План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”)




Скачати 135.85 Kb.
НазваПлан Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”)
Дата конвертації18.03.2013
Розмір135.85 Kb.
ТипЗакон
uchni.com.ua > Психологія > Закон
План

1. Відчуття та сприйняття

2. Роль зворотного зв’язку у спілкуванні

3. Предмет педагогіки

Практична частина (Опитувальник О.Г.Шмельова „Дослідження схильності до ризику”)

Список використаної літератури

1. Відчуття та сприйняття
Сприйняття - виявлення взаємозв'язку між сприйняттям і відчуттям.

Природа рецепторних апаратів в різних видах тварин зовсім різна й дозволяє сприймати звукові або світлові хвилі більш-менш високої частоти: собака чує ультразвуки, бджоли сприймають ультрафіолетові промені, деякі тварини не розрізняють квітів...

Людина займає своє місце в цій ієрархії, і, хоча діапазон хвиль, які він здатний сприйняти, досить широкий, він уловлює далеко не все. Більше того, навіть усередині одного виду відчуття варіює залежно від якості сенсорних апаратів. Один гарний зір, але посередній слух, інша може похвастатися якістю й гостротою нюху.

Закон Вернера-Фехтера сформульований у такий спосіб:

абсолютний поріг відчуття — це найменша інтенсивність стимулу, достатня для того, щоб викликати відчуття;

диференціальний поріг відчуття — це збільшення інтенсивності подразника, достатнє для того, щоб викликати в суб'єкта зміну відчуття.

Саме Фехтер сформулював відношення, що існує між відчуттям і подразником: відчуття збільшується як логарифм подразнення.

Відчуття називається елементарним, якщо воно фізіологічно й анатомічно точно визначено. Воно, отже, відповідає конкретному типу рецептора й типу системи передачі.

Відчуття називається складним, якщо воно пов'язане з різними сенсорними органами й вимагає їхній погодженої дії. Більшість наших відчуттів - складні. Так, наприклад, курець відчуває не тільки смак тютюну, його доповнюють нюхові й зорові відчуття.

Сприйняття предметів й явищ матеріального світу, їхніх різноманітних властивостей і відносин займає одне із центральних місць у психічній діяльності людини. Сприйняття становить основу орієнтування людини в навколишньому середовищі, дозволяє йому організувати діяльність, поводження відповідно до об'єктивних властивостей і відносинами речей. У процесі поводження людина сприймає також свої власні дії і їхні результати, чим забезпечуються зворотні зв'язки, що регулюють протікання цього процесу.

Звідси треба актуальність вивчення сприйняття як психічного процесу, шляхів його становлення й розвитку, гігієни, профілактики порушень й особливостей останніх, необхідність цих знань для правильної побудови й організації будь-якої діяльності.

Зараз вже не доводиться доводити, що міжособисте спілкування - зовсім необхідна умова буття людей, без нього неможливо повноцінне формування в людини ні однієї психічної функції або психічного процесу, жодного блоку психічних властивостей, особистості в цілому.

В останні десятиліття минулого сторіччя, заключного століття в збіглому тисячоріччі, проблема спілкування була “логічним центром” психологічної науки. Дослідження цієї проблеми відкрило можливості більше глибокого аналізу психологічних закономірностей і механізмів регуляції поводження людини, формування його внутрішнього світу, показало соціальну обумовленість психіки й способу життя індивіда.

Актуальність обраної проблеми складається ще й у тому, що міжособистісні відносини є на даному етапі людського розвитку важелем впливу, маніпулювання однієї людини над іншим. А в роботі соціального працівника, знання основ міжособистісної взаємодії це база яку необхідно закласти в першу чергу. Якщо брати той аспект, що соціальний працівник є посередником між державою й людиною, опинившись у важкій життєвій ситуації, то корінь проблеми шукати необхідно саме тут. Як людина ставиться до себе, правильно й адекватно він сприймає інших, на якій основі людина становить цілісну картину й робить прогноз після перших десяти хвилин розмови з іншою людиною.

^ 2. Роль зворотного зв’язку у спілкуванні

Поняття структури й функцій спілкування безпосередньо пов'язане з різними класифікаціями видів і типів спілкування.

Як показує аналіз цих класифікацій, вони проводяться на різних підставах (по місцю, за часом, по сферах діяльності, по типах суб'єктів, і т.д. і т.п.). Виділяються й такі критерії класифікацій видів спілкування, як їхній характер, мета, форми вираження, спрямованість.

Розглянемо деякі з існуючих класифікацій.

^ За характером - спілкування розділяють на продуктивне (творче) і непродуктивне (формальне), за цілями – на утилітарне й не утилітарне, за спрямованістю – на гуманістичне й маніпулятивне, по формах прояву – на безпосереднє й опосередковане, формальному й неформальне, за ступенем щирості - на відкрите й закрите, по сферах діяльності – ділове, сімейне спортивне. У вітчизняній соціальній психології, стверджує Р. М. Битянова, прийнято виділяти три різних по своїй орієнтації типів між особового спілкування: імператив, маніпуляцію, діалог.
^

Спробуємо розібратися у видах спілкування на прикладі деяких класифікацій:

Одна з них, що згадувалася вище - класифікація за направленістю.


Воно ділиться на гуманістичне й маніпулятивне.

Гуманістичне спілкування характеризується довірою, взаємністю, відкритістю, відмовою від рішення власних проблем за рахунок партнера. Це спілкування орієнтоване на цінності волі й достоїнства, по суті своєї це творче спілкування, основою якого є спільний діалог, заснований на визнанні недоторканності достоїнства партнера.

Проблема критеріїв гуманності спілкування досить складна. У гуманістичному спілкуванні мотивація й мета не повинні суперечити засобам і результатам. Якщо любов батька до дитини, як говорять, сліпа, то в спілкуванні з ним можливо неусвідомлене, навіть «доброзичливе» обмеження людського достоїнства. У цьому випадку в наявності реальна невідповідність ціннісних орієнтацій, що є основою для сумніву у визначенні даного виду спілкування як гуманістичного. Таке спілкування, хочуть його чи учасники ні, стає часом маніпулятивним.

Маніпулятивне спілкування визначається як «таке спілкування, при якому до партнера ставляться як до засобу досягнення зовнішніх стосовно нього цілей». Звичайно ж, до такого роду спілкування людина не зізнається як самоцінність, хоча коштовними можуть визнаватися ті якості, які можуть бути корисні для досягнення чиїх - або корисливих цілей. У маніпулятивному спілкуванні людини, як правило, не має поваги достоїнства партнера по спілкуванню.

При визначенні видів спілкування необхідно дотримувати обережність і враховувати фактори, при яких відбувається це спілкування. Так, наприклад формальне спілкування можна поплутати з маніпулятивним. Формальне спілкування це коли людина в рамках ділових, або дипломатичних відносин спілкується з партнером формально, на офіційному рівні, але коли людина усвідомлено ігнорує норми моралі (наприклад, дезінформує, зловживає довірою, шантажує й т.д.), коли людину перетворюють у маріонетку - це вже маніпуляції, тобто маніпулятивне спілкування. Так само варто відзначити, що акт спілкування може виявляти собою різні види, залежно від виду класифікації, по якій його характеризують. Так, наприклад дистанційне навчання по психології педагогічного спілкування є особисто - груповим, опосередкованим тривалим спілкуванням.
^

Розглянемо ще одну класифікацію – за категоріями


По категоріях спілкування можна розділити на міжособистісне, особисто – групове й між групове.

Ще спілкування можна класифікувати за ступенем опосередкованості.

Спілкування може бути безпосереднім й опосередкованим.

Безпосереднє - це коли спілкування відбувається без проміжних ланок, наприклад, Володя запросив Катю в кіно, шепнувши їй про це на вухо під час уроку математики.

Якщо ж Володя запросить Катю в кіно, подзвонивши їй по телефону, або передасть записочку, то це вже опосередковане спілкування, тобто опосередкованим спілкування є тоді, коли між співрозмовниками з'являються посередники.

Ці види спілкування мають свої достоїнства й недоліки. Так, у безпосередній бесіді існує більше каналів зворотного зв'язку. Це означає, що кожний з тих хто спілкується здатний побачити й проаналізувати, як протилежна сторона сприймає інформацію. Зате опосередковане спілкування дуже спрощує життя людям боязким і нерішучим.

^ 3. Предмет педагогіки

Жоден завойовник не може змінити

сутність мас, жоден державний діяч...

Але вчитель - я вживаю це слово в самому широкому

розумінні - може зробити більше, ніж завойовники й державні глави. Вони, учителі, можуть створити нове зображення

і звільнити сховані сили людства.

Микола Рерих. Повіддя

Об'єкт педагогічної психології – людина.

Предмет – механізми й закономірності освоєння соціокультурного досвіду людиною в освітньому процесі.

Освітній, педагогічний процес є об'єктом вивчення багатьох наук (педагогіки, соціології, фізіології, медицини, теорії керування) і являє собою складне, багатофункціональне й багатокомпонентне явище.

«Педагогічна психологія вивчає психологічні питання керування, досліджує процеси навчання, формування пізнавальних процесів, відшукує надійні критерії розумового розвитку, визначає умови, при яких досягається ефективний розумовий розвиток у процесі навчання, розглядає питання взаємин між учнями».

«Педагогічна психологія вивчає механізми, закономірності оволодіння знаннями, уміннями, навичками, досліджує індивідуальні розходження в цих процесах, закономірності формування творчого активного мислення, визначає умови, при яких досягається ефективний розумовий розвиток у процесі навчання, розглядає питання взаємин між вчителями й учнями, взаємини між учнями».

Педагогічна психологія зайняла певне місце між психологією й педагогікою, стала сферою спільного вивчення взаємозв'язків між вихованням, навчанням і розвитком підростаючих поколінь. Наприклад, однієї з педагогічних проблем є усвідомлення того, що навчальний матеріал засвоюється не так і не настільки, як хотілося б. У зв'язку із цією проблемою складається предмет педагогічної психології, що досліджує закономірності засвоєння, навчання. На основі сформованих наукових видань формуються техніка, практика учбово-педагогічної діяльності, обґрунтовані з боку психології закономірностей процесів засвоєння. Друга педагогічна проблема виникає, коли усвідомлюється розходження навчання й розвитку в системі навчання. Можна часто зустріти ситуацію, коли людина вчиться, але дуже слабко розвивається. Предмет дослідження в цьому випадку - закономірності розвитку інтелекту, особистості, здібностей, взагалі людини. Даний напрямок педагогічної психології розробляє практику не як навчання, а як організацію її розвитку.

Таким чином, «предметом педагогічної психології є факти, механізми й закономірності освоєння соціокультурного досвіду людиною, закономірності інтелектуального й особистісного розвитку дитини як суб'єкта навчальної діяльності, організованою і керованою вчителем в різних умовах освітнього процесу».

^ Практична частина

Опитувальник О.Г.Шмельова

Дослідження схильності до ризику”

Ріст особистості завжди пов'язаний з необхідністю ризикувати, пробувати, від чогось відмовлятися.

1. Опитування



відповідь



відповідь

1

Ні

26

Так

2

Так

27

Так

3

Ні

28

Так

4

Так

29

Так

5

Ні

30

Так

6

Так

31

Так

7

Так

32

Так

8

Ні

33

Так

9

Ні

34

Так

10

Ні

35

Ні

11

Ні

36

Так

12

Так

37

Так

13

Ні

38

Ні

14

Ні

39

Так

15

Так

40

Так

16

Так

41

Так

17

Ні

42

Так

18

Так

43

Ні

19

Ні

44

Ні

20

Так

45

Так

21

Ні

46

Так

22

Так

47

Так

23

Так

48

Так

24

Так

49

Так

25

Так

50

Так

За результатом опитувальника (досліджується жінка бухгалтер, 30 років, одружена, має 8-ми річну дитину) можна дійти висновку, що дана особа має середню схильність до ризику (від11 до 29). Людина веде здоровий спосіб життя, любить мандрувати. Стримана, має повагу до себе, впевнена в собі. Завжди прийде на порятунок.

^ 2. Опитування студентки, вік 25 роки, одружена:



відповідь



відповідь

1

Так

26

Так

2

Так

27

Ні

3

Так

28

Так

4

Так

29

Так

5

Так

30

Ні

6

Так

31

Так

7

Ні

32

Ні

8

Так

33

Так

9

Ні

34

Так

10

Так

35

Ні

11

Так

36

Так

12

Ні

37

Так

13

Так

38

Так

14

Так

39

Так

15

Так

40

Так

16

Так

41

Так

17

Так

42

Ні

18

Так

43

Ні

19

Так

44

Ні

20

Так

45

Так

21

Так

46

Так

22

Так

47

Так

23

Так

48

Так

24

Ні

49

Так

25

Так

50

Так

За результатами опитування можна дійти висновку, що дана людина має середню схильність до ризику (25). Людина веде здоровий спосіб життя. Любить мандрувати. Любить швидкість та розваги. Має потяг до ризику та авантюризму. Непостійна, швидко змінює захоплення та інтереси. Прискіпливо відноситься до вибору одягу, слідкує за модою, віддає перевагу дорогим речам. Спокійне та рівне життя не за її характером. Людина дії. Шляхетна.

Дані відповіді відповідає за шкалою щирості – 3, але результати достовірні.
Список використаної літератури

  1. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. Навчальний посібник. К.: Навчальний світ, 2003. – 528с.

2 Андрєєва Г.М. Місце міжособистісного сприйняття в системі перцептивних процесів й особливості його змісту. Міжособисте сприйняття в групі. К., 1981.





Схожі:

План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconЗабезпечення зворотного зв'язку при перевірці домашних завдань
...
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconДипломна робота на тему: "Ризики підприємницької діяльності підприємства та засоби їх зменшення"
У зв’язку з цим виявлення, оцінка й управління ризиками становлять великий практичний інтерес для суб’єктів економічних відносин....
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconТема: Вступ. Українська мова етапи розвитку. Предмет І основні завдання...
...
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconПлан: Вступ Психологія сприйняття І образів уявлення. Порушення та розщеплення сприйняття
Патопсихологічна характеристика розладів сприйняття (ілюзії, галюцинації, дереалізація, деперсоналізація, агнозії)
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconПлан Вступ. Основні віхи історії козацької школи І педагогіки. Козацька...
Думаю, що такий поділ дозволить досить повноцінніше І краще відобразити дослідження по накреслених напрямках, охопити більше коло...
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconОхарактеризуйте диференціально-діагностичний опитувальник (ддо)
Дослідження спрямованості особистості за методикою Б. Баса. Дослідження спрямованості особистості за орієнтовною анкетою
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconКомплексний аналіз біологічних, соціальних та психологічних чинників...
К. В. Аймедов, канд мед наук, доцент Одеський державний медичний університет (м. Одеса)
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconПлан Вступ 2 розділ 1 Економічна сутність процесу формування кредитного...
Визначення кредитного ризику з урахуванням забезпечення та його використання при обчисленні ставки відсотка 33
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconТема заняття
Блок Ділова українська мова. Ге. 02 Модуль Роль мови в діловому спілкуванні. З. 08. Зп. Р. 01. 01
План Відчуття та сприйняття Роль зворотного зв’язку у спілкуванні Предмет педагогіки Практична частина (Опитувальник О. Г. Шмельова „Дослідження схильності до ризику”) iconОпитувальник професійної спрямованості (опс) Д. Голанда Модифікацію...
Методика Д. Голланда визначає ступінь зв'язку типу особистості зі сфе­рою професійної діяльності, до якої у неї є нахили
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка