Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р




Скачати 135.76 Kb.
НазваМетодичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р
Дата конвертації31.03.2013
Розмір135.76 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Право > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації вивчення правознавства та
курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н. р.


Одним із важливих завдань загальної середньої освіти в Україні є формування правосвідомості та правової культури учнівської молоді. Вирішення цього завдання покладається на відповідні предмети в основній та старшій школі, насамперед на курс "Правознавство. Практичний курс" та «Правознавство" як навчальний предмет у старшій школі. Головне завдання курсу «Практичне право» - це зацікавити учнів правознавством, надати їм вміння діяти у життєвих ситуаціях відповідно до вимог норм права і положень законів, закласти основи правових та громадянських знань. Курс не ставить завданням оволодіння учнями повним понятійним апаратом правової науки чи докладного вивчення нормативних актів держави. Тут важливими є оволодіння учнями мінімальними, але практично значущими для них знаннями, розуміння, пояснення й правильне застосування лише найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів навичок правомірної поведінки і способів дії у різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору деякі явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав, формування внутрішньої мотивації й активної громадянської позиції. При вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни у системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, та водночас певну ступінь консерватизму українського законодавства.

^ У 2011-2012 навчальному році учні 9–х класів навчатимуться за програмою "Правознавство. Практичний курс" авторів Пометун О.І., Ремех Т.О.

"Правознавство" як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.

^ Для 10 класів рівня стандарту / академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.

^ Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т.О., Ратушняка С.С. "Правознавство. 10-11 класи (профільний рівень)". Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень). Метою курсу "Правознавство" в профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

Важливим у навчанні правознавства є різноманітні, зокрема інноваційні способи організації навчальної діяльності учнів. Поряд з лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства слід широко використовувати інтерактивні педагогічні технології, як-то ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) загальних і спеціальних компетентностей учнів: вміння висловити свою думку та аргументувати її, навичок співробітництва і творчої взаємодії, вміння ефективно спілкуватись тощо. За таких способів організації діяльності учнів на уроці вчителеві відводиться роль організатора процесу навчання - консультанта, фасилітатора учнівської дискусії. Ефективними будуть і мультимедійні уроки, юридичні практикуми, уроки обговорення суперечливих питань та ін.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів із цього предмета велике значення має підготовленість учителя: досконале знання ним змісту основного та елективних правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті. Тому бажано, щоб у загальноосвітніх навчальних закладах курс щорічно викладався тим самим учителем, а курси за вибором - фахівцями з юридичною освітою чи вчителями, належно підготовленими шляхом відвідування курсів, семінарів і самоосвіти. До проведення уроків правознавства та активізації правовиховної роботи варто залучати працівників обласних (районних) управлінь юстиції, працівників правоохоронної системи. Їх практичні знання і досвід підвищуватимуть ефективність та практичну спрямованість занять з предмета. Особливої уваги вчителя потребують способи організації навчальної діяльності учнів на уроках правознавства. Поряд з лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства як в основній так і старшій школі слід широко використовувати інтерактивні педагогічні технології, за яких вчителеві відводиться роль організатора процесу навчання через ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, групову роботу тощо. Слід урізноманітнити й типи уроків, включивши до вже відомого арсеналу уроків такі як уроки – юридичні практикуми, уроки з використанням мультимедійного комплексу, уроки роботи з нормативними джерелами тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) загальних і спеціальних компетентностей учнів.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливим є підготовленість вчителя – досконале знання ним змісту правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей навчальний предмет щорічно викладався в школі одним вчителем.

Філософія

Філософію можна визначити як вчення про загальні принципи буття, пізнання і стосунків людини і світу. Навчальний предмет «Філософія» включає і розгляд питання про те, що таке сама філософія, передбачає також вивчення її історії.

Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі. Для профільного навчання учнів 10-11 класів чинною є програма «Філософія» авторів Огнев'юка В.О., Утюж І.Г., яка розрахована на 70 годин (2 години на тиждень); вчитель самостійно визначається із кількістю годин до кожної теми.

Курс «Історія філософії» хронологічно та логічно відтворює розвиток філософських учень. Відтак мова йде не про історію якоїсь однієї філософської школи, а показано усю різноманітність філософських шкіл та напрямів, що, насправді, є історією філософій. Специфіка історії філософії полягає в тому, що її зміст переважно складає виклад поглядів, що відображають світосприйняття відомих філософів.

Курс «Філософія» покликаний продовжити процес введення учнів у сферу формування, функціонування і розвитку духовності, продукує знання з основних проблем буття, мислення і пізнання. Як теоретична основа світогляду, філософія відкриває учням перевірені багатовіковою практикою духовні орієнтири для глибокого осмислення реальності. Цей курс дозволяє освоїти теоретичну і методологічну інтелектуальну спадщину та неоціненний, найбагатший категоріальний апарат, необхідний для успішної теоретичної і практичної діяльності. Розглядаючи людину як рівновелику цінність, філософія покликана бути саморефлексією в усвідомленні людиною змісту і цілей свого життя, долі своєї нації та людської цивілізації.

Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, які виникають на основі сукупності знань, що їх набувають учні у школі. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник школи здатний самостійно зробити найзагальніший висновок стосовно свого місця, ролі і значення в світі. Тож важливішою формою навчання учнів є самостійна робота, основою якої відповідно до завдань курсу «Філософії» має стати вивчення філософської літератури та інших джерел, в яких знайшли відображення актуальні проблеми філософії.

Таким чином, головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання практичних робіт, що мають бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь застосовувати набуті знання в житті.

Підручник «Філософія. 11 клас» (автор КременьВ.Г.).

Автор прагне ознайомити учнів, які вивчають філософію, з її різними напрямами, течіями, школами, системами та основною філософською проблематикою в процесі її виникнення, становлення та розвитку.

Мета підручника — допомогти учням сформувати уявлення про предмет «історія філософії», про найважливіші філософські системи та видатних мислителів, які зробили значний внесок у вирішення «вічних» проблем людства.

Людина і світ

У старшій школі знання про взаємозв'язки людей і суспільства, про моральний зміст культури та релігій, релігійні моральні цінності, історію та основні засади світових релігій учні отримують під час вивчення навчального предмета "Людина і світ", який з 2011/2012 навчального року став обов’язковим для учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, що передбачає опанування філософських, світоглядних знань інтегрованого узагальнюючого характеру й має величезний виховний потенціал.

^ Для рівня стандарту, академічного рівня на вивчення предмета "Людина і світ" відводиться 17 годин на рік (0,5 годин на тиждень), а профільного рівня – 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинними є програми: "Людина і світ. 11 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" та "Людина і світ. 11 клас (профільний рівень)" авторів Ладиченко Т.В., Бакка Т.В., Марголіної Л.В.

Предмету притаманний інтегративний характер. Він спрямований на узагальнення знань, отриманих учнями з різних навчальних предметів (літератури, історії, права, географії, біології, астрономії тощо) та досвіду, набутого в процесі життєдіяльності дитини; освоєння базових знань з філософії, політології, соціології, культурології, розвиток теоретичних та практичних умінь і навичок, формування самосвідомості особистості.

Важливість шкільного суспільствознавчого предмета «Людина і світ» зумовлюється змістом стратегічних завдань, які покликані вирішувати загальноосвітні навчальні заклади, готуючи особистість до життя у суспільстві. Даний курс має допомогти учням якомога краще збагнути природу суспільства і держави, в якій вони живуть, розкрити можливості й передумови для реалізації ними своїх прагнень та інтересів у суспільному житті.

Знання учнів про людину і світ як специфічну цілісність мають бути засвоєні на високому науковому рівні, тому в структурі курсу інтегровані знання цілісного циклу суспільних наук: соціології, політології, правознавства, етики, економічної теорії, соціальної психології, культурології, соціальної екології, філософії.

Предмет «Людина і світ» базується, крім загально-дидактичних принципів, на принципах демократичності, зв’язку з практичною діяльністю, орієнтованістю на позитивні соціальні дії та плюралізм. Для реалізації запропонованих питань рекомендується використовувати інноваційні досягнення сучасної методичної науки та теоретичні й методичні засади педагогіки співробітництва, що передбачають створення демократичної атмосфери на уроках.

За результатами конкурсу для вищезазначених профілів в загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватися 2 підручники авторів:

- Марголіної Л.В.,Бакка Т.В., Мелещенко Т.В.;

- Назаренко Н.В.

У 2-му підручнику взяли за основу методику діалогового викладення матеріалу. У підручник включено багато випереджувальних запитань, запитань на корекцію знань учнів, на закріплення знань. Питання подаються як у традиційній формі, так і на основі інтерактивних методик.

На початку кожної теми, в середині текстів є рубрика "Поміркуймо разом", яка слугує мотивацією до теми, а також спонукає учнів до діалогу, диспуту. Вона сприятиме розвитку зацікавленості учнів до вивчення певної теми.

До підручнику включена рубрика "Для допитливих". У ній подані різноманітні цікаві матеріали, що розраховані на учнів профільних шкіл. Проте з ними також буде цікаво ознайомитися учням, котрі виявляють інтерес до політики та суспільного життя.

При написанні підручника автор намагався викласти матеріал, що запланований у програмі, не лише з наукової точки зору, але й таким чином, щоб під час його вивчення учням необхідно було розмірковувати, замислюватися, шукати власні відповіді на питання. Це допоможе їм осягнути свою роль у житті суспільства.

Після кожної теми є "Запитання та завдання для самоконтролю та самоперевірки", які складаються з різнорівневих запитань, а також творчі завдання та завдання для колективного опрацювання як у класі, так і під час позакласної роботи.

Курси морально-духовного спрямування

Україна є багатонаціональною державою, в якій органічно переплетені культури багатьох народів, їх традиції, звичаї, вірування, обряди. Органічне поєднання національного і загальнолюдського – це необхідна передумова розвитку і збагачення кожної культури. Життєві реалії зумовлюють формування концепції полікультуралізму, котра акцентує увагу на загальнолюдських цінностях, на принципах рівноправного співіснування різних форм культурного життя та стверджують необхідність підготовки учнів до взаємодії із соціальним середовищем, сформування в них соціальних та комунікативних навичок, почуття власної гідності, відповідальності, здатності визначати власну активну життєву позицію тощо.

Сприяти реалізації цих завдань покликані предмети морально-духовного та суспільствознавчого спрямування. Головними завданнями таких навчальних курсів є:

• ознайомлення учнів із загальнолюдськими цінностями та формування особистості учня на основі науково-філософської та християнської (мусульманської, іудейської тощо) духовної, моральної і культурної традицій;

• виховання свідомої, вільної та відповідальної особистості, здатної жити і творити в сучасному демократичному суспільстві;

• творення належних умов для глибшого самопізнання, розкриття та реалізації своїх творчих здібностей і таланту в позитивному річищі.

У 2011/2012 навчальному році у 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладів України продовжується вивчення навчального предмета «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня.

Діючою є програма «Етика, 5—6 кл.» ( видавництво «Перун» 2005 року).

Оскільки курс “Етика” має на меті формування в учнів діяльних чеснот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісному підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителям, які викладають цей курс, варто вбачати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розуміння добра і зла, моралі та справедливості, навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Слід прищепити учням розуміння того, що основним в етиці вважається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чинити добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм.

^ Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує інтерактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.

Вивчення основ етики здійснюється за рекомендованими Міністерством освіти і науки України підручниками:

"Етика. 5 клас» (автори О. Данилевська, О. Пометун) та "Етика. 5 клас" (автори В.І. Фесенко, О.В. Фесенко, Т.С. Бакіна) ;

"Етика. 6 клас"( авторів О. Данилевської, О. Пометун) та «Етика. 6 клас» (авторів А. Мовчун, Л. Хоружої).

Частиною навчально-методичного комплекту з етики для учнів 5- 6 класів є «Робочий зошит з етики для учнів 5 класу», «Робочий зошит з етики для учнів 6 класу» (автор О. Данилевська) (видавництво «Літера ЛТД»).

Як і в минулі роки, вивчення курсів духовно-морального спрямування продовжується за програмами, рекомендованими МОНМС України.

Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами перш за все світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є вченням віри, не можуть включати релігійні обряди, і не повинні ставити за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Викладання предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. При цьому слід інформувати батьківську громадськість про особливості вивчення цих предметів, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи .

Вивчення основ християнської етики у 2011/2012 навчальному році відбуватиметься за рекомендованими МОНМС України навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів: "Основи християнської етики" для учнів 1-11 класів (авторський колектив під керівництвом Жуковського В.М.); "Біблійна історія та християнська етика" для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа; “Християнська етика в українській культурі”, "Етика: духовні засади" для учнів 5 - 11 класів.

З метою формування у дітей та учнівської молоді високоморальних цінностей та орієнтирів, патріотичної і громадянської свідомості, пошанування національних традицій та культур народів України, Європи та світу у 2011/2012 навчальному році продовжується реалізація програми курсу за вибором "Розмаїття релігій і культур світу" (автор Є.В. Більченко) для учнів 1-11 класів. Цей інтегрований спеціальний навчальний курс знайомить учнів з духовним простором світової цивілізації у всій багатоманітності релігійно-культурних традицій. Він має на меті сприяти виробленню толерантності світогляду і здатності до активної участі в діалозі культур в інформаційному суспільстві. Курс побудований на міждисциплінарних засадах релігієзнавства, культурології, етики, естетики тощо.

Комплект з християнської етики для учнів 5 класів включає підручник, хрестоматію для читання та робочий зошит (видавництво "Літера ЛТД", 2008 рік).

У підручнику з основ християнської етики для учнів 5 класу (автори Жуковський В.М., Ніколін М.М., Саннікова Т.В., Лахман Н.М., Филипчук С.В., Гаврисюк О.Я.) міститься методично організований матеріал, подано ключові вірші, словничок нових слів, біблійні історії, оповідання та вірші повчального характеру, завдання для перевірки отриманих знань та їх застосування на практиці для формування відповідної поведінки.

Хрестоматія з основ християнської етики для 5 класу (Жуковський В.М., Мазур І.Є.) включає матеріал для читання, укладений відповідно до тематики підручника. Зошит для учня (Жуковський В.М., Кучма Л.Є., Гаврилюк О.Я.) призначений для закріплення навчального матеріалу, вивченого на уроці.

У 6 класі предмет "Основи християнської етики" викладається за підручником "Основи християнської етики. 6 клас" (автори: Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук С.В.).

Також МОНМС України рекомендує для використання в загальноосвітніх навчальних закладах підручники Галини Сохань: «Основи християнської етики. 5 клас» та «Основи християнської етики. 6 клас» львівського видавництва «Світ», котрі вийшли друком у 2008 р., а також робочі зошити з основ християнської етики автора Галини Добош для 5-6 класів видавництва «Світ» (2010 р.).

Особливості викладання курсів духовно-морального спрямування висувають відповідні вимоги до професійної підготовки. Як було зазначено вище викладати навчальний предмет „Етика” та факультативні курси духовно-морального спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті «Острозька академія», Львівському католицькому університеті, при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, методичні кабінети тощо.

Схожі:

Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення курсів духовно- морального спрямування...
Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 додаткових годин, які можна...
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconЗавдання для районної олімпіади з курсів духовно-морального спрямування у 2012/2013 н р. Тести
Завдання для районної олімпіади з курсів духовно-морального спрямування у 2012/2013 н р
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМетодичні рекомендації учителям етики до нового 2013-2014 навчального...
Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського направляє методичні рекомендації щодо...
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconЗаява про участь у створенні Всеукраїнської «Асоціації (коаліції)...
Про установчі збори асоціації педагогів з предметів духовно-морального спрямування
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерстві освіти І науки відбувся Всеукраїнський круглий стіл на тему "Вивчення курсів духовно-морального спрямування: досвід,...
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconКонкурсу «Вчитель року-2011 з предметів духовно- 30 хв морального спрямування»

Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення Київщинознавства у 2011 2012...
Методичні рекомендації щодо вивчення Київщинознавства у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення української мови І літератури...
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови І літератури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у 2011 2012...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізичної культури у 2011 – 2012 навчальному році
Методичні рекомендації вивчення правознавства та курсів духовно-морального спрямування в 2011-2012 н р iconМетодичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011...
Методичні рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії у 2011 – 2012 навчальному році
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка