Київський університет права




НазваКиївський університет права
Сторінка1/6
Дата конвертації03.03.2013
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА
Кафедра гуманітарних дисциплін


Оформлення права спадкування в Україні, закони, постанови, рекомендації

Виконали: студенти ІІ курсу
Групи МП – 21 Уліхіна Ж., Корецьких А.


КИЇВ – 2010

План

Вступ.
1. Право спадкування – визначення та основні

положення.

2. Документи, постанови, регламентації якими керується право спадкування.

(перелічити всі міжнародні нормативні документи, якими регламентується право успадкування)

^ 3. Правові засади права спадкування.
Висновок.


ВСТУП

Важливим елементом процесу перебудови, реформування та демократизації всіх систем суспільства в Україні є формування правової держави, яка покликана забезпечити виконання конституційного принципу верховенства права (стаття 8 чинної Конституції України, http://www.president.gov.ua/content/chapter01.html) та забезпечувати недоторканність та захист таких важливих соціальних цінностей як життя та здоров’я людини, її недоторканності і безпеки, честі та гідності.

Економічні перетворення в державі мають на меті утворення нової системи

господарювання, які тягнуть за собою значні потреби в реформації правової

системи держави. За даних умов значно зростає роль правового регулювання

товарно-грошових відносин та різноманітних відносин з немайновими цінностями.

Держава має прикласти максимальних зусиль для того щоб правова база була приведена до відповідності з вимогами чинної ситуації в економіці.

Інститут спадкового права в усіх правових системах, як стародавніх так і

сучасних, є одним із найважливіших. Його значимість обумовлюється також тим, що об’єктом спадкування переважно є право власності. Що залишається після смерті власника, кому має перейти майно, в якому порядку та обсязі - всі ці проблеми спадкового права з найдавніших часів і до нашого часу залишаються в центрі уваги суспільства та держави, законодавців та дослідників, кожної людини, оскільки в тій чи іншій мірі торкається його інтересів.

^ 1. Право спадкування – визначення та основні

положення.
Під спадкуванням розуміється перехід майнових прав й обов'язків померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Право на спадкування охороняється Конституцією й законами України.

Відповідно до цивільного законодавства України спадкування визначається як перехід прав та обов'язків померлої фізичної особи до інших осіб – спадкоємців (ст. 1216 Цивільного кодексу України http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=19&nreg=435-15).

Варто зазначити, що весь комплекс прав та обов'язків переходить до спадкоємців одночасно. Це означає, що не можливо прийняти одні права й відмовитися від інших або ж прийняти права і відмовитися від обов’язків. Із цього випливає, що спадкоємець, який прийняв якісь окремі права, вважається таким, що прийняв і всі інші - відомі й не відомі йому, права та обов’язки померлого.

Цивільний кодекс України передбачає спадкування за законом і за заповітом.
^ За заповітом.

Усі особисті розпорядження громадянина на випадок смерті, здійснені в передбаченій законом формі, є заповітом (ст. 1233 Цивільного кодексу України http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030435.html - 844365).Громадянин має право на свій розсуд заповісти своє майно будь-яким особам (фізичній, юридичній або державі), визначивши їхні частки у спадщині. Якщо є два та більше спадкоємців і розмір часток у спільному майні не зазначено і якщо не визначено склад майна та прав, які відходять до кожного з них, вважається, що спадкоємці мають рівні частки у спадщині.

У заповіті можна, без зазначення причин, позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом (ст. 1235 Цивільнго кодексу України http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030435.html - 844338). Але потрібно мати на увазі, що воля заповіту обмежена правилами про обов'язкову частку в спадщині. Так, не можна позбавити права на спадкування дітей, які є малолітніми, неповнолітніми або повнолітніми непрацездатними. Крім них, на обов'язкову частку спадщини мають право непрацездатний член подружжя і батьки померлого (ст. 1241 Цивільного кодексу України http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030435.html - 844338 ).


^ За законом.

Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Закон визначає коло осіб, які можуть бути спадкоємцями за законом, а також їх черговість. Передбачено п'ять черг спадкоємців за законом, причому кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, відсторонення їх від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, за винятком випадків, коли законом допускається зміна черги на одержання права на спадщину (ст. 1258 Цивільного кодексу України http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030435.html - 844365). Успадковувати може будь-який суб'єкт цивільних правовідносин – фізична, юридична особа, а також держава. Стосовно фізичних осіб, то досить цікавим може здатися читачам той факт, що відповідно до закону спадкоємцями можуть бути і діти померлого, зачаті при житті й народжені після його смерті.


^ 2.Документи, постанови, регламентації якими керується право спадкування.

(перелічити всі міжнародні нормативні документи, якими регламентується право успадкування)

Основним документом де регулюється права спадкування є Цивільний кодекс України. Про спадкове право йдеться мова в книзі шостій Цивільного кодексу України , яка так і зветься “ Спадкове право ”. Книга шоста складається з шістьох глав( з 84 по 90) . Перша глава (мається на увазі глава №84 ЦкУ) яка називається – Загальні положеня про спадкування (ст. 1216-1232-1), в ній зазначені наступні статті :

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=19&nreg=435-15

Стаття 1216. Поняття спадкування

1. Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від

фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб

(спадкоємців).

Стаття 1217. Види спадкування

1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Стаття 1218. Склад спадщини

1. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що

належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не

припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1219. Права та обов'язки особи, які не входять до

складу спадщини

1. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що

нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в

об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх

установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати,

встановлені законом;

5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника,

передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Стаття 1220. Відкриття спадщини

1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або

оголошення її померлою.

2. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з

якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього

Кодексу).

3. Якщо протягом однієї доби померли особи, які могли б

спадкувати одна після одної, спадщина відкривається одночасно і

окремо щодо кожної з них.

4. Якщо кілька осіб, які могли б спадкувати одна після одної,

померли під час спільної для них небезпеки (стихійного лиха,

аварії, катастрофи тощо), припускається, що вони померли

одночасно. У цьому випадку спадщина відкривається одночасно і

окремо щодо кожної з цих осіб.
Стаття 1221. Місце відкриття спадщини

1. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання

спадкодавця.

2. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем

відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або

основної його частини, а за відсутності нерухомого майна -

місцезнаходження основної частини рухомого майна.
^ Стаття 1222. Спадкоємці

1. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні

особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які

були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після

відкриття спадщини.

2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та

інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним,

неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за

заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини

право на спадкування за законом одержують особи, визначені у

статтях 1261-1265 цього Кодексу(http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=19&nreg=435-15)

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Стаття 1224. Усунення від права на спадкування

1. Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили

життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили

замах на їхнє життя.

Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до

особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це,

все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

2. Не мають права на спадкування особи, які умисно

перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни

або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на

спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню

їхньої частки у спадщині.

3. Не мають права на спадкування за законом батьки після

дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні

права не були поновлені на час відкриття спадщини.
Не мають права на спадкування за законом батьки

(усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші

особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання

спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

4. Не мають права на спадкування за законом одна після одної

особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням

суду.

Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя,

то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг

знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на

спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було

набуте ними за час цього шлюбу.

5. За рішенням суду особа може бути усунена від права на

спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася

від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку

хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

6. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у

тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у

спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний

відказ.
Стаття 1225. Спадкування права на земельну ділянку

1. Право власності на земельну ділянку переходить до

спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового

призначення.

2. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд

переходить право власності або право користування земельною

ділянкою, на якій вони розміщені.

3. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд

переходить право власності або право користування земельною

ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її

розмір не визначений заповітом.
Стаття 1226. Спадкування частки у праві спільної сумісної

власності

1. Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на

загальних підставах.

2. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право

заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її

визначення та виділу в натурі.
Стаття 1227. Право на одержання сум заробітної плати, пенсії,

стипендії, аліментів, інших соціальних виплат,

які належали спадкодавцеві

1. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів,

допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у

зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших

соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним

одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх

відсутності - входять до складу спадщини.
^ Стаття 1228. Спадкування права на вклад у банку (фінансовій

установі)

1. Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку

(фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або

зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).

2. Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від

способу розпорядження ним.

3. Заповіт, складений після того, як було зроблене

розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково

скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти

право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна

спадкодавця.
Стаття 1229. Спадкування права на одержання страхових виплат

(страхового відшкодування)

1. Страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на

загальних підставах.

2. Якщо страхувальник у договорі особистого страхування

призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової

виплати у разі його смерті, це право не входить до складу

спадщини.
Стаття 1230. Спадкування права на відшкодування збитків,

моральної шкоди та сплату неустойки

1. До спадкоємця переходить право на відшкодування збитків,

завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях.

2. До спадкоємця переходить право на стягнення неустойки

(штрафу, пені) у зв'язку з невиконанням боржником спадкодавця

своїх договірних обов'язків, яка була присуджена судом

спадкодавцеві за його життя.

3. До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної

шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.
Стаття 1231. Спадкування обов'язку відшкодувати майнову шкоду

(збитки) та моральну шкоду, яка була завдана

спадкодавцем

1. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову

шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

2. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної

шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі

спадкодавця за його життя.

3. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку

(штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із

спадкодавця за життя спадкодавця.
4. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем,

відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи

нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

5. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки

(штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та

моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з

вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у

спадщину.
^ Стаття 1232. Обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на

утримання, догляд, лікування та поховання

спадкодавця

1. Спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які

були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд,

лікування та поховання спадкодавця.

2. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть

бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.
Стаття 1232-1. Спадкування прав та обов'язків за договором

оренди житла з викупом

1. До спадкоємців переходять усі права та обов'язки за

договором оренди житла з викупом, які мав спадкодавець.

2. Відмова спадкоємців від договору оренди житла з викупом

здійснюється у порядку, встановленому статтею 1273 цього Кодексу.

3. Дострокове припинення договору оренди житла з викупом за

ініціативою спадкоємців здійснюється у порядку, визначеному

законом.

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Київський університет права iconНаціональна академія наук україни  київський університет права
Поняття конституційного права України. Предмет правового регулювання конституційного права України
Київський університет права iconКиївський університет права
Порівняльний аналіз ефективності законотворчості українського парламенту та європейських країн
Київський університет права iconНаціональна академія наук україни київський університет права
Пошук за допомогою пошукових систем Google, Yandex, Bing
Київський університет права iconКиївський університет права
На тему: Правові наслідки в разі порушень законодавства про інформацію при надзвичайних ситуаціях
Київський університет права iconНаціональна академія наук україни  київський університет права
Державна служба у сфері виконавчої влади : концепція реформування в межах адміністративної реформи
Київський університет права iconНаціональна Академія Наук України Київський університет права
Перелік підприємств банкрутів в Україні за останні 5 років та судові рішення щодо їх ліквідаціїї
Київський університет права iconНаціональна академія наук україни   київський університет права
У різні епохи проблеми прав людини набули політико-правового, релігійно-етнічного, філософського звучання. Витоки явища, яке згодом...
Київський університет права iconКиївський університет права
Дитиною визнається кожна особа до досягнення 18-річного віку, якщо за законом окремих країн вона не досягає повноліття раніше
Київський університет права iconНаціональна академія наук україни   київський університет права
Соціально-правові джерела це, насамперед, суспільні відносини, які мають правову природу, правосвідомість І т. ін
Київський університет права iconНаціональна академія наук україни  київський університет права
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка