План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття




НазваПлан: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття
Сторінка4/5
Дата конвертації18.03.2013
Розмір0.51 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Психологія > Документы
1   2   3   4   5
Міжпівкульова дисфункція.

Нерівномірність розвитку функцій півкуль голов­ного мозку також можна віднести до ушкодженого психічного розвитку. Дитина з переважним розвитком функцій правої півкулі (в деяких випадках це супро­воджується ліворукістю) відрізняється своєрідністю світосприйняття. У цих дітей переважає наочно-образ­ний тип мислення і сприйняття; водночас логічні співвідношення, абстрактні схеми сприймаються знач­но гірше. В початкових класах це призводить до труднощів у засвоєнні математики, недостатнього розумін­ня лексико-граматичного аналізу речень.

При патопсихологічному обстеженні в дітей з домі­нуванням правої півкулі не виявляється порушень працездатності, уваги й пам'яті, можлива наявність ейдетичного зорового запам'ятовування (100 % відтво­рення картинки з усіма деталями). Показники під час виконання інтелектуальних тестів нерівноцінні: значні досягнення при виконанні «кубиків Кооса», «матриць Равена» сполучаються з утрудненнями у виконанні вербальних аналогій, у визначенні понять. Якщо роз­питати дитину про її спосіб мислення, можна з'ясу­вати, що переважає не «промовляння», а «бачення картинок». Унаслідок цього пошук загальних законо­мірностей утруднень.

У дітей із домінуванням правої півкулі найважчим є навчання за звичайними програмами в початкових класах школи, для них бажані максимальне викорис­тання наочних засобів навчання, заохочення до малю­вання самостійних схем-ілюстрацій при розв'язанні математичних задач.

У разі домінування лівої півкулі спостерігаються утруднення при виконанні графічних проб, завдань, що потребують зорового аналізу й синтезу. Мова розвинута, порушень у читанні й писанні при легких формах не виявляється. Можливі певний недорозви­ток емоційного сприйняття, слабкість емпатії. Логіч­ність мислення не порушена. При більш тяжких ура­женнях головного мозку виникають специфічні пору­шення мовлення, писання та читання, що перешкод­жають шкільному навчанню. [1, 81 – 82]
Локальні ураження головного мозку.

Алалія — відсутність або недорозвиненість мовлен­ня внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку у внутріутробному або ранньому пе­ріоді розвитку дитини. Діагностика алалії має прова­дитись у віці 3-х років. При алалії відбуваєтеся за­тримка в дозріванні нервових клітин переважно в скронево-тім'яно-потиличних ділянках, у лобно-скроневій та скроневій ділянках домінантної півкулі. Ала­лія являє собою системну недорозвиненість мовлення, коли порушується фонетико-граматичний і лексико-граматичний лад мови. Виділяються моторна й сен­сорна форми алалії.

При моторній алалії утруднюється вимова окремих звуків та їх злиття під час промовляння в слова. Це призводить до перестановки звуків та складів, спро­щення та перекручування структури слова. В дитини з гарним слухом і достатнім розумінням мови не розви­вається самостійне мовлення, протягом тривалого часу вона лишається на рівні окремих звуків та слів. Мова для неї не є повноцінним засобом спілкування, організації поведінки. Замість відсутнього мовлення використовуються міміка, жестикулювання, інтонація.

При патопсихологічному обстеженні дітей з ала­лією спостерігаються порушення координації рухів (особливо точної моторики кисті руки). Зазнає ура­ження слухо-мовна пам'ять; зорове запам'ятовування в межах норми. Фіксуються виснаженість, коливання уваги. В дітей з алалією інтелект первинно збереже­ний; вони виявляють пізнавальну цікавість, з успіхом справляються з невербальними пробами, спроможні відтворювати зв'язки і послідовність подій, аналогій, узагальнень. Але через недостатність спілкування, що призводить до випадання з дитячого колективу, фор­мується вторинна затримка інтелектуального розвитку, яка, у свою чергу, веде до недостатності вищих рівнів спілкування, до проблем у поінформованості. Само­оцінка в дітей з алалією занижена, спостерігаються емоційна лабільність, вторинні невротичні реакції.

За умов своєчасного лікування, логопедичної та педагогічної допомоги з 3— 4-х років можливі форму­вання зв'язного та діалогічного мовлення, розвиток пізнавальної активності. Важливим є своєчасне роз­різнення алалії й дебільності, основні критерії тут — наявність доброго розуміння зверненої мови, розвину­тої ігрової діяльності, вираженої реакції на надання допомоги й заохочування при алалії.

^ Сенсорна алалія — порушення розуміння мови в результаті ураження скроневої частки домінантної пів­кулі. Слух у таких дітей без порушень, недостатнім є аналіз мовних звуків. У деяких випадках це супровод­жується підвищеним реагуванням на немовні звуки: шурхотіння паперу, крапання води. Посилення гуч­ності мови погіршує її розуміння в дітей з алалією і поліпшує в дітей з дефектами слуху.

Залежно від ступеня ураження дитина може взагалі не відрізняти мовлення від немовних шумів або відчу­вати утруднення в розумінні висловлювання поза ситуацією. При патопсихологічному обстеженні вияв­ляються складність концентрації та переключення уваги, виснажуваність. Трапляється вибірковість у сприйнятті мови: дитина розуміє тільки матір і не розуміє мови сторонніх дорослих.

Діти користуються для спілкування жестами, мімі­кою, слухають музику й розрізняють мелодії. Якщо вони оволоділи мовленням, спостерігається підвищена мовна активність на фоні зниженої уваги до мови оточуючих і відсутності контролювання свого мовлен­ня. Розуміння мовних інструкцій утруднене, але при показі можливе виконання достатньо складних вер­бальних завдань. Регулярні логопедичні заняття при­водять до значного поліпшення. Діти з алалією потребують раннього виявлення, навчання у спеціалізованих логопедичних дитсадках та школах.

Дислексія — часткове специфічне порушення за­своєння процесу читання, яке зумовлене несформова-ністю або порушенням вищих психічних функцій і виявляється у повторюванні стійких помилок на пись­мі. Спричинювати цей стан можуть найрізноманітніші фактори: генетична обтяженість, черепні травми в ранньому віці, мінімальна мозкова дисфункція. У дея­ких випадках дислексія може бути пов'язана із функ­ціональними розладами: тривалими соматичними за­хворюваннями, порушеннями вимови в батьків і т. ін. За характером порушення функції читання виділяють­ся такі види дислексій: фонематична, семантична, аграматична, мнестична й оптична. Обстеження про­вадиться наприкінці 1-го—на початку 2-го року на­вчання. При дислексії трапляються такі групи поми­лок:

  1. Заміщення (Б — П, С — Ш) та змішування (наприклад, замість сполучення «СЧ» дитина пише «Щ») літер при читанні, а також заміщення графічно схо­жих літер (X — Ж, П — Н, 3 — В).

  2. Політерне читання.

  3. Пропускання голосних та приголосних, пере­ставляння складів.

  4. Порушення розуміння прочитаного.

  5. Аграматизми при читанні.

  6. Порушення узгодження слів.

При нескладних формах дислексії можлива самос­тійна компенсація розладу читання, але в дитини може закріпитися негативне ставлення до читання. При переході в середні класи залишкові явища дислексії перешкоджають ефективному засвоєнню інших дисциплін: дитина погано розуміє тексти в підручниках, задачі. При складніших формах дислексії необхідними є спеціальні заняття з логопедом або навчання у спеціалізованій школі-інтернаті.

Дисграфія — це часткове специфічне порушення процесу писання. Причинами дисграфії можуть бути недорозвиненість мови, порушення її граматичного ладу, недорозвиток зорового гнозису, порушення звукового аналізу та синтезу. Виявляється такий стан у вигляді стійких і повторюваних помилок у процесі писання: перекручення та заміщення літер, порушен­ня звуко-складової будови слова, написання разом окремих слів, порушення узгодженості слів у реченні. Особливої уваги потребують такі відхилення, як дзеркальне написання літер, систематичні помилки в написанні літер та складів, їх заміщення. Дослідження провадиться на 2-му році навчання. Якщо виникає підозра наявності дисграфії чи дислексії, необхідне логопедичне обстеження дитини з порушеннями процесу читання. Бажано провести також психологічне та нейропсихологічне обстеження.

Під час психологічного обстеження дитини з відхи­леннями в читанні й писанні треба звернути увагу на працездатність (наявність виснажуваності, фазових коливань уваги), вербальну і невербальну пам'ять, рівень інтелекту. Якщо дисграфія чи дислексія є типо­вою, інтелект обстежуваних перебуває в межах норми. Порушення в читанні, писанні та мовленні при інших захворюваннях (олігофренії, дитячому церебральному паралічі, розладах слуху) є вторинними і потребують посиленої корекції наслідків основного захворювання. Необхідна їх диференційована діагностика з метою навчання таких дітей у школах різного типу.

Дискалькулія — специфічне порушення у форму­ванні навичок лічби, пов'язане з недостатністю просторового гнозису. Визначається наприкінці 1-го класу. Розлад виявляється в нерозумінні структури числа; діти не можуть засвоїти систему розміщення цифр, розрядність числа, плутають «537»—«357», «107» і «1007». Інші сторони інтелекту можуть бути не ураже­ні. При патопсихологічному обстеженні спостеріга­ються порушення розпізнавання геометричних фігур, недостатність зорового аналізу і синтезу (за методи­кою «кубики Кооса»), утруднення в розумінні лекси­ко-граматичних конструкцій («материна сестра» і «ма­ти сестри»). Характерні також незграбність дрібної моторики, ускладнення під час виконання графічних проб. У старших класах діти з дискалькулією важко засвоюють точні дисципліни. Якщо дискалькулія ви­явлена, бажане навчання у спеціальних класах логопе­дичної школи.

У ході спеціального навчання в логопедичних шко­лах або за умови систематичних занять із логопедом у дітей з дисграфією та дислексією вдається досягти значної компенсації дефекту за рахунок більш збере­жених механізмів. [1, 82 – 86]
Епілепсія.

Епілепсія—хронічне, тяжіюче до поступового по­гіршання стану нервово-психічне захворювання, що характеризується судомними розладами та специфіч­ними психічними відхиленнями. При власне епілепсії її виникнення буває пов'язане зі спадковою схильністю, а також із перенесеними органічними ураженнями головного мозку. Епілепсія, особливо в дитячому та підлітковому віці, не завжди виявляється у вигляді сильних судомних приступів, нерідко трапляються атипові розлади.

Епілепсія в дітей набирає різноманітних форм. О. Болдирєв пропонує відрізняти від епілепсії такі стани, як епілептична реакція — реакція організму, що виражається епілептичним припадком, який виникає в незвичних умовах у відповідь на дію шкідливого екзогенного фактору (високої температури тіла, інток­сикації, інфекційного захворювання), та епілептичні синдроми — епілептичні припадки, що розвиваються при осередкових ураженнях головного мозку (пухли­нах, запаленнях і т. ін.).

Під час патопсихологічного обстеження в таких ви­падках виявляються зміни, типові для основного за­хворювання: виснажуваність психічних процесів, ви­падіння або регрес окремих функцій (при пухлинах), відсутність специфічних для епілепсії особистісних змін. Завданням шкільного психолога є своєчасне вияв­лення хворих на епілепсію та з епісиндромом і на­правлення їх до психіатра або невропатолога за наяв­ності бодай деяких із перелічених нижче ознак.

Ознаки епілепсії:

  • наявність судом із втратою свідомості;

  • зомління, не зумовлені зовнішніми обставинами;

  • короткочасні (на декілька секунд) виключення сві­домості;

  • судоми окремих груп м'язів: кисті рук, обличчя, тимчасові розлади мовлення;

  • мимовільні жувальні та смоктальні рухи, відвернен­ня очей;

  • мимовільні сміх, плач, раптовий біль у череві, від­чуття нагального жару або холоду;

  • раптові, безпричинні зміни настрою;

  • порушення сну: нічні страхи, сноговоріння, сноходіння (лунатизм);

  • відчуття різкої зміни навколишнього простору;

  • здригання усього тіла вдень та уві сні;

  • відчуття мінливості частин тіла (товщини й довжи­ни рук та ніг);

  • порушення свідомості, коли дитина виконує різно­манітні дії (іде, не знаючи навіщо, зі школи чи з дому, вириває волосся і т. ін.).

При епілепсії спостерігаються також специфічні порушення психічних процесів, зміни особистості хворого. Інтелект при епілепсії може не зазнати пору­шень. Проте в деяких випадках епілептичний синдром трапляється в дітей із затримкою психічного розвитку або з олігофренією. За умов відсутності лікування або при несприятли­вому перебігу епілепсії можливе виникнення епілеп­тичного недоумства.

Можна виділити такі форми поведінки в дітей, що хворіють на епілепсію:

  1. психічна розгальмованість, непосидючість;

  2. психічна загальмованість, інертність психічних процесів;

  3. виражена впертість і негативізм;

  4. прояви садистської поведінки та жорстокості;

  5. поведінка з агресивними та руйнівними діями;

  6. аутоагресивність (потяг до самоушкодження).

Під час психологічного обстеження дітей із психіч­ною розгальмованістю виявляються перенасичува-ність, виснажуваність за гіперстенічним типом, пору­шення довільної концентрації уваги. Механічне запа­м'ятовування утруднене. Інтелект у цілому дещо за­низький: від неважких порушень критичності до олі­гофренії. В структурі інтелектуального дефекту можна виявити нерівномірність ураження. При докладному нейропсихологічному дослідженні фіксуються локаль­ні ураження.

Самооцінка завищена. Виражена висока інтенсив­ність потягів, потреб, неможливість стримувати свої емоції. Простежуються егоцентризм, нездатність до співпереживання, бажання заподіяти біль оточуючим. Трапляються випадки садизму й жорстокості до тва­рин, молодших дітей. При психічній загальмованості спостерігається ви­ражена інертність психічних процесів. Темп сенсомо-торики уповільнений. Обсяг уваги недостатній, пере­ключання дуже утруднене. Механічне запам'ятовування за типом «плато» з постійним відтворенням тих самих слів.

Рівень інтелекту також коливається од відносної норми до олігофренії. Труднощі виникають під час виконання «класифікацій» та «аналогій», тобто зав­дань, що потребують творчого мислення, здатності до перенесення навичок. При виконанні графічних проб трапляються змен­шення розміру малюнка, надмірна деталізація зобра­жень, стереотипність сюжетів. Самооцінка також за­вищена, виражена ригідність рівня домагань.

При епілептичних змінах особистості (а вони мо­жуть простежуватися з 5— 6-річного віку) характерні впертість, нахил до накопичення емоційних станів, зло­пам'ятність, жорстокість. Емоції вирізняються напру­женістю, високою інтенсивністю. Якщо трапляються невдачі, в дитини виникає роздратованість аж до при­ступів люті.

Діти з епілепсією важко переносять зміни звичного режиму, місця навчання, проживання. За умови пред'явлення стійких вимог діти з епі-змінами (насам­перед загальмованої групи) успішно виконують їх. Питання про місце й форму навчання дітей, що хворіють на епілепсію, вирішується індивідуально, за­лежно від рівня інтелекту й відмінностей особистості.

Діти з нормальним інтелектом мають навчатися в масовій школі. Завданням психолога в такому разі є щорічне патопсихологічне обстеження з метою вияв­лення таких особливостей психічних процесів, як інертність, порушення темпу сенсомоторики, знижен­ня інтелекту, особистісні зміни.

При виявленні будь-якого з перелічених порушень бажано повідомити про це лікаря, який постійно спо­стерігає дитину. Епілепсія може призвести до суттєво­го зниження інтелекту, тому, можливо, виникне необ­хідність вдруге вирішувати питання про місце й фор­му навчання.

Діти з епілепсією, у яких спостерігаються часті судомні приступи, приступоподібні перепади настрою (дисфорія), помітні зміни особистості, підлягають навчанню вдома за програмою, що відповідає рівню інтелекту.

У підлітковому віці в дітей з епілепсією часто поси­люються зміни особистості: впертість, егоцентризм, напруженість емоційно-мотиваційної сфери, потяг до лідерства, жорстокість, педантичність.

При виборі професії слід ураховувати обмеження, зумовлені станом здоров'я, й проводити відповідну профорієнтацію: хворим заборонена робота, що по­в'язана з транспортом і механізмами, які рухаються, перебуванням на висоті, робота з відкритим вогнем та водою.

Важливим моментом у роботі з дітьми-епілептика-ми є профілактика їх конфліктів з батьками та одно­літками. Регулярне спостереження та корекція відхи­лень, своєчасне лікування можуть значною мірою зменшити ступінь особистісних розладів, загальмувати розвиток інтелектуального дефекту. [1; 86 – 90]
1   2   3   4   5

Схожі:

План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconЛекція на тему: «фізіологія слухової, вестибулярної та зорової аналізаторних систем»
Загальний план будови, механізм сприйняття звуків та переробка інформації у слуховій аналізаторній системі
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconТема Концепція баз даних План
Сприйняття реального світу можна співвіднести з послідовністю різних, хоча іноді І взаємозалежних, явищ. З давніх часів люди намагалися...
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconДля спрощення сприйняття інформації введемо умовні позначки

План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconПлан-конспект уроку ( 4 клас ) тема: Українські народні жартівливі пісні
Мета: ознайомити дітей з жанром «українська народна пісня»; формувати вокально-хорові навики; розвивати музичний слух, образне сприйняття...
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconЧари ночі сміються, плачуть солов’ї
У багатьох вiршах Олесь намагається передати сприйняття свiту, природи через звуки
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconУрок 2 Тема: Вільям Шекспір великий поет І драматург доби Відродження....
Тема: Вільям Шекспір — великий поет І драматург доби Відродження. «Шекспірівське питання». Розкриття особливостей ренесансного сприйняття...
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття icon"Маркетингова політика комунікацій (укр.)"
Це цілеспрямовані, систематичні спроби формувати сприйняття, маніпулювати свідомістю та спрямовувати поведінку в необхідний пропагандисту...
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconУроку I. Підготовка до сприйняття іншомовного мовлення
Т: Сьогодні ми вивчатимемо на уроці множину предметів та ознайомимося з транскрипцією, засобом правильного читання та вимови
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття icon"Общий (укр.)"
Психологічний вплив однієї людини на іншу або на групу людей, що передбачає некритичне сприйняття висловлених думок І волі
План: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття iconПлан Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні...
Природа рецепторних апаратів в різних видах тварин зовсім різна й дозволяє сприймати звукові або світлові хвилі більш-менш високої...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка