«Політична криза: позиції громадянського суспільства»




Скачати 48.02 Kb.
Назва«Політична криза: позиції громадянського суспільства»
Дата конвертації26.03.2013
Розмір48.02 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
ДЕКЛАРАЦІЯ

громадських організацій Донеччини
Громадські організації Донеччини, які представляють частку громадського сектору регіону, зібралися на „круглому столі” «Політична криза: позиції громадянського суспільства»,.аби висловити своє бачення причин, які призвели до кризи у суспільстві, та можливих шляхів виходу з неї. Найголовнішими питання для обговорення стали

  1. Загрози і виклики політичної кризи для суспільства.

  2. Які вимоги мають висунути громадяни до політиків та виборчої кампанії?

  3. Що і як має робити організована громадськість в умовах політичної кризи?

Майдан 31 березня 2007 р. та перший Указ Президента про розпуск Верховної Ради започаткував процес активного обговорення проблем діяльності влади, політикуму. Відтоді точаться запеклі дискусії щодо причин такого розвитку подій.

Одним з головних чинників, які призвели до політичної кризи, на нашу думку, стало перетворення політики в інструмент збагачення і лобіювання власних і корпоративних інтересів окремих політиків, нехтування ними Конституції та законів України. Тим самим суспільству було подано надто небезпечні приклади маніпулювання правом.

Така ситуація стала можливою й через занадто низькі моральні стандарти нинішнього українського політикуму, його незрілість та невідповідність його дій стандартам демократичного життя. Нажаль, суспільство вимушено спостерігати приклади, коли люди, покликані розробляти і приймати Закони та забезпечувати їх неухильне виконання, публічно їх порушують.

Такий перебіг подій загрожує безпеці держави та суспільства, порушує громадський спокій і права громадян, сприяє деформації суспільної моралі. Внаслідок цього поглиблюється неповага до Закону, неповага до держави, її інститутів, уряду, прокуратури, суду.

Слід констатувати, що одним з чинників для чисельних порушень основного Закону стало внесення в його текст в грудні 2004 року низки змін і доповнень. Вони вносилися передовсім виходячи з політичних інтересів учасників та конкретного політичного моменту і зовсім не зважали на довгострокову перспективу розвитку суспільства. Саме тому ці зміни не тільки не покращали зміст Конституції, а навпаки, створили прецедент політичного знущання та її публічного.

Апелювання щодо недосконалості Конституції, законодавства в цілому, ще не є аргументом на користь квапливості в законотворчому процесі.

Якщо Конституція дійсно потребує змін, то поспіх у її оновлення криє небезпеку того, що нові зміни готуватимуть знову політики, і є великий ризик, що вони знову будуть її пристосовувати „під себе”, під доцільність та „політичний момент”. Тоді громадян України знову з часом чекатимуть нові кола конституційних баталій. Найоптимальніший шлях розробки будь-яких змін до Конституції – через створення спеціальної Конституційної Асамблеї, до якою ввійдуть фахівці права, представники громадськості, колишні народні депутати. Результат роботи такої Асамблеї мусить бути прогодований парламентом. Тільки таким чином можна уникнути використання процесу оновлення Основного Закону в інтересах будь-яких політичних сил.

За обвинуваченнями політиків у безвідповідальності на другий план відійшло питання відповідальності самих громадян. У суспільстві ще не склалися стійкі традиції поваги до Закону. Загалом існуючи події – віддзеркалення проблем суспільства – не повага до Закону, відсутність імперативної установки його дотримуватись, не повага до суду як інституції. За словами про дотримання Конституції – йде її тотальне порушення.

Треба зважати, що будь-які Закони ( в тому числі і зміни до Законів), мало чого варті, доки якщо безумовне дотримання їх норм всіма громадянами не стане імперативом їх життя, в тому числі і суспільно-політичного.

Сьогоднішня політична криза несе в собі не тільки негативні наслідки. Суспільство має розумно її використати і перетворити цей переломний момент в шанс власного оновлення і оздоровлення. .

Ясно, що в сучасних реаліях недовіри і доволі високого розчарування громадян в спроможності державних інституцій організувати суспільство на пошук шляхів виходу з цієї скрутної політичної ситуації, своє слово має сказати українське громадянське суспільство і його головний сегмент - мережа громадських організацій

Громадські організації Донеччини – учасники „круглого столу” – відмічають різні, іноді протилежні погляди на окремі питання, зокрема на доцільність депутатської недоторканості, можливостей громадян впливати на владу, необхідність внесення змін до Конституції. Разом з тим представники громадських організацій вимагають від політиків та від керманичів держави наступне:
У короткочасній перспективі –

  • Проведення чесних виборів за відкритими списками, унеможливлення фальсифікації.

  • Підняття стандартів передвиборчих перегонів, виключення брудних технологій.

  • Не використовування передвиборчих змагань для розколювання суспільства, протиставлення одних виборців іншим.

  • Сприяння широкому залученню громадськості для спостереження за голосуванням.

  • Не включення до виборчих комісій осіб, які на минулих виборах вдалися до фальсифікацій.

  • Впровадження теледебатів між представниками НУО та кандидатами в депутати.



Стратегічними вимогами громадськості є

1) підтримка найоптимальнішого шляху розробки нового варіанту Конституції – через створення спеціальної Конституційної Асамблеї, до якою ввійдуть фахівці права, представники громадськості, колишні народні депутати.

2) Кандидати у депутати мають публічно підтримати ухвалення відповідного Закону у парламенті протягом перших трьох місяців роботи Верховної Ради.

3) Вважаємо конче важливим звернутися до ЗМІ з пропозицією ширше залучати інтелектуальний ресурс суспільства, а не обмежуватись політиками, впроваджувати більше публічних дискусій з представниками громадянського суспільства.

4) Запропонувати народним депутатам прийняти „моральний кодекс депутата”.

6) Політикам та високопосадовцям накласти табу на публічні образи вищих інституцій держави та високих посадових осіб держави.

7) Журналістам та ЗМІ бойкотувати (не надавати ефіру) політиків, які образливо висловлюються щодо символів держави, Президента, Спікера ВР, Прем’єр-Міністра, Суду, зокрема Конституційного.

8) Журналістам та політикам впроваджувати більш моральні стандарти дискусій та публічних виступів.

9) Всім політичним силам взяти перед виборами зобов’язання у разі неприйняття Верховною Радою низки найважливіших Законів (Про Президента, Про Кабмін, Про регламент Верховної ради, Про опозицію, щодо місцевого самоврядування тощо), протягом півтора року після обрання – розпуститися після 2 років.
Ми впевнені, що політики мусять відчувати тиск і залежність від громадян не тільки у передвиборчий період. Політики змінюватимуться лише під тиском з боку громадян, з боку суспільства. І тут роль НУО надзвичайно важлива як інструментів „оформлення” вимог суспільства до політиків. Тому ми вважаємо вкрай необхідним проведення Громадянської Асамблеї України найближчим часом, а також повторного зібрання громадських організацій через рік.

Прийнято на „круглому столі” у Донецьку 9 липня 2007 року

Схожі:

«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconРеферат з дисципліни: Політологія На тему: політична культура особистості
України є політизація всіх сторін життя нашого суспільства. Докорінні зміни в соціально-політичному розвитку нашої держави пов'язані...
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconТема: Держава І політична система суспільства
Розділ методологічні проблеми дослідження політичної системи розділ політична система суспільства
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconПропозиції громадських організацій до Програми дій Уряду щодо політики...
Наявна державна політика в Україні щодо організацій громадянського суспільства ускладнює реалізацію соціально значимих громадських...
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconУ сучасних умовах українського суспільства правова освіта є одним...
Вона спрямована на отримання знань, навичок, ставлень І ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування,...
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconВступ
Вплив засобів масової комунікації на формування громадянського суспільства в Україні
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconКонцепція Всенародного Громадянського Союзу України
Як громадсько-політична сила, Всенародний Громадянський Союз має створюватися І діяти шляхом створення, об’єднання та діяльності...
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconГромадянське суспільство: політологічний аспект
Сучасна ідея громадянського суспільства: стосунки між “споживачем” та “громадянином”
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconРезолюція круглого столу круглий стіл «Моральна криза українського...
Ми, представники релігійних громад, мирянських товариств та освітніх закладів, що об’єднані вірою у Господа нашого Ісуса Христа І...
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconСкладові елементи соціальної роботи
Соціально-економічна криза супроводжувалась ідейною: руйнувались ідеологічні принципи та догми, звичні для суспільства, відбувалася...
«Політична криза: позиції громадянського суспільства» iconОсобливості взаємодії органів державного управління та організацій...
Україні громадського суспільства, захисті прав І свобод громадян все більш значущу роль відіграють недержавні організації, що складають...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка