Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати




Скачати 105.35 Kb.
НазваМета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати
Дата конвертації02.02.2014
Розмір105.35 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы


Медвинськазагальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів

Розробка

виховної години

до

Дня Соборності України


Класнийкерівник 11 класу:Ткаченко Н. В.


Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати пізнавальні інтереси.
Обладнання: фонограми пісень, присвячені Україні, запис Гімну України, чотири плакати із символікою держави України (герб, гімн, прапор, Конституція).



Молюсь за тебе, Україно,

Молюсь за тебе кожен час,

Бо ти у нас одна-єдина,—

Писав в своїх віршах Тарас.

Молюсь, — казав він, щоб у тебе

Не було між людьми війни

Щоб завжди було чисте небо

На нашій стомленій землі,

Щоб завше у садку смерека

Весняним квітом під вікном цвіла

І прилітали з вирію лелеки,

Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!






22 січня — День соборності України. Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акта возз'єднання Української Народної Республіки йЗахідно-Української Народної Республіки, щовідбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.



Ідея української соборності: поступ крізь віки
Ідея української соборності набувала сучасного змісту поступово. У ході цього процесу відбувалася складна світоглядна трансформація від ідеї єдиної Русі, центром якої у ІХ-ХІІ ст. був Київ, до ідеї єдиної модерної України.

Національно-визвольна війна українського народу середини XVIIст. активізувала процес формування нового рівня свідомості, яку можна визначити як українську протонаціональну, або ранньомодерну. Саме тоді у світосприйнятті гетьмана Б.Хмельницького та козацької старшини викристалізовується поняття «Україна», що набирає широкого значення, охоплюючи територію всіх етнічних українських земель.

В імперський період, коли українські землі були поділені між австрійськими Габсбургами і російськими Романовими, відбувається процес формування і становлення української модерної нації, який був нерозривно пов'язаний з утвердженням ідеї української соборності.

Вершиною досягнень українства в галузях творення національної літератури та мови стала творчість Т.Шевченка. На відміну від своїх попередників, мова Кобзаря була зорієнтована на весь україномовний територіальний та історичний масив.

На рубежі ХІХ-ХХ ст. М.Грушевський поставив концепти українського народу та його території одними із наріжних у своїй концепції фундаментальної праці «Історія України-Русі».
Події «весни народів» 1848-1849 рр. поклали початок використанню української історичної символіки у формі національних прапорів. У Наддніпрянській Україні жовто-блакитний прапор уперше замайорів у київському небі під час студентської вуличної демонстрації в березні 1914р.

У вересні 1862 р. видатний український етнограф, фольклорист, поет, перекладач і громадський діяч П.Чубинський, перебуваючи в Києві, написав слова національного гімну «Ще не вмерла України і слава, і воля». Цілком символічно, що після публікації слів гімну у львівському журналі «Мета» (грудень 1863 р.) галицький композитор М.Вербицький поклав їх на музику.
^ АктЗлуки 22 січня 1919 р. у контексті українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.
Важливою історичною віхою в процесі практичного здійснення ідеї соборності українських земель став Третій Універсал Центральної Ради від 20 (7) листопада 1917 р., яким проголошувалося утворення автономної Української Народної Республіки у чітко визначених територіальних межах.

Після проголошення 22 січня 1918 р. Четвертим Універсалом Центральної Ради незалежної УНР черговим кроком на шляху до української соборності став Берестейський мирний договір, підписаний УНР з державами Четверного союзу 9 лютого (27 січня) 1918 р., за яким Німеччина визнавала Україну в кордонах, що існували «між Австро-Угорською монархією і Росією перед вибухом війни».

Принцип соборності був одним з визначальних у політиці Української Держави, яка прийшла на зміну УНР 29 квітня 1918 р.

Поразка гетьмана П.Скоропадського, прихід до влади Директорії та відновлення УНР наприкінці 1918 р. знаменували початок нового етапу боротьби за досягнення соборності українських земель. Це спричинилося і крахом Австро-Угорської імперії та появою на політичній карті ще однієї суверенної української держави - Західнрукраїнської Народної Республіки (ЗУНР),

1 грудня 1918 р. повноважні представники Державного Секретаріату ЗУНР - Л.Цегельський, Д.Левицький і члени Директорії- В.Винниченко, С.Петлюра, П.Андрієвський, Ф.Швець підписали у Фастові Передвступний договір про майбутнє об'єднання двох республік.
Прагнучи завершити справу об'єднання, керівництво ЗУНР намагалося якнайшвидше ратифікувати Передвступний договір, але через несприятливі воєнні події це вдалося зробити лише 3 січня 1919 р. у Станіславі, де на першому ж засіданні Української Національної Ради була одностайно прийнята Ухвала про злуку ЗУНР з УНР.

Найвищого піднесення об'єднавчий рух українства досяг у двадцятих числах січня 1919р., коли перемістився у Київ - столицю УНР. Директорія і Рада Народних Міністрів призначила урочисте святкування об'єднання УНР і ЗУНР 22 січня. Цей день збігався з річницею історичного IVУніверсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостійною, незалежною державою. Таким чином свято ставало подвійним - Днем Незалежності й Соборності.

На підтвердження ратифікації Передвступного договору від 1 грудня 1918 р. і Ухвали Української Національної Ради від 3 січня 1919 р. голова Директорії В. Винниченко попросив її члена Ф.Швеця оголосити Універсал Директорії УНР про злуку УНР і ЗУНР в єдину державу. Наступного дня Трудовий конгрес України майже одноголосне схвалив документи про злуку УНР і ЗУНР.
^ Новітні сторінки історії української соборності
Після поразки української революції 1917-1921 рр. наддніпрянські українські землі увійшли до складу Радянського Союзу, об'єднані в межах формально суверенної Радянської України, а західноукраїнський регіон розподілено між Польщею, Чехословаччиною і Румунією.

В міжвоєнний період у Радянській Україні досягнуті успіхи в модернізації промисловості, в системі зайнятості населення, у сфері освіти, охорони здоров'я. Водночас тут досить швидко утвердилася монопартійнатоталітарна система, яка вихолощувала будь-які прояви громадської ініціативи, ігнорувала регіональні особливості. Таке становище тривало до 1939-1940 рр., коли секретний протокол до радянсько-німецького договору від 23 серпня 1939 р. фактично санкціонував IVподіл Польської держави і захоплення частини західноукраїнських земель радянськими військами. Внаслідок цього у листопаді 1939 р. відбулося законодавче, правове оформлення процесу входження Західної України до складу УРСР і СРСР.

У червні 1940 р. СРСР висунув ультиматум Румунії і приєднав території Бессарабії та Північної Буковини. У серпні 1940 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон про включення до складу УРСР північної частини Буковини, Аккерманського і Хотинського повітів Бессарабії.

Суперечливе ставлення сталінського тоталітарного режиму до української соборності виявилось і після завершення Другої світової війни 1939-1945 рр. Це особливо яскраво виявилося в радянсько-польському договорі від 16 серпня 1945 р., за яким юридично закріпилося входження до УРСР західних областей, хоча деякі споконвічні українські землі опинились у складі Польщі. Водночас радянсько-чехословацький договір від 20 червня 1945 р. передавав Закарпатську Україну до складу УРСР, а радянсько-румунський договір від 10 лютого 1947 р. закріплював кордони України в межах радянсько-румунської угоди від 28 червня 1940 р. Зазначені міжнародні угоди вперше за багато століть заклали міцне правове підґрунтя української соборності, що стало важливою передумовою сучасної незалежності України.

Утворення незалежної Української держави в 1991 р. знаменувало початок якісно нового етапу в утвердженні суверенітету й соборності українських земель. Ключову роль у розбудові соборної і суверенної сучасної Української держави відіграв процес державотворення. який розгорнувся впродовж 1990-х рр. і супроводжувався запровадженням атрибутів державності, зокрема фіксацією кордонів, визначенням громадянства, державної символіки, власної грошової одиниці, створенням збройних сил, становленням вищих, центральних і місцевихорганів державної влади, формуванням законодавства, розвитком судочинства, конституційного процесу і прийняттям Основного Закону - Конституції України.
Ідея соборності зароджувалася на Нікопольщині
Сам розвиток ідеї соборності тісно пов'язаний з утвердженням української національної спільноти та боротьбою за відродження власної державності у південноукраїнських землях. Джерела свідчать, що саме в ході національно-визвольної боротьби українського народу середини XVII ст. формується новий рівень української національної свідомості, коли у світосприйнятті гетьмана Б. Хмельницького та козацької старшини утверджується поняття «Україна», що набуває загальнонаціонального значення, охоплює територію всіх етнічних українських земель,

Водночас Б. Хмельницький сформував національну державну ідею, що передбачала створення суверенної і цілісної держави в етнічних межах України. На жаль, плідні ідеї Богдана були зневільовані його наступниками. Посада гетьмана перетворилася з посади національного керманича на інструмент для захоплення влади і власного збагачення. Жоден з наступних гетьманів - ні Виговський, ні Мазепа - якими б вправними політиками не були, не змогли стати виразниками ідеї соборності.

Скомпрометовані гетьманат та реєстрове козацтво вимушені були передати смолоскип національної ідеї запорозьким козакам. У цій же вольниці продовжували підтримуватися ідеї соборності, самовизначеності України, Катерина IIзапізнилася зі знищенням козацтва років на п'ятдесят. Саме розвиток січового козацтва, чия столиця знаходилася на території сучасного села Покровського, у XVIIIст. став основою для того, аби не ззгинула Україна під імперським гнітом протягом-майже півтора століття. Роздерті між Австро-Угорською та Російською імперіями українські землі зберегли етноєдність. Тому й не дивно, що крах цих імперій призвів до вибуху української національно-демократичної революції. Ідеї соборності відразу ж зазвучали в закликах Центральної ради, зокрема в III Універсалі від 20 листопада 1917 р. Ним проголошувалося створення Української Народної Республіки і визначалося основне ядро її території: Київщина, Волинь, Поділля, Херсонщина, Катеринославщина, Таврія (без Криму), Полтавщина,

Харківщина, Чернігівщина.

Не всі українські землі ввійшли до цього переліку. Після приходу
наприкінці 1918 року до влади Директорії та створення Західно
української Республіки, на порядок денний винесли акт об'єднання та відновлення історичної справедливості.

1 грудня 1918 р. у Фастові було підписано Передвступний договір,уякому викладалися засади майбутньої соборної держави. Рухдляоб'єднання, який наприкінці 1918 - початку 1919 рр. охопив майже всю Україну, досяг свого апогею в двадцятих числах січня і перемістився в столицю УНР. Саме туди було доставлено документ з Хуста, що бувприйнятий 21 січня 1919 р., в якому закарпатські українці висловлювалисвоє бажання возз'єднатися з Соборною Україною.

Головний же документ вирішено було прийняти у річницю IV Універсалу - опівдні 22 січня 1919 р. біля колони навпроти Софійського собору член ДиректоріїФ. Швець оголосив Акт злуки.

Та занадто ласим шматочком була Україна для її сусідів. У результаті , польсько-білогвардійсько-більшовицької інтервенції українські землі » знову підпали під владу окупантів. Ще майже сімдесят років ідея і соборності не могла втілитися у життя. Але вона жила в серцях воїнів УПА, радянських партизанів, дисидентів, частини українських комуністів і в серцях самого українського народу, який зробив свій вибір у грудні 1991 р.

Протягом цих сімдесяти років продовжувалося гендлюванням українськими землями. Сталін розчерком пера забрав в України кілька » тисяч квадратних кілометрів з мільйонним етнічним українським населенням, що були приєднані до Білгородської, Курської та Ростовської : областей Росії Він же подарував Польщі Лемківщину, Посяння, Холмщину і Підляшшя. Та все ж майже 90% відсотків українських земель і зараз об'єднані в одній незалежній державі і ті, хто мешкає на цих землях і або знаходиться в діаспорі, ті, хто вважає себе українцем і патріотом, на якій би мові він не розмовляв і яким би богам не молився, можуть у День Соборності, відчути нездоланність сили духу неньки-України.



Рідна матір, Україно!

Подивись, твої сини

Вже посіяли Свободу,

Вже колосяться лани,

Ті, із кого кепкували,

Насміхались, як могли,

Знов народом гордим стали,

Більш вони вже не хохли,

Не лакузи, не примари,

А герої та борці.

Маєм сонце, маєм море,

Маєм Київ і Дніпро,

Маєм землю неозору,

На якій росте добро,

Синьо-жовтий прапор маєм

Й Володимирський тризуб,

Дон і Сян їх обіймають.

Ми — народ – великолюб.

Боже-Отче всемогутній,

Захисти коханий край!

Дай нам вийти у майбутнє,
Мужність і сміливість дай!

Захисти нас від свавільних

Хижаків, жорстоких, злих,

Захисти від божевільних,

Від Чорнобилів нових!




Моя Україна! Єдиная мати!

Пізнати тебе судилось мені.

Квітучі сади, білі мазані хати,

Діброви, гаї та розкішні луки.

Великі міста, необмежені далі,

І жовте колосся, налите зерном,

Лелека у небі, родина на святі —

Це все Україна, це рідний наш дім.

Ми всі живемо на одній Батьківщині,

І хоч розлучити нас прагнуть, та ми

Літи пісенної, святої України,

Не треба нам свар, незгоди, ганьби!

Нам пращури дали велике надбання:

З'єднали країну мою на віки.

Чому ж зараз, люди, з'явилось питання:

«Хто звідки, хто з нас свої, хто чужі?»

Не зможе ніщо наш союз розірвати.

Соборна країна! Ви чуєте?! Ні?!

Одна Україна! Єдиная мати!

І краще країни нам не знайти!


Схожі:

Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconМета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави;...
Обладнання: фонограми пісень, присвячені Україні, запис Гімну України, чотири плакати із символікою держави України (герб, гімн,...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати icon«Незалежна Україна спільний дім для всіх його громадян»
Мета: формувати національну свідомість, виховувати І розвивати в учнів почуття гордості за свій народ, за свою країну, виховувати...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconТематичний вечір на тему
Мета заходу: Ознайомити учнів із історією нашої держави; виховувати в учнів повагу до звичаїв та традицій нашого народу; виховувати...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconТема: "Свою Батьківщину любіть"
України, народними символами та символами рідної школи; формувати національну свідомість школярів, громадянсько-патріотичні почуття,...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconТема. Україна – край мій рідний! Мета
Мета. Формувати бажання бути патріотом, розвивати інтерес до вивчення мови, історії нашої Вітчизни, виховувати в них національну...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconМетодист нмц громадянського виховання, виховних технологій та позашкільної освіти
Мета: поглибити знання учнів про Велику Вітчизняну війну, визволення України, героїв війни; розвивати образне мислення, здібності...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconПлан-конспект Першого уроку в 3 класі Автор: Аліна Олександрівна...
У, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про Київщину як культурний осередок української держави, поглибити зміст поняття...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconОзнайомити учнів з історією України, шляхом становлення неза­лежності...
України, шляхом становлення неза­лежності Української держави; розширити І поглибити поняття громадянсь­кості, розвивати в дітей...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconІнтелектуальна гра «є на світі моя країна!»
Мета: розширяти знання учнів у різних сферах, розвивати дитячу кмітливість, увагу, пам'ять, пізнавальну активність. Виховувати громадянські...
Мета: поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; формувати національну свідомість школярів, виховувати школярів рідної держави; розвивати iconУроку
Мета: Закріпити та поглибити знання учнів з історії виникнення Київської Русі. Узагальнити основні поняття та події. Оцінити знання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка