Розділ І. Загальні засади




Скачати 383.85 Kb.
НазваРозділ І. Загальні засади
Сторінка1/2
Дата конвертації22.03.2013
Розмір383.85 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
  1   2
Проект
Вноситься депутатом міської ради

Гуленко Сергієм Олексійовичем

Статут
територіальної громади

міста Сєвєродонецьк

м. Сєвєродонецьк

2012 р.

Ми, депутати Cєвєродонецької міської ради, діючи від імені та в інтересах територіальної громади м. Сєвєродонецьк, об’єднанні єдиною долею та розуміючи свою відповідальність за долю міста перед сьогоденням та майбутнім, реалізуючі право кожної людини на гідні умови життя, безпечне довкілля, вільний розвиток особистості, поважаючи пам’ять наших предків, бажаючи зберегти і далі розвивати духовний, культурний, науковий та промисловий потенціал міста, забезпечити його процвітання та благоденство приймаємо цей Статут.

Цей Статут, відповідно до Конституції і законів України, закріплює систему місцевого самоврядування міста Сєвєродонецьк, форми та порядок здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою, функції і повноваження органів та посадових осіб місцевого самоуправління міста Сєвєродонецьк.

Статут має найвищу юридичну силу серед актів, що приймаються в системі місцевого самоврядування міста та виражає волю всієї територіальної громади, всіх її складових частин щодо схвалення запропонованого в Статуті механізму здійснення місцевого самоврядування. Будь–яке рішення органів місцевого самоврядування та їх органів, міських державних органів та юридичних осіб, що суперечать даному Статуту – не є чинними.
^

РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ


Стаття 1. Рішення про будівництво міста хіміків (перша назва – Лісхімстрой”) було прийняте у травні 1934 року, перші два будинки побудовані 29 квітня 1934 року. Назву Сєвєродонецьк селище хіміків отримало у 1950 році, статус міста – у 1958 році. За статусом Сєвєродонецьк є містом обласного підпорядкування Луганської області. Адміністративний склад міста і територія визначені рішенням виконкому Луганської обласної ради №286 від 26 вересня 1989 року.

До складу міста входять селища і села Щедрищеве, Павлоград, Синецький, Воєводівка, підпорядковані місту селища і села Борівське, Сиротине, Метьолкіне, Воронове, Боброве, Осколонівка.

Зміна складу та назви міста можлива у відповідності до чинного законодавства і виключно за рішенням референдуму жителів міста.

Стаття 2. Система місцевого самоврядування Сєвєродонецька включає територіальну громаду міста, міську раду, міського голову, виконавчі органи міської ради, органи самоорганізації населення.

До адміністративного складу міста входять Борівська селищна рада, до територіальної громади якої входять жителі селищ і сіл Борівське, Боброве, Осколонівка, та Сиротинська селищна рада, до територіальної громади якої входять жителі селищ Сиротине, Метьолкіне, Воронове.

Члени територіальних громад Борівського та Сиротино водночас є членами територіальної громади Сєвєродонецька.

Розподіл повноважень та обов’язків між Сєвєродонецькою міською радою та Борівською та Сиротинської селищними радами визначаються Законами України, цим статутом, узгодженими рішеннями відповідних рад.

Стаття 3. Територіальна громада Сєвєродонецька має свою символіку - Прапор і Герб міста, затверджені рішеннями міської ради.

Рішення Сєвєродонецької міської ради, якими затверджено опис Прапора і Герба міста та порядок їх використання, додаються до Статуту і є його частиною.

Днем міста є остання неділя травня. Цей день для територіальної громади є святковим.

Стаття 4. Для відзначення осіб, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою міста та внесли суттєвий вклад в соціально-економічний та культурний розвиток міста, їм присвоюється звання “Почесний громадянин Сєвєродонецька”. Порядок присвоєння звання “Почесний громадянин Сєвєродонецька”, перелік та порядок пільг та привілеїв, які надаються почесним громадянам Сєвєродонецька, визначаються рішенням міської ради. Присвоєння звання “Почесний громадянин Сєвєродонецька” є виключною компетенцією Сєвєродонецької міської ради.

Міська рада може впроваджувати відзнаки, якими нагороджуватимуться жителі міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та зробили значний внесок в соціально-економічний та культурний розвиток міста. Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження ними, а також статус осіб, нагороджених цими відзнаками, встановлюються відповідним Положенням про відзнаку, яке затверджується рішенням міської ради.

Стаття 5. Органи місцевого самоврядування міста Сєвєродонецька можуть об'єднуватися з органами місцевого самоврядування інших міст та селищ України в асоціації, фонди, союзи тощо.

Органи місцевого самоврядування Сєвєродонецька на договірних засадах, можуть вступати у відносини з органами місцевого самоврядування міст зарубіжних країн або їх асоціаціями та входити до міжнародних асоціацій (союзів, фондів тощо) органів місцевого самоврядування. Повноваження органів місцевого самоврядування не можуть передаватися добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування.
^

РОЗДІЛ II.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА


Стаття 6. Територіальна громада міста Сєвєродонецька є первинним суб'єктом місцевого самоврядування в місті, основним носієм його функцій і повноважень.

До територіальної громади Сєвєродонецька належать усі жителі міста, селищ та сіл, що входять до складу Сєвєродонецька, які проживають тут на законних підставах, незалежно від громадянства, національності, віросповідання, політичної приналежності, соціального і майнового стану.

Право голосу на міському референдумі, при консультативному опитуванні територіальної громади та на виборах депутатів міської ради і міського голови мають члени територіальної громади, які є громадянами України і яким на день голосування виповнилось 18 років, за винятком осіб, визнаних судом недієздатними.

Стаття 7. Місцеве самоврядування у місті Сєвєродонецьку здійснюється на принципах:

- народовладдя;

- верховенства права, пріоритету прав та свобод людини і громадянина;

- гласності;

- колегіальності;

- поєднання місцевих і державних інтересів, а також інтересів територіальних громад сіл, що увійшли до складу міста, з інтересами територіальної громади міста;

- виборності;

- правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в обсягах та межах, визначених Конституцією і законами України, а також цим Статутом;

- підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;

- державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування як територіальної громади міста, так і територіальних громад сіл, що увійшли до міста;

  • судового захисту прав місцевого самоврядування.

Стаття 8. Територіальна громада Сєвєродонецька правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені до її відома Конституцією України та законами України безпосередньо, або через утворені нею органи місцевого самоуправління та органи самоорганізації населення.

Територіальна громада міста здійснює самоврядування відповідно до Конституції та законів України, Європейської хартії місцевого самоврядування, міжнародних договорів, що ратифіковані Верховною Радою України, актів органів державної влади та місцевого самоврядування, прийнятих в межах повноважень, визначених законодавством України.

Стаття 9. Органи та посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади міста зобов'язані діяти на підставі та у межах, передбачених Конституцією та законами України.

Представницькі органи місцевого самоврядування (ради), міський голова (селищні голови), виконавчі органи рад діють в інтересах територіальної громади за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України та цим Статутом.

Не допускається самовільне присвоєння визначених законом самоврядних та делегованих повноважень органів та посадових осіб міського самоврядування іншими органами та посадовими особами, а також перевищення наданих їм повноважень.

Стаття 10. Територіальна громада міста Сєвєродонецька визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю. Змістом життєдіяльності територіальної громади є забезпечення гарантованих законом прав та свобод людини у повному обсязі.

При прийнятті актів місцевого самоврядування не допускається звуження існуючого змісту і обсягу прав та свобод людини.

Територіальна громада міста Сєвєродонецька відповідальна перед людиною. Людина, здійснюючи свої права та реалізуючі власні інтереси у місті Сєвєродонецьку, зобов'язана не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та захищенні законом інтереси фізичних та юридичних осіб, територіальної громади та держави, додержуватися моральних засад суспільства, включаючи моральні засади територіальної громади міста.

Стаття 11. Територіальна громада міста створює умови для повноцінного духовного розвитку її учасників, шанує релігійні традиції конфесій, що легальне діють на території міста, прагне до побудови суспільних відносин відповідно до загальноприйнятих принципів моралі та етики.

Стаття 12. Першочерговим завданням територіальної громади є людина, її життя, здоров’я, а також збереження культурного середовища міста та забезпечення його розвитку, підтримка традиційних та модерних явищ і процесів, що формують культурно-мистецьке обличчя Сєвєродонецька.

Стаття 13. Територіальна громада піклується про задоволення національно-культурних потреб, забезпечення умов для збереження національної ідентичності всіх етнічних груп, що проживають у місті.

Стаття 14. Територіальна громада міста та її органи місцевого самоврядування здійснюють збереження історико-культурної спадщини міста, його архітектурної самобутності.

Стаття 15. Економічне життя територіальної громади міста будується на засадах різноманітності форм власності, підтримки підприємництва, захисту вітчизняних та місцевих виробників товарів і послуг, заохочення соціально важливої діяльності, встановлення місцевих податків та зборів, що відповідають потребам територіальної громади міста і не створюють надмірного навантаження на їх платників, поєднання інтересів всієї територіальної громади, учасників економічної діяльності та споживачів, зміцнення майнової та фінансової основи самоврядування територіальної громади.

Стаття 16. Територіальна громада проявляє турботу про громадян, що потребують соціального захисту, прагне забезпечити їм гідні умови життя.

Інвалідам гарантується можливість участі у житті громади як повноправних її учасників, залучення до суспільних процесів та захист від дискримінації.

Стаття 17. Територіальна громада дбає про охорону навколишнього природного середовища, покращення екологічної ситуації в місті, забезпечує збереження та розвиток паркового господарства, озеленіння міста, облаштування річок та водоймищ.

Стаття 18. Територіальна громада прагне до збереження самобутності сіл, що входять до її складу, сприяє функціонуванню селищних органів самоуправління та селищних та сільських самоорганізації населення.

Стаття 19. Місто Сєвєродонецьк прагне до встановлення та розширення прямих взаємовигідних зв'язків з містами і регіонами України та інших держав.

Стаття 20. Територіальна громада міста та створені нею органи місцевого самоврядування забезпечують належний правопорядок у місті, в тому числі силами самоврядних правоохоронних структур, що створюються і функціонують відповідно до закону, а також сприяючи діяльності добровільних народних дружин, інших самоврядних органів самооборони громадян, статус яких відповідає вимогам законодавства України.

Органи і посадові особи місцевого самоврядування міста сприяють розташованим в місті органам судової влади і прокуратури, іншим правоохоронним органам України в їх діяльності, надають їм у передбачених законом випадках допомогу у здійсненні функцій і повноважень.

Стаття 21. Для висвітлення соціально–економічного життя міста, офіційного оприлюднення актів органів місцевого самоврядування, громадського обговорення актуальних місцевих проблем територіальна громада міста засновує комунальні засоби масової інформації, надає їм фінансову та іншу підтримку.

Комунальні засоби масової інформації територіальної громади діють в інтересах усієї громади і не можуть використовуватися для надання переваг будь–яким політичним чи громадянським організаціям і рухам, для нанесення шкоди інтересам і репутації членів територіальної громади.

Стаття 22. Втручання у самоврядні функції територіальної громади, що здійснюються у відповідності до закону, заборонено. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста здійснюється лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
^

РОЗДІЛ ІІІ.


МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВА ОСНОВА

МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 23. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування в Сєвєродонецьку є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, позабюджетні цільові (в тому числі валютні) та інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальної громади, а також об'єкти спільної власності, що перебувають в управлінні обласної ради.

До комунальної власності територіальної громади належать:

- земля та інші природні ресурси;

- комунальні підприємства;

- банки, страхові товариства, пенсійні фонди, заклади та установи культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального обслуговування та інше майно, що належить територіальній громаді;

- частки (паї) у майні підприємств;

- комунальні житловий та нежитловий фонди міста;

- доходи місцевого бюджету, позабюджетні, валютні та інші кошти та депозити в банківських установах, цінні папери, інші передбачені чинним законодавством фінансові ресурси;

- нерухоме майно, що передається до комунальної власності за рішенням суду.

Перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Сєвєродонецька визначається рішенням Сєвєродонецької міської ради відповідно до законодавства та цього Статуту.

Перелік об’єктів комунальної власності територіальних громад селищ Борівське та Сиротино визначаються рішеннями відповідно Борівської та Сиротинської селищних рад.

Стаття 24. Від імені та в інтересах територіальної громади права суб'єкта комунальної власності Сєвєродонецька здійснює міська рада.

Від імені та в інтересах територіальних громад селищ права суб'єкта комунальної власності селищ здійснюють відповідні селищні ради.

Втручання міської і селищних рад в майнові компетенції одна одної заборонено.

Стаття 25. Оперативне управління об’єктами комунальної власності здійснюють виконавчі органи місцевої ради.

Стаття 26. У власності територіальної громади міста Сєвєродонецька знаходяться і не підлягають відчуженню об'єкти, які мають особливо важливе значення для життєдіяльності міста, задоволення потреб мешканців і міського господарства, а також для збереження історико-культурної спадщини.

Не підлягають приватизації і перебувають виключно у комунальній власності:

  • пам’ятники та будинки, що віднесені до категорії історично–архітектурних пам’ятників;

  • міські автомобільні шляхи, міські площі, пішохідні тротуари;

  • будинки міських загальноосвітній шкіл та комунальних закладів охорони здоров’я;

  • міські водоймища у парковій зоні;

  • комунальні гуртожитки без попереднього переведення їх у статус житла загального користування.

Перелік інших об’єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації, встановлюється рішенням міської ради.

Стаття 27. Міська рада має право:

- вносити пропозиції про передачу або відчуження у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;

- мати об’єкти комунальної власності за межами міста, включаючи територію іноземних держав;

– об’єднувати на договірних засадах на правах спільної власності об’єкти права комунальної власності, а також кошти місцевого бюджету для виконання спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ, організацій.

Стаття 28. Фінансові кошти територіальної громади складаються з:

- коштів міського бюджету;

- фінансово-кредитних ресурсів;

- коштів підприємств, організацій і установ, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;

- відповідної частки коштів підприємств, організацій і установ, створених за пайовою участю органу місцевого самоврядування;

- коштів, отриманих від розміщення міських позик і міських цінних паперів;

- коштів, отриманих від проведення лотерей;

- коштів, отриманих от приватизації комунального майна територіальної громади;

- коштів органів самоорганізації громадян.

Стаття 29. Джерела формування та напрямки витрачання міського бюджету визначаються Бюджетним Кодексом України.

Територіальна громада прагне до збалансованості та бездефіцитності міського бюджету, залучення додаткових джерел надходжень, раціонального та контрольованого витрачання бюджетних коштів.

Бюджет, зміни до нього, а також звіти приймаються міською радою і підлягають обов’язковому доведенню до членів територіальної громади шляхом його повного оприлюднення в комунальних засобах масової інформації.
^

РОЗДІЛ ІV.

“ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

ЧЛЕНАМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА”


Стаття 30. Територіальна громада міста Сєвєродонецька здійснює своє право на самоврядування безпосередньо або через утворювані нею органи місцевого самоврядування.

Стаття 31. Мешканці міста здійснюють право на безпосереднє самоврядування у таких формах:

- міські референдуми;

- опитування територіальної громади (консультативний референдум, громадське опитування);

- вибори міської та сільських рад, міського та сільських голів;

- загальні збори громадян за місцем проживання,

- територіальні комітети;

- місцеві ініціативи;

- громадські слухання;

- індивідуальні та колективні звернення до органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста;

- участь у роботі органів місцевого самоврядування територіальної громади міста, а також робота на виборних посадах місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення;

- інші форми, що не заборонені законом.
^

Глава 1. Міський референдум.


Стаття 32. Міський референдум є безпосередньою формою реалізації територіальною громадою міста права на місцеве самоврядування шляхом прямого голосування членів територіальної громади.

Міський референдум проводиться з метою вирішення територіальною громадою міста найбільш важливих питань життя міста, які відповідно до Конституції та законів України віднесені до відома місцевого самоврядування територіальної громади міста.

Участь у міському референдуму є вільною. Ніхто і не в якій формі не може бути примушений до участі чи не участі у міському референдуму.

Стаття 33. Предметом місцевого референдуму може бути:

- прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання місцевого самоврядування територіальної громади міста;

- прийняття рішень, які визначають зміст актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади міста, з подальшим прийняттям к відповідності до рішення референдуму акту міської ради.

Стаття 34. На міський референдум можуть виноситися тільки ті питання, які віднесені законодавством України до відання місцевого самоврядування територіальної громади міста, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної ради та міського голови.

На міський референдум не можуть бути винесені питання, віднесені до компетенції органів державної влади, питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції міської ради, її виконавчих органів або міського голови.

Рішення про проведення міського референдуму міська рада приймає з ініціативи міського голови або депутатів міської ради шляхом поіменного голосування або шляхом збирання підписів депутатів.

Міський референдум за місцевою ініціативою проводиться на вимогу не менш як 10% мешканців міста, які мають право приймати участь в місцевих виборах.

Порядок підготовки і проведення міського референдуму визначається законом України.

Стаття 35. Рішення, прийняті міським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до актів, прийнятих органами місцевого самоврядування територіальної громади міста та їх посадовими особами.

Рішення, прийняті міським референдумом, не потребують будь-якого затвердження органами державної влади чи місцевого самоврядування територіальної громади міста та їх посадовими особами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому Конституцією та законами України.

Рішення міського референдуму та результати голосування публікуються комісією з проведення міського референдуму протягом 10 днів після його проведення.

Рішення міського референдуму набувають чинності з моменту його оприлюднення.
^

Глава 2. Дорадче опитування територіальної громади міста.


Стаття 36. З питань, важливих для територіальної громади, в тому числі не віднесених чинним законодавством до компетенції місцевого самоврядування територіальної громади міста, може проводитися опитування територіальної громади (консультативний референдум, громадське опитування).

Порядок призначення, підготовки, проведення консультативного референдуму визначається законодавством України. Порядок підготовки та проведення опитувань громадської думки визначається суб'єктами самоврядування територіальної громади міста з додержанням положень законодавства.

Результати опитування територіальної громади міста враховуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування територіальної громади міста при прийнятті відповідних рішень.
^

Глава 3. Загальні збори громадян за місцем проживання


Стаття 37. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

Загальні збори громадян скликаються за місцем проживання громадян.

В місті Сєвєродонецьку збори проводяться за такими територіальними ознаками:

– загальні збори (конференція) жителів мікрорайону, селища, села;

– загальні збори (конференція) жителів кварталу;

– загальні збори жителів вулиці (приватний сектор), багатоквартирного будинку.

Стаття 38. Загальні збори громадян за місцем проживання проводяться з метою:

- обговорення питань загальноміського значення;

- обговорення та подання пропозицій з питань, віднесених до відання органів самоврядування територіальної громади міста, які мають важливе значення для міської територіальної громади;

- створення та обрання складу органів самоорганізації населення;

- заслуховування звітів та повідомлень органів, посадових осіб місцевого самоврядування про їх роботу;

- прийняття рішень про проведення на громадських засадах робіт з благоустрою, з охорони громадського порядку, збереженню житлового фонду, пам'ятників історії і культури, наданню допомоги соціально незахищеним учасникам громади;

- прийняття рішень про самооподаткування для створення цільових позабюджетних фондів або фінансування діяльності органів самоорганізації населення, про внески та добровільні пожертви на громадські потреби територіальної громади.

Стаття 39. У зборах мають право брати участь члени територіальної громади міста, які постійно проживають у межах території, на якій проводяться збори (мікрорайону, житлового комплексу, вулиці, кварталу, будинку та іншого територіального утворення).

На зборах можуть бути присутніми з правом дорадчого голосу депутати міської ради, депутати інших рад, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, органів державної влади та об'єднань громадян, підприємств і установ міста, які на даній території не проживають.

Стаття 40. Збори скликаються в міру необхідності і є правомочними при наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території. В разі скликання конференції представників громадян (зборів уповноважених) - конференція правомочна, якщо на ній присутні не менш як дві третини обраних делегатів.

Стаття 41. Збори скликаються міським головою (у селищах, підпорядкованих міській раді, селищними головами), виконавчим комітетом міської ради (селищних рад), органами самоорганізації громадян, громадськими організаціями, ініціативними групами жителів.

Організація проведення зборів покладається на орган, організацію чи ініціативну групу, які ініціюють проведення загальних зборів.

Стаття 42. В межах мікрорайонів, де неможливо провести загальні збори громадян, за рішенням виконавчого комітету міської ради, або відповідного органу самоорганізації населення, для обговорення і вирішення питань, передбачених законодавством та цим Статутом, скликаються конференції (збори уповноважених) мешканців територіального утворення. Норми представництва на ці збори встановлюються органом, який їх скликає.

Уповноважені для участі у зборах уповноважених обираються зборами жителів окремих домів чи вулиць, що входять до даного територіального утворення і допускаються до участі в зборах уповноважених в разі документального підтвердження їх повноважень.

Стаття 43. Рішення про скликання зборів доводиться до відома громадян, які проживають на відповідній території, не пізніш як за 10 днів до їх проведення, а у невідкладних випадках – не пізніше ніж за день.

Повідомлення про проведення зборів має містити інформацію про час і місце проведення зборів, про питання, які передбачається внести на їх обговорення.

Стаття 44. У разі, коли збори скликаються органами територіальної самоорганізації громадян, громадськими організаціями та ініціативними групами, вони повідомляють про це виконавчий комітет міської (сільської) ради не пізніше ніж за 10 днів до проведення зборів, а у разі термінової необхідності проведення зборів – не пізніше ніж за день. Зміст повідомлення має відповідати статті 43 Статуту.

Стаття 45. Збори веде головуючий, яким є ініціатором проведення зборів, чи особа, уповноважена ініціатором (ініціаторами). Збори вправі обирати президію, лічильну комісію, інші органи, необхідні для їх нормальної роботи. Для ведення протоколу зборів обирається секретар зборів з числа ініціативної групи.

Порядок денний і регламент роботи зборів затверджується зборами.

Стаття 46. За результатами зборів складається протокол, який підписується головою і секретарем зборів.

До протоколу зборів (конференції) додаються матеріали реєстрації їх учасників та протоколи лічильної комісії.

Стаття 47. З розглянутих питань збори приймають рішення.

Рішення зборів приймаються більшістю голосів громадян, які присутні на зборах, відкритим або таємним голосуванням.

Рішення зборів підписуються головою і секретарем зборів.

Рішення зборів громадян є обов’язковими для виконання органам самоорганізації населення, що діє на території, на якій проводяться збори, і враховуються органами місцевого самоврядування.

Рішення зборів, прийнятті з питань, віднесених до компетенції органів державної влади, мають рекомендаційний характер.

Стаття 48. Міський голова, міська рада та її виконавчі органи, відповідний орган самоорганізації населення, сприяють підготовці і проведенню загальних зборів громадян, надають їх учасникам необхідні приміщення, матеріально-технічні засоби, інформаційні та довідкові матеріали.

Участь у загальних зборах міського голови, депутатів міської ради, посадових осіб виконавчих органів місцевого самоврядування, підприємств і установ не є обов’язковою.
^

Глава 4. Колективні та індивідуальні звернення мешканців міста до органів і посадових осіб місцевого самоврядування


Стаття 49. Мешканці міста незалежно від їх віку та громадянства мають право індивідуально або колективно звертатися до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових і службових осіб з питань, віднесених до відання міського самоврядування.

Стаття 50. Колективними визнаються звернення до органів і посадових осіб міського самоврядування за умови наявності не менш як 3-х підписів мешканців міста.

Колективні звернення, підписані більш як 50-ма мешканцями міста, розглядаються органами і посадовими особами міського самоврядування, до яких вони надійшли, у невідкладному порядку - у триденний строк.

Інформація про колективні звернення, підписані 200-ми і більше мешканцями міста, негайно подається до міського голови, якщо вони надійшли до інших органів або посадових осіб місцевого самоврядування. Міський голова особисто контролює розгляд таких звернень.
^

Глава 5. Громадські слухання


Стаття 51. Громадські слухання – відкриті зустрічі членів територіальної громади з депутатами міської ради та посадовими особами місцевого самоврядування.

Метою проведення громадських слухань є:

– здійснення контролю за роботою депутатів міської ради, посадових осіб органів місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ та організацій;

  • внесення пропозицій щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Слухання проводяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань у формі безпосереднього спілкування.

Стаття 52. Суб'єктами права ініціювання громадських слухань у порядку, визначеному цим Статутом, є:

– мешканці міста;

  • група у складі не менше 5 депутатів міської ради;

  • виконавчий комітет міської ради;

– міський голова.

Стаття 53. Для ініціювання громадських слухань мешканці міста мають створюють ініціативну групу у складі не менше 5 жителів міста, яка складає заяву про проведення громадських слухань, підписану всіма членами ініціативної групи. Ця заява реєструється у міській раді. В заяві необхідно вказати:

- прізвище, ім'я та по-батькові всіх членів ініціативної групи;

- проблему, що має бути розглянута на громадських слуханнях.

Стаття 54. Протягом п'яти робочих днів міський голова чи особа, ним уповноважена, організовує зустріч членів ініціативної групи з посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками комунальних підприємств, установ та організацій для розгляду проблеми, поставлених у заяві на проведення громадських слухань, з метою вирішення питання про доцільність проведення громадських слухань.

У разі, якщо така зустріч не відбулася з причин, не залежних від ініціативної групи, або коли в результаті зустрічі не було досягнуто узгодженого рішення щодо доцільності проведення громадських слухань, ініціативна група має право розпочати збір підписів на підтримку проведення громадських слухань.

Стаття 55. Підписний лист повинен містити такі дані:

– зазначення, що підписний лист заповнюється на підтримку проведення громадських слухань;

- проблема, щодо якої пропонується провести громадські слухання;

- прізвище, ім'я та по-батькові;

- дата народження;

- місце постійного проживання;

- підпис.

Підписні листи членам ініціативної групи надає оргвідділ міської ради, підписні листи засвідчуються печаткою міської ради, на підписному листі проставляється дата видачі підписного листа.

Сбір підписів покладається на ініціаторів проведення громадських слухань.

Підписні листи з підписами не менш як 200 членів територіальної громади мають бути подані в міську раду не пізніше ніж на восьмий день після їх видачі.

Стаття 56. Рішення про призначення громадських слухань приймає міський голова протягом п'яти робочих днів з дня:

– надходження заяви від не менш як 5 депутатів міської ради;

– узгодження питання проведення громадських слухань згідно ст. 54 Статуту;

– подання підписних листів на підтримку проведення громадських слухань з підписами не менше 200 членів територіальної громади.

Стаття 57. Міський голова може доручити перевірити достовірність підписів у підписному листі, і у разі, якщо недостовірними виявляться більш ніж 10% підписів, чи якщо з урахуванням недійсних підписів їх загальна кількість буде менш 200 – може відмовити у проведенні громадських слухань.

Повторне звернення тих же осіб з тією ж ініціативою може відбутися не раніше ніж через півроку.

Стаття 58. Протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про проведення громадських слухань, міський голова затверджує план заходів з організації та проведення громадських слухань та призначає посадову особу органа місцевого самоврядування, відповідальну за організацію та проведення громадських слухань.

Громадські слухання проводяться у термін, що не перевищує місяця з дня прийняття рішення щодо проведення громадських слухань.

Організація громадських слухань покладається на міську раду. Матеріально-технічне й фінансове забезпечення громадських слухань здійснюється міською радою з міського бюджету. Видатки на планові громадські слухання передбачаються у бюджеті міста.

Стаття 59. Про проведення громадських слухань територіальна громада повідомляється через комунальні ЗМІ не пізніше ніж за 5 днів до проведення, з зазначення проблеми, обговорення якої виноситься на громадські слухання, дати, часу та місця проведення громадських слухань, запрошених осіб.

Стаття 60. У громадських слуханнях мають право взяти участь будь-хто з членів територіальної громади.

На громадські слухання запрошуються посадові органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, керівники органів самоорганізації населення, представники міських осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питанням, що обговорюється.

Участь запрошених осіб особисто чи шляхом направлення повноважного представника є обов’язковою.

Стаття 61. Проведення громадських слухань з питань загальноміського значення призначається міським головою в міру необхідності, але не менше одного разу на рік.

Організація проведення громадських слухань покладається на виконавчий комітет міської ради.

Призначаючи проведення громадських слухань, міський голова одночасно визначає склад посадових осіб, які братимуть участь у громадських слуханнях, місце проведення громадських слухань, організує доведення (не пізніше як за тиждень до дня проведення) до відома громадян (через засоби масової інформації) повідомлення про час і місце проведення громадських слухань, а також про їх тематику.

Стаття 62. Громадські слухання відкриває і веде міський голова, чи особа, їм призначена.

Тема громадських слухань визначається до об’явлення проведення громадських слухань і під час проведення громадських слухань змінюватися не може.

Головуючий на громадських слуханнях надає слово для виступу посадовим особам місцевого самоврядування, присутнім на зборах членам територіальної громади, слідкує за дотриманням порядку, виступає з повідомленнями.

До територіальної громади міста через місцеві засоби масової інформації доводиться детальна інформація про хід та результати громадських слухань.

Стаття 63. На громадських слуханнях:

- заслуховуються доповіді і інформація про роботу міського голови, міської ради, постійних комісій міської ради, окремих депутатів, виконавчих органів міської ради та їх посадових осіб, органів самоорганізації населення;

- обговорюються проекти рішень міської ради та її виконавчого комітету з метою внесення пропозицій щодо питань місцевого значення, віднесених до повноважень місцевого самоврядування;

  • порушуються питання та вносяться пропозиції щодо проблем місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

Наступні громадські слухання з одного й того ж питання на відповідній території провадяться не раніше шести місяців після проведення попередніх.

Стаття 64. За результатами проведення громадських слухань складається протокол, в якому зазначається дата, місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, внесені пропозиції.

До протоколу може додаватися інформація або звіт особи, яка запрошена на слухання.

Протокол громадського слухання підписується особою, яка здійснює його проведення, та особою, яка веде протокол. Протокол передається міському голові.

Стаття 65. Пропозиції вважаються внесеними за результатами громадського слухання, якщо за них проголосувало більш половини мешканців міста, які прийняли в них участь.

Стаття 66. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування територіальної громади міста.

Результати такого розгляду мають бути оприлюднені у засобах масової інформації у десятиденний строк з дня проведення громадських слухань.
^

Глава 6. Місцеві ініціативи


Стаття 67. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь–якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Стаття 68. Реалізація учасниками територіальної громади права на місцеву ініціативу здійснюється шляхом підготовки пропозиції щодо внесення на розгляд міської ради проекту рішення з питань, віднесених до відома місцевого самоврядування територіальної громади міста.

Суб’єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів міської громади (чисельністю не менше 20 осіб)

Проект рішення міської ради обов’язково вноситься на розгляд міської ради в порядку місцевої ініціативи, якщо за нього поставили свій підпис не менше 200 членів територіальної громади, які мають право голосу.

Стаття 69. Місцева ініціатива подається до міської ради у вигляді листа від ініціативної групи, підписаного усіма членами ініціативної групи у кількості не менше 20 осіб (орігінал і копію), проекту рішення міської ради, який пропонується розглянути в порядку місцевої ініціативи, обґрунтування.

Проект рішення має включати:

  • назву ради;

  • назву сесії міської ради, на якій пропонується розглянути питання;

  • преамбулу, в якій зазначено необхідність і підстави прийняття рішення;

  • слова “Сєвєродонецька міська рада вирішила”;

  • резолютивну частину, оформлену у вигляді пронумерованого переліку пунктів.

Обґрунтування має включати опис проблеми, яку має вирішити рішення, прийняте в порядку місцевої ініціативи, та бачення, яким чином рішення в разі його прийняття вирішить цю проблему.

Усі документи мають бути оформлені українською мовою.

Стаття 70. Місцева ініціатива реєструється у міській раді з поверненням представнику ініціативної групи копії листа з відміткою про надходження ініціативи і не пізніше наступного дня подається секретарю міської ради. Інформація про реєстрацію місцевої ініціативи (назва і дата реєстрації, без зазначення ініціаторів), друкується в комунальних ЗМІ.

Стаття 71. Протягом п'яти робочих днів секретар міської ради передає місцеву ініціативу для розгляду у профільну постійну комісію міської ради.

Профільна постійна комісія міської ради має розглянути місцеву ініціативу на найближчому засіданні комісії, але не пізніше ніж у місячний строк з дня реєстрації місцевої ініціативи.

На розгляд питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, має бути запрошені представники ініціативної групи. На засіданні постійної комісії про розгляді питання, поставленого в порядку місцевої ініціативи, мають право бути присутніми не більше 2 представників ініціативної групи.

Стаття 72. У разі, якщо у місячний термін місцева ініціатива не була розглянута постійною комісією, чи на засіданні комісії було визнано недоцільним внесення проекту, поданого в порядку місцевої ініціативи на розгляд сесії міської ради, ініціативна група має право розпочати збір підписів на підтримку місцевої ініціативи.

Стаття 73. Збір підписів і розгляд підписних листів відбувається в порядку, передбаченим статтями 55, 57 цього Статуту.

Стаття 74. У разі належного оформлення підписних листів розгляд місцевої ініціативи вноситься на розгляд чергової сесії міської ради. При розгляді проекту, внесеного ініціативною групою, має бути надане слово постійній комісії, що відхилила ініціативу, та представнику (не більше як одному) ініціативної групи.

В іншому вирішення питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, відбувається згідно регламенту міської ради.

Стаття 75. Рішення, прийняті міською радою з питань, внесених в порядку місцевої ініціативи, підлягають обов’язковому оприлюдненню в міській газеті.
^

Глава 7. Інші форми участі мешканців міста у здійсненні

місцевого самоврядування


Стаття 76. Перелік форм участі мешканців міста у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі мешканців міста у безпосередньому здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 77. Крім передбачених главами цього Статуту можуть бути використані інші форми участі мешканців міста у здійснені місцевого самоврядування:

- громадське обговорення проектів актів міської ради та інших органів місцевого самоврядування;

- членство в дорадчих органах, які утворюються на громадських засадах при органах і посадових особах міського самоврядування;

- участь в роботі фахових організацій, що створюються за рішенням виконавчого комітету міської ради з числа фахівців, які працюють в системі місцевого самоврядування або діяльність яких пов’язана з наданням громадських послуг членам міської громади;

- участь у роботі громадських рад, що утворюються при міській раді з метою вивчення потреб окремих категорій мешканців міста та існуючої практики надання їм соціальних послуг в системі міського самоврядування, залучення їх до здійснення міського самоврядування, наприклад ради пенсіонерів, інвалідів, іноземців, біженців, воїнів-інтернаціоналістів, тощо;

- участь у проведені громадських експертиз проектів рішень міської ради з питань, що мають суттєве значення для міської громади, визначають основні напрямки соціально-економічного та культурного розвитку міста;

- участь у масових акціях, метою яких є привернення уваги органів і посадових осіб місцевого самоврядування до актуальних проблем загальноміського значення або проблем соціального забезпечення мешканців міста, охорони навколишнього середовища, підтримання громадської безпеки, тощо.
^

РОЗДІЛ V.

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ


Стаття 78. Територію міста Сєвєродонецька утворюють землі, розташовані у межах міста.

Межа міста - зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого підпорядкування і визначається генеральним планом міста, проектом планування і забудови міста, а також техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

Зміна меж міста може відбуватися у зв’язку зі зміною адміністративно–територіального устрою за рішенням Верховної Ради чи шляхом приєднання до території міста земельних ділянок державної форми власності – за рішенням Луганської обласної ради.

Стаття 79. Землі міста перебувають у віданні міської ради. Землі селищних рад, що адміністративно підпорядковані Сєвєродонецькій міській раді, перебувають у віданні відповідних селищних рад.

Взаємне втручання міської та селищних рад в компетенцію землекористування не допускається.

Стаття 80. Територіальна громада міста та органи її самоврядування забезпечують дотримання прав фізичних та юридичних осіб як власників або користувачів земель.

Стаття 81. Використання земель міста здійснюється відповідно до генерального плану міста, проектів планування та забудови міста і планів земельного господарського устрою та визначається поєднанням громадських та приватних інтересів, з дотриманням будівельних, землевпорядних, санітарних, природоохоронних норм і встановлених публічних сервітутів.

Стаття 82. Адміністративно-територіальний устрій міста:

  • місто Сєвєродонецьк;

  • селища і села, які безпосередньо входять до складу міста: Щедрищеве, Павлоград, Синецький, Воєводівка;

  • адміністративно підпорядкована Сєвєродонецьку Борівська селищна рада, до якої входять селища і села Борівське, Боброве, Осколонівка;

  • адміністративно підпорядкована Сєвєродонецьку Сиротинська селищна рада, до якої входять селища Сиротине, Метьолкине, Воронове.
^

РОЗДІЛ VІ.


ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 83. Діяльність органів місцевого самоврядування базується на засадах законності, гласності, підконтрольності, підзвітності перед міською громадою, розмежування повноважень представницької та виконавчої гілок міської влади, забезпечення повноти здійснення місцевого самоврядування та пріоритету інтересів мешканців міста при їх здійсненні. Розподіл повноважень між органами і посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється згідно законодавства і цього Статуту.

Повноваження, які можуть передаватися, та порядок їх передачі, визначаються Законом України.
  1   2

Схожі:

Розділ І. Загальні засади iconРозділ І. Загальні засади здійснення правосуддя у господарських справах
Господарське судочинство в системі господарського права України
Розділ І. Загальні засади iconКонституція україни розділ I загальні засади стаття 1
Стаття Україна є суверенна І незалежна, демократична, соціальна, правова держава
Розділ І. Загальні засади icon«Контракт як особлива форма трудового договору» Зміст: Вступ Розділ...
Наслідки припинення трудового контракту та відповідальність за порушення його умов
Розділ І. Загальні засади iconРозділ 1 Загальні засади Стаття 1
Харківському районі, прагне розвивати І зміцнювати демократію у суспільстві, усвідомлює відповідальність перед державою, власною...
Розділ І. Загальні засади iconI. загальні положення
Відповідно до Законів України “Про правові засади цивільного захисту”, "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері...
Розділ І. Загальні засади iconРозділ 1 Водного кодексу Загальні положення
Розділ Державне управління І контроль у галузі використання І охорони вод та відтворення водних ресурсів
Розділ І. Загальні засади iconРозділ 1 система державних фінансів україни. 5
Розділ 6 організаційні І правові засади функціонування податкової системи україни 85
Розділ І. Загальні засади iconМетодологічні засади формування
Розділ методологічні засади формування маркетигового комплексу туристичного підприємства
Розділ І. Загальні засади iconПлан Вступ Розділ І. Теоретико-методологічні засади виникнення та...
Розділ І. Теоретико-методологічні засади виникнення та існування психологічної школи соціології
Розділ І. Загальні засади iconРозділ теоретичні засади вивчення інтенсивності динамікиекономічних показників

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка