Законами України




Назва Законами України
Сторінка1/24
Дата конвертації22.03.2013
Розмір0.91 Mb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24
Господарський процесуальний кодекс України

(Назва у редакції Закону
  України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Законами України
 від 30 червня 1993 року N 3345-XII, ВВР, 1993, N 33, ст. 347,
 від 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, ВВР, 1995, N 14, ст. 90,
 від 20 лютого 1996 року N 54/96-ВР, ВВР, 1996, N 9, ст. 44,
 від 13 травня 1997 року N 251/97-ВР, ОВУ, 1997, число 22, с. 3,
 від 30 червня 1999 року N 784-XIV, ОВУ, 1999, N 33, ст. 1699,
 від 20 квітня 2000 року N 1664-III, ОВУ, 2000, N 20, ст. 809,
 від 19 жовтня 2000 року N 2056-III, ОВУ, 2000, N 46, ст. 1975,
 від 21 грудня 2000 року N 2181-III, ОВУ, 2001, N 7, ст. 259,
 від 18 січня 2001 року N 2249-III, ОВУ, 2001, N 8, ст. 313,
 від 17 травня 2001 року N 2413-III, ОВУ, 2001, N 24, ст. 1060,
 від 21 червня 2001 року N 2539-III, ОВУ, 2001 р., N 25, ст. 1148,
 від 10 січня 2002 року N 2922-III, ОВУ, 2002  р., N 7, ст. 275,
 від 7 березня 2002 року N 3092-III, ОВУ, 2002 р., N 13, ст. 637,
 від 15 травня 2003 року N 761-IV, ОВУ, 2003 р., N 23, ст. 1020,
 від 22 травня 2003 року N 850-IV, ОВУ, 2003 р., N 25, ст. 1173,
 від 18 листопада 2003 року N 1255-IV, ОВУ, 2003 р., N 52, ст. 2734,
 від 24 червня 2004 року N 1892-IV, ОВУ, 2004 р., N 28, ст. 1865,
 від 3 березня 2005 року N 2456-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 656,
 від 23 червня 2005 року N 2705-IV, ОВУ, 2005 р., N 29, ст. 1691,
 від 8 вересня 2005 року N 2875-IV, ОВУ, 2005 р., N 38, ст. 2362,
 від 22 вересня 2005 року N 2900-IV, ОВУ, 2005 р., N 41, ст. 2593,
 від 15 березня 2006 року N 3538-IV, ОВУ, 2006 р., N 14, ст. 961,
 від 15 березня 2006 року N 3541-IV, ОВУ, 2006 р., N 15, ст. 1066,
 від 1 грудня 2006 року N 424-V, ОВУ, 2007 р., N 1, ст. 1,
 від 15 грудня 2006 року N 483-V, ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476,
 від 11 травня 2007 року N 1012-V

(З 28 червня 2002 року цей кодекс доповнено статтею 811
 згідно із Законом України від 21 червня 2001 року N 2539-III)

(Пункт 1 статті 14 цього кодексу визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України  від 1 жовтня 1998 року N 13-рп/98)

(Положенням абзацу четвертого частини першої статті 2 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99)



(Положенню абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12  щодо підвідомчості господарським судам справ "у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві" дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 2 липня 2002 року N 13-рп/2002)



(У тексті Кодексу слова "арбітражний", "доарбітражний" і "арбітражний процес" у всіх відмінках замінено відповідно словами "господарський", "досудовий" і "судовий процес" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 21 червня 2001 року N 2539-III)

Розділ I
^ ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Право на звернення до господарського суду

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 22.05.2003 р. N 850-IV,
 від 15.12.2006 р. N 483-V)

Стаття 2. Порушення справ у господарському суді

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України. 

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 30.06.99 р. N 784-XIV,
від 18.01.2001 р. N 2249-III,
 від 21.06.2001 р. N 2539-III)


(положенням абзацу четвертого частини першої статті 2 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.99 р. N 3-рп/99)


Стаття 3. Мова судочинства

Мова судочинства  визначається статтею 21 Закону України "Про мови в Українській РСР".

(Із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирішенні господарських спорів

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

(У редакції Закону України
 від 13.05.97 р. N 251/97-ВР;
 із доповненнями, внесеними згідно із
 Законом України від 01.12.2006 р. N 424-V)

Стаття 41. Форми судового процесу

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

(Доповнено статтею 41 згідно із
Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 із змінами, внесеними згідно із Законом
 України від 30.06.99 р. N 784-XIV)

Стаття 42. Рівність перед законом і судом

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

(Доповнено статтею 42 згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

^ Стаття 43. Змагальність

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

(Доповнено статтею 43 згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

^ Стаття 44. Гласність розгляду справ

Розгляд справ у господарських судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обгрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.

Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.

Судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом.

(Доповнено статтею 44 згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

^ Стаття 45. Судові рішення

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

(Доповнено статтею 45 згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

^ Стаття 46. Склад господарського суду

Справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судів здійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьох суддів.

Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і апеляційних господарських судів здійснюється Вищим господарським судом України колегією суддів у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.

(Доповнено статтею 46 згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

^ Стаття 47. Порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи

Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.

Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.

Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.

Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії.

(Доповнено статтею 47 згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Розділ II
^ ДОСУДОВЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ


Стаття 5. Основні положення досудового врегулювання господарського спору

Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Частину другу виключено

Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.

Частину четверту виключено

Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій (далі - акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово-кредитних установ, а також на спори про звернення стягнення на заставлене майно.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
 від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 20.04.2000 р. N 1664-III,
від 18.01.2001 р. N 2249-III,
від 17.05.2001 р. N 2413-III,
 від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

Стаття 6. Порядок пред'явлення претензії

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 21.06.2001 р. N 2539-III,
 від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

Стаття 7. Порядок і строки розгляду претензії

Претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обгрунтовані вимоги заявника.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

Стаття 8. Повідомлення заявника про результати розгляду претензії

Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації, яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, назва, номер і дата розрахункового документа на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обгрунтовують відхилення претензії;

г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявникові повинно бути повернуто оригінали документів, одержаних з претензією, а також надіслано документи, що обгрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Якщо претензію про сплату грошових коштів, до якої додано платіжну вимогу-доручення, визнано повністю або частково, у платіжній вимозі-дорученні зазначається визнана сума.

Платіжні вимоги-доручення виконуються установами банків у порядку, встановленому Національним банком України.

За необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної суми.

(Із змінами, внесеними згідно із
законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 21.06.2001 р. N 2539-III,
 від 10.01.2002 р. N 2922-III,
 від 15.03.2006 р. N 3541-IV)

Стаття 9. Виключена. 

(стаття 9 із змінами, внесеними згідно із законами
 України від 30.06.1993 р. N 3345-XII,
 від 20.02.96 р. N 54/96-ВР,
 виключена згідно із
 Законом України від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

 
Стаття 10. Досудове врегулювання розбіжностей, що виникають під час укладення господарських договорів


Спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

(У редакції Закону України
 від 17.05.2001 р. N 2413-III,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

Стаття 11. Досудове врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання господарських договорів

Підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

(Із змінами, внесеними згідно із
 законами України від 17.05.2001 р. N 2413-III,
 від 23.06.2005 р. N 2705-IV)

Розділ III
^ ПІДВІДОМЧІСТЬ СПРАВ ГОСПОДАРСЬКИМ СУДАМ. ПІДСУДНІСТЬ СПРАВ


(Назва розділу у редакції Закону
України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР)

Стаття 12. Справи, підвідомчі господарським судам

Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.  

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 30.06.93 р. N 3345-XII,
 від 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
 від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
від 18.01.2001 р. N 2249-III,
 від 15.12.2006 р. N 483-V)

Стаття 13. Справи, підсудні місцевим господарським судам

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

(У редакції законів України
 від 30.06.93 р. N 3345-XII,
 від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 21.06.2001 р. N 2539-III)

Стаття 14. Виключена. 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
 законами України від 30.06.93 р. N 3345-XII,
 від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
від 18.01.2001 р. N 2249-III;
 виключена згідно із
 Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)


(Положення пункту 1 статті 14 цього кодексу щодо підсудності Вищому арбітражному суду України підвідомчих арбітражним судам відповідно до статті 12 Арбітражного процесуального кодексу України справ у спорах, однією із сторін у яких є Кабінет Міністрів України, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України  від 01.10.98 р. N 13-рп/98)


Стаття 15. Територіальна підсудність справ господарському суду

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. 

Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Місце розгляду справи з господарського спору, в якому однією з сторін є апеляційний господарський суд, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарський суд області, міст Києва та Севастополя, визначає Вищий господарський суд.

Справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 30.06.93 р. N 3345-XII,
 від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
 від 21.06.2001 р. N 2539-III,
 від 15.03.2006 р. N 3538-IV)
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

 Законами України iconЛегалізовано” Міністерством юстиції України
Конституцією України, Законами України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про об'єднання громадян", іншими...
 Законами України icon1 Економічна, організаційна та правова діяльність садівницького товариства...
Земельним кодексом I законами України, ґрунтується на принципах добровільного членства, поєднані особистих, колективних I державних...
 Законами України iconЗаконами України
Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє
 Законами України icon“Кабинет министров Украины”
Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний І підзвітний Верховній Раді України у межах,...
 Законами України iconЗаконами України "Про громадянство України" 1636-12
Громадяни України, які постійно проживають або тимчасово перебувають в Україні. Постійно проживаючі громадяни України посвідчують...
 Законами України iconЗаконами n 1990-iii 1990-14
Державний Комітет України по геології І використанню надр", "Міністерство статистики України"
 Законами України icon Законами України
Закону України від 7 липня 2011 року n 3614-vi, набирають чинності з 1 січня 2012 року
 Законами України icon Законами України
З 19 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року n 4212-vi
 Законами України icon2. Організаційно-правові засади діяльності дитячого закладу
Табір у своїй діяльності керується Конституцією І законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими...
 Законами України iconЗаконами
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України ( 254к/96-вр ), цього Кодексу та Закону
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка