Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок




Скачати 70.49 Kb.
НазваРозділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок
Дата конвертації31.08.2013
Розмір70.49 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон


РОЗДІЛ 1 ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК
1.1 Міжнародно-правові документи щодо захисту прав жінок.

Одним з важливих напрямів державної політики незалежної України є забезпечення сприятливих умов для поліпшення становища жінок, підвищення їх ролі у суспільстві, створення рівних прав з чоловіками для участі у різних сферах суспільно-економічної, громадсько-політичної та іншої діяльності. Основним (базовим) міжнародно-правовим документом, спеціально призначеним для захисту прав жінок, є Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок Для спостереження за ходом її здійснення було засновано Комітет по ліквідації дискримінації щодо жінок, що складався на момент набрання чинності Конвенцією з вісімнадцяти експертів.

Конвенція була прийнята з метою недопущення дискримінації жінок, оскільки держави-учасниці занепокоєні тим, що, незважаючи на вже прийняті Організацією Об'єднаних Націй та й установами загальні резолюції, декларації та рекомендації, як і раніше мала місце значна дискримінація щодо жінок, що перешкоджало і перешкоджає участі їх нарівні з чоловіками у політичному, соціальному, економічному й культурному житті своєї країни, заважає зростанню добробуту суспільства і сім'ї, тощо.

Конвенція визначає поняття “дискримінація щодо жінок” як будь-яке розрізнення, виняток або обмеження за ознакою статі, спрямоване на ослаблення, чи таке, що зводить нанівець визнання, користування або здійснення жінками, незалежно від їх сімейного стану, на основі рівноправності чоловіків і жінок, прав людини і основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній або будь-якій іншій галузі.[1]

Зокрема, згідно зі ст. 2 Конвенції держави-учасниці мають включити принцип рівноп­равності чоловіків і жінок у свої національні конституції або інше відповідне законодавство, якщо цього ще не було зроблено, та забезпечити за допомогою закону й інших відповідних заходів практичне здійснення цього принципу: вжити відповідних законодавчих та інших заходів, включаючи санкції, там, де це необхідно, що забороняють будь-яку дискримінацію щодо жінок, тощо [4].

З початку свого існування МОП приділяло багато уваги здійсненню заходів, спрямованих на встановлення рівних можливостей для працюючих чоловіків і жінок. Завдяки пріоритетності завдання, було досягнуто значних успіхів. Можна визначити дві домінуючі тенденції. З 1919р. до 50-х років наголошувалося на захисті працюючих жінок від надто виснажливих умов праці. Основною метою був захист здоров'я жінок з огляду на дітородіння: мінімальні стандарти щодо відпустки по материнству і допомоги були, відповідно, серед найперших, прийнятих Міжнаро­дною конференцію праці [4]. Крім того, були прийняті інші конвенції і рекомендації щодо заходів захисту жінок у сферах, безпосередньо не пов'язаних з роллю матері або майбутньої матері. На початку 50-х років акценти змістились до ліквідації дискримінації жінок в зайнятості і до сприяння рівним можливостям і рівного ставлення до працюючих жінок, тобто перспективам їх зайнятості, а пізніше до твердження, що рівноправність означає відповідно рійні можливості як для жінок, так і для чоловіків у всіх відношеннях, в тому числі в законодавчому.

Найвичерпніші стандарти містяться в Конвенції про дискримінацію в сфері праці і зайнятості. Йдеться про проблему дискри­мінації взагалі за такими ознаками, як колір шкіри, стать, релігія, політичні переконання, походження, соціальний стан тощо [3].

Конвенція щодо політики зайнятості № 122 і Рекомендація № 122, прийняті в 1964 р , визначають, що країни, які ратифікували ці документи, повинні проголошувати і дотримуватись як основної мети активної політики, спрямованої на підтримку повної, продуктивної і вільно вибраної зайнятості.
1.2 Закріплення принципу рівності в законодавстві України

Розбудовуючи демократичну правову державу, Україна на конституційному рівні проголосила принципи рівності. Згідно зі ст. 24 Конституції України жінки мають рівні з чоловіками права і свободи [1]. Рівноправність жінок у сфері трудових відносин забезпечується наданням їм рівних з чоловіками можливостей у професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці та здоров'я жінок; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Основі міжнародні принципи ввійшли в основу українського законодавства. Та чи існує відповідність базовим міжнародно-правовим актам з цього питання?

Порівняння змісту розділу II Конституції України з міжнародними актами, зокрема з тими, що складають Міжнародну хартію прав людини, а також з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, свідчить, що в Конституції в основному містяться ті ж гарантії щодо забезпечення прав і свобод жінок, що й у міжнародно-правових актах. Це означає, що Конституція відкриває перед державою і жінками України широку сферу можливостей щодо захисту своїх прав і свобод. Вона має не більше, а навіть дещо менше підстав обмеження прав жінок, ніж згадані вище міжнародні нормативні акти.

Оскільки норми розділу II Конституції подекуди дослівно повторюють зміст міжнародно-правових актів (зокрема — Загальної декларації прав людини), то визнання конкретної норми чи закону неконституційним означає його невідповідність і міжнародним стандартам.

На даний час норми розділу І та II Конституції, у яких закріплені основні права людини і громадянина, неможливо визнати навіть теоретично такими, що не відповідають базовим міжнародно-правовим актам, оскільки прийняттю її передувала довга і копітка робота по вивченню міжнародно-правових актів та досвіду інших держав у галузі регулювання прав людини і громадянина.

Принцип рівних прав чоловіків та жінок закріплено не лише в Конституції, а й в інших законодавчих актах: Сімейному кодексі, Кодексі законів про працю, Кримінальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі, Цивільному кодексі. Кодексі про адміністра­тивні правопорушення. Законі України про зайнятість населення.

Конституція України визначає ідеологію і політику держави щодо статусу жінки, її можливостей впливати на економічні та політичні процеси, які відбуваються у суспільстві. В ній, як в Основному Законі, на законодавчому рівні закріплюється рівність конституційних прав та свобод жінок і чоловіків, а також їх рівність перед законом.

Зазначається також, що «рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можли­востей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підго­товці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєд­нувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям» [2].

Розбудовуючи демократичну правову державу, Україна на конституційному рівні проголосила принципи рівності. Згідно зі ст. 24 Конституції України жінки мають рівні з чоловіками права і свободи [1]. Рівноправність жінок у сфері трудових відносин забезпечується наданням їм рівних з чоловіками можливостей у професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці та здоров'я жінок; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям. Основі міжнародні принципи ввійшли в основу українського законодавства. Та чи існує відповідність базовим міжнародно-правовим актам з цього питання? Порівняння змісту розділу II Конституції України з міжнародними актами, зокрема з тими, що складають Міжнародну хартію прав людини, а також з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, свідчить, що в Конституції в основному містяться ті ж гарантії щодо забезпечення прав і свобод жінок, що й у міжнародно-правових актах. Це означає, що Конституція відкриває перед державою і жінками України широку сферу можливостей щодо захисту своїх прав і свобод. Вона має не більше, а навіть дещо менше підстав обмеження прав жінок, ніж згадані вище міжнародні нормативні акти.

Оскільки норми розділу II Конституції подекуди дослівно повторюють зміст міжнародно-правових актів (зокрема — Загальної декларації прав людини), то визнання конкретної норми чи закону неконституційним означає його невідповідність і міжнародним стандартам.

На даний час норми розділу І та II Конституції, у яких закріплені основні права людини і громадянина, неможливо визнати навіть теоретично такими, що не відповідають базовим міжнародно-правовим актам, оскільки прийняттю її передувала довга і копітка робота по вивченню міжнародно-правових актів та досвіду інших держав у галузі регулювання прав людини і громадянина.

Принцип рівних прав чоловіків та жінок закріплено не лише в Конституції, а й в інших законодавчих актах: Сімейному кодексі, Кодексі законів про працю, Кримінальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі, Цивільному кодексі. Кодексі про адміністра­тивні правопорушення. Законі України про зайнятість населення.

Конституція України визначає ідеологію і політику держави щодо статусу жінки, її можливостей впливати на економічні та політичні процеси, які відбуваються у суспільстві. В ній, як в Основному Законі, на законодавчому рівні закріплюється рівність конституційних прав та свобод жінок і чоловіків, а також їх рівність перед законом.

Зазначається також, що «рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можли­востей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підго­товці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєд­нувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям» [2].

Узагальнюючи зазначене, можна зробити висновок, що законодавство України побудоване на принципах рівноправності жінок та чоловіків у всіх сферах людської життєдіяльності. Однак існуюча система неприпустимості дискримінації жінок все ж залишається неефективною, поки ще відсутні національні механізми право реалізації.

Схожі:

Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок icon1 Законодавче забезпечення трудової діяльності жінок
Виконав Тимків Я. О. студент групи п- 41 відділення „Правознавство заочна форма навчання
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок icon1. Законодавче забезпечення трудової діяльності жінок. 5
Виконав Пономарьов студент групи п- 32 відділення „Правознавство заочна форма навчання
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок icon1 Законодавче забезпечення трудової діяльності жінок. 5
Трудове право України як провідна І самостійна галузь у загальній системі права охоплює широку сферу суспільних відносин
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок icon1. Законодавче забезпечення трудової діяльності жінок. 5
Стаття 43 Конституції України проголошує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина...
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок iconТема: «Конституція та законодавство Японії у Новітній час»
Розділ Конституційне закріплення та законодавче регулювання діяльності державних органів 14
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок iconЗаконодавче забезпечення діяльності трк І тележурналістів
Телебачення як винахід ХХ століття. Винаходи та відкриття, покладені в основу процесу телемовлення
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок iconВступ
Розділ Теоретичні основи мотивації трудової діяльності персоналу на підприємстві в умовах конкурентного середовища
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок iconМетодичні рекомендації педагогічним працівникам з формування готовності...
«Кожна людина тільки тоді є конкурентоспроможною на ринку праці, коли вона володіє високим рівнем професійної кваліфікації І здатністю...
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок icon5. Законодавче забезпечення прав дитини 6-9
Анотація 2
Розділ 1 законодавче забезпечення трудової діяльності українських жінок iconЗаконодавче забезпечення запобігання проявам корупції в Україні
Президент України створив Національний антикорупційний комітет, який є консультативно-дорадчим органом при Президенті України І основним...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка