Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року.




Скачати 111.71 Kb.
НазваДержавний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року.
Дата конвертації08.03.2013
Розмір111.71 Kb.
ТипДержавний стандарт
uchni.com.ua > Право > Державний стандарт
Організація навчально- виховного процесу , щодо якості початкової освіти відповідно до вимог нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», «Державний стандарт загальної середньої освіти – зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні» [9, ст. 30]. 
Державний стандарт базової і повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи ДС) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. У цьому документі  Україна вперше  задекларувала  гарантії  досягнення освіченості  учениць і учнів основної та старшої школи.
Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні   вимоги   до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, виконання яких є обов’язковим для всіх навчальних закладів,  що надають загальну середню освіту.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом з початковою є фундаментом  загальноосвітньої  підготовки, формує в учнів готовність до вибору й реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому щаблі є єдиним для  всіх  учнів; особистісно орієнтований підхід здійснюють через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей, а також через факультативні курси.
У старшій школі навчання зазвичай є профільним. Через це зміст освіти й вимоги до його засвоєння  диференціюють за трьома рівнями: обов’язкові результати  навчання,  визначені  Державним стандартом; профільний рівень, зміст якого визначають програми, затверджені  МОН;  академічний рівень,  за програмами якого вивчають дисципліни, тісно пов’язані з профільними   предметами (наприклад, фізика в хіміко-біологічному профілі), а також здійснюють загальноосвітню підготовку учнів,  які не визначилися щодо напряму спеціалізації. Базовий навчальний  план основної і старшої школи охоплює дві складові: інваріантну та варіативну.
Інваріантна складова передбачає дотримання всіма навчальними закладами,  що надають  загальну середню освіту, єдиних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Варіативна складова спрямована на забезпечення індивідуальної орієнтованості змісту освіти.
Усе це визначають на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи, що загалом створює передумови для всебічного розвитку особистості. Зміст базової й повної середньої освіти надає навчанню українознавчої спрямованості, сприяє індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності в старшій школі, запровадженню особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формуванню соціальної, комунікативної, комп’ютерної та іншої компетентності учнів.
У вимогах Державного стандарту наголошено на потребі формувати в дітей уміння та навички  здобувати  інформацію з різних джерел, засвоювати, доповнювати та оцінювати її.
Зміст освіти та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та учениць  у  Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях, а саме:

  • Освітня галузь «Мови і літератури»

  • Освітня галузь «Суспільствознавство»

  • Освітня галузь «Естетична культура»

  • Освітня галузь «Математика»

  • Освітня галузь «Природознавство»

  • Освітня галузь «Технології»

  • Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

Вони  є  органічним  продовженням відповідних освітніх галузей Державного стандарту  початкової  освіти. Зміст кожної освітньої галузі структуровано й реалізовано в системі відповідних навчальних предметів та курсів,  програми яких затверджує МОН. 
Зміст освіти та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і учениць у Державному стандарті подано у вигляді таблиць, які представляють:

  • зміст кожної галузі;

  • державні вимоги  до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (уміння та навички, які учні мають отримати протягом навчання).

Додержання вимог Державного стандарту загальної початкової освіти є обов’язковим для загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних та вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності [9, ст. 30].

Проект Концепції нової редакції Державного стандарту базової і повної загальної початкової освіти  (далі – ДСЗСО) ґрунтується на чинному законодавстві України щодо загальної початкової освіти.

Нова редакція ДСЗСО повинна враховувати результати впровадження першого варіанту стандарту, основні підходи, реалізовані у процесі підготовки нової редакції освітнього стандарту для початкової школи, а також досвід зарубіжних країн з формування змісту шкільної освіти. На відміну від чинного стандарту, який є фактично стандартом змісту загальної початкової освіти, нова його редакція має відповідати нормам Закону України "Про загальну середню освіту" і визначати не лише державні вимоги до освіченості учнів, але й зобов’язання держави щодо створення належних умов для їх досягнення.

На думку експертів, педагогічної і наукової громадськості, до основних недоліків першого варіанту освітнього стандарту слід віднести:

  • відсутність єдиного підходу до структурування характеристики змісту освіти в освітніх галузях, різний формат таких характеристик і рівень деталізації;

  • перевантаженість навчальним змістом окремих освітніх галузей з огляду на передбачену Базовим навчальним планом кількість годин на їх вивчення, що спричинило надмірну кількість предметів, в тому числі й одногодинних;

  • недостатнє відображення у змісті освіти його виховного потенціалу, націленості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої діяльності;

  • нечіткість і неконкретність у багатьох випадках формулювань вимог до освітніх результатів, що унеможливлює їх адекватне вимірювання й оцінювання; відсутність орієнтирів щодо стандартизації оцінювання цих результатів;

  • нераціональний розподіл навчальних годин між інваріантним і варіативним освітніми компонентами, особливо в старшій школі, що, з одного боку, спричиняє перевантаженість школярів, а з іншого, – не дає змоги повноцінно реалізувати ідею особистісно орієнтованого навчання, зокрема забезпечити його профільну спрямованість;

  • недостатня збалансованість питомої ваги гуманітарного, природничо-математичного і технологічного складників у змісті освіти.

Зазначені недоліки мають бути усунені в новій редакції освітнього стандарту.

^ Загальні положення

В умовах демократизації і розвитку громадянського суспільства, утвердження національної свідомості, інформатизації і глобалізації світу одним з основних завдань сучасної освіти є формування освіченої людини з інноваційним типом мислення, здатної до творчої перетворювальної діяльності в усіх сферах людського життя, глибоко морального, компетентного, креативно ініціативного, патріотично налаштованого громадянина України.

Відповідно до проголошених ООН глобальних Цілей Розвитку Тисячоліття пріоритетними освітніми завданнями найближчого десятиліття для України мають стати:

  • забезпечення якісної загальної середньої освіти з урахуванням освітніх потреб і здібностей кожної людини;

  • розбудова суспільства знань на основі формування потреби і здатності вчитися впродовж життя;

  • прилучення до національних цінностей українського народу як інтегрованого надбання багатовікових культур усіх етносів, що населяють Україну, основи громадянської єдності і національного згуртування;

  • формування функціональної освіченості учнів, життєствердного образу світу, здатності до багатогранного інтелектуального і духовного самовираження, стимулювання ініціативності і підприємливості;

  • надання пріоритетності особистісному розвитку, виявленню і підтримці різних видів обдарованості особистості.

Вихідною у розробленні оновленого варіанту освітнього стандарту має стати соціально-педагогічна модель випускника загальноосвітньої школи, яка відображає кінцеву мету загальної середньої освіти. В її основу, враховуючи тенденції розвитку освітніх процесів у розвинених країнах світу, слід покласти систему цінностей освіти і компетентностей, які визначають здатність особистості успішно діяти у відповідних життєвих і навчальних ситуаціях і нести відповідальність за такі дії. Адже характеристика сучасної освіченої людини не обмежується здобутими знаннями і сформованими вміннями і навичками. Невід’ємними ознаками її освіченості є переконання, світогляд, активна громадянська позиція особистості, що дають змогу інтегруватися в соціокультурне середовище, креативно реагувати на проблеми і виклики сучасності, усвідомлювати свою роль у суспільстві і світі.

Досягти такого освітнього результату можна на основі формування ключових і предметних (галузевих) компетентностей. Згідно з міжнародними домовленостями до ключових віднесено: уміння вчитися; спілкування державною, рідною та іноземними мовами; математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки;  інформатична; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька. Ураховуючи актуальність для успішного розвитку нашої держави проблеми здоров’я нації, до переліку зазначених ключових компетентностей слід додати ще одну – здоров’яформувальну. Усі вони мають комплексний характер і формуються на міжпредметній основі засобами кожної освітньої галузі. Їх структура і загальна стратегія формування мають бути розкриті у загальній частині стандарту з наступною конкретизацією у характеристиці кожної освітньої галузі.

^ Предметні (галузеві) компетентності відображають більш специфічні здатності учня ефективно діяти і виявляти бажання це робити, які стосуються змістової сфери конкретної освітньої галузі чи предмета. Зазначені компетентності описуються в термінах: знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення і оцінює. Сутність кожної з них і передбачуваний стандартом рівень сформованості докладно розкривається у вимогах до навчальних досягнень учнів.

Перегляд змісту освіти має здійснюватися передусім із урахуванням його необхідності й достатності для формування відповідних компетентностей з попереднім критичним аналізом і уточненням їх переліку (особливо предметних компетентностей), ураховуючи, що школа здійснює загальноосвітню, а не спеціальну підготовку учнів.

^ Це вимагає внесення відповідних змін до змісту інваріантного освітнього компонента. При цьому слід виходити передусім з того, що він має носити загальноосвітню, загальнокультурну, світоглядну спрямованість. Для нього характерним є високий ступінь узагальненості на рівні ідей, методів, закономірностей, підходів, принципів. Однією з пріоритетних його функцій має стати розвиток саме ключових компетентностей як необхідної основи успішної життєдіяльності індивіда в сучасному світі. Зміст освітніх галузей на цьому етапі здебільшого реалізується цілісно, без подрібнень на численні навчальні предмети і курси. Інваріантний освітній компонент є обов’язковим для реалізації у будь-якому навчальному закладі, що надає повну загальну середню освіту.

Структуру Державного стандарту початкової загальної освіти складають:

  • загальна частина (загальні положення);

  • Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів;

  • загальна характеристика інваріантної та варіативної складових змісту загальної початкової освіти;

  • державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів.

До стандарту також можуть бути включені вимоги до структури і змісту навчальних програм; умови реалізації вимог освітнього стандарту.

У загальній частині коротко розкриваються суть і функції державного освітнього стандарту, коментуються його особливості щодо структурування змісту за рівнями освіти, позначається цільова спрямованість освіти, зумовлена особистісно орієнтованим, компетентнісним і діяльнісним підходами, характеризуються ключові компетентності і загальні підходи до їх формування.

У розділі ^ Базовий навчальний план розкриваються його нормативні функції, подається розподіл навчального часу між інваріантним (за освітніми галузями) і варіативним компонентами, характеризуються особливості реалізації варіативного компонента в основній і старшій школі, зазначається гранично допустиме навчальне навантаження на учня відповідно до санітарно-гігієнічних норм, затверджених МОЗ України.

Матеріал розділу ^ Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів структурується за сімома освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; культура і мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров’я і фізична культура. Опис освітніх галузей здійснюється послідовно за ступенями школи – основна школа і старша школа. Характеристика галузі містить: формулювання загальної освітньої мети галузі, її функцій у системі загальноосвітньої підготовки школярів, розкриття її внеску у формування ключових компетентностей; завдання галузі (у розрізі кожного рівня освіти), компоненти галузі, її змістові лінії, характеристику освітнього змісту і державних вимог до освітніх результатів учнів стосовно кожної змістової лінії. Одним з визначальних принципів побудови змісту загальної середньої освіти є українознавче спрямування усіх освітніх галузей.

^ Опис змісту освітніх галузей подається укрупнено, без зайвої деталізації, яка є прерогативою навчальних програм. Вимоги ж до освітніх результатів, сформульовані в термінах предметних компетентностей (знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення й оцінює), навпаки, подаються з достатньою деталізацією і вичерпністю. Вони мають слугувати чітким орієнтиром для укладачів відповідних навчальних програм щодо обсягу і рівня навчального змісту, який слід представити в програмах, а також для розробників норм визначення й оцінювання навчальних досягнень школярів.

^ У стандарті не вказуються навчальні предмети, які реалізують освітню галузь. Натомість стандарт утверджує можливість різноваріантної реалізації освітніх галузей у різних системах навчальних предметів, інтегрованих курсів, програми яких укладаються і затверджуються в установленому порядку.

У розділі ^ Вимоги до структури і змісту навчальних програм розкривається сутність навчальної програми як нормативного документу, що конкретизує для кожного класу визначені стандартом результати навчання стосовно освітньої галузі або її складника, деталізує відповідний навчальний зміст, засобами якого ці результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення й оцінювання передбачених освітніх результатів. Стандарт визначає вимоги до структури і змісту навчальних програм, а також процедуру їх створення і затвердження.

Розділ ^ Умови реалізації вимог освітнього стандарту містить перелік основних вимог щодо фінансово-економічного, матеріально-технічного, навчально-методичного, інформаційного, кадрового забезпечення реалізації Державного стандарту загальної початкової освіти на загальнодержавному, регіональному, місцевому рівнях та на рівні загальноосвітнього навчального закладу.

Державний стандарт початкової загальної освіти виконує функцію інструменту модернізації освіти, як то:
• забезпечує створення єдиного освітнього простору;
• посилює регламентуючу роль школи в системі неперервної освіти;
• забезпечує еквівалентність здобуття початкової загальної освіти у різних формах;
• приводить зміст шкільної освіти у відповідність з потребами часу, завданнями розвитку країни;
• створює умови для диференційованого навчання тощо.

Позитивними ознаками проекту Стандарту є те, що:
• в ньому передбачено наступність змісту семи освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Мистецтво», «Математика», «Природознавство»,

, «Здоров’я і фізична культура»;
• задекларовано перехід до компетентісного підходу до формування змісту освіти та особистісно зорієнтованого навчального процесу;
• розробники зберегли чітке структурування, закладене в чинному Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, а саме: розділ «Загальні положення» складає цільовий блок, що визначає мету і завдання Державного стандарту в цілому та окремих його освітніх галузей; дається тлумачення головних вживаних у документі понять; удосконалено Базовий навчальний план;
• проект Стандарту складається з обов’язкового змісту освіти певної галузі знань та державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Також розробниками зроблено кроки, які, за умови їх практичного втілення, можуть сприятливо вплинути на оновлення змісту шкільної освіти.

Схожі:

Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconПорівняльний аналіз чинного та нового Державного стандарту базової...
У 2011 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconОсобистісно орієнтована освітня технологія
Відповідно до статті 31 Закону України Про загальну середню освіту” Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт
Цей Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти (далі Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconВитяг
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі — Державний стандарт) визначає вимоги до освіченості учнів І випускників...
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт початкової загальної освіти Згідно із Законом...
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717
Державний стандарт базової І повної середньої освіти (далі Державний стандарт чи дс) було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 року. iconДержавний стандарт базової І повної загальної середньої освіти // Освіта України. 2004. №5
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка