Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту»




Скачати 293.37 Kb.
НазваРеферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту»
Сторінка1/3
Дата конвертації04.03.2013
Розмір293.37 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Право > Реферат
  1   2   3
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

РЕФЕРАТ

З ДИСЦИПЛІНИ

СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

НА ТЕМУ:

«Характеристика права Стародавнього Єгипту»

Виконали:

Солона В., Пишкович М.

студенти ІІ курсу ПБ-25

Київ 2011

ЗМІСТ

Вступ

Важливе місце в системі юридичної освіти має така наука, як історія держави і права зарубіжних країн. Вона визначає предметом свого дослідження і вивчення процес розвитку держави у ряді країн Європи, Азії і Африки, а також відповідних ним систем права в історичній послідовності.

Єгипет став другим за часом після Шумера центром, де сформувалися древні цивілізація, культура і державність, що зробили потужний вплив на середземноморські цивілізації подальшого і на всю світову історію. На відміну від Месопотамії, староєгипетська державність практично не уривалася, заклавши єдину традицію організації, що мало змінилася впродовж більш ніж двох століть.

Єгипет - найбільша загадка старовини. Його можна вивчати з різних позицій, враховуючи етичні, демографічні, конфесійні, соціально-економічні аспекти.

Коли виникла ця держава, наука не дає точної відповіді на це питання. Лише за непрямими даними визначається час, коли на берегах Нила закипіло життя. У багаточисельних наукових працях і підручниках сучасні єгиптологи називають "дні народження" країни Хапі (одна з древніх назв Єгипту) - друга половина IV тисячоліття до н.е.

Актуальність теми зумовлена тим, що приблизно 5 тис. років тому на території сучасного Єгипту утворилась єдина держава, що стала важливим елементом староєгипетської цивілізації, яка проіснувала 3 тисячоліття, тобто довше, ніж вавилонська або шумерсько-аккадська. Тут, як і у всякій іншій цивілізаційній культурі, були свої періоди підйому, благоденствування, потім зламу і занепаду, а також періоди соціальних потрясінь і так далі.

Наука з часів Шамполіона, що розкрив таємницю ієрогліфів, орієнтується по древній писемності і матеріальній спадщині - пірамідам, розвалинам величних храмів, скульптурним зображенням, що збереглися. І з цього нам стало відомо, що у Єгипті раніше, ніж в інших країнах, склалося рабовласницьке суспільство.

Ще однією важливою особливістю єгипетської цивілізації являлося те, що вона була дітищем одного етносу.

Як бачимо, історія Стародавнього Єгипту досить цікава. Вона відрізняється самобутністю, як і культура Єгипту. Недаремно, саме в цій країні було споруджено декілька чудес світу, у тому числі єдині, такі, що дійшли до нашого часу, піраміди. З цієї причини вивчення історії становлення держави і права в Стародавньому Єгипті, а також періоду його розквіту і занепаду є для мене досить цікавим і повчальним процесом.

Отже, єгипетському праву був притаманний міфологічний та релігійний характер. Воно виявлялося, насамперед, через норми звичаєвого права, які були основою правових відносин і являли собою традиційні норми суспільного життя, санкціоновані силою держави. В правовому регулюванні інтреси держави ставились вище за суспільні. Єгипетське право досягло достатньо значного, як для ранньодержавного утворення, рівня розвитку та виконувало свої найголовніші функції.


  1. ^ Джерела права

Джерела з історії права Стародавнього Єгипту поділяються на чотири групи:

1) староєгипетські писемні пам’ятки;

2) повідомлення античних авторів та Біблії про Єгипет;

3) жанрові сцени, зображені на стінах храмів і гробниць;

4) пам’ятки матеріальної культури.



Серед єгипетських писемних джерел майже повністю відсутні юридичні документи та матеріали господарської звітності, а ті окремі, що дійшли до нас, не в усьому правдиво відтворюють правове життя країни, бо єгиптяни мали вроджену «пристрасть до рекордів, звершень, переконань». Джерелами знань про політичні і правові погляди стародавніх єгиптян є надписи та зображення на стінах гробниць, храмів, стелах, папіруси та тексти фольклорного походження. Особливу категорію джерел складають "Повчання", в яких, як правило, відсутній міфологічний початок.1

До найдавніших джерел єгипетського права належать звичаї, тісно пов'язані з міфічними приписами та релігійними нормами. Згідно з легендою початок найдавнішого законодавством Єгипту поклав бог Тот, він передав єгипетським жерцям 42 священні книги, перші тринадцять з яких були присвячені повноваженням фараона і основним законам. У «Мемфістському трактаті», складеному жерцями бога Птаха в період Стародавнього царства, описуються діяння богів-творців, які не тільки створили номи і храми, заснували ритуали і жертвопринесення, але також проголосили загальну гармонію, особливий громадський порядок та істину в формі найважливішого для єгиптян принципу справедливості, так званого маат і втіленого в образі богині Маат. У «Повчанні Мерікара» йдеться про стародавні канони єгиптян, звичаї поведінки: «Уподібнюйся своїм батькам і своїм предкам ... дивись, їхні промови збережені в (древніх) письменах. Розгортай (папірусні сувої), щоб ти міг їх читати і поступати згідно знання ... Твори маат, і ти будеш довго перебувати на землі ». 2

Велике значення в якості джерела права мало також законодавство фараонів. Воно мало динамічний характер, а сам фараон розглядався як джерело своїх законів. Можливо, саме тому, кодифікований закон вважався несумісним з величчю фараона, який не міг обмежуватися у своїх ініціативах, спроби систематизації законодавства були доволі рідкісні в історії права Стародавнього Єгипту. Своєрідні збірки давньоєгипетського права були складені під час чотирьох наступних фараонів: при фараоні першого правлячої династії Менесі (кінець IV тис. до н. Е..), при фараоні Сазіхісе в епоху Стародавнього царства, при фараоні ХХ династії Рамзесі II Великому і при фараоні XXIV династії Бокхорису (720-715 рр.. до н. е..). 3

Французький єгиптолог Ж.-Ф. Шапмольон у своєму короткому описі правління Рамзеса Великого вказує на те, що «він хотів зміцнити благополуччя його (Египта) жителів і оприлюднив нові закони», серед яких «найбільш важливим був той, який надавав всі класам його підданих право власності у всій його повноті ». Рамзес Великий розділив свою державу на 36 провінцій, якими управляли призначені чиновники відповідно «з повним кодексом писаних законів».

Фараон Бокхорису відомий як великий реформатор і законодавець, діяльність якого послужила зразком для Солона в період проведення ним реформ в Афінах (594 р. до н. Е..). У кодексі Бокхорису, велике місце відводив регламентації торговельних угод та інших договорів. Від царських «законів» (хеп) відрізнялися його «накази», або інструкції (теп-ред), узаконення, що регулювали посадове право і були адресовані для джаті, жерців, воїнів, ремісників і інших верств.

У багатьох випадках силу джерела права здобували судові рішення фараона і джаті, адміністративні розпорядження вищих посадових осіб, а також міжнародні договори. Так, відомий торговий договір єгипетської цариці Хатшепсут (1525-1503 рр. до н.е.) З царем Параху, головою держави Пунт (сучасне Сомалі). Мирний договір 1296 до н. е., укладений між фараоном Рамзесом II і хетським царем Хаттусилі III, є першим відомим в історії міжнародним договором, що містить основні принципи давньосхідної дипломатії:

1) обидві держави відмовлялися від застосування сили один проти одного і брали на себе зобов'язання вирішувати всі непорозуміння шляхом переговорів;

2) сторони укладали військовий союз на випадок, якщо одне з договірних держав стане об'єктом нападу з боку третього, і зобов'язувалися надавати один одному збройну допомогу;

3) вони заявляли про обопільну видачу злочинців знатного і незнатного походження.





  1. ^ Зобов`язальне право

Коли почали розвиватися торгівля і обмін в Єгипті, тоді і з`явились різноманітні види зобов’язань, які з часом набували вигляду правових форм. Дуже довго договори укладалися лише у формі урочистих клятв, що супроводжувалися різними співаннями та замовляннями; основною ж особливістю таких клятв було виголошення їх перед жерцями та урядовцями. Щоправда, коли до влади прийшов фараон Бокхоріс, договірне право мало бути звільнене від всяких релігійних обрядовостей, що й сталося, коли воно набуло договірного характеру. Проте вплив релігії, насамперед урочистих клятв, зберігався. Як свідчать грецькі історики, фараон Бокхоріс постановив про те, що коли який-небудь чоловік чи жінка починали заперечувати свій борг(коли самого по собі договору і свідків не було), та ще й присягне в цьому, тоді їх зможуть звільнити від його сплати.

^ Окремі види договорів. Договір купівлі-оренди землі. Якщо враховувати таку особливість, як цінність землі, то в Єгипті існував певний порядок передачі її з рук у руки. Цей договір передбачав дію трьох актів:

  1. перший акт полягав у тому, щоб досягнути певної згоди щодо змісту договору та його письмового оформлення: між продавцем та покупцем на рахунок предмету договору і домовитися про те, як саме буде проводитися платіж, а також повинен бути запис, що ціна сплачена. Продавець брав зобов’язання передати право власності, здійснивши відповідні формальності та гарантував покупцеві забезпечення від можливих претензій з боку третіх осіб.

  2. другий акт набував досить релігійного характеру, із цього продавець мав дати клятву, яка підтверджувала укладення договору і полягав у підтвердженні угоди клятвою сторін;

  3. третій акт вводив покупця у володіння, це вело до переходу права власності на землю.

Та потім другий акт перестали дотримуватись.

Та згодом другий акт перестав здійснюватись. Коли у розпорядженні нерухомою власністю володів формалізм, тобто це означалє, що саме він – характерна риса права Єгипту. Всі договори могли укладатися лише в усній чи письмовій формі. Також важливо зазначити, що в обох випадках потрібна була наявність свідків.

^ Договори купівлі-продажу. Наявність ринків продажу та обміну товарів було відомо вже в епоху Стародавнього царства, тобто період ІІІ-VІ ст., приблизно 2800-2250 рр. до н. е. Стало відомо, що договір купівлі-продажу був дуже поширений на території Єгипту. Також існували гроші – мідяки, срібні та золоті монети. Відомо, що з плином часу торгівля все більше набувала певного розвитку, так як охоплювала все більше коло товарів. Найбільш характерне це для періоду існування Нового царства (1580-1085 рр. до н. е.). щоправда, не все можна було вільно продавати і купувати. Наприклад, землею мали право розпоряджатися лише представники вищих верств населення – служива знать, жерці, а також храми. Як бачимо, селяни тривалий час не могли цього робити. Бо лише фараон Бокхоріс дозволив селянам подавати і купувати ті землі, що належали храмам чи воїнам і чиновникам (звичайно, за їх згодою). Проте не всі землі могли бути виставлені на продаж, общинні та царські землі селяни не мали права ані купувати, ані продавати.

Могли продаватися різні види товарів, а також земля і раби. Договір купівлі-продажу нерухомості завжди укладали з проводженням формальностей, які не можна було пропустити, зокрема це відбувалось в ранню епоху. Це відбувалося у дотриманні здійснення трьох послідовних актів, які були однаковими з актами договору купівлі-оренди землі.

^ Договір позики. Цей договір теж здавна відомий і достатньо поширений. Об’єктом договору позики були речі, раби, продукти, зерно тощо. Забезпеченням повернення позиченого служив сам боржник або члени його сім`ї: при неповерненні боргу вони ставали рабами. Ще одним видом забезпечення зобов’язання були мумії батька, інших родичів та самого боржника (на випадок смерті), яких до сплати боргу не можна було поховати, тобто померлі, за віруванням єгиптян, не могли переселитися в потойбічний світ і продовжувати життя.

За часі фараона Бокхоріса боргове рабство було скасоване. Тобто за законами фараоновими було заборонено перетворювати боржників у рабів, а селянам дозволялось здійснювати відчуження і заклад своїх наділів. Селянам вперше дозволили заставляти землю, на якій вони працювали. Кредиторам було заборонено самовільно захоплювати як заставу майно боржника, зокрема весь сільськогосподарський та ремісничий інвентар. Це мали право зробити лише царські урядовці і храми. Бокхоріс обмежив розмір відсотків для позики, встановивши максимум у 30 % на рік для грошової позики і 33,3 % - для позики зерном. Загальна сума відсотків за час погашення боргу не повинна перевищувати розміру боргу. Було заборонено нараховувати відсотки на відсотки (знову ж таки за винятком державних органів і храмів – їм це дозволяли, і в подібних випадках допускалось доводити загальну суму відсотків до чотирикратної суми боргу). 4

Також мали місце договори позики (до 100 % річних), найму, оренди землі. А от останньому випадку орендна плата становила від 1/3 до 5/6 врожаю (якщо надавалося ще й зерно для посіву).

^ Договір наймання. Цей договір теж був відомий на території Стародавнього Єгипту. До речі, він міг бути як особистого, так і речового наймання. В першому різновиді говориться про те, як найматися могли сільськогосподарські працівники, майстри-будівельники, лікарські послуги, художники, ремісники та ін. В другому наймалися речі, це коли майно передавалося в оплатне користування на певний час. І якщо бачили, що ця річ не могла бути доцільно використана в роботі, як, наприклад, раб, який був хворий чи не міг працювати, то власник цієї речі мав віддати плату за оренду в двократному розмірі. Важливо зазначити, що втрата чи загибель речі, яку орендували, не могла звільнити орендаря від оплати орендної ціни. Повинна ж була вона повернути власнику орендованої речі її вартість.

В Єгипті угіддя, які призначені для сільськогосподарського вжитку, віддавали в оренду не більше, ніж на рік. А от інші землі під забудову, якісь будівлі, житлові будинки могли віддаватися на необмежений строк. Орендну ціну за поле виставляли, як правило, якоюсь частиною врожаю. Але орендовану землю потрібно було обов’язково обробляти. Проте, важливим є те, що неврожай не міг звільнити орендаря від платні.

Широко поширення набули договори перевезення вантажів. Власники кораблів були, як правило, на державній службі і були матеріально відповідальними особами, унаслідок чого були зобов`язані відшкодовувати власникові збиток в разі загибелі чи псування товару. Під час тривалої дороги (наприклад, при доставці зерна з Нубії до Фів) вантаж охороняли воїни відповідних гарнізонів. При отриманні вантажу в пункті призначення місцеві працівники, наприклад, працівники зерносховища, були зобов`язані в найкоротші терміни надіслати в столицю писарям казначейства звіт про здобуття і розподіл вантажу.

Єгипетському праву відомий договір поклажі, тобто зберігання чужих речей. Зберігання було безоплатним. Зберігач повинен був ставитись до переданої йому речі з усією відповідальністю. Цей договір охоронявся ще й релігією. Існували також інші види договорів – товариства, обміну тощо.5

Ряд договорів супроводилися оформленням особливого «документа про забезпечення», який фіксував тимчасовий характер договірних стосунків, обмежуючи їх трирічним терміном (договори позики, «контракти поневолення», оформляючи рабство, що пішло з боргів. Гарантіями прав сторін служили «документи про забезпечення» і розписи того, що скріпляє основний договір клятвою і право звернення в спірній ситуації в «будинок суддів».

А у спеціальні «будинки записів», які були своєрідними державними архівами, поступали на тривале зберігання більшість ділових документів, засвідчуючий характер і походження тієї чи іншої власності, включаючи відомості про посади і службові володіння, копію документів по купівлі-продажі, оренди та ін. Джерела, що дійшли до нас підтверджують вищий юридичний авторитет всякого роду довідок-відомостей, видаваних за запитом чиновників і суддів «будинками записів»


  1   2   3

Схожі:

Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconРеферат з дисципліни Сучасні інформаційні технології на тему: «Сервіси пошукової системи “мета”»
«Мета» – це безкоштовний сервіс, який не має ніяких зобов'язань перед власниками сайтів І не гарантує «правильного» місця видачі
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconРеферат з дисципліни: Сучасні інформаційні технології На тему: «Книговидавнича...
Він запропонував також перший дерев’яний друкарський верстат. Після смерті Й. Гутенберга мистецтво книгодрукування латиницею поширилось...
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconРозділ Інформаційні технології в організації процесу навчання Поняття...
Аналіз програми курсу «Основи економіки» та психологічна характеристика групи навчання; 15
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconРеферат з дисципліни: Релігієзнавство на тему: «Зороастризм релігія стародавнього Ірану»
А це занадто складно для розуміння. А ось вогонь ще в одній іпостасі — нищівна сила, що руйнує І природу, І людські домівки, не зупиняється...
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» icon«Сучасні офісні інформаційні технології»
Практична робота № Діагностування комп'ютера та інформаційно-комунікаційних засобів
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconПрирода й населення Стародавнього Єгипту
За допомогою карти подумай І скажи: ”Чому Єгипет розташований лише вздовж течії Нілу?”
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconПрограма курсу за вибором «сучасні офісні інформаційні технології»
Юрій Дорошенко, завідувач лабораторії навчання інформатики Інституту педагогіки апн україни, доктор технічних наук, професор
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» icon«Мистецтво Стародавнього Єгипту»
Що ж служило передумовой для виникнення справді магічного мистецтва стародавніх єгиптян, що примушувало їх створювати такі грандіозні...
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconЦодікова Н. О. Сучасні інформаційні технології в системі підготовки майбутнього вчителя фізики
Студент – це активний суб'єкт, який самостійно діє, володіє індивідуальними схильностями, інтересами І життєвими устремліннями
Реферат з дисципліни сучасні інформаційні технології на тему: «Характеристика права Стародавнього Єгипту» iconРеферат на тему: Початок філософії у Китаї
Стародавнього Китаю можна поділити (не рахуючи неолітичних культур Яншао І луньшань) поділити на шість періодів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка