Законодавства України




НазваЗаконодавства України
Сторінка10/10
Дата конвертації24.03.2013
Розмір1.37 Mb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

контроль відповідно до глави 26 цього Кодексу, є ті, статутами

яких передбачено здійснення такого контролю, або ті, які виявили

бажання здійснювати його з дозволу органу або установи виконання

покарань.
Стаття 161. Порядок здійснення громадського контролю

за особами, умовно-достроково звільненими

від відбування покарання
1. Громадський контроль за особами, умовно-достроково

звільненими від відбування покарання, а також виховна робота з

ними організовуються спостережними комісіями і здійснюються

громадськими організаціями та трудовими колективами за місцем

роботи або навчання і за місцем проживання цих осіб.
2. Спостережні комісії, служби у справах дітей, центри

соціальних служб для молоді, а також громадські організації і

трудові колективи можуть виділяти своїх представників та доручати

їм за їхньою згодою систематичне проведення виховної роботи і

здійснення контролю за поведінкою осіб, умовно-достроково

звільнених від відбування покарання.

{ Частина друга статті 161 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }
3. Громадські вихователі неповнолітніх та інші особи, яким

доручено проводити з умовно-достроково звільненими від відбування

покарання виховну роботу, контролюють їхнє ставлення до праці,

навчання і поведінку в побуті, надають їм необхідну допомогу.
Стаття 162. Заходи громадського впливу щодо осіб,

умовно-достроково звільнених від відбування

покарання
1. До умовно-достроково звільнених від відбування покарання

осіб, які ухиляються від громадського контролю, збори трудового

колективу або громадська організація можуть застосовувати захід

впливу у виді громадського попередження.
2. У разі систематичного порушення громадського порядку

особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі за тяжкий

або особливо тяжкий злочин чи була двічі засуджена до позбавлення

волі за умисні злочини й умовно-достроково звільнена від

відбування покарання, трудовий колектив або громадська організація

можуть порушити клопотання перед органом внутрішніх справ про

встановлення за нею адміністративного нагляду.
Стаття 163. Органи, що здійснюють контроль за поведінкою

осіб, звільнених від відбування покарання

з випробуванням
1. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування

покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється

кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання

засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами

військових частин.
2. Проведення індивідуально-профілактичної роботи із

засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням,

за місцем проживання покладається на органи внутрішніх справ. До

цієї роботи можуть залучатися працівники органів державної влади,

органів місцевого самоврядування, а також об'єднання громадян,

релігійні та благодійні організації.
Стаття 164. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб,

звільнених від відбування покарання

з випробуванням
1. Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік

засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами

внутрішніх справ та відповідними громадськими формуваннями

проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та

контролює додержання ними громадського порядку і виконання

обов'язків, покладених на них судом; вносить подання органу

внутрішніх справ щодо здійснення приводу засуджених, які не

з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції;

організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких

невідоме, та надсилає матеріали до органів внутрішніх справ для

оголошення розшуку таких засуджених.
2. У разі призову засудженого на строкову військову службу до

військового комісаріату надсилається копія вироку, а в необхідних

випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для

здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем

проходження служби.
3. Звільнені від відбування покарання з випробуванням

зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом;

повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за

викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до

кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до

засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється

органом внутрішніх справ.
Поважними причинами неявки засудженого до

кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються:

несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що

фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом

і які документально підтверджені.
Стаття 165. Обчислення іспитового строку
1. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку

суду.
2. Після закінчення іспитового строку засуджений, який

виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину,

за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом

від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою

припиняється і засуджений знімається з обліку в

кримінально-виконавчій інспекції.
Стаття 166. Відповідальність осіб, звільнених від відбування

покарання з випробуванням
1. У разі ухилення засудженого, звільненого від відбування

покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені

на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його

було притягнуто до адміністративної відповідальності,

кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у

виді письмового попередження про скасування звільнення від

відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування

призначеного покарання.
2. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки

або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою

адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на

шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду

подання про скасування звільнення від відбування покарання з

випробуванням і направлення засудженого для відбування

призначеного покарання.
3. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений

не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього

судом.
4. Систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення

засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було

притягнуто до адміністративної відповідальності.
5. Поважними причинами неявки засудженого до

кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються:

несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що

фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом

і які документально підтверджені.
6. Особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням,

розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування

покарання, затримується і конвоюється органом внутрішніх справ у

порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.
^ ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
2. З набранням чинності цим Кодексом втрачають чинність:
Виправно-трудовий кодекс України ( 3325-07 ) від 23 грудня

1970 року (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 1,

ст. 6) із змінами, внесеними до нього;
Закон Української РСР "Про затвердження Виправно-трудового

кодексу Української РСР" ( 3325а-07 ) (Відомості Верховної Ради

УРСР, 1971 р., N 1, ст. 6);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 19 травня

1971 року "Про порядок введення в дію Виправно-трудового кодексу

Української РСР" ( 3636-07 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,

1971 р., N 21, ст. 154);
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 22 червня

1984 року "Про затвердження Положення про порядок і умови

виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв'язаних із

заходами виправно-трудового впливу на засуджених" ( 7193-10 )

(Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., N 27, ст. 511);
Закон Української РСР "Про затвердження Указу Президії

Верховної Ради Української РСР "Про затвердження Положення про

порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань,

не зв'язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених"

( 8075-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., N 51,

ст. 1124).
3. Закони України та інші нормативно-правові акти до

приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у

частині, що не суперечить цьому Кодексу.
4. До створення відповідних умов для функціонування

кримінально-виконавчої інспекції зберігається існуючий порядок

обліку осіб, умовно-достроково звільнених від відбування

покарання, та здійснення контролю за їх поведінкою, але не довше

ніж п'ять років після набрання чинності цим Кодексом.
5. До законодавчого врегулювання питань проходження служби

персоналом органів і установ виконання покарань та його

соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу

кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23

Закону України "Про міліцію" ( 565-12 ), а також порядок і умови

проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для

працівників органів внутрішніх справ.
6. Кабінету Міністрів України у шестимісячний термін з дня

опублікування цього Кодексу:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо

приведення законів України у відповідність із цим Кодексом;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим

Кодексом;
відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття

нормативно-правових актів, передбачених цим Кодексом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними

органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у

відповідність із цим Кодексом.


Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 11 липня 2003 року

N 1129-IV
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Законодавства України iconЗаконодавства України та acquis
Витяг із Додатку "Перелік актів законодавства України та acquis Європейського Союзу в пріоритетних сферах адаптації" до Закону України...
Законодавства України iconДо законодавства України
Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів І прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю...
Законодавства України iconЗаконодавства. Система законодавства України

Законодавства України iconПро затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ...
Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого...
Законодавства України iconПояснювальна записка
Союзу” до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства єс відносяться, зокрема, довкілля та енергетика, включаючи...
Законодавства України iconЗаконодавства у справах
З метою забезпечення однакового І правильного застосування судами законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху...
Законодавства України iconПро деякі питання застосування законодавства про відповідальність
З метою однакового І правильного застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових...
Законодавства України iconІнструкція для прибиральника службових приміщень розроблена на підставі...
Законодавства України по охороні праці І являється нормативним документом в межах підприємства. Особи, що порушили вимоги даної інструкції...
Законодавства України iconПродажу-купівлі винаходу (іншого об'єкту інтелектуальної власності)
Ліцензіар", діючий на підставі чинного законодавства України / Статуту підприємства, з одного боку, та, в подальшому "Ліцензіат",...
Законодавства України iconІнструкція для столяра будівельного розроблена на підставі Законодавства...
Законодавства України по охороні праці І являється нормативним документом в межах підприємства. Особи, що порушили вимоги даної інструкції...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка