Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком




Скачати 151.12 Kb.
НазваЗаконодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком
Дата конвертації26.02.2013
Розмір151.12 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
УДК 347.4
Укладення договорів на аукціоні: можливість усної форми та відмови від нотаріального посвідчення (зокрема, щодо нерухомості), недійсність, способи захисту прав учасників
Мірошниченко А.М., д.ю.н., завідувач кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Попов Ю.Ю., головний експерт із правознавства Центру комерційного права
Тема законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р.н. 9001-1)[1]. 17.11.2011 він був переданий на доопрацювання до комітету, проте очевидно, що невдовзі парламент повернеться до його розгляду.

Проекти з однойменною назвою, у т.ч. урядові, неодноразово розглядалися Верховною Радою України, проте жоден із них не був ухвалений як закон [2]. Втім, неодноразові заяви вищого керівництва держави, що чи то з початком, чи то на протязі 2012 року в Україні таки буде скасовано мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення (формальною передумовою чого згідно із п. 15 розділу Х ЗКУ є саме ухваленням закону «Про ринок земель») дають підстави припускати, що ухвалення закону все-таки не за горами.

У частині регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, проект № 9001-1 передбачає, зокрема, укладення *155 договору (купівлі-продажу або оренди) «за результатами аукціону» (ст.45), а також можливість «анулювання» та «визнання недійсним» аукціону (ст.43), які існують поряд із вже передбаченою законодавством можливістю вважати договір, укладений на аукціоні, проведеному з порушенням закону, нікчемним або оспорюваним (ст.ст.203, 215 та ін. Цивільного кодексу України). Укладення договору «за наслідками» аукціону та спроба надання учаснику аукціону спеціального способу захисту його прав у вигляді «визнання недійсним» як аукціону, так і договору, укладеному «за його наслідками», в цілому відповідають вже існуючим тенденціям у законодавстві.

Також нещодавно предметом розгляду парламенту був загальний проект Закону України «Про аукціони» (р.н. 7002) [3] (далі – Проект), у розробці якого брали участь автори статті. Даний проект 20.09.2011 був знятий з розгляду, проте необхідність ухвалення закону з такою сферою регулювання зберігається. Можна прогнозувати, що найближчим часом проект із такою самою сферою регулювання і, вочевидь, такою ж назвою буде знову поданий до парламенту.

Проект містив цілу низку новацій. Частина цих новацій були сприйняті неоднозначно, що зумовлює потребу розглянути їх більш детально через призму питання про необхідність зміни застосованих у Проекті підходів або, навпаки, поширення їх на всі випадки проведення аукціонів (в т.ч. земельні аукціони).

^ Укладення на аукціоні усного договору. Насамперед, Проект побудований, виходячи із того, що договір на аукціоні укладається в момент оголошення переможця. Це дозволяє уникнути багатоступеневості, яка існує зараз при укладенні договорів на аукціонах, істотно спростивши механізм укладення договору і зменшивши ймовірність виникнення спорів. Зокрема, із набранням законом чинності мають повністю зникнути спори щодо «скасування», «анулювання» або «визнання недійсним» самого аукціону або протоколу про його проведення тощо.

Водночас, саме це положення викликало чи не найбільше зауважень як від представників органів влади, так і з боку наукової громадськості. Можна *156 припустити, що зауважень було б не так багато, якби у Пояснювальній записці до Проекту речі не були б названі своїми іменами, а саме, не було б прямо сказано, що конструкція, за якою договір укладається в момент оголошення переможця (ст.3 та ін. Проекту), насправді означає, що договір на аукціоні укладається в усній формі. Саме такий підхід був якщо не відкинутий1, то, щонайменше, зустрінутий дуже обережно багатьма критиками2.

Зокрема, зазначалося, що запропоновані зміни «можуть призвести до порушень прав власників майна та незаконних операцій з нерухомістю та землею»3, «можливість продажу нерухомості на аукціоні без нотаріального посвідчення може … призвести до зростання кількості зловживань у цій сфері та масових порушень прав … власників та користувачів нерухомого майна»4. Втім, механізми настання таких наслідків не наводяться.

Відповідаючи на такі зауваження, слід зазначити наступне. Передбачаючи можливість укладення на аукціоні усного договору (у тому числі тоді, коли предметом договору є нерухоме майно), проект насправді не передбачає нічого нового по відношенню до існуючого правового регулювання, яке не спричинило нічого подібного до описаних жахіть.

Наприклад, у Законі України «Про іпотеку» сьогодні передбачений механізм, який є тотожним описаному у проекті: за результатами аукціону складається протокол (ч.5 ст.45 Закону; пор. зі ст.22 проекту), покупець оплачує придбане майно (ст.46 Закону, пор. зі ст.ст.23-27 Проекту), державний виконавець складає акт про реалізацію предмету іпотеки, що є підставою для видачі нотаріусом покупцеві свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (ст.47 Закону; пор. зі ст.29 Проекту). Такий самий порядок передбачає і Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5). Єдина більш-менш помітна відмінність у тому, що за Проектом акт складає не державний виконавець, а організатор аукціону; втім, ця відмінність насправді *157 несуттєва, оскільки і державний виконавець (повноваження якого щодо розпорядження майном боржника є повноваженнями законного представника боржника [4]), і організатор аукціону діють від імені продавця.

Як бачимо, передбачена як в Законі України «Про іпотеку», так і у Тимчасовому положенні про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна конструкція (на сьогодні успішно функціонуюча) не передбачає укладення письмового нотаріально посвідченого договору, і це не призвело до «зловживань» та «масових порушень». Із цього з очевидністю випливає, що стадія укладення письмового нотаріально посвідченого договору при проведенні аукціону є зайвою. Вона невиправдано ускладнює (і здорожує) процедуру і створює «на рівному місці» зайві проблеми – вони виникають, коли одна із сторін ухиляється від підписання письмового договору. Також існування зайвої стадії породжує зайві спори щодо недійсності не лише договору, укладеного на аукціоні, а самого аукціону, спори щодо його «анулювання», «скасування», «визнання недійсним» тощо.

Укладення усних договорів щодо нерухомого майна на аукціонах широко практикується у зарубіжних країнах із розвиненими правовими системами. Зокрема, § 156 Німецького цивільного уложення [5]5, присвячений укладенню договору на аукціоні, не передбачає укладення за результатами аукціону письмового, і тим більше нотаріально посвідченого договору. Договір укладається безпосередньо на аукціоні. Такий самий підхід спостерігається і в США [6]6.

Аналогічні приклади дає дослідження законодавства деяких пострадянських країн: зокрема, відповідно до ст.156 Кодексу Естонії про виконавче провадження, «право власності на нерухому річ виникає внесенням запису до кріпосної книги на підставі акта про проведення аукціону».

Перелік подібних прикладів можна продовжувати, втім, сказаного, на наш погляд, досить, щоб переконатися у тому, що укладення за результатами *158 аукціону договору в письмовій формі, а тим більше посвідченого нотаріально є цілком зайвим – без цього можна спокійно обійтися, зекономивши час та гроші зацікавлених осіб, та позбувшись проблем, що виникають у зв’язку з «подвійним» укладенням договору.

Окремо слід наголосити, що укладення на аукціоні правочину в усній формі не позначиться на надійності фіксації волевиявлення осіб.

При проведенні аукціону відповідно до Проекту така фіксація забезпечується насамперед тим, що текст договору вміщується до оголошення, спосіб оприлюднення якого зводить вірогідність зловживань нанівець (див. ст.ст.11-13 Проекту), а єдина умова договору, щодо якої на момент опублікування оголошення немає визначеності – ціна – однозначно фіксується у протоколі про проведення аукціону, який також підлягає оприлюдненню та врученню зацікавленим особам (ст.22 Проекту), та в аудіо- та відеозаписі аукціону (ст.15 Проекту).

Звичайно, законом у тих чи інших випадках можуть встановлюватись певні формальності, недотримання яких при укладенні договору тягне неукладеність договору. Це може бути, наприклад, вимога дотримання письмової форми7, у країнах романо-германської правової сім’ї додатково може вимагатись нотаріальне посвідчення, у країнах англосаксонської правової сім’ї – прикладення печатки (втім, наразі застосування печатки стало видаватись архаїчним [8, 660]). Водночас, встановлюючи такі вимоги, законодавець має чітко усвідомлювати вигоди, які одержать учасники майнового обороту від подібних вимог. На нашу думку, таких вигод у випадку укладення договору на аукціоні не вбачається.

Дійсно, торгівля на аукціоні являє переддоговірний процес переговорів, у якому учасники по черзі звертаються до продавця з офертами, причому кожна наступна оферта відрізняється від попередньої більш високою ціною. Такі переговори закінчуються, коли нові оферти перестають поступати. Цей факт *159 фіксується шляхом оголошення переможця та відображається у протоколі, який є письмовим доказом зазначеної обставини.

Якщо відповідно до закону договір на аукціоні («за його результатами») має укладатись в письмовій формі під страхом його неукладеності або вимагається нотаріальне посвідчення, то виникає питання про спосіб захисту, який слід надати переможцю, якщо продавець ухиляється від укладення договору (в належній формі). Передбачити право на позов про спонукання до укладення договору у разі необґрунтованого переривання переговорів заважає, перш за все, принцип свободи договору8 (у його негативному значенні – як свободи не укладати договір). Крім того, мета встановлення договірних відносин між продавцем та переможцем значно легше і надійніше досягається не шляхом надання переможцю права на позов про спонукання до укладення договору, а як раз встановленням усної форми договору, внаслідок чого оголошення переможця означатиме акцепт оферти. Якщо ж право на такий позов не надається, а договір все ж має укладатись письмово, то залежність переможця від подальшої поведінки продавця зробить аукціон не дуже привабливим, що неодмінно відобразиться на рівні конкуренції і не дасть змоги одержати на аукціоні найвищу ціну.

Викладене дозволяє зробити висновок, що у випадках, коли законодавство вимагає після аукціону укладати письмовий (а тим більше нотаріально посвідчений) договір, (див., наприклад, ч.1 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»), застосовується не найкраще регулювання.
^ Недійсність договорів, укладених на аукціоні, та способи захисту прав учасників. Ст. 8 Проекту передбачає важливі правила щодо визнання недійсними договорів, укладених з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону. Якщо договір, укладений на аукціоні, може оспорюватися невизначено широким колом осіб з будь-яких, навіть формальних, підстав, неминучо виникають зловживання через використання оспорювання договорів, *160 укладених на аукціоні як засобу боротьби з конкурентами або для протидії виконанню судових рішень. Зважаючи на це, становище покупця майна на аукціоні є нестійким, що знижує привабливість купівлі майна на аукціоні, а отже – і ціну, за яку купується майно.

Пропонується встановити оспорюваність договорів, укладених на аукціоні з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, причому таке порушення може бути підставою для визнання договору недійсним лише за позовом продавця або наймодавця (орендодавця) і лише у разі, якщо воно перешкодило або могло перешкодити укладенню договору на найбільш вигідних для нього умовах. Ідеологія цього підходу така.

По-перше, порядок підготовки та проведення аукціону є порядком формування волі сторони, яку представляє організатор аукціону (продавця, орендаря). Відтак порушення цього порядку створює дефект волі такої сторони, що дозволяє встановити не нікчемність, а оспорюваність договору [7, 117], причому саме за позовом такої сторони. По-друге, метою аукціону є як раз укладення договору на найбільш вигідних для продавця (наймодавця) умовах, у зв’язку з чим право на позов слід надати лише за умови, якщо порушення перешкодило або могло перешкодити укладенню договору на таких умовах.

Що ж до захисту інтересів осіб, які були незаконно позбавлені можливості взяти участь або перемогти на аукціоні, то їм пропонується надати інший спосіб захисту шляхом встановлення на їх користь значного штрафу (ст. 9 проекту), який повинен сплатити організатор аукціону.

Такі пропозиції також були сприйняті неоднозначно9. Серед іншого, звертає на себе увагу те, що, наприклад, Вищий господарський суд України у своєму листі від 06.10.2010 №01-02-2/252/182 (стор.1) наполягав на необхідності не просто зберегти існуючі правила щодо визнання укладених на аукціоні угод недійсними, але й передбачити «підстави для визнання торгів такими, що не відбулися, та для анулювання результатів аукціону». З цих зауважень, а також із ходу обговорення законопроекту складається враження, що існує певний стереотип, за яким визнання недійсним договору, укладеного *161 на аукціоні, розглядається як основний (а може, і єдиний) спосіб захисту прав учасника аукціону.

Погодитися із цим важко. Зокрема, у разі, якщо особа не змогла взяти участь або перемогти в аукціоні, визнання недійсним укладеного договору саме по собі взагалі не поновлює її прав, адже її правове становище внаслідок визнання договору недійсним ніяк не змінюється. Водночас, істотно страждають сторони договору. Тому застосування даного «способу захисту» на вимогу учасника, права якого порушені, є неприпустимим.

Як відомо, захист осіб, що постраждали від недобросовісності контрагента у переговорах, здійснюється шляхом притягнення його до переддоговірної відповідальності (див. наприклад [10]). Така відповідальність застосовується здебільшого у формі стягнення збитків, виходячи з так званого «негативного інтересу», тобто у розмірі витрат, понесених постраждалою особою у зв’язку з веденням переговорів, які виявилися марними із-за недобросовісності контрагента. В окремих випадках можливе і стягнення збитків, виходячи з «позитивного інтересу», тобто включаючи упущену вигоду, яку особа отримала б, якби договір було б укладено. Так, у разі проведення конкурсу щодо державних закупівель за правом Німеччини це можливо, якщо учасник конкурсу доведе, що за відсутності порушення державні закупівлі були б присуджені йому [9, 189]. Звичайно, такі випадки є поодинокими. Загалом, в будь-якому випадку стягнення збитків може бути проблематичним як з точки зору доведення розміру збитків, так і з точки зору доведення наявності причинного зв’язку між порушенням та збитками.

Втім, для ситуацій, коли доводити наявність збитків та їх розмір потерпілому об’єктивно важко, існує «стандартний» прийом у законодавчому регулюванні – заміна (інколи доповнення) відшкодування збитків (розмір яких, звичайно, на момент правопорушення ще є невизначеним, а тому підлягає доведенню) компенсацією у певному наперед відомому розмірі майнових втрат кредитора у спрощеному, порівняно з стягненням збитків, порядку – що є функцією неустойки [11]. У ч.1 ст.549 ЦКУ неустойка визначається як грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати *162 кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Питання про те, чи можна відносити до зобов’язальних переддоговірні правовідносини взагалі і правовідносини з приводу проведення аукціону зокрема, є дискусійним. Втім, на нашу думку, в рамках цього дослідження нема потреби давати відповідь на це питання, оскільки не вбачається причин, з яких збитки чи шкода (розмір яких наперед не визначений і складно доводиться) не могли б бути замінені наперед визначеною сумою – незалежно від того, чи йдеться про порушення зобов’язання, чи ні. Тим більше не вбачається підстав, чому б для позначення такої суми не використовувати загальний термін «неустойка» («штраф», «пеня»).

Виходячи з цього у ст.9 Проекту передбачена законна неустойка: у разі, якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов’язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску або у розмірі трьох відсотків ринкової вартості майна (права користування майном), в залежності від того, який розмір є більшим.

При цьому слід мати на увазі, що право на стягнення штрафу, звичайно, мають лише ті особи, які намагались взяти участь та перемогти на аукціоні. Наприклад, якщо порушення порядку підготовки аукціону полягало в тому, що не було зроблено оголошення про його проведення, внаслідок чого потенційні покупці взагалі не довідались про його проведення, то такі покупці не мають права на стягнення штрафу, бо їх майнова сфера завідомо не постраждала внаслідок такого порушення.
Висновки:

  1. Укладення на аукціоні усного договору, у т.ч. щодо нерухомості, без необхідності укладення в подальшому ще одного договору «за наслідками» аукціону є доцільним і, суворо кажучи, новелою не є. Досвід застосування Закону України «Про іпотеку» свідчить, що при такому підході додаткових можливостей для зловживань не створюється. *163

  2. Визнання договору, укладеного на аукціоні, проведеному з порушенням закону, недійсним не є способом захисту прав учасників аукціону. Належним способом захисту може бути відшкодування заподіяних збитків. Водночас, існує доцільність встановити законну неустойку на користь осіб, що постраждали внаслідок проведення аукціону з порушенням закону.


Анотація

Доцільним є правове регулювання, за яким договір в усній формі (у т.ч. щодо нерухомості) укладається на аукціоні без необхідності укладення в подальшому ще одного, письмового, договору «за наслідками» аукціону. Визнання договору, укладеного на аукціоні, проведеному з порушенням закону, недійсним не є способом захисту прав учасників аукціону. Належним способом захисту може бути відшкодування заподіяних збитків. Існує доцільність встановити законну неустойку на користь осіб, що постраждали внаслідок проведення аукціону з порушенням закону.

^ Ключові слова: аукціон, укладення договору на аукціоні, форма договору, способи захисту прав учасників аукціону.
Аннотация

Целесообразным является правовое регулирование, согласно которому договор в устной форме (в т.ч. относительно недвижимости) заключается на аукционе без необходимости заключения в дальнейшем еще одного, письменного, договора «по результатам» аукциона. Признание договора, заключенного на аукционе, проведенном с нарушением закона, недействительным не является способом защиты прав участников аукциона. Надлежащим способом защиты может быть возмещение причиненных убытков. Целесообразно установить законную неустойку в пользу лиц, которые пострадали в результате проведения аукциона с нарушением закона.

^ Ключевые слова: аукцион, заключение договора на аукционе, форма договора, способы защиты прав участников аукциона.
Summary

It would be appropriate to set legal rules according to which oral agreement is concluded when the winner of the auction is announced (including the situations where real estate is the agreement subject) with no need for concluding another agreement after the auction in written. Rendering the agreement concluded at auction, performed not in accordance with the law, invalid can not be considered the remedy of the participants’ rights. The proper remedy is collecting damages. It would be appropriate to set by the law pecuniary penalty in favor of those injured by conducting auction not in accordance with the law.

Key words: auction, concluding agreement at auction, form of agreement, remedies of the auction participants’ rights.
Використані джерела:

  1. Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=40958.

  2. Марусенко Р.І. Урядовий проект Закону України «Про ринок земель»: за чи проти? / Р.І. Марусенко, А.М. Мірошниченко // Юридична Україна. – 2008. – № 6. – С. 79–84.

  3. Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38339.

  4. Попов Ю. Правовая природа полномочий государственного исполнителя // Юридическая практика. – 2003. - № 17. – С. 10.

  5. Гражданское уложение Германии. - М,, Вотерс Клувер, 2004.

  6. Clarkson K.W., Miller R.L., Jents G.A., Cross F.B. Business law. South-Western Pub, 2009. - С.236.

  7. Гусак М., Данішевська В., Попов Ю. Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за Цивільним кодексом України // Право України. – 2009. - 6. – С.114 - 120.

  8. Eisenberg M.A. The principles of consideration // Cornell L. Rev. – 1982. – Р.640 - 665.

  9. Rubach-Larsen A. Damages under German law for infringement of EU procurement law // P.P.L.R. - 2006. - 4. - P. 179 - 194. *164

  10. Kessler F., Fine E. Culpa in contrahendo, bargaining in good faith, and freedom of contract: a comparative study / Harv. L. Rev. - 1964. - v.77. - P.401-449.

  11. Попов Ю. Правовая природа так называемых «процентов годовых» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://popov-yuyu.narod.ru/8_procenty_god.htm.



Опубліковано: «Вісник Вищої ради юстиції» № 1 (9) 2012, с.154-164.

http://www.vru.gov.ua/Docs/visnik09_12.pdf


http://popov-yuyu.narod.ru/Oral_auctions.doc

1 Див., наприклад, висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (стор.1), висновок Кабінету Міністрів України (стор.1).

2 Див., наприклад, висновок Міністерства юстиції України (стор.4).

3 Висновок Кабінету Міністрів України (стор.1).

4 Висновок Головного науково-експертного управління Верховної Ради України (стор.2).

5 http://www.gesetze.juris.de/bgb/index.html; переклад російською: «§ 156. Заключение договора на торгах. При проведении торгов договор заключается посредством присуждения предмета торгов выигравшему его лицу. Предложение цены утрачивает силу, если предложена более высокая цена либо торги завершены без присуждения.».

6 Оферта [учасника аукціону] вважається прийнятою, коли аукціоніст вдаряє молотком.

7 Принагідно зазначимо, що вимога дотримання письмової форми в українському цивільному праві зазвичай такою вимогою насправді не є, бо порушення такої «вимоги» за загальним правилом ч.1 ст.218 ЦКУ не впливає на чинність правочину, а лише обмежує доказову базу (див. [7, 117]).

8 Див., наприклад, [9, 189].

9 Так, негативно оцінило пропозицію Головне науково-експертне управління Верховної Ради України – стор.3-4 висновку ГНЕУ.


Схожі:

Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconПоложення про врегулювання земельних відносин до моменту укладання...
Положення розроблено відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconПоложення про врегулювання земельних відносин до моменту укладання...
Положення розроблено відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconПлан вступ поняття ринку. Функції ринку принципи класифікації ринків...
Тема даної курсової роботи “Ринок І його структура” є вкрай актуальною для вивчення, оскільки Україна не так давно ступила на фундамент...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconЗакону України «Про внесення змін до Конституції України»
Нституційного регулювання суспільних відносин. Ці зміни мають сприяти досягненню визначеної у чинній Конституції України мети, пов'язаної,...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconДжоан К. Ролінґ Гаррі Поттер І в'язень Азкабану
Гаррі Поттер був дуже незвичайним хлопчиною. По-перше, він понад усе ненавидів літні канікули. По-друге, справді хотів виконувати...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconУ кодексі України про адміністративні правопорушення
Порівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconЗакон україни
Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України,...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconУказ президента україни №121/2008
України від 21 листопада 2005 року №1643 «Про рішення Ради національної безпеки І оборони України від 29 червня 2005 року «Про стан...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком icon«Валютне регулювання в Україні» Зміст
Перехід незалежної України до ринкової економіки, лібералізація зовнішньоекономічної діяльності І надання суб’єктам підприємництва...
Законодавчого регулювання відносин, пов’язаних із підготовкою та проведенням аукціонів, є сьогодні дуже актуальною. Так, розгорнуті положення про земельні аукціони містяться в урядовому проекті Закону України «Про ринок земель» (р н. 9001-1)[1]. 17. 11. 2011 він був переданий на доопрацювання до ком iconМетоди, які використовуються в проекті
Актуальність вибраної теми не викликає сумнівів у зв’язку зі значною поширеністю паління як серед дорослого населення, так І серед...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка