Аграрне право України: загально – теоретична характеристика




НазваАграрне право України: загально – теоретична характеристика
Сторінка1/9
Дата конвертації26.02.2013
Розмір1.44 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Тема 1: Аграрне право України:

загально – теоретична характеристика


  1. Поняття аграрного права

  2. Принципи аграрного права




  1. Поняття аграрного права

Під галуззю права в теорії права прийнято розуміти систему юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання1.

На сьогоднішній день поряд з основними галузями права, такими як цивільне, адміністративне тощо, розрізняють комплексні галузі права, як вторинні утворення поряд з основними галузями права. Як комплексна галузь права сформувалось сільськогосподарське право. Його правонаступником на сьогоднішній день є аграрне право.

Зацікавленість держави у регулюванні суспільних відносин, які склалися у сфері сільського господарства за участю різноманітних суб’єктів господарювання, зумовила формування системи законодавства у цій сфері, що, в свою чергу, послужило підставою формування відповідної галузі права.

Вперше питання про необхідність становлення сільськогосподарського (аграрного) права як комплексної галузі було поставлено М.І. Козирем2. Його позиція знайшла підтримку серед таких вчених, як Г.Ю. Бистров, З.С. Беляєва, Н.Н. Веденін, М.І. Палладіна та ін. Біля витоків формування сільськогосподарського (аграрного) права як комплексної галузі стояли й українські вчені. Серед них Н.І. Титова, В.З. Янчук, В.І. Семчик, О.О. Погрібний, А.Н. Статівка та ін.

^ Основними критеріями розмежування норм права по галузях права є предмет та метод правового регулювання. Традиційно предмет аграрного права України розглядають як систему аграрних, а саме: земельних, трудових, майнових, організаційно-управлінських, соціальних та інших відносин. Предмет аграрного права не можна назвати однорідним. Проте, у цій галузі права однорідність предмета правового регулювання проявляється у взаємозв’язку кола цих відносин, їх взаємозалежності та взаємовпливу.

^ 1. Земельні відносини є базовими у структурі аграрних відносин. Не всі земельні відносини охоплюються предметом аграрного права України, а лише ті, які пов’язані із використанням земель сільськогосподарського призначення, у першу чергу, як основного засобу виробництва. Використання земель сільськогосподарського призначення здійснюється різноманітними аграрними суб’єктами господарювання – фермерськими господарствами, сільськогосподарськими виробничими кооперативами, особистими селянськими господарствами тощо, на різних правових титулах – на праві власності, на праві оренди тощо.

В сучасних умовах коло земельних аграрних відносин збагатилось у зв’язку із проведенням в Україні земельної та аграрної реформ та пов’язаним із ними процесом паювання сільськогосподарських угідь державних та колективних сільськогосподарських підприємств шляхом визначення земельної частки (паю) працівникам цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа.

^ 2. Трудові відносини, які входять до предмету аграрного права мають істотну специфіку. Ці відносини складаються переважно як земельно-трудові або еколого-трудові відносини, оскільки праця тут – органічне використання природних якостей землі у процесі виробничої сільськогосподарської діяльності3. Проте, іноді, це можуть бути й «відокремлені» земельні або трудові відносини. Що має місце тоді, коли йдеться про менш характерні, ніж рослинництво, галузі сільськогосподарської діяльності4.

Трудові аграрні відносини, як правило, мають характер членських трудових відносин, і регулюються нормами аграрного законодавства. (Локальні акти - Статут, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про оплату праці та ін., які приймаються вищим органом управління юридичної особи – сільськогосподарської організації). У той же час наймана праця в сільському господарстві застосовується. І відносини, пов’язані з її використанням регулюються трудовим законодавством.

За змістом трудові аграрні відносини можна класифікувати на наступні види: відносини в сфері організації праці; по дотриманню трудової дисципліни; відносини в галузі оплати праці; у сфері охорони праці тощо.

Загалом, на особливості трудових аграрних відносин істотно впливає специфіка сільськогосподарської праці, яка характеризується наступними рисами: залежністю від природно-кліматичних умов; сезонних характер виробництва; відсутність безперервного у часі виробничого процесу; перевищення часу виробництва сільськогосподарської продукції над тривалістю робочого часу; наявність нормального виробничого ризику; здебільшого колективний характер праці і т.п.

^ 3. Основу аграрних відносин складають майнові відносини в сфері сільськогосподарської діяльності, які поділяються на внутрішні та зовнішні майнові відносини.

^ Внутрішні майнові аграрні відносини пов’язані із створенням відповідних суб’єктів аграрного господарювання – фермерських господарств тощо, формуванням їхніх майнових фондів; можливістю володіти, користуватися та розпоряджатися належним їм майном тощо. Останній різновид майнових відносин може розглядатися і як внутрішні, і як зовнішні майнові відносини. Серед зовнішніх майнових аграрних відносин особливо варто виділити договірні відносини (так, аграрною специфікою характеризуються договори контрактації сільськогосподарської продукції, оренди майна (майнових паїв) та земельних ділянок, земельних часток (паїв) тощо); деліктні відносини. При цьому внутрішні майнові аграрні відносини регламентуються нормами аграрного законодавства і входять до предмету аграрного права, зовнішні ж майнові відносини регламентуються нормами переважно цивільного законодавства і, одночасно, включені до предмета аграрного права.

Коло майнових аграрних відносин у процесі проведення радикальних економічних перетворень на селі збагатилось також за рахунок проведення паювання майна колективних сільськогосподарських підприємств із визначенням членам цих підприємств, пенсіонерам з їхнього числа майнових паїв. Останні згідно із чинним законодавством України можуть бути об’єктом різних правочинів, у тому числі і оренди. Проте, оптимальний варіант реалізації громадянами України – членами КСП своїх майнових прав – це виділення майнових паїв у натурі і отримання відповідного майна з тим, щоб у подальшому розпорядитися цим майном на власний розсуд.

^ 4. Предметом аграрного права охоплюються і організаційно-управлінські відносини, які також поділяються на внутрішні та на зовнішні. Внутрішні організаційно-управлінські відносини пов’язані із організацією управління всередині сільськогосподарських організацій (структура органів управління, повноваження тощо), зовнішні організаційно-управлінські відносини опосередковують відносини між суб’єктами аграрного господарювання та органами державної влади та місцевого самоврядування (з Міністерством аграрної політики України).

Приписами аграрного законодавства регламентуються внутрішні організаційно-управлінські відносини. Зовнішні організаційно-управлінські відносини одночасно входять і до предмету адміністративного права.

Для комплексних галузей права важливого значення набуває об’єкт правового регулювання, тобто та сфера існування суспільних відносин, яка зумовлює їхню специфіку, і на яку спрямовано інтерес учасників суспільних відносин.

^ Об’єктом аграрного права є сільськогосподарська діяльність. При цьому сучасне аграрне право охоплює дві взаємопов’язані сфери правового регулювання. Одна з них - традиційна галузь аграрних відносин, яка виникає в сфері власне сільськогосподарської діяльності при обробітку землі, виробництві продукції рослинництва і тваринництва. Інша галузь відносин, яка регулюється аграрним правом, включає в себе переробку сільськогосподарської сировини (виробництво овочевих продуктів, макаронних виробів), заготівельно – збутові операції (заготівля, продаж), постачання (закупівля та постачання засобів виробництва), сервісні операції (транспортні, ремонтні, будівельні роботи). Це діяльність обслуговуючих кооперативів, підсобних підприємств і промислів у сільському господарстві. Вона пов’язана із переробкою сільськогосподарської продукції і виробництвом продовольства5. Ця наукова позиція знайшла відображення у Законі Російської Федерації від 29 грудня 2006 р. «Про розвиток сільського господарства», ст. 4 якого під сільськогосподарським виробництвом розглядає сукупність видів економічної діяльності з вирощування, виробництва і переробки відповідно сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, в тому числі надання відповідних послуг6.

Таке широке тлумачення поняття «сільськогосподарської діяльності» відповідає вимогам сучасної ринкової економіки та інтересам сільськогосподарських товаровиробників.

Чинне законодавство України послідовно не закріплює поняття «сільськогосподарська діяльність», однак, при аналізі понять «сільське господарство (сільськогосподарське виробництво)», «сільськогосподарський товаровиробник» та «сільськогосподарське підприємство», які визначено у Законі України від 18 січня 2001 р. «Про стимулювання розвитку сільського господарства України на період 2001-2004 років»7 можна дійти висновку, що український законодавець також достатньо широко інтерпретує поняття «сільськогосподарська діяльність». Крім того, Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997 р. також націлює на широке тлумачення поняття «сільськогосподарська діяльність», адже, відбувається поділ сільськогосподарських кооперативів на виробничі, змістом діяльності яких є виробництво та обслуговуючих, серед яких, зокрема, виділяють переробні кооперативи, діяльність яких спрямована на виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, коноплі, лісо- і пиломатеріалів тощо.

Таким чином, в сучасних умовах розвитку ринкових відносин у аграрній сфері економіки з метою уніфікації розуміння поняття «сільськогосподарська діяльність» є принципово важливим визначити на рівні закону як нормативно-правового акту вищої юридичної сили це базове поняття. Його законодавче визначення по-суті визначить і межі предмета правового регулювання аграрного права, що буде додатковим аргументом у на користь існування цієї галузі права та критерієм розмежування з іншими галузями права.

Таким чином, аграрне право як галузь права – це система правових норм, які регулюють аграрні відносини, тобто комплекс взаємопов’язаних земельних, трудових, майнових, організаційно-управлінських, соціальних та інших відносин у сфері сільськогосподарської діяльності.

Поряд з предметом правового регулювання важливою кваліфікаційною ознакою галузі права вважається метод правового регулювання. Метод правового регулювання – це специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносин, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів8.

^ Методи аграрного права свідчать про поєднання публічно-правових та приватно-правових начал у регулюванні суспільних аграрних відносини.

Загалом, враховуючи комплексний характер аграрного права як галузі права, методи аграрного права можна охарактеризувати як поєднання елементів методів тих галузей права, складові яких охоплюються предметом цієї галузі права. Таким чином, при регулюванні майнових аграрних відносин будуть використовуватися методи рівності сторін, диспозитивного впливу тощо; при регулюванні організаційно-управлінських аграрних відносин основними методами будуть метод імперативного впливу, метод влади-підпорядкування, координації тощо.

Яскравим прикладом приватно – правових начал аграрного права є локальна нормотворчість. Локальна нормотворчість зумовлена значною мірою тим, що по-перше, існують істотні прогалинами у законодавстві, а, по-друге, існує об’єктивна потреба врахувати специфіку сільськогосподарських відносин у конкретних суб’єктах господарювання тощо.

  1. ^ Принципи аграрного права

Принципи права – це основні вихідні засади, ідеї, положення, які закріплені в правових нормах і відображають закономірності певної галузі права. Вони представляють собою основоположні регулятивні елементи структури. Вони здатні спрямовувати розвиток і функціонування всієї правової системи, визначати лінії судової і юридичної практики, сприяти усуненню пробілів у праві, відміні застарілих і прийняттю нових юридичних норм9.

Принципи аграрного права – це виражені у нормах права, які регулюють аграрні відносини, основні вихідні засади, ідеї, положення, які визначають зміст цієї галузі права.

Зміст аграрного права, на думку професорів М.І. Козиря і Г.Ю. Бистрова, відображають наступні принципи: а) врахування специфіки і особливостей сільськогосподарського виробництва; б) рівність учасників аграрних правовідносин; в) право добровільного вибору селянами форм трудової та господарської діяльності; г) розширення системи юридичних гарантій для свободи аграрного підприємництва; д) закріплення за державою регулятивних функцій в сфері аграрного підприємництва; е) органічний зв'язок трудової діяльності з природно-кліматичними умовами аграрного підприємництва, екологічна спрямованість цієї діяльності та ін.10.

Н.І. Титова розкрила зміст загальних та спеціальних принципів аграрного права. ^ Загальними принципи є: 1) спрямованість на зміцнення юридичних засад правової демократичної держави; 2) спрямованість на гарантування прав людини; 3) відповідність об'єктивним закономірностям сучасного сус­пільного розвитку, його науковим засадам; 4) відповідність усіх нормативно-правових актів Конституції України; 5) врахування ієрархічної послідовності та внутрішньої гармонії нормативне-правових актів; 6) підвищення ролі законів як основних елементів законодавчої системи; 7) кодифіковане й системне правове забезпечення суспільного розвитку (для усунення існуючого спонтанного розвитку законо­давства, численних фактів його доповнень та змін і формування стабільного законодавства).

^ Серед спеціальних принципів аграрного права вченою виділені наступні принципи: 1) пріоритетність сільського господарства в системі всіх інших галузей народного господарства. Основною складовою цього принципу є пріоритетність сільськогосподарського землекористування серед інших видів користування землею; 2) рівність суб'єктів аграрних відносин; 3) право до­бровільного вибору селянами організаційно-правових форм господарства та господарювання; 4) тісний органічний взаємозв'язок трудових і земельних відносин; 5) стабільна державна підтримка сільськогосподарського товарови­робника. Дер­жава повинна забезпечувати охорону земель сільськогосподарсько­го призначення, створювати сприятливі соціально-економічні умови для життя й праці селянина; 6) принцип реаль­ної гарантованості суб'єктивних прав селян як громадян України та як суб'єктів аграрних відносин11.

При цьому, на її думку, слід враховувати 2 наступних важливих фактори: 1) селяни своєю працею створюють життєво необхідні й неза­мінні блага для всього суспільства: виробляючи сільськогосподарську продукцію, вони вирішують одну з найважливіших суспільних проблем — продовольчу; 2) аграрні відносини безпосередньо або опосередковано пов'язані з процесом сільськогосподарського землекористування.

Тема 2: Джерела аграрного права


  1. Поняття та особливості джерел аграрного права.

Форма права, нормативно – правовий акт, джерело аграрного права, закон як нормативно – правовий акт вищої юридичної сили, підзаконний нормативно – правовий акт, уніфікація правового регулювання в сфері сільського господарства, диференціація правового регулювання в сфері сільського господарства.

  1. ^ Класифікація джерел аграрного права.

Закони (конституційні; звичайні ), підзаконні нормативно-правові акти (нормативні акти глави держави та вищого органу державної виконавчої влади; відомчі нормативно-правові акти; нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування і державної виконавчої влади на місцях), міжнародні договори України, абсолютні нормативно-правові акти, відносні нормативно-правові акти, уніфіковані нормативно-правові акти (загально-уніфіковані й спеціально-уніфіковані), диференційовані джерела аграрного права.

  1. ^ Конституція України як джерело аграрного права.

Конституція України, земля, інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, власність зобов’язує та не може використовуватись на шкоду людині і суспільству, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, держава гарантує право власності на землю, право власності на землю набувається та реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону, право приватної власності на землю не є абсолютним, право на здійснення підприємницької діяльності, в тому числі й у сфері сільськогосподарського виробництва, право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, право на безпечне для життя і здоров’я довкілля і на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, право на судовий захист прав і свобод людини і громадянина.

  1. ^ Закони як джерела аграрного права.

Закон, Основи аграрного законодавства, Аграрний кодекс, систематизація, кодифікація.

  1. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела аграрного права.

Підзаконні нормативно-правові акти (нормативні акти глави держави та вищого органу державної виконавчої влади; відомчі нормативно-правові акти; нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування і державної виконавчої влади на місцях).



  1. ^ Локальні акти як джерела аграрного права.

Локальні акти, локальні акти загального характеру, локальні акти індивідуального характеру, статут, правила внутрішнього розпорядку, положення про оплату праці (в сфері трудових відносин); порядок обміну земельними частками (паями) (в сфері земельних відносин); порядок формування майна суб’єкта аграрного господарювання (в сфері майнових відносин).


  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЗакон України «Про фермерське господарство»
Гайворонський В. М., Жушман В. П. Аграрне право України Навчальний посібник / Харків: Право, 2003. 237 c
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЗакон України «Про фермерське господарство»
Гайворонський В. М., Жушман В. П. Аграрне право України Навчальний посібник / Харків: Право, 2003. 237 c
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconКонтрольна робота
Правові норми, що складають аграрне право, правова наука вивчає як цілісну органічну систему, зв'язану внутрішнім єдиним юридичним...
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЗемельне та аграрне право індивідуальна робота
Завдання: конспект, в письмовій формі (від руки). Можна на А4, можна в зошиті. Здати маєте не пізніше ніж за два тижні до початку...
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЗагальні Статутні норми
Управління здійснюється шкільним Сенатом на чолі з головним сенатором, обраним шляхом загально шкільних виборів та загально шкільною...
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЗагальна характеристика права власності в Україні
Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Законом України “Про власність”, від 7 жовтня 1991р., Цивільним кодексом...
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЖитлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України
Житлове право України це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними...
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconЛекція 12. 2011 Шморгун А. М. Конституційне право зарубіжних країн...
Суб‘єктивне виборче право – право обирати (Активне) право бути обраним (пасивне)
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconІ нститут досліджень регіонального розвитку україни
України в період з 22 по 28 лютого 2006 року було проведено всеукраїнське соціологічне дослідження на тему: „Рівень злочинності в...
Аграрне право України: загально – теоретична характеристика iconМіністерство Освіти України Національний Технічний Університет України...
Право власності у відносинах з міжнародними організаціями та юридичнимим осібами іноземних держав
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка