Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист»




НазваМетодичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист»
Сторінка4/7
Дата конвертації04.07.2013
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

^ Перелік і площа приміщень медичних пунктів у сховищах лікувальних та лікувально-профілактичних закладів.


№ п/п


ПРИМIЩЕННЯ

Площа примiщень, м2 при кiлькостi лiжок (мiсць)

Примітка

200-400

401-600

601-1000 







А. Лiкарнi, клiнiки, госпiталi та  медсанчастини




Для розмiщення хворих (на одну особу) 

- тяжкохворих при висотi примiщення 3 м i більше;

- тяжкохворих при висотi примiщення 2,5 м

- одужуючих


1,9
2,2

1


1,9
2,2

1


1,9
2,1

1







Операцiйно-перев'язувальна

25

30

40

Тiльки у лiкарнях хiрургiчного профiлю




Передоперацiйно-стерилiзацiйна

12

12

24







Процедурна-перев'язувальна

20

30

40







Буфетна з примiщеннями для пiдiгрiвання їжi

20

30

40







Пост медичних сестер

2

2

2







Для розмiщення медичного та обслуго- вуючого персоналу(на одного переховуваного)

0,5


0,5

0,5







Санiтарна кiмната (для миття суден та зберiгання відходів) 

10

14

20

Тiльки для тяжкохворих




Окремi примiщення боксiв з тамбуром та санвузлом

11

11

11

Тiльки в iнфекцiйних лiкарнях

Б.Пологовi будинки та дитячi лiкарнi




Для розмiщення хворих, вагiтних,породiлей (на 1 пацієнта)


1,9


1,9


1,9

Тiльки у пологових будинках 




Операцiйно-перев'язувальна

36

-

-







Передпологова палата

20

-

-







Пологова палата

20

-

-







Дитяча кiмната (на кожну дитину)

0,6

-

-







Буфетна з примiщеннями для пiдiгрiвання їжi

20

30

40







Пост медичних сестер

2

2

2







Для розміщення медич-ного та обслуговуючого персоналу(на одну особу)


0,5


0,5

0,5







Санiтарна кiмната (для миття суден та зберiгання відходів) 

10

14

20







Кімната для дводобового запасу бiлизни

6

-

-




В. Лiкувально-оздоровчi заклади




Для вiдпочиваючих(на одну особу) -дорослого 

- дитини


0,5

1


0,5

1


0,5

1







Процедурна-перев'язувальна:

- дорослого

- дитини



20

16



25

20



30

25







Буфетна з примiщеннями для пiдiгрiвання їжi

20

30

40







Пост медичних сестер

2

2

2





Душові обладнують проточними електронагрівачами. Підлогу душової необхідно покривати дозволеними до використання матеріалами і обладну-вати дерев'яними, пластмасовими або гумовими решітками.

У фільтровентиляційному приміщенні розміщується фільтровентиля-ційний агрегат, який вентилює приміщення й очищає зовнішнє повітря від радіоактивних речовин (РР), хімічних речовин і бактеріальних засобів. Філь-тровентиляційна система може працювати у двох режимах: чистої вентиляції і фільтровентиляції. У першому режимі повітря очищається від крупнодис-персного радіоактивного пилу, а в другому — від решти РР, а також ОР, СДЯР і бактеріальних засобів. Крім цього, може бути задіяний режим повної ізоляції сховища з регенерацією повітря у ньому.

Якщо сховище загерметизоване повністю і надійно, то після закривання дверей і приведення фільтровентиляційного агрегату в дію тиск повітря всередині сховища стає трохи вищим ніж атмосферний, утворюється так званий підпір. За величиною підпору роблять висновки про стан герметизації сховища: він має дорівнювати приблизно 5 Па (0,5 мм вод. ст.).

У сховищі обладнують різні інженерні системи: електропостачання - труби з електропроводкою фарбують у чорний колір, водопостачання - труби фарбують у зелений колір, опалення - труби фарбують у коричневий колір, радіотрансляційна точка, телефонний і радіозв'язок. Там також мають бути дозиметричні й хімічні прилади розвідки, засоби індивідуального захисту, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструментів, засоби аварійного освітлення, запас лікарських засобів і предметів медичного призначення, продуктів і води.

Водопостачання і каналізація сховищ здійснюються на базі міських і об'єктових водопровідних та каналізаційних мереж. Однак на випадок їх руйнування у сховищі повинні створюватися аварійні запаси води і приймачі фекальних вод. Для зберігання аварійного запасу води використовуються проточні напірні резервуари або безнапірні баки, обладнані знімними кришками, клапанами і покажчиками рівня води. Мінімальний запас води в проточних ємностях повинен бути для пиття, 6 л для санітарно-гігієнічних потреб — 4 л на людину на весь розрахунковий термін перебування, а в сховищах місткістю 600 чол. і більше — додатково для цілей пожежогасіння 4,5 м3.

У сховищі передбачається опалення від загальної опалювальної системи будинку (теплоцентралі об'єкта). При розрахунку системи опалення температуру приміщень сховищ у холодний час приймають +10°С, якщо за умовами експлуатації їх у мирний час не потрібно вищих температур.

У приміщеннях для людей встановлюються дво- чи триярусні нари: нижній ярус – місця для сидіння з розрахунку 0,45-0,45 м на одну людину, для лежання з розрахунку 0,55 х 1,8 м на одну людину. Висота лав для сидіння повинна бути 0,45 м, а відстань по вертикалі від стелі до місця для лежання — не менше 1,1 м.

Після деякого дообладнання — встановлення захисних герметичних пристроїв, систем фільтровентиляції, водопостачання та ін., як сховища можуть бути використані шахтні виробки, катакомби, метрополітен, транспортні й пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель, підземні (у скельних породах) приміщення різного господарського призначення.

Система вентиляції сховищ, як правило, працює у двох режимах: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II). При режимі чистої вентиляції подача у сховище очищеного від пилу зовнішнього повітря повинна забезпечувати необхідний обмін повітря і видалення з приміщень тепловиділень і вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, повинне очищатися від небезпечних хімічних речовин (НХР), аерозолів і пилу. У зонах можливого хімічного забруднення і забруднення продуктами горіння, а також на хімічно небезпечних об'єктах у сховищах повинна бути передбачена регенерація внутрішнього повітря (режим III) і створення його підпору. Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати надійну її роботу у режимі чистої вентиляції протягом 48 годин, у режимі фільтровентиляції - протягом 12 годин і у режимі повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря - протягом 6 годин.

У зонах пожеж підпір повітря у сховищах підтримується за рахунок зовнішнього повітря, яке подається через фільтри з наступним охолоджен-ням у пристроях для охолодження повітря, а у зонах можливого хімічного забруднення - за рахунок стисненого повітря з балонів, що установлюються у сховищі.

Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище при фільтрове-тиляції повинна становити 2 м3/год на одну особу, що укривається, 5 м3/год на одного працівника у приміщеннях пункту управління і 10 м3/год на одного працівника у фільтровентиляційній камері з ручними електровентиляторами. Кількість повітря, що подається у сховище для нетранспортабельних хворих у лікувальних закладах, а також для працюючих у медичних пунктах у режимі фільтровентиляції повинна становити 10 м3/год на одну особу. У приміщеннях для операційних і пологових повітрообмін повинен становити: за припливом 10-кратний, за витяжкою 5-кратний за одну годину незалежно від режиму вентиляції. У приміщенні для зберігання продовольства і у приміщенні для балонів з киснем передбачають витяжну вентиляцію з розрахунку дворазового повітрообміну за 1 годину.

Кисневі балони необхідно установлювати в окремому вентильованому приміщенні із захисно-герметичними дверима, що відкриваються усереди-ну приміщення у вертикальному положенні у спеціально обладнані гніз-да, клітки або відгороджуються бар'єрами. Відстань від балонів до радіа-торів опалення та інших опалювальних приладів повинна бути не менше ніж 1 м.

У сховищах лікувальних закладів для нетранспортабельних хворих запас питної води у проточних ємкостях повинен становити 20 л/д на кожного хворого і 3 л/д на кожного медичного працівника; запас води для технічних потреб, що зберігається у резервуарах, визначається розрахун-ком. При застосуванні у сховищах унітазів вагонного типу необхідно передбачати запас води з розрахунку 5 л/д на кожну особу.

Приміщення медичних пунктів у сховищах обладнують умивальниками, що працюють від водопровідної мережі. На випадок припинення подачі води необхідно передбачити переносний рукомийник із запасом води до нього з розрахунку 10 л/д на кожну особу.

Медичні приміщення (операційні, пологові тощо) у сховищах закладів охорони здоров'я оснащуються санітарно-технічним обладнанням відпо-відно до технічних вимог для лікувальних закладів.

Ємкості запасу питної води, як правило, повинні бути проточними, із повним обміном води протягом 2 діб. У сховищах, у яких не передбачає-ться витрата води у мирний час, а також у сховищах місткістю менше ніж 300 осіб допускається застосування сухих ємкостей, що заповнюються під час приведення сховищ у готовність після огляду їх представником служби санітарно-епідеміологічного нагляду зі складанням відповідного акта.

Проточні ємкості (баки) повинні бути постійно заповнені водою. Рекомендується не рідше одного разу на рік проби води з баків направляти на дослідження у місцеві санітарно-епідеміологічні станції зі складанням відповідного акта. Проби беруть після ретельного промивання баків свіжою проточною водою. Ємкості запасу питної води повинні бути обладнані покажчиками води і мати люки для можливості очищення і фарбування внутрішніх поверхонь. У приміщеннях, де встановлені ємкості, необхідно передбачати установку водорозбірних кранів з розрахунку один кран на 300 осіб, а у сховищах місткістю більше ніж 1000 осіб і у сховищах для нетранспортабельних хворих - розводити труби до місць використання води з розрахунку один кран на 300 осіб, що укриваються, або на 100 нетранспортабельних хворих.

Подачу води до умивальників і зливних бачків (крім сховищ для нетранспортабельних хворих) необхідно передбачати тільки у період надходження води із зовнішньої мережі.

Для знезараження води у ємкостях необхідно мати запас хлорного вапна або порошку двітретіосновної солі гіпохлориту кальцію (ДТС-ГК) із розрахунку на 1 м3 води 8-10 г хлорного вапна або 4-5 г порошку ДТС-ГК.

У сховищах необхідно передбачати туалети з відведенням стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу із самостійним випуском самопливом або шляхом перекачування з установкою засувки усередині сховищ. Як сані-тарні прилади поряд з унітазами допускається застосовувати напільні чаші і унітази вагонного типу. Вентиляція каналізаційної мережі сховищ не передбачається.

У приміщенні санітарного вузла сховища повинен бути передбачений аварійний резервуар для збору стоків з можливістю його очищення (промивання у мережу каналізації). У перекритті резервуара необхідно улаштовувати отвори, які використовуються як унітази і закриваються кришками. Об'єм резервуара повинен становити 2 л/д на одну особу. Аварійні резервуари для збору фекалій повинні бути закриті, користуватися ними у мирний час забороняється.

У приміщеннях сховища, які розташовані у районах без каналізації, допускається передбачати резервуари з можливістю видалення нечистот асенізаційним транспортом.

Після заповнення відсіків людьми користуватися санвузлами допустимо тільки при працюючих водопровідній і каналізаційній мережах, що дозво-ляє робити змив унітазів. Якщо ушкоджена каналізація або вийшла з ладу система зовнішнього водопостачання, встановлюється обмежений режим споживання аварійного запасу води і, використуються фекальні баки.

Постійний контроль за параметрами повітряного середовища: темпера-турою, вологістю, вмістом у повітрі двоокису вуглецю, окису вуглецю і кисню здійснюється під час укриття населення ланкою з обслуговування фільтровентиляційного обладнання захисної споруди. Для виявлення радіо-активного забруднення у районі розміщення і усередині захисної споруди використовуються дозиметричні прилади типу ДП-5В, МКС-У. Ступінь радіоактивного опромінення людей вимірюють індивідуальними дозиметр-рами типу ІД-1, ДКС-02К. Для визначення забруднення повітря ОР та НХР на поверхні землі у районі сховища можуть бути застосовані військові прилади хімічної розвідки. Процентний вміст у повітрі вуглекислого газу визначають газоаналізаторами типу ГМУ-2, РАС II, РАС III.

Заповнення захисних споруд проводиться за сигналами цивільного захисту. Напрямок руху до захисних споруд від місць масового перебування людей повинен бути вказаний покажчиками маршруту руху, вивішеними чи намальованими на видимих місцях. У нічний час написи, покажчики і входи повинні бути освітлені або дубльовані світловими покажчиками.

Населення повинне прибувати у захисну споруду із засобами індивіду-ального захисту та дводобовим запасом продуктів у поліетиленовій упаковці (якщо вони не закладені у захисній споруді) та мати при собі найбільш необхідні речі. Забороняється приносити у захисну споруду легкозаймисті речовини або речовини, що мають сильний запах, а також громіздкі речі, приводити тварин. Заповнювати захисні споруди необхідно організовано, без паніки. Розміщує людей у відсіках особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. Осіб, що прибули з дітьми, розміщу-ють в окремому відсіку чи у місці, спеціально відведеному для них. Дітей, людей похилого віку і людей з поганим самопочуттям розміщують у медич-ній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до повітроводів. Розміщення здійснюється, як правило, за виробничим або територіальним принципами (цех, бригада, будинок), місця розміщення таких груп позна-чають табличками відповідного змісту.

Вихід і вхід у сховище для проведення розвідки здійснюється через вхід з тамбура, який вентилюється. При поверненні із зони забруднення у вентильованих тамбурах проводиться часткова дезактивація одягу, взуття, протигазів, верхній одяг залишається у тамбурі.

Під час перебування людей у захисній споруді контролюються параме-три повітряного середовища: температура, вологість, вміст у повітрі двооки-су вуглецю, окису вуглецю і кисню. Для оцінки стану здоров'я осіб, що укриваються, використовують наступні показники:

- температура повітря від 00 С до 300 С, концентрація двоокису вуглецю до 3%, кисню - до 17%, окису вуглецю - до 30 мг/м3 є допустимими і не потребують проведення додаткових заходів;

- температура повітря у діапазоні 310 – 330 С, концентрація двоокису вуглецю - 4%, кисню - 16%, окису вуглецю - 50-70 мг/м3 - необхідне обмеження фізичних навантажень і посилення медичного спостереження за станом здоров'я осіб, що перебувають у сховищі.

Час захисної дії від небезпечних хімічних речовин у режимі фільтровенти-ляції за концентрації:

– аміаку від 0,1 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 6 год;

– фтористого водню від 0,01 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 4 год;

– сірководню від 0,1 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 6 год;

– синильної кислоти від 0,1 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 1,5 год;

– формальдегіду від 0,1 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 4 год;

– хлорціану від 0,1 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 1 год;

– двооксиду сірки від 0,2 мг/л до 0,3 мг/л - не менше ніж 6 год;

– фосгену від 0,2 мг/л до 0,3 мг/л - не менше ніж 6 год;

– хлору від 0,2 мг/л до 0,3 мг/л - не менше ніж 4 год;

– бензолу від 0,1 мг/л до 0,2 мг/л - не менше ніж 5 год.

Параметри повітряного середовища шкідливі для подальшого перебу-вання осіб у захисній споруді: температура повітря - 340 С і вище; концентрація двоокису вуглецю - 5% і вище; вміст кисню в повітрі - 14% і нижче; вміст окису вуглецю - 100 мг/м3 і вище. При досягненні такого рівня одного або декількох чинників необхідно вжити усіх можливих заходів для відповідної зміни параметрів повітряного середовища або вирішити питання про виведення осіб, що укриваються, із захисної споруди.

У захисній споруді забороняється палити, шуміти, запалювати без дозво-лу гасові лампи, свічки, ходити по приміщеннях без особливої необхідності, потрібно дотримуватись дисципліни, якнайменше рухатися. Необхідно організувати позмінний відпочинок людей на місцях, обладнаних для лежання. Для повноцінного відпочинку можна тримати у захисній споруді або брати з собою легкі підстилки і невеликі подушки з поролону, губча-тої гуми або іншого синтетичного матеріалу.

Вихід із захисної споруди здійснюється за командою "Відбій" (після уточнення обстановки у районі захисної споруди, а також у випадках вимушеної евакуації у порядку, який установлюється командиром групи з обслуговування захисної споруди). Вимушена евакуація із захисної споруди проводиться:

- при пошкодженнях захисної споруди, що виключають подальше перебування у ній осіб, що укриваються;

- при затопленні захисної споруди;

- при пожежі у захисній споруді і утворення у ній небезпечних концентрацій шкідливих газів;

- при досягненні граничнодопустимих параметрів повітряного середовища.

Для евакуації осіб, що укриваються, при заваленні основних та аварійних виходів спочатку потрібно вияснити можливість евакуації через оголовок аварійного виходу. У захисних спорудах, розміщених у гірничих виробках, для евакуації використовують один із стволів, що обладнаний драбинами для виходу людей. Відкриття завалених захисно-герметичних дверей малоймові-рне, тому необхідно спробувати зняти їх важелем або гвинтовим домкра-том. Отвір у полотні дверей можна улаштувати за допомогою зубила або ножівки. Для пробиття отворів в огороджувальних конструкціях необхідно визначити за планом споруди оптимальне місце улаштування отвору як щодо мінімального обсягу робіт, так і зручності евакуації. При відсутності аварійних виходів необхідно завчасно зовні стіни вирити траншею та засипати її піском, місце евакуації зсередини окреслити прямокутником.

Захисні споруди відкривають із зовні у випадку утворення суцільних завалів і неможливості осіб, що укриваються, самостійно евакуюватися, для чого використовуються спеціалізовані рятувальні формування.

Протирадіаційні укриття ( ПРУ) призначені для захисту осіб від впливу іонізуючого випромінювання при радіоактивному забрудненні місцевості і допускають безперервне перебування у них розрахункової кількості осіб до двох діб.

Захисні властивості ПРУ оцінюються коефіцієнтом захисту, який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м, більша від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей. ПРУ можуть обладнуватись у підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації у 7 разів, а в житлових одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках — у 40, у двоповерхових — у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'яного будинку — у 800—1000 разів.

При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засобів, парів отруйних і сильнодіючих отруйних речовин можна використовувати кам'яні (цегляні) або дерев'яні будівлі.

Примiщення, якi можуть бути пристосованi пiд ПРУ, повинні відповідати певним вимогам:

          - зовнiшнi огороджувальнi конструкцiї будинкiв або споруд повиннi забезпечувати необхiдну кратнiсть послаблення гама-випромiнювання;

          - прорiзи та отвори повиннi бути пiдготовленi для закладки у випадку переведення примiщення на режим укриття;

          - примiщення повиннi розташовуватись близько вiд мiсця перебування бiльшостi населення, яке має переховуватись;

          -близько дiлянок не повинно бути великих резервуарiв iз сильнодiю-чими отруйними речовинами, водопровiдних та каналiзацiйних магiстралей, руйнування яких може  загрожувати персоналу, який переховується, отруєнням або затопленням;

          - у примiщеннях, розташованих безпосередньо над укриттям, не повинно бути важких предметiв i обладнання.

Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується щільністю і товщиною шару половинного ослаблення матеріалу, тобто певної товщини шару матеріалу, при проходженні через який інтенсивність радіоактивних випромінювань зменшується у два рази. За шаром половинного ослаблення матеріалу можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої товщини, знаючи, що потік радіоактивних випромінювань буде зменшено удвічі стільки разів, скільки шарів половинного ослаблення є в товщі матеріалу.

Таблиця 4.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичне забезпечення самостійної роботи студентів та методичні...
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів та методичні вказівки підготовки та проведення практичних занять
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Вступ до фаху» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво» напряму...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни «Процеси І апарати харчових виробництв»
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Облік І аудит» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0306 «Менеджмент організацій» напряму підготовки:...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Теплоенергетика” для студентів за фахом мч, мс, лв, омт денної та заочної форм...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМіністерство освіти І науки україни національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Спеціальні питання гідрогазодинаміки” для студентів за фахом 090510 -«Теплоенергетика»...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Управління проектами енерговикористання» для студентів за напрямом 0000 -«Специфічні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка