Анкета ст




НазваАнкета ст
Сторінка1/3
Дата конвертації04.03.2013
Розмір0.49 Mb.
ТипАнкета
uchni.com.ua > Право > Анкета
  1   2   3


Вчителя початкових класів

Пустовітської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів

Колісник Руслани Василівни
2010р.

Посада: вчитель початкових класів

Стаж роботи: 18 років

Категорія: спеціаліст I категорії
Зміст

  1. Заява ………………………………………… 1 ст.

  2. Анкета ………………………………………. .2 ст.

  3. Характеристика ………………………………4 ст.

  4. Опис досвіду ………………………………….5 ст.

  5. Література …………………………………….14 ст.

  6. Додатки ………………………………………..15 ст.


Голові журі

II туру Всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2011" Нечипоренку В. А. вчителя початкових класів Пустовітської ЗОШ І - III ступенів

Колісник Р. В.

Заява
Прошу Вас надати мені можливість взяти участь у II турі Всеукраїнського конкурсу "Учитель року - 2011".

23.11.2010 р. ______________

АНКЕТА переможця II туру Всеукраїнського конкурсу "Учитель року"

1. Прізвище, ім'я, по батькові Колісник Руслана Василівна

2. Дата і місце народження 08. 10. 1973 року

3. Повна домашня адреса з поштовим індексом, телефон, е-mail

08840 Київська область, Миронівський район, с. Пустовіти

вул. Садова, 4 тел. 44–4–45

4. Паспортні дані (серія, №, ким, коли виданий, адреса реєстрації)

СК 453880 Миронівським РВГУ МВС України в Київській області

10 січня 1997 року

5. Ідентифікаційний код 2694403265

6. Освіта, назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність за дипломом вища, Київський міжрегіональний інститут удосконалення вчителів імені Бориса Грінченка

7. Місце роботи (повна назва, адреса, телефон закладу) Пустовітська загальноосвітня школа I–III ступенів с. Пустовіти, вул. Леніна, 13 тел. 44 – 3 – 40

8. Стаж роботи: загальний 18 років у тому числі педагогічний 18 років

9. Кваліфікаційна категорія спеціаліст I категорії

10. Звання ––

11. Державні нагороди, відзнаки (обов'язково рік нагородження) Грамота відділу освіти Миронівської районної державної адміністрації 2010 р. за кращу програму виховної роботи

Грамота відділу освіти Миронівської районної державної адміністрації 2006 р.

12. Класи, в яких викладаєте початкові класи

13. Мова викладання українська

14. Проблема (тема), над якою працюєте "Формування зв’язного мовлення в учнів початкових класів"

15. Інноваційні форми роботи та технології, що використовуються

Інтерактивні: групові, ігрові

Особистісно зорієнтовані: тести, індивідуальні картки

Комп'ютерні: комп’ютерна підтримка уроків

16. Науково-педагогічна література, яку використовуєте в практиці роботи 1. Н. П. Кравець Розвиток мовлення в учнів початкових класів. – Наук.- метод. посібник / К.: А.С.К., 1999. – 124 с.

2. М. С. Вашуленко Українська мова і мовлення в початковій школі. – Метод. посібник/ К.: Освіта, 2006. – 268 с.

3. І. В. Литвин Сучасна українська мова. – К.:А. С. К., 2003. – 95 с.

4. О. В. Ісаєнко Словникова скарбничка. – Х.: Країна мрій, 2002. – 200 с.

17. Ваше педагогічне кредо

"Якщо ви вдало виберете справу і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само відшукає вас."

К. Ушинський

18. Намалюйте (словесно у формі статті в газету від третьої особи) свій педагогічний портрет або візитну картку

Своєю системою роботи Руслана Василівна вміло виявляє інтереси й нахили учнів, знаходить спільну мову з учнями, стимулює їхню пізнавальну активність, намагається робити процес навчання радісним і цікавим для кожної дитини, забезпечивши при цьому глибоке засвоєння програмового матеріалу, безконфліктність педагогічних ситуацій, створює психологічно комфортне навчання. Використовує опорні схеми, сигнали, пам'ятки, таблиці, роздатковий матеріал, унаочнення, забезпечує вдале поєднання контролю вчителя з самоконтролем учнів. На уроках рідної мови веде дітей шляхом шукання істини. Учні на її уроках проходять шлях дослідника мовленнєвого матеріалу, «відкривають» правила. Крім того, через мовний матеріал (слово, мову, текст, музику, пісню) вона поєднує свідомість дитини з рідним народом, його побутом, культурою, історією. Тому вміло використовує народні пісні, казки, думи, легенди, прислів'я.

^ На уроках використовує опорні схеми, таблиці, нестандартні ситуації, різноманітні вправи для успішного засвоєння учнями граматики й правопису. 19. Даю згоду на внесення інформації в базу даних та публікацію матеріалів в періодичних та інших освітніх виданнях з можливим редагуванням

23. 11. 2010 р.

Характеристика

Колісник Руслана Василівна працює в Пустовітській ЗОШІ - III ступенів з 1994 року на посаді вчителя початкових класів.

За період роботи проявила себе старанним, вимогливим і добросовісним педагогом, вмілим організатором дитячого колективу. Має добру науково-теоретичну підготовленість, досконало володіє методикою викладання навчальних дисциплін в початковій ланці. Уроки проводить на високому методичному рівні, використовує сучасні форми і методи навчання, що активізують розумову діяльність учнів, сприяють підвищення в них інтересу до вивчення різних предметів; приділяє увагу створенню найсприятливіших умов для навчання, виховання і розвитку учнів, враховуючи їхні індивідуальні нахили, здібності, інтереси.

Вчитель виробляє в учнів навички швидкого і свідомого читання вголос, навчає проникати в емоційний настрій твору. На уроках приділяє увагу на словникову роботу, роботу над прислів'ями, постійно працює над розвитком зв'язного мовлення учнів.

Руслана Василівна звертає увагу на математичну грамотність записів учнями з математики: пояснень, скорочень, відповідей, математичних термінів.

Як класний керівник 3-го класу, Руслана Василівна багато уваги приділяє виховній роботі в класі. Систематично проводить основні виховні заходи, велику увагу звертає на індивідуальну роботу з учнями в позаурочний час. Багато бесід проводить на тематику охорони життя та збереження здоров'я дітей; в тісному контакті працює з батьками учнів, проводить систематично лекції для батьків, різноманітні бесіди.

Вчителька постійно займається самоосвітою: опрацьовує фахові газети, журнали, цікавиться новинками педагогічної преси, впроваджує в роботу передові педагогічні досвіди відомих вчителів.

Руслана Василівна – вчитель за покликанням. Користується авторитетом серед учнів, вчителів, батьків та громадськості села.

ВСТУП

Відомо, що одним із найголовніших надбань у молодшому шкільному віці є оволодіння рідною мовою. У зв'язку і цим особливого значення набуває проблема мовленнєвого розвитку школярів, позитивне вирішення якої допоможе учням оволодіти рідною мовою як засобом пізнання та спілкування.

Самостійно побудовані зв'язні висловлювання характеризуються порушеннями зв'язку слів у реченнях, переважанням простих непоширених речень, неадекватним вживанням слів та значною кількістю граматичних і синтаксичних помилок.

Діти не можуть аргументовано розкрити тему висловлювання, визначити його основну думку, не дотримуються логіки викладу. Будуючи зв'язне висловлювання, часто відходять від теми, роблять різноманітні привнесення, які не стосуються змісту висловлювання.

Формування мовленнєвих умінь у школярів — складний і довготривалий процес, який передбачає роботу над засвоєнням лексичного запасу рідної мови, над реченням і зв'язним висловлюванням.

Відомо, що розвиток мислення у дітей — одне з корекційних завдань початкової школи. Активізувати розумову діяльність школярів допоможе бесіда евристичного спрямування, основою для якої має стати текст.

Мовлення і молодших школярів формується в основному на уроках читання, мови, розвитку зв’язного мовлення, на яких мова, мовлення не є лише засобом спілкування, а й предметом вивчення.

^ Формування розвитку

зв’язного мовлення учнів

Провідним завданням початкового курсу рідної мови є мовленнєвий розвиток молодших школярів — формування вмінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.

Роботу над цим завданням розпочинаю проводити вже починаючи з 1 класу на уроках навчання грамоти. Паралельно з формуванням у першокласників умінь читати і писати, відповідно до навчальної програми, готую дітей до побудови зв'язних висловлювань, а саме: збагачую лексичний запас школярів словами різних тематичних груп, навчаю будувати словосполучення і речення, перебудовувати деформовані речення, доповнювати незавершене речення 1—2 словами, складати речення за малюнком, добирати заголовок до тексту, усно переказувати сюжетний текст букварного типу.

Другокласників на уроках рідної мови, крім вивчення граматичного матеріалу, навчаю складати і записувати підписи під серією малюнків (назв малюнків), будувати окремі речення за малюнком чи власними спостереженнями, перебудовувати деформовані тексти, створювати письмові розповіді з 2—3 речень на важливу для них тему.

У 3 і 4 класах здійснюю безпосередньо роботу над формуванням у школярів умінь будувати усні й письмові перекази та твори.

Для забезпечення успішної побудови учнями початкових класів зв’язних висловлювань визначила умови, до яких належать: — багатство словникового запасу молодших школярів;

— уміння пов'язувати слова і словосполучення, речення;

— за допомогою речень логічно висловлювати думку;

— застосовувати у висловлюваннях засоби між-фразового зв'язку;

— будувати план майбутнього висловлювання;

— використовувати виражальні засоби мови;

— знати і вміло застосовувати правила орфографії і правопису.

Починаючи з другого класу формую в учнів такі уміння, як:

— уміння розрізняти групу окремих речень і текст;

— визначати тему висловлювання (за допомогою учителя);

— добирати заголовки відповідно до змісту текстів і сюжетних малюнків;

— упорядковувати деформовані тексти з трьох-п'яти речень або за серією малюнків;

— користуватися засобами зв'язку речень у тексті (вживання слів він, вона, воно, вони, цей, ця, ці; слів, близьких за значенням);

— за даним планом детально переказувати прослуханий або прочитаний текст;

— складати власні тексти-розповіді на задану тему, за серією малюнків, за даним початком та ілюстрацією, за опорними словами та ілюстрацією.

У третьому класі продовжую роботу по формуванню у дітей комунікативних умінь, а саме:

— уміння ділити текст на частини та колективно складати заголовки до них;

— уміння складати малюнковий план;

— детально переказувати прочитане;

— визначати основну думку тексту;

— відновлювати текст з деформованими складовими частинами; — придумувати зачин або кінець до поданої основної частини.

У четвертому класі формую такі уміння, як:

— уміння виділяти під час читання важливі за змістом слова;

— виділяти головних дійових осіб твору;

— ділити текст на частини за поданими заголовками;

— колективно складати план прочитаного твору;

— визначати тему тексту (за заголовком, планом або змістом);

— визначати речення, у якому сформульована основна думка тексту;

— складати під керівництвом учителя тексти-розповіді за даним зачином та ілюстрацією, за даною темою та опорними словами, за епізодами переглянутого діафільму;

— складати тексти-описи нескладних знайомих предметів (речей, рослин, тварин) після їх розгляду або бесіди про характерні прикмети;— будувати порівняльний опис за даним планом; — складати загадки. Якісним показником мовленнєвого розвитку є також уміння дотримуватися чіткої логічної послідовності у викладі думки. Формування таких умінь здійснюю шляхом виконання завдань типу: розташувати речення у тексті в логічній послідовності; записати текст, поділивши його на абзаци; поміняти абзаци місцями так, щоб зачин, виклад і висновок займали належне їм місце. На уроках з розвитку мовлення повідомляю про те, як треба інтонувати початок тексту (так, щоб викликати зацікавлення до того, що буде далі), основну частину (інтонація з'ясування), заключну (інтонація завершення думки). Закріплюю ці відомості на прикладах усних тренувальних вправ. На уроках розвитку зв'язного мовлення перед школярами ставлю низку вимог, яких необхідно дотримуватися.

1. Створення відповідних ситуацій для виникнення в учнів потреби у спілкуванні, зацікавлення їх матеріалом, який вивчається. 2. Послідовна робота над логікою дитячих висловлювань. Послідовність викладу думок, логічний зв'язок частин висловлювання опрацьовується з опорою на словесний план до прочитаного тексту, на серію сюжетних малюнків. 3. Організація мовної основи висловлювання. Передбачається оволодіння учнями необхідною лексикою, різноманітними синтаксичними структурами для вираження думок на вказану тему та оволодіння спеціальними мовними засобами, які забезпечують об'єднання синтаксичних одиниць у єдине ціле.

4. Чітка постановка перед учнями мети висловлювання, що визначає напрямок, за яким будується зв'язне висловлювання.

5. Організація самого висловлювання, яка здійснюється з опорою на план. У цьому випадку майже не допомагаю учням.

6. Багаторазове тренування у зв'язних висловлюваннях в усній та писемній формах з використанням різноманітних типів і видів вправ.

Для забезпечення ефективності уроків розвитку мовлення, добре сплановую словникову роботу. Насамперед, пояснюю значення нових слів. Для цього застосовую різні прийоми роботи над значенням нового слова.

Це показ предмета чи дії, що позначається словом. Іноді для пояснення значення слова використовую малюнки чи ілюстрації. Для пояснення іменників і прикметників використовую здебільшого предметні малюнки, а для пояснення дієслів — сюжетні, де зображено дію.

Наступний спосіб — добір синонімів. Під час застосування цього способу слід пам'ятати про те, що синонімам властива не тільки близькість у значенні, а й відмінність. Наприклад, пояснюючи значення слова гомоніти, замало сказати, що воно означає розмовляти. Необхідно додати, що гомоніти вживається тоді, коли розмовляють тихо, приглушено.

Часто значення слова пояснюється способом логічного визначення, тобто віднесенням його до певного роду з виділенням яскравих видових ознак. Наприклад, катер це судно, невеликого розміру, моторне, для недалекого плавання.

Значення багатьох слів можна пояснити розгорнутим описом. Наприклад, джерело — це потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі. Певні слова стають зрозумілими, якщо їх ввести в речення. Наприклад, слово ласунка діти добре усвідомлюють у такому реченні: Руденька ласунка запасає на зиму горіхи і гриби.

Іноді для тлумачення значення слова можна використовувати його антонім. Так, слово похнюплений стане зрозумілим школярам, якщо сказати, що протилежне йому за значенням — веселий.

Певні слова можна пояснити учням, вдаючись до аналізу їх словотворення. Наприклад, доброзичливий — той, що зичить (бажає) добра.

Повноцінному засвоєнню значення слова сприяє використання його учнями у власному мовленні. Тому словникова робота повинна поєднуватися з формуванням у школярів умінь пов'язувати слова в словосполучення і речення.

Порівняйте: квіти і кімнатні квіти, складений і гарно складений, писати і писати листа.

У шкільній практиці робота над словосполученням проводиться в двох напрямах: а) виділення словосполучень у реченні та встановлення зв'язку між словами за допомогою запитань; б) побудова словосполучень під час вивчення частин мови та активізації нової лексики. Обидва напрями роботи здійснюю паралельно: учні працюють над словосполученнями у складі речення, а також будують окремі словосполучення, які можуть бути введені в нові речення.

Наприклад:1. Виділення словосполучень у реченні за допомогою запитань від головних слів до залежних.

^ Молоді лелеки швидко навчилися літать.

Які лелеки? — молоді лелеки— словосполучення. Навчилися що робити? — Навчилися літати— словосполучення.

2. Пояснення значень окремих словосполучень. Наприклад, допитливі учні — це учні, які хочуть більше знати, усім цікавляться; рання весна — тільки почав танути сніг, побігли перші струмки, на деревах і кущах набубнявіли бруньки.

На уроках мови проводжу творчі вправи . Молодшим школярам посильні такі види творчих вправ:

1. Побудова речення за опорними словами (не більше 2—3 слів).

2. Побудова речення за даним зворотом (фразеологізмом, стійким висловом).

3. Складання речення за предметним малюнком.

4. Створення речення за сюжетним малюнком.

5. Побудова речення на задану тему.

6. Довільне складання речення.

Мета цих вправ — активізувати словник школяра, накопичити заготовки і деталі для майбутнього зв'язного висловлювання.

Важливе місце в розвитку мовлення учнів займає робота над формуванням умінь висловлювати думку не одним, а кількома реченнями. Вона полягає у виконанні вправ такого змісту:

1. Дайте відповідь на запитання не одним, а двома чи кількома реченнями.

2. Розташуйте речення в такому порядку, щоб утворився текст (робота з деформованим текстом).

3. Перекажіть прослуханий текст.

4. Продовжіть думку. Наприклад: Теплого суботнього ранку ми зібралися біля школи. Одним із варіантів продовження думки може бути така розповідь: Ніхто не запізнився. Усі давно чекали екскурсії до лісу. Він був за кілька кілометрів від села. Але дорога нас не лякала. Усім хотілося напитися з лісового джерела, поласувати запашною суницею, пограти в хованки на лісовій галявині. То ж, не гаючи часу, наш клас дружно вирушив у похід.

5. Придумайте початок розповіді. У цьому випадку учням пропоную речення-кінцівку. Наприклад: ^ Наталочка подивилася на прибрану кімнату й уявила, як зрадіє мама, побачивши її роботу. Щоб забезпечити логічність викладу думки, навчаю молодших школярів будувати план майбутнього висловлювання.

Цю роботу здійснюю шляхом використання певної системи вправ, які передбачають:

а) складання плану до прочитаного тексту;

б) побудову малюнкового плану (серії малюнків до тексту);

в) складання плану переказу;

г) добір заголовків до серії малюнків, за якою створюється розповідь;

ґ) побудова плану майбутнього твору.

Вагоме місце в підготовці учнів до написання переказів і творів повинна посідати робота над виражальними засобами мови. Вона має два напрями:

1) збагатити словник дітей порівняннями, метафорами, епітетами, синонімами, антонімами, фразеологізмами тощо;

2) навчити учнів уміло використовувати виражальні засоби мови у власних творчих роботах.

Важливою умовою ефективного формування в молодших школярів будувати зв'язні висловлювання є знання і вміле застосування правил орфоепії та орфографії і правопису . Ці знання та вміння формую впродовж вивчення всього початкового курсу рідної мови шляхом вивчення правил та виконання вправ. Однак, під час підготовчої роботи до побудови усних висловлювань та написання переказу чи твору звертаю увагу учнів на ті слова, в яких можна припуститися помилок, наголошую на розділових знаках, які доведеться використовувати.

Свою роботу над забезпеченням зазначених умов успішного створення молодшими школярами зв'язних висловлювань здійснюю систематично на всіх уроках української мови.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перед кожним учителем початкової школи стоїть триєдина мета: навчити, розвинути і виховати. Вся робота підпорядкована цій меті вже з перших днів перебування дитини в школі. Вчителеві потрібно використовувати різні методи і прийоми, щоб зацікавити школяра своїми уроками, збагатити його словниковий запас, розвинути логіку мислення, сформувати не байдужу, а творчу особистість.

Пізнати світ у всій багатогранності, багатоликості і розмаїтті, уміти передати свої почуття — ось головне, що повинен щодень формувати, розвивати і виховувати вчитель початкових класів у своїх учнів. Від його вмілого керівництва, від вступного слова на уроці, від прочитаного вчителем зразка твору залежить, яким виросте школяр, адже краса виховується красою, а любов — любов'ю.

Це може зробити кожен учитель на уроках розвитку зв'язного мовлення, вже починаючи з 1 класу. Спочатку це уроки-екскурсії в природу, де діти вчаться спостерігати, відповідати усно на запитання вчителя, малювати побачене, потім поступово вибирати образні вислови з віршів, вводити їх у речення, будувати текст.

Вищою сходинкою в цій роботі є розгляд репродукцій, фотографій та картин художників з подальшим написанням твору, де поряд з образним мисленням розвивається логіка думки. Вчителю поступово, поетапно потрібно вводити дітей у світ художніх полотен, творчо підходити до підготовчої роботи, зацікавлювати дітей, то тоді можна розраховувати на таку ж віддачу від школярів, тоді вони подивляться на світ широко відкритими очима, вбираючи серцем його красу і велич.

Для уроку розвитку мовлення в початковій школі слід добирати мистецькі твори, тісно пов'язані з життям, що відповідають віковим особливостям. Такі твори викликають інтерес, активізують словниковий запас, формують ініціативу та свідомість, розвивають дитячу уяву, допомагають удосконалити образну літературну мову, вчать бути кмітливими і спостережливими, поглиблюють бажання пізнати непізнане та здобуте в процесі самостійної роботи.

ВИСНОВКИ

Вивчення стану сформованості мовленнєвих умінь в учнів молодших класів свідчить, що в процесі корекційного навчання можна сформувати уміння, необхідні для продукування усних і писемних зв'язних висловлювань. Досягається це завдяки комунікативно-діяльнісному підходу у навчанні дітей мови та формуванню мовлення.

Корекція недоліків усного і писемного мовлення є головним завданням роботи школи з розвитку зв'язного мовлення у молодших учнів. У зв'язку з цим принцип розвитку мовлення стає провідним у навчанні дітей мови.

Формування мовленнєвих умінь, потрібних для продукування усних і писемних зв'язних висловлювань, опирається на текст. Текст виступає і як засіб організації мовленнєвих ситуацій, і як основа для бесіди евристичного спрямування. Використання тексту на уроках української мови як основи для бесід евристичного спрямування допомагає активізувати пошукову мовленнєву діяльність учнів, сприяє розвитку у них логічного мислення, образної пам'яті, цілеспрямованого сприймання.

У молодших класах опора лише на словесні методи навчання не дає бажаних результатів. З метою підвищення результативності навчання дітей мови та формування у них зв'язного мовлення учителям потрібно використовувати різноманітні способи допомоги. Це може бути предметна, словесно-графічна наочність, предметні та сюжетні малюнки.

Сформувати мовленнєві уміння можливо лише за умови систематичної роботи над лексикою, реченням і зв'язним мовленням. В основі роботи над лексикою і реченням лежить текст.

Ознайомлення з початковими відомостями про текст дає змогу сформувати в учнів уміння, потрібні для продукування зв'язних висловлювань. Це значно поліпшить працю учителя по навчанню учнів української мови та формуванню у них зв'язного мовлення.
ЛІТЕРАТУРА

  1. Кравець Н. П. Розвиток мовлення в учнів початкових класів. Навчально-методичний посібник. – К.: А.С.К, 1999. – 124 с.

  2. Вашуленко М. В. Українська мова і мовлення в початковій школі. Методичний посібник.– К.: Освіта, 2006. – 268 с.

  3. Лещенко Г. Комунікативно-діяльнісний підхід до проведення уроків зв’язного мовлення // Початкова школа №12 2003 С. 5–7.

  4. Кучинський М. Підготовча робота до уроків зв’язного мовлення // Початкова школа №6 2004 С. 21–23.

  5. Гац Н. А. Засоби зв’язності тексту у початковому навчанні рідної мови // Початкова школа №1 1996 С. 23–29.

  6. Бондар Л. В. Цикл уроків з української мови // Початкове навчання та виховання № 29 2008 С. 2–10.

  7. Пономарьова К. Формування в молодших школярів умінь будувати зв’язні висловлювання // Початкова школа №11 2005 С. 29–33.


  1   2   3

Схожі:

Анкета ст iconВчитель очима учнів
Дана анкета дає Вам змогу висловити своє ставлення до діяльності Вашого вчителя. Перед заповненням не забудьте вказати його прізвище,...
Анкета ст icon«Оцінка доброзичливості міста до дітей» (анкета надається)
Стратегії впровадження ініціативи Дитячого фонду юнісеф «Місто, дружнє до дитини» в м. Горлівка просимо провести до 28. 09. 2012...
Анкета ст iconАнкета-заява

Анкета ст iconАнкета юридичної особи

Анкета ст iconАнкета Прізвище, ім’я, по-батькові

Анкета ст iconАнкета лесечко Ніна Василівна

Анкета ст iconАнкета для батьків майбутніх першокласників

Анкета ст iconАнкета члена Міжнародного Центру впровадження програм юнеско

Анкета ст iconОпитувальна анкета для туристів, які прямують до Угорщини

Анкета ст iconАнкета є анонімною
Придунайський субрегіон: стратегія економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка