План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка




Скачати 449.65 Kb.
НазваПлан. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка
Сторінка3/3
Дата конвертації09.05.2013
Розмір449.65 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Психологія > Документы
1   2   3
^

Чарівне слово.


Повторення простих тверджень дозволяє подолати емоційне напруження.

Ось наприклад:

- зараз я почуваю себе краще;

- я можу повністю розслабитися, а потім швидко зібратися;

- я можу керувати своїми внутрішніми почуттями;

- я подолаю напругу будь-коли, якщо забажаю;

- життя досить швидкоплинне, щоб витрачати його на хвилювання.

Придумайте свої особисті твердження. Вони повинні бути коротенькими і позитивними. Дуже важливим є повторення. Повторюйте їх щодня по кілька разів. Спробуйте використовувати різні твердження, зупиніться на тих які вам найбільше допомагають.

^ Другий засіб.

Ваші позитивні якості.

Складіть перелік ваших безперечно позитивних якостей.

Наприклад:

- Я хороший товариш;

- Я досяг деяких успіхів у навчанні;

- Я допомагаю оточуючим.

- Я визнаю свої помилки.

- Я досить приваблива людина.

- Я талановита людина.

- Я намагаюсь жити в моральній чистоті й бути добрим до людей.

- Я став краще розуміти себе.

Напишіть цей перелік на аркуші паперу і завжди беріть його з собою. Коли ви почуваєте себе невпевнено, відкрийте аркуш та сконцентруйте увагу на своїх сильних якостях. Ще краще, якщо є можливість розповісти собі це вголос. Це значно посилить вашу впевненість у собі.

^ Третій засіб.

Приймати самого себе.

Приймати себе – це підтримувати, виявляти турботу та відкрито цінувати ту людину, якою ви є. Треба завжди дарувати любов собі, це обов’язково принесе позитивні наслідки.

Зупиніться на хвилину і подумайте про те, що ви повинні подобатися і собі теж. Скажіть уголос або подумайте: “Я турбуюся про себе, моє щастя дуже важливе для мене. Я хочу підтримати себе і зробити все якнайкраще. Я хочу для себе по-справжньому гарного життя. Я завжди можу собі допомогти.”

Почуття особистісної підтримки посилиться, якщо ви обіймете себе або просто стиснете руки, ніби підтверджуючи цим слова.

І ще один момент, на який хотілося б звернути увагу.

Чи багато людині потрібно для щастя? “Я народився – і цього достатньо”, - так вважав Альберт Ейнштейн. Але багатьом з нас треба більше. Інколи так багато, що щастя стає примарним. Ми ставимося до себе так, як ставляться до нас наші батьки. Якщо дитина відчуває, що любов батька і матері не безкорисна і дарується як нагорода за зразкову поведінку та успіхи у навчанні, то з часом вона і сама стає стосовно себе на позицію батьків Тоді “успіх і оплески” стають єдиною основою для самоповаги і любові до себе. І життя перетворюється на постійну боротьбу за те, щоб її досягнення визнали люди, суспільство. Проте повага і любов потрібні кожному, а не тільки відміннику та суперлюдині.

Є багато засобів, які дають змогу досягти внутрішньої рівноваги, не відчувати дискомфорту, не переживати стресових ситуацій, треба лише почати працювати над собою.

Для початку пропоную тест “Удосконалення”

Кожній людині хотілося б бачити себе та інших у чомусь досконалішими. Із психологічних якостей найчастіше потрібні зазначені далі в таблиці.

1. Уявіть, що у вас з’явилась унікальна можливість розвинути в собі будь-яку з цих якостей, але тільки одну. Обведіть її номер у лівій частині таблиці (собі).

2. Уявіть, що стало можливим розвинути будь-яку з цих якостей в інших людях, також лише одну. Що б ви хотіли додати навколишнім у першу чергу? позначте праворуч (іншим), дотримуючись початкової нумерації.

3. На перетині – найхарактерніший для вас тип психологічного вдосконалення. Наприклад: собі – 4 (сила волі), іншим – 6 (упевненість); ключова буква – А.

А – стати твердішим разом з усіма (зробити світ сильнішим).

Б – утвердитися самому в м’якшому оточенні.

В – пом’якшити свою вдачу, допомагаючи утвердитися іншим.

Г – стати м’якшим разом з усіма (зробити світ добрішим).



Витримка

1

А

Б

Б

А

Б

А

Доброзичливість

2

В

Г

Г

В

Г

В

Щирість

3

В

Г

Г

В

Г

В

Сила волі

4

А

Б

Б

А

Б

А

Співчуття

5

В

Г

Г

В

Г

В

Упевненість

6

А

Б

Б

А

Б

А







1

2

3

4

5

6


^ Сучасний підліток-школяр.

При всій важливості спілкування із ровесниками, вчителями та батьками все ж основу соціальної ситуації розвитку сучасного підлітка складає та проста і очевидна обставина, що він – школяр. Головна суспільна вимога до підлітка – заволодіти певною сумою знань, умінь та навичок, без якої неможлива його подальша участь в житті суспільства. Ця вимога, включена в більш широкий контекст культурної традиції з високою цінністю освіти взагалі, робить проблему навчання, навчальних досягнень, успішності, яка дуже важлива в цьому віці.

Спід успішності, який часто спостерігається в середніх класах школи може бути породженим самими різними причинами від незначних пробілів у знаннях, викликаних пропуском занять, чи зниження працездатності, зв’язаної з перебудовою організму. Встановити істинну причину невстигання в цьому віці часто буває дуже важко і це потребує участі професійного психолога. Якщо невстигання у дітей молодшого шкільного віку (не пов’язане якими-небудь органічними порушеннями) може бути в більшості випадків переможена в ході поглиблених занять з педагогом, причому підвищення встигання звичайно призводить і до покращення спілкування дитини з товаришами, підвищення його самооцінки, емоційного благополуччя і т.п., то в підлітковому віці все ніби міняється місцями. Не можна, “витягуючи” успішність, вирішити всі інші особисті проблеми підлітка, а можна зробити тільки навпаки.

Найбільш масовою причиною поганого засвоєння знань в середніх класах школи є відсутність адекватної мотивації навчання, чи просто, небажання вчитися. Якщо немає бажання вчитися, ніяка допомога, ніякі додаткові заняття не принесуть користі. Однак створення адекватної мотивації навчання у підлітків, особливо тоді, коли підліток вже загубив інтерес до навчання, - дуже важка справа, яка потребує тонкої психологічної інструментовки, індивідуального підходу до кожного підлітка.

З точки зору психологів, без глибокої впевненості в перспективності кожного підлітка, в принциповій можливості розвитку його здібностей, всій його особистості праця з ним, в тому числі психологічна, не може бути успішною. самим безпосереднім чином це відноситься і до проблеми навчання, успішності.

Другою по частоті згадування причиною складності в навчанні підлітки називають складність навчальної програми, окремих предметів. Старші підлітки вказують на цю причину рідше, ніж молодші.

Нарешті, третьою по значенню причиною, на думку підлітків, є професійна некомпетентність педагогів, які “не вміють пояснити”, “зразу ставлять двійки”, “кричать, тому зразу забуваєш все, що знаєш” і т.п. Кількість подібних виказувань виявилась максимальною у VIII класі.

Якщо порівняти ці виказування підлітків з виказуваннями їх вчителів про причини складностей в навчанні, то ми бачимо, що вчителі також рахують, що у всьому винні підлітки, притримуючись таким чином явно “звинувачуючої” позиції, свого роду “презумпції невинності”: школярі “без відповідальні”, “недобросовісні”, “ліниві”. В якості другої причини вони вказують на погану допомогу батьків, які не бажають і не вміють примусити дітей вчитися та пояснити їм завдання. На третьому місці йдуть складності програми.

Нарешті, батьки провідною причиною труднощів в навчанні рахують “недоступність програми”, “високі вимоги школи” і лише потім – здібності своїх дітей.

Ще одна важлива проблема, пов’язана із сферою навчання сучасних підлітків, стоїть у повному ігноруванні пізнавальної мотивації. Зупинимося на цьому детальніше.

Почнемо з того, що переживання по поводу навчання займають у молодших підлітків перше по значенню місце, а в старших – в VII класі – друге, а у VIII – п’яте. Іншими словами, ці переживання дуже важливі для підлітків. Але які ці переживання? Як показали досліди, переважна їх більшість пов’язана із шкільними відмітками – радість від хороших оцінок, сум – від поганих. Число відповідних виказувань становить від 88,7% в IV класі до 63,3% в VIII. Переживання підлітків, які зв’язані з пізнанням, відкриттям нового в ряді інших переживань займають останнє місце, а вчителями й зовсім не фіксуються як скільки-небудь значиме для підлітків. Чи потрібно говорити про те велике значення, яке має розвиток пізнавальної мотивації не тільки для формування повноцінної навчальної та пізнавальної діяльності, але й для становлення всієї особистості людини. Разом з тим для сучасної ситуації характерне зміщення акцентів з пізнавальної діяльності (успішності, оцінки і т.д.). Внаслідок цього відбувається нерозвинутість інтересу до самого процесу пізнання, надзвичайно важливого для продуктивного розвитку особистості підлітка.
^ Шкільний психолог і підліток: специфічність відносин.

Для молодшого школяра працюючий в школі психолог виступає найчастіше як ще один вчитель, взагалі дорослий, який може (має право) щось спитати, дати завдання і т. д. і т. п. Молодший школяр по суті ще не виступає безпосереднім заказником в системі шкільної психологічної служби; його потреби в психологічній допомозі опосередковуються вчителями, батьками, адміністрацією школи. Старший школяр, навпаки, прямо і безпосередньо звертається до психолога, як дорослий до дорослого, за допомогою, порадою. Цей перехід відбувається в середніх класах школи і представляє собою важливий момент в розвитку системи відносин між учнями і шкільним психологом. Проміжковою формою, характерною для підлітків, є групове звертання до психолога, коли, наприклад, приходять дві-три товаришки порадитись по якійсь спільній справі чи кожна по своїй, але хочуть “розмовляти” тільки всі разом. Треба сказати, що якщо проблема індивідуальної консультації достатньо добре відпрацьована в спеціальній літературі, то питання про такі “групові” консультації з підлітками не відпрацьоване зовсім. Справа в тому, що така форма звертання характерна для роботи психолога в школі і не зустрічається, скажемо, в спеціалізованих підліткових кабінетах при клініках, диспансерах чи міських консультаціях.

З точки зору психологів, в системі шкільної психологічної служби продуктивною є тальки глибоко добровільна зі сторони учня форма його спілкування та роботи з психологом. Це не означає, однак, що психолог проявляти активності в привертанні підлітків до корисних видів такої роботи. Важливим аргументом агітації служить сама поява в школі кабінету шкільної психологічної служби, де будь-який учень може знайти для себе потрібну книгу із психології, головоломку, простий тест, а найголовніше – самого психолога, до якого можна звернутися з будь-яким проханням чи просто порозмовляти. Не менше значення, як показує досвід, має поступово (часто досить повільно) виникаюча “громадська думка” в середовищі самих підлітків, для формування якої інколи буває корисніше допомогти якомусь одному школяреві, ніж провести масове і шумне, але безсмислове і некорисне з психологічної точки зору мироприємство.

Що ж відноситься до роботи з підлітком поза та незалежно від його особистого запиту (як це можливо із молодшими школярами), то форми такої роботи можуть бути використані тільки у виключних випадках. Я відмічаю цей момент тому, що досить часто адміністрація школи, вчителі та батьки звертаються до психолога з проханням терміново зайнятися якимось підлітком, у якого складні відносини із дорослими і який, звичайно в цій ситуації, не має найменшого бажання спілкуватися із ще одним дорослим – психологом. Форсування подій в такому випадку не призводить ні до чого доброго. Психолог спочатку повинен підготувати грунт до спілкування з підлітком, що часто буває дуже важко.

Досвід практичної роботи показує також, що психологічна корекція, різного виду розвиваючі програми найбільш ефективно реалізуються в групових формах роботи з підлітками, що пояснюється не тільки широко доказаною сьогодні продуктивністю цих форм психологічної роботи взагалі, але і тою особливою роллю, яку має спілкування із ровесниками в цьому віці. Важливість групових форм роботи не виключає можливості і в багатьох випадках необхідності проведення індивідуальної роботи з окремим учнем і, звичайно, не знімає принципу індивідуального підходу до кожного підлітка в процесі групової роботи.
^ Бачити в учневі особистість.

Створення коледжу як навчального закладу нового типу зумовлене закономірностями розвитку освіти в Україні на сучасному етапі. Одним із головних напрямів діяльності колежу є вдосконалення рівня навчально-виховного процесу щодо формування оптимально-сприятливих умов для самореалізації особистості, різнобічного розвитку учнів, демократизація шкільного життя, перехід до інтенсивної технології управління, раціональне використання можливостей нових економічних, соціальних і організаційних факторів, створення умов для реалізації здібностей кожним членом колективу з врахуванням його схильності, підготовки, індивідуальних особливостей.

Особисто орієнтований підхід до освіти створює умови, за яких позиція педагога полягає у гуманізмі, як меті і цінності, в неутилітарності його ставлення не лише до учня, а й до самого себе, в тому, щоб кожен вихованець поважав особисту гідність і гідність інших.

Особистісно орієнтоване навчання і виховання будується у формі співпраці вчителя з учнями, коли вони потрапляють у рівноправні умови: учень має змогу виявити самостійність думки, незалежність, здатність до вибору власної позиції. Забезпечується орієнтація на виявлення власних моделей учіння школяра, притаманних саме для його способів пізнавальної діяльності. Це досягається у процесі переорієнтації навчально-виховного процесу на активні методи навчання та виховання, залучення вчителів та учнів до пошуково-дослідницької діяльності, діагностики і педагогічної прогностики, засобами передбачення результатів педагогічного впливу, проектування розвитку особистості учнів:

  • вчитель вводить учнів у різноманітні педагогічні ситуації (вибору, співпереживання, гарантованого успіху, авансової довіри, творчості тощо). Ці ситуації мають відповідати певним віковим особливостям учня, наприклад, потребі у неформальному дружньому спілкуванні. Вони з самого початку ставлять перед учнем зрозумілі та посильні вимоги. Це зумовлює необхідність у багатоваріантності, гнучкості форм. організації різних видів діяльності: індивідуальна, парна, групова, колективна;

  • активно впроваджуються особистісно-орієнтоване спілкування (контакт з учителем, утвердження людської гідності, підтримання в учня бажання долучатися до світу людської культури, гармонізація “хочу” і “можу”);

  • створюються умови для реалізації своєю людяності, індивідуальності і неповторності;

  • спрямовується орієнтація на виявлення власних моделей учіння школяра, тобто найефективніших для нього способів пізнання діяльності. Це передбачає варіативність змісту, методів і форм навчання;

  • культивуються діалогічні форми навчально-виховної взаємодії вчителя з учнями як домінуючого виду навчально-виховного спілкування, які спонукають до обміну думками, враженнями.

Особистісно-орієнтований підхід у навчання та вихованні здійснюється найбільш ефективно, якщо:

  • в кожному учневі вчитель бачить особистість;

  • педагог спирається на емоційну сферу дитини, розвиває її гуманістичні почуття;

Проектування навчально-виховної роботи, яка передбачає створення розвивальної взаємодії вчителя – виховання як системи компонентами якої є:

  • психолого-педагогічна діагностика інтелектуального, фізичного, психологічного й духовного розвитку особистості учня;

  • постановка педагогічних завдань, коригування існуючих планів;

  • організація (самоорганізація) діяльності вихованців;

  • дослідження динаміки рівнів соціальної активності учнів;

  • аналіз і прогнозування виховних ситуацій міжсуб’єктної взаємодії на індивідуальному та груповому рівнях.

В центрі уваги – не якийсь середній учень, а кожен школяр, як особистість у своїй унікальності. Змінюється сам підхід: не від педагогічних впливів на учня, а від самого учня, який вибірково ставиться до цих впливів.

Визнання учня головною діючою фігурою всього навчально-виховного процесу є початком особистісно-орієнтованого навчання.

Але, щоб зробити учня дійсним суб’єктом навчально-виховного процесу, необхідно змінити всю технологію цього процесу.

Побудова навчання за інтегрованим типом відповідає завданням особистісно-орієнованого навчання, оскільки дає змогу виявити основні типи ставлення учні до навколишнього світу, який виступає для нього цілісно, багатосторонньо та динамічно.

Література:


  1. Д. В. Колесов, И. Ф. Мягков «Учителю о психологии и физиологии подростка». Москва «Просвещение» 1986 г.

  2. «Рабочая книга школьного психолога» Редакция И. В. Дубровиной. Москва «Просвещение» 1991 г.

  3. Газета “Шкільний світ”.

№ 23, грудень 1999 р.

№ 18, вересень 1998 р.

  1. Л. М. Проколієнок, Д. Ф. Ніколенко “Сімейне виховання. Підлітки”. Київ “Радянська школа” 1985 р.

  2. Вікова психологія. Київ “Радянська школа” 1986 р.

  3. Психологічна наука, вчитель, учень.

  4. Бордяєв “Класний керівник”. Москва “Педагогическая литература”.

  5. Педагогіка школи.

  6. Журнал “Початкова школа”.

№ 12, грудень 1999 р.

№ 2, лютий 1997 р.

№ 2, 1993 р.

№ 3, березень 1997 р.

№ 9, вересень 1997 р.

  1. Альберт Миханов “Драматическая педагогика”. Москва “Педагогика” 1986 г.

  2. “Трудные судьбы подростков – кто виноват?” Москва Педагогическая литература» 1991 г.

  3. Культура поведінки і спілкування людей. Івано-Франківськ, 1992 р.



1   2   3

Схожі:

План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПлан. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового...
Підвищення рівня освіченості І матеріального стану членів нашого суспільства розширило можливості розвитку І задоволення духовних...
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПлан. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового...
Підвищення рівня освіченості І матеріального стану членів нашого суспільства розширило можливості розвитку І задоволення духовних...
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПлан проведення засідань батьківського університету для батьків учнів 1 – 4 класів
Особливості психологічного розвитку молодшого підліткового віку.      Психолог школи 
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПлан Вступ Об’єктивні ознаки розбою 1 Об’єкт та предмет розбою Об’єктивна...
Зниження рівня життя багатьох громадян нашої країни призвели до загострення кримінологічної ситуації в цілому, зокрема, до зростання...
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПсихологічні особливості І формування особистості в підлітковому віці
Біологічні І соціальні фактори в психічному розвитку І формуванні особистості підлітка
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconЗаставнівська районна державна адміністрація відділ освіти нака з
Головного управління освіти І науки Чернівецької обласної державної адміністрації №689 від 15. 12. 2011р. «Про підсумки проведення...
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconОсновні психологічні причини низької успішності школярів, психолого-педагогічні...
В основі проблеми неуспішності учнів лежить не одна причина, а декілька, які досить часто діють у комплексі
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconФормування ситуації успіху в умовах соціальної адаптації
Характер сучасного життя відзначається швидкими змінами. Цей процес зумовлюється як особливістю сучасного історичного стану розвитку...
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПлан проведення наукових та науково-технічних заходів в 2008 р. Горлівським...
Оптимізація навчального процесу в школі й у вузі; Психолого-педагогічні проблеми навчання та виховання; Актуальні проблеми психології...
План. І. Психологічні І соціально-педагогічні проблеми підліткового віку: а об’єктивні основи соціальної ситуації розвитку підлітка iconПлан роботи мо класних керівників бобовищенської зош 1-111 ступенів на 2013-2014 навчальний рік
Стислий аналіз соціально-педагогічної ситуації розвитку учнів та роботи мо в попередньому навчальному році
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка