«Робота з сім’єю» Автор роботи: Харлац Юлія Олександрівна Посада: соціальний педагог кзш№100, м. Кривий Рігпла н

Відділ освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №100 Методична розробка «Робота з сім’єю» Автор роботи: Харлац Юлія Олександрівна Посада: соціальний педагог КЗШ№100, м. Кривий Ріг П Л А Н 1. Поняття «неблагополучна сім’я». 2. Соціальний супровід неблагополучної сім’ї. 3. Ознаки неблагополучної сім’ї. 4.Завдання соціального педагога у роботі з неблагополучною сім’єю. 5. Методи та форми роботи з сім’єю. Соціальне інспектування. ^ 6.Алгоритм вивчення сім’ї девіантного підлітка. 1. Поняття «неблагополучна сім’я». Для українського суспільства актуальною проблемою є проблема неблагополучних сімей. Вона вимагає свого розв’язання, оскільки сім’я - найважливіший фактор соціалізації дитини, від неї залежить, яким буде наше майбутнє, наше суспільство. Неблагополучною сім’єю є та сім’я, в якій порушуються права її членів, права людини, юридичні норми суспільства. Причинами цього можуть бути алкоголізм, наркоманія членів сім’ї, психолого-педагогічна і правова неграмотність, хвороби, політична ситуація, насильство щодо членів сім’ї, економічні фактори суспільства. ^ 2.Соціальний супровід неблагополучної сім’ї. Соціальний супровід сім’ї – один із напрямів роботи соціального педагога із сім’єю, спрямований на підтримку сім’ї в різних видах її життєдіяльності, формування здатності сім’ї самотужки долати свої труднощі, надання допомоги сім’ї з метою розв’язання різних проблем. Соціальний супровід здійснюється шляхом надання сім’ї різних видів матеріальної та психологічної допомоги, консультування, соціальних послуг, захисту інтересів сім’ї в органах державної влади. Тривалість соціального супроводу окремої родини залежить від гостроти проблем, які існують у сім’ї, рівня розвитку адаптаційного потенціалу її членів, ступеня функціональної спроможності сім’ї щодо самостійного подолання труднощів, рівня розвитку зв’язків сім’ї з мікро- та макросередовищем. ^ 3.Ознаки неблагополучної сім’ї. Можна відокремити такі ознаки неблагополучної сім’ї: - невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей та їх матеріального утримання; - байдуже ставлення до здоров’я, фізичного, духовного та морального розвитку дітей; - жорстоке поводження, фізичне, сексуальне, психологічне, економічне насильство над неповнолітніми; - зловживання алкоголем, наркотичними, токсичними речовинами, їх моральна поведінка у суспільстві; - утягування неповнолітніх до протиправної діяльності, бродяжництва та жебракування; - різні форми експлуатації дітей; - житлово-побутові, санітарно-гігієнічні умови, що загрожують здоров’ю та життю неповнолітніх. ^ 4. Завдання соціального педагога у роботі з неблагополучною сім’єю. Завдання соціального педагога у роботі з неблагополучною сім’єю: - виявлення випадків порушення прав людини в сім’ї, причин неблагополуччя, інформування про них органів влади; - профілактика девіантної поведінки в сім’ї та суспільстві, рецидивів порушення прав членів сім’ї у родині та суспільстві; - пропагування ідеальної моделі сімейного життя, здорового способу життя; - правова і психолого- педагогічна просвіта населення з питань сім’ї та шлюбу, прав людини; - організація предметного спілкування членів неблагополучних сімей між собою, з іншими сім’ями для подолання причин неблагополуччя; - різноманітна допомога в організації життєдіяльності сім’ї, створенні умов для її функціонування, самореалізації та розвитку її членів. ^ 5. Методи та форми роботи з сім’єю. Соціальне інспектування. Соціально-реабілітаційна робота з неблагополучною сім’єю спрямована насамперед на відновлення виховного потенціалу сім’ї, захист прав членів родини у кризових ситуаціях, зміну соціального та сімейного статусу окремих членів родини. Об’єктами соціальної реабілітації є члени родини, які зазнають різних форм психічного, фізичного та сексуального насильства; сім’ї, які за певних умов послабили або неправильно реалізують свою виховну функцію; сім’ї, в яких окремі члени потребують медичної або професійної реабілітації. Основні форми роботи із соціальної реабілітації неблагополучної сім’ї – індивідуальні та групові. Серед індивідуальних важлива роль належить консультаціям і психотерапевтичним бесідам з батьками, подружжям і дітьми. Серед групових форм роботи варто зазначити тренінгові заняття, які можуть проводитися як із подружніми парами, так і окремо з чоловіками та жінками. Груповими формами психолого-педагогічної реабілітації є семінари, відеолекторії, зустрічі з фахівцями, групи самодопомоги тощо. Соціально-профілактична робота з неблагополучною сім’єю спрямована на запобігання неконструктивній взаємодії між членами сім’ї, різним формам насильства, помилкам у сімейному вихованні, формуванню різних видів хімічної залежності у членів сім’ї, на виявлення потенційно неблагополучних сімей. Групові та масові форми роботи є провідними в таких напрямках: зміцнення інституту сім’ї шляхом формування в населення розуміння сім’ї як базової цінності в житті людини; підготовка молоді до сімейного життя, відповідального батьківства; пропагування здорового способу життя серед членів сім’ї; психолого-педагогічне просвітництво подружжя з питань побудови конструктивних взаємовідносин і сімейного виховання; попередження типових причин розлучень. Серед основних форм профілактичної роботи можна виділити лекторії, семінари, тренінги, клуби для молодих сімей, тематичні дні тощо. Соціальне інспектування – це складова соціального супроводу, метою якого є контроль соціального педагога чи працівника за реалізацією в сім’ї прав її членів, виявлення випадків їх порушення та умов, що цьому сприяють. Основними об’єктами соціального інспектування є сім’ї, де дорослі ведуть аморальний спосіб життя, перебувають на обліку в міліції, наркологічному диспансері, службі у справах неповнолітніх, у наркологічному диспансері, повернена з притулку для неповнолітніх у сім’ю, не відвідує школу, схильна до бродяжництва. ^ Функції соціального інспектування: Діагностична Інформаційна Наглядово-контрольна Комунікативна Запобіжно-профілактична Охоронно-захисна ^ 6.Алгоритм вивчення сім’ї девіантного підлітка. 1 Структура сім’ї: повна проста, повна змішана, повна складна, неповна; співвідношення поколінь у родині, кількість дітей. 2 ^ Батьки: вік, освіта, професія, улюблені заняття. 3 Матеріальний добробут у сім’ї та загальний середній заробіток, суспільно-побутові умови. 4 Соціально-педагогічна спрямованість сім’ї (ставлення дорослих до своєї професії, особисті моральні якості, ставлення до виховання дітей, спрямованість виховного впливу батьків, знання учня про суть трудової діяльності батьків, педагогічна активність батьків). 5 Внутрішньосімейні стосунки: стиль взаємин між батьками (авторитарний, демократичний); ставлення дітей до батьків ( повага, любов, піклування, грубість, егоїзм); ставлення батьків до дітей (теплота – вимогливість, теплота – вседозволеність, холодність – вседозволеність); взаємостосунки дітей у сім’ї (діти дружать із братами й сестрами, допомагають їм у навчанні; постійно конфліктують, намагаються завдати шкоди одне одному); загальна психологічна атмосфера в сім’ї ( чи є порядок, чи робиться все хаотично, залежно від настрою будь-кого, дорослі й діти не привчені до порядку, немає постійного тону, живуть емоційно бідно); виконання домашніх побутових справ у сім’ї (розподіл трудових обов’язків, спільне виконання трудомістких справ, участь дитини у домашній роботі); дані про сімейну раду (чи є у сім’ї звичай радитися з важливих питань, чи залучаються діти до таких обговорень, як часто це відбувається). 6 Сімейні традиції (як відзначають календарні свята, сімейні дати, свята народного календаря, чи є у сім’ї реліквії тощо). 7 ^ Організація і проведення дозвілля (як діти і дорослі проводять вихідні дні, їхні захоплення, улюблені для всіх заняття). 8 Педагогічні висновки соціального педагога про спрямованість спільної роботи з сім’єю, виправлення помилок у сімейному вихованні, підсилення виховного потенціалу сім’ї ( план індивідуальної роботи із сім’єю на півріччя). ^ Рекомендації батькам «Як виховати гармонійну дитину». Ніколи не жаліти дитину через те, що вона не така, як всі. Даруйте свою любов та увагу, одначе не забувайте, про інших членів родини, котрі її теж потребують. Не дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину. Організуйте свій побут так, щоб ніхто в сім'ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого житгя. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею. Надавайте дитині самостійності в діях і -прийнятті рішень. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінить їй вас. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню. Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього. ^ Рекомендації батькам - Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, зустріньтесь і обговоріть це з класним керівником, соціальним педагогом.  -Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.  - Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.  - Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.  - Обов’язково дотримуйтесь режиму дня . Потрібно пристосувати режим дня так, щоб він позитивно впливав і на режим харчування, сон, прогулянки, і на виконання домашніх завдань, тощо.  - Головне новоутворення підліткового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.  - У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям. Пам’ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.  - Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду, а також ослабляти контроль за навчальною діяльністю зразу. Підліток дуже вразливий і легко піддається як позитивному впливу, так і негативному.  - Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте позбутись її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.  - У цьому віці розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.  - Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.  - У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.  ЯКЩО:  • Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;  • Дитину висміюють, вона стає замкнутою;  • Дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;  • Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;  • Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;  • Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;  • Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;  • Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною.  ЯКЩО ДИТИНУ ПІДТРИМУВАТИ, ВОНА ВЧИТЬСЯ ВПЕВНЕНОСТІ В СОБі ^ 10 ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ Не чекай, що твоя дитина буде така, як ти. Або як ти хочеш. Допоможи Ій стати не тобою, а собою. Не думай, що дитина твоя: вона Божа. Не вимагай від дитини платні за все, що ти для'неї робиш: ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другій, а та — третій, це не поворотний закон подяки. Не зганяй на дитині свої образи, щоб в старості не їсти гіркого хліба, бо що посієш, те й зійде. Не відносься до її проблем зверхньо, скрутність життя надана кожному по силам, І будь впевнений, їй вона важча не менш, ніж тобі твоя. А може, і більше. Тому що у неї ще нема навиків. Не принижуй. Не «гризи» себе, якщо не можеш чогось зробит.для своєї дитини, гризи — якщо можеш та не робиш. Пам'ятай — для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все. Вмій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій дитині те, що не хотів би, щоб інші зробили твоїй. Люби свою дитину різною: неталановитою, невдалою, дорослою; спілкуючись з нею, радій, тому що дитина — це свято, яке поки з тобою. Література: Журнал «Психолог» жовтень, 2010. Туріщева Л.В. «Увага! Особливі діти», вид.група «Основа», Харків,2010 Туріщева Л.В. «101 схема і таблиці на допомогу шкільному психологу», вид.група «Основа», Харків,2010.

Схожі:

	Інформаційно-аналітичний звіт про організацію та здійснення системою... Одним із пріоритетних напрямів діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є соціальна робота з сім’ями, які опинилися...		Проек т «невстигаючий обдарований учень» Виконавець-заступник директора... Учасники проекту: заступник директора з навчально- спортивної роботи,психолог, соціальний педагог, керівники мо, учні
	Педагогічна характеристика учня з ускладненою поведінкою Склад (тип) сім’ї. Прізвище, ім’я, по-батькові батьків. Місце роботи батьків, посада		Відділ освіти Погребищенської райдержадміністрації Капустіна Т. А. –методист, який відповідає за психологічну службу району; практичний психолог, соціальний педагог Гопчицької сзш...
	Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на освітній заклад, І від того, як організована робота з батьками, значною...		Амазонка авангарду олександра Олександрівна Екстер Як живописець, сценограф, педагог, одна із засновниць арт-деко, О. Екстер зробила свій внесок у розвиток не лише українського, а...
	Санталова світлана олександрівна, педагог-організатор Скандинавської гімназії м. Києва Вед.(уч.): здається, що лише вчора ви переступили поріг нашої школи, а вже пройшли перші напружені місяці І ви носите горде ім’я...		1. Загальні відомості про дитину Склад (тип) сім’ї. Прізвище, ім’я, по-батькові батьків. Місце роботи батьків, посада. Освіта батьків. Матеріальне становище родини...
	Рекомендована література для класних керівників та вчителів при роботі... Алексенко О. Діти нашого сьогодення. Нестандартна поведінка //Соціальний педагог. – 2009. №7		Діяльність соціального педагога в навчальних закладах Соціальний педагог здійснює комплекс заходів з виховання, навчання, розвитку І соціального захисту особистості в закладах І за місцем...