Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади




Скачати 147.92 Kb.
НазваМежі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади
Дата конвертації03.03.2013
Розмір147.92 Kb.
ТипРеферат
uchni.com.ua > Право > Реферат


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА


Реферат на тему:

Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади.




Виконали

студенти групи ПБ-26

Дубровська Вероніка,

Бігунець Ірина



Київ 2011
Зміст
Вступ 3

  1. Відповідальність підприємств 4

  2. Поняття підприємства і його організаційно - правові форми 5

  3. Адміністративна відповідальність підприємств 8

  4. Кримінальна відповідальність підприємств 9

  5. Корпоративна соціальна відповідальність 11

Висновок 12

Список літератури 14

Вступ

По великому рахунку, відповідальністю можна назвати певний рівень негативних наслідків для суб’єкта у випадку порушення встановлених норм. Мотивом же для того щоб бути „відповідальним” є СТРАХ перед вказаними вище негативними наслідками.

Порушенням встановлених норм” можна назвати також невиконання взятих на себе обов’язків, обіцянки, тощо, адже „встановленою нормою” є їхнє виконання, дотримання слова, тощо.
Відповідальність” є механізмом необхідним для існування суспільства, існування та ефективної взаємодії в ньому конкретної особистості.
Страх також є необхідним для існування людини (і не тільки в суспільстві) механізмом, перш за все – механізмом самозбереження (фізіологічного, біологічного, соціального, тощо).
^ Відповідальність юридична — обов'язок особи зазнати негативних наслідків за вчинки, які не відповідають встановленим суспільством соціальним нормам.
За етичним визначенням відповідальність: це визначеність, надійність, чесність; це усвідомлення і готовність визнати себе причиною своїх вчинків; це готовність діяти раціонально для блага людей. Відповідальність — це не вина, це впевненість. Відповідальність, швидше, включає в себе особисту підзвітність, і здатність діяти в рамках етичних норм на благо себе й оточуючих.
^ У залежності від суб'єкта розрізняють відповідальність індивідуальну та колективну; громадян та юридичних осіб. А також розрізняють відповідальність за характером санкцій за здійснювані дії.

Відповідальність підприємств – зобов'язання юридичних осіб (фірм, організацій, господарських товариств, органів господарського управління тощо) відповідати за свої дії (дії підрозділів і конкретних посадових осіб).

1.Відповідальність підприємств

Відповідальність підприємств – зобов’язання юридичних осіб (фірм, організацій, господарських товариств, органів господарського управління тощо) відповідати за свої дії (дії підрозділів і конкретних посадових осіб).
Основні сфери відповідальності підприємств:

  • дотримання зобов’язань перед партнерами і працівниками,

  • виконання зобов’язань перед бюджети,

  • дотримання правил взяття на облік і ведення готівки,

  • відповідальність за приховування виручки в іноземній валюті,

  • дотримання дисципліни щодо обов’язкових платежів до державних позабюджетних фондів,

  • дотримання вимог податкового законодавства,

  • відповідальність за якість і безпеку товарів(послуг, робіт),

  • дотримання стандартів,

  • відповідальність у сфері будівництва,

  • відповідальність за використання земель та інших природних ресурсів,

  • відповідальність за порушення митних правил і процедур,

  • відповідальність за шкоду, заподіяну працівникам підприємства, конкретні санкції щодо порушень, яких припускаються підприємства у певних сферах, передбачені діючим законодавством і відповідними нормативно-правовими актами.



2.Поняття підприємства і його організаційно – правові форми
Основними законодавчими актами , які регулюють підприємництво в Україні є ЗУ «Про підприємництво» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 14, т..168, вводиться в дію Постановою ВР N 785-XII від 26.02.91, ВВР, 1991, N 14, т..169 ), та ЗУ «Про підприємства в Україні» ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1991, N 24, т..272, вводиться в дію Постановою ВР від 27.03.91, ВВР 1991, N 24, т..273 ), а також спеціальним законодавством, до якого відноситься податкове, митне, валютне, фінансове, інвестиційне та інше законодавство, що регулює окремі особливості, сторони та види діяльності підприємств Закони визначають загальні правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Створюють рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства. Спрямовані на забезпечення самостійності підприємств, визначають їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органами державного управління.
Підприємство – основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. Підприємництво – це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Створення (заснування) суб’єкта підприємницької діяльності юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством. Суб’єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути: громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України «Про власність»; об’єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.
Щодо юридичних осіб та громадян, для яких підприємницька діяльність не є основною, цей Закон застосовується до тієї частини їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою. Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного арбітражу, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного виду діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співзасновниками підприємницької організації, а також займати в підприємницьких товариствах та їх спілках (об’єднаннях) керівні посади і посади, пов’язані з матеріальною відповідальністю.
Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Особливості регулювання окремих видів підприємництва встановлюються законодавством України.
Перелік видів діяльності, підприємництво в яких не застосовується у зв’язку з підвищеними вимогами до безпеки робіт та необхідністю централізації функцій управління, встановлюється Верховною Радою України.
Діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» .
Діяльність, пов’язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних операцій – також і повними товариствами.
Діяльність, пов’язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих мереж) та супутникових систем телефонного зв’язку в мережах зв’язку загального користування (крім супутникових систем телефонного зв’язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України та створюються або розгортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних космічних апаратів), виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги малозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними підприємствами і об’єднаннями зв’язку.
Діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих (А-76Ек, А-80Ек, А-92Ек, АІ-93Ек, А-95Ек, А-98Ек) з вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних добавок абсолютованого технічного спирту та етилтретбутилового ефіру, здійснюється нафтопереробними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містить законодавство про підприємство, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

3.Адміністративна відповідальність підприємств

Законодавством передбачено застосування правових санкцій до підприємства, де не виконуються вимоги щодо охорони праці.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про охорону праці» за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду з питань безпеки, охорони праці й виробничого середовища підприємства, установи, організації можуть притягатись органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу.
Максимальний розмір штрафу не може перевищувати двох відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, установи, організації.
Підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок та випадок хронічного захворювання, які сталися на виробництві з його вини.
Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, підприємство сплачує штраф у десятикратному розмірі. Конкретні вимоги і порядок накладання штрафів визначаються законодавством.
Власник підприємства чи уповноважений ним орган має право оскаржити в місячний строк рішення про стягнення штрафу в судовому порядку.
Несплата штрафу протягом місяця після остаточного вирішення спору тягне за собою нарахування на суму штрафу пені у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
Законодавством також встановлена юридична відповідальність посадових та інших осіб, винних у порушенні законодавства про охорону праці. Всі, хто не виконує вимог законодавчих актів про охорону праці, несуть відповідальність, у першу чергу, у дисциплінарному порядку.
Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст. 93,188-4,188-5) передбачена адміністративна відповідальність.

4.Кримінальна відповідальність підприємств
Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 року передбачена кримінальна відповідальність за порушення:
а) вимог законодавства про охолону праці (ст.271); ;

б) правил безпеки лід час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272);

в) правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273);

г) правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274);

д) правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, якщо ці порушення створили загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, або заподіяли шкоду здоров’ю потерпілого чи спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Кримінальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, яка встановлюється державою в кримінальному праві і настає за протиправні діяння людини, які були нею вчинені умисно або з необережності.
Характерними ознаками кримінальної відповідальності є її зв’язок лише зі спеціальним видом правопорушення – злочином та обов’язок особи відповідати перед державою за вчинення цього злочину лише відповідно до закону і лише за вироком суду.
Підставою для кримінальної відповідальності є наявність передбачених кримінальним правом об’єктивних (об’єкт, предмет, діяння, наслідки та причинний зв’язок) і суб’єктивних (суб’єкт, вина, мотив і мета) ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. Сукупність таких ознак має назву склад злочину, який визначається диспозицією певної статті Особливої частини та положеннями Загальної частини Кримінального кодексу України.
Порушення законодавства у сфері фінансової діяльності підприємств визначаються злочинами і тягнуть за собою кримінальну відповідальність лише за умови, що вони є суспільно небезпечними, тобто спричиняють або містять у собі реальну загрозу спричинення шкоди суспільним відносинам, які охороняються кримінальним законом.

Кримінальна відповідальність за суспільно небезпечні правопорушення у сфері фінансової діяльності підприємств може наставати за вчинення:
- злочинів у сфері гоподарської діяльності: ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, ухилення від сплати податків та ін.;
- службових злочинів, зокрема зловживання владою та службовим становищем, службове підроблення, службова недбалість, перевищення влади або службових повноважень;
- злочинів проти власності – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.





5.Корпоративна соціальна відповідальність
Корпорати́вна соціа́льна відповіда́льність (КСВ) — це відповідальність тих, хто приймає бізнес-рішення, за тих, на кого безпосередньо чи опосередковано ці рішення впливають. Соціальна відповідальність—це концепція, що заохочує компанії враховувати інтереси суспільства, беручи на себе відповідальність за вплив діяльності компанії на споживачів, стейкохолдерів, працівників, громади та навколишнє середовище в усіх аспектах своєї діяльності.
Соціальна відповідальність бізнесу – відповідальне ставлення будь-якої компанії до свого продукту або послуги, до споживачів, працівників, партнерів; активна соціальна позиція компанії, що полягає в гармонійному співіснуванні, взаємодії та постійному діалозі із суспільством, участі у вирішенні найгостріших соціальних проблем.
Соціальна відповідальність – це соціальні відносини й ставлення, що виражають рівень ініціативних зобов'язань підприємства у сфері соціального захисту працівників й суспільства.
Сучасні власники підприємств за соціальною відповідальністю поділяються на дві групи.
Перша група є достатньо поширеною серед сучасних власників підприємств, їх ставлення полягає в тому, що роль підприємства зводиться до користувача енергії, сировини і ресурсів в діяльності, і спрямована на збільшення прибутку за умови, що підприємства дотримується правил і норм: сплачують податки, приймають участь у відкритій конкурентній боротьбі, не вдаються до шахрайства.
Друга група власників підприємств є невеликою, її ставлення до соціальної відповідальності передбачає, що підприємства несуть відповідальність перед суспільством, в якому функціонують, крім і понад забезпечення ефективності, зайнятості, прибутку і законності, вони повинні направляти частину своїх ресурсів і зусиль для вирішення соціальних проблем, спрямовувати кошти на користь і вдосконалення суспільства. Таким чином, акцентується увага на соціальній відповідальності, яка має на увазі певний рівень добровільної участі підприємства в рішенні соціальних проблем.
Висновок
^ Відповідальність є механізмом необхідним для існування суспільства, існування та ефективної взаємодії в ньому конкретної особистості.
Страх також є необхідним для існування людини (і не тільки в суспільстві) механізмом, перш за все – механізмом самозбереження (фізіологічного, біологічного, соціального, тощо).
^ Відповідальність юридична — обов'язок особи зазнати негативних наслідків за вчинки, які не відповідають встановленим суспільством соціальним нормам.
Відповідальність підприємств – зобов'язання юридичних осіб (фірм, організацій, господарських товариств, органів господарського управління тощо) відповідати за свої дії (дії підрозділів і конкретних посадових осіб).
Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Використання фінансів дає змогу підприємствам виробничої сфери забезпечувати вирішення виробничих і соціально-економічних проблем свого функціонування. При цьому сфера фінансових відносин підприємств включає в себе відносини:
- між підприємством і його засновниками з приводу формування статутного капіталу;
- між підприємством і державою у межах законодавства про оподаткування, соціальне страхування, формування загальнодержавних цільових грошових фондів;
- між підприємством і банками з приводу одержання й повернення кредитів;
- між підприємством та його постачальниками й покупцями з приводу виконання господарських договорів і зобов’язань;
- усередині підприємства;
- між підприємством у цілому та його підрозділами;
- між підприємством і його працівниками.
У сфері фінансової діяльності підприємств часто існують порушення законодавства, тому підприємства несуть юридичну відповідальність, що є одним із видів соціальної відповідальності. Є також два види юридичної відповідальності підприємств у сфері їх фінансової відповідальності:
- адмістративна відповідальність;
- кримінальна відповідальність.

Список використаної літератури


  1. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.

  2. Закон України «Про підприємництво»

  3. Закон України «Про підприємства в Україні»

  4. Закон України «Про власність»

  5. Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»

  6. Закон України «Про охорону праці»

  7. Кодексом про адміністративні правопорушення України

  8. Кримінальним кодексом України

  9. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/vsunud/2009-6E/09rovsvp.htm





Схожі:

Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconІсторія розвітку права колективної власності в Україні Обстеження створювання підприємств
В даний час важливим є визначення стимулів для високопродуктивної роботи в суспільстві. У зв'язку з цим першочерговою задачею представляється...
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconМетодичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах
В україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, всіх її рівнів І підсистем, діяльності навчальних...
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconМетодичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних...
В україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, всіх її рівнів І підсистем, діяльності навчальних...
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconМетодичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних...
В україні забезпечено правове регулювання питань функціонування системи освіти, всіх її рівнів І підсистем, діяльності навчальних...
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconАкадемія праці І соціальних відносин Федерації профспілок України...
Виробнича практика – це форма учбових занять в організаціях (підприємствах) різних форм власності І організаційно-правових форм
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconЗатверджено
Це Положення визначає порядок проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів культури незалежно від...
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади icon7. Закони І підзаконні акти: основні ознаки, види, приклади
Приведіть приклади ситуацій, в яких особа звер­тається по юридичну допомогу до представників різних юридичних професій
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади icon1. Закони І підзаконні акти: основні ознаки, види, приклади
Приведіть приклади ситуацій, в яких особа звер­тається по юридичну допомогу до представників різних юридичних професій
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconЛекція (1)
...
Межі правовідповідальності підприємств різних форм власності. Визначення, приклади iconУманська районна державна адміністрація відділ освіти
Всеукраїнський фестиваль «Гармонія руху» за участю вихованців дошкільних навчальних закладів різних типів І форм власності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка