Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції




Скачати 332.62 Kb.
НазваМетодичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції
Сторінка1/2
Дата конвертації10.03.2013
Розмір332.62 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
uchni.com.ua > Психологія > Методичні рекомендації
  1   2
ПСИХОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДЛЯ ПРОХОДЖЕННЯ ПСИХОЛОГО-МЕДИКО -ПЕДАГОГІЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами ДНЗ та ШДС при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції.

Діяльність ПМПК надає різноманітні види допомоги дітям з порушеннями в розвитку та їхнім батькам, виконуючи роль інформаційно-консультативного і корекційно - розвиваючого центру. Провідною функцією консультацій залишається діагностична. Вона має свої особливості і свою мету. Це не просто клінічний діагноз, з яким дитина приходить до консультації, а психолого-педагогічне вивчення дитини на основі різнобічного обстеження: медичного, пси­хологічного, логопедичного, педагогічного і встановлення особливого психолого-педагогічного діагнозу, метою якого є визначення можли­востей навчання і розвитку дитини з тими чи іншими психофізични­ми порушеннями та найоптимальніших умов їх реалізації.

Сьогодні стає актуальним так зване раннє втручання, коли діти групи ризику виявляються від народження і вже протягом перших років життя отримують медичну і психолого-педагогічну корекційно - розвиваючу допомогу колективу фахівців. У цих умовах незрівнянно зростає ефективність корекційного впливу: у багатьох дітей вдається домогтися високого рівня компенсації психофізичних порушень, а то й попередити їх розвиток. У зв'язку з цим особливу увагу фахівці ПМПК приділяють саме ранньому виявленню дітей з порушеннями в розвитку. За останні роки ви­разною стала тенденція до збільшення кількості дітей дошкільно­го віку серед тих, які пройшли обстеження в ПМПК - їх близько половини (2005 р. - 42,5 тис; 2006 р. - 51,5; 2007 р. - 47,6). До­шкільники - найбільш перспективна вікова група дітей у плані позитивних оптимістичних прогнозів щодо подолання недоліків їхнього розвитку, профілактики дезадаптації дітей шкільного віку, здешевлення спеціальної освіти в цілому. Вивчаючи дитину в психолого-медико-педагогічній консультації, беруть до уваги результати попереднього психологічного її обстежен­ня, проведеного практичними психологами протягом певного часу в умовах навчального закладу. Це дає можливість уникнути помилок у визначенні рівня інтелектуального розвитку дитини.

Треба також відзначити, що при заключній оцінці результатів обстеження дітей, що мають ті або інші відхилення в психічному розвитку, у першу чергу важливо враховувати психологам не вікові норми, а якісні своєрідності, обумовлені структурою дефекту.

^ Найбільш значимими діагностичними показниками є:

1. Емоційна реакція дитини на обстеження (адекватність поведінки ).

При обстеженні спостерігається кілька варіантів поведінки дітей. В одних випадках це хвилювання, настороженість, в інших - плач, небажання вступати в контакт, надмірне збудження, іноді з агресивними проявами; ще є варіант - неадекватна веселість, фамільярність із дорослими. .Аналіз цих спостережень у сукупності з іншими дозволить зробити більше точними висновки про психічний стан дитини. Найбільш природною реакцією є хвилювання в незвичних умовах консиліуму. Насторожують байдужність, безпричинний сміх, недотримання дистанції, що є показником нерозуміння ситуації при низькому розумовому розвитку. Увагу повинно привернути й гіперзбудливість дітей.

^ 2.Розуміння інструкції й мети завдання, характер інструкції (вербальна, невербальна). Здатність зберігати інструк­цію до кінця роботи.

Для дітей з нормальним розумовим розвитком, не страждаючим зниженням слуху, сенсорною алалією , досить усної інструкції. При цьому діти здатні втримувати її до кінця роботи.

^ Дітям розумово відсталим необхідна інструкція у вигляді показу того, що треба робити. У більш важких випадках тільки виконання експериментатором завдання допомагає дитині зрозуміти, що від нього потрібно. Інструкція в процесі виконання завдання губиться, тому необхідно контролювати діяльність таких дітей.

Для дітей із затримкою психічного розвитку

більше ефективної є невербальна інструкція. Дуже багато випадків втрати інструкції в процесі виконання завдання через підвищену відволікаємість, імпульсивність, неорганізованість.

^ 3. Характер діяльності:

наявність та стійкість інтересу до завдання; цілеспрямованість та активність; способи діяльності (адекватність, раціональність) - діє методом проб і помилок, методом зорового співвіднесення, на основі подання; навички самоконтролю;

використання допомоги, види й міра допомоги;

вольові зусилля.

У дітей з нормальним розумовим розвитком можуть бути елементи несформованої діяльності: не цілеспрямованість, низький рівень самоконтролю, надмірна відволікаємість швидке пересичення роботою. Але ці недоліки при відповідних заняттях коригуються у звичайних умовах класу. Допомога ефективна.

Для дітей розумово відсталих характерне недорозвинення пізнавальних інтересів. Саме тому, а також через нерозуміння змісту завдання діти не проявляють виражених адекватних емоційних реакцій. Увагу може привернути (ненадовго) яскравий, звучний предмет, але не саме завдання. Відзначається порушення цілеспрямованості діяльності, відхід від початого правильного виконання до дій, не пов'язаним із завданням. Можливі неадекватні дії (силові прийоми, розкидання й т.п.). Для цих дітей характерно швидке настання стану пересичення. Вони мають потребу в постійній активізації, спонуканні до дій. Відсутність навичок самоконтролю вимагає покрокового, поетапного контролю з боку дорослих. Допомога використається недостатньо. У цих дітей низький рівень навченості, що особливо проявляється при переносі придбаної навички на аналогічне завдання.

У дітей із затримкою психічного розвитку також спостерігається зниження пізнавальної активності. Їхні розумові операції недостатньо сформовані, їм важкі узагальнення й абстрагування ознак предметів. Слабко розвинена довільна регуляція діяльності, відсутні навички самоконтролю. Але попри все це в цих дітей значно вище потенційні можливості. У порівнянні з розумово відсталими вони краще використають допомогу, здійснюють перенос показаного способу дії на аналогічне завдання. Для них часом буває досить лише організуючої допомоги.

^ 4. Здатність переносу показаного способу дії на аналогічне завдання.

Діти з нормальним розумовим розвитком показують високу навченість при виконанні аналогічних завдань.

^ Діти розумово відсталі погано використають допомогу, випробовують ті ж труднощі в аналогічних завданнях.

Діти із затримкою психічного розвитку використають допомогу й здійснюють перенос на аналогічні завдання.

^ 5. Критичність оцінки результатів своєї роботи.

Діти з нормальним розумовим розвитком розуміють свої успіхи й невдачі.

Розумово відсталі діти некритичні до результатів своєї роботи. Вони не розуміють того, що не виконали завдання, а тому не засмучуються.

У дітей із затримкою психічного розвитку емоційні реакції на ситуації успіху й невдачі більше адекватні, чим у розумово відсталих.

^ 6. Стан моторики.

У розумово відсталих дітей відзначається некоординованість, незручність рухів. Їм важко стояти, стрибати по черзі то на одній, то на іншій нозі, виконувати за завданням різні рухи руками. Особливо страждає дрібна моторика пальців рук. Спостерігається захоплення предметів (паличок, картинок) всією долонею, а не пальцями.

У дітей із затримкою психічного розвитку недорозвинення моторики відзначається рідше, ніж у розумово відсталих.

^ Обстеження фізичного розвитку, пізнавальної діяльності, мовленнєвих особливостей, емоційно-соціальної поведінки дитини 1,5 років (18 місяців), 2-х років Нормативи розвитку дитини 1,5 років (18 місяців) Малюк 1,5 років (18 місяців) повинен: - активно пересувати речі поперед себе;

- досить швидко ходити: проходити по прямій та похилій доріжці шириною 10-15см; - впевнено залізати на високі предмети; злізати з допомогою дорослих; переступати через мотузку, палицю; - кликати дорослого, коли виникають труднощі; - цікавитися процедурою їжі; - тримати чашку за ручку, пити з неї, робити спробу їсти ложкою; - самостійно сідати за стіл і виходити з-за столу; - дякувати за їжу; - уважно спостерігати за виконанням дорослими гігієнічних процедур і деякі з них імітувати; - знати призначення носовичка, серветки, гребінця; - виконувати прохання дорослого (шукати, знаходити і приносити те, що просять);

- радіти своєму відображенню у дзеркалі, посміхатися до нього та гратися з ним;

- після показу дорослого наслідувати його прості дії, приносити знайомі предмети; - спілкуватися з дорослими, використовуючи різні засоби і прийоми;

- диференціювати поняття «можна» і «не можна», «хороший» і «поганий», «гарний» і «негарний»; - хапаючи кубик, відкривати руки залежно від величини об'єкта; - хапати однією рукою 2 кубики, або брати одночасно двома руками три кубики; - ставити один кубик на інший; - простягати руку з іграшкою дорослому, відпускати її; - розрізняти предмети за формою, величиною;

- розрізняти різну тональність голосу вимог дорослих; - нанизувати 3-4 кільця на

стрижень; - розрізняти 3-4 кольори (жовтий, червоний, зелений); - будувати

«доріжку», «стілець», «листок» із цеглинок; - розрізняти поняття «великий» і

«малий»; - диференціювати поняття «багато» - «мало»;

- мати словниковий запас з 40 слів (це аморфні слова, які мають ситуативний характер); - уміти розрізняти на слух «Що саме?», впізнавати знайомі іграшки;

- виконувати прості дії з предметами й іграшками (покачай, нагодуй, візьми, пожалій, поклади); - звуконаслідувати знайомі предмети (тварини) - собачка, півник, курочка, машина, киця...;

- орієнтуватися у просторовому розміщенні предметів, розуміти«на», «під», «біля»; - відрізняти реальні речі від їх зображення; - слухати оповідання, казки;

- на прохання дорослого та самостійно повторювати одну й ту саму дію («ладусі», «сорока-ворона»)

^ Нормативи розвитку дитини 2-х років

Дитина 2-х років повинна:

  • впевнено володіти основними рухами;

  • швидко, цілеспрямовано ходити, обминаючи 2—3 предмети по прямій та по

похилій доріжці;

  • переступати через перешкоди;

  • ходити з іншою дитиною по прямій, тримаючись за руки;

  • ставати півколом та один за одним у колоні;

  • пролізати в обруч;

- залізати з допомогою дорослих на драбину;

  • підніматися на горбочки;

  • кидати м'ячик однією і двома руками;

  • котити м'яч іншій дитині;

  • піднімати руки вгору, вперед, ховати за спину; плескати в долоні, стискувати і розпрямляти пальці;

  • добре присідати, тримаючись за опору;

  • брати активну участь у ігрових справах та рухливих іграх;

  • самостійно їсти улюблену страву;

  • користуватися серветкою, милом, рушником, гребінчиком;

  • прагнути виглядати охайно (надавати перевагу чистому, намагатися усунути ознаки забруднення);

  • не мочити штанців, пишатися цим;

  • уникати речей, досвід взаємодії з якими в минулому пов'язувався з негативними переживаннями;

- уміти протягом тривалого часу спостерігати за діями рідних, знайомих, чужих людей;

  • обирати за власним бажанням об'єкт для наслідування;

  • усвідомлювати свою відокремленість від дорослого, багато чого робити самостійно;

- знати свою статеву належність, радіти їй, відрізняти себе від представника іншої статі;

- описувати дії, які виконує, використовувати займенники «я», «моє», «ти»;

^ Нормативи розвитку дитини 3 років

Дитина 3 років повинна:

Мати уявлення про здоровий спосіб життя; спостерігати за його проявами у найближчому та віддаленому оточенні; відчува­ти радість від власного м'язового напруження, своєї рухливості, вправності, доброго самопочуття.

Володіти руховими уміннями та навичками:

- ходити змінюючи напрям та обходячи предмети;

- переступати через перешкоди, з обруча в обруч, з цеглинки на цеглинку;

- бігати по доріжці з предметами й іграшками в середньому та повільному темпі;

- повзати по доріжці між двома лініями, імітуючи тварин (як жучок, собачка, киця, ведмедик);

- лазити по похилій дошці та драбині;

- котити, кидати м'ячик однією рукою (лівою і правою) надальність, через мотузку на рівні грудей та вище голови, попадати в ціль, ловити м'яч з відстані;

- перестрибувати через лінію, палицю, через дві паралельні лінії на відстані 10-30 см;

- стрибати в довжину з місця та зістрибувати з предметів за­ввишки 10-15 см;

- володіти гнучкістю тулуба (вправо, вліво, вперед, сторони), рухати одночасно руками і ногами.

*Орієнтуватися у можливостях власного організму; знати свою статеву належність, називати її, мати уявлення про відповід­ні їй особливості поведінки та правила догляду за тілом, волоссям, одягом.

*Володіти основними навичками культурної поведінки під час споживання їжі, догляду за ігровим куточком житла, зовніш­ністю, одягом і тілом; намагатися бути самостійним і акуратним, пишатися цим. Заявляти: «Я сам».

*Орієнтуватися в ознаках нездужання, повідомити доросло­му про нездужання, показати місця локалізації болю, співчувати
болю інших людей.

*Позитивно ставитись до загартувальних та більшості гігієніч­них процедур, усвідомлюючи їх значущість для здоров'я.

*Диференціювати «своїх» та «чужих», поводитися розкуто у присутності «своїх», стримано - серед останніх.

*Володіти найпростішими формами культурного звернення до навколишніх людей; знати як підтримати спілкування та спіль­ну діяльність з дорослими та однолітками.

*Орієнтуватися в просторі та навколишньому житті; спостері­гати за предметами, об'єктами природи, людьми, за собою у дзер­калі, фіксувати увагу на одиничній властивості об'єкта довкілля.

*Орієнтуватися у часі (теперішньому, минулому, майбутньо­му). Використовувати поняття: день, ранок, ніч. Пригадувати дещо з того, що трапилось з дитиною «давно».

*Знати скільки років виповнилось.

*Розрізнювати контрастні стани погоди та співвідносити з відповідними малюнками (світить сонце, дме вітер, падає сніг , іде дощ).

*Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. (Коли на небі хмари - то буде дощ).

*Орієнтуватися у просторі. (Розуміти поняття: над, під, за, біля, низько, високо, угору, вниз, тут, там).

*Усвідомлювати частини тіла та обличчя. Уміти показувати їх на собі, ляльці, знаходити частини тіла у тварин.

*Збирати пірамідку з 5-7 кілець (в порядку зменшення розміру кілець). Складати розбірну мотрійку (відерце, кубики) з 4-5 частин; будувати вежу з 5-7 кубиків; нанизувати намисто на поворозку.

*Розрізнювати 8-9 кольорів (червоний, синій,

зелений, жов­тий, білий, чорний, фіолетовий, оранжевий, сірий).

*Розрізнювати і співвідносити геометричні форми, співвідносити: куля, піраміда, куб, овал.

*Диференціювати поняття: «великий-малий»; «товстий-тонкий»; «легкий- важкий».

*Розрізнювати людей за різними ознаками: «високі-низькі»;«товсті-тонкі»; «діти-дорослі-старі».

*Диференціювати поняття: «один-багато-два»; «багато-мало»; «стільки ж, скільки у мене»; «порівну».

*Рахувати предмети, об'єкти, людей - (один-два-три).

*Узагальнювати родові поняття: «Посуд», «Меблі», «Іграш­ки». Використовувати об'єднуючі слова. Знати призначення посу­ду, одягу, транспорту, телефону, телевізора, плити.

*Називати тварин та їх дитинчат.

*Виконувати прості доручення та інструкції, діяти згідно з ними.

*Вміти ставити запитання «Що це?», «Де?» та розуміти їх.

*Розуміти назви предметів, іграшок, тварин, їх дитинчат та впізнавати їх на малюнках.

*Розуміти призначення предметів побуту.

*Називати знайомі дії на малюнках.

*Розуміти предмети за їх призначенням «Кому що потрібно?»,«Хто що їсть?».

*Усвідомлювати питання: «Де?», Дуди?», «На чому?»,«Кому?», «У кого?», «Звідки?». Уміти на них відповідати.

*Використовувати прості прийменники: «на», «під», «за»,

*Звуконаслідувати тварин та їх дитинчат.

*Вимовляти правильно, чітко всі голосні (а, о, у, є, й, і) звуки та приголосні (б, п, м, н, т, д, к, г, х, ф, в, с, з) звуки.

*Промовляти слова в різному темпі (швидко, повільно) з різною силою голосу (тихо, тихіше, голосно, голосніше), чітко, не «ковтати» склади та закінчення.

*Утворювати прості речення з 2-3 і навіть з 4-х слів.

*Розуміти зміст простої казочки («Ріпка», «Козенята і вовк»,«Колобок», «Курочка Ряба»).

*Вміти слухати невеличкі музичні твори, емоційно відгукува­тися на них.

*Розрізнювати звуки за висотою (як кричить великий песик і малий; хто співає - мама-пташка чи пташенятко).

*Впізнавати знайому пісню або мелодію, розуміти про що або про кого співають. Вміти підспівувати дорослим окремі слова, склади, фрази.

*Співати без напруги, природним голосом.

*Вміти ходити і бігати під музику: в одному напрямі за дорос­лим, робити коло, виконувати різні рухи з атрибутами (іграшками, прапорцями, брязкальцями, хустинками).

*Виконувати прості танцювальні рухи: плескати в долоні, тупоті­ти ногами, хитатися з ноги на ногу, кружитися на но­сочках, виставляти по черзі ноги, повертати кистями рук.

*Вміти починати і закінчувати рухи разом з музикою.

^ ОБСТЕЖЕННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ.

Досліджують: адекватність поведінки, особливості контакту, наявність інтересу до співпраці з дорослим, особливості предмет­но-практичних дій, працездатності, здатність зосереджуватись, аналізувати предмети, виділяти суттєві ознаки, окремі частини, установлювати схоже і відмінне, узагальнювати, здійснювати кла­сифікацію, переносити вміння в нові пізнавальні ситуації; міру самостійності, здатність міркувати, встановлювати причинно-на­слідкові зв'язки, робити умовиводи, стан емоційно-вольової сфе­ри, особливості формування особистості.

^ Пропонуємо зразок записів результатів психологічного

обсте­ження

Поведінка:

- адекватні ситуації;

  • психомоторна розгальмованість;

- особливості поведінки: пожвавлення, розкутість, зацікав­леність або незадоволення;

- дисциплінованість, нервова врівноваженість, стриманість, володіння культурними навичками.

Особливості контакту:

  • змістовний, встановлюється легко, невимушено;

  • змістовний, встановлюється поступово, характеризується скутістю, сором'язливістю, потребує заохочення;

  • формальний, встановлюється легко, невимушено.
    Інтерес до співпраці з дорослим:

  • виразний, стійкий, такий, що стимулює діяльність;

  • епізодичний, поверховий, не стимулює діяльність;

  • відсутність інтересу аж до відмови від виконання завдання.
    Предметно - практичні дії:

- самостійні, адекватні, практичні дії, яким передують розу­мові, виявлення пошукової активності;

  • нерішучі, стимульовані, адекватні практичні дії, яким пере­дують розумові;

  • діють імпульсивне, не радячись з дорослим;

  • нерішучі практичні дії, нерегульовані розумовими;

  • імпульсивні, неусвідомлені дії (маніпулювання дидактичним матеріалом).

Темп та працездатність:

  • рівномірна працездатність протягом усього дослідження;

  • нерівномірний темп з проявами імпульсивності дії при збере­женні працездатності;

  • працездатність нерівномірна, з елементами астенії;

  • рівномірно повільний темп, пов'язаний з перевагою гальму­вання над збудженням;

  • рівномірно швидкий темп, пов'язаний з перевагою збуджен­ня над гальмуванням.

Здатність зосереджуватись:

  • концентрація уваги: стійка чи швидко виснажується;

  • швидка втомлюваність, падіння працездатності при невели­кому навантаженні;

  • повільність входження в роботу.

Ці відомості отримуються у процесі спілкування з дитиною, спостереження за її діяльністю: під час виконання діагностичних завдань, зокрема, спеціальних, спрямованих на обстеження влас­тивостей уваги.

^ Аналізування предметів:

  • судження логічні, правильні, свідомо відрізняє суттєві озна­ки від несуттєвих;

  • виявлено недостатній рівень процесів узагальнення і абстра­гування;

окремі непослідовні судження чи помилкові рішення (напри­клад, при астенічному стані).

^ Встановлення схожого і відмінного

- сформованість здатності до аналітико-синтетичної діяльності

Узагальнення:

- задовільно володіє поняттями чи орієнтується на зовнішні, несуттєві ознаки;

- недостатність рівня узагальнень

^ Здійснення класифікації:

  • рівень доступності узагальнень (сформованість узагальнень на елементарному рівні, труднощі під час об'єднання складніших груп).

^ Перенесення вміння в нові пізнавальні ситуації - здатність до актуалізації знань під час розв'язання аналогічних завдань.

Міра самостійності та характер необхідної допомоги:

  • сформованість уміння дитини самостійно виконати те, що вона вже виконала з допомогою дорослих;

  • вміння використати допомогу у процесі виконання завдання.

^ Здатність міркувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки: стійкість чи нестійкість мислення, «зісковзування» суд­жень на шлях випадкових асоціацій (чи наявна можливість вип­равлення помилок і подальша діяльність без них).

Умовиводи:

- правильність суджень чи неспроможність з'ясувати основ­ний зміст навіть простих сюжетних малюнків;

- наявність труднощів у розумінні внутрішніх смислових зв'язків, особливо прихованих;

- можливість самостійної розповіді.

Деякі прояви рис особистості:

  • затримка у сформованості пізнавальної діяльності і реакцій поведінки. ---можливі прояви психічного інфантилізму;

  • обмеженість інтересів, невміння спостерігати;

  • млявість, боязкість, плаксивість, схильність скаржитися на товаришів, постійне звертання по допомогу;

  • надмірна збудливість - бурхливі реакції на зауваження; пос­тійні конфлікти з товаришами, бійки, що закінчуються сльозами і повною знесиленістю;

  • критичність - здатність адекватно реагувати на критичні за­уваження і заперечення з боку інших осіб. ( За результатами спос­тереження).


ПЕРЕЛІК
  1   2

Схожі:

Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconЗдоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій
Надсилаємо для практичного використання в роботі методичні рекомендації «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconІ. Основні підсумки діяльності відділу освіти за 2013 рік
Для покращення охоплення дітей дошкільною освітою при школах відкрито групи короткотривалого перебування дітей старшого дошкільного...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconАнкета для опитування вихователів днз
Просимо Вас відповісти на запитання анкети. Опитування не є перевіркою Вашої діяльності. Його мета – збір та узагальнення інформації...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconМетодичні рекомендації для керівників днз
Днз є однією з найважливіших  функцій управління. Теорія  практика  управління  розглядають планування  як  визначення  змісту І...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconПлан роботи відділу освіти Миколаївської райдержадміністрації на 2013 рік затверджую
Для покращення охоплення дітей дошкільною освітою при школах відкрито групи короткотривалого перебування дітей старшого дошкільного...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconТрудове навчання у підготовчому та 1-3 класах носить загальнотрудовий,...
Добір змісту трудового навчання для допоміжної школи здійснюється щонайперше на основі принципів: достатності (необхідності) для...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconМетодичні рекомендації для батьків як основна складова дитячих журналів...
Оноко О. О. Методические рекомендации для родителей как основная составляющая детских журналов для дошкольного возраста (на примере...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconІгри з піском як інтерактивний метод розвитку комунікативно-мовленнєвої...
У посібнику представлене теоретичне обґрунтування проблеми формування комунікативно-мовленнєвої компетентності дітей дошкільного...
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconНайперші завдання родинного виховання дітей дошкільного віку
Забезпечити фізичне та психічне здоров’я дітей, своєчасно звертатись за допомогою до фахівців у разі потреби його корекції
Методичні рекомендації призначені для практичного використання психологами днз та шдс при обстеженні дітей дошкільного віку для комплексної оцінки психологічного розвитку дитини та подальшого визначення місця корекції iconІнститут інноваційних технологій І змісту освіти
Міністерства освіти І науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації "Про організовану І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка