичного обстеження

дітей лікарями-спеціалістами та виконувати їх рекомендації;
забезпечити здобуття дітьми освіти, стежити за навчанням і

розвитком дітей у навчально-виховних закладах, підтримувати

зв'язки з учителями та вихователями;
займатися розвитком здібностей дітей, у тому числі залучати

їх до занять у позашкільних навчальних закладах;
не перешкоджати спілкуванню дитини з її рідними батьками та

поверненню дитини в разі поновлення їх у батьківських правах,

звільнення з місць позбавлення волі та в інших випадках, якщо це

не суперечить інтересам дитини і не заборонено рішенням суду;
співпрацювати з місцевими державними адміністраціями,

органами місцевого самоврядування та соціальними працівниками,

залучати спеціалістів до вирішення проблемних питань;
повідомляти відповідні служби опіки та піклування в разі

виникнення в дитячому будинку сімейного типу несприятливих умов

для утримання, виховання та навчання дітей.
Батьки-вихователі виконують свої обов'язки стосовно дітей до

досягнення ними вісімнадцяти років або до закінчення ними навчання

у відповідних закладах навіть у разі їх окремого проживання.
Стаття 32. Збереження права дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, на житло
За дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського

піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з

батьками, рідними тощо до влаштування у відповідні заклади.
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого

самоврядування (за місцем проживання дітей до їх влаштування у

відповідні заклади) несуть відповідальність за збереження

зазначеного житла і повернення його дітям-сиротам та дітям,

позбавленим батьківського піклування, після завершення їх

перебування у відповідному закладі для таких дітей, дитячому

будинку сімейного типу, прийомній сім'ї.
Жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти,

позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї

громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду,

не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів

опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування

збереження права на житло таких дітей.
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,

мають право проживати в дитячих будинках сімейного типу до

повернення їм зазначеного житла або надання житла місцевими

державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Стаття 33. Забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених

батьківського піклування, та осіб з їх числа

житлом
Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для

таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або

завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі

відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та

Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи

місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа

протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним

житлом.
Порядок забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа

затверджується Кабінетом Міністрів України.
Соціальне житло, що надається дітям-сиротам та дітям,

позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа для

проживання, має відповідати санітарним і технічним вимогам.
Стаття 34. Забезпечення медичного обслуговування дітей-сиріт

та дітей, позбавлених батьківського піклування
Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони здоров'я

забезпечує медичне обслуговування (у тому числі

стоматологами-ортопедами) дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, у межах, не нижчих за мінімальні

соціальні стандарти.
Обов'язкові медичні огляди всіх дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, здійснюються двічі на рік.
У разі потреби здійснюються взяття дітей на диспансерний

облік, постійний медичний нагляд за ними і своєчасне лікування.
Навчально-виховним закладам забезпечується пріоритетне

постачання необхідних медикаментів, медичної апаратури та

обладнання, засобів корекції фізичного розвитку.
Стаття 35. Державна статистична звітність щодо дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування
Центральний орган виконавчої влади з питань статистики

здійснює систематичне ведення державної статистичної

(неперсоніфікованої) звітності про дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, яка підлягає постійному

оприлюдненню через відповідні державні друковані засоби масової

інформації.
Стаття 36. Підготовка спеціалістів для роботи

з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими

батьківського піклування
Центральний орган виконавчої влади з питань науки та освіти

забезпечує за спеціальними програмами підготовку

спеціалістів-педагогів і вихователів для державних і недержавних

закладів для роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими

батьківського піклування, а також підготовку працівників органів

опіки та піклування.
Стаття 37. Забезпечення виховання правової культури

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування
З метою профілактики правопорушень серед дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування, і забезпечення

правової освіти в базові навчальні плани навчально-виховних

закладів для цієї категорії дітей вводиться курс "Правова

культура".
Розробка такого курсу покладається на центральний орган

виконавчої влади з питань науки та освіти.
Стаття 38. Інформування громадськості про проблеми

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування
З метою привернення уваги громадськості до проблем

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування,

центральний орган виконавчої влади з питань телебачення і

радіомовлення:
забезпечує систематичний випуск теле- і радіопередач за

спеціальними сюжетами для висвітлення питань соціального та

правового захисту, фінансової підтримки, працевлаштування і

забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, висвітлення проблем, що стоять перед

такими дітьми, перед закладами, в яких вони перебувають на

утриманні та вихованні;
сприяє поширенню реклами щодо соціального захисту дітей-сиріт

та дітей, позбавлених батьківського піклування;
пропагує усиновлення і виховання дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування, громадянами України,

виконання регіональних програм надання практичної допомоги

дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування,

запровадження шефства над ними з боку трудових колективів,

громадських організацій, благодійних фондів тощо.
Стаття 39. Організація благодійних акцій
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у

справах сім'ї, дітей та молоді, органи опіки та піклування

сприяють організації та проведенню благодійних акцій, кошти від

яких спрямовуються на матеріальне забезпечення дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують

першочергової допомоги, зокрема щодо лікування, оздоровлення тощо.
Стаття 40. Відповідальність за порушення законодавства щодо

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування
Особи, винні в порушенні законодавства щодо дітей-сиріт та

дітей, позбавлених батьківського піклування, несуть

відповідальність відповідно до закону.
Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім

частини третьої статті 18, яка набирає чинності через три роки з

дня його опублікування.
2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті

до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що

не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України в шестимісячний термін з дня

набрання чинності цим Законом:
підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України

пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим

Законом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим

Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних

для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними

органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у

відповідність із цим Законом.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 13 січня 2005 року N 2342-IV



1   2   3

Схожі:

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Законукра ї н и iconЗаконукра ї н и

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка