Закон України




Скачати 447.59 Kb.
НазваЗакон України
Сторінка2/3
Дата конвертації26.09.2013
Розмір447.59 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
1   2   3
Глава 2. Загальні питання компетенції міністерств
Стаття 24 Визначення сфери компетенції міністерств

Міністерство здійснює формування та реалізацію державної політики у секторі державного управління, визначеному в положенні про міністерство.

Віднесення до системи міністерства урядових органів, установ, організацій та підприємств визначається Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Міністерства при формуванні та здійсненні державної політики у секторах національної безпеки, розвитку конкуренції, приватизації державного майна, телебачення і радіомовлення взаємодіють відповідно до закону з Службою безпеки України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України та Державним комітетом з телебачення і радіомовлення України.
Стаття 25 Загальні функції та повноваження міністерств

Міністерства:

1) формують і реалізують державну політику у відповідних секторах державного управління;

2) вживають заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) здійснюють заходи щодо удосконалення діяльності з надання адміністративних послуг у відповідних секторах державного управління;

4) розробляють і реалізують цільові програми розвитку у відповідних секторах державного управління;

5) беруть участь у розробленні проекту Закону про Державний бюджет України, забезпечують ефективне використання бюджетних коштів, виділених для розвитку у відповідних секторах державного управління;

6) розробляють загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку України, охорони довкілля тощо та забезпечують їх виконання;

7) беруть участь у формуванні та реалізації політики щодо виконання робіт, послуг і поставок продукції для державних потреб та утворенні державних резервних фондів фінансових і матеріально-технічних ресурсів, виступають державним замовником зазначених робіт та послуг;

8) вносять у встановленому порядку пропозиції про зміну умов оподаткування, ціноутворення, визначення особливостей приватизації, демонополізації підприємств в окремих галузях;

9) розробляють відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджують відповідно до законодавства державні стандарти;

10) беруть участь у формуванні та реалізації антимонопольної політики, беруть участь у здійсненні програм приватизації;

11) здійснюють у межах, визначених законодавством, функції управління об’єктами державної власності;

12) самостійно або за участю роботодавців недержавних підприємств ведуть переговори і укладають галузеві угоди з представниками найманих працівників;

13) забезпечують у межах, визначених законодавством, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням;

14) проводять методичні і науково-практичні семінари, інші заходи з обміну досвідом з питань відповідного сектору державного управління;

15) беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення обороноздатності держави, забезпечують виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави у межах, визначених законодавством;

16) беруть участь у приведенні законодавства України у відповідність до її міжнародних зобов`язань та міжнародно-правових норм;

17) розглядають пропозиції, заяви і скарги громадян та юридичних осіб;

18) здійснюють інші повноваження, передбачені законами України та інші функції, в тому числі визначені актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Стаття 26 Делегування повноважень міністерств

Міністерства у разі необхідності можуть делегувати своїм актом, якщо інше не передбачено законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, свої окремі повноваження підпорядкованим урядовим органам, територіальним органам міністерства, відповідним структурним підрозділам місцевих державних адміністрацій, а у випадках, передбачених законом – також установам, організаціям та підприємствам.

Делегування повноважень міністерств іншим органам передбачає обов'язкову передачу в їх розпорядження коштів і матеріальних ресурсів, необхідних для належного виконання делегованих повноважень.

Відповідальність перед Кабінетом Міністрів України за реалізацію делегованих повноважень несуть міністри.

Суб’єкти, які здійснюють делеговані повноваження, підзвітні та підконтрольні міністрам в частині виконання делегованих повноважень та використання коштів і майна, переданих для виконання цих повноважень.

Глава 3. Урядові органи
Стаття 27. Функції та правовий статус урядових органів

У системі міністерства можуть утворюватися урядові органи для здійснення функцій управління окремими підгалузями або сферами діяльності (служба), або для надання реєстраційно-дозвільних та інших адміністративних послуг фізичним і юридичним особам (агентство), або для здійснення контрольно-наглядових функцій (інспекція).

Урядові органи утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного міністра.

Завдання, функції, підпорядкованість, звітність, порядок фінансування, наявність територіальних органів урядового органу та інші питання його діяльності визначаються в положенні про відповідний орган, яке затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного міністра.

Типове положення про урядовий орган затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 28. Керівник урядового органу

Керівник урядового органу (директор) призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного міністра. Підбір кандидатури на посаду керівника урядового органу здійснюється на конкурсних засадах в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.

Керівник урядового органу (крім агентства) призначається на посаду строком на п'ять років з правом повторного призначення.

Керівник агентства призначається на посаду на строк, визначений в контракті, укладеним з міністром, але не більше п'яти років з правом повторного призначення. Керівник агентства вважається призначеним на посаду з моменту, визначеного в контракті, але не раніше дня затвердження цього контракту Кабінетом Міністрів України

Керівник урядового органу:

1) керує діяльністю урядового органу та несе відповідальність за дотримання законодавства урядовим органом;

2) призначає на посади та звільняє з посад службовців урядового органу; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників урядового органу;

3) входить до міністра з пропозиціями щодо нормативного регулювання, необхідного для діяльності урядового органу;

4) затверджує за погодженням з міністром структуру урядового органу, за погодженням з міністром і Міністерством фінансів – штатний розпис та кошторис урядового органу та контролює виконання кошторису;

5) визначає ступінь відповідальності заступників керівника урядового органу та керівників структурних підрозділів урядового органу, затверджує положення про структурні підрозділи;

6) притягає до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів та інших працівників урядового органу, крім заступників керівника урядового органу;

7) підписує видані в межах компетенції урядового органу накази, організовує перевірку їх виконання;

8) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших актів законодавства.

Керівник урядового органу має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади відповідним міністром за поданням керівника урядового органу.
^ Стаття 29. Контракт з керівником агентства

Між міністром та керівником агентства укладається контракт, в якому визначаються:

1) цілі агентства;

2) завдання агентства на поточний рік та перспективні завдання;

^ 3) фінансування, призначене для виконання функцій агентства;

4) кількісні та якісні показники діяльності агентства, в тому числі показники планованого обсягу послуг, вартість послуг та стандарти якості;

^ 5) критерії оцінки діяльності агентства;

6) процедура звітності агентства;

7) процедури заохочення та стягнень для службовців та працівників агентства відповідно до оцінки результатів виконання контракту;

8) особливі положення, які дозволяють гнучко використовувати ресурси в кінці фінансового року, в тому числі порядок використання додаткових доходів отриманих понад плану;

^ 9) строки, умови та порядок внесення змін до контракту;

10) інші питання, які міністр та керівник агентства вважають важливими.

Зміни у складі Кабінету Міністрів України не впливають на чинність контракту.

Контракт є відкритим для публічного доступу.
Стаття 30. Нагляд міністерства за урядовим органом

Міністр, відповідальний за діяльність урядового органу, здійснює нагляд за діяльністю урядового органу та наділений повноваженнями щодо:

1) затвердження стратегії діяльності та розвитку урядового органу;

2) погодження кошторису урядового органу;

3) затвердження граничної чисельності службовців та працівників урядового органу;

4) оцінки діяльності урядового органу і на її основі - внесення Кабінетові Міністрів пропозицій щодо заохочення, нагородження, а також притягнення до дисциплінарної відповідальності, у тому числі звільнення з посади керівника урядового органу;

5) контролю за тарифами на платні послуги, що надаються урядовим органом.

Керівник урядового органу звітує міністру про діяльність урядового органу та використання коштів у порядку, визначеному положенням про цей орган.

Здійснення заходів щодо нагляду за діяльністю урядового органу міністр може доручати відповідним посадовим особам апарату міністерства.

З метою виконання своїх повноважень міністр та посадові особи, яким доручено здійснення заходів щодо нагляду за діяльністю урядового органу, мають право звертатись із запитом до урядового органу та отримувати будь-яку інформацію про його діяльність.

Посадові особи міністерства не мають права давати доручення чи іншим чином своїми діями безпосередньо втручатись в діяльність урядового органу, яку він здійснює відповідно до закону та Положення про цей урядовий орган.
Стаття 31. Територіальні органи урядових органів

В урядових органах можуть утворюватися територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві, Севастополі та їх районах, в інших містах. У разі необхідності територіальні органи урядових органів можуть утворюватися спільно для декількох областей, районів, районів та міст, районів у містах. Встановлення та зміна мережі територіальних органів визначається керівником урядового органу за погодженням з міністром та відповідно до положення про цей орган.

Керівники територіальних органів урядового органу призначаються на посади та звільняються з посад керівником урядового органу у порядку, передбаченому законодавством про державну службу.

Положення про територіальні органи урядових органів затверджуються керівником урядового органу.
Стаття 32. Акти урядових органів

Керівник урядового органу та керівники територіальних органів урядового органу в межах своїх повноважень видають накази, що стосуються внутрішньої організації роботи відповідного органу.

Посадові особи урядового органу та його територіальних органів за результатами розгляду індивідуальних справ фізичних та юридичних осіб приймають (вчиняють) адміністративні акти.

Адміністративний акт посадової особи урядового органу може бути оскаржений до керівника відповідного територіального органу чи керівника урядового органу. Адміністративний акт керівника урядового органу може бути оскаржений до відповідного міністра.

В агентствах та інспекціях для розгляду скарг фізичних та юридичних осіб можуть утворюватися спеціалізовані апеляційні підрозділи, в тому числі із залученням до їх складу представників громадськості. Порядок формування та організація діяльності таких підрозділів визначається положенням про відповідний урядовий орган.

Акти урядових органів або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до суду у порядку, встановленому законом.
Стаття 33. Особливості фінансування урядових органів

Витрати на утримання урядових органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Кошти, отримані агентствами від надання послуг, спрямовуються на організацію надання цих послуг шляхом зарахування таких коштів до Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

^ РОЗДІЛ ІІІ. Організація діяльності

ІНШих ЦЕНТРАЛЬНих ОРГАНів ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Стаття 34. Склад та система іншого центрального органу виконавчої влади

Інший центральний орган виконавчої влади складається з департаментів, управлінь, відділів та секретаріату.

^ Критерії формування структури апарату іншого центрального органу виконавчої влади визначаються Кабінетом Міністрів України.

У системі іншого центрального органу виконавчої влади можуть утворюватись територіальні органи.

До системи іншого центрального органу виконавчої влади, крім територіальних органів, можуть також входити установи, організації та підприємства.

Стаття 35. Призначення на посаду та звільнення з посади керівника іншого центрального органу виконавчої влади

Керівник іншого центрального органу виконавчої влади призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Прем`єр-міністра України відповідно до Конституції України, Закону України “Про Кабінет Міністрів України” та законодавства про державну службу.

Кандидатура для призначення на посаду керівника іншого центрального органу виконавчої влади визначається за результатами конкурсного відбору, що проводиться в порядку, визначеному законодавством про державну службу, та її розгляду Кабінетом Міністрів України.

Звільнення з посади керівника іншого центрального органу виконавчої влади здійснюється на підставах, передбачених законодавством про державну службу.
Стаття 36. Повноваження керівника іншого центрального органу виконавчої влади

Керівник іншого центрального органу виконавчої влади:

1) здійснює керівництво його діяльністю, несе відповідальність за виконання поставлених перед органом завдань;

2) організовує та контролює виконання законів, актів Президента України, актів і доручень Кабінету Міністрів України та міністрів;

3) представляє центральний орган виконавчої влади у відносинах з іншими органами, установами, організаціями в Україні та закордоном;

4) розпоряджається бюджетними коштами, передбаченими на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади;

5) затверджує структуру центрального органу виконавчої влади, якщо орган не знаходиться у сфері спрямування та координації одного з міністрів;

6) затверджує за погодженням з Міністерством фінансів штатний розпис та кошторис центрального органу виконавчої влади;

7) затверджує положення про структурні підрозділи центрального органу виконавчої влади та положення про його територіальні органи;

8) утворює, реорганізовує та ліквідовує установи, організації та підприємства в системі центрального органу виконавчої влади, затверджує їх положення (статути), призначає на посади та звільняє з посад їх керівників;

9) у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, призначає на посади та звільняє з посад державних службовців центрального органу виконавчої влади; приймає на роботу та звільняє з роботи відповідно до законодавства про працю працівників центрального органу виконавчої влади;

10) формує та затверджує кадровий резерв органу, забезпечує організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації службовців центрального органу виконавчої влади;

11) вирішує в установленому порядку питання щодо присвоєння службовцям центрального органу виконавчої влади відповідних рангів державних службовців, заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників центрального органу виконавчої влади;

13) здійснює функції з управління майном центрального органу виконавчої влади;

14) забезпечує охорону державної таємниці та здійснює заходи щодо мобілізаційної підготовки в межах повноважень передбачених законом;

15) видає в межах своїх повноважень накази та контролює їх виконання;

16) здійснює інші повноваження, віднесені до його компетенції законами України, а також інші функції відповідно до актів Президента України та Кабінету Міністрів України.

Керівник іншого центрального органу виконавчої влади має заступників, кількість яких визначається Кабінетом Міністрів України. Заступники керівника центрального органу виконавчої влади призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.
Стаття 37. Спрямування та координація діяльності інших центральних органів виконавчої влади

Діяльність іншого центрального органу виконавчої влади за рішенням Кабінету Міністрів України спрямовується та координується одним з міністрів шляхом:

1) формування державної політики у відповідній сфері та здійснення контролю за її реалізацією відповідним центральним органом виконавчої влади;

2) внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблених цим органом проектів нормативно-правових актів;

3) погодження проектів нормативно-правових актів відповідного центрального органу виконавчої влади;

4) визначення порядку обміну інформацією між міністерством та відповідним центральним органом виконавчої влади;

5) затвердження структури відповідного центрального органу виконавчої влади;

6) внесення пропозицій Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України керівника відповідного центрального органу виконавчої влади;

7) установлення порядку призначення на посади та звільнення з посад керівників територіальних органів (у разі їх утворення) відповідного центрального органу виконавчої влади.
Стаття 38. Акти інших центральних органів виконавчої влади

Акти інших центральних органів виконавчої влади приймаються у формі наказів керівників цих органів. Нормативно-правові акти інших центральних органів виконавчої влади можуть стосуватися лише питань внутрішньої організації та діяльності цих органів, якщо інше не передбачено законом.

Акти інших центральних органів виконавчої влади або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами, органами місцевого самоврядування до суду у порядку, встановленому законом.

Розділ ІV. засади Відносин центральних органів виконавчої влади з іншими органами державної влади
1   2   3

Схожі:

Закон України iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України Про регулювання містобудівної діяльності; Наказ Міністерства регіонального...
Закон України iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України Про регулювання містобудівної діяльності; Наказ Міністерства регіонального...
Закон України iconЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України «Про захист прав споживачів»
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні; Закон України Про регулювання містобудівної діяльності; Наказ Міністерства регіонального...
Закон України iconЗакон инерции закон інерції закон природы закон природи закон сохранения...
В взаимодействие взаємодія взвешивание зважування вектор вектор внутренняя энергия внутрішня енергія время час
Закон України iconЗакон україни
Закон україни n 208/94-вр від 14. 10. 1994 р. Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Закон України iconЗакон україни
Закон україни n 2806-iv від 06. 09. 2005р. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності
Закон України iconЗакон України про бібліотеки І бібліотечну справу
Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України №33/95-вр від 27. 01. 95 р
Закон України iconЗакон України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (Закон від 06. 12. 2012 №5515-vi)

Закон України iconЗакон україни
З 1 січня 2013 рокуцей Закон втратить чинність згідно із Законом України від 17 листопада 2011 року n 4050-vi
Закон України iconЗакон україни
Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка