Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства




НазваПроцес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства
Сторінка1/26
Дата конвертації04.07.2013
Розмір2.77 Mb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26
1. Виникнення держави.

Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства.

Причини виникнення держави – певні умови, які визначили необхідність державної організації суспільства. В залежності від ступеня поширення на процес виникнення держави, їх можна розділити на дві групи:

I. Загальні, які характерні для виникнення будь-якої держави та відображають певний рівень розвитку суспільства. Серед них виділяють:

  1. політичні причини – це умови, які пов’язані з розшаруванням суспільства, що викликало необхідність його соціальної організації. Серед політичних причин є такі передумови:

а) поява соціальних групи, які характеризуються антагоністичними інтересами;

б)поява класів, які мають різноманітне соціальне положення;

в) поява професійних чиновників, які за виконання своїх повноважень отримують грошовий еквівалент;

г) поява особливого різновиду соціальних норм, які характеризуються як правові

  1. Економічні, що відображають особливості економічної структури суспільства. Їх передумови:

а) розподіл праці;

б) вдосконалення знарядь праці, що призводить до появи надлишкового продукту;

в) поява приватної власності;

г) необхідність в єдиному захисті інтересів власника.

  1. Соціальні – це умови, що характеризуються особливостями соціальної організації суспільства. Серед них такі передумови:

а) ускладнення соціальних відносин;

б) поява індивіда, який має свій інтерес;

в) необхідність спілкування як в межах роду, так і поза ним;

г) необхідність захисту інтересів суб’єкта на рівні суспільства.

  1. Психологічні – це умови розвитку психології суб’єктів, що визначають необхідність державно-правової організації їх відносин.

Передумови:

а) поділ поведінки на права і обов’язки;

б) поява відчуття провини;

в) поява засобів відповідальності;

г) необхідність єдиних стандартів щодо поведінки людини;

  1. Культурні – це умови, що відображають рівень духовного розвитку суспільства.

Передумови:

а) поява письма;

б) поява релігії;

в) поява перших літературних творів;

II. Особливі причини – форми виникнення держави, які визначають своєрідність процесі державотворення однієї держави чи групи держав:

1. Афінська – форма, яка пов’язує виникнення держави з необхідністю врівноваження інтересів тих груп населення, які складають основну суспільства;

2. Римська – форма виникнення держави, яка пов’язує виникнення держави з необхідністю врівноваження інтересів тих груп, які не визнавались суспільними класами;

3. Давньогерманська – форма, яка пов’язує виникнення держави із завоюванням території та необхідністю управління ними.

^ 2. Основні теорії походження держави і права.

Теологічна (Фома Аквінський)– в її основі лежить визнання того, що вся влада від бога і правитель держави (цар ,фараон, князь тощо) являються намісниками Бога на землі. З цього випливає, що держава створюється Богом, або за його згодою, а правителем країни може бути особа, що отримала на те повноваження. Патріархальна (Арістотель)– її суть полягає в тому, що держава виникла від сім’ї та є наслідком її історичного розвитку і розростання в рід  плем’я  союз племен  народність. Державна влада розростається від влади батька  старійшини  влади князя чи монарха. Тобто ця теорія передбачає, що правитель – батько, а його піддані –діти. Договірна (автори Руссо, Гобс)– суть теорії зводиться до того, що держава та право виникли з людських угод (договорів). Мета цих договорів – захист життя, власності, свободи. Насильства(Дюрінг) – держава і право виникли внаслідок завоювання сильним народом слабшого народу, племен і народностей. Соціально-економічна (класова)(Маркс, Енгельс, Ленін) – суть в тому, що шляхом історичного розвитку суспільство поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними. Психологічна (Петражицький)за нею держава виникла внаслідок об’єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші – виконувати їхні управлінські рішення. Органічна (Роберт Спенсер)обґрунтував англ. філософ Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом. На думку автора теорії, держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні функціїії. Серед інших теорій походження держави заслуговують на увагу космічна і технократична (Михайлівський). Прихильники космічної теорії пояснюють виникнення держави завезенням на землю політичної організації суспільства з космосу іншими цивілізаціями. Сутність технократичної теорії полягає в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці.

^ 3. Поняття та ознаки держави.

Держава – це особлива політична організація публічної влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин. Ознаки держави: 1) наявність апарату публічної влади (апарат примусу та управління); 2) територія – це та частина суші, внутрішні моря, озера, які знаходяться в межах держкордону. До державної території відносять морські, космічні, повітряні апарати, а також земельні ділянки, які держава купила на території інших країн і розмістила там дипломатичні представництва і консульства; 3) суверенітет – одна з головних ознак, бо хоча б часткова втрата суверенітету веде до зникнення держави. Суверенітет передбачає незалежність у вирішенні питань внутрішньої і зовнішньої політики; 4) законодавство: лише державній владі належить право приймати закони, які є обов’язковими для виконання усіма суб’єктами суспільних відносин. Закони забезпечується державним примусом та гарантією. Норми права, які містяться в законі ділять в межах території держави і розповсюджуються на всіх суб’єктів: громадян, осіб без громадянства, іноземців, представників державної влади, представників іноземних організацій; 5) податкова система: держава стягує податки з усіх громадян, підприємств, які є на її території. Використовуються податки на утримання держапарату, розвитку і реалізації загальнонаціональних програм, утримання і захисту верств населення, які потребують соціального захисту. (до другорядних ознак держави можна віднести назву, мову, грошову одиницю, державну символіку, географічне положення).

4.Поняття функцій держави:

Функції держави. Основне призначення держави у суспільстві реалізується шляхом виконання певних завдань в економічній , політичній, соціальній та ін. сферах Завдання держави реалізується шляхом виконання певних функцій.

^ Завдання держави - мета діяльності держави, що має програмний характер та правове закріплення.

Функції держави. –це основні напрямки діяльності держави що характеризують Ії призначення в суспільстві та обумовлюється соціально – економічними відносинам

за соціальним призначенням функцій бувають: основні( мають загально державне значення) та додаткові; за сферами суспільного життя – політичні, економічні, соціальні; за територією – зовнішні, внутрішні;за характером діяльності - закриті та відкриті; за часом – тимчасові, постійні; за характером діяльності органів державної влади – законодавчі, судові, контрольно - наглядові, виконавчі.

5. Внутрішні і зовнішні функції держави.

Внутрішні і зовнішні функції держави можна класифікувати залежно від сфер впливу: (економічна, політична, гуманітарна).

Внутрішні:

  1. господарсько – організаторська ( організацію виробництва на підприємствах);

  2. регулювання міри праці та міри споживання ;

  3. здійснення економічних реформ;

  4. розробляє і здійснює загально – державні програми економічного, науково – технічного розвитку;

  5. функція соціального компромісу;

  6. функція охорони і захисту конституційного ладу, законності і правопорядку;

  7. забезпечення , охорони і захист основних прав людини;

  8. екологічна – охорона навколишнього середовища;

  9. соціальна – охорона здоров’я, соціальний захист, і соціальне забезпечення.;

  10. культурно – виховна – розвиток культури, освіти.

Зовнішні:

  1. Участь у міжнародному економічному співробітництві, участь у розв’язанні глобальних економічних і наукових проблем енергетиці, у космічному просторі, використанні морів і океанів; оборона країни від зовнішнього нападу і анексії ймовірними противниками, участь у забезпеченні мира, участь у боротьбі с порушенням м/н право порятунку і невтручання у внутрішні справи інших держав.

За характером діяльності вищих органов держави;

  1. законодавча;

  2. виконавча;

  3. судова;

  4. контрольно – наглядова;

За основними сферами суспільного життя;

  1. Економічні( податки, торгівля);

  2. Політичні (вибори Президента);

  3. Соціальні;

  4. Культурні;

  5. Територіальні;

За територією:

  1. зовнішні;

  2. внутрішні;

За часом:

1.постійні;

2.тимчасові.

За характером здійснення функцій держави:

  1. Закрити;

  2. відкрити.

За соціальним призначенням:

  1. основні;

  2. неосновні.

  1. Класифікація держав за їхньою формою (форми правління, форми державного устрою, політичні режими).


Форма держави – це спосіб організації і здійснення державної влади. Складаються з 3-ох елементів: 1) форма державного правління – елемент форми держави, який визначає, структуру і правове становище вищих органів державної влади, характеризує порядок утворення та функціонування вищих органів державної влади. Визначальною ознакою форми правління є правовий статус глави держави. Види форми правління: президентська, парламентська республіка, змішана президентсько-парламентська республіка, монархія, парламентська монархія, дуалістична монархія.

Монархія – це форма державного правління, що характеризується наявністю вищого одноособового органу влади. Одноособова влада, яка передається у спадок. Ознаки:

  1. монарх персоніфікує владу, виступає, як голова держави;

  2. правління здійснює одноособово і може прийняти до свого відому вирішення будь – якого питання;

  3. наявність персональної власності, яка забезпечує сім’ю монарха та передаться у спадок;

  4. влада монарха проголошується свяченою і має релігійний характер. Обожнюється.

  5. влада монарха є формально незалежною , монарх не несе юридичної відповідальності за свої вчинки;

  6. безстроковий характер влади;

  7. в залежності від наявності інших органів влади монархія поділяється на обмежену і не обмежену.

Необмежена – влада монарха ніяким чином не обмежена( не існує органів і законів, які б могли якоюсь мірою змініти або відмінити волю монарха.

    • Деспотія, тиранія (Стародавній світ);

    • Абсолютна монархія ( влада монарха обожнюється, а вона необмежена) (Царська монархія, Саудівська монархія);

Обмежена монархія – влада монарха тім чи іншим шляхом обмежується повноваженнями інших органів держави;

    • Дуалістична – монарх не має законодавчої влади. Парламент виконує законодавчу функцію. Монарх зосереджує в своїх руках виконавчу владу, сам формує уряд.

    • Парламентська – влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади. Лише формально зберігається статус глави держави. Монарх є лише символ влади, символ єдності нації. Англія, Швеція, Японія).

Республіка – форма державного правління за умови якої вища влада правителя в державі належить представницькому органу – парламенту та одноособовому органу – президенту.

Ознаки:

  1. Державна влада здійснюється на підставі Ії розподілу на законодавчу, виконавчу та судову;

  2. Вищі органи державної влади можуть бути виборні та призначувані;

  3. владні рішення приймаються колегіально;

  4. вищі органі держави формуються на певний строк;

  5. В залежності від співвідношення повноважень президента і парламенту республіки поділяються на президентську, парламентську та змішану.

Президентська республіка – повноваження голови держави і іноді і уряду належить президенту, який обирається прямими чи непрямими виборами населенням. Він формує уряд і відповідальний перед парламентом.

Парламентська республіка – принцип верховенства парламенту, що обирається населенням і формує уряд.

Президент, який обирається парламентом йому підзвітний і виконує представницькі функції.

Змішана республіка – має ознаки президентської (вибори президента населенням і широке коло повноважень) та парламентської республіки ( обов’язкове затвердження рішень президента парламентом. Він також має право імпічменту та недовіри уряду.

2) форма державного. устрою - порядок територіального поділу держави, взаємовідносин її складників між собою й державою в цілому та відповідної організації державних органів. По адміністративно – територіальному розподілу держави поділяються на прості та складні.

^ Прості (унітарні) поділяються на централізовані та децентралізовані.

Складні держави бувають федеративні, конфедеративні, співдружність. співтовариство імперії, та унії.

Централізовані – держави в яких окремим адміністративним адміністративно – територіальні одиниці мають рівний правовий статус (Японія, Єгипет, Пакистан).

Децентралізовані – держави в яких окремим адміністративно – територіальним одиницям надаються пільги по місцевому самоврядуванню (Україна, Франція)

Складні держави:

Федерація – це складна держава, що являє собою союз державних утворень.(США, Россия, Індія, Мексика):

  1. два рівня державного апарату;

  2. наявність двопалатного парламенту;

  3. наявність подвійного громадянства;

  4. подвійна система законів;

  5. можливість існуванні поряд із загально – федеративною конституцією конституції суб’єктів федерації;

  6. подвійна судова система;

Конфедерація – союз незалежних держав, які об’єднані для досягнення певної спільної мети.(Швейцарська конфедерация)

Ознаки;

  1. суб’єкти конфедерації е суверенними державами;

  2. об’єднані на основі договору;

  3. для керування обираються спільні органи;

  4. дії конфедерації здійснюються за рахунок внесків кожного з суб’єктів;

  5. кожен суб’єкт має право вільного виходу ;

  6. не утворюються спільні вищі державні органи;

  7. немає спільного громадянства;

  8. немає спільних законів.

Співдружністьце об’єднання держав, що характеризується наявністю загальних ознак та загальних коренів походження. ( СНД, Британська співдружність)

Співтовариство – це організація об’єднаних держав, що характеризується наявністю мети економічного (спрощення митного контролю, візових барьерів), чи організаційного характеру. (Європейське співтовариство)

Імперія – складна держава, яка утворюються, як правило насильницьким шляхом і складається з метрополії і колоніі.(історична форма).

Унія – це союз держав, які об’єднані за релігійною основою.(історична форма).

3) форма політичного режиму - сукупність засобів і способів реалізації державної. влади, що відображають її характер і зміст, з огляду на співвідношення демократичних і недемократичних засад. Характеризуючи державу необхідно дати змістовний аналіз її окремих сторін – форми держави, тобто у кожної держави є одна форма , яка складається з трьох компонентів зазначені компоненти для кожної держави є різними , що обумовлено історичними передумовами їх виникнення та подальшого розвитку.

^ Державний режим – це сукупність форм та методів здійснення державної влади.

Демократичний політичний режим – стан політичного життя за якого державна влада здійснюється на основі принципів широкої і реальної участи громадян та їх об’єднань у формуванні державної політики, дотримання основних прав людини. (радикально - демократичний, ліберально - демократичний, консервативно – демократичний).

Антидемократичний політичний режим режим, за яким при здійсненні державної влади значно обмежуються а і то й зовсім усуваються можливості реального впливу громадян та їх об’єднань в управлінні державою, порушуються основні права людини. Влада зосереджується в руках групи осіб чи однієї особи які знаходяться поза контролем народу.( авторитарний, тоталітарний, вождізм, військово – диктаторський, фашистський, расистський).
Історичні типи держави.

Історичний тип держави - сукупність типових ознак , які були притаманні державі на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. Історичні типи держави: рабовласницькі; феодальні; буржуазні; капіталістичні;соціальної демократії. Відрізняються за об’єктом майнових правовідносин (у першому об’єкт – раб, у другому – кріпак і т.д.)

1.Рабовласницький – перший в історії людства тип держави , який не мав загального поширення і був похідним типом. Це обумовлює наявність у рабовласницькому суспільстві залишків устрою влади первісно - общинного ладу , але домінуючого впливу у ньому набирає тенденція державної організації суспільства. Р.т. д. Характеризується тим, що його економічну основу становила приватна власність і на такий засіб виробництва, як раб. Членами населення визначаються меншість населення – передусім рабовласники та деякі представники інших прошарків.

2.Феодальний тип держави – для такої держави, не зважаючи на те, що вона в основному базувалась теж на сільському господарстві , характерним є те, що селянин визнається членом держави , але не маючи права власності на землю, володіє деякими засобами виробництва. Феодальна держава об’єднує всіх членів суспільства, але вони є нерівними за своїм соціальним статусом, поділяються на різні стани ; існує в цьому суспільстві і кріпацтво.

3.Буржуазний тип держави – характерним є поділ на державу, як інституалізовану форму організації загального інтересу і громадянське суспільство , в якому загальний інтерес забезпечувався іншими механізмами , безпосередньо товарним способом виробництва .Товар поєднував на певній території виробників та його власників .

4.Соціальна демократія – характеризується соціальною спрямованістю , демократичним режимом утворення державних органів і здійснення державної влади , правовою формою державної діяльності .
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

Схожі:

Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства iconРеферат з дисципліни: Політологія На тему: політична культура особистості
України є політизація всіх сторін життя нашого суспільства. Докорінні зміни в соціально-політичному розвитку нашої держави пов'язані...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства iconЗміст
Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується різноманіттям трансформаційних процесів. Вони пов'язані з твердженням...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства icon2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права
Предметом теорії держави І права є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права І держави, а також...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства iconЛекція тема : Надзвичайні ситуації соціально-політичного та військового...
Мета: ознайомити студентів з причинами виникнення надзвичайних ситуацій у мирний І воєнний час
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства icon"Стереометрія (укр.)"
Процес зображення просторових фігур на площині, які виконуються за певними правилами
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства icon1. Різноманітні визначення держави 5
Адже сьогодні у світі не існує жодного суспільства, в якому не було б держави І права. Розуміння держави в історії державно-правової...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства iconУрок №14 Тема. Демонстрація проекту. Підбиття підсумків проведеної роботи
Наші презентації ми об'єднали у проект: «Зимові свята у нашому районі». Мета проекту – дізнатися, які звичаї та обряди притаманні...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства icon1 Предмет І завдання курсу "Історія економічних учень"
Предмет іст ек вчень – це процес виникнення розвитку боротьби І зміни системи ек. Поглядів на шляху розвитку сучасного сус-ва. Це...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства iconВступ 3
Зміна таких умов спонукає пристосувальну активність тварини й відповідні їй форми поведінки, які вдосконалюються під впливом природного...
Процес виникнення держави характеризується як об’єктивна закономірність, що зумовлюється певними причинами, які пов’язані з життєдіяльністю суспільства icon1. Виникнення держави І права (3 год.)
Влада І суспільство у додержавний період. Мононорми. Причини виникнення держави І права
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка