1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого




Скачати 117.6 Kb.
Назва1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого
Дата конвертації07.03.2013
Розмір117.6 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Психологія > Документы
Оксана Білогурова

Психодіагностика
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького і дорослого.

План:

Вступ

  1. Характеристика методів досліждення.

  2. Загальна класифікація методів.

  3. Діагностичний метод.

  4. Особливості психодіагностики пам’яті періоду:

    1. раннього дитинства (від 2 до 6 років);

    2. середнього дитинства (від 6 до 11 років);

    3. підліткового та юнацького віку (від 11 до 19 років);

    4. ранньої дорослості (від 20 до 40 років).

Висновок


Психологія не зможе стати надійною і точною,

як фізичні науки, якщо не буде базуватись

на експерименті та вимірах.

Д.М. Кеттел

(журнал "Mind", 1890)
Слово «психодіагностика» має в психології два основних значення. Одне з них співвідностить данне слово з назвою відповідної галузі наукових психологічних знань та досліджень, а інше вказує на специфічну область практичного застосування психологічних знань. Як сфера науки психодіагностика включає в себе принципи, процедури та способи перевірки науковості різноманітних методів психодіагностики. Як галузь практики вона орієнтована на професійні знання та вміння, пов’язані с практичним застосуванням її методів. І в цьому і в іншому випадку мова йде про способи оцінки психологічних процесів, властивостей та станів людини. Теоретична психодіагностика науково обґрунтовує, як це краще зробити, а практична психодіагностика показує, як це слід зробити правильно та надійно.


  1. ^ Характеристика методів досліждення.

В сучасній психології застосовується чимало різноманітних методів психодіагностики, однак далеко не всі з них можна назвати науково доцільними. Крім того, серед них є дослідницькі та власне психодіагностичні методи. Остання назва стосується тільки тієї групи методів, які використовуються в оціночних цілях, тобто дозволяють отримувати точні кількісні та якісні характеристики властивостей, що вивчаються. Методи, які не переслідують таку ціль і створені тільки для вивчення психологічних процесів, властивостей та станів людини, носять назву дослідницьких. Вони зазвичай застосовуються у емпіричних та екпериментальних дослідженнях, основна мета яких – отримання достовірних знань.[3; 26-27]


  1. ^ Загальна класифікація методів.

В світі нараховується понад тисячі методів психодіагностики, і розібратися в них, не не маючи в якості орієнтира жодної схеми, практично неможливо. Таку, найузагальненішу, схему класифікації психодіагностичних методів можна запропонувати, і виглядає вона наступним чином:

1. Методи психодіагностики на основі спостереження.

2. Опитувальні психодіагностичні методи.

3. Об’єктивні психодіагностичні методи, включаючи облік і аналіз поведінкових реакцій людини та продуктів її праці.

4. Експериментальні методи психодіагностики.[3;29]


  1. Діагностичний метод.

Розвиток психологічної діагностики призводить до появи особливого дослідницького методу – діагностичного. У зв’язку з тим, що в психологічній літературі зачасту зустрічаються різний зміст, вкладений в поняття «метод» та «методика», одразу слід зазначити позицію, що відомі методологічні принципи психології отримують свою первинну конкретизацію в дослідницькому методі.

Загальноприйнятим є поділ дослідницького методу на неекспериментальний(описовий) та експериментальний. Неекспериметальний метод утворює різноманітні види (методики) спостережень, бесіди, вивчення продуктів діяльності. Експериментальний метод засновується на спрямованому створенні умов, що забезпечуюють виділення фактора (перемінної), який вивчається та реєстрацію змін, пов’язаних з його дією, а також допускає можливість активного втручання дослідника в діяльність досліджуваного. На основі цього методу будуються багаточисельні та традиційні для психології методики лабораторного та природнього експеримента, а також особливий їх різновид – формуючий експеримент.

Діагностичні методики (тести) іноді розглядаються в рамках експериментального методу (Б.Г. Ананьєв, 1976). Доцільним є виділення психодіагностичного методу, який має цілковито визначені особливості та узагальнюючий багато конкретних методик.

Основною особливістю психодіагностичного методу є його вимірювально-випробовувальна, оціночна спрямованість, за рухунок якої досягається кількісна (і якісна) кваліфікація явища, що вивчається. Це стає можливим шляхом слідування певним вимогам, характерним для психодіагностичного методу.[4; 108-109]


  1. ^ Особливості психодіагностики пам’яті періоду:

    1. раннього дитинства (від 2 до 6 років).

Вищі психічні процеси – складні, системні психічні процеси, що пожиттєво формуються, соціальні за своїм походженням. До числа вищих психічних процесів відносяться довільна пам’ять, довільна увага, мислення, мовлення та ін.

Суттєві зміни у дітей у віці від 2 до 6 років відбуваються в розвитку в них вищих психічних процесів, і в першу чергу у розвитку довільної пам’яті. Первинно пам’ять носить недовільний характер – в дошкільному віці діти зазвичай не ставлять перед собою задачу запям’ятати будь-що. Розвиток довільної пам’яті у дитини в дошкільний період починається в процесі його виховання та під час ігор.

До того ж ступінь запам’ятовування в дитини залежить від її інтересів. Діти краще запам’ятовують те, що в них викликає інтерес, та запам’ятовують усвідомлено, розуміючи те, що запам’ятовують. При цьому діти переважно спираються на наочно сприйняті зв’язки предметів, явищ, а не на абстрактно-логічні відношення між поняттями.

Крім цього, у дітей в цьому віковому періоді суттєво подовжується латентний період, завдяки якому дитина може впізнати предмет, вже відомий йому з минулого досвіду.

Так, до кінця третього року дитина може згадати те, що сприймалось нею декілька місяців тому, до кінця четвертого – те, що було приблизно рік тому. Подовження латентного періоду означає принципову зміну в розвитку пам’яті як психічного пізнавального процесу.

^ Амнезія дитинства – феномен психіки дорослої людини, котрий полягає в тому, що людина на пам’ятає подій перших 3 – 4 років життя. З. Фройд припускав, що це відбувається внаслідок придушення сексуальних та агресивних почуттів, що відчуває маленька дитина по відношенню до своїх батьків. Але таке пояснення передбачає амнезію тільки на події, пов’язані з сексуальними та агресивними думками, тоді коли насправді амнезія дитинства поширюється на всі події, що відбувалися в житті людини в той період.

На рубежі 3 – 4 років відбувається перехід від немовлячої до дорослої форми організації пам’яті. Однією з причин цього є закономірність біологічного розвитку людини. Так, гіппокамп – структура мозку, що приймає участь в консолідації спогадів, - дозріває приблизно через рік-два після народження. Тому події, що відбуваються в перші два роки життя, не можуть достатньо консолідувати і, відповідно, їх не можливо потім відтворити.

Інші причини переходу до дорослої пам’яті краще пояснити на психологічному рівні. Сюди відносяться когнітивні фактори, а саме розвиток мовлення і початок цілеспрямованого навчання. Одночасний розвиток пам’яті, мовлення і типів мислення створює нові способи організації досвіду людини, котрі можуть бути несумісними зі способом кодування спогадів в маленьких дітей.

Дослідження. В ряді досліджень людей просили відтворити та датувати спогади свого дитинства. Виявилось, що самі ранні спогади у більшості з них пов’язані з подіями, що відбувалися у віці трьох чи трохи більше років. Дуже небагато з них, однак, змогли інтерпретувати спогади на рубежі одного року. Але з їх «звітами» пов’язана одна проблема: ніколи не можна бути впевненим, що «пригадана» подія дійсно відбувалась (можливо людина реконструювала те, що, на її думку, відбувалось). Цю проблему подолали в експерименті, під час якого досліджуваним задавали в загальній кількості 20 питань про певну подію з їхнього дитинства, про яку було точно відомо, що вона відбулась. Наприклад, народження молодшого брата чи сестри. Подробиці токої події можна перевірити в іншої людини. Питання, що задавались кожному досліджуваному, стосувались подій, що відбувались в сім’ї, коли мати поїхала до лікарні. Наприклад, в який час дня вона поїхала, як довго вона знаходилась у лікарні і коли мати з немовлям повернулись додому.

Досліджуваними були студенти, їх вік на момент народження брата чи сестри коливався від 1 до 17 років. Результати даного дослідження показали, що якщо брат чи сестра народились до досягнення досліджуваним 3-х річного віку, він нічого не міг про це згадати. Якщо ж народження припадало на вік понад 3-х років, кількість спогадів збільшувалась. Ці результати вказують на практично повну амнезію перших трьох років життя.[5; 182-184]

^ 4. Особливості психодіагностики пам’яті періоду:

    1. середнього дитинства (від 6 до 11 років)

Бурхливий розвиток характеристик пам’яті дитини, що відбувається в шкільні роки, пов’язаний перш за все з процесом навчання. Процес засвоєння нових знань дитиною попередньо визначає розвиток у нього довільної пам’яті. На відміну від дошкільняти, школяр повинен запам’ятовувати та відтворювати не тоді, коли захоче, і не те, що йому цікаво, а те, що надає і вимагає від нього шкільна програма.

Під впливом вимог школи запам’ятовування і відтворення набувають все більш довільний характер та стають більш активними. Тому навчання в школі з певної точки зору можна розглядати як комплексну систему тренування пам’яті молодої людини. В процесі навчання школяр вчиться ставити перед собою диференційовані задачі по завчанню навчальног матеріалу, тобто визначає спосіб завчання та відтворення інформації в залежності від рівня її складності та поступово оволодіває усвідомленим запам’ятовуванням.

Дослідження відомого вітчизняного психолога А.А. Смірнова, присвячені порівняльному аналізу пам’яті в дітей молодшого та середнього шкільного віку, довели, що в молодшому шкільному віці особливо активно розвивається механічна пам’ять на непов’язані логічні одиниці інформації. Крім того, чим старшим стає молодший школяр, тим менше в нього переваг запам’ятовування усвідомленого матеріалу над беззмістовним.

Це, напевне, пов’язане з тим що вправність пам’яті дитини під впливом інтенсивного навчання, що спирається на запам’ятовування, призводить до одночасного покращення в неї всіх видів пам’яті і перш за все тих, які відносно прості та не пов’язані зі складною розумовою роботою. Це свідчить про те, що молодшому школяреві легше запам’ятати відносно не складний матеріал. Тому при навчанні дітей цього віку вчителю слід приділяти особливу увагу роз’ясненню навчального матеріалу з усіма подробицями.

Якщо характеризувати розвиток пам’яті дитини не данному етапі його вікового розвитку, то слід відзначити, що в порівнянні з дошкільнятами пам’ять дітей молодшого шкільного віку досягає вельми високого рівня. Це в першу чергу стосується механічної памяті, яка за перші три-чотири роки вчення прогресує дуже швидко. Дещо нижчі темпи розвитку опосередкованої, логічної памяті в дитини, оскільки даний вид пам’яті ще не став для неї актуальним.

В більшості випадків дитина, отримуючи навчальну інформацію, граючись з друзями, повність обмежується механічною пам’яттю.[5; 252-253]

^ 4. Особливості психодіагностики пам’яті періоду:

    1. підліткового та юнацького віку (від 11 до 19 років)

Підліток набуває дорослої логіки мислення, в нього відзначається подальший розвиток таких пізнавальних процесів, як сприймання і пам’ять. Цей процес також багато в чому залежить від процесів навчання, а точніше, від тенденції ускладнення навчальних програм по мірі дорослішання дитини.

Наприклад, на уроках геометрії, креслення та ін. у дитини поступово формується і розвивається здатність сприймати відносні ознаки предметів, мисленнєво трансформуючи їх до рівня, що дозволяє адекватно індефіковувати об’єкт, що сприймається. Так у дитини з’являються вміння бачити пересічення об’ємних фігур, читати креслення і т.д.

Ускладнення та значне збільшення об’єму матеріалу, що вивчається, призводить до якісної пребудови в організації мнемічних процесів. Більшість дітей, котрі досягли підліткового віку, продовжуючи навчання, змушені відмовитись від дослівного завчання за допомогою повторень.

В підлітковому віці активно розвивається логічна память та швидко досягає того рівня, при якому дитина переходить здебільшого до використання цього виду пам’яті. Разом з тим при домінуванні використання логічної пам’яті у підлітка уповільнюється розвиток механічної пам’яті, що може призвести до виникнення ріду негативних явищ. Так, внаслідок появи у школі багатьох нових навчальних предметів значно збільшується кількість інформації, яку повинен запам’ятати підліток, в тому числі і механічно. Однак у зв’язку з вищевказаними тенденціями розвитку у багатьох підлітків виникають проблеми із запам’ятовуванням, та вони висловлюють скарги на погану пам’ять.

А. Леонтьєв вивчив закономірності розвитку в дітей двох основних видів пам’яті – недовільної та довільної. В результаті йому вдалось встановити особливості ії перетворення в старшому шкільному віці.

Він показав, що в ранньому дошкільному та шкільному віці відбувається поступове покращення недовільно запам’ятовування, до того ж швидше, ніж довільного. Одночасно з цим від шкільного до молодшого віку збільшується розрив, існуючий між продуктивністю недовільного та довільного запам’ятовування.

В підлітковому та бнацькому віці продуктивність недовільного запам’ятовування сповільнюється та одночасно із цим збільшується продуктивність опосередкованого запам’ятовування. [5; 321-323]


^ 4. Особливості психодіагностики пам’яті періоду:

    1. ранньої дорослості (від 20 до 40 років)

В ході дослідження пам’яті дорослих, проведеного Я. Петровим, було виявлено, що

найбільші зміни в короткочасній вербальній (словесній) пам’яті характерні для зорової та слухової модальності.

В розвитку вербальної короткочасної пам’яті на слух виявлено два періоди: найбільш високі показники розвитку припадають на вік від 13 до 30 років та низькі з тенденцією ще більшого зниження – на вік 31 – 40 років. Вербальна короткочасна зорова пам’ять на фіксування складів та слів має ту ж саму тенденцію.

В свою чергу, образна пам’ять підлягає з віком найменшим змінам, а вербальне фіксування довготривалої пам’яті відрізняється великою постійністю у віці від 18 до 35 років та зниженням рівня свого розвитку в період від 36 до 40 років.

До того ж, аналізуючи результити проведених досліджень Я. Петров відзначає існування залежносі динаміки розвитку мнемічних функцій від характеру діяльності людини. Активна розумова діяльність людини дозволяє досягти більш високих показників розвитку.[5; 405]
^ В
МЕТОДИ
исновок.


Загальна характеристика методів психологіного дослідження:




ОБ’ЄКТИВНІ

ДІАЛОГІЧНІ

тести

бесіди

більшість опитувальників

інтерв’ю

шкальні техніки

діагностичні ігри




патопсихологічний експеримент




деякі проективні методики


Не зважаючи на те, що психодіагностика засновується не лише на вимірюванні, але й на оцінці, найважливішим її інструментом був і залишається тест.

Психологічна діагностика сьогодні гостро потребує розвитку вчення про психологічний діагноз, який не може бути зведений до вимірювання. Висловлюючись словами Л. Виготського, нехай «діагнози будуть описовими, повні ще не встановлених, недостатньо чітких та визначених положень, але вони з самого початку повинні бути методологічно та методично правильно поставленими, тобто діагнозами в істинному значенні слова».

Пам’ять – форма психічного відображення, що реалізується в запам’ятовуванні, збереженні та подальшому відтворенні минулого досвіду. Пам’ять складається з наступних основних процесів: запам’ятовування, збереження, відтворення та забування. Ці процеси взаємопов’язані.

Отже, уявлення про індивідуально-психологічні особливості пам’яті особистості, отримані при її психодіангостичному описанні (вимірюванні), мають свій поняттєво-пояснювальний апарат, власні «внутрішні» потреби, й, нарешті, незалежний від вихідних концепцій шлях розвитку, зважаючи на вікові етапи.


Перелік використаної літератури:


  1. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике – СПб.: Питер, 2002. – 528с.

  2. Интернет сайт «Библиотека психолога». www.psylib.ukrweb.net/books/

  3. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших педагогических заведений. В 3 кн. – Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. Центр. ВЛАДОС, 1998. – 632с.

  4. Психодиагностика: Учебник для вузов / Л.Ф. Бурлачук. – СПб.: Питер, 2003. – 351с.

  5. Психология человека от рождения до смерти. СПб.: Прайм – ЕВРОЗНАК, 2002. – 656с. (Серия «Психологическая энциклопедия»)

Схожі:

1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconДипломна робота
Розділ Психологічні особливості пам'яті та уваги дітей молодшого шкільного віку
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconОсобливості пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку
На ранніх етапах розвитку пам’ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Малюнок не вміє ставити перед собою мету...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconОсобливості пам’яті та уваги у дітей молодшого шкільного віку
На ранніх етапах розвитку пам’ять включена в процес сприйняття, має мимовільний характер. Малюнок не вміє ставити перед собою мету...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconПлан. Поняття І проблеми соціальних груп 1 План. 1 Проблема групи...
Спілкування І взаємодія людей відбувається в різноманітних формуваннях І об’єднаннях, які в соціальній психології визначаються як...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconБронхіальна астма: особливості клініки, діагностики у дітей різних...
Мета: удосконалити знання лікарів-інтернів з питань патогенезу, клініко-параклінічної діагностики та сучасних підходів лікування...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconПитання до іспиту з курсу "Практикум з психології"
Н. Методики дослідження уваги людини, їх загальна характеристика. 15. Методики дослідження мотивації людини, їх загальна характеристика....
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconРекомендації вчителям та батькам щодо розвитку пам’яті у дітей молодшого шкільного віку
Варто знати, що розвиток уміння користуватись пам’яттю залежить від того, як забезпечується управління цим процесом. Необхідно створювати...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого icon22. 10. 2011р., м. Чернівці, школа №6
Напрямок на північ не збігається з рамкою карти. Нумерація кп на карті змішана (1-35, 2-44, 3-32 І т д.). На карті надруковані назви...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого icon23. 10. 2010р., м. Чернівці, ліцей №4, старт о 1300
Кольоровий лазерний друк. Карти не герметизовані. Напрямок на північ збігається з рамкою карти. Нумерація кп на карті порядкова (1,...
1. Загальна характеристика груп методів дослідження. Особливості психодіагностики пам’яті людей різних вікових груп – дошкільного, молодшого шкільного, підліткового, юнацького І дорослого iconПлан проведення засідань батьківського університету для батьків учнів 1 – 4 класів
Особливості психологічного розвитку молодшого підліткового віку.      Психолог школи 
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка