Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання.




Скачати 174.17 Kb.
НазваЗакон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання.
Дата конвертації16.03.2013
Розмір174.17 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
4. Розслідування нещасних випадків
Класифікація страхових випадків

Для забезпечення конституційного права громадян на належні, безпечні і здорові умови праці прийняті відповідні закони, наприклад, Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя і здоров'я громадян в процесі їх трудової діяльності.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не вимагається згоди або заяви працівника, оскільки воно здійснюється в безособовій формі.

Застрахованим особам при настанні страхового випадку проводиться страхова виплата.

^ Страховим випадком є нещасний випадок або професійне захворювання, які завдали застрахованій особі професійно обумовленої фізичної або психічної травми при певних обставинах, перелік яких затверджений постановою №1112. За цих обставин виникає страховий випадок, що дає право застрахованій особі на отримання матеріального забезпечення і/або соціальних послуг (ст. 13 Закону № 1105). При цьому всі види соціальних послуг і виплат надаються застрахованій особі або особам, які перебувають на її утриманні, незалежно від того, зареєстровано чи ні підприємство, на якому відбувся нещасний випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі — ФССНВ). Умовну класифікацію страхових випадків наведено на рис. 1.

Якщо потерпілий вже не знаходиться в трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів і у нього було виявлене професійне захворювання, то такий випадок також є страховим.

До страхового випадку відноситься і нещасний випадок або професійне захворювання, що наступили унаслідок порушення нормативних актів про охорону праці. При цьому якщо правила охорони праці були порушені самою застрахованою особою; це не звільняє страхувальника від виконання обов'язків перед потерпілим.

Смерть потерпілого від нещасного випадку або унаслідок професійного захворювання також відноситься до страхового випадку.

Окрім цього, якщо унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності була причинна шкода плоду і дитина народилася інвалідом, то такий випадок прирівнюється до нещасного випадку, що відбувся із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою і до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років їй надається допомога ФССНВ (ст. 9 Закону №1105).

Кожний із страхових випадків має свої особливості як при розслідуванні, так і при призначенні страхових виплат. Процедура розслідування залежить від того, привів нещасний випадок до летального результату або ні, відбувся з однією особою або декількома (груповий нещасний випадок) та ін. Вибір порядку розслідування представимо у вигляді схеми (рис. 2).

Розглянемо найбільш поширений із страхових випадків, а саме: нещасний випадок на виробництві, що не є груповим і що не привів до інвалідності або смерті постраждалого.

Нещасний випадок — це обмежена в часі подія або раптова дія на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, події в процесі виконання їм трудових обов'язків, в результаті яких причинена шкода здоров'ю або наступила смерть. Таке визначення нещасному випадку дане в ст. 14 Закону № 1105. Нещасні випадки на виробництві повинні розглядатися відповідно до порядку їх розслідування, затвердженого постановою №1112.

Розслідування провадиться у випадку:

— раптового погіршення стану здоров'я працівника;

— отримання їм поранення, травми, зокрема унаслідок тілесних пошкоджень, які заподіяні іншою особою;

— гострого професійного захворювання і гострого професійного і інших отруєнь;

— отримання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, поразки електричним струмом, блискавкою або іонізуючим випромінюванням;

— отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха, контакту з представниками рослинного і тваринного світу, який привів до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу роботу (більш легку) не менше ніж на один робочий день;

— зникнення працівника під час виконання їм трудових обов'язків;

— смерті працівника на підприємстві.
^ Порядок розслідування нещасних випадків
Звертаємо увагу, що розслідувати потрібно кожен нещасний випадок, навіть самий невеликий і, здавалося б, незначний.

Якщо на підприємстві відбувся нещасний випадок, то розслідувати його потрібно в певному порядку.

^ Порядок дій при нещасному випадку наступний:

1. Якщо відбувся нещасний випадок, потерпілий або свідок цього випадку повинен негайно повідомити про нього безпосередньому керівнику робіт або іншій уповноваженій особі підприємства. А той, у свою чергу, зобов'язаний:

— негайно організувати надання першої медичної допомоги потерпілому і, якщо необхідно — доставку потерпілого в лікувальний заклад;

— повідомити про те, що трапився працедавцю, керівнику первинної профспілкової організації і фахівцю з питань охорони праці;
Рис. 1

(Для відображення у конспекті)
^ Класифікація страхових випадків


— по можливості зберегти до прибуття комісії по розслідуванню нещасного випадку обстановку на робочому місці і устаткування в тому стані, в якому все було на момент нещасного випадку;

— вжити заходи до недопущення подібних випадків.

Зверніть увагу: якщо потерпілий вчасно не повідомив свого безпосереднього керівника або працедавця про нещасний випадок, що відбувся з ним, або унаслідок цього випадку втрата працездатності наступила не відразу, розслідування проводиться протягом місяця після надходження заяви потерпілої особи або особи, яка представляє її інтереси незалежно від терміну, коли відбувся нещасний випадок. Якщо підприємство до цього часу буде реорганізовано, розслідувати нещасний випадок буде правонаступник, а якщо ліквідовано — в судовому порядку.

2. Протягом доби з моменту звернення потерпілого по допомогу до лікувальної установи у зв'язку з нещасним випадком на виробництві ця установа Повинна передати екстрене повідомлення:

1) підприємству, де працює потерпілий;

2) робочому органу виконавчої дирекції ФССНВ по місцезнаходженню підприємства, де працює потерпілий;

3) установі державної санепідемслужби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий — у разі виявлення гострого професійного захворювання або отруєння.

Форма екстреного повідомлення приведена в додатку 1. до постанови №1112.

3. Одержавши повідомлення, працедавець потерпілого зобов'язаний негайно:

1) повідомити про нещасний випадок:

— робочому органу ФССНВ по місцезнаходження підприємства за встановленою формою;

— на підприємство, де працює потерпілий, якщо він є працівником іншого підприємства;

— органу державної пожежної охорони по місцезнаходженню підприємства, якщо нещасний випадок відбувся внаслідок пожежі;

— установі державної санепідемслужби, якщо виявлено гостре професійне захворювання або отруєння;

2) створити комісію по розслідуванню нещасного випадку, оформивши відповідний наказ, і організувати розслідування.

До складу комісії по розслідуванню нещасного випадку включається не менше трьох осіб. Склад комісії наступний:

— голова комісії — фахівець служби охорона праці або посадовець, в обов'язки якого входить виконання функцій фахівця з охорони праці;

— керівник структурного підрозділу підприємства де стався нещасний випадок;

— інші особи.

Рис. 1 (Для відображення у конспекті)

^ Вибір порядку розслідування нещасного випадку



Якщо потерпілий — член первинної профспілкової організації підприємства, то до складу комісії включають її представника.

Якщо нещасний випадок має важкі наслідки для потерпілого, зокрема з можливою інвалідністю, то до складу комісії обов'язково включають представника ФССНВ.

^ Не можна включати до складу комісії керівника робіт, роботи, який безпосередньо відповідає за стан охорони, на робочому місці, де відбувся нещасний випадок. Також в комісію не включають і самого потерпілого (або особу, яка представляє його інтереси).

^ Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, узяти пояснення у потерпілого, якщо це можливо, і опитати свідків (протокол опитування потерпілого і форма пояснювальної записки приведені в додатку 12 до постанови №1112);

визначити відповідність умов праці вимогам законодавства про охорону праці;

визначити обставини і причини нещасного випадку, його зв'язок з виробництвом;

встановити осіб, що допустили порушення вимог по охороні праці, розробити заходи щодо недопущення подібних нещасних випадків;

скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 2 до постанови № 1112) у трьох екземплярах;

скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (додаток 3 до постанови № 1112) в шести екземплярах.

Якщо нещасний випадок буде визнаний комісією не пов'язаним з виробництвом, то складається акт за формою НПВ (додаток 4 до постанови №1112).

Всі складені і підписані комісією акти повинні бути затверджені працедавцем. Якщо ж працедавець відмовиться скласти або затвердити акти ф. Н-5 і ф. Н-1 (або НПВ), а також якщо потерпілий буде не згоден з їх змістом, посадовець органу Держнаглядохоронпраці має право видати обов'язкове для виконання працедавцем розпорядження за формою Н-9 (додаток 8 до постанови № 1112) щодо обов'язкового проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження або перегляду актів ф. Н-1 та ф. Н-5, визнання або невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом.

Звертаємо увагу, що нещасні Випадки, які відбулися унаслідок катастроф, аварій і подій на транспорті з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, потягів, літаків, морських і річкових суден і т. д.) під час перебування в рейсі, розслідуються з обов'язковим використанням матеріалів розслідування катастроф, аварій і подій на транспорті. Такі матеріали складають відповідні органи і незалежно від порушення кримінальної справи передають їх в десятиденний термін після розслідування підприємству, працівником якого є потерпілий. Наприклад, якщо службовий автомобіль потрапив в ДТП, комісія повинна розслідувати подію з використанням матеріалів ДАІ. У таких випадках, якщо необхідно, термін розслідування комісією нещасного випадку може бути продовжений на строк до одного місяця. Продовження терміну розслідування повинно бути узгоджено з територіальним органом Держнаглядохоронпраці по місцезнаходженню підприємства.

^ Працедавець зобов'язаний зареєструвати нещасний випадок в спеціальному журналі. Його форма приведена у додатку 6 до постанови №1112.

Працедавець також зобов'язаний протягом трьох днів вислати екземпляр затвердженого акту форми Н-5 разом із затвердженим екземпляром форми Н-1 (або НПВ):

— посадовцю або спеціалісту, на якого працедавцем покладені функції з питань охорони праці, підприємства, працівником якого є потерпілий;

— потерпілому або особі, що представляє його інтереси;

— робочому органу ФССНВ по місцезнаходженню підприємства.

Окрім цього, працедавець зобов'язаний протягом трьох днів вислати екземпляр затвердженого акту форми Н-1 (або НПВ|):

— керівнику структурного підрозділу підприємства, де відбувся нещасний випадок, для здійснення заходів щодо недопущення подібних випадків;

— територіальному органу Держнаглядохоронпраці по місцезнаходженню підприємства;

— первинної профспілкової організації (або особі уповноваженій з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки).

^ Копія акту форми Н-1 висилається органу, до сфери управлінь якого відноситься підприємство, а якщо такого немає — місцевої держадміністрації.

Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті постраждалого унаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, працедавець повинен скласти повідомлення про нещасний випадок за формою Н-2 (додаток 7 до постанови 1112). Це повідомлення потрібно вислати протягом 10 днів організаціям і особам, яким раніше був висланий акт форми Н-1 (або НПВ). Повідомлення обов'язково додається до акту форми Н-1 (або НПВ) і зберігається разом з ним.

Якщо на підприємстві відбувся нещасний випадок з працівником іншого підприємства під час виконання їм завдання на користь свого підприємства, то цей випадок повинна розслідувати комісія того підприємства, на якому відбувся нещасний випадок. При цьому в розслідуванні повинні брати участь представники підприємства, працівником якого є потерпілий. Відповідно такий випадок теж бере на облік те підприємство, працівником якого є потерпілий.

Нещасний випадок, що відбувся з працівником, тимчасово переведеним на інше підприємство, розслідує і бере на облік те підприємство, на яке він був переведений.

Нещасний випадок, що відбувся з сумісником, розслідує і бере на облік підприємство, де потерпілий працював за сумісництвом.

Потерпілий працівник у разі потреби повинен пройти обстеження в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК), яка і встановить міру втрати їм працездатності для призначення страхових виплат.

Відзначимо, що медико-соціальній експертизі підлягають особи, що втратили працездатність унаслідок професійного захворювання, травм, особи, які згідно чинному законодавству мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку, звільнення від виконання відповідних обов'язків і т.п.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консультаційні комісії (ЛКК) відповідної лікувально-профілактичної установи після клінічних досліджень, які підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання, а так само у разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим же захворюванням за останні дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз — протягом десяти місяців з дня втрати працездатності. Форма направлення (ф. 88-у) затверджена Мінохоронздоров'я.

МСЕК оглядає потерпілого від нещасного випадку за наявності:

— акту про нещасний випадок на виробництві (ф. Н-1);

— висновку спеціалізованого медичного закладу (НДІ проф. патології або відділень проф. патології) про професійний характер захворювання;

— направлення лікарсько-профілактичного закладу (ф. 88-у);

— направлення керівника або профспілкового органу підприємства, установи, організації, на якій потерпілий одержав травму;

— вироку або рішення суду, постанови або направлення прокурора, слідчого, органу дізнання.

МСЕК встановлює дату, з якої ФССНВ повинен почати страхові виплати.

Після розслідування нещасного випадку і проходження потерпілим від нещасного випадку МСЕК (якщо це необхідно) для отримання страхових виплат із ФССНВ необхідно подати наступні документи:

— письмове пояснення про те, що трапилося потерпілого або особи, яка його представляє;

— екстрене повідомлення або повідомлення установи охорони здоров'я про попереднє звернення постраждалого;

— копію наказу про створення комісії по розслідуванню нещасного випадку;

— акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-5);

— акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (ф. Н-1);

— повідомлення про наслідки нещасного випадку, що відбувся (ф. Н-2);

— висновок МСЕК (корінець залишається у потерпілого);

— копію трудової книжки (для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих чинників);

— у разі потреби — довідку ДАІ про обставини ДТП, довідку на наявність алкоголю в крові;

— довідку про заробітну платню, яка видається бухгалтерією підприємства за формою додатка до постанови правління ФССНВ «Про затвердження положення про обчислення середньої заробітної платні для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, що викликали втрату працездатності» від 14.09.2004 р. №66 (далі — Положення №66);

— копію лікарняного, завірену печаткою працедавця, який заповнений повністю з двох сторін;

— копію ідентифікаційного номера постраждалого.

У ситуаціях, коли потерпілим призначена додаткова допомога (це вказано у висновку МСЕК), ФССНВ може вимагати і інші документи.

ФССНВ зобов'язаний розглянути надані документи і ухвалити рішення про призначення страхових виплат в десятиденний термін, не враховуючи дня надходження цих документів (ст. 35 Закону № 1105). Рішення про призначення виплат оформляють постановою, до якої додаються копії необхідних документів.

У передбачених законодавством випадках всі страхові виплати проводяться ФССНВ за рахунок його засобів. Повний перелік виплат, здійснюваних ФССНВ при настанні страхового випадку, приведений в статтях 21 і 28 Закону № 1105. Оскільки підприємство не бере участь в таких виплатах, ми не приділятимемо їм увагу, а зупинимося лише на лікарняному.

Зрозуміло, що всі документи, що оформляються у зв'язку з нещасним випадком, не можуть бути надані у ФССНВ відразу. Спочатку працівник йде на лікарняний. Відзначимо, що зі всіх виплат, пов'язаних з нещасним випадком на виробництві, оплата лікарняного — перша та єдина виплата, здійснювана підприємством. Оплачують «нещасний» лікарняний у розмірі 100 % середнього заробітку (доходу, оподаткування). Розраховують допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаною з нещасним випадком на виробництві, так само як і не пов'язаної з ним, тобто відповідно до постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плані (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню» від 26.09.2001 р. № 1266

При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачує власник або уповноважений їм орган за рахунок засобів підприємства (п. 4 ст. 34 Закону № 1105), решта днів оплачується за рахунок коштів ФССНВ.

У випадку якщо на дату звернення за страховою виплатою у зв'язку з втратою працездатності в результаті нещасного випадку або професійного захворювання працівник, що має право на отримання страхових виплат, вже не працює на виробництві, з яким пов'язана така втрата працездатності, обчислення його середньої заробітної платні здійснюється згідно затвердженому ФССНВ Положенню №66, розробленому на виконання п. 12 постанови № 1266.

Загальноприйнятим є такий порядок оплати лікарняного: підприємство за рахунок своїх засобів сплачує всю суму лікарняного, а потім закриває розрахунки з ФССНВ за рахунок сплати страхових внесків до цього фонду. Про це сказано в п.4.11 Інструкції про порядок перерахування, обліку і витрачання страхових засобів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, затвердженої постановою ФССНВ від 20.04.2001 р. № 12, а саме: якщо працедавці виплатили потерпілому кошти за тимчасову непрацездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві до відновлення їм працездатності або до встановлення йому інвалідності, то вони перераховують у ФССНВ суму, рівну різниці між нарахованими страховими внесками і витратами на вказану виплату.

На підставі журналу реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків, актів форми Н-1 і форми НПВ, а також даних бухгалтерського обліку працедавець повинен надавати в органи статистики звітність про постраждалих, при цьому він несе відповідальність за достовірність такої звітності.

Форми звітності, в яких відображаються дані про нещасні випадки, наступні:

форма №1-ПВ (строкова — місячна, квартальна) «Звіт по праці», яка затверджена наказом Держкомстату України від 21.07.2003 р. №224. Термін подачі — не пізніше за 7-е число після звітного періоду;

форма №7-тнв «Звіт про травматизм на виробництві», яка затверджена наказом Держкомстату України від 14.08.2002 р. №309. Термін подачі — впродовж 25 календарних днів, після останнього календарного дня звітного року.

За неподання цієї звітності або порушення термінів її подачі посадовці підприємства можуть притягати до адміністративної відповідальності по ст. 186 КУпАП.
5. Засоби індивідуального захисту
Відповідно до п. п. 5.4.1 Закону про податок на прибуток до валових витрат відносяться витрати на забезпечення найнятих робітників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування по переліку, який встановлює КМУ.

При керівництві даною нормою слід звернути увагу на розпорядження КМУ від 21.08.97р. № 462-р, в якому йде мова про можливість включення таких витрат у валові відповідно до переліку і норм, встановлених чинних нормативно-правових актів. Для цих цілей підприємству необхідно керуватися типовими (галузевими) нормами і нормативами.

Отже, витрати на придбання і видачу працівникам спецодягу, взуття, обмундирування в межах, які встановлені у типових (галузевих) нормах включаються у валові витрати. Якщо спецодяг видається понад встановлені норми, то витрати на її придбання у валові витрати не включаються.

Адже проте не завжди можна стовідсотково сказати, в межах або понад норму буде виданий спецодяг? Діяти можна таким чином.

При придбанні спецодягу його вартість можна відразу віднести до складу валових витрат, у разі чого стверджуючи, що такий спецодяг видаватиметься тільки в межах встановлених норм. При цьому спецодяг повинен відноситися до вартості запасів і підлягає перерахунку по п. 5.9 Закону про податок на прибуток. У періоді придбання і в подальших звітних періодах вартість спецодягу, не виданого працівникам, шляхом проведення перерахунку по п. 5.9 зменшуватиме суму валових витрат звітного періоду і фактично у валові витрати включатися не буде.

Якщо ж в одному із звітних періодів спецодяг буде виданий понад встановлені норми, то для цілей оподаткування він визнається використаним не в господарській діяльності, а його вартість підлягає відображенню по графі 4 «Запаси, використані не в господарській діяльності» таблиці 1 додатку К1/1 до Декларації по податку на прибуток підприємства. Таким чином зменшиться вартість запасів на початок звітного періоду, а в результаті фактично відбудеться зменшення суми валових витрат.

Крім того, вважаємо, що видачу спецодягу понад встановлені норми не можна віднести до терміну «безкоштовно надані товари», оскільки надання спецодягу регулюється не цивільно-правовим, а трудовим законодавством. Тому передача спецодягу понад встановлені норми не є продажем товарів, і у валові доходи вартість спецодягу включати не потрібно.

Спецодяг, виданий в межах встановлених норм, не включається в сукупний прибуток оподаткування працівника. Зокрема п. п. 4.3.14 Закону про податок з доходів передбачено, що не включається до складу загального місячного або річного оподаткування прибутку працівника вартість робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, обмундирування, отриманих в тимчасове користування по переліку і граничним термінам їх використання. Отже, дана пільга розповсюджується на осіб, які:

— мають право на отримання спецодягу (для видів робіт або професій відповідним переліком встановлений норматив необхідного спецодягу);

— знаходяться у відносинах трудового найму з працедавцем, що надає спецодяг;

— після закінчення терміну носіння (при отриманні нового) або закінченні трудових відносин повернули спецодяг працедавцю, який його надав.

^ Якщо хоч би одна з цих умов не виконується, то вартість спецодягу підлягає включенню в сукупний дохід оподаткування працівника.

Законом про податок з доходів передбачено, що якщо платник податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому такі робочий одяг, взуття, обмундирування, засоби особистого захисту, граничний термін використання яких не вийшов, то під час остаточного розрахунку первинна вартість такого майна включається до складу додаткових благ, наданих такому платнику податку.

Самі різновиди засобів індивідуального захисту більш детально розглядаються дисципліною «Цивільний захист».
Заключна частина.
Ми з вами розглянули юридичні та частково фінансові засади охорони праці. На наступних лекціях ми ознайомимось з питаннями санітарної гігієни.

Схожі:

Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconФонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві...
Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconЗакон України “Про Охорону праці
Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,...
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconКабінет міністрів україни постанов а від 25 серпня 2004 р. N 1112...
Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального...
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconДо Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconЖурнал реестрації осіб, що потерпіли від нещасних випадків
Фонду социального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconІнформаційний лист
Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професйних захворювань україни...
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconІнформаційний лист
Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професйних захворювань україни...
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconІнформаційний лист
Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професйних захворювань україни...
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconПлан роботи Спілки фахівців з бждл на 2013рік
Організація співпраці з фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Обговорення плану сумісної роботи
Закон про охорону праці. Крім того, Законом №1105 запроваджений такий вид соціального страхування, як страхування від нещасних випадків на виробництві І професійного захворювання. iconДодаток 3 до п 2 Порядку організації доступу до публічної інформації
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка