Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист»




НазваМетодичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист»
Сторінка3/7
Дата конвертації04.07.2013
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

^ 1.3. Засоби колективного захисту, їх призначення та класифікація.


Укриття населення в захисних спорудах — це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання. Укриттю в захисних спорудах у НС підлягає все населення України. Фонд захисних споруд створюється:

- шляхом обстеження й обліку підземних та наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам захисту населення;

- дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвалів, погребів та інших заглиблених приміщань;

- обстеження і взяття на облік підземних будівель та споруд, гірничих виробок і природних порожнин, що відповідають вимогам захисту, при необхідності переобладнання цих приміщень;

- будівництво заглиблених споруд пристосованих для захисту, що окремо розташовані від об'єктів виробничого призначення;

- масового будівництва в період загрози НС найпростіших сховищ та укриттів, будівництво окремих сховищ та протирадіаційних укриттів (ПРУ).

Центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належать питання захисту населення і територій від НС визначає перелік сховищ, ПРУ та інших захисних споруд, які необхідно будувати, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Потребу в захисних спорудах визначають, виходячи з необхідності укриття всіх працюючих за місцем роботи і проживання, усього непрацюючого населення за місцем проживання.

Укриття населення в захисних спорудах є надійним способом захисту від уражаючих чинників ядерної, хімічної, бактеріологічної, звичайної зброї, у випадку аварій і стихійних лих.

Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища, ПРУ і найпростіші укриття — щілини.

Сховища і ПРУ будують завчасно, вони можуть мати подвійне призначення: для потреб об'єктів народного господарства (навчальні класи, для спортивних секцій та ін.) і укриття населення.

Сховища це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих чинників ядерного вибуху, отруйних і СДОР, бактеріальних засобів і уражаючих чинників звичайної зброї, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд та передбачають можливість безперервного перебування у них розрахункової кількості осіб, протягом двох діб.

Класифікуються вони за захисними властивостями, місткістю, місцем розміщення, забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням і часом побудови.

За ступенем захисту від ударної хвилі та у залежності від коефіцієнтів захисту (Кзах) від гамма ( γ) і нейтронного випромінювання їх поділяють на 4 класи. Сховища 1-го класу розраховані на надлишковий тиск у фронті ударної хвилі не менше 5 кгс/см2 (500 кПа) і мають Кзах не менше 5000; сховища 2-го класу повинні витримувати надлишковий тиск не менше 3 кгс/см2 (300 кПа) і послаблювати зовнішні γ- і нейтронне випромінювання не менше, ніж у 3000 разів; сховища 3-го класу розраховані на надлишковий тиск не менше 2 кгс/см2 (200 кПа) і Кзах 2000; сховища 4-го класу розраховані на надлишковий тиск не менше 1 кгс/см2 (100 кПа) і мають Кзах = 1000.

За місткістю сховища поділяються на: малі — до 150 осіб, середні — від 160 до 450, великі — понад 450 осіб. За місцем розташування сховища поділяються на вбудовані, які розміщені у підвальних приміщеннях будівель, та окремо побудовані поза будівлями. За часом побудови на сховища поділяються на побудовані завчасно і швидко споруджені.

Спорудження сховищ здійснюється з урахуванням наступних вимог:

- сховища повинні забезпечувати захист людей від усіх уражаючих чинників і безперервне перебування в них людей не менше двох діб;

- сховища повинні бути розташовані на місцевості, що не затоплюється, на достатній відстані від ліній водостоку і каналізації;

- сховища повинні мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й основні приміщення, а на випадок їх завалу — аварійні виходи, мати вільні підходи, де не повинно бути горючих матеріалів;

- висота основних приміщень повинна бути не менше 2,2 м і рівень підлоги, вище ґрунтових води не менш як на 20 см.

Сховища складаються з основного приміщення для розміщення людей і допоміжних приміщень — для фільтровентиляційного обладнання, санітарного вузла, для дизельної установки, резервуарів для води чи артезіанських свердловин, для продуктів харчування, медичної кімнати, тамбур-шлюзи, тамбури.

Місткість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Площа і об’єм сховищ повинні відповідати:

а) площа підлоги:

- 0.5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;

- 0.4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об'єм приміщень не менше 1.5 м3/людину;

в) висота приміщень не більше 3.5 м:

- при висоті від 2.15 до 2.9 м встановлюються двоярусні ліжка;

- при висоті 2.9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені.

Кількість місць для лежання повинна прийматися рівною:

- 20% місткості споруди при двоярусному розміщенні нар;

- 30% місткості споруди при триярусному розміщенні нар.

Місткість   сховищ   для   нетранспортабельних хворих у лікувальних закладах визначається з розрахунку:

     - хворих - у відповідності з завданням на  проектування,  але не бiльше 10% загальної проектної місткості лікувальних закладiв у  мирний  час:

     - медичного перcоналу: 2 лiкаря, 3 черговi медичнi сестри (фельдшери), 4 санiтарки, 2 медичнi сестри для операцiйно- перев'язувальної та одна медична сестра для процедур на 50 нетранспортабельних хворих. На кожних наступних 50 хворих повинно плануватись 50% від вказаної кiлькості медичного персоналу;

     - обслуговуючого (технiчного) персоналу: черговi  слюсарi  2,  дизелiст, електрик, буфетниця - 5 осіб на сховище.

     Протирадіаційні сховища у  закладах  охорони  здоров'я ( лікарні, які мають лiжковий фонд, клiнiки, госпiталi, медсанчастини, пологовi будинки,  диспансери,  профілакторії,  науково-дослiднi iнститути без клiнiк, медичнi навчальнi заклади, полiклiнiки, аптеки, хімічно-фармацевтичні виробництва,  санiтарно-епiдемiологiчнi та дезинфекцiйнi станції) повинні бути розраховані на повний чисельний склад хворих,  медичного  та  обслуговуючого персоналу у закладах охорони здоров'я, які мають у своєму складi лiжковий фонд та на штатну чисельність медичного і фармацевтичного закладу, який не має лiжкового фонду.

       В лікувально-оздоровчих закладах (пансiонати, будинки та  бази вiдпочинку) протирадіаційні сховища повинні бути розраховані на повну чисельність розрахункового складу за планом використання лiкувально-оздоровчого закладу.

Щоб у сховище не проникало повітря, забруднене радіоактивними речовинами, отруєне небезпечними хімічними речовинами і заражене бактеріальними засобами, воно має бути герметичним. Входи до сховищ обладнують двома шлюзовими камерами (тамбурами), відокремленими від основного приміщення і перегородженими між собою герметичними дверима. Зовні знаходяться міцні захисні герметичні двері, які можуть витримати ударні хвилі ядерного вибуху.

Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та господарювання, на балансі яких знаходяться захисні споруди, забезпечують їх належний технічний стан і готовність до укриття населення.

Для забезпечення утримання захисних споруд в організаціях і на об'єктах призначаються посадові особи, обов'язком яких є облік, організація утримання та забезпечення готовності цих захисних споруд до укриття людей при виникненні надзвичайних ситуацій. Для обслуговування захисних споруд у мирний час створюються формування з обслуговування захисних споруд. Наявний фонд захисних споруд у мирний час використовується для господарських, культурних і побутових потреб у порядку, визначеному чинним законодавством.

За призначенням у сховищах передбачаються основні і допоміжні приміщення. До основних належать приміщення для осіб, що укриваю-ться, пункти управління, медичні пункти, а у сховищах лікувальних закладів - також операційно-перев'язувальні, передопераційні, стерилізаційні. До допоміжних приміщень належать фільтровентиляційні приміщення, саніта-рні вузли, захищені дизельні електростанції, електрощитові, приміщення для зберігання продовольства, приміщення для запасу питної води, примі-щення артезіанської свердловини, станції перекачування, балонні, тамбури-шлюзи, тамбури, а для сховищ атомних станцій - приміщення для
дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові.

^ Приміщення основного призначення. Площа основних приміщень, яка зайнята обладнанням, що не використовується для потреб сховища, у норму площі на одну особу, що укривається, не входить.

На підприємствах з найбільшою працюючою зміною 600 осіб і більше у одному зі сховищ передбачається приміщення для пункту управління або замість пункту управління обладнується телефонна і радіотрансляційна точки для забезпечення зв'язку.

Пункт управління необхідно розміщувати у сховищі, яке має захищене джерело електропостачання. Загальну кількість працівників, які будуть перебувати у пункті управління, необхідно приймати до 10 осіб, норму площі на одного працівника - 2 м2. На окремих великих підприємствах кількість працівників, які будуть перебувати на пункті управління, допускається збільшувати до 25 осіб.

У сховищі на кожні 500 осіб, необхідно передбачати один санітарний пост площею 2 м2, але не менше ніж один пост на споруду. У сховищах місткістю 900-1200 осіб, окрім санітарних постів, необхідно передбачати медичний пункт площею 9 м2, при цьому на кожні 100 додаткових осіб (понад 1200 осіб), площа медичного пункту повинна бути збільшена на 1м2. До основних предметів медичного оснащення захисних споруд належать аптечки колективні, набори фельдшерський і лікарський та інші предмети медичного призначення.

Таблиця 1.

^ Перелік основних предметів медичного оснащення захисних споруд


№ п/п

Найменування предметів

Кількість

Примітка

1

Аптечка колективна (опис N 1)

1

На 100 - 150 осіб

2

Аптечка колективна (опис N 2)

1

На 400 - 600 осіб

3

Набір фельдшерський

1

На 1 споруду місткістю 150 - 200 осіб (при наявності фельдшера)

4

Набір лікарський

1

На споруду місткістю 1200 осіб і більше (при наявності лікаря

5

Носилки санітарні

1

На кожні 500 осіб, але не менше одних на 1 споруду


^ Приміщення допоміжного призначення. Фільтровентиляційне обладнання сховища необхідно розміщувати у приміщеннях, розташованих біля зовнішніх стін. Приміщення для дизельної електричної станції (ДЕС) розміщується біля зовнішньої стіни споруди і відокремлюється від інших приміщень протипожежною перегородкою. Входи у ДЕС із сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, що відчиняються у напрямку входу до сховища. Двері повинні бути протипожежні, з межею вогнестійкості 30 хв і прорізом розміром 0,8 х 1,8 м, відчинятися назовні і мати замки, що самі замикаються та відмикаються без ключа зсередини приміщення.

Таблиця 2.

^ Перелік приміщень і площі медичного пункту сховищ


№ п/п



ПРИМІЩЕННЯ

Площа приміщення, м2, при   місткості сховища:

до 150 ліжок

від 151 до 300 ліжок

1


Для хворих (на одного переховуваного): 

- при висотi примiщень 3 м    


1,9


1,6

- при висотi примiщень 2,5 м  

2,2

2,2

2

Оперецiйно-перев'язувальна  

20

25

3

Передоперацiйно-стерилiзацiйна 

10

12

4

Буфетна з примiщенням для розiгрiвання їжi     

16

20

5

Санiтарна кiмната для дезинфекцiї суден та зберiгання відходів у контейнерах

7

10

6

Для медичного i обслуговуючого персоналу (на одного переховуваного)

0,5

0,5

Примiтка. Норми площi примiщень для хворих прийнятi з урахуванням розташування лiкарських лiжок: 80% у два яруси та 20% в один ярус в примiщеннях заввишки 3м; 60% у два яруси та 40% в один ярус в примiщеннях заввишки 2,5 м.


У сховищах на 150 осіб площа приміщення для зберігання продуктів складає 5 м2, на кожні наступні 150 осіб, площа збільшується на 3 м2. Кількість таких приміщень необхідно планувати з розрахунку: одне приміщення на 600 осіб. Приміщення для зберігання продуктів необхідно розміщувати у різних місцях сховища. Не допускається розміщувати ці приміщення поруч із санітарними вузлами і кімнатами медичного призначення.

Для забезпечення безупинного заповнення сховища і одночасного захисту від проникання ударної хвилі облаштовуються входи спеціальної конструкт-ції з одно- і двокамерними тамбур-шлюзами. Чергуючи послідовні заповнення і розвантаження тамбурів, можна майже безупинно заповню-вати сховище, не порушуючи його захисту. Аварійний вихід — це підземна галерея з виходом на територію, яка не завалюється, через вертикальну шахту й оголовок. Аварійний вихід закривається захисно-герметичними віконницями, дверима для захисту від ударної хвилі. Оголовок розміщується від будівель на відстані, яка дорівнює половині висоти найбільшої будівлі плюс 3 м — це і є територія, яка не завалюється.

Таблиця 3.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичне забезпечення самостійної роботи студентів та методичні...
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів та методичні вказівки підготовки та проведення практичних занять
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Вступ до фаху» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво» напряму...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни «Процеси І апарати харчових виробництв»
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Облік І аудит» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0306 «Менеджмент організацій» напряму підготовки:...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Теплоенергетика” для студентів за фахом мч, мс, лв, омт денної та заочної форм...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМіністерство освіти І науки україни національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Спеціальні питання гідрогазодинаміки” для студентів за фахом 090510 -«Теплоенергетика»...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Управління проектами енерговикористання» для студентів за напрямом 0000 -«Специфічні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка