Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя




Скачати 110.24 Kb.
НазваРекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя
Дата конвертації20.03.2013
Розмір110.24 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТЕЙ, ЯКІ ЙДУТЬ ДО ШКОЛИ
Конкретними носіями всього того, чим має

володіти дитина впродовж свого життя,

є дорослі, які її виховують і навчають.

Д.Ельконін

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте, значною мірою залежить від її батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога: освітню (передача життєво значущої інформації), виховну (засвоєння норм життя в людському суспільстві), розвивальну (підвищення індивідуального потенціалу).

^ Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом основної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов’язки, оточення, режим. Це «кризовий період» у житті дитини, і ця «криза» виявляється у тому ,що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров’я). Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або «шкільної зрілості».

Школа з перших днів ставить перед дитиною низку завдань. Їй необхідно успішно опанувати навчальну діяльність, засвоїти шкільні норми поведінки, долучитися до життя у класному колективі, пристосуватися до нових умов розумової праці та режиму. Виконання кожного з цих завдань безпосередньо пов’язане з попереднім досвідом дитини.

Готовність дитини до школи залежить передусім від батьків. Якщо дитина відвідує дитячий садок, то це залежить від вихователів, адже підготовка дитини до школи передбачена програмою дитячого садка. Але ці програми не повністю враховують психологічні аспекти проблеми.

Особливої уваги потребують, так звані, «домашні діти», які не відвідували дитячий садок. Вони, як правило, менше комунікабельні, важче встановлюють контакти з учителем та однолітками, не дуже комфортно почуваються в колективі, бояться залишатись у школі без батьків.

Часто батьки, а Інді й учителі, вважають основними показниками готовності до школи ознайомлення дитини з літерами, вміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак дослідження показують, що це мало впливає на успішність навчання. Відсутність цих умінь не потребує спеціальної роботи з дитиною, оскільки їх формування передбачається програмою та методикою навчання.

Психологічна готовність до школи – це такий рівень психічного розвитку дитини, який створює умови для успішного опанування навчальної діяльності.

^ ПОРАДИ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Хотілося б повести розмову не про дітей, а про нас, дорослих, про наше ставлення до їх успіхів і, ще важливіше, до їхніх невдач. Шкода, але ми, батьки, частіше за все нетерплячі та егоїстичні, хоча виправдовуємося «добрими намірами». Але, якими б не були виправдання, наше роздратування, крики, вияснення стосунків, покарання – все це додаткові стресові ситуації, це постійний дитячий біль від непорозуміння та образи. Чим більші наші старання, тим більше уваги приділяємо ми дітям, тим вищий батьківський рівень домагань, ти більша надія і бажаніша нагорода – відмінні оцінки…

Особливе значення при формуванні готовності дитини до навчання надається фізіологічній адаптації.

^ Фізіологічна адаптація

Процес фізіологічної адаптації дитини до школи можна розділити на кілька етапів.

Як проходить цей процес, які зміни в організмі дитини наявні при адаптації до школи протягом багатьох років вивчали спеціалісти в галузі медицини.

Що ж відбувається в організмі дитини в перші дня навчання:

- низький рівень і нестійкість працездатності;

- дуже високий рівень напруження серцево-судинної системи;

- зміни функціонального стану центральної нервової системи;

- різке зниження начальної активності;

- зниження працездатності;

- до кінця першої чверті маса тіла зменшується у 60% дітей;

- скарги на втому, головний біль, сонливість, погіршення апетиту, поганий сон;

- розгальмованість рухова або млявість, утомленість;

- розлади шлунково-кишкового тракту;

- підвищення артеріального тиску.

Перший етап

2-3 тижні

Орієнтований, коли у відповідь на весь комплекс нових впливів бурхливо реагують усі системи організму («фізіологічна буря»)

Другий етап

1-2 місяці

Нестійке пристосування, коли організм шукає й знаходить певні оптимальні варіанти реакцій на ці впливи

Третій етап

До 3-6 місяців

Відносно стійке пристосування, коли організм знаходить найбільш оптимальні варіанти реагування на навантаження

Велике значення для психічного та фізичного здоров’я вашої дитини має неправильний режим дня.

Декілька порад щодо режиму дня:

  • 12 годин сну з урахуванням обіднього (1-1,5 год.) для поновлення сил.

  • Після школи не спішить садити дитину за уроки, необхідно 2-3 години відпочинку (обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.

  • Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять необхідні 10-15 хв. «перерви».

  • Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіть терпіння. Спокійний тон та підтримка («Не хвилюйся, все вийде», «Давай розбиратися разом», «Я тобі допоможу»), похвала, навіть якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках («Не дарма з письма в тебе одні «2» та «3»).

  • Якщо ви будете дотримуватись вищевказаних побажань у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.

^ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ГУМАНІСТИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

  1. Основну увагу слід приділяти не стільки корекції поведінки дитини, скільки налагодженню з нею довірливих стосунків.

  2. Дитину треба поважати і любити, незважаючи на її недоліки.

  3. Вчинки дитини треба не засуджувати, а аналізувати і розуміти.

  4. Важливо ставити перед дитиною конкретні вимоги і давати чіткі пояснення, чому в тій або іншій ситуації слід діяти так, а не інакше.

  5. Не можна критикувати дитину за неуспішність, порівнюючи її з іншими однолітками.

  6. Помилки дитини – це, насамперед, помилки того, хто виховує.

  7. Треба уважно слухати дитину, заохочувати її, ділитися своїми турботами, співчувати їй під час розмови, ненав’язливе навертати на прийняття правильного рішення.

  8. Коли дитина порушує правила поведінки, запитайте в першу чергу себе, що дитині потрібно, чого їй не вистачає?

  9. Доведено, що дитина сприймає поведінку педагога (батьків) як зразок для наслідування. Дорослий повинен бути для дитини зразком у всьому.


^ ПРАВИЛА БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

1. Сприяйте дитячій автономності (самостійності). Чим більше Ви вимагаєте її (самостійності) в усіх сферах повсякденного життя, тим більше зможе ваша дитина працювати з почуттям відповідальності в шкільній сфері. Автономне (самостійне) навчання є тією ціллю, в напрямку якої ви маєте працювати, тому що самостійність є найважливішим елементом ефективного і тривалого процесу навчання. Хваліть свою дитину за самостійні дії, наприклад, за самостійне розпізнавання помилок.

2. Якщо Ваша дитина потребує допомоги, спонукайте її до того, щоб вона сама знайшла шляхи розв’язання. Допоможіть їй завдяки підказкам, таким як, наприклад, вказівка на довідники, знаходження правил, відгадування ребусів та інше, що може привести до шляхів розв’язання. Але не подавайте саме розв’язання. Не спонукайте свою дитину тільки до одного шляху розв’язання.

3. Дайте своїй дитині можливість перенести знання зі школи на домашній рівень і таким чином практично їх засвоїти.

4. Визнайте здобутки дитини. Надавайте перевагу похвалі (заохоченню), а не докорам. Похвалою та заохочення Ви досягаєте чогось набагато легше та краще, ні ниттям, нагадуваннями і іншими покараннями.

5. При похвалі звертайте увагу на те, щоб не обмежувати її критикою («Дев’ять, звичайно, чудово, але без двох дурних помилок це могло б бути дванадцять»). Будьте обережними в обходження із заохоченнями (винагородами) як визнанням здобутку (ефективності).

6. Не ставте перед своєю дитиною завищені вимоги. Не робіть їх строгішими ніж вимоги вчителів, наприклад, вимагаєте виконання додаткових завдань.

7. Будьте зразком у поведінці. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків, які читають, швидше й сама читатиме, ніж дитина, батьки якої часто сидять перед телевізором.

8. Говоріть, по можливості, якомога позитивніше про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона бореться зі своїми власними упередженими думками.

^ ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ШКІЛЬНІЙ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

  • формуйте позитивне ставлення до школи;

  • виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;

  • формуйте адекватну поведінку;

  • не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;

  • навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими;

  • привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річний дитині;

  • частіше хваліть, а не дорікайте;

  • пам’ятайте ,що кожна людина має право на помилку;

  • частіше згадуйте себе у дошкільному віці;

  • любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.


^ ВАРІАНТИ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ

1. Дезадаптація як невстигання

Причина – педагогічна занедбаність. Тут величезна провина дорослих, бо вони неуважні чи байдужі до того, я к у дитини формуються навички і вміння.

2. Дезадаптація як невміння дітей довільно регулювати свою поведінку, увагу, адекватно сприймати вимоги

Такі учні виконують завдання не за власною ініціативою, а внаслідок зовнішньої стимуляції (коли їх сварять, змушують). Подібне виявляється в емоційних дітей, які відзначаються високою чутливістю, збудливістю, неадекватністю переживань і, відповідно, реакцій. Вони зосереджуються на своїх внутрішніх переживаннях, а отже, виконуючи завдання, припускаються безлічі помилок, неуважні, загальмовані. Це, як правило, є наслідком сімейного виховання – «вседозволеності», тобто діти прийшли до школи з дуже низьким рівнем вольової готовності.

3. Дезадаптація як невміння дітей увійти у темп шкільного життя

Учні, які соматично ослаблені, часто втомлюються, нестримані. Вони пасують перед труднощами, значно недооцінюють свої можливості.
^ БАТЬКІВСЬКИЙ ВСЕОБУЧ «ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ»

Сучасні дослідники встановили, що в школі дитина проводить 70% свого активного життя протягом 12 років ,але доведено, що лише 20-40% негативних впливів на психічне здоров’я дитини пов’язані зі школою. Найважливішим для психічного здоров’я дитини є психологічний клімат родини, ставлення до дитини у сім’ї.

Як же правильно виховувати дитину, щоб вона максимально засвоїла право називатися людиною? Зрозуміло, що у кожної сім’ї існують свої традиції, принципи, норми та правила. Але, мабуть, немає сім’ї, в якій батьки не хотіли б бачити свою дитину доброю, щирою, доброзичливою, справедливою. Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення до дітей – це невід’ємне право кожного з батьків.

^ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИХОВАННЯ

1. Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, установіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.

2. Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може біти чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших досягнень, наслідування ваших здібностей і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.

^ 3. Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не з досягненнями інших дітей.

4. Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки, дитина вчиться. Краще порадьте їй, як вчинити правильно, й обов’язково аргументуйте свої думки. Розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.

5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтесь цього рішення, якщо вже ви його прийняли. Каяття дитини прийміть з радістю, з полегшенням, але покарання не варто відміняти, адже вчинок уже зроблено, і покарання теж буде заслуженим. Покажіть і розкажіть дитині, як важко вам тепер це робити, і радійте разом з дитиною з того, що більше вам ніколи не доведеться її карати, бо вона зрозуміла свою неправоту.

6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї, інакше дитина навчиться пристосовуватись і обманювати.

7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв'язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей. Не маніпулюйте дитиною у власних інтересах, особливо коли вона це бачить і чує.

8. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до її віку та можливостей), покажіть їй, що вона рівноправний член родини і також має право брати участь у сімейній раді.

9. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи правоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.

10. У спілкування уникайте наказових форм дієслів.

11. У конфліктній ситуації уникайте «ти-висловлювань», замінюючи їх «я-висловлюваннями»:

Ти завжди кричиш на мене! – Я дуже хочу, щоб на мене не кричали, бо я тоді погано розумію, чого від мене вимагають.

Ти знову розкидав іграшки! – Я так втомилась на роботі, невже мені доведеться ще й іграшки складати? Здається, це твій обов’язок.

Ти не любиш мене! – Я знаю, що ти мене любиш, просто зараз трохи сердишся на мене, давай вибачимо один одному і помиримося.

Ти знову погано їси! – Невже я зовсім не вмію готувати? Як шкода, що моя їжа несмачна…

12. Уникайте абстрактних висловів, що не описують конкретної ситуації:

- Скільки разів тобі казати!

- Ти знову…

- Коли ж ти навчишся?

- Ти все робиш не так!

13. Ніколи не займайтесь цілеспрямованим словесним вихованням. Краще покажіть дитині гідний приклад. Адже дитина на підсвідомому рівні засвоює і копіює ваші правила поведінки та моральні норми. Дитина – ваше дзеркало.

14. Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.
^ ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

якщо дитина зростає в атмосфері критики, вона вчиться осуджувати.

якщо дитина зростає в атмосфері ворожнечі, вона вчиться боротися.

якщо над дитиною глумляться, вона стає сором’язливою.

якщо дитина живе в страху, вона стає боязкою.

якщо дитину постійно соромлять, вона звикає почуватися винною.

якщо дитина зростає в толерантному середовищі, вона вчиться бути терплячою.

якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться впевненості.

якщо дитина зростає в атмосфері прийняття, вона вчиться любові.

якщо дитина зростає в атмосфері похвали, вона вчиться любити саму себе.
^ ІЗ КРИНИЦІ МУДРОСТІ

«Воспитывать – это значит будить ото сна, растирая снегом то, что замерзло, охлаждать то, что горит». (Т.Гиппель)

«Воспитание есть своего рода рождение». (Л.Лихтенберг)

«Виховання в тому і полягає, що доросле покоління передає свій досвід, свою пристрасть, свої переконання молодшому поколінню». (А.Макаренко)

«Немає настільки поганої людини, яку б гарне виховання не зробило кращою». (В.Бєлінський)

«Чим досконаліше виховання, тим щасливіші народи». (Гельвецій)

«Ребенок – рентгеновский снимок семьи». (А.Макаренко)

«Важкі діти – ті, в яких немає душевного контакту з дорослими». (С.Соловейчик)

Схожі:

Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconКонкретними носіями всього того, чим повинна володіти дитина впродовж...
Тини починається від її народження. Якою вона виросте, значною мірою залежить від її батьків. Батьки в родині мають виконувати функції...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconДля більшості дітей вже сам вступ до школи стає складним випробуванням....
На жаль, часто ці проблеми залишаються нерозв'язними. А за відсутності допомоги з боку шкільного психолога, педагога, батьків у таких...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconЯкщо ваша дитина першокласник
Не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна було б, не змінюючи, «застосовувати» до своєї дитини. Індивідуальне ставлення...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconЛекція для батьків
Першим університетом життя для дитини є та сім'я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconМодель школи життєвої компетентності
Чим глибша прірва між різними типами імам, потрібними для життя І тими, що подаю їм школою, тим менший вплив школи на майбу І їй...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconЧи готова ваша дитина до школи?
Багато залежить від того, наскільки дитина готова до навчання, чи не поквапилися батьки з відправкою її до школи, чи зуміли психологічно...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconК. Д. Ушинський Проводжаючи дітей до першого класу, батьки сподіваються...
...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconМетодичні рекомендації щодо організації ігрових кімнат для першокласників
Шестирічна дитина має своєрідні фізіологічні та психологічні особливості, які повинні враховуватися педагогами при організації ефективного...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconМобільний інтернет і діти різного віку
А для того, щоб зробити мобільний інтернет не тільки корисним, але й безпечним, компанія «Київстар» почала реалізацію програми «Безпека...
Рекомендації для батьків дітей, які йдуть до школи конкретними носіями всього того, чим має володіти дитина впродовж свого життя iconБатьки перші вчителі дітей
Усім відомо, що в перші шість років свого життя діти вчаться більше, ніж за все інше життя. Батьки повинні пам'ятати: усе, чому вони...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка