Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності




Скачати 161.1 Kb.
НазваДисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності
Дата конвертації25.09.2013
Розмір161.1 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
Матеріал надано редакцією журналу «Справочник кадровика»
e-mail: kadrovik@mediapro.com.ua, http://mediapro.com.ua/kadrovik/new_issue.php,
тел.: (044) 568-51-38 (багатоканальний), 551-15-82
Передплатний індекс 01158

Дисциплінарна відповідальність
як вид юридичної відповідальності


Правила поведінки людей у виробничому процесі, спрямовані на забезпечення точного виконання працівниками трудових обов'язків, називають трудовою дисципліною. Ці правила встановлюються правовими нормами, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами і положеннями про дисципліну, технічними правилами, посадовими інструкціями, наказами і розпорядженнями роботодавця. Вони спрямовані на забезпечення необхідної для виробництва поведінки працівників.

Відповідно до статті 140 КЗпП, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях (далі – підприємство) забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. Чинне трудове законодавство зобов'язує працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу (далі – роботодавець), додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст. 139 КЗпП). Водночас у трудових колективах створюється атмосфера нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки.

У контексті трудового права дисциплінарна відповідальність розглядається як окремий вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку працівника відповідати за вчинене трудове правопорушення в порядку, передбаченому нормами трудового права, та обумовлює два види відповідальності: матеріальну (ст. 130 КЗпП) і дисциплінарну (ст. 147 КЗпП).

^ Дисциплінарним проступком визнається невиконання або неналежне виконання саме трудових обов'язків, тобто якщо йдеться про невиконання громадських доручень, недотримання моральних чи етичних норм, це не може тягти за собою дисциплінарну відповідальність. Хоча працівників окремих категорій за порушення моральних, етичних чи інших норм, дотримання яких передбачено спеціальними нормативними актами, може бути притягнуто до такої відповідальності.

Так, відповідно до пункту 13 Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Головдержслужби України від 23 жовтня 2000 р. № 58, державний службовець має з належною повагою ставитися до прав, обов'язків та законних інтересів громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях або своєю поведінкою дискредитувати орган державної влади чи ганьбити репутацію державного службовця. Порушення цих Правил державними службовцями є підставою для застосування до них дисциплінарних стягнень, передбачених КЗпП, а також Законами України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII та «Про боротьбу з корупцією» від 5 жовтня 1995 р. № 356/95-ВР (п. 26 зазначених Правил).

Слід зазначити, що чинне трудове законодавство не містить систематизованого переліку дисциплінарних проступків, проте практикою застосування норм трудового права порушенням дисципліни праці визнано, зокрема:

• відмову працівника без поважної причини укласти договір про повну матеріальну відповідальність;

• відмову чи ухилення без поважної причини від проходження медичного огляду працівників окремих професій;

• відмову працівника від проходження спеціального навчання в робочий час та складання іспиту з техніки безпеки, якщо це є обов'язковою умовою допуску до роботи;

• перебування працівника не на своєму робочому місці, а в приміщенні іншого цеху, відділу без поважної причини.

Водночас порушення працівником трудової дисципліни через незалежні від нього обставини (недостатня кваліфікація, незадовільний стан здоров'я тощо) не тягне за собою дисциплінарної відповідальності. Слід також зазначити, що працівник, відповідно до статті 31 КЗпП, не підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за відмову виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором, за винятком випадків тимчасового переведення працівника на іншу роботу, передбачених статтею 33 КЗпП.

На відміну від адміністративної відповідальності, коли адміністративні санкції застосовуються органами державної влади, з якими порушника не пов'язують трудові відносини, у разі дисциплінарної відповідальності порушник відповідає безпосередньо перед роботодавцем. Тобто за трудовим законодавством, притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця.

Так, відповідно до статті 152 КЗпП, роботодавець має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Згідно з частиною другою статті 140 КЗпП, до окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу, які за своєю суттю не є дисциплінарними стягненнями. Таке положення пояснюється тим, що дисциплінарна відповідальність, як різновид юридичної відповідальності, полягає не лише у застосуванні до правопорушника певних заходів впливу, а, більшою мірою, в особливому статусі, який зберігається за ним деякий час після їх застосування. Наприклад, у разі вчинення нового дисциплінарного проступку до працівника може бути застосовано більш суворе дисциплінарне стягнення, а відповідно до частини третьої статті 151 КЗпП протягом строку дії дисциплінарного стягнення (один рік) заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Отже, крім дисциплінарних стягнень до працівника можуть також застосовуватися інші заходи впливу, до яких належать, наприклад, позбавлення або обмеження застосування заохочень, переваг та пільг, передбачених для працівників, які сумлінно виконують трудові обов'язки (премії, винагороди за наслідками роботи підприємства за рік, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов тощо).

Притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до інших видів юридичної відповідальності: кримінальної, адміністративної, матеріальної. Так, відповідно до частини третьої статті 130 КЗпП, матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
^

Види дисциплінарної відповідальності


Трудове законодавство України розрізняє два види дисциплінарної відповідальності: загальну і спеціальну. Вони різняться за джерелами регулювання, за видами дисциплінарних стягнень та за колом осіб, на яких поширюється той чи інший вид дисциплінарної відповідальності. Найпоширенішим критерієм поділу дисциплінарної відповідальності на види є джерела регулювання дисципліни праці.

^ Загальна дисциплінарна відповідальність врегульована нормами КЗпП та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Дія цих актів поширюється на всіх працівників за умови, що на них не поширюється дія норм, які передбачають спеціальну дисциплінарну відповідальність.

Наприклад, за появу на роботі в нетверезому стані слюсар заводу підлягає загальній дисциплінарній відповідальності на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП. Якщо ж на роботу в нетверезому стані з'явився суддя суду загальної юрисдикції (працівник, який має нести дисциплінарну відповідальність на підставі спеціальних норм), а у відповідному розділі Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII не міститься норми, на підставі якої його можна притягти до дисциплінарної відповідальності за ці дії, це не означає, що такі дії не тягнуть дисциплінарної відповідальності. Так, відповідно до частини другої статті 147 КЗпП законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників, окрім наведених у частині першій цієї статті, й інші дисциплінарні стягнення. Згідно з пунктом 5 статті 4 Закону України «Про статус суддів» трудові відносини суддів (крім суддів військових судів), не врегульовані цим Законом, визначаються законодавством України про працю. Аналіз цих норм дає підстави вважати, що до загальної дисциплінарної відповідальності може бути притягнуто і суддю, проте з обов'язковим дотриманням спеціального порядку (в цьому випадку – встановленого вказаним Законом), що зумовлено особливим статусом цієї категорії.

^ Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється, окрім трудового законодавства, статутами та положеннями про дисципліну (наприклад, Статутом про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1540, Положенням про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 1993 р. № 55) та спеціальними Законами України («Про державну службу», «Про статус суддів», «Про прокуратуру» та ін.), дія яких поширюється на працівників окремих категорій: суддів, прокурорів, державних службовців, працівників залізничного транспорту та ін. Для таких працівників поняття трудового правопорушення може бути дещо розширеним через включення до нього дій, що є несумісними із займаною посадою.
^

Дисциплінарні стягнення


Заходи дисциплінарного стягнення, порядок їх накладення, зняття та оскарження прямо закріплені в трудовому законодавстві. Стаття 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни передбачає застосування до працівника тільки одного з таких заходів стягнення:

догани;

звільнення.

Застосування інших дисциплінарних стягнень можливе виключно в разі притягнення працівника до спеціальної дисциплінарної відповідальності. Наприклад, суддів може бути понижено у кваліфікаційному класі (ст. 32 Закону України «Про статус суддів»), до державних службовців може бути застосовано затримку до одного року в присвоєнні чергового рангу або в призначенні на вищу посаду (ст. 14 Закону України «Про державну службу»).

Догану може бути застосовано до працівника за порушення трудової дисципліни, тобто тих правил поведінки під час виконання трудових обов'язків, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним чи трудовим договором. У деяких випадках такі правила поведінки може бути встановлено й посадовою інструкцією працівника. Ознакою порушення працівником трудової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності.

Звільнення застосовується у випадках, встановлених трудовим законодавством. Зокрема, відповідно до КЗпП, звільнення працівника допускається в разі:

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП);

• прогулу (в т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);

• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);

• вчинення за місцем роботи розкрадання (в т. ч. дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (п. 8 ст. 40 КЗпП);

• одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами (п. 1 ст. 41 КЗпП).

Відповідно до статті 1471 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника.

Як правило, вирішення питання про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності покладено безпосередньо на керівника або на кадрову службу підприємства, відомості про яку містяться в статуті підприємства або в окремому положенні про кадрову службу цього підприємства.

Так, у системі органів виконавчої влади діє Типове положення про кадрову службу органу виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1996 р. № 912, відповідно до якого в міністерстві, іншому центральному та місцевому органі виконавчої влади залежно від чисельності працівників апарату, підпорядкованих органів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, а також від обсягу, характеру та складності кадрової роботи утворюється відповідний структурний підрозділ – департамент, управління, відділ, сектор, служба кадрів або вводиться посада спеціаліста з цих питань. До завдань такого підрозділу (спеціаліста) належать, зокрема, підготовка матеріалів про призначення на посади та звільнення з посад працівників органів виконавчої влади і керівників підпорядкованих установ та здійснення заходів для забезпечення трудової дисципліни, оформлення документів, пов'язаних з проведенням службового розслідування і застосуванням заходів дисциплінарного впливу.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими законодавчими актами про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами вищого підпорядкування.
^

Порядок застосування дисциплінарних стягнень


Застосування юридичних санкцій провадиться в установленому законом порядку, з дотриманням процесуальних норм відповідної галузі права. Процедура застосування дисциплінарного стягнення, визначена статтями 148–151 КЗпП, передбачає кілька стадій.

^ Виявлення дисциплінарного проступку. Відповідно до статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Водночас дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Перед тим як застосувати дисциплінарне стягнення, роботодавець повинен з'ясувати причини та обставини вчинення дисциплінарного проступку. Для цього він має зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. Відмова працівника надати такі пояснення не є перешкодою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

^ Застосування дисциплінарного стягнення. На цій стадії роботодавець обирає вид стягнення, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника тощо. Потім видається відповідний наказ чи розпорядження (Додаток 1), з яким працівника ознайомлюють під розписку. Дотримання встановленої частиною четвертою статті 149 КЗпП вимоги про ознайомлення працівника під розписку є важливою умовою дисциплінарної відповідальності, оскільки дисциплінарне стягнення має передусім виховний характер і в разі оскарження працівником стягнення відсутність підтвердження такого ознайомлення може розцінюватися як відсутність накладення стягнення взагалі. Водночас відмова працівника поставити свій підпис у наказі про застосування дисциплінарного стягнення не є перешкодою для його застосування.

Відповідно до частини другої статті 149 КЗпП, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

^ Виконання дисциплінарного стягнення. У разі звільнення працівника, відповідно до статті 47 КЗпП, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу про звільнення з роботи, належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок. При цьому в деяких випадках слід також врахувати положення статті 43 КЗпП «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою профспілкового органу» та статті 431 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)».

^ Оскарження дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку розгляду трудових спорів, встановленому главою XV КЗпП та постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9. Порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і роботодавцем, передбачений статтею 221 КЗпП, застосовується незалежно від форми трудового договору. Відповідно до вказаної статті, трудові спори розглядаються:

• комісіями по трудових спорах;

• районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Отже, за загальним правилом індивідуальні трудові спори, до яких належить і оскарження дисциплінарного стягнення, вирішуються судами безпосередньо або після попереднього розгляду їх комісією по трудових спорах. У будь-якому разі, відповідно до частини другої пункту 3 вказаної Постанови, безпосередньо в судах розглядаються заяви звільнених працівників про поновлення на роботі незалежно від підстави припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причин звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи тощо, а також спори з питань переведення на іншу роботу і накладення дисциплінарних стягнень.

Порядок зняття дисциплінарного стягнення врегульовано статтею 151 КЗпП, відповідно до якої працівник автоматично вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення його не буде піддано новому дисциплінарному стягненню.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993 р. № 58, відомості про стягнення до трудової книжки працівника не заносяться, окрім випадків застосування до нього дисциплінарного стягнення у формі звільнення.

Згідно з частиною другою статті 151 КЗпП, достроково (до закінчення одного року) дисциплінарне стягнення може бути зняте, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і проявив себе як сумлінний працівник. Для дострокового зняття дисциплінарного стягнення орган або особа, яка його застосувала, видає відповідний наказ або розпорядження (Додаток 2).

^ Приклад з практики

У 2003 році Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України розглянула в судовому засіданні справу за позовом громадянина Б. до Державного територіального об'єднання «Південно-Західна залізниця» про визнання наказів недійсними, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.

У квітні 2001 року громадянин Б. звернувся з позовом до Державного територіального об'єднання «Південно-Західна залізниця». Позивач зазначав, що з 1963 року працював у відповідача на посаді головного технолога. Наказами від 15 липня 1999 року та від 20 червня 2000 року до нього були застосовані дисциплінарні стягнення у вигляді доган, а наказом від 26 червня 2000 року його було звільнено з роботи за пунктом 3 статті 40 КЗпП за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин.

Посилаючись на те, що всі зазначені накази є незаконними, а звільнення проведено внаслідок упередженого ставлення до нього з боку керівництва підприємства, позивач просив визнати накази про накладення дисциплінарних стягнень та звільнення недійсними, поновити його на попередній посаді та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2002 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2002 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі громадянин Б. просить скасувати постановлені у справі судові рішення у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам закону.

Касаційна скарга не була задоволена з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд виходив з того, що протягом 1999–2000 років громадянин Б. неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за невиконання трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором та посадовою інструкцією, а також за відсутність без поважних причин на робочому місці в порушення правил внутрішнього трудового розпорядку. Враховуючи попередні дисциплінарні стягнення, наказом від 26 червня 2000 року його було звільнено з посади головного технолога за систематичне невиконання трудових обов'язків.

Дисциплінарні стягнення накладено відповідачем згідно з вимогами чинного трудового законодавства, звільнення проведено за згодою профспілкового органу.

Ці висновки суду відповідають матеріалам справи і вимогам закону. За таких обставин відповідач має підстави для розірвання з позивачем трудового договору за пунктом 3 статті 40 КЗпП. Таким чином, рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для задоволення скарги немає.


Додаток 1

^ (НАЗВА ПІДПРИЄМСТВА)

НАКАЗ

05.10.2004 

м. Київ 

№ 34-к 


Про притягнення до дисциплінарної
відповідальності _________________
                                         (прізвище, ініціали)

        У вересні 2004 року внаслідок відсутності контролю з боку директора департаменту тракторного та сільськогосподарського забезпечення підприємству було поставлено п'ять зернозбиральних комбайнів, які за своєю якістю не відповідають технічним вимогам.

НАКАЗУЮ:

        Оголосити догану ______________________________, директорові департаменту тракторного та
                                                                     (прізвище, ім'я, по батькові) 
сільськогосподарського забезпечення підприємства за неналежне виконання посадових обов'язків.

Директор 

Підпис 

Розшифровка підпису 

З наказом ознайомлений: 

Підпис 

Розшифровка підпису 

Дата 

  

  



До справи № ______
(посада, підпис, ініціал(и) та прізвище виконавця)
(дата) 


Додаток 2

^ (НАЗВА ПІДПРИЄМСТВА)

НАКАЗ

10.12.2004 

м. Київ 

№ 51-к 


Про зняття дисциплінарного
стягнення з ________________
                               (прізвище, ініціали) 

        На підставі частини другої статті 151 Кодексу законів про працю України

НАКАЗУЮ:

        Зняти дисциплінарне стягнення з ____________________, директора департаменту тракторного
                                                                                                  (прізвище, ініціали) 
та сільськогосподарського забезпечення підприємства, накладене на нього наказом від 05.10.2004 № 34-к.

Директор 

Підпис 

Розшифровка підпису 

З наказом ознайомлений: 

Підпис 

Розшифровка підпису 

Дата 

  

  


  
До справи № ______
(посада, підпис, ініціал(и) та прізвище виконавця)
(дата) 


 

Микола Галянтич 

Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва АПрН України, доцент, канд. юрид. наук 

Дмитро Сопільняк 

Молодший науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права та підприємництва АПрН України 


 

«Справочник кадровика», лютий 2005 р., № 2 (32), с. 5 (www.mediapro.com.ua/kadrovik/new_issue.php)

Дата підготовки 02.02.2005
Журнал «Справочник кадровика»

____________ 
^

До відома

Читайте на цю ж тему...



Інші публікації, присвячені дисциплінарній відповідальності працівників:
• Анжеліка Домбругова – «Підстави розірвання трудового договору, які є дисциплінарними стягненнями» («Справочник кадровика», липень 2005 р., № 7 (37), с. 9 (www.mediapro.com.ua/kadrovik/new_issue.php));
• ^ Марія Пасічник – «Порушення трудової дисципліни. Дисциплінарні стягнення» («Справочник кадровика», січень 2007 р., № 1 (55), с. 5 (www.mediapro.com.ua/kadrovik/new_issue.php));
^ Юлія Видиборець – «Накладаємо дисциплінарне стягнення (у зразках документів)» («Кадровик. Трудове право і управління персоналом», січень 2008 р., № 1 (19), с. 42 (www.mcfr.com.ua));
^ Анатолій Радчук, Олена Біловодська – «Забезпечення трудової дисципліни: на прикладі ВАТ “Сумське НВО ім. М. В. Фрунзе”» («Довідник кадровика», березень 2008 р., № 3 (69), с. 62 (mediapro.com.ua/kadrovik/magazine/daily.php)).

ЛІГАБізнесІнформ
українська Мережа ділової інформації
www.liga.net

© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 1991 - 2012
© ТОВ «ЛІГА:ЗАКОН», 2007 - 2012



Схожі:

Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconРеферат з юридичної деонтології на тему «дисциплінарна відповідальність юридичної праці»

Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconДипломна робота на тему: Особливості застосування юридичної відповідальності...
Розділ Поняття та визначення юридичної відповідальності у природноресурсовому праві
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconКримінальний кодекс України, таблиця „Обсяг юридичної відповідальності...
Обладнання: Кримінальний кодекс України, таблиця „Обсяг юридичної відповідальності неповнолітніх залежно від їхнього віку”, матеріали...
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconРозділ правові аспекти юридичної відповідальності в комерційній діяльності
Вступ
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності icon«Цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність неповнолітніх» Мета
Мета : Ознайомити дітей з різними видами відповідальності неповнолітніх за скоєні злочини. Виховувати риси відповідальності за свої...
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності icon"Общий (укр.)"
Один з видів юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconКримінальна відповідальність неповнолітніх
Кримінальна відповідальність неповнолітніх злочинців. Вік, як критерій застосування кримінальної відповідальності на Україні 4
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconНашої бесіди «Кримінальна відповідальність неповнолітніх». Ви вже...
Мета: З'ясувати суть поняття кримінальна відповідальність неповнолітніх. Розвивати знання про відповідальність своїх дій у житті,...
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності iconДиспут «Як ви розумієте й співвідносите поняття «свобода» та «відповідальність» Мета
Мета. Формувати в учнів почуття відповідальності за свою поведінку шляхом правильного усвідомлення ними співвідношення понять «відповідальність»...
Дисциплінарна відповідальність як вид юридичної відповідальності icon«Юридична відповідальність та державний примус»
Відповідальність в цьому змісті є своєрідним моральним, політичним регулятором поведінки людей в сучасному на майбутньому. Інтерес...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка