Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування




Скачати 43.19 Kb.
НазваМетодичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування
Дата конвертації17.05.2013
Розмір43.19 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Право > Методичні рекомендації
Методичні рекомендації

щодо проведення єдиної тематичної години спілкування

«Хрещення Київської Русі

та його історичне значення в розвитку християнства»

у загальноосвітніх навчальних закладах Сквирського району
На виконання Указу Президента України «Про відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі» від 10.11.2009 №915, доручення Київської обласної адміністрації від 05.03.2013 № 11-21/11535, розпорядження Сквирської районної державної адміністрації «Про заходи щодо відзначення в Сквирському районі 1025- річчя хрещення Київської Русі» від 18.03.2013 № 80, та листа відділу освіти Сквирської районної державної адміністрації від 16.04.2013 № 396 та з метою висвітлення історії розвитку християнства в Україні рекомендуємо:

  • Провести єдину тематичну годину спілкування «Хрещення Київської Русі та його історичне значення в розвитку християнства» (16.05.2013 р.).


Педагогам під час підготовки та проведення заходу використати наведений нижче матеріал з історії України.
Релігія займає вагоме місце в житті сучасного українського суспільства. Значною суспільною подією у 2013 році є 1025-річчя хрещення Русі.

За літописними переказами, першу проповідь на берегах Дніпра здійснив святий апостол Андрій Первозванний, який, піднявшись на київські гори, поставив там дерев’яний хрест і передбачив, що в цій країні засяє істинна Христова віра.

Просвіта русичів християнською вірою почалась за часів князів Аскольда і Дира. Літопис свідчить, що коли вони з дружиною із варягів та слов’ян розоряли околиці Константинополя (860 р.), греки звернулись з молитвою до Бога про захист. Патріарх Фотій святим співом опустив у море ризу Богоматері, яка зберігалася у Влахернському храмі, і, раптово шторм потопив кораблі русів. Це дуже вплинуло на Аскольда і Дира. Після повернення до Києва, вони запросили собі наставників у вірі Христовій.

Слухаючи проповідь грецького єпископа (867 р.) деякі русичі, які мали сумнів у чудесах, описаних у Біблії, запропонували покласти у вогонь Євангеліє, пообіцявши прийняти християнську віру, якщо воно залишиться неушкодженим. Єпископ закликав: «Господи! Прослав ім’я твоє перед цим народом» і поклав книгу у вогонь. Євангеліє залишилось цілим. Русичі, вражені дивом, стали хреститися.

Однак, нова релігія не стала панівною ідеологією, навпаки, вона зустрічала опір не тільки простого народу, а й частини верхівки суспільства. Мабуть, саме тому наступний князь язичник Олег, опираючись на антихристиянські сили, у 882 році вбив Аскольда і зупинив успіхи християнства.

Ситуація змінилася лише після смерті Олега, коли київським князем став Ігор. Часи його правління відзначалися певною віротерпимістю. Християни складали вже значну частину його дружини і мали навіть соборну церкву пророка Іллі в Києві. Під час підписання договору 944 р. з Візантією язичники і християни виступають як рівноправні спільноти.

Після смерті Ігоря його дружина, велика княгиня Ольга, бачачи благочестиве життя київських християн, полюбила їх віру і вирішила хреститися. Але, щоб краще ознайомитись із християнством, вона з багаточисельною свитою відправилась до Константинополя. Там її наставником був сам патріарх, хрестив її, а імператор став хрещеним батьком. Після повернення на Русь, вона схиляла до прийняття нової віри і свого сина Святослава, але войовничому князю вчення про любов, милосердя і мир було не під норов.

Виконати велике бажання просвітити Русь вірою Христовою судилося виконати внуку святої Ольги князю Володимиру, хоча на початку свого правління, маючи намір зміцнити державу, звів новий пантеон язичеських богів. Однак, багатобожжя не могло служити об’єднавчій політиці київського князя (в кожному племені поклонялися своїм ідолам), не відповідало вимогам тогочасного суспільства. Стара релігія стала гальмом суспільного поступу.

Володимир почав думати про запровадження єдинобожжя. Князь запросив до себе булгарських, єврейських, німецьких, грецьких проповідників, щоб послухати про їхню віру. Опис магометового раю хоч і сподобався Володимиру, але найбільше враження справив православний грецький проповідник, який під кінець своєї бесіди показав картину Страшного Суду. Володимир сказав: «Добре цім праведникам, що праворуч». «Хрестись, і ти будеш з ними», - відповів проповідник.

Відпустивши проповідників із дарами, князь посилає своїх послів у Візантію. Патріарх в їхній присутності відправив літургію. Величність Софіївського храму у Константинополі, присутність всього духовенства, мелодійний спів, величність і простота служби так вразили послів, що вони після повернення додому розповіли князю: « Коли ми стояли під час служби в грецькому храмі, то не знали де знаходились: на небі чи на землі». А потім додали, що «спробувавши солодкого, не хочуть більше гіркого», тобто, дізнавшись про православну віру греків, вони не хочуть служити богам-ідолам. При цьому бояри промовили: «Якби віра грецька не була краща, то не прийняла б її твоя бабка, княгиня Ольга - наймудріша із людей». Князь Володимир остаточно вирішив прийняти православну християнську віру. Але, як язичник, вважав принизливим просити про це у Візантії. Тому, йде війною на греків, підкорює місто Корсунь (Херсонес) в Криму і вимагає від імператорів, братів Василія та Костянтина віддати за нього їхню сестру Анну. Брати відповіли, що не можуть видати сестру за язичника. Коли Володимир погодився похреститися, то з царівною Анною відправили і святенника. У цей час у Володимира захворіли очі і він втратив зір. Як тільки князь хрестився і виходив із купелю, ніби пелена впала у нього з очей і він став бачити. Володимир, прозрівши тілесно і духовно, з радістю вигукнув: «Тепер я пізнав істинного Бога!»

Одружившись на Анні, князь повернув грекам Херсонес, а в обмін отримав митрополита Михаїла з шістьома єпископами, мощі святих Климента і Фіви, ікони і все необхідне для церковної служби.

Спочатку князь Володимир хрестив своїх 12 синів, потім багатьох бояр, а 28 липня 988 року – всіх киян у Дніпрі. Згодом нову релігію стали впроваджувати по всій державі, часто примусово. Давньоруський народ не одразу забув звички язичництва, та поступово християнство принесло позитивні наслідки:

  • здійснило моральний вплив на суспільне і державне життя;

  • стимулювало розвиток освіти, літератури, мистецтва, архітектури зокрема;

  • сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків з багатьма народами;

  • зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, вивело її в число передових європейських країн.



Підготувала О.Л. Козлова,

методист відділу освіти

Сквирської районної адміністрації

Схожі:

Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconПлан заходів щодо підготовки до відзначення 1025-річчя хрещення Київської...
Проведення єдиної тематичної години спілкування «Хрещення Київської Русі та його історичне значення у розвитку християнства»
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації щодо проведення атестації педагогічних кадрів
Науково-методичні рекомендації щодо проведення курсів з елементами дистанційного навчання
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації щодо проведення «Дня цивільного захисту»
України єдиної державної системи запобігання І реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру передбачено...
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації по організації та проведенню робіт єдиного...
Методичні рекомендації по організації І проведенню єрто розроблені з метою оптимізації єдиної системи комплексного технічного обслуговування...
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації по організації та проведенню робіт єдиного...
Методичні рекомендації по організації І проведенню єрто розроблені з метою оптимізації єдиної системи комплексного технічного обслуговування...
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації з планування дій єдиної державної системи
З метою своєчасного проведення роботи, пов'язаної із запобіганням І реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного та природного...
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнської учнівської...
Надсилаємо для практичного використання методичні рекомендації щодо проведення ІІІ та IV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади...
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських...
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики у 2013/2014 н р
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації щодо змісту І форм проведення Друкується за...
Серпневі конференції – 2013. Методичні рекомендації /Укладачі О. В. Половенко, Л. М. Кірішко. – Кіровоград: Кіровоградський обласний...
Методичні рекомендації щодо проведення єдиної тематичної години спілкування iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу
Міністерство освіти І науки України надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка