Сканерне право або плагіатизація правової науки




Скачати 139.69 Kb.
НазваСканерне право або плагіатизація правової науки
Дата конвертації05.03.2013
Розмір139.69 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА


Кафедра гуманітарних дисциплін

ЗАЛІКОВА РОБОТА
Дисцмпліна: ІНФОРМАТИКА
Тема: "Сканерне право" або плагіатизація правової науки

Виконали: студенти ІІ курсу

групи ПБ - 24

Потапов Євген

Копотій Андрій

Київ 2011

Зміст

1. Вступ

  1. Проблематика теми

  2. Чим ще небезпечний плагіат

  3. Приклад заяви про плагіат

  4. Висновок


Вступ
"Автор плагиата пытался внести в текст что-то свое, и это здорово повредило оригиналу"

Валентин ДОМИЛЬ

Нашу науку давно вже вразила тяжка хвороба. Її ім’я – плагіат, який останніми роками стрімко набирає обертів. Хоча традиції незаконного запозичення беруть свій початок у сивій давнині, одначе вже тоді людство дійшло до усвідомлення тієї простої думки, що усякий продукт духовної творчості є, власне, дітищем його творця, того, кого тепер називають автором, і як неприпустимі зазіхання на чужу дитину, так і неприпустимими є зазіхання на чужий твір.
Особливо небезпечним виявляється плагіат для юридичної науки. Адже юрист – це саме та людина, яка повинна додержуватися вимог законності не тільки на словах, а й у своїй повсякденній діяльності. Певною мірою юрист має бути взірцем законослухняної поведінки. Невипадково в усіх європейських етичних кодексах юристів обов’язок законослухняності – найперша вимога корпоративної етики. Тому коли юрист займається діяльністю, безпосередньо забороненою законом, він фактично виводить себе за межі юридичної спільноти, ставить себе поза нею. А отже, кажучи словами Б. Брехта, "людину, яка скоїла те, що скоїв я, не можна терпіти в рядах людей науки".

Проблематика теми

Удвічі й утричі недозволеним є плагіат для державознавця. Підкреслимо, що дослідження в галузі конституційного права мають за мету додержання і виховання високої правової культури серед студентської молоді, працівників держапарату, політичних діячів. Саме в конституційному тексті закладені віковічні правові цінності – повага до закону, правди, прагнення до справедливості, елементарної людської порядності. Саме в ньому, наче у лінзі, фокусується "моральність права" (Л. Фуллер). Тому плагіат у такій науці руйнує і дискредитує ті цінності, що мають не вузькоспеціальний, галузевий (що теж вельми небезпечно), а глобальний, такий, що визначає обличчя всієї правової системи, характер.

http://www.ndiiv.org.ua/ua/news/view-skanerne-pravo-abo-plahiatyzatsija-pravovoji-nauky.html

Чим ще небезпечний плагіат

По-перше, він порушує авторські права науковців, позбавляє їх винагороди за використання твору і т. і. Адже, до загальних умов, що висуває авторське право, відносять як творчий характер процесу створення і відповідно самого результату діяльності людини, так і об’єктивну форму вираження твору. Особливість творчого процесу в тому і полягає, що він породжує щось якісно нове, яке відрізняється неповторністю, оригінальністю та унікальністю. Об’єктивна форма вираження твору розуміється як форма, яка дозволяє твору існувати самостійно від автора, робить його доступним для сприйняття інших людей, а також відтворюваним незалежно від участі в цьому процесі самого автора. Самостійна творчість особи, яка обумовлена п індивідуальними здібностями, завжди приводить до створення оригінальної форми їх викладення. Тому завданням авторського права є охорона індивідуальної, творчо створеної художньої форми вираження ідей, думок, образів і понять як результату творчої діяльності людини, від 07.07.2010.

Правова охорона об’єктів інтелектуальної власності здійснюється в Україні за допомогою надання їх створювачу особливих виключних прав. "Виключність" прав означає, що жодна особа, крім тієї, кому вони належать, не може здійснити використання об’єкта, не маючи на це відповідного дозволу суб’єкта прав. Авторське право надає виключну можливість здійснювати щодо об’єкта закріплені законом правомочності на власний розсуд. Відповідно до ст. 418 ЦК України виключне право є непорушним, оскільки ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Подання чужого твору під своїм ім’ям, що розцінюється як один з видів плагіату – привласнення авторства.

http://lib.rada.gov.ua/DocDescription?doc_id=187428

По-друге, плагіат стирає межу між серйозним ученим і жалюгідним епігоном, видатною, справжньою, глибокою творчістю і банальним популяризаторством. Навіщо читати, розвиватися, пізнавати нове, марнувати роки напруженої праці, коли можна запозичити вже кимось відкрите, усвідомлене, та ще й оприлюднити це під своїм ім’ям, отримавши при цьому непогані гроші? Плагіат – це ніби корупція, яка, на жаль, теж пронизала соціально-професіональну групу юристів. Як і корупція, він зрівняв шанси, поставив на одну дошку талант і посередність. Більш того, плагіатор виявляється навіть у більш привілейованому становищі, оскільки в змозі безкарно паразитувати на тих, хто насправді створює нові наукові праці, новий науковий продукт.

По-третє, плагіатор подає негідний приклад молодим дослідникам, тим, хто тільки розпочинає свій шлях в юридичній науці. Він відбиває бажання формувати власну наукову індивідуальність, прагнення до самовдосконалення, що відтак згубно впливає на стан науки в цілому.

Усі ці роздуми написані під впливом емоцій, які викликало у авторів "Науково-практичного коментаря до Конституції України" (Київ-Харків: Право, Ін Юре, 2003) ознайомлення з останньою роботою пана Теліпка В.Е. під однойменною назвою, що вийшла друком цього року (Теліпко В.Е. Науково-практичний коментар Конституції України. Станом на 1 грудня 2010 р. / За ред. Мусіяки В.Л. – К: Центр учбової літератури, 2011. – 544 с).

Але перед цим хотілось би кілька слів сказати щодо коментаря 2003 року. Тоді перед колективом Академії правових наук України було поставлене непросте, але разом з тим і вкрай важливе завдання – створити повноцінний коментар до Основного Закону України, в якому були б подані доктринальні інтерпретації складних конституційних положень з урахуванням напрацювань конституційного права та інших галузей правничої науки, а також досвіду інтерпретаційної діяльності Конституційного Суду та практики застосування конституційного законодавства за роки незалежності. До авторського колективу були залучені кращі правники держави, серед яких Голова Верховної Ради України, академік НАН України Литвин В.М., голова Центральної виборчої комісії України, член-кореспондент НАН України В.М. Шаповал, колишні голови Конституційного Суду України Скомороха В.Є. та Селівон М.Ф., академіки та члени-кореспонденти АПрНУ, доктори наук, професори з провідних вищих навчальних закладів та юридичних наукових установ. Загальна кількість членів колективу склала 52 особи. Це дійсно еліта вітчизняної юриспруденції. Плагіат такої визначної у юридичній науці праці може свідчити про неабияку "сміливість" псевдоавтора (якому, до речі, у 2011 р. виповниться лише 23 роки), що межує з безрозсудністю, а, можливо, з повною втратою здорового глузду та почуття реальності.

Ще однією вадою роботи Теліпка В.Е., яка потребує свого кримінально-правового вивчення, є видання своїх робіт за редакцією відомих науковців та державних діячів, про що останні дізнаються лише після публіїсації твору. Так, у вихідних даних коментаря до Конституції зазначено, що його редактором є Мусіяка В.Л., відомий науковець, професор, народний депутат України II та IV скликань, один з авторів Конституції України 1996 року. Проте професор Мусіяка В.Л. повідомив Національну академію правових наук України, що "не має ніякого відношення до цього видання", а "його ім’я використано без його відома". У таких діях вбачається не лише плагіат, а й ознаки шахрайства.

Після коментаря 2003 року за сім років не було видано жодної роботи подібного рівня. Можливо, це можна пояснити складністю для коментування тих змін, які були внесені до Конституції Законом № 2222-IV від 8 грудня 2004 року. Як відомо, 30 вересня 2010 року Конституційний Суд визнав цей Закон неконституційним. І за таких умов стали актуальними напрацювання за Конституцією в редакції від 28 червня 1996 року. "І тут, – згадаємо слова безсмертного твору І. Ільфа та Є. Петрова, – Остапа понесло", а у нашому випадку точніше: і тут ще раз "розкрився" талант пана Теліпка. З-під його пера у видавництві "Центр учбової літератури" вийшов власний коментар, який, як в дитячий грі "Знайди 10 відмінностей", можна відрізнити від коментаря 2003 року лише за обкладинкою. При цьому, якщо раніше плагіатори як "зброю" використовували ножиці, то тепер у добу інформаційних технологій до їх арсеналу увійшов сканер, який дозволяє "творити" по 10-15 монографій та підручників на день.

Нижче ми наводимо сухі факти плагіату, які дадуть змогу читачеві дати самостійну оцінку творчості Теліпка.

  1. Загальна частка плагіату по всіх статтях коментаря становить близько 87 %.



  1. Без жодних змін до тексту подані 74 статті (45,7% від загального обсягу статей) коментаря 2003 року (ст.ст. 1, 2, З, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26, 31, 36, 37, 39, 40, 47, 48, 50, 51, 52, 54, 56, 57, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 70, 71, 73, 76, 81, 83, 85, 87, 89, 96, 98, 99, 100, 101, 104, 108, 109, 110, 114, 116, 117, 119, 121, 123, 134, 135, 136, 139, 146, 149, 151, 152, 153).



  1. Змін до тексту різної міри зазнали 88 статей (54,3% від загального обсягу статей), з них:

3.1. 25 статей – обсяг змін менше або дорівнює 10% від загального обсягу тексту статей (ст.ст. 14, 17, 24, 27, 29, 32, 35, 41, 42, 43, 74, 88, 91, 97, 102, 103, 106, 107, 112, 113, 131, 137, 145, 160, 162);

3.2. 29 статей – обсяг змін становить від 10% до 25% включно від загального обсягу тексту статей (ст.ст. 16, 23, 28, 30, 33, 34, 38, 44, 46, 69, 75, 77, 78, 79, 82,86,92, 115, 118, 120, 125, 129, 138, 140, 141, 142, 143,150, 159);

3.3. 18 статей – обсяг змін становить від 25% до 50% включно від загального обсягу тексту статей (ст.ст. 5, 10, 45, 49, 55, 58, 90, 93, 94, 95, 105, 111, 122, 124, 144, 148, 158, 161);

3.4. 16 статей – обсяг змін становить понад 50% від загального обсягу тексту статей (ст.ст. 53, 59, 72, 80, 84, 126, 127, 128, 130, 132, 133, 147, 154, 155, 156, 157)

Вказані статті, у своїй більшості, зазнали технічних змін шляхом включення до них текстів рішень Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положень цих статей (теж, мабуть, шляхом сканування). Також приведені у відповідність до чинного законодавства України (станом на 01.12.2010) посилання на нормативно-правові акти, які присутні у текстах статей.

4. При візуальному аналізі тексту коментаря Теліпка В. Е. були виявлені помилки, які виникають під час сканування текстів та розпізнавання їх (переведення у електронний вигляд для подальшої обробки) за допомогою сканера та спеціального програмного забезпечення.

Слід зазначити, що зоря видатного "дослідника" засяяла на науковому небосхилі не зараз, а ще 2007 року, коли з-під пера цього "чудо-автора" вийшов підручник "Універсальна теорія держави і права". Після цього була ціла серія підручників: "Конституційне та конституційно-процесуальне право" (2 видання), "Міжнародне публічне право", "Парламентське право", "Трудове право України" (2 видання), "Юридичний путівник споживача: Навчально-практичний посібник", "Юридичний путівник виборця", "Юридичний путівник автомобіліста. Навчальний посібник". Не оминув своєю увагою пан Теліпко і таку сферу наукової діяльності, як коментарі до кодексів та законів. Предметом його уваги стали Цивільний процесуальний кодекс, Кодекс адміністративного судочинства, Господарський процесуальний кодекс, Бюджетний кодекс, закони "Про судоустрій і статус суддів" та "Про місцеве самоврядування в Україні". Цим кодексам та законам він дав розлогі коментарі, котрі, на наше глибоке переконання, ще мають стати об’єктом уваги наукової громади не через геніальні відкриття у юриспруденції, а з точки зору "сканованої" творчості пана Теліпка. Деякі з цих робіт були навіть презентовані на одному з центральних телеканалів (ICTV, 11.01.2008 року).

Таким чином, починаючи з 2007 року цей "талановитий" студент випустив під своїм ім’ям 16 різноманітних наукових та навчальних видань загальним обсягом майже 8500 сторінок. Останній рік видався найбільш "врожайним" для Теліпка В. Е., він видав 12 праць обсягом близько 6500 сторінок. Власне, виходить, що кожного дня, без сну і відпочинку, впродовж року, без вихідних, він писав близько 18 сторінок тексту, а кожного місяця – понад 530 сторінок. Такій працездатності позаздрив би кожен автор. Цей рекорд "працелюбства" гідний "Книги рекордів Гіннеса". Справляють враження не лише обсяги його виробництва, а й широта наукових інтересів. Одна така "обдарована" людина з легкістю могла би замінити цілий науково-дослідний інститут з усіма його відділами і співробітниками. Закон України

Мабуть, не останню роль у бажанні Теліпка В.Е. зайнятися науковою та видавничою справою відіграли матеріальні чинники, намагання швидко збагатитися, не докладаючи значних зусиль. Так, лише плагіат коментаря до Конституції, вартістю 180 гривень, виданий тиражем 1000 примірників, дозволив заробити 180 тис. гривень. Не складно підрахувати, який матеріальний зиск принесла публікація 16 наукових та навчальних робіт, деякі з них навіть перевидавалися.

Читачу, мабуть, вже давно кортить дізнатись, хто ж він є, цей утаємничений Теліпко, можливо, невдаха-юрист або просто віртуальний видавничий проект. Насправді (якщо можна вірити персональному сайту) Теліпко Владислав Едуардович – студент-заочник, який зараз навчається на 5 курсі (магістратурі) юридичного факультету одного із столичних вишів. Певно, навчання на факультеті для Владислава не пройшло марно: все, чого навчився від своїх викладачів, він відобразив у своїх працях (правда, забув при цьому вказати, що це не його роботи, але вочевидь для нього це дрібниці). Має безліч нагород, серед останніх дві престижні премії: Премія Верховної Ради за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування та Премія Кабінету Міністрів України за особливі досягнення молоді у розбудові України (обидві 2010 року). Тож чи не настав час висунути обдаровану людину на здобуття Державної премії, а може й Нобелівської?

Навряд чи пан Теліпко, маючи ступінь спеціаліста з питань інституту промислової власності і авторського права, яку він отримав в Академії інтелектуальної власності при Всесвітній організації інтелектуальної власності ООН (м. Женева), а про це він прилюдно заявляє, не знає, що красти чужі об’єкти права інтелектуальної власності не можна. Хоча може він буквально сприйняв вислів Гілберта Честертона, що якщо людина не має бажання порушити хоча б одну з десяти заповідей, то з нею щось не так? І прагне всім довести, що він дуже досвідчена людина і знається на всіх правових проблемах, але не дуже добре засвоїв основи авторського права України.

Отже, дії Теліпка В.Е. призвели не лише до матеріальної та моральної шкоди авторам коментаря до Конституції України 2003 року, а і завдали шкоди провідній державній науковій установі – Національній академії правових наук України та діловій репутації відомих науковців та державних діячів, які нібито редагували його твори, ввели в оману всю юридичну та наукову громадськість нашої країни. Такі дії, на нашу думку, прямо підпадають під статтю 176 "Порушення авторського права і суміжних прав" Кримінального кодексу України.

Сподіваємось, що порушена проблема отримає належну оцінку криміналістів, знавців авторського права, усіх небайдужих людей. Боротися з цим соціальним лихом можна тільки всім разом, задіявши різноманітні (правові, етичні та ін.) важелі. Лише тоді ми зможемо без усіляких сумнівів пишатися нашою спільною юридичною оселею.

^ Приклад заяви про плагіат
07 февраля 2011 года

Источник:Юридическая Практика
В редакцию «Юридической практики» поступило письмо известного украинского юриста Вадима Беляневича, текст которого приводим ниже.

«Обращаюсь к юридической общественности - судьям, адвокатам, прокурорам, ученым, преподавателям, аспирантам студентам, юридических вузов, всем, кто интересуется хозяйственным судопроизводством!

Следующее письмо содержит предупреждение о плагиате.

В начале 2011 года издательством «Центр учбової літератури» (г. Киев, ул. Электриков, 23; свидетельство субъекта издательского дела ДК №2458 от 30.03.06) был выпущен Научно-практический комментарий к Хозяйственному процессуальному кодексу Украины, автором которого указан некто Телипко В.Э.

Естественно, что я, будучи автором Научно-практического комментария к ХПК Украины, изданного в 2006 и 2008 гг. издательством «Юстиниан», держу в поле зрения публикации по проблематике хозяйственного процессуального права.

При внимательном прочтении текста комментария Телипко я установил, что он дословно переписал из моего комментария к ХПК Украины (выпущенного издательством «Юстиниан» в 2008 г.) подавляющее большинство комментариев к статьям ХПК. Он не смог переписать только те статьи, которыми ХПК был дополнен за последние два года.

Подобные действия статья 50 Закона Украины «Об авторском праве и смежных правах» квалифицирует как плагиат - опубликование полностью или частично чужого произведения под именем лица, которое не является автором этого произведения.

Издательство «Центр учбової літератури», выпуская комментарий Телипко, также обозначило себя как автора, чем нарушило не только мои авторские права, но и нормы Закона Украины «Об издательском деле», статья 20 которого возлагает на издателя обязанность соблюдать нормы авторского права.

Сложившаяся ситуация вынуждает меня обратиться ко всем коллегам по профессии с просьбой не покупать и не рекомендовать «комментарий к ХПК Телипко» и иные его «труды», объявить бойкот издательству «Центр учбової літератури» и всей его печатной продукции.

Без сомнения, я использую все доступные мне законные способы защиты моего авторского права, поскольку считаю, что нарушители должны понести ответственность согласно нашим законам. Кроме того, предупреждаю, что распространители контрафактного издания также являются нарушителями авторского права и могут быть подвергнуты судебному преследованию.

С уважением, Вадим Беляневич, адвокат, кандидат юридических наук.

http://www.yurpractika.com/news.php?id=24805

Висновок

Плагіат - це кругова порука української науки.

Зараз порівняно гостро стоїть проблема плагіату в усьому світі. Він починає прогресувати ще в студентські роки. Адже зараз існує дуже багато різноманітних фірм, де можна порівняно за невеликі гроші купити будь-яку наукову роботу . В цілому реальне наукове буття свідчить, що остаточний діагноз такому явищу в Україні, як плагіат, ставити ще зарано. Але, очевидно, що ця проблема не дуже охоче обговорюється публічно в самих наукових колах або на офіційному рівні. Причин тут немало, але основне, мабуть, полягає в тому, що певну категорію людей це влаштовує.

Хоча в європейських державах та в Америці зараз дуже стрімко розвивається боротьба з плагіатом.

Замовчування проблеми плагіату в науці — неприпустима річ. Воно стає великою перешкодою для розвитку науки та впровадження високих стандартів наукового життя. Тим більше, є очевидним, що псевдонаука (чи тіньова наука) все більше знаходиться по сусідству з академічною наукою. По-перше, на фінансування наукових досліджень виділяються державні кошти. Представники псевдонауки використовують державні ресурси, а також свої посади у власних інтересах, отримують державне фінансування досліджень, які не мають ніякого відношення, власне, до науки. По-друге, від діяльності псевдонауковців страждає престиж науки та репутація цілих наукових колективів.

Говорячи про плагіат, не можна не акцентувати увагу на те, що не завжди підтримують відомі наукові стандарти також і наукові видання, які публікують твори плагіаторів. Наука ставить деякі критерії до творів науки. Псевдонауковці цих обов’язків дотримуватися не бажають, а наукові видання не створюють перешкод для оприлюднення та тиражування не лише явно сумнівних матеріалів, але й відвертого плагіату.


Тип носія:

Flash Card

Кількість файлів:

1

Перелік файлів:

-

Типи файлів:

Документ Microsoft Office Word

Розмір файлів:

104 960 байт. (106 КБ на диске)

Дата створення:

16 грудня 2011 р.

Атрибути файлів:

Только чтение

Назва файлу:

Залікова робота

Тема файлу:

"Сканерне право" або плагіатизація правової науки

Автор:

Потапов Євген ПБ – 24, Копотій Андрій ПБ – 24.

Категорія:

-

Ключові слова:

Плагіат, наука, плагіат у науці



Схожі:

Сканерне право або плагіатизація правової науки iconМіністерство освіти І науки України
Як відомо, праця — найсвященніше І недоторканне право людини, це її інтелектуальний, професійний або фізичний капітал, джерело її...
Сканерне право або плагіатизація правової науки iconПатентознавство та авторське право
Виникнення, становлення І розвиток системи правової охорони результатів інтелектуальної діяльності
Сканерне право або плагіатизація правової науки icon"Общий (укр.)"
Стандартний документ, який засвідчує право і/або зобовязання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи,...
Сканерне право або плагіатизація правової науки iconГорлівська міська рада виконавчий комітет рішення
З метою розвитку правової освіти педагогів та учнів, підвищення їх правової культури та виховання у підростаючого покоління м. Горлівка...
Сканерне право або плагіатизація правової науки icon4. Задача
Відповідно І зміст правосвідомості складається з декількох взаємопов'язаних компонентів: знання про існуюче право, оцінка права,...
Сканерне право або плагіатизація правової науки iconПлан до роботи: Вступ
Право одне із суспільних явищ, тому теорія права входить до складу суспільних наук. У чому специфіка права як суспільного чи явища,...
Сканерне право або плагіатизація правової науки icon"Доходи І витрати (укр.)"
Контракт, що дає його власнику право (але не зобовязання) купити або продати цінні папери, товари або кошти за домовленою ціною протягом...
Сканерне право або плагіатизація правової науки iconАвторські права на текст програми “Художньо-естетичний цикл, 5-11...
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Сканерне право або плагіатизація правової науки iconПроблемі розуміння права завжди приділялось багато уваги. Спроби...
Право – це надзвичайно складне соціальне явище, оскільки воно відображає ще більш складніші еконо­мічні, політичні І соціальні відносини....
Сканерне право або плагіатизація правової науки iconАвторські права на текст програми “Українська мова, 5-12 кл.” належать...
Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун”...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка