Закон України «Про освіту»




Скачати 261.36 Kb.
НазваЗакон України «Про освіту»
Сторінка2/3
Дата конвертації28.02.2013
Розмір261.36 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Право > Закон
1   2   3


3. Характеристика вчителів.
В школі працює 20 педагогів.



^ РОЗДІЛ III. Аналітіко – прогностичне обґрунтування.
Необхідність розробки даної Програми розвитку моделі адаптивної школи визначаються з аналізу як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.
1. Аналіз зовнішніх чинників.

Стратегія модернізації освіти, схвалена Урядом України, ставить для загальної освіти нові орієнтири в освітніх цілях школи. Ця стратегія модернізації задає нові вимоги до рівнів шкільної освіти в цілому.

Традиційні для масової школи моделі організації освітнього процесу, що існують сьогодні, на різних рівнях загальної освіти потребують істотної модернізації, оскільки від них у величезній мірі залежить цілісне оновлення вмісту освіти, здобуття школярами нового досвіду, адекватного сучасним вимогам досвіду життя.

Зміна освіти від традиційної до особистісно – орієнтованої, перехід освіти на державні стандарти вимагають від школи вдосконалення, зміни від педагогів - становлення його як професіонала, що глибоко знає свій предмет і що легко орієнтується в інноваціях, психологічних процесах, володіє різними технологіями викладання свого предмету.

Існуючі проблеми нинішньої масової школи, на наш погляд, наступні:

  • показники здоров'я і емоційного благополуччя дітей незадовільні;

  • зберігається чисто формальна, відсутня виражена спрямованість на розвиток дитини;

  • слабка практична і діяльнісна спрямованість освітнього процесу;

  • недостатність шкільних форм соціалізації для вирішення індивідуальних завдань дорослішання, відсутність можливостей самоорганізації, самостійної і колективної соціальної дії підлітків в школі.

Виходячи з аналізу даних чинників, вважаємо за необхідне:

  • вироблення і реалізацію якісно нового, особового і розвиваюче-орієнтованої освіти на основі збереження і підтримки індивідуальності дитини;

  • створення умов для наочно – етичного середовища, стимулюючого комунікативну, ігрову, пізнавальну, фізичну і інші види активності дитини, – організовану залежно від вікової специфіки його розвитку;

  • інтенсивне включення в освітній процес школи можливостей додаткової освіти ( курси, секції, студії);

  • створення умов і механізмів у середині школи для виникнення дитячих, суспільних організацій, учнівського самоврядування;

  • формування стійкості до асоціальних впливів, до виникнення шкідливих звичок і неадекватних способів поведінки;

  • створення умов для усвідомленого вибору учня своїй освітній траєкторії.

  1. Аналіз внутрішніх чинників.

Позитивними в роботі школи є наступні моменти:

    • досить високий і стабільний кадровий потенціал;

    • система роботи з батьками, підтримка ними інноваційних процесів в школі;

    • початок формування учнівського самоврядування;

    • система і координація діяльністю всіх структур колективу адміністрацією школи;

    • дотримання прав і свобод учасників освітнього процесу;

    • громадсько – етична спрямованість виховної системи.

Ці чинники дозволяють вийти школі на рівень – створення моделі адаптивної школи, де в основі лежить особистісно – орієнтований підхід до дитини.

В той же час аналіз внутрішніх чинників дозволяє виявити і недоліки в роботі колективу і їх причини:

    • недостатня матеріально – технічна база;

    • зниження творчої активності учнів;

    • низька мотивація учнів до вчення, небажання вчиться, особливо в основній школі;

    • самоусунення батьків від виховання своїх дітей, перекладання все лише на школу.

Для вирішення вказаних проблем необхідно ввести два стандарти вмісту освіти. Це стандарт обов'язкової загальноосвітньої підготовки, якого повинен досягти кожен школяр, – "учень повинен" і стандарт підвищеної підготовки, який може вибрати для себе здібний учень, що цікавиться, – "учень може".

Організація навчально– виховного процесу, заснованого на диференціації, передбачає:

1. Виховання індивідуальності – створення умов для вибору вмісту учбового матеріалу відповідно до власних інтересів особи, своїх можливостей.

2. Відтворення і зростання інтелектуального потенціалу соціуму – використання можливостей кожного члена соціуму для максимального розвитку його інтелектуального і творчого потенціалу, подальшого професійного самовизначення.

Всі виявлені в ході аналізу проблеми впливають на якість освіти випускників, їх адаптацію до сучасного соціального середовища. З іншого боку, школа не забезпечує повністю протиріччя між масовим характером навчання і індивідуальним способом засвоєння знань. У зв'язку зі всім вищесказаним вважаємо за необхідне створення моделі адаптивної школи.
^ РОЗДІЛ IV. Концепція бажаного майбутнього стану школи.
Концепція як загальний образ школи виникає при аналізі соціального замовлення, існуючої ситуації в школі, тобто виявлення потенційних "чинників зростання", "чинників розвитку", які вже на сьогоднішній момент є в школі:

  • традиції, що склалися, у навчанні, розвитку і виховання учнів;

  • непоганий кадровий потенціал, що володіє необхідним рівнем викладання і здібний до творчої пошукової роботи;

  • певний контингент учнів.

Ці чинники розвитку можуть служити стартовим майданчиком для формування адаптивної моделі школи. Головна ідея, покладена в основу концепції – формування компетентної, фізично і духовно здорової особи, здібнім до самовизначення в суспільстві через взаємодію з суб'єктами зовнішнього середовища.

Стратегічна мета – адаптувати учбовий процес до індивідуальних особливостей школярів, різного рівня вмісту навчання, умовам розвитку школи в цілому, шляхом введення в навчально-виховний процес нових методик навчання і виховання, діагностики рівня засвоєння знань, умінь і навиків, психологічної діагностики рівня актуального розвитку, створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу вчителя, комфортних умов для розвитку особи дитини.

Місія адаптивної моделі школи:

  • Забезпечити здобування основної і загальної (повної) середньої освіти кожному учневі на максимально можливому і якісному рівні відповідно до індивідуальних можливостей особи;

  • сприяти адаптації учня до умов життя, до реалій суспільного розвитку, задовольнити освітні потреби учнів, батьків, регіону.

Загальним завданням діяльності при адаптивній моделі школи ми рахуємо досягнення рівня інформованості і функціональної грамотності, створення умов для повноцінного розвитку особи дитини, його самореалізації.

Соціально – педагогічні завдання, що вирішуються в рамках даної проблеми:

  • створення умов для задоволення освітніх потреб дитини;

  • надання дитині реальних можливостей самоствердження в найбільш значимих для нього сферах життєдіяльності, де в максимальній мірі розкриваються його здібності і можливості формування в школі емоційного поля взаємин, що забезпечують пошану до особи дитини (на рівні "вчитель - учень", "учень - учень", "вчитель - вчитель", "учень - батьки", "вчитель - батьки").

Концепція навчання учня, в основі якої:

  • опанування школярів культури ціннісних орієнтацій, взаємин, спілкування;

  • соціальна адаптація учнів в реальному житті;

  • психологічна корекція, зняття труднощів навчання, спілкування, взаємин в процесі учбової діяльності.

Принципи навчання і виховання . У основу організації життєдіяльності адаптивної школи ми кладемо наступні принципи:

  1. Принцип особового підходу. Згідно з сучасними уявленнями, його основними сторонами є:

    • цінність особи, що полягає в самоцінності дитини;

    • унікальності особи, що полягає у визнанні індивідуальності кожного дитини;

    • пріоритет особового розвитку, коли навчання виступає не як самоціль, а як засіб розвитку особи кожного індивідуума;

    • суб'єктивність навчально-виховного процесу, орієнтація на внутрішню мотивацію навчання і свободу вибору дитиною сфер віддачі сил в організації шкільного життя;

    • самореалізація – розкриття і розвиток природних можливостей, завдатків, здібностей, потреб і схильностей;

    • соціалізація – усвідомлення і освоєння людиною сучасних культурних цінностей, знань, форм побутового, економічного, соціального, духовного життя; адаптація до правил, що існують в суспільстві, і норм життя;

    • індивідуалізація – розвиток і продуктивно – творче індивідуально – неповторного потенціалу особи.

  2. ^ Принцип реальності передбачає тісну координацію цілей і напрямів виховання і вчення з об'єктивними тенденціями розвитку життя суспільства, розвитку в якостей, що вчаться, які дозволяють їй успішно адаптуватися до труднощів і протиріч сучасного життя. В зв'язку з цим особливого значення набувають виховання правової і політичної культури особи на основі знання сучасного законодавчого процесу, державного пристрою суспільства, конституційних прав, свобод і обов’язків.

  3. Принцип гуманності, передбачає

  • створення в школі атмосфери турботи про здоров'я і благополуччя, пошана честі і гідності особи дитини, педагога;

  • формування в школі дієвої альтернативи тим тенденціям розвитку сучасної цивілізації в цілому і українського суспільства зокрема, які руйнують людську особу (обстановка нетерпимості, насильства, екстремізм, жорстокість, грубість, хамство, несправедливість у відносинах між особами народами, націями);

  • розвиток таких цінностей і пріоритетів, як збереження і розвиток життя на Землі, розумне відношення до природних багатств ;

  • формування людських взаємин на основі дружелюбності, доброзичливості, національної згоди, співпраці, взаємної допомоги, турботи і відповідальності, справедливості, правдивості, чесності, сумлінності, порядності;

4. ^ Принцип демократичності, що передбачає організацію всієї шкільної діяльності на основі підходів, протилежних до авторитарності, бюрократії, з одного боку, і анархічній вседозволеності – з іншою, реалізується в системі навчання і виховання через:

  • розробку системи локальних актів, що визначають вміст, цілі, по певних напрямах діяльності в школі;

  • створення відношення в колективі, на основі взаємної пошани прав і свобод вчителів, учнів, батьків;

  • розробка і впровадження в школі учнівського самоврядування, кодексів, статутів і правил поведінки, що встановлюють взаємну відповідальність членів колективу в здійсненні особистих прав і свобод;

  • розвиток колективних початків управління і самоврядування школою з рівноправною участю педагогів, батьків, учнів; поступова передача повноважень адміністрації і педагогічного колективу дитячому колективу в роботі по організації життя школи, класу;

  • розвиток громадської ініціативи, набуття практичного досвіду участі в сучасних демократичних процесах.

5. Принцип науковості, що передбачає:

  • розвиток в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння місця і ролі людини в світі, в суспільстві;

  • створення ефективної системи науково – методичного інформування педагогів, постійного підвищення рівня їх наукової ерудиції і культури, професійної компетенції.

6. ^ Принцип природосообразності передбачає, що воно ґрунтується на науковому розумінні взаємозв'язку природних і соціокультурних процесів; що учнів вчать і виховують згідно їх статі, зросту, формують у них відповідальність за розвиток самих себе.

7. ^ Принцип ефективності соціальної взаємодії передбачає формування навиків соціальної адаптації, самореалізації.

Модельне уявлення адаптивної школи. Ми бачимо школу як масову середню загальноосвітню установу, що забезпечує ефективний фізичний розвиток дитяти, з профільними класами на 3 рівні, що володіє своєю системою виховання гуманістичного типа, з мережею кружків і секцій в другу зміну, що дозволяє школяру знайти собі заняття тут за своїми інтересами.

Ми вважаємо, що випускник нашої школи повинен володіти наступними якостями


Напрями

Критерії

^ Початкова школа (1-4 клас)

Основна школа (5-9 клас)

Старша школа(10-11 клас)

Громадянські якості

- знання своїх прав і обов'язків;

- відповідальність перед сім'єю і школою;

- усвідомленість своїх вчинків;

- патріотизм;

- любов до правди.

- знання своїх прав і обов'язків;

- любов до рідного міста, республіки;

- любов до природи, охорона її;

- пошана до традицій народу;

- мати свою думку, уміти приймати рішення, незалежність переконань.

- знання своїх прав і обов'язків, уміння їх відстоювати;

- активна цивільна позиція;

- уміння орієнтуватись в суспільно-політичному житті країни;

- принциповість;

- патріотизм;

- виховання національної самосвідомості.

Етичні якості

- поняття честі,

- достоїнства;

- витримка;

- уміння жити в колективі;

- взаєморозуміння і взаємовиручка.

- доброта;

- милосердя;

- взаємовиручка;

- чесність;

- порядність;

- розуміння іншої людини;

- пошана до старших;

- здоровий спосіб життя;

- шанобливе відношення до чужої праці;

- гуманізм;

- любов до школи;

- обов'язковість.

- гуманізм;

- чесність;

- безкорисливість;

- справедливість;

- працьовитість;

- самоповага;

- порядність;

- доброзичливість.

Інтелектуальні здібності

- сформований запас знань, вмінь і навиків;

- використання знань, умінь і навиків на практиці;

- розуміння, що навчання – це праця.

- прагнення до пізнання;

- розширення свого кругозору;

- уміння аналізувати;

- самостійність мислення;

- допитливість;

- здібність до самоосвіти.

- ерудованість;

- уміння застосовувати знання в житті;

- володіння новими інформаційними технологіями;

- творчий підхід до справи;

- самокритичність;

- здібність до самовдосконалення.

Загальна культура

- залучення до цінностей свого народу, традиціям, звичаям;

- відчуття прекрасне;

- зовнішній охайний вигляд.

- культура поведінки;

- придбання навиків етикету;

- залучення до художніх цінностей;

- знання норм моралі;

- шанобливе відношення до минулого.

- володіння нормами моралі і культурної поведінки;

- знання загальнолюдських цінностей;

- культура спілкування;

- культура розумової праці.


1   2   3

Схожі:

Закон України «Про освіту» iconПосадові обов'язки
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», Конвенцію про права дитини, інші законодавчі І нормативно-правові...
Закон України «Про освіту» iconПосадові обов'язки
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...
Закон України «Про освіту» iconПосадові обов'язки вчителя біології
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...
Закон України «Про освіту» iconПосадові обов'язки вчителя хімії
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...
Закон України «Про освіту» iconПосадові обов'язки вчителя фізики, інформатики
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...
Закон України «Про освіту» iconУчителя  мови, літератури, історії, вчителя початкових класів
Закон України «Про освіту», Закон України «Про загальну середню освіту», інші законодавчі й нормативно-правові акти та документи...
Закон України «Про освіту» iconЗакон України "Про дошкільну освіту"
Законодавство України про дошкільну освіту базується на Конституції України І складається із Закону України "Про освіту", цього Закону,...
Закон України «Про освіту» iconЗакон України "Про освіту". Закон України «Про професійно-технічну освіту»
Опрацювання нормативно-правових документів щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, програми для професійно-технічних навчальних...
Закон України «Про освіту» iconЗакон иукра ї н и «Про позашкільну освіту» м. Київ 22 червня 2000...
Законодавство України про позашкільну освіту базується на Конституції України І складається із Закону України "Про освіту", цього...
Закон України «Про освіту» iconЗразок плану самоосвітньої роботи вчителя
Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи. Національна доктрина розвитку освіти. Закон 'Про освіту" Закон "Про загальну...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка