Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі




Скачати 107.92 Kb.
НазваЛекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі
Дата конвертації02.04.2013
Розмір107.92 Kb.
ТипЛекція
uchni.com.ua > Право > Лекція
Лекція № 5 Тема: "Травматизм та професійні захворювання в галузі.

Розслідування нещасних випадків"

План

1.Травми та професійні захворювання. (Кочін с. 207- 226)

Причини виробничого травматизму, професійних захворювань.

2. Розслідування та облік нещасних випадків.

3. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин.
Кочін с. 207-212, Тарасюк с. 82-91

Актуальність. У світі спостерігається тенденція росту виробничого і невиробничого травматизму, професійної захворюваності. Організація захисту працівників від впливу несприятливих факторів у сучасному виробництві і соціальний захист і надалі є дуже актуальними.
^ 1. Травми та професійні захворювання.

Причини виробничого травматизму, професійних захворювань

Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося ушкодження організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Ушкодження здоров'я людини в разі нещасного випадку називають травмою або каліцтвом.

Нещасні випадки поділяють на невиробничого і виробничого характеру.

Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу на організм людини. За відсутності чинника зовнішнього впливу цю подію класифікують як пригоду (випадок).

Професійне захворювання – це поступове погіршання здоров'я людини, спричинене несприятливими чинниками трудового процесу.

^ Нещасний випадок характеризується такими ознаками:

- наявністю випадку;

- короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого чинника;

- настанням непрацездатності.

^ За тякістю наслідків ушкодження здоров'я на виробництві встановлено такі категорії потерпілих від нещасних випадків (професійних захворювань):

- з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 міс; від 1 до 2 міс; від 2 до 4 міс);

- зі стійкою втратою працездатності (без встановлення інвалідності);

- зі стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності);

- з летальним наслідком.

Основні причини виробничого травматизму:

- організаційні – незадовільна і небезпечна для працівника організація праці, відсутність чи неякісне

проведення інструктажів;

- технічні – недоліки в стані та експлуатації техніки та технології, конструктивні недоліки устаткування;

- санітарно-гігієнічні – нераціональне освітлення,шум, вібрація, загазованість та ін. чинники;

- психофізіологічні:

- невідповідність можливостей людини, індивідуальних особливостей її організму характеру роботи, яку вона

виконує;

- неадекватність швидкості і точності реакцій, відсутність концентрації уваги, об’єктивності,

зацікавленості, обережності (чи нехтування небезпекою), професійної підготовки, незадовільність стану

здоров'я та інше.

Ці чинники значною мірою визначають поведінку людини у сфері виробництва й іноді спричинюють порушення добре відомих працівникові правил безпеки.

Професійна захворюваність – є актуальним питанням сучасності. По роду діяльності на медичних працівників впливає комплекс факторів фізичної, хімічної і біологічної природи. Праця медичних працівників характеризується значним інтелектуальним навантаженням. Вона вимагає від медичного працівника підвищені вимоги: оперативної і довгострокової пам'яті, уваги, високої працездатності в екстремальних умовах. Крім того, медичний працівник підвергається функціональному перенапруженню окремих органів і систем (від функціонального перенапруження опорно-рухового апарату до перенапруження органу зору).

Несприятливим фактором виробничого середовища є забруднення повітря робочої зони аерозолями лікарських речовин, дезінфектантами, наркотичними речовинами. Забруднення повітря антибіотиками, протипухлинними препаратами, які є високо небезпечними речовинами, і викликають імуносупресивну, цитотоксичну, сенсибілізуючу дію, може бути причиною виникнення у медичних працівників алергічних захворювань, професіональних дерматозів, дисбактеріозу. Нерідко у медичних працівників виявляють парентеральні гепатити, не застраховані вони і від ВІЛ-інфекції.

Вивчення історій хвороби медичних працівників Самарського обласного центру професійної патології (Росія) дозволило виявити наступну етіологічну структуру професіональних захворювань:

- вплив біологічних факторів – 63,6% пацієнтів;

- алергози (антибіотики, вітаміни, хлорамін, латекс) – 22,6%

- захворювання токсико-хімічної етіології – 10%

- перенапруження окремих органів і систем організму – 3%

- вплив фізичних факторів (шум, ультразвук, рентген опромінення) – 0,5%

- новоутворення – 0,5%.

Основними причинами профзахворювань є: порушення протиепідемічного режиму, особистої гігієни.
^ 2. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

Розслідування нещасних випадків на виробництві слід здійснювати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" № 1112 від 25.08.2004 р.

Розслідування є основою для подальшої компенсації втрати працездатності потерпілими та оцінення ефективності заходів і засобів з охорони праці, що використовуються. Розслідування дає чіткі підстави для отримання об’єктивної інформації щодо негативних виробничих факторів та ризиків, вдосконалення законодавчої бази з охорони праці і розроблення конкретних заходів як доповнень до відповідних правил, інструкцій, інструктажів тощо з їх подальшим практичним використанням.

Розслідування проводиться при нещасному випадку, раптовому погіршанню здоров'я, гострого професійного захворювання, гострого професійного отруєння, одержанню теплового удару, опіку, обмороженню, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізаційного випромінювання, контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працездатності на один робочий день і більше або зумовили потребу в його переведенні на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, а також у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

До гострих профзахворювань і гострих профотруєнь належать захворювання та отруєння, зумовлені впливом небезпечних або шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

До їх числа належать також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання. Причиною гострих профотруєнь є вплив шкідливих речовин хімічного походження.

^ Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві

без смертельного наслідку

Потерпілий працівник або працівник, який його виявив (свідок) повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.

^ Керівник робіт зобовязаний:

- надати першу медичну допомогу потерпілому;

- повідомити про подію власника;

- повідомити про подію профспілку;

- зберегти обстановку до прибуття комісії з розслідування та вжити заходів до недопущення повторів таких

випадків.

^ Власник зобов'язаний:

- повідомити виконавчу дирекцію Фонду державного соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд) про нещасний випадок; органи державної пожежної охорони (у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі); установу державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі гострого професійного захворювання, отруєння);

- утворити комісію з розслідування у складі не менше 3 осіб: фахівця служби охорони праці (голова комісії), керівника структурного підрозділу, на якому трапився нещасний випадок, представника первинної профспілкової організації, представника робочого органу Фонду. У разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння) до складу комісії залучаються представники СЕС.

^ Комісія зобов’язана протягом 3 діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків та причетних до нещасного випадку осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з'ясувати, чи пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

- виявити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому;

- скласти акти розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках; якщо нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою НПВ, підписати їх та направити власнику на затвердження;

- у разі виявлення гострого профзахворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Матеріали розслідування підлягають зберіганню на підприємстві та в робочому органі виконавчої дирекції Фонду протягом 45 років.

Власник зобов’язаний протягом доби затвердити акти і протягом 3 діб надіслати їх:

- потерпілому;

- керівникові підрозділу, де стався нещасний випадок;

- відповідному робочому органу Фонду;

- територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

- профспілковій організації;

у службу охорони праці.

Нещасні випадки з учнями і студентами, які проходять виробничу практику, беруться на облік підприємством. У розслідуванні повинен брати участь представник навчального закладу.

Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків здійснюють:

- органи державного управління;

- органи Держнаглядохоронпраці;

- виконавча дирекція фонду.

Громадський контроль виконують профспілки чи представники трудового колективу.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний термін після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у ньому заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Державного комітету з нагляду за охороною праці, посадова особа якого видала припис, у встановлений термін.

Не визнаються нещасними випадками, пов’язаними з виробництвом, ті з них, які сталися з працівниками:

- за місцем постійного проживання на території польових та вахтових селищ;

- під час використання працівниками в особистих цілях транспортних засобів, устаткування, інструментів, які належать або використовуються підприємством ( крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними, токсичними або отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинення серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку;

- під час скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі самогубства.

^ Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки зі смертельними наслідками;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно с двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження;

- випадки смерті працівників на підприємстві;

- випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;

- нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідизацією потерпілого (відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується Міністерством охорони здоров'я).

Про такі випадки роботодавець зобов’язаний негайно, використовуючи засоби зв’язку, передати повідомлення про нещасний випадок за відповідною формою до:

- територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці за місцезнаходженням підприємства;

- органу прокуратури за місцем настання нещасного випадку;

- робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства;

- органу, до сфери управління якого належить підприємство (у разі його відсутності – до місцевої державної адміністрації);

- установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

- первинної організації профспілки;

- органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку.

Спеціальне розслідування організовує власник. Комісію з розслідування призначає наказом керівник територіального органу Держнаглядохоронпраці. Склад комісії:

- посадова особа територіального органу Державного комітету з нагляду за охороною праці (голова комісії);

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;

- представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, у разі його відсутності – представник місцевої державної адміністрації;

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства;

- представник первинної організації профспілки підприємства;

- представник профспілкового органу вищого рівня;

- представник установи державної сан-епідслужби;

- представник інспекції державного технічного нагляду Міністерства аграрної політики, якщо випадок стався під час експлуатації сільськогосподарських машин, зареєстрованих в інспекції .

Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 осіб і більше або травмовано 10 осіб і більше, комісію призначають згідно з наказом Держнаглядохоронпраці, якщо не було спеціального рішення Кабінету Міністрів України. Спеціальне розслідування проводиться протягом 10 робочих днів. За результатами спеціального розслідування складається акт розслідування за формою Н-5, Н-1 (або НПВ).

Власник у п’ятиденний термін після закінчення спеціального розслідування нещасного випадку надсилає копії матеріалів розслідування до прокуратури та органів, представники яких брали участь у розслідуванні, виконує запобіжні заходи.

^ 3. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин

На підставі актів за формою Н-1, НПВ власник:

- складає державну статистичну звітність про потерпілих і подає її в установленому порядку відповідним

організаціям;

- здійснює аналіз причин нещасних випадків, вживає заходів щодо запобігання таким випадкам.

Органи, до сфери управління яких належать підприємства, місцеві держадміністрації, виконавчі органи, зобов’язані аналізувати обставини і причини нещасних випадкі за підсумками півріччя і року, доводити результати аналізу до підприємств, розробляти заходи щодо запобігання таким випадкам.

Органи державного управління та нагляду за охороною праці, Фонд та профспілки перевіряють ефективність профілактики нещасних випадків, вживають заходів до виявлення та усунення порушень цього Порядку.

Облік нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, ведуть:

- підприємства;

- органи, до сфери управління яких належать підприємства;

- Фонд соціального страхування.

^ Матеріали для активізації студентів

Ситуаційні завдання:

1: Медична сестра фізіотерапевтичного відділення в присутності старшої медичної сестри отримала опіки під час приготування настоїв лікувальних трав. Чи можна це розцінити як нещасний випадок? Дії старшої медичної сестри?

2: Водій автотранспорту лікарні під час технічного ремонту автомобіля зломав руку. Під час розслідування на місці травми встановлено, а потім підтверджено медичним заключенням, що водій був в слабкому алкогольному сп’янінні (увечері перед роботою вживав слабкоалкогольні напої). Чи можна даний випадок пов'язати з виробничим травматизмом?


Самостійно: 1. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві; аварій.

2.Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

3. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності в

в галузі.

Кочін с. 213-226, Тарасюк с. 91-97

Схожі:

Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі icon"Виробничий травматизм, професійні захворювання (укр.)"
У разі тривалої дії на організм високих концентрацій пилу можуть розвинутися хвороби легенів І дихальних шляхів
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconЛекція №4 Тема: Механізми психосоматичних взаємовпливів. Психосоматичні...
Тема: Механізми психосоматичних взаємовпливів. Психосоматичні реакції та психосоматичні захворювання
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconЛекція тема: Клінічна анатомія глотки, гортані. Поширені захворювання...
Тема: Клінічна анатомія глотки, гортані. Поширені захворювання глотки І гортані Допомога цим хворим
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconЛекція тема 9: Поняття про інфекційні хвороби. Профілактичні заходи. Імунітет
Мета: ознайомити студентів з поняттям інфекційні захворювання, збудниками інфекційних захворювань, навчити розподіляти за групами...
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconЛекція №14
До цієї групи захворювань відносять такі захворювання: склерома, сифіліс, туберкульоз
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconЛекція тема 10: Інфекційні захворювання снід, туберкульоз. Особиста...
Мета: ознайомити студентів з інфекційними захворюваннями: снід, туберкульоз, шляхами зараження та перебігом хвороби; навчити правильно...
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconЛекція №3 Тема: "Система управління охороною праці в галузі"
Основні вимоги до побудови І функціонування системи управління охороною праці (суоп)
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconДо модульного контролю з
Супутнє захворювання: патологія, що супроводжує основне захворювання, але не пов'язана з основним захворюванням І не домінує в даний...
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconУвага грип
Грип – гостре інфекційне захворювання. Збудником захворювання є вірус, а джерелом – хворі на грип. Збудник захворювання проникає...
Лекція №5 Тема: Травматизм та професійні захворювання в галузі iconІнформаційний пакет напряму підготовки 040302 «Інформатика» галузі...
Загальний опис напряму підготовки (освітні та професійні цілі, ключові результати навчання та ін.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка