Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності




Скачати 54.71 Kb.
НазваМетодика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності
Дата конвертації13.05.2013
Розмір54.71 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
МЕТОДИКА „МАЛЮНОК ДЕРЕВА”
Тест запропонований Ф.Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності.

К.Махове розробила систему критеріїв, що дають можливість оцінювати особистісні особливості.

Мета. Виявлення особистісних особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрер, у якому цілісно відображається ставлення до себе , самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні проблеми.
Обладнання. Чистий аркуш паперу формату А-4. Аркуш кладуть перед дитиною вертикально. Щоб не вплинути на розміщення малюнку на аркуші, підписувати його слід після закінчення роботи. Вибір, чим малювати ( ручкою, простим олівцем, кольоровими олівцями, фломастерами) , дитина має обирати сама.
Інструкція. Намалювати дерево, яке кому подобається.( ніяких додаткових пояснень або рекомендацій давати не можна).
Інтерпретація результатів.

Для інтерпретації малюнка, виконаного дитиною, як підтверджує досвід багатьох фахівців, доцільно використовувати рекомендації Л.А.Ясюкової. Вона вважає, що для розуміння особистісних особливостей дитини цілком надійними є такі параметри малюнка.

^ 1.Загальний розмір дерева.

Відображає емоційно забарвлене відчуття власної цінності та значущості.

Велике(більш як 2/3 аркуша)- впевненість в собі, повнота життя, енергетичне багатство. Розмір дерева ½ - 2/3 аркуша є найбільш типовим.

^ Зменшення розміру дерева ( до 1/3 аркуша й менше) свідчить про відсутність впевненості у собі, про відчуття дитиною власної незначущості, непотрібності, про знижену загальну енергетику.

^ 2.Розміщення дерева на аркуші.

Розміщення малюнка у верхній частині аркуша свідчить про мрійливість дитини, відсутність схильності до активних дій,

у нижній – свідчить про практичність , приземленість, про те, що дитина живе сьогоднішнім днем.

Якщо дерево зсунуте ліворуч, то дитина тяжіє до матері, перебуває під її впливом; зсунуте праворуч – тяжіє до батька, зазнає його впливу.

^ 3.Товщина стовбура.

Відображає силу „Я”, віру дитини у власні можливості. Найбільш важлива характеристика для прогнозу адаптації та потенціалу особичтісного розвитку дитини.

Якщо дерево дуже мале( буквально 2-4 см), але при цьому стовбур товстий (2см і більше), то за таку дитину не слід турбуватися. Дитина розуміє, що сьогодні ніхто не цінує, нікому вона не потрібна, але вона ще покаже , на що вона здатна. Такі діти, як показує спостереження. Добре адаптуються й у подальшому завойовують повагу у своєму оточенні.

^ 4.Форма стовбура.

Стовбур у вигляді „моркви” догори гострим кінцем інтерпретується як інфантильність, збереження установок та манери поведінки, властивих молодшим дітям.

Стовбур – „морква” гострим кінцем донизу означає певну зайву дорослість, яка буває властива самостійним, незалежним дітям. Більш раннє дорослішання відбувається тоді, коли дитині доводиться самостійно піклуватися про молодших родичів чи про хворих дітей у сім”ї , або коли мати виявляється легковажною. Такі діти керують батьками, ставляться до них поважливо, дають їм розумні поради, роблять зауваження. Так само вони поводяться й у школі з учителями, через що мають багато неприємностей.

^ 5.Тип дерева.

Листяне дерево – звичайні. Нормальні стосунки з людьми;

Хвойне дерево –„колючі” взаємини з людьми (глузування і т.ін.);

Пальма – демонстративність у спілкуванні.

6.Крона.

Характеризує комунікативну сферу.

Наявність замкненого силуету крони свідчить про обмежене, чітко визначене коло спілкування.

Коли крона не замкнена, дитина відкрита, готова до встановлення нових контактів.

^ 7.Співвідношення крони і величини дерева у цілому.

Відображає потребу у спілкуванні.

Якщо крона складає 1\2-2\3 величини дерева, то потреба у спілкуванні відповідає „нормі”.

^ Збільшення або зменшення крони відносно вказаних розмірів відображає підвищення або зниження потреби у спілкуванні щодо звичайного рівня її прояву.

8.Листя.

Наявність листя ( або замкненого силуету крони) свідчить про те, що потреба у спілкуванні задовольняється;

^ Відсутність листя, кілька листочків на голих гілках, листя , що опало – потреба у спілкуванні не задовольняється.

Відсутність листя може також свідчити про невміння спілкуватися.

^ Промальовування листя свідчить про вибірковість спілкування, про те, що дитина враховує особливості людини, з якою вона спілкується.

Хаотична змальовка крони характеризує непостійність, хаотичність спілкування, за якого вибірковість контактів або врахування індивідуальних особливостей партнера відсутні.

9.Дупло.

Надійно можна інтерпретувати у тих випадках , коли з дупла хтось висовується або ж хтось у ньому сидить.Це свідчить про наявність некерованих імпульсів, які періодично підштовхують дитину до здійснення вчинків(„дрібних капостей”), ніяк не властивих її поведінці.Дорослі , як правило, не вірять, що така гарна дитина могла це зробити.

10.Сонце.

Сонце ліворуч свідчить про авторитет або тиск з боку матері( рідше бабусі);

^ Сонце праворуч свідчить про авторитет, тиск з боку батька ( рідше дідуся).

11.Хмаринки.

Хмаринки ліворуч – втрата контакту з матір”ю, відсутність її виховного впливу;

^ Хмаринки праворуч – втрата контакту з батьком( буквально за хмаринками).

Суцільні хмаринки по усій горі аркуша, хмари брудно-сіро-синього кольору – повне порушення емоційного контакту з батьками, дитина полишена на саму себе. Якихось виховних впливів, турбот з боку батьків не спостерігається.

12.Пеньок.

Свідчить про те, що дитина, не бачить жодних перспектив у майбутньому, життя може здаватися для неї закінченим. Вона не бачить себе у тому майбутньому, яке на неї чекає. Аналогічно інтерпретується зламане дерево.

^ 13.Пеньок поруч із деревом (або відсунутий, через дорогу, через річку).

Характеризує різкі зміни у житті ( буквально:” закінчилося одне життя, почалося інше”). Важливі порівняльна товщина пня і дерева.

Якщо стовбур дерева не тоньший за пеньок, то дитина не постраждала від змін . які відбулися у її житті;

Якщо тонше – то ці зміни не травмували її , призвели до втрати впевненості у собі.

^ 14.Товсті гілки( одна або кілька) явно нижчі за крону й окремо від неї.

Свідчать про наявність” діяльності, яка заміщає” й спрямована на компенсацію неуспішності дитини у основній діяльності( наприклад, погано вчиться, але хороший спортсмен). Провідна діяльність стає незначущою, оскільки потреба у досягненнях задовольняється діяльністю , яка заміщає основну.

^ 15.Пониклі, тонкі гілки, тонкий стовбур, слабке натискання.

Характерні для малюнків чутливих, вразливих, тривожних дітей.

16.Малюнок дерева займає весь аркуш, так, що стовбур та крона навіть не помістилися на аркуші повністю ( вийшли за верхній край аркуша), свідчить про надмірну активність дитини.

^ 17.Яблука на дереві ( або будь-які фрукти, квіти, метелики).

Свідчить про симбіотичний зв”язок з матір”ю, залежність від матері, прихильність до неї й природне підпорядкування її впливові.

^ 18.Використання кольору.

Використання чистих яскравих кольорів для розфарбування характеризує нормальний емоційний стан.

Використання чорного, брудно-сірих, брудно-коричневих кольорів свідчить про переважання негативних емоцій , наявність тривожності, невротичних страхів.

Відсутність кольору ніяк не інтерпретується.

^ 19.Стовбур, розчеплений у верхній частині( явно розходиться від середини).

Свідчить про наявність установок, що конфліктують; про інтереси, які важко узгоджуються ; про неможливість здійснити вибір; про прагнення зберегти й те й те. Така ситуація може провокувати істерики, поведінкові зриви, довести до неврозу.

^ 20.Дерево, розщеплене донизу, або стовбури, що перехрещуються.

Можливі психічні порушення, які пов”язані з подвійністю внутрішнього життя, що не є наслідком якоїсь інтриги, з розчепленням внутрішнього світу( потрібна консультація психіатра).

^ 21. З крони дерева „виростають” самостійні дерева з кронами.

Можливі шизофренічні порушення психіки, відхід у вигаданий світ, фантастичні страхи ( необхідна консультація психіатра).

22.Стовбур замкнений, фактично являє собою дві паралельні палки, або схожий на дошку від паркана, яку рівно зрізали зверху; гілки грубі, товсті, схожі на колоди або дошки паркана, розходяться перпендикулярно від стовбура, листя немає.

Свідчить про наявність елементів аутизму у поведінці, порушенні спілкування, світосприйняття, емоційної депривації ( необхідна консультація психіатра).

Схожі:

Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconМетодика «Малюнок дерева»
Методика спрямована на виявлення особистісних особливостей дитини. Малюнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці...
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconМетодика «Малюнок людини»
Відтоді оцінювання як пізнавального, так І особистісного розвитку переглядалися багато разів І вдосконалювалися різними авторами....
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності icon«Дослідження залежності роздільної здатності радіолокатора із синтезованою...
Дослідити залежність роздільної здатності нефокусованого рса від параметрів огляду поверхні та розміру антенної системи
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconМетодика дослідження мотивації навчання в першокласників
...
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconВ медицині для діагностики захворювань шлунку проводять визначення...
Для цього використовують так званий тест Ноллера. За допомогою спеціального рН-метру вимірюють рН шлункового соку. Потім пацієнту...
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconПрограма соціологічного дослідження та її структура. План
В ній викладаються основні завдання дослідження, методика та техніка збору та обробки соціологічної інформації. Розробка програми...
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconМетодика «Малюнок сім'ї» Мета
Обладнання. Аркуш паперу (кладеться перед дитиною горизонтально), простий олівець та гумка
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconТест «Тривожність» (Р. Темл, М. Доркі, В. Амен) Мета
Обладнання. Серія малюнків із 14 картинок у двох варіантах (для хлопчиків І для дівчаток). Кожен малюнок сюжетно передає типову для...
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconУрок 3 Тема: Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні,...
Дерева І кущі з широкими листками називаються – листяними, а дерева І кущі з листками-хвоїнками – хвойними
Методика „малюнок дерева” Тест запропонований Ф. Гуденафдля дослідження пізнавальної здатності iconМетодика викладання фізики як педагогічна наука, її предмет І методи...
Методика викладання фізики як педагогічна наука, її предмет І методи дослідження
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка