Взаємозв




Скачати 442.31 Kb.
НазваВзаємозв
Сторінка1/4
Дата конвертації22.08.2013
Розмір442.31 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Психологія > Документы
  1   2   3   4

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П. Драгоманова

Інститут філософської освіти та науки

Кафедра психології

Курсова робота з соціальної психології

Тема: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВРОДЖЕНИХ ІНСТИНКТІВ ОСОБИСТОСТІ З АКЦЕНТУАЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Виконала:

Студентка 32 ФПП групи

Ірклієвська Марина

Науковий керівник:

Кандидат псих.наук, доцент

Темрук Олена Василівна

Київ 2012 р.

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………3

^ РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВРОДЖЕНИХ ІНСТИНКТІВ ТА АКЦЕНТУАЦІЙ ХАРАКТЕРУ ПІДЛІТКІВ

1.1. Теоретичні підходи до вивчення вроджених людських інстинктів…….5

1.2. Психічні особливості підліткового віку …………………………………..

1.3. Основні підходи до вивчення акцентуацій характеру………………………

Висновки до першого розділу……………………………………………………

^ РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ВРОДЖЕНИХ ІНСТИНКТІВ ТА АКЦЕНТУАЦІЇ ХАРАКТЕРУ У ПІДЛІТКІВ

2.1. Організація та методи емпіричного дослідження………………………...

2.2. Результати емпіричного дослідження………………………………………

2.3. Аналіз отриманих даних відносно висунутої гіпотези…………………..

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..

ВСТУП

В наш час пристально вивчаються психологічні особливості підліткового віку. Це пов’язано з тим, що у період переходу від дитинства до дорослості відбувається активна соціально-психологічна адаптація особистості до життя у суспільстві, за його законами і правилами. Вивчення джерел, способів, механізмів адаптації, їх особливостей та взаємозв’язків складає фундаментальну базу для вироблення правильного підходу до виховання підлітків, залежно від їх індивідуальних особливостей, для запобігання вияву ними девіантних та деліквентних форм поведінки.

В проблемі соціально-психологічної адаптації, на наш погляд, окрім соціальних та набутих психологічних факторів, мають значення і вроджені психологічні якості особистості: тип нервової системи, задатки майбутніх здібностей, особливості будови аналізаторів, окремих ділянок кори головного мозку. Окрім визначення даних особливостей ми звернулися до теорії вроджених специфічно людських інстинктів, створеної російським науковцем Віленом Гарбузовим. Він вважає, що люди мають вроджену профільну орієнтацію на один (або декілька) з семи основних специфічно людських інстинктів. І культивування чи придушення їх має визначальну роль у соціально-психологічній адаптації.

Не менш важливим фактором соціально-психологічної адаптації у підлітковому віці є особливості характеру особистості. І чим яскравіше виражені ті чи інші риси характеру, тим сильніший вони мають вплив на процес адаптації. Крім того, у кризових ситуаціях, до яких відноситься і підлітковий вік, акцентуації характеру можуть переходити у патології, що виражаються в істеричності, синдромі нав’язливих станів, неврозах і таке інше.

Тому вкрай необхідно знати зв’язки та закономірності, що виникають між даними факторами в процесі життєдіяльності організму, щоб у разі необхідності діагностувати відхилення, проводити профілактику або корекцію небажаних форм поведінки підлітка.

Таким чином об’єктом нашого дослідження є формування психічних особливостей підлітка.

Предмет дослідження – вивчення взаємозв’язків вроджених інстинктів з акцентуаціями характеру у підлітковому віці.

Дане дослідження має метою перевірити гіпотезу про існування взаємозв’язків вроджених інстинктів з акцентуаціями характеру у підлітковому віці, в разі виявлення певних взаємозв’язків – визначити їх характер.

Це передбачає виконання таких завдань:

  1. Аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми людських інстинктів

  2. Аналіз психологічних особливостей підліткового віку

  3. Огляд підходів до теорії акцентуації характеру (К. Леонгард, А.Є. Личко).

  4. Формулювання гіпотези про наявність взаємозв’язків між даними явищами у підлітковому віці.

  5. Експериментальна перевірка робочої гіпотези.

  6. В разі виявлення будь-яких взаємозв’язків визначити їх характер та закономірності.

РОЗДІЛ І

Теоретичні проблеми дослідження взаємозв’язку вроджених інстинктів та акцентуацій характеру підлітків

    1. Теоретичні підходи до вивчення вроджених людських інстинктів

Інстинкт – це сукупність вроджених тенденцій і прагнень, що грають мотиваційну роль у формуванні поведінки. У вузькому сенсі, сукупність складних спадково обумовлених актів поведінки, характерних для особин даного виду за певних умов [3, с. 231].

Наявність тих чи інших еволюційно відібраних інстинктів зумовлює найдоцільніший спосіб адаптації організму до навколишнього середовища. Деякі інстинкти є спільними для всіх тварин, наприклад, статевий інстинкт, самозбереження, харчовий, оборонний або захисний, батьківський і т.д. А інші є виключно людськими.

Єдиної класифікації людських інстинктів немає, тому що науковці, які займалися даною проблематикою, розглядали її з погляду власних концепцій. Більше того іноді вони суперечать самі собі змінюючи з часом дефініції цього поняття. Прикладом може слугувати Чарльз Дарвін. С. Г. Бір у своїй статті, опублікованій в такому авторитетному виданні, як «Енциклопедія соціальних наук» (Encyclopedia of the Social Sciences), описав зміни поглядів Дарвіна: той розглядав інстинкти то як драйви, які спонукають людину до особливого типу поведінки, то як поведінкові тенденції (наприклад, кураж) або прояви почуттів (таких як симпатія), або дотримувався більш близького сучасній науці погляду, визначаючи інстинкти як стереотипні поведінкові патерни, характерні для даного виду (наприклад, будівництво вулика у бджіл) [1, р. 363-372].

Фрейдівське поняття людського інстинкту в дечому схоже із концепцією Дарвіна. Як і Дарвін, Фрейд вірив, що внутрішні спонукання змушують людину переслідувати певні цілі, і так само, як і він, вважав, що мета інстинктів не завжди полягає в простому пошуку задоволення. В опублікованій після Першої світової війни аналітичній роботі «По той бік принципу задоволення» вчений писав про наявність в людини двох протилежних інстинктів – смерті та життя. Людина прагне до спокою, до мінімального зниження нервового збудження, що в своєму крайньому вияві є смертю, а протилежний інстинкт до життя, по Фрейду, стримує дане прагнення [19].

Відомий вчений Конрад Лоренц особливо акцентував увагу на інстинкті агресії. Він протягом усього свого наукового життя був впевнений, що інстинктивні дії як у тварин так і у людей зумовлені внутрішніми причинами, тому, головним чином, вони не є реакцією на зовнішні події. [12].

На думку дослідника, у інстинктивних центрах нервової системи організму спонтанно накопичується невідома речовина або збудження, і вона змушує організм реагувати на ситуативний стимул особливим способом. Організм не спонукається зовнішніми подіями. Ймовірніше те, що ситуативні стимули всього лише «відкривають» або «вивільняють» в нервовій системі стримуючі механізми, тим самим даючи можливість внутрішньому драйву «виштовхнути» інстинктивну дію назовні [2, с. 443-446].

Якщо агресивне спонукання, як і інші інстинкти, спонтанно генеруються в людині і постійно шукають вираження, то «саме спонтанність [агресивного] інстинкту робить його настільки небезпечним» [12, с. 50].

Таким чином, розглянувши найвідоміші підходи до розгляду проблеми людських інстинктів можна зробити висновок, що загальноприйнятого визначення інстинкту не розроблено досі, так само як не визначена і його роль в житті окремого індивіда.

Виходячи з цього, ми не станемо доводити, що єдино правильною є теорія, що буде розглядатися нижче, тим більше, що цього не стверджує і її автор. Натомість, ми допустимо її вірність та право на існування.

Концепція суто людських інстинктів була висунута російським науковцем Віленом Гарбузовим у 1994 році. Автор, базуючись на власному практичному психологічному досвіді виділяє сім базових інстинктів: самозбереження, продовження роду, альтруїстичний, дослідницький, домінування, свободи та збереження власної гідності. В людини може домінувати один або декілька інстинктів, що породжує відповідні якості особистості.

Всі інстинкти, крім альтруїстського, функція якого в соціалізації егоцентричної особистості, групуються в діади. Діада А (самозбереження та продовження роду) є базовою, забезпечує фізичне виживання роду. Діада Б (дослідницький та свободи) створює первинну спеціалізацію та профілізацію особи. Діада В (домінування та збереження гідності) забезпечує самоствердження, самозбереження особи в психосоціальному аспекті

В. Гарбузов стверджує, що інстинкти, а точніше їх варіативне домінування активно впливає на формування системи відносин в несвідомому, на формування фундаментальних установок, особистісних орієнтацій та особливостей індивіда, впливають на свідомість в екстремальних ситуаціях. Зрозуміло, що надмірне домінування одного або декількох інстинктів може викликати інстинктопатії. Автор стверджує, що між ними та психопатіями також спостерігається кореляція [8, с. 4-7].

Приведемо опис особистісних характеристик кожного типу особистості, згідно домінування кожного з інстинктів.

І. «Егофільний» тип, де домінує інстинкт самозбереження. Девіз – «життя одне й іншого не буде».

Для людей такого складу характерна надмірна обережність, турбота про власне здоров’я, схильність до страхів, тривожності, недовіра до будь-яких нововведень, надмірна чутливість до болю, підозрілість, консерватизм, недовірливість. Крім перерахованого простежується явний егоцентризм, тривожна підозрілість, іпохондрія, схильність до фобій та істерик.

Еволюційна роль такого типу людей в збереженні генофонду роду.

ІІ. «Генофільний» тип. Домінуючий інстинкт – продовження роду. Девіз – «мій дім – моя фортеця».

Для людей цього типу характерний особливий різновид егоцентризму, коли Я заміщується поняттям МИ, аж до знищення Я як такого. Всі їх життєві цінності підкорені інтересам сім’ї, дітей. Вже в дитинстві такий індивід спокійний лише коли вдома все гаразд і вся сім’я разом, всі здорові і мають гарний настрій. Він легко вловлює негаразди вдома, погіршення самопочуття близьких тощо.

В подальшому така людина фокусує всю увагу на власних дітях, тривога за них, за сімейне благополуччя може переростати у фобію.

Еволюційна роль генофільного типу в збереженні сім’ї, генофонду племені, нації.

ІІІ. «Альтруїстичний» тип. Домінуючий інстинкт – альтруїзму. Девіз – «доброта спасе світ».

Такі люди добрі, турботливі, гарно вловлюють переживання інших, здатні поділитися останнім, навіть найнеобхіднішим, чужі страждання вони переживають важче, ніж власні. Альтруїсти не виносять насильства, вигляду крові та криків. Часто їх негативна реакція виявляється в проблемах з серцево-судинною та травною системами.

Найчастіше, в дорослому віці вони займаються громадсько-корисною роботою, захистом суспільних інтересів, допомогою бідним, хворим, старим людям та тваринам. Альтруїсти впевнені, що коли одному погано, то всім іншим не може бути добре.

Еволюційна роль а альтруїстів у збереженні доброти, миру, життя.

ІV. «Дослідницький» тип. Домінуючий інстинкт – дослідницький. Кредо – «творчість і прогрес – вище всього».

Представники цього типу від народження дуже допитливі, прагнуть віднайти причини всього, що відбувається навколо них. В дитинстві вони розбирають годинники, пилососи, замикають електросітку, лізуть у всі закутки. Вік «чомучки» у них не завершується ніколи. Такі діти можуть щось майструвати, або годинами спостерігати як плавають рибки в акваріумі, експериментувати з різними речовинами. Вони більше полюбляють вдосконалювати щось, ніж користуватися ним.

«Дослідники» віддають перевагу книгам про пригоди, енциклопедіям, фантастиці. Дуже добре, якщо з часом їх починає цікавити одна певна область, тому що вони поринають у її вивчення з головою і не розпорошуються між всім на світі. Таким чином, в школі вони навчаються не рівномірно – добре по предметам, що їх цікавлять, і погано по всім іншим.

Крім попереднього в таких людей звичайно яскраво виражені творчі здібності, що обумовлюється гарною фантазією.

Зазвичай в дорослому віці вони обирають професії мандрівника, винахідника, науковця.

Еволюційна роль «дослідників» в освоєнні нових територій.

V. «Домінантний» тип. Базовій інстинкт – домінування. Кредо – «діло і порядок вище всього».

Такі діти з самого початку тяжіють до лідерства, мають відповідні організаторські здібності, вольові якості. Надалі у них формуються такі позитивні якості як сміливість, логічність мислення, здатність розбиратися в людях, критичність, здатність до прорахованого ризику, визнання необхідності реформ, але шляхом еволюції, а не революції, відповідальність, здатність до прогнозування, здатність виразити суть коротко і ясно, здатність вловлювати новизну та ефективність ідеї, і негативні – егоцентризм, безумовне підкорення «правилам гри», презирливе ставлення до слабкіших, здатність слідувати інтересам всіх, навіть якщо це шкодить комусь одному. Зазвичай, кар’єристи, емоційно стримані люди, діловиті та прагматичні.

Еволюційна роль людей «домінантного» типу в тому, щоб бути державними діячами, лідерами та організаторами, зберігати інтереси та честь всього роду та племені.

VІ. «Лібертофільний» тип. Основний інстинкт – свободи. Кредо – «свобода важливіше всього».

Головна їх особливість – протест проти будь-якого обмеження особистої свободи. Вони заперечують всі авторитети, часто тікають з дому, легко переносять фізичний дискомфорт заради збереження вірності принципам. Їхня стихія – революція, вони перші на барикадах.

В поведінці такі люди вперті, не сприймають жодних умовлянь. Часто спостерігається схильність до ризику, авантюризму, оптимізму в сіх життєвих ситуаціях. Характерна схильність до переміни місць проживання, роботи, кола спілкування, способу життя, і відповідно – нетерпимість до рутини, бюрократизму.

В них подавлені інстинкти самозбереження, продовження роду, тому вони схильні не мати родини взагалі або покидати її.

Еволюційна їх роль в збереженні індивідуальних інтересів та свободи. Таким чином «лібертофіли» природно обмежують посягання «домінантів».

VІІ. «Дегнітофільний» тип. Домінуючий інстинкт – збереження власної гідності. Кредо – «честь вище всього».

Вони дуже чутливі до будь-яких насміхань, іронії чи принижень власної персони. Пріоритетною завжди є проблема особистої, а з цим сімейної та національної гордості.

Для них характерна безоглядність, готовність поступитися всім, навіть життям заради власних прав, позицій. В таких індивідів дуже подавлений інстинкт самозбереження, а інстинкт продовження роду виявляється у формі збереження родової честі.

Еволюційна роль «дегнітофілів» у збереженні честі та достоїнства Я, індивідуальності, особистості, а з цим – життя гідного людини.

Звичайно, виховання, інші біологічні характеристики (наприклад, темперамент) дуже впливають на життя людини, але перш за все доля людини починається з того, який домінуючий інстинкт був даний їй природою [8, с. 8-12].

    1. ^ Психологічні особливості підліткового віку

Як говорилося раніше, одна з найяскравіших перехідних криз відбувається у підлітковому віці [18, с. 636-642]. Саме в цей період великого значення набувають і біологічні фактори соціалізації, і соціальні, як то характер, оформлення соціальних ролей, засвоєння норм, що відбувається всередині соціальних груп.

Тож звернемося до розгляду основних ознак підліткового віку:

Біологічно підлітковий вік відноситься до передпубертатного (від 7 до 11-13 років) і пубертатного періоду (від 11-16 у дівчат і від 13 до 17-18 років у хлопців), хоча і не співпадає повністю [17, с. 378].-

Пубертатний період - час прискореного фізичного розвитку і статевого дозрівання, яке характеризується важливими змінами в організмі підлітка, в тому числі і появою вторинних статевих ознак.

Початок пубертату пов’язаний зі змінами в ендокринній системі, стрибком у рості, збільшенням ваги, частин тіла (крім мозку), черепної коробки і статевих органів. Таким чином, пропорції тіла наближуються до характерних дорослим [6, с. 96]. У хлопців активно ростуть м’язи, об’єм легенів стає більшим, ніж у дівчат (відбувається розвиток м’язів у хлопців за чоловічим типом, а м’яких тканин у дівчат - по жіночому типу, але цей процес ще не завершується, тому м’язи підлітка втомлюються скоріше, ніж у дорослих) [4, с. 50-63]. Виробляються гормони - андрогени, які стимулюють статевий потяг, а значить і інтерес до іншої статі .

На тлі біологічних змін відбуваються зміни у нервовій системі, що не завжди здатна витримувати сильні і довгодіючі подразники. Тому дозрівання організму спричинює неадекватні поведінкові та психологічні реакції.

Проте, в підлітковому віці відбувається не лише анатомо-фізіологічний, а й когнітивний, психологічний розвиток особистості. До центральних психологічних новоутворень відносяться – поява самосвідомості, як можливості зрозуміти себе, пов’язаної з відкриттям світу власних переживань і упорядкування котрих стає можливим тільки з появою мислення в поняттях.

Цю та інші проблеми перехідного віку досліджували: М. Кле (становлення самосвідомості) [9, с. ^ 125-127], Е. Еріксон (ідентифікація чи плутанина ролей) [20, с. 6-22], Л.С. Виготський (основним новоутворенням є інтимно-особистісне спілкування) [7, с. 5-242], Бюлер (виділив дві фази перехідного віку: 1) негативну, 2) позитивну) [4, с. 30], Столяренко Л.Д. (виділяє типи самовідношення підлітка). [4, с. 31] та інші.

В підлітковому віці активно розвиваються і закріплюються вольові риси характеру.

Характер (від грец. Charakter - відбиток; риса, ознака, особливість) – індивідуальне поєднання стійких психічних особливостей людини, що обумовлюють типовий для даного суб'єкта спосіб поведінки в певних життєвих умовах і обставинах [5].

Характер проявляється в діяльності і спілкуванні, і включає в себе те, що надає поведінці людини специфічний відтінок. В основі характеру лежать (фізіологічно): 1) динамічний стереотип 2) тип нервової системи.

Складові характеру людини:

1) властивості особистості, які визначають певні вчинки людини у виборі мети діяльності;

2) риси, які відносяться до дій, направлених на досягнення поставлених цілей: наполегливість, послідовність і інші;

3) екстраверсія-інтроверсія, спокій-тривожність, стриманість-імпульсивність і т.д.

В своєму формуванні, розвитку і функціонуванні характер пов’язаний з темпераментом (це його динамічна сторона). Та все ж, ознаки характеру більш змістовні і більш оформлені. Наприклад, в руховій сфері ознаки темпераменту: швидкий, жвавий, різкий, в’ялий... Характеру – охайний, зібраний, організований або навпаки розхлябаний і т.д. Між характером і особистістю також існують відмінності. Риси характеру відображають те, як діє людина, а риси особистості те, за ради чого він діє.

Першим спробу класифікації характерів зробив Платон. Він основував її на етичних принципах. В першій половині ХІХ ст. Галлем булла здійснена спроба наукової класифікації характерів. Він перелічує 27 елементарних психічних особливостей, здатностей, із яких складається людський характер. Наприкінці ХІХ ст. Джордано Ф. описав екстраверта і інтроверта. На початку ХХ ст. Н. Лосский запропонував свою класифікацію: чутливий, егоцентричний, зверхособистісний

Найвідомішими клініцистами, що надали свою класифікацію були К.Г. Юнг (виділив два типи характеру: екстравертів і інтровертів) [21, с. 258-261], Кречмер (два типи: циклоїдний, шизоїдний) [14, с. 425-455], К. Леонгард [10] і К. Лічко [11] (надалі буде розглянуто) [15].

За виразністю характер може бути трьох видів:

1. патологічний (психопатії);

2. акцентуйованих;

3. нормальний.

До розгляду акцентуацій ми звернемося в наступній главі. Проте слід вказати, що перехідний підлітковий вік є найкращим для виявлення всіх особливостей, і акцентуацій в тому числі, характеру тому, що через загальну бурхливість прояву емоцій підлітком їх стає легко помітити.
  1   2   3   4

Схожі:

Взаємозв iconУроку. Узагальнити та систематизувати вивчений матеріал, показавши...
Мета уроку. Узагальнити та систематизувати вивчений матеріал, показавши учням взаємозв’язок між фігурами
Взаємозв icon: 37. 022 Взаємозв’язок структурних компонентів базового рівня професійної...
Взаємозв’язок структурних компонентів базового рівня професійної мобільності майбутніх інженерів
Взаємозв iconСхема організаційних взаємозв’язків студентського парламенту з адміністрацією...

Взаємозв iconКурсова робота
Перспективи подальшого розвитку І взаємозв’язку права та інших видів соціальних норм
Взаємозв iconЗміст навчального матеріалу
Взаємозв’язок технічних характеристик І задач, що розв’язуються на персональному комп’ютері
Взаємозв iconОрганізація І проведення екскурсій
В ньому домінуючий спосіб пізнавальної діяльності – безпосереднє сприймання об’єктів природи, їх взаємозв’язків
Взаємозв iconТипи взаємозв
Усі форми співіснування різних видів називають симбіозом (від грец сим – разом та біос – життя)
Взаємозв iconОрієнтовна схема аналізу уроку
Мета І завдання уроку (освітня, виховна, розвивальна), їх взаємозв'язок та шляхи реалізації
Взаємозв iconВзаємозв'язок та взаємообумовленість сторін підготовленості
У змагальній діяльності технічна, фізична, тактична, морально-вольова, спеціальна, психологічна та інтелектуальна підготовленість...
Взаємозв iconТема Вступ до соціології
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка