Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з




НазваАвторські права як об’єкти відносин, пов’язані з
Сторінка1/8
Дата конвертації22.03.2013
Розмір0.98 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА



Кафедра гуманітарних дисциплін
ЗАЛІКОВА РОБОТА
Дисципліна: ІНФОРМАТИКА
Тема: Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з

Інтернетом

Виконала: студентки II курсу
Група ПБ-21 Півень Вікторія

Мудренок Віта

Перевірив:

Київ–2011

ПЛАН:

Вступ



  1. Поняття та ознаки твору.

  2. Види об’єктів авторського права та їх загальна характеристика.

  3. Суб’єкти авторського права та їх суб’єктивні права.

  4. Загальна характеристика особистих немайнових прав автора.

  5. Загальна характеристика майнових прав автора.

  6. Особливості обмеження виключних авторських прав.

  7. Сутність меж і обмежень права власності.

  8. Способи захисту авторського права.

  9. Кримінально-правовий спосіб захисту авторського права.

  10. Джерела українського та міжнародного законодавства у сфері інтелектуальної власності: Основи законодавства про авторське право і суміжні права.

  11. Міжнародно-правова охорона авторського права.


Висновки


Вступ

Процес історичного розвитку авторського права в країнах континен­тальної Європи й англомовних країнах ішов по-різному. Континентальне європейське право розвивалося в напрям охорони прав авторів. В XIX ст. такі автори, як Віктор Гюго, очолили рух за ефективну охорону прав авторів усередині країни та за її межами. Авторське право в англомовних країнах розвивали видавці, спочатку шляхом укладання приватних угод між собою, а на початку XVIII ст. через прийняття законів. Тому в континентальному авторському праві більший акцент було зроблено на захисті інтересів автора. Правові норми охоплювали інтереси майнового і немайнового характеру. В англо-американському праві акцент було зроблено на посилену охорону економічних прав видавців. Проте у наші дні регулювання питань авторського права в міжнародних договорах призвело до дуже високого ступеня уніфікації правових норм у законодавстві різних країн світу та існує мало протиріч між авторами і видавцями. Сильна охорона авторських прав іде на користь обом сторонам. Якщо не було б видавців, тоді автори не могли б ефективно користуватися плодами своєї праці, з іншого боку–видавцям не було б що публікувати. Останнім часом автори (через асоціації) та видавці об’єднали зусилля в лобіюванні питань посилення охорони авторських прав на створені та перекладені твори, що стали загальним надбанням.

В наш час виник конфлікт між інтересами країн, які є експортерами за­хищеної авторським правом продукції, й країнами, що їх імпортують цю продукцію. Країни експортери, зокрема США, хотіли б бачити більш високі стандарти охорони авторських прав у країнах-імпортерах. Тобто якщо викорінити піратське використання авторських творів в цих країнах, тоді населеня буде змушене купувати ці твори у право власників з країн, що експортують продукцію, або купувати ліцензії. Країни-імпортери отримують економічну вигоду від слабкої або відсутньої охорони авторських прав. Кошти, що економляться від придбання недорогої піратської продукції, можуть бути використані на на виробничі потреби.

Всесвітня організація інтелектуальної власності у своїх виданнях та в мережі Інтернет намагається пропагувати користь від застосування сильної охорони авторських прав у менш розвинутих країнах. Вона хоче довести, що авторське право допомагає зберігати культурну національну самобутність у невеликих і менш розвинутих країнах, стимулюючи авторів охороною їх прав. Але здебільшого вони працюють на місцеві ринки, а тому їм мало користі від охорони прав у світовому масштабі. Авторське право справді сприяє захисту місцевої самобутності, але в іншому розумінні. Якщо в країні з невисоким рівнем доходу на душу населення забезпечиться сильна охорона авторських прав, то власники цих прав будуть прагнути свій продукт продати за високою ціною, а звідси випливатиме, що їх зможуть купити лише найза­можніші, при цьому більшість населення буде ізольовано від іноземних книг, журналів, музичних дисків. При цьому високі ціни будуть сприяти захисту національної розважальної індустрії й літератури. З іншого боку, якщо піратство досягне значного розмаху, то вартість продукції падає до рівня витрат на її виготовлення й долучення до споживання продукції більше сус­пільства, що потенційно загрожує занепадом національної культури розваг і літератури.

В XXI ст. гігантські багатонаціональні компанії у сфері засобів масової інформації у сфері засобів масової інформації й програмного забезпечення будуть домінувати на світовому ринку, використовуючи ефективність су­часних систем передавання інформації. Ефективність сучасних систем уже створила у сфері мистецтва й літератури тип економічних відносин «пере­можець одержує все». Популярні розробки у сфері програмного забезпе­чення, кінофільми й книги швидко перекладають найбільш поширеними світовими мовами й поширюють в усьому світі. У світі зростає кількість освічених і заможних людей, які читають мовою оригіналу, а тому значна частина прибутку спрямовується на посилення могутніх міжнародних компаній. Позитивним є і те, що споживачі різних країн мають постійний доступ до кращих світових творів інтелектуальної власності.
^ Поняття та ознаки твору

Термін «інтелектуальна власність» з’явився наприкінці XVIII ст. У французькому законодавстві. Традиції проприєтарного підходу до авторсько­го права виникли у Франції на ґрунті теорії природного права, яке одержало свій найбільш послідовний розвиток у працях французьких філософів-прос­ввірителів Вольтера, Дідро, Гольбаха, Гельвеція ,Руссо та ін. Відповідно до цієї теорії право будь-якого творчого результату–чи то літературного твору, чи винаходу, є його невід’ємним природним правом, що виникає із самої сутності творчої діяльності та існує незалежно від визнання цього права державною владою. З часом суспільство прийшло до визнання права інте­лектуальної власності як одного із головних механізмів, що забезпечують розвиток творчості, бо захист прав автора дає стимул для творчої роботи.

До інституту прав інтелектуальної власності належить інститут ав­торського права і суміжних прав. Як сукупність правових норм авторське право та суміжні права є складовою частиною цивільного права. Тому на авторсько-правові відносини насамперед впливають загальні положення цивільного законодавства, зокрема, положення зобов’язального права, що регулюють права та обов’язки сторін угоди, їх відповідальність, яка настає у разі невиконання угоди на використання охоронюваних авторським правом творів. Загальними є також і умови щодо обсягу правомочностей на вико­ристання творів, території та термінів їх використання. Їх порушення спри­чиняє збитки морального та матеріального характеру, особливо в умовах нових інформаційних технологій.

У класичному розумінні авторське право розглядається в об’єктивному та суб’єктивному змісті. В об’єктивному розумінні авторське право-сукупність норм цивільного права, що регулюють відносини щодо визнання авторства й охорони творів науки, літератури і мистецтва, встановлення режиму їх вико­ристання, наділення їх авторів немайновими і майновими правами, захисту прав авторів та інших право володільців. В суб’єктивному розумінні–це су­купність прав, що належать автору або його правонаступникам у зв’язку зі створенням і використанням здобутків науки, літератури і мистецтва. Закон України "Про авторське право і суміжні права" (№ 2627-від 11.07. 2011 р. у новій редакції) переслідує задачу об’єднання інтересів автора і суспільства і створення сприятливих правових умов для творчої діяльності. У статті 1 цього Закону визначені основні терміни, а саме:

  • Автор;

  • Аудіовізуальний твір;

  • База даних (компіляція даних);

  • Виключне право;

  • Виконавець;

  • Виробник відеограми;

  • Відеограма;

  • Відтворення;

  • Інформація про управління правами;

  • Ім’я автора;

  • Запис (звукозапис, відеозапис);

  • Здавання у майновий найм;

  • Комп’ютерна програма;

  • Контрафактний примірник твору, фонограми;

  • Оприлюднення (розкриття публіці) твору;

  • Опублікування твору, фонограми, відеограми;

  • Організація колективного управління( організація колективного управ­ліннямайновими правами);

  • Організація мовлення;

  • Організація ефірного мовлення;

  • Та інші.

Слід зазначити, що авторське право–це специфічна галузь права, харак­тертерною рисою якої є закріплення суб’єктивних прав автора на результати приватної творчості, створеної у процесі його інтелектуль­ної діяльності (літературні, музичні, театральні, художні, наукові та аудіові­зуальні твори). Авторське право охороняє зазначені твори з моменту їх створення. Законо­давство встановлює чіткий режим використання творів–хто і на яких умо­вах має право на використання твору. Тільки власник авторського права має вик­лючне право на використання твору, а всі інші особи лише право викорис­тання твору лише за згодою власника виключних авторських прав. Авторське право наділяє авторів та інших право власників особистими немайновими і майновими правами; визначає, що є відтворенням, виконанням, показом, оприлюдненням твору. Проте воно не регулює процедуру використання тво­рів.

Законодавство з авторського права жодної країни не дає чіткого визна­чення поняття «твір», як і чинне українське законодавство. Закон України "Про авторське право і суміжні права" дається лише визначення різновидів творів, таких як службовий твір, твір архітектури, твір образотворчого мис­тецтва, твір ужиткового мистецтва. Науковці звернули увагу на складність у визначенні твору-як предмета авторського права. Деякі з сучасних дослід­­ників розглядають твір як результат творчої діяльності автора, який має бути виражений в об’єктивній формі. Охоронювані авторським правом об’єкти–це результати творчої діяльності людини, які належать до галузей її діяльнос­ті, як наука, література і мистецтво. Твір у широкому значенні розуміють як науково-технічну категорію–твір науки, твір літератури і мистецтва.

Обороноспроможність об’єктів авторського права, які належать конкрет­ним фізичним особам, визначається за певними критеріями. Існують два за­гальних критерії:

  • Коли авторське право поширюється на ті здобутки науки, літера­тури і мистецтва, які є результатом творчої діяльності людини;

  • Твір повинен існувати в об’єктивній формі;

Відсутність хоча одного з цих критеріїв означає те, що твір не може висту­пати як об’єкт авторського права. Тому об’єктом авторського права може бу­ти як твір у цілому, так і його частина, що відповідає критеріям охороноздат­ності і може використовуватись самостійно.

Аналіз зарубіжного законодавства, зокрема, США, Великобританії, Япо­нії,Франції, Росії–«творчість» є загальною вимогою для набуття об’єктом авторського права даного статусу. Проте юридична література містить різні думки щодо поняття творчості. Більшість вважає, що творчість–це свідомий та трудомісткий процес для досягнення визначеного результату, або вона є інтелектуальною діяльністю, яка закінчується результатом, що дає нові по­няття, образи та форми їх втілення, і є ідеальним відображенням об’єктив­ної дійсності. Інші вчені вважають, що творчість–це діяльність, яка створює щось якісно нове, що вирізняється неповторністю,оригінальністю та унікаль­ністю. У країнах англосаксонської системи права не вимагається, щоб ідея або форма вираження ідеї була оригінальною, а тільки, щоб праця була ство­рена безпосесередньо автором, а не скопійована ним.

Також показником творчого характеру твору є його новизна. Водночас деякі науковці вважають, що ознака новизни твору поглинається ознакою творчості. Ознака новизни, як самостійна ознака твору, необхідна лише у па­тентному праві, оскільки напряму пов’язана з пріоритетом, який невідомий авторському праву, бо авторське право охороняє форму твору.

Для авторського права сутність твору, його наукова, літературна та ху­дожня цінність значення не мають. Необхідно, щоб твір був виражений в об’єктивній формі( письмова, усна, звукова, відеозапис, об’ємно-просторова).

Важливо зазначити, що авторське право поширюється як на оприлюднені, так і на не оприлюднені твори, якщо вони існують у будь-якій об’єктивній формі. Найпоширенішими формами оприлюдненя, публічний показ, публіч­не виконання, передача в ефір. Твір є оприлюдненим з моменту, коли він став потенціально доступним для відома невизначеного кола осіб, які могли б реально його сприймати.

^ Види об’єктів авторського права та їх загальна характеристика

Об’єктом авторського права є твори науки, літератури і мистецтва, що ви­ражені у будь-якій формі. Твір–це результат творчої роботи автора, комплекс ідей, образів, поглядів.

Об’єктом авторського права може бути лише той твір, який відповідає оз­накам, що встановлені законодавством. До таких ознак твору належить:

  • його творчий характер;

  • оригінальність;

  • вираження в об’єктивній формі.

Коло об’єктів авторського права достатньо широке і є невичерпне. Відпо­відно до ст. 8 Закон України "Про авторське право і суміжні права" (« Об’єк­ти авторського права») до об’єктів авторського права у галузі науки, літера­тури і мистецтва належать:

    • літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, нау­кового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

    • виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

    • комп’ютерні програми;

    • бази даних;

    • музичні твори з текстом і без тексту;

    • драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

    • аудіовізуальні твори;

    • твори образотворчого мистецтва;

    • твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

    • фотографічні твори, у тому числі і твори виконані способами, подіб­ними до фотографії;

    • твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про пра­вову охорону об’єктів промислової власності(Право промислової власності | Правник);

    • ілюстрації, карти, плани. креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

    • сценічні обробки творів,зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

    • похідні твори;

    • збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та анто­логії, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, кординацією або упо­рядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

    • тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування україн­ською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

    • інші твори;

За цим Законом охороні підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, ін­формація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на фор­му вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Наведений вище перелік об’єктів авторського права не може бути ви­черпним, бо людство перебуває в постійній динаміці і рухається в напрямі прогресу. Об’єкти авторського права класифікуються за їх зовнішніми фор­мами, жанрами, сферами застосування. Наприклад, твір літератури може бу­ти художнього, наукового, навчального характеру.

Окреме місце серед об’єктів авторського права посідають енциклопедії, антології, бази даних–так звані складені твори, що являють собою резуль­тат творчої праці щодо підбору, розташування, тобто упорядкування мате­ріалів. Упорядник збірника користується авторським правом за умови дот­римання ним прав авторів кожного з творі, включених до складеного тво­ру.

Не є об’єктом авторського права чисто технічна робота (передрук, літе­ратурна обробка, редагування, коректура і т. ін.).

Поряд з визначенням об’єктів авторського права, визначено також об’єк­ти, що не можуть бути об’єктами авторського права. Твори, які не є об’єкта­ми авторського права, визначені ст. 10 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Перелік цієї статті є чітким, вичерпним і включає:

  • повідомлення про новини або поточні події, що мають характер зви­чайної прес-інформації;

  • твори народної творчості ( фольклор);

  • офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру ( закони, укази, постанови, судові рішення, державні стан­дарти тощо), видані органами державної влади у межах їх повнова­жень та їх офіційні переклади;

  • державні символи України, державні нагороди; символи і знаки орга­нів державної влади, Збройних Сил України та інших військо­вих формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

  • грошові знаки;

  • розклади руху транспортних засобів, телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають кри­теріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

Відмічено, що «проекти офіційних символів знаків, зазначених у пунктах про державні символи... та грошові знаки частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відпо­відно до Закону України "Про авторські права і суміжні права" ».

Що стосується творчої праці із систематизації законів, судових рішень, адміністративних і тому подібних актів, то ця праця також породжує ав­торські права. Однак, похідні твори охороняються авторським правом у разі, коли вони ґрунтуються на творах, що не є об’єктами авторських прав.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з iconПовідомлення* про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з...
Найменування органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з iconІнститут вищої кваліфікації Кафедра комерційного права
Договори, пов’язані з передачею майна у власність. Правове регулювання біржової діяльності. Договори, пов’язані з передачею майна...
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з icon1. Поняття та джерела авторського права
Суб’єкти авторських відносин
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з icon1. Предмет науки про фінанси. Суб”єкти І об”єкти фінансових відносин
Фінанси як економічна категорія: визначення, ознаки, зв”язок з грошима. Видима І прихована сторона фінансових відносин
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з icon2. Методологія теорії держави та права. Поняття та класифікація методів теорії держави та права
Предметом теорії держави І права є найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку, функціонування права І держави, а також...
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з icon1. дпі у Кіровському районі м. Донецька Донецької області дпс нагадує...
Донецька Донецької області дпс нагадує суб’єктам господарювання. З січня поточного року згідно з пку платники податків зобов’язані...
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з iconСпадкове право
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з icon«Особливості організації фінансової діяльності корпоративних підприємств»
Поняття права власності підприємства корпоративного типу. Об’єкти І суб’єкти корпоративного права власності
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з iconЗміст
Сучасний етап розвитку українського суспільства характеризується різноманіттям трансформаційних процесів. Вони пов'язані з твердженням...
Авторські права як об’єкти відносин, пов’язані з iconТехнологія транспортно-експедиційного обслуговування при використанні гнучких тарифів
Пов'язані з реалізацією логістичних принципів І удосконаленню структур, що займаються вантажною І комерційною роботою. Конкурентоспроможність...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка