Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні




Скачати 37.34 Kb.
НазваРозділ V. Право власності на природні ресурси в Україні
Дата конвертації01.11.2013
Розмір37.34 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы

Загальна частина

Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні


Користування — це право власника задовольняти за допомогою природних ресурсів свої потреби. З урахуванням екологічної специ­фіки природних ресурсів як об'єктів права власності під користуван­ням у даному випадку слід розуміти забезпечену законом можливість їх безпосередньої господарської експлуатації для наданих цілей шля­хом вилучення з них їх корисних властивостей, у тому числі отриман­ня плодів та інших прибутків.

Право користування, як і право володіння, на підставі договору з власником належить не лише власнику. Право користування осіб, що не є власниками, похідне і є залежним від права власності. Зокрема орендар може користуватися орендованою земельною ділянкою лише на умовах, визначених угодою та цільовим призначенням землі.

Третьою правомочністю власника є право розпорядження. ^ Пра­во розпорядження — це визнана за власником і гарантована йому можливість учиняти дії, спрямовані на зміну юридичного статусу, економічного призначення або стану природних об'єктів, визначен­ня їх юридичної долі (передача їх іншим суб'єктам права у власність).

Такими діями є в основному угоди (купівля-продаж, дарування, обмін тощо). Внаслідок виконання цих угод власник передає іншо­му суб'єкту всі свої правомочності, тобто вичерпує своє право (на­приклад, у разі продажу).

Право розпорядження включає можливість вчинення не лише угод, але й інших юридичних актів. Так, розпорядження державною власністю на природні ресурси можливе шляхом видання адмініст­ративних актів.

Чинне законодавство проголошує рівність усіх форм власності, передбачає створення рівних умов для їх розвитку та захисту (ст. 2 Закону України «Про власність», ст. З Земельного кодексу України). Проте фактично власники природних ресурсів володіють різним об­сягом правомочності розпорядження.

У найбільш повному обсязі право розпорядження належить праву державної власності на природні ресурси. Зміст права розпоряджен­ня держави-власника складають повноваження щодо передачі природ­них об'єктів громадянам і юридичним особам у приватну власність, надання їх у використання і вилучення їх з використання. Не треба, проте, включати в поняття розпорядження правомочності держави як суверена. Так, визначення порядку, умов і форм природокористуван­ня, здійснення обліку природних ресурсів і контроль за їх раціональ­ним використанням є здійсненням функцій держави-суверена, бо заз­наченні заходи не викликають зміни юридичної долі природного об'єк­та і тому не розглядаються як правомочність власника.

Певні особливості має правомочність розпорядження права при­ватної власності на природні ресурси. Громадяни України та юри-

86

дичні особи, власники природних ресурсів, укладають угоди стосов­но останніх, але з встановленими законом обмеженнями. Так, влас­ник земельної ділянки не має можливісти змінити цільове призначен­ня землі, він зобов'язаний укладати угоду застави виключно з кредит­ною установою. Громадяни, що ведуть селянське (фермерське) господарство, не мають права протягом шести років з часу придбан­ня права власності на землю розпоряджатися нею (крім передачі у спадщину). Приватний власник земельної ділянки не може само­стійно передати другій особі право на забудову земельної ділянки без згоди на це відповідного органу місцевого самоврядування та прове­дення комплексу робіт щодо відведення земельної ділянки для іншої особи. Існують і інші обмеження.

Правомочності володіння, користування і розпорядження харак­теризують у сукупності забезпечені власнику можливисті, але не роз­кривають повною мірою специфіку права власності на природні ре­сурси як суб'єктивного права. Важливою ознакою, що характеризує відносини власності, є їх незалежність. Згідно з цим і суб'єктивне право власності необхідно розглядати як забезпечення і гарантуван­ня особі можливості володіти, користуватися та розпоряджатися при­родними об'єктами незалежно, на свій розсуд. Це ознака органічно властива правомочностям власника.

Незалежне (на свій розсуд) володіння, користування і розпоряд­ження природним об'єктом або його часткою означає, що зазначені в перелічених правомочностях можливості забезпечені й гарантовані власнику законом, вони не базуються на праві будь-яких інших осіб. Незалежний характер суб'єктивного права власності на природні ресурси не означає, що воно не залежить від закріпленої у нормах права волі суспільства. Право власності на природні ресурси юридич­них осіб та громадян України не є абсолютним, оскільки закон вста­новлює обмеження підстав набуття, способів та механізмів реалізації такого права. При цьому слід мати на увазі, що концепція регулюван­ня відносин власності, яка була закріплена у законах, прийнятих до прийняття Конституції України, передбачає обмеження не лише в ча­стині володіння, користування і розпорядження природними ресур­сами, а й обмеження щодо суб'єктів, об'єктів, змісту права на них.

Наявність визначених і встановлених законом обмежень права приватної власності та власності юридичних осіб, пов'язаних з не­обхідністю збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь та забезпечення здорового і безпечного для життя навколишнього се­редовища для нинішнього, є об'єктивною необхідністю. Тому влас­ник володіє, користується та розпоряджається природними ресурса­ми тільки в межах, встановлених законом. Проте обмеження прав

87

Схожі:

Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconТитул власності на природні ресурси України
України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони (далі – природні ресурси України) є об’єктами...
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconПоложення про реєстрацію зразків генофонду рослин в Україні Розділ загальні положення
Природні та створень працею людей генетичні ресурси рослин є скарбницею інтелектуальних та матеріальних цінностей, яка має служити...
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconМінеральні, водні, земельні, кліматичні ресурси
...
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconПоняття права власності на природні ресурси та його особливості
Саме з метою врегулювання останніх будь-які відносини закріплюються за допомогою норм права. І тоді власність у правовому розумінні...
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconРозділ 1 Специфічні способи захисту права власності
А. Класифікація підстав набуття та припинення права власності// Підприємство, господарство, І право. – 2008. №7. – с. 172
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconЗагальна характеристика права власності в Україні
Право власності в Україні регулюється Конституцією України, Законом України “Про власність”, від 7 жовтня 1991р., Цивільним кодексом...
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconКнига четверта
Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні iconПриродні ресурси та охорона навколишнього середовища

Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні icon1. Загальне поняття крадіжки
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись І розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може...
Розділ V. Право власності на природні ресурси в Україні icon"Грошовий ринок"
Передача грошей у тимчасове користування, на інструменти, що дають можливість зберегти право власності на ці гроші, відновити право...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка