Методична розробка на тему: «Невмируща слава України»




Скачати 284.23 Kb.
НазваМетодична розробка на тему: «Невмируща слава України»
Сторінка1/3
Дата конвертації08.03.2013
Розмір284.23 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Право > Документы
  1   2   3


Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації
ДНЗ
«Звенигородський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів»


Н.М.Захарченко

Методична розробка на тему:

«Невмируща слава України»

Звенигородка 2012р.


Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації
ДНЗ
«Звенигородський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів»
Методична розробка на тему:


«Невмируща слава України»

Бібліотекар ІІ категорії Захарченко Ніна Миколаївна


Звенигородка – 2012р.

ЗМІСТ :
1. Анотація - ст.4

2. Вступ - ст.5

3. То рідної землі минула доля - ст.6

4. В серцях нащадків пам'ять не згасає - ст.16

5. Поезія років Великої Вітчизняної війни - ст.24

6. Бібліографія - ст.33

7. Додатки - ст.34
В Зв'язку з видаленням фотокомпозицій з матеріалу, сторінки не відповідають змісту!



Автор:


бібліотекар Захарченко Ніна Миколаївна Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів»


Упорядник:

заступник директора з НВихР Рябоненко Ольга Володимирівна Державного навчального закладу «Звенигородський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів»


Анотація:


Сучасний період державоутворення в Україні характеризується складними соціально-економічними, духовними та іншими процесами у суспільній свідомості, особливо серед молоді, набули поширення байдужість, цинізм, агресивність, неповажне ставлення до держави та соціальних інститутів. Подальший розвиток цих тенденцій висуває підвищені вимоги до свідомості, самосвідомості, мотивації та життєвих настанов молоді: учнів та студентів.

Автор у своїй методичній розробці частково вирішує проблему подальшого вдосконалення національно-патріотичного виховання.

Мета методичної розробки – формувати почуття патріотизму, національної самосвідомості, гордості за свій народ, за свою державу Україна.

Використані форми масових заходів дозволяє збагатити й поглибити в учнів знання з історичного минулого незалежної України.

Методична розробка призначена для проведення позаурочної виховної роботи з учнями.



«Патріотизм - це любов до

Батьківщини, почуття

відповідальності за її долю,

готовність і здатність служити

її інтересам та сприяння її

успіхам у сферах

внутрішнього

життя й на міжнародній

арені»

Політологічний

енциклопедичний

словник. Київ «Генеза»,

2004
«Патріотизм – це не тільки

коли людина любить свою

Батьківщину. А й коли вона

відчуває що Батьківщина

любить людину»

В.Крутов


Вступ
Із сивої давнини народна мудрість утверджує істину, що все починається з любові – до матері і батька, роду і народу, до рідної землі, мови, культури, до Вітчизни.

Система національно-патріотичного виховання ґрунтується на державній ідеології, славній історії народу, традиціях, прикладах мужності й вірності Україні, як у минулому, так і тепер.

Законодавчою базою національно-патріотичного виховання є Концепція національного виховання учнівської молоді, воєнна доктрина України, Закон України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу», Указ Президента «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва», вивчення 17 і 65 статей Конституції України про права і обов’язки громадян України та захист Вітчизни, національну й державну символіку.

Патріотизм – це надійний порятунок молоді від байдужості до подій в Україні національної меншовартості й неповноцінності.

Подвижництво й героїзм, велич і краса патріотичних учинків, справ, вияв потужних духовних сил людини є найвищим показником вірного служіння Батьківщині.

Концепція національного виховання вчить: виховувати потрібно на історичному матеріалі і рідною мовою.


«Наша дума, наша пісня,

Не вмре, не загине…

^ Он, де, люде, наша слава,

Слава України, -

Без золота, без каменю,

Без хитрої мови,

А головна та правдива,

Як Господа слово»

Т.Г.Шевченко

Сценарій «То рідної землі минула доля!»

(До Дня Незалежності України)


Бібліотекар :
Добрий день дорогі , шановні гості. Сьогодні ми зібралися з нагоди Дня Незалежності , як одна родина . українська за походженням , за своїми традиціями , звичаями , які вироблялись протягом багатьох століть і освячені віками. Ми любимо свою неньку – Україну з її неозорими золотистими полями , з її синьоводними ріками , густими лісами , з працелюбним , життєлюбним і волелюбним народом , з її труднощами і болями.

Ведучий :
Україно! Ти для мене – диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо , горда і щаслива,

З тебе дивуватися повік

Ради тебе перли в душі сію.

Ради тебе мислю і творю. – так щиросердно звертався до України Василь Симоненко , так і ми відчуваємо цю любов у думах і серцях своїх.
Ведучий :
Національною гордістю для нації , основою її культури є найбільший її скарб - мова.
Ведучий :
Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той , хто ним дорожить , як матір’ю , як колисковою, як добрим ім’ям своєї родини , - зможе осягти красу , велич , могутність Батьківщини.

( вірш В.Симоненка « Мова »)
Ведучий :
Україна ! Край наш рідний! Золота , чарівна сторона! Земля твоя рястом уквітчана, зелом закосичена. Від скіфів , від часів Київської Русі і Запорізької Січі бере витоки наша історія .
Ведучий :
Історія була жорстокою з Україною. Віками наш народ протистояв ворогам, віками виховував своє прагнення до свободи і незалежності , гартував свою силу і волю , щоб боронити рідну землю. Море крові пролили наші предки , щоб повернути втрачену державність і невмирущу славу Київської Русі.
Ведучий :
Україно моя ! Ти не символ , а доля.

Доля надто гірка , доля дуже солодка.

Смерть Івана Сірка , Каземат Полуботка,

Соловки і поразки Мазепи ,

І козацькі хрести на могилах в степу,

І стрілецькі тіла біля Бродів у полі,

Україно моя , ти не символ , а доля !
Ведучий :
В глибину століть сягає історія нашого народу , і чим більше минає часу , тим яскравіше ми її уявляємо.

(Звучить козацький марш)



Ведучий :
Символом волі та могутності і України було і є козацтво.

Де Дніпро наш котить хвилі ,

Рве стрімкі пороги ,

Там країна вся зелена ,

Славний край розлогий :

Там козацтво виростало ,

Слави , волі здобувало ,

Україно, Україно ,

Славний край козачий !
Бібліотекар :
Козацький рух в Україні був однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби з народом за політичну і державну незалежність. І тому , що ми , українці сьогодні є народом , нацією провідна роль належить козацтву , яке із століття в століття було єдиним форпостом , що пильно стояв на сторожі свободи , гідності і честі України. Недарма іноземці назвали Україну «Козацькою республікою », «Країною козаків », а українців козацькою нацією.
Ведучий :
Стоїть явір над водою , на воду схилився ,

Сидить козак у неволі , тяжко зажурився.
Ведучий :
Багато століть лунають над нашою землею пісні , які уславлюють козаків.

(Звучить пісня про козаків )

Ведучий :
Спогадаймо тяжкий час , лихую годину ,

Й тих , що вміли умирати за нашу Вкраїну.

Ведучий :
Прийшло двадцяте століття … Народ України пережив трагедію першої світової війни , ентузіазм початку української революції , розчарування і кров громадянської війни , трагедію Крутів і відродження Української Соборної держави.
Ведучий :
Впродовж віків історію держави

Творила нація в піснях і боротьбі

І зародилась в вогняній заграві

Священна ЗУНР , як доля на крилі,

Щоби у леті подолати злами ,

Щоб з горя сліз не було на щоці.

І сколихнулися серця народу

Проти свавілля , голоду й терпінь.

Знедолені , піднялись за свободу

Під сяйвом синьо – жовтих прапорів .

У сонці правди , злагоди і злуки

Соборність України люд зустрів
Ведучий :
22 січня 1919 року в Києві на Софіївському майдані було об’єднано всі українські землі в єдину Соборну українську державу.

Бібліотекар :
Крути вплилися в багатостраждальну історію України. Іх трагедія і нині озивається в серцях патріотів , учить мужності й самозречення в ім’я Батьківщини.

30 « мучнів українських » пішло у безсмертя. Юнаки – герої показали приклад мужності , відданості й незборимості духу.

Герої не вмирають . Вони живуть у пам’яті й справах наступних поколінь…

Ведучий :

І слава їх встає не мерши ,

Ятрить крізь відстані і час ,

Було їх триста… Триста перший –

І ти , і я , і кожен з нас
«Розіп’яті крути » І.Яворський
Розчахнуто січневий день

Гарматним пострілом навпроти

Останній відлік час веде ,

Та твердо став студентський спротив.

А кулемет січе затак ,

Плює свинцем оскаженіло.

Від сатанинських зарізяк

Вкраїнське сонце заніміло.

Їх перший бій. Останній бій.

І вечір був. І ранок плакав.

Скількох Оксанок і Марій

Зима вбере у чорне плаття !

Штиком штрика червона скрута ,

І ніч озветься смертним криком.

Розіп’яті ридають Крути ,

І Київ заголосить дико.

В жалобі квилий посвист вітру

Аскольда тінь зігнув неначе.

Той князь не в долю – в юних вірив ,

Лиш Україна гірко плаче.

…Сюди печаль свою несу ,

Шепчу молитву в ріднім слові

Не надмогильному хресту –

Козацькій славі в їхній крові !

Ведучий :
А ше в історії України була подія , яка складає основу , опорну точку нашої історії – це Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років.

(звучить пісня « Степом. Степом » слова Н. Негоди , музика А.Пашкевича)
Ведучий :
І ось війна , страшна то річ :

Чатує смерть і день і ніч.

Розриви бомб , вогонь і чад.

Стояв на смерть солдат…
Ведучий :
Жорстокою лавиною , вогненним смерчем війна двічі прокотилася над нашою Україною , знищуючи все живе , несучи смерть , руїни , ламаючи людські долі…
Ведучий :
Час притамовує біль. Та в пам’яті назавжди залишається тінь колишнього горя , втрат та радість Перемоги.
Бібліотекар:
Велику ціну заплатив наш народ за Перемогу. Серед них наші земляки Герої Радянського Союзу : Гончарук В.А., Любарський Н.Я., Попович Г.Д., Склар Г.М., Стеблівський О.М. Із 8 мільйонів загиблих , серед яких – 2,5 мільйони на фронтах війни та 5,5 мільйонів цивільних жертв. Понад 700 міст і місте -чок , 28 тисяч сіл було знищено фашистськими загарбниками , зруйноване і пограбоване народне господарство.

Ми не можемо забути тих героїв , які боронячи свою землю назавжди прихилились до неї грудьми , хто залишився живим і через роки проніс у серці рану завдану роками війни.
Ведучий :
Священна пам'ять в спадок нам дана ,

Вона вогонь незгасний запалила.

Там де солдатська вирита могила ,

Де громом прокотилася війна…

Не владний час війни зітерти слід ,

І вдячна пам'ять вічно буде жити ,

Як кров бійця , живі палають квіти ,

На тлі печальних мармурових плит.
Ведучий :
Не тільки на рідній землі гинули наші солдати. Майже 10 років тривала війна в Афганістані .У постійній тривозі жили батьки і матері тих юнаків , яких називали « афганцями » .Стільки їх полягло на чужій землі ! Стільки людських трагедій!
Ведучий :
Ти – вічний біль , Афганістан ,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибиких ран

В борні жорстокій

І не злічити сліз матерів , дружин , дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Ведучий :
Молоді люди йшли в те пекло не за орденами і медалями. Вони свято вірили , що несуть визволення поневоленому народу , виконуючи свій інтернаціональний обов’язок . Минають роки , а пам'ять вперто повертає усих назад у ті роки…
«В.Суворову » А.Пожарський
Минають дні , ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану – навіки ,

В душі чомусь не замовкає.

Я повернувся з тих завій ,

Але тривожать сни , як рани ,

Що ми ведемо смертний бій ,

І що товариш все ще з нами.

Гірський , суворий перевал ,

Розщелина …Важке каміння …

Товариш мій від кулі впав ,

І смерть нагадує про тління.

Живу. Валерія – нема.

Немає сина , брата , друга.

І тиша скрикує німа ,

І не стихає в серці туга.

Я там , ще й досі на війні ,

Обличчя згадую знайомі

І з другом бачуся у сні.

І кличу все його додому…
Бібліотекар:
Через цю безглузду війну пройшли майже 700 тисяч солдат і серед них 30% були українці. Звання Героя Радянського Союзу було присвоєно сімдесят двом військовослужбовцям , з них 12 українців .15 тисяч вояків загинуло у радянсько – афганській війні. Серед них воїни – афганці Звенигородки та Звенигородського району: Коновал Віктор, Хамко Василь , Кравченко Валерій , Титаренко Олег.
Ведучий :
Знову цвітуть білим цвітом

Пишно – зелені сади

Жаль , що краси неземної

Вже не побачать вони

Смерть їх безжально забрала ,

В землі сховала сирій.

Голови низько схиляєм

Пам’яті їхній святій.

Ведучий :
Україна – країна трагедій і краси , країна , де найбільше люблять волю і найменше знали її. Країна гарячої любові до народу і довгої вікової героїчної боротьби за волю…
Бібліотекар :
Настав довгожданий час 16 липня 1990 року . Верховна Рада Української республіки прийняла важливий документ – Декларацію про державний суверінітет України. Декларація стала першим кроком до незалежності нашої держави , відчутним рушієм у боротьбі за волю.

24 серпня 1991 року назавжди залишився пам’ятним днем. У цей день проголошено Акт про незалежність України. Акт проголошення незалежності і завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі , до створення своєї суверенної держави.

Україна здобула волю і незалежність . Перед усім світом постала держава з давньою славною історією , оригінальною культурою , зі своїми символами , мовою , чесним та працьовитим народом.
Ведучий :
Соборна Україна – нині Незалежна ,

Як квітка синьо – жовта розцвіла

І не згубилася людська кров безмежна

До України – неньки і її буття ,

Що упродовж віків нам мрію дарувала

Й снагу іти до вільного життя.
« Україні » І.Яворський
Україно моя барвінкова ,

Переконаний твердо в однім ,

Що мені усміхнулася доля

Народитись під небом твоїм.

Вірний цьому святому куточку ,

Де сади – не сади – вишняки !

Мережкову вкраїнську сорочку

Одягну у далекі шляхи .

І пройду по твоїх росянистих

Незабутніх козацьких степах ,

Де Чумацький возами повиснув ,

Де сам день чебрецями пропах.

Від Дніпра і Південного Бугу

Дотикає нас подих століть.

Де кришили шаблями наругу ,

Там віднині свобода стоїть.

А як прийде остання хвилина

За Вкраїну ще раз помолюсь

Золотими житами відлину ,

І барвінком густим простелюсь.
Ведучий :
Народе мій ! Ти пережив немало

Страшних , буремних лихоліть!

Щоб не страждали в рабстві Роксолани ,

Щоб за синами не тужили мами , -

Солдат на варті миру і добра стоїть.
Ведучий :
Пізнавати історію України , її велич і могутність допомагає українська пісня…
« Пісні » В. Рильський.
Коли пісні мойого краю

Звучать у рідних голосах –

Мені здається , що збираю

Цілющі трави я в лугах.

В піснях і труд , і даль походу ,

І жаль і усміх і любов.

І гнів великого народу ,

І за народ пролита кров.

В піснях дівоча світла туга

І вільний помах косаря.

В них юність виникає друга ,

Висока світиться зоря.
(звучить українська пісня ) далі - всі учасники виконують « Гімн України »

«Ми, ті що презріли смерть

Вітчизни ми солдати!»

І.Нехода
«Війна - діло жорстоке… Ми назвали її

Великою, тому що великою була наша

мужність і великий гнів. Ми назвали її

Вітчизняною, тому що захищали свою

Вітчизну – найдорожче, що в нас є. Ми

назвали її священною, тому що нічого

святішого, ніж боротьба за свободу

Батьківщини, людство не знало. Ми

назвали її народною, тому що весь

радянський народ піднявся на боротьбу.»

Олексій Федоров, двічі Герой

Радянського Союзу, командир

партизанського з’єднання.

  1   2   3

Схожі:

Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconМетодична розробка уроків та вимоги до неї
Методична розробка це посібник, що розкриває форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології...
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconУроку патріотизму на тему: «Ще не вмерла України І слава, І воля…»
На виконання наказу головного управління освіти І науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14. 08. 2012
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconТема програми
Методична розробка бінарного уроку з професії: електрозварник на автоматичних І напіватоматичних машинах
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconМетодична розробка
Нові інформаційні технології у викладанні спецпредметів з професії Оператор комп’ютерного набору”
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» icon"…І оживе добра слава, слава України"
«Великі українці», в якому в десятку славетних людей увійшов герой україни в. М. Чорновіл, ім'я якого носить наша школа. Школярі...
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconПрограмні засоби загального призначення
Методична розробка інтегрованого уроку англійської мови та інформатики, проведеного в 4 (8) класі
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconМетодична розробка
Мета: вивчити на уроці будову малокаліберної гвинтівки, прийоми її розборки І зборки, чищення І змазування гвинтівки, виховувати...
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconЛ. В. Грабовенська Методичні вказівки
Дана методична розробка допоможе студентам закріпити на практиці теоретичні знання з наступних розділів
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconАнкета (соціальний стан) Бог створив світ
Методична розробка з відкритого виховного заходу "Ми не забудемо І вам забути не дамо"
Методична розробка на тему: «Невмируща слава України» iconМетодична розробка
Квк для електрозварників під гаслом : “Тендер на проведення електрозварювальних робіт між двома приватними підприємствами ”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка