Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14




Скачати 148.79 Kb.
НазваЗагальноосвітня школа І-ІІІ ст №14
Дата конвертації12.06.2013
Розмір148.79 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Психологія > Документы
skip to: page content | links on this page | site navigation | footer (site information)

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14


| написати листа | написати листа директору



навчальна робота виховна робота соціально-психологічна служба програма "Здоров'я"

методична робота | семестрово-блочно-залікова система | олімпіади | ман |

родинне виховання | гуртки | дитячі організації | учнівське самоврядування | екологічний клуб "Гармонія" | досягнення |

порадничок для батьків | сімейне виховання | самоорганізація дитини | сімейні конфлікти | снід | суіцид | сім'я і здоров'я

опис програми | мета і завдання | структура | методичне забезпечення | досягення 2003-2004рр. | досягення 2004-2005 рр. |

subglobal5 link | subglobal5 link | subglobal5 link | subglobal5 link | subglobal5 link | subglobal5 link | subglobal5 link

subglobal6 link | subglobal6 link | subglobal6 link | subglobal6 link | subglobal6 link | subglobal6 link | subglobal6 link

subglobal7 link | subglobal7 link | subglobal7 link | subglobal7 link | subglobal7 link | subglobal7 link | subglobal7 link

subglobal8 link | subglobal8 link | subglobal8 link | subglobal8 link | subglobal8 link | subglobal8 link | subglobal8 link



реклама школи / символіка школи / історія школи /
^
СУІЦИД
 
 
 

Надто часто ми сприймаємо як належне цей величезний дар — жит­тя. Дорослі повинні прищеплювати благоговійне ставлення до чуда жит­тя, прищеплювати почуття відповідальності за своє життя. Тоді менше буде самознищувальної поведінки. Ми не цінуємо те, що маємо, і плаче­мо за тим, що втратили. Щастя жити — величезне благо. Потрібно щодня дякувати за щастя жити, тоді відчуємо радість від життя і неприємні «дрібниці життя» дійсно стануть дрібними. Вдячність за життя допомагає стати добрішими, щедрішими, благороднішими.

Суїцид як внутрішній нерозв'язаний конфлікт
КАРБ. Наше життя — це т е, що ми про нього думаємо.

Марк Аврелій

То, може, варто змінити думки, коли обставини залишаються не­змінними? Майже всі люди в той чи інший час думають про самогубство, як спосіб розв'язання глибокого конфлікту. Кожну хвилину хтось чинить спробу самогубства.

В Україні самогубства починаються з 5-7 років. Тому про способи попередження цього страшного лиха повинна знати кожна людина, особ­ливо та, яка працює з дітьми та молоддю. В цілому по Україні за рік 80-90 дітей до 15 років добровільно ідуть із життя. А від 15 до 20 років чис­ло самогубств загрозливо зростає, отож ця група належить до найбільш вразливих. Але статистика мертва, а життя кожної дитини дорогоцінне. І спасти це життя, прийти на допомогу у страшну хвилину може кожна людина, яка навчиться розпізнавати ознаки безповоротного рішення.

Кожне людське життя унікальне, особливе і варте збереження.
Педагоги мають запитати себе
Що я змогла / зміг зробити, щоб врятувати його?
Що я можу зробити, щоб попередити це страшне лихо?
Отже, що освітяни можуть зробити для попередження суїцидів серед дітей та молоді?
Що можна зробити для попередження самогубства?
Більше дає той, хто вчасно дає

I. Варто обговорювати проблему самогубства з підлітками та мо­лоддю. Існує упередження / міф, що відкрите обговорення цього запи­тання приводить до появи ідей суїциду в головах молоді, якщо їх там не було, і може штовхнути їх до самогубства. Але це не так. Якраз навпаки. Кращим способом профілактики суїциду є просвітні програми для молоді та батьків (при спеціальному опитуванні про це сказало 70% підлітків). І освітяни могли б звернути увагу суспільства на необхідність спрямувати спільні зусилля на серйозну боротьбу з цією проблемою.

II. Потрібно навчитись розпізнавати суїцидальні ознаки.

Ось найважливіші з ознак суїциду:

1) Суїцидальна спроба. До кожної такої спроби потрібно ставитись дуже серйозно, якою б смішною і легковажною вона не здавалась. За ста­тистикою 12% людей, які вдалися до самогубства, обов'язково повторять її і досягнуть бажаного.

Окрім того, серед молоді парасуїцид є звичним способом розв'язання конфліктів (в Україні серед молоді на одне вчинене самогуб­ство припадає 100 спроб). Але вже після першої спроби можна залиши­тись калікою на все життя.

Ці погрози можуть бути словесними : «Ви пошкодуєте, коли я вас покину», «Я не хочу більше жити», «Я завдаю стільки клопотів. Я не хо­чу більше бути для вас проблемою». Можуть бути несловесними: людина мириться з усіма, залагоджує свої конфлікти, дарує улюблені речі.

Краще перебільшити суїцидальну погрозу, аніж потім картати себе, що хтось загинув / загинула і через ваше невтручання.

2) Ситуаційні та сімейні фактори. Це різноманітні стреси, кризові обставини. Особливо варто виділити смерть улюбленої людини. І це не обов'язково можуть бути тільки рідні. Підлітки трагічно переживають смерть подруги чи друга: суїцид їм здається способом поєднання з тим, кого любили і хто назавжди пішов або своєрідною покарою за уявні чи справжні дії, які вони вчинили небіжчикові.

Глибокий психотравмуючий вплив на дітей має розлучення батьків та сімейні конфлікти, Якщо вони перевершують можливості захисних сил дитини, викликають відчай, неусвідомлене почуття провини, безпо­мічність, то все це і призводить до суїцидальної реакції на глибокий вну­трішній конфлікт.

Від емоційного клімату в сім'ї теж залежить схильність дитини до самознищення. Так, коли батьки були пригнічені та думали про самогуб­ство, то підлітки чинили суїцид. Зводять рахунки з життям діти, яких у сім'ї роблять «відповідальними» за всі негаразди інших членів, на них виливали негативні емоції всі члени родини.

3)Емоційні переживання та порушення поведінки. Будь-який раптовий особистісний конфлікт, депресія, постійна тривога та смуток є одним з основних показників можливості суїциду. Діти та підлітки в та­кому випадку втрачають апетит, жаліються на постійну втому, у них по­рушується сон, з'являються думки про смерть, вони ізолюються від дру­зів і рідних, їм стає важко виконувати навіть прості обов'язки, у них від­сутні плани на майбутнє. Суїцид їм здається звільненням від емоційного болю та смутку.

Також ознаками загрози самогубства у молоді є зловживання алко­голем та наркотиками.

III. Потрібно увійти в цілющий контакт з молодою людиною, яка має глибокий нерозв'язаний конфлікт з собою.

Найважливіше, що ви можете дати дитині, яка страждає від самоза­судження, яка відчуває, що вона непотрібна і нелюбима — це турбота і підтримка, а не читання моралей чи засудження ідеї самознищення.

Головне для педагога — не намагатись переінакшити структуру особистості дитини і не направляти на лікування до психіатра, а про­сто втримати її в ЖИВИХ.

Як допомогти дитині

Встановіть словесні та емоційні стосунки з дитиною, допоможіть цій тривожній особистості зрозуміти свої почуття. Турбуйтесь і підтри­муйте дитину.

Будьте уважними слухачами / слухачками. Іноді можна просто мовч­ки посидіти з дитиною. Не давайте поради, а уважно вислуховуйте дитину, обговоріть її біль. Не засуджуйте за висловлювання про са­могубство, а намагайтеся бути спокійними та тими, хто розуміє.

Не дискутуйте, коли ви зіштовхнулися з суїцидальною загрозою. Не проявляйте агресію, не переконуйте дитину в тому, що це буде гань­бою для сім'ї чи принесе біль близьким.

Задайте пряме запитання: «Ти думаєш про самогубство?». Це допо­може вам обговорити з дитиною заборонену тему, дасть можливість зрозуміти їй свої почуття та досягнути катарсису

Розпитуйте про тривожну ситуацію: «Чому в тебе з'явились ці по­чуття? Як ти збираєшся покінчити з собою? Чи раніше тобі спадало це на думку? Що тебе тоді зупинило?» Відповіді дитини повторюйте, іноді переформульовуючи. Проявляйте підтримку і розуміння.

Не пропонуйте невиправданої чи банальної розради. Не кажіть: «У всіх такі ж проблеми» чи «Ти насправді так не думаєш». Ці слова ви­кличуть недовіру, змусять дитину ще більше відчути свою непотріб­ність.

Пропонуйте конструктивні підходи. Попросіть подумати про альтер­нативні виходи з конфліктної ситуації, які не приходили дитині в го­лову. Допоможіть їй визначити витоки психічного дискомфорту: «Що трапилося останнім часом?», «Коли ти відчув / відчула себе по­гано?» «Кого з оточуючих стосуються ці недобрі переміни?».

Особливо важливо розпитати, як дитина розв'язувала подібні ситуа­ції в минулому. Це буде корисно для розв'язання сьогоднішнього конфлікту.

Постарайтесь з'ясувати, що і хто залишились для дитини позитивно значимими. Під час розмови стежте, чи не з'явився промінчик надії, чи не вийшли ви на ситуацію, яка допоможе розв'язати чи бодай по­легшити конфлікт.

Вселяйте надію. Не говоріть порожніх слів розради: «Не турбуйся, все буде добре». Краще разом шукайте альтернативу: «Як би ти міг/могла змінити ситуацію?», «До кого ти можеш звернутися за допомогою?», «Як ти можеш протистояти цьому?»/ Підкреслюйте сили і можливості дитини, вселяйте віру в те, що за ніччю завжди на­стає день і що ситуація не така вже й безвихідна. Конфліктна ситуа­ція колись закінчиться, а самогубство безповоротне.

Обов'язково оцініть ступінь ризику самогубства: чи це туманні дум­ки про «можливість», чи це вже розроблений план? Якщо депресив­ний підліток комусь дарує улюблений магнітофон — значить ситуа­ція дуже серйозна. У такому випадку потрібно не залишати дитину саму. Залишайтесь самі з дитиною чи попросіть когось побути з нею; приберіть подалі ножі, ліки та ін.

Зверніться за допомогою до фахівців: лікарів, священиків, психіатрів. Зверніться за допомогою та консультаціями в Телефони довіри, Центри психологічної підтримки та інші подібні державні та гро­мадські організації, які надають різні види психологічних послуг.

Дізнайтесь номери телефонів довіри, адреси та телефони організацій вашого міста, які надають психологічну підтримку населенню. Поче­піть ці телефони на видне місце.

Дуже ефективним є укладення певної умови з дитиною в ситуації високого суїцидального ризику. Тобто потрібно по­прохати її зв'язатися з вами перед тим, як вона зважиться на самогубство в майбут­ньому.

Якщо критична ситуація ніби минула, не дозволяйте собі та оточуючим розслаби­тись. Найгірше буває не тільки позаду. Суїцидальна спроба може повторитися — половина суїцидентів вчиняють самогубс­тво через декілька місяців. У метушні бу­днів оточуючі забувають про дитину, яка намірювалась на самогубство, її чи його починають вважати невдахами, діти на­штовхуються на зневагу оточення. Часто дитина не має сприйняття і співчуття ні від близьких, ні від суспільства. Тому важливо зберігати турботу і підтримку суїцидальної дитини тривалий час, аж поки вона чи він не адаптується в житті, а конфліктна ситуація вичерпається.

Потрібно вчити людей міжособистісному спілкуванню. Більшість із тих, хто здійснюють самогубство, значний час перед цим шукають можливість висловитись і бути почутими. Але частіше люди довкола не слухають їх. Навчити оточення слухати таку людину, активно слухати — це й значить і попередити відхід людини від життя.

Також допоможіть дитині розібратися в собі, навчіть її переборювати страх перед невдачами. Дитина / підліток мають повірити в себе, в свої сили, в те, що вони самі зможуть змінити своє життя.

Життя швидкоплинне. Дякуйте кожному дню, кожній щасливій хви­лині.

Допоможіть дитині конструктивно розв'язати свої проблеми, в разі необхідності допоможіть змінити оточення.

Дітям потрібно пояснювати не тільки що потрібно робити, а як це зробити. Тоді ваша допомога буде вартісна.

Ми не завжди владні керувати подіями, але завжди в змозі конт­ролювати свою реакцію на ці події.

Наполеон Хілл
^ КУТОЧОК ПСИХОЛОГА.
Запропонуйте групі:
• Намалюйте місце, що є ідеальним домом для вашої душі.
• Намалюйте трьох людей, які мали найбільший вплив на вас.
• Намалюйте, як провели б ви рік, якби знали, що він останній у вашому житті.
• На завершення обговоріть по черзі з присутніми їхні малюнки і відповіді на запитання.
• Зверніть увагу на тих, кому буде складно виконати завдання.
Самодопомога у важкі хвилини життя

Вихід із внутрішнього конфлікту можливий різними шляхами. При цьому важливо сконцентруватися на шляхах виходу із проблеми, а не шукати причини і винуватців. Тому напишіть і обміркуйте можливі варіанти втечі з вашої внутрішньої «пастки», а потім швиденько починайте реалізовувати найоптимальніший шлях.

Існує загальний шлях виходу — через усвідомлення проблеми, ба­жання її залагодити, планування свого життя.

Запитання для роздумів

Що саме є головним у моєму житті?
Як я хочу жити і прожити своє життя?
Що я вважаю щастям? І що мені потрібно для щастя?

Сядьте, сконцентруйтеся — «...і голову схопивши в руки», згодом дайте відповіді на ці чи інші актуальні для вас запитання вашого життя. Для цього скористайтеся навичками «мозкового штурму». Потім перегляньте ці відповіді і спробуйте осмислити своє життя. Наступним етапом стане визначення цілей і пріоритетів у житті. І нарешті — яким чином досягти поставлених цілей.

Пізнай себе. Повір у себе. Полюби себе

Майте на увазі: шлях виходу із внутрішньої кризи може бути склад­ним і потребує від вас енергії і наполегливості. Вам доведеться взяти відповідальність за своє життя, не звалювати на батьків, оточення, нестачу грошей чи впливових друзів. Відповідальність — зворотній бік свободи вибору. Приємно і звично бути жертвою — хоч жити погано, але ні за що не відповідаєш. У ролі жертви людина не переживає, вона прос­то пасивно страждає: ні вибирати, ні нести відповідальності, ні діяти не треба.

Але якщо людина обирає свободу, на неї звалюється відповідаль­ність і вибір. Тоді вперед, починайте працювати над собою. Як? У напрямку запланованих Вами зрушень. Виберіть пріоритети в житті й намагайтесь бути щасливими.

КАРБ. Якщо хочеш бути щасливим, будь ним!

Козьма Прутков

Деякі шляхи праці над собою

Один із знаменитих тенісистів поділився гарною формулою свого успіху: «Я часто помиляюсь. Але я стараюсь не повторювати своїх помилок». Над цим варто поміркувати.

Хоча сучасна народна приказка стверджує, що це «тільки у нас вчаться на помилках, а за кордоном вчаться на комп'ютері», а проте помиляються всі люди. Можна допускати безліч помилок у житті, але важливо їх не повторювати. У цьому секрет успішного життя і це шлях до самовдосконалення. Стати на цей шлях — це найперше визнати свою помилку, свою провину, свій промах. Але не критикуючи себе й інших, не валити все на життя, державу, обставини, злу долю, недоброзичливців. Просто визнати власну помилку і вирішити змінити щось у собі.

Для цього: проаналізуйте своє життя. Як часто ви «падали» в одну й ту саму «яму», повторювали одну і ту ж помилку. Звідки це? Можливо, одного разу такий стиль поведінки допоміг успішно розв'язати проблему? І ми перенесли його на розв'язання всіх проблем. Але люди і проблеми різні, тому потрібно підступати до них по-різному. Важливо урізноманітнити свої стратегії: змінити свою реакцію на подію, свій звичний стиль поведінки (якщо вони не призводять до успіху). Якщо ви робили кроки АБВГ, то зробіть ВГДА, БАГВ, а то і КЛМН, АЮЯ...

Частіше посміхайтесь! Веселі, життєрадісні люди менше конфлік­тують і з ними менше конфліктують.

Виховуйте в собі позитивне ставлення до життя. Це передусім зна­чить уникати негативних думок. Адже життя залежить від самої людини, від її чи його бажань та цілеспрямованості. Наші слова, гарні чи погані, діють на довколишніх, приносять їм благо чи лихо.

Але так само наші слова впливають на нас! На нас впливають і наші внутрішні, невисловлені слова — тобто думки. Ми стаємо тими, якими себе уявляємо. Тому так важливо боротися як з негативними словами, так І з негативним внутрішнім монологом. Отож не критикуйте себе! Згадайте, скільки разів на день ви себе похвалили. А скільки покритикували? Критикуючи себе, ви стаєте невдоволенні і оточуючими. І життям. Тому варто бути більш терплячими до себе і концентруватись на своїх позитивних якостях. Тоді ви станете більш веселою і здоровою людиною.

Змиріться з думкою, що є люди розумніші, багатші, вродливіші від вас. І це вас не применшує, адже є й ті, яким важче.

Варто жити кожен день життя як останній. Дайте собі відповідь на запитання:

Як би ви прожили рік життя, якби знали, що він останній? А місяць? А день?

- Ви б стали клопотатися тими проблемами, які мучать вас зараз? То подивіться на них з погляду Вічності...

- Можливо, ви більше б спілкувалися зі своїми близькими? Почніть зараз!

Ви відпочили б, зайнялися собою? То зробіть це зараз. Не заганяйте себе постійними клопотами у глухий кут. Світ не розвалиться, якщо ви щось не зробите.

Ви поїхали б у навколосвітню подорож? То мандруєте на здоров'я! Не обов'язково на Канари. Україна така велика, така цікава, є стільки різних міст і пам'яток старовини. У суботу, неділю можна поїхати — це ж близько. І не надто вже й дорого. Врешті: дізнайтесь більше про своє довкілля, підіть у сусідній ліс, зробіть похід на озеро, пікнік з друзями... Виконайте свою мрію. І життя знову наповниться смислом і радістю.

Потрібно звільнитися від дуже довгого «пережовування» в собі образи, сварки. Нехай посмішка повернеться на ваше обличчя. Пам'ятайте, що наша міміка пов'язана з нашими емоціями. Якщо нам добре — ми посміхаємося, але ж і навпаки, ми можемо повеселішати, коли змусимо себе безжурно посміхнутись, розгладити на чолі зморшки тривоги і відчаю. А далі гарненько собі поясніть, що сварки — невіддільна частина стосунків поміж людьми. Це не значить, що треба продовжувати сваритись з оточуючими чи змиритися з тим, що вас постійно сварять. Це означає, що ви в силі стати на шлях поліпшення свого характеру і ставлення до життя. У цьому вам навряд чи допоможе зниження самооцінки. Краще собі сказати: «У житті — як на довгій ниві. В ньому постійно виникають проблеми і запитання, які потрібно розплутувати. Дуже багато речей від мене не залежить. Що ж, я сприймаю життя як чергування світлих і темних подій. Але там, де я можу змінитися, я буду змінюватися в кращий бік».

Позбутися стресу допоможе також акцентування уваги на теперіш­ньому моменті. Спробуйте зателефонувати комусь з друзів і порозмовляти на приємні теми (тільки не плакатись), почитати захоплюючу книгу, побродити на природі, зайнятись своїм хобі та інше. Коли ви повернетесь до розв'язання проблеми, можливо вона видасться вам не вельми й страшною. І ви будете готові до її розв'язання. Пам'ятайте, перед розв'язанням проблеми спершу слід звільнитись від виру емоцій: гніву, образи, розчарування, суму і т. ін.

Пам'ятайте, перед розв'язанням проблеми передусім потрібно зві­льнитись від пучини емоцій: гніву, образи, розчарування, суму і т. ін.

? Гарна самодопомога в житті — це виробити свої правила життя! І жити за ними! В житті ми граємо роль дорослих і дітей, тих, що вчать, і тих, хто мусить вчитися, тих, хто керує і тих, хто мусить бути підлеглим / підлеглою. Важко жити і спілкуватись з людьми, які по­стійно змінюють правила гри. Тому намагайтесь жити і грати за пра­вилами. Дуже зручно виробити загальні правила сумісного життя в сім'ї, класі, колективі, громаді.

Правила відомого дитячого педагога Януша Корчака

Якщо важко, виправляйся не зразу, а поступово.
Вибирай на початку лише одну, найлегшу ваду і насамперед покінчи з нею.
Не занепадай духом, якщо довго немає поліпшення або навіть є погі­ршення.
Не став надто легких умов. Але (не став) й такі, щоб ти легко міг виграти.
Не надто радій, якщо відразу відучишся: позбуватися надбаних вад легко, а вроджених важко.

«Чинячи те, чого ти не любиш, і не чинячи того, до чого ти звик, ти загартовуєш волю. А це найголовніше. Стати господарем своїх рук, ніг, язика, думок...Є люди, котрі ставляться до себе надто вимогливо, і це недобре; є й такі, котрі надто легко й надто багато собі пробачають — це теж погано. А бувають люди, які не знають своїх чеснот і вад. Ці люди повинні прагнути пізнати їх. «Ґноті сеаутон» — сказав грецький мудрець: пізнай самого себе!»

Януш Корчак. Правила життя.

Золоті правила життя

Не роби іншому того, чого не хочеш, щоб робили тобі.

Не можна нічого досягнути, стверджуючи, що «цього неможливо зробити!»

Ваше особисте правило життя

Потрібно звільнитися від незадоволення своєю зовнішністю, своїми недоліками. Ми часто вважаємо, що не вартуємо власної любові і самопідтримки, бо негарні. Особливо це характерно для підлітків, їм слід поміркувати над двома наступними абзацами.

1) Ось сповідь однієї жінки: «Причиною стійкого незадоволення собою я вважала невиграшну зовнішність: великий ніс, занадто тонкі губи. Здавалося, варто змінити ці малосимпатичні ознаки, і я стану красунею, навчуся любити себе. Завдяки майстерності хірурга-косметолога я змінилася... І тільки після цього зрозуміла, що проблема незадоволення собою носить суто внутрішній характер. Вираз суворої похмурості, притаманний мені, нікуди не дівся. Але тепер я перестала бути сама собою, втратила свою цілісність». А ось слова успішної людини, яка зробила блискучу кар'єру: «Я люблю життя і прагну отримати від нього максимум задоволення. Я радію весні, сонячному дню, квітучим каштанам... І це не просто слова. Людина повинна намагатись звертати увагу на всі приємні дрібниці, які нас оточують, тому що це і є щастя».

2) Опитування чоловіків, які проводила письменниця Джулія Грайс, виявили несподіване. На запитання: «Що в жінці найпривабливіше?», ба­гато чоловіків сказало, що це — її впевненість у собі. Це були чоловіки різного віку й різних уподобань, але їхні відповіді збігалися:

• Вона знає собі ціну й не зосереджена лише на власній персоні, а вміє слухати й інших.

• Впевненість у собі надзвичайно приваблює. Жінка має бути справж­ньою особистістю.

Звичайно, звертали чоловіки увагу й на поставу, і на вбрання. Але більшість насамперед говорили про певні риси особистості: почуття власної гідності, гарний настрій, усмішку, доглянутість, вміння слухати...

Починайте всі ці зміни сьогодні. Бо як каже народна мудрість; трясе коза бородою — так привикла молодою.

КАРБ. Трясе коза бородою — так привикла молодою.

Українське приспів 'я

КУТОЧОК ПСИХОЛОГА. Обговоріть відповіді на запитання: «Якби чарівниця запропонувала вам виконати одне-єдине бажання стосовно вашої зовнішності, що б ви обрали?»

Приблизні запитання для індивідуального обговорення

• Чому для тебе це так важливо?
• Що зміниться у твоєму житті, коли цей «недолік» зникне?
• Чи товаришувала б / товаришував би ти з тим, у кого подібна «вада»?
• Якщо так, то чому в тебе подвійний стандарт у ставленні до інших до себе?

Схожі:

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconПривовчанська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів
Посада, місце роботи – учитель початкових класів, Привовчанська загальноосвітня школа І- ііі ступенів
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconШаровечківський навчально-виховний комплекс
Дошкільний навчальний заклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів” Школа української І польської культур
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 icon«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської...
«Солонянська середня загальноосвітня школа №1 І – ІІІ ступенів Солонянської районної ради Дніпропетровської області»
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconБілопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа...
Білопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №3
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconБілопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа...
Білопільський навчально-виховний комплекс: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад №3
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconСлавутицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
Затвердити схему роботи з обдарованими учнями у Славутицькій зош І-ІІІ ступенів №2 (додаток 1)
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconЧорноморська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconЗатверджено
Грем’яцька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів (далі – школа) знаходиться у спільній власності територіальних громад Острозького...
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconСлавутицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
Затвердити схему роботи з обдарованими учнями у Славутицькій зош І-ІІІ ступенів №2 на 2012-2013 н р. (додаток  1)
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст №14 iconМангуська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Першотравневої районної ради Донецької області
Назва Мангуська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Першотравневої районної ради Донецької області
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка