Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист»




НазваМетодичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист»
Сторінка5/7
Дата конвертації04.07.2013
Розмір0.78 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Право > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

^ Шар половинного ослаблення радіації різних матеріалів, (d, см)

Матеріал

Густина (г/см3)

Товщина шару, см




гамма-випромі-нювання проникаючої радіації

гамма-випромінювання радіоактивного забруднення

нейтронів

Залізо, сталь

7,8

3

1,8

11,5

Свинець

11,3

2

1,3—1,8

12

Скло

1,4



7,7

-

Вапняк

2,7

8,5

10

_

Цегла звичайна

1,6

14,4

13

9,1

Кладка цегляна

1,5

15

8,7

10,0

Цегла саманна

1,5

_

14

-

Ґрунт

1,6

14,4

8,1

12,0

Мерзлий ґрунт

1,2-1,5



10—12

-

Глина утрамбована

2,06

11

6,3

_

Бетон

2,3

10

5,6

12,0

Кладка бутова

2,4

9,6

5,4




Склопластик

1,7

12,0

8,0

4,0

Поліетилен

0,95

24,0

14,0

2,7

Лід

0,9

26

14,5

3,0

Дерево (залежно від породи)

0,7

33

20—40

9,7

Примітка. Для інших матеріалів, яких немає в табл., товщина шару половинного ослаблення розраховується як відношення товщини шару половинного ослаблення води до густини матеріалу.

Для запобігання проникнення радіоактивного пилу і НХР в укриття потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в дерев'яних будинках проконопачують і замащують глиною тріщини. Великі щілини забивають рейками. Щілини у стінах замащують шпаклівкою або штукатурним розчином. Особливу увагу звертають на герметизацію дверей і вікон.

Для обладнання під ПРУ погреба необхідно посилити його перекриття, потім на перекриття насипати шар ґрунту 60-70 см, щільно підігнати кришку люка і зробити вентиляційний короб. У разі потреби необхідно побудувати швидкоспоруджувані ПРУ з місцевих будівельних матеріалів або промислових збірних залізобетонних елементів, цегли, прокату, труб, арматури. Для будівництва ПРУ копають котлован, зводять стіни і перекриття. Проміжки між стінами котловану і споруди засипають ґрунтом, який через кожних 20—30 см трамбують. Потім ґрунт насипають у місці прилягання перекриття до землі по всьому периметру укриття. Над перекриттям обладнують гідроізоляцію з поліетиленової плівки або глини товщиною 10 см. Глину зволожують і укладають випуклим шаром. На гідроізоляцію насипають шар ґрунту 60—70 см. Під кутом 90° до основного приміщення обладнують вхід у вигляді герметичного тамбура. Внутрішнє обладнання ПРУ, призначеного для укриття людей, аналогічне обладнанню приміщень сховища.

Водопостачання ПРУ передбачають від зовнішньої або внутрішньої водопровідної мережі, яка передбачена для умов експлуатації приміщень у мирний час. При відсутності водопроводу у ПРУ необхідно передбачати місця для розташування переносних баків для питної води з розрахунку 2 л/д на одну особу, що укривається.

У ПРУ, які розташовані у будівлях з каналізацією передбачають улаштування промивних убиралень з відведенням стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу. У приміщеннях без каналізації передбачають резервуар з можливістю видалення нечистот асенізаційним транспортом. Ємкість резервуара повинна становити з розрахунку 2 л/д на одну особу, що укривається. У приміщеннях, які пристосовані під ПРУ місткістю 20 осіб, при відсутності каналізації для приймання нечистот можна використовувати тару, яка щільно закривається.

Таблиця 5.

^ Об'ємно-планувальні норми при будівництві ПРУ

Показник

Норма

Площа на одну людину (м2)

0,5

Об'єм на одну людину (м3)

1,6

Мінімальна висота від рівня підлоги до виступаючих конструкцій стелі (м)

1,9

Місць для сидіння (від загальної кількості місць), %

80

Місць для лежання (від загальної кількості місць), %

20



До складу ПРУ входять основні і допоміжні приміщення. До основних приміщень належать приміщення для розміщення осіб, що укриваються; до допоміжних приміщень належать санітарні вузли, вентиляційні та приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу. У необладнаних каналізацією ПРУ місткістю до 20 осіб допускається приміщення для виносної тари.

ПРУ для закладів охорони здоров'я повинні мати такі основні приміщення:

- для розміщення хворих та тих, хто видужує;
- для медичного та обслуговуючого персоналу, процедурну (перев'язувальну),
буфетну та пости медсестер.

Розміщення хворих, медичного та обслуговуючого персоналу необхідно передбачати у роздільних приміщеннях, за винятком постів чергового персоналу. У ПРУ лікарень хірургічного профілю необхідно додатково передбачати операційно-перев'язувальну і передопераційну палату. Для тяжкохворих необхідно передбачати санітарну кімнату.

Для інфекційних хворих передбачається їх окреме розміщення за видами інфекцій.

Нормативна площа підлоги основних приміщень ПРУ на одну особу, повинна становити 0,5 м2 при двоярусному і 0,4 м2 при триярусному розміщенні нар.

Висота приміщень ПРУ повинна бути не менше ніж 1,9 м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття (покриття). Для ПРУ, які обладнуються в існуючих будинках і спорудах триярусне розміщення нар здійснюється при висоті приміщень 2,8 - 3 м; двоярусне розміщення нар при висоті приміщень 2,2 - 2,4 м.

При розміщенні ПРУ у підвалах, у гірничих виробках, печерах, погре-бах та інших заглиблених приміщеннях при їх висоті 1,7-1,9 м необхідно передбачати одноярусне розміщення нар з нормою площі під основні приміщення 0,6 м2 на одну особу. Для ПРУ, які розміщені у підвальних і цокольних поверхах, повинна передбачатись можливість закладання прорі-зів у зовнішніх огороджувальних конструкціях під час переведення споруди у режим укриття. Висота закладання повинна виключати можли-вість прямого опромінення і перевищувати на 20 см висоту полиці верхнього ярусу нар, а сама конструкція мати передбачений коефіцієнт захисту.

У ПРУ допускається улаштування санітарних вузлів з розрахунку забезпечення 50% осіб, що укриваються. Для решти осіб, що укриваються, використання санітарного обладнання слід передбачати у суміжних з укриттям приміщеннях.
^ 1.4.Засоби індивідуального захисту населення
Індивідуальні засоби захисту використовуються для захисту людини від небезпечних хімічних і радіоактивних речовин та бактеріологічних засобів і за своїм призначенням поділяються на засоби захисту органів дихання, засоби захисту очей і засоби захисту шкіри, комплекти засобів індивідуального захисту.

Накопичення засобів індивідуального захисту проводиться для забез-печення населення, формувань цивільного захисту, робітників і службовців підприємств різної форми власності у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу. Вони зберігаються на спеціально обладнаних складах згідно з правилами зберігання і обслуговування. Для видачі засобів індивідуального захисту на промислових підприємствах у надзвичайних ситуаціях розгорта-ються пункти видачі. За принципом дії розрізняють фільтрувальні та ізолюючі індивідуальні засоби захисту.

^ Засоби індивідуального захисту органів дихання. До них належать фільтрувальні та ізолюючі протигази, камери захисні дитячі, респіратори. Вибір засобів захисту проводиться з урахуванням їх призначення, конкрет-них умов і характеру зараження.

Фільтрувальні засоби захисту — це такі засоби, робота яких заснована на очищенні зараженого повітря через спеціальні фільтрувальні матеріали. Захисні властивості фільтрувальних засобів захисту характеризуються: часом захисної дії, який визначається від початку надходження домішки в засоби захисту до появи її в підмасковому просторі лицьової частини протигаза у небезпечній концентрації; коефіцієнтом підсмоктування, що являє собою відношення концентрації домішки, яка потрапила під лицьову частину, минаючи фільтрувально-поглинаючу систему, до її початкової концентрації у зовнішньому зараженому повітрі. Найважливішим показником, фільтру-вальних засобів захисту є опір потоку повітря, що видихається, який вимірюється у мм водяного стовпа.

Фільтрувальні засоби захисту органів дихання можуть використовувати-ся тільки у навколишньому середовищі з вмістом вільного кисню не менше 16%, а при перебуванні окремих домішок у повітрі, поглинання яких пов'яза-но з витратою кисню (наприклад, окислювання окису вуглецю в двоокис), ця межа збільшується до 18%. Нижче цих меж використання фільтруючих засобів забороняється. В цих умовах використовуються ізолюючі засоби захисту.

Усі фільтрувальні протигази поділяються на три групи: загальновійсько- ві і “спеціальні” (для Збройних Сил); цивільні (для населення і невоєнізова-них формувань ЦЗ); промислові (для персоналу об'єктів хімічної промисло-вості та інших шкідливих виробництв).


^ Мал. 1.Загальновійськовий фільтрувальний протигаз: 1 — шолом-маска; 2 — окуляри; 3 — протигазова коробка; 4 — клапан видихання; 5 — переговорний пристрій.
До цивільних протигазів належать протигази ГП-5 (ГП-5М) і ГП-7 (ГП-7В), які призначені для захисту органів дихання, очей та обличчя людини від ОР, РР і біологічних аерозолів (БА), а також від ряду СДОР, які використовуються у технологічних процесах промислового виробництва. До комплекту протигазів входять фільтрувально-поглинаюча коробка, лицьова частина, сумка, плівки, що не запотівають. Узимку лицьові частини можуть доукомплектовуватися утеплювальними манжетами.

Для захисту дітей до 1,5 року застосовуються камери захисні дитячі типу КЗД-4 (КЗД-6).

Для захисту органів дихання від окису вуглецю (СО) застосовується комплект додаткового патрона (КДП) з лицьовою частиною протигаза ГП-5. КДП використовується прн підвищеному вмісті окису вуглецю у повітрі, при цьому об'ємний зміст кисню повинен бути не менше 1% в інтервалі температур від - 40°С до +40°С.

Для захисту від окису вуглецю може використовуватися гопкалітовий патрон ДП-1, який, на відміну від КДП, може застосовуватися тільки при плюсовій температурі (від +5 до +40°С). При від'ємних температурах цей патрон не спрацьовує.

^ Промислові протигази. Крім табельних засобів ЦЗ для працюючих на підприємствах хімічної, гірничодобувної, металургійної промисловості та в інших галузях, де виробляються, використовуються, зберігаються і транспортуються СДОР, для захисту органів дихання застосовуються засоби індивідуального захисту фільтрувального типу промислового призначення (марки А, В, Г, Е, КД БКФ, СО). Промислові фільтрувальні протигази призначені для захисту органів дихання, обличчя й очей людини від впливу шкідливих домішок, які містяться у повітрі у вигляді газів, парів і аерозолів (пилу, диму, туману). Промислові протигази комплектуються фільтрувальними коробками великих і малих розмірів, спеціалізованими за призначенням. Спеціалізація коробки визначається її маркою, літерними позначеннями і кольором забарвлення.Гарантійний термін збереження коробки великих розмірів — 3 роки.

У промисловості для захисту органів дихання від деяких СДОР, крім протигазових коробок великих розмірів, використовуються протигазові коробки малих розмірів із пластмаси. У залежності від призначень протигазові коробки малих розмірів виготовляються двох типів: з протиаерозольннм фільтром (МКПФ) і без нього (МКП) і класифікуються за марками А, В, Г, КД та С.

^ Особливості користування протигазом у зимовий період. При користуванні протигазом у сильні морози можливе затвердіння гуми, обледеніння окулярів, замерзання пелюстків видихального клапана чи примерзання їх до клапанної коробки, замерзання вологи, що потрапила у сполучну трубку. Тому, одягаючи протигаз, необхідно періодично обігрівати клапанну коробку руками, одночасно продуваючи видихувальний клапан; при сильному морозі і незараженій атмосфері час від часу обігрівати лицьову частину під верхнім одягом; знятий шолом (маску) насухо протерти, продути видихувальний клапан для видалення вологі і часток льоду.

^ Особливості користування пошкодженим протигазом: при незначно-му розриві маски щільно притиснутн розірване місце долонею до обличчя; при великому розриві маски, пошкодженні скла окулярів, розриві сполучної трубки, пошкодженні видихального клапана (коли не можна закрити рукою отвір клапанної коробки) необхідно затримати подих, закрити очі і зняти мас-ку. Потім відгвинтити сполучну трубку від протигазної коробки і взяти горловину протигазної коробки в рот, затиснути ніс і дихати (очі не відкривати).

При незначному розриві чи проколі сполучної трубки затримати подих, затиснути пальцями пошкоджене місце і продовжувати дихання. При великому ушкодженні сполучної трубки протигаза - приєднати протигазну коробку безпосередньо до шолома-маски.

Для заміни в отруєній атмосфері пошкодженого протигаза необхідно:

- затримати подих, закрити очі;

- зняти маску пошкодженого протигаза;

- надягти маску справного протигаза, зробити різкий видих, відкрити очі, відновити подих;

- вкласти коробку справного протигаза у свою сумку.

^ Користування гопкаплітовим патроном. Для користування гопкалітовнм патроном (у випадках необхідності захисту від окису вуглецю) необхідно:

- підготувати гопкаліптовий патрон і вийняти із сумки протигазну коробку;

- затримати подих, відгвинтити сполучну трубку від протигазної коробки і нагвинтити накладну гайку трубки на горловину гопкаплітового патрона;

- пригвинтити протигазну коробку до гопкаплітового патрона і покласти коробку з патроном назад у сумку;

- зробити сильний видих, відкрити очі і відновити подих.

Для захисту тільки від окису вуглецю протигазну коробку можна не приєднувати до гопкаплітового патрона. У цьому випадку патрон можна приєднати прямо до лицьової частини.

Особливої уваги потребує застосування засобів індивідуального захисту органів дихання пораненими і хворими під час медичної евакуації. Спосіб захисту поранених і хворих залежить від характеру і тяжкості іх поранення. У зв'язку з цим виділяють 4 групи поранених і хворих:

  • здатні самостійно надіти протигаз і користуватися ним;

  • здатні користуватися протигазом, але потребують сторонньої допомоги при надяганні;

  • ті, що потребують надягання шолома для поранених в голову;

- ті, що мають протипоказання до використання протигазів і повинні розміщуватись в колективних засобах захисту.

Таблиця 6.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичне забезпечення самостійної роботи студентів та методичні...
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів та методичні вказівки підготовки та проведення практичних занять
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Вступ до фаху» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0305 Економіка та підприємництво» напряму...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни Процеси І апарати харчових виробництв
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації та тематика контрольних робіт для студентів...
Методичні рекомендації І контрольні завдання до виконання практичних занять з дисципліни «Процеси І апарати харчових виробництв»
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМетодичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів...
«Облік І аудит» для студентів денної (заочної, денно-заочної) форми навчання галузі знань 0306 «Менеджмент організацій» напряму підготовки:...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Теплоенергетика” для студентів за фахом мч, мс, лв, омт денної та заочної форм...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconМіністерство освіти І науки україни національний транспортний університет...
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Цивільна оборона» для студентів усіх спеціальностей (в рамках проведення педагогічного...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни “Спеціальні питання гідрогазодинаміки” для студентів за фахом 090510 -«Теплоенергетика»...
Методичні рекомендації для самостійної підготовки студентів фармацевтичного факультету до практичних занять з навчальної дисципліни «Цивільний захист» iconДо практичних занять
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Управління проектами енерговикористання» для студентів за напрямом 0000 -«Специфічні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка