Планування та організація роботи з молодими вчителями




НазваПланування та організація роботи з молодими вчителями
Сторінка1/4
Дата конвертації24.03.2013
Розмір0.49 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Психологія > Документы
  1   2   3   4


Романюк Г.Ю.

Планування та організація роботи з молодими вчителями

Білогірський РМК

2010 рік

Рецензент:

Н.М. Артемчук – завідуюча Білогірським РМК

Укладач:

Г.Ю. Романюк –заступник директора

Денисівської ЗОШ І – ІІ ступенів

Схвалено радою Білогірського РМК

(протокол №5 від 25.03.2010 року)
Посібник, пропонований директору школи, заступнику директора школи, вчителям, а також усім тим, хто бажає стати справжнім майстром педагогічної праці,- орієнтовано на розкриття основних підходів до управління процесом адаптації молодих вчителів.
Передмова
Педагогічна майстерність: кому ж про неї писати як не вчителю, який день у день заходить у клас і

« сіє розумне, добре, вічне». Композитор створює музичні твори, художник живописні полотна, драматург – шедеври для театру. Вчитель, якщо він не «урокодавач», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей і разом з ними.

Кожен молодий вчитель повинен прагнути стати справжнім майстром своєї справи, виробити свою систему навчання і виховання школярів.

Становлення вчителя, його професіоналізм – поступовий процес. Особистісно орієнтований підхід до росту професійної майстерності молодих вчителів – одне із основних завдань в організації методичної роботи з учительським колективом.

"Учитель повинен знати і відчувати, що на його со­вісті — доля кожної людини, що від його духовної куль­тури та ідейного багатства залежить розум, здоров'я, щастя кожної людини, яку виховує школа".

"Важко переоцінити роль особистості вчителя, його духовного обличчя в пробудженні і розвитку творчих здібностей, нахилів, талантів учня".

Василь Сухомлинський

Розділ І. Основні підходи до побудови особистісно-орієнтованої системи роботи з молодими спеціалістами

У різнобічній діяльності директора, заступника директора школи робота з молодими спеціалістами посідає особливе й дуже важливе місце. Це зумовлено багатьма факторами, але перш за все тим, що їх відносна кількість залишається невеликою. Навіть ті молоді спеціалісти, які починають працювати в школі, інко­ли переривають свою педагогічну діяльність.

Причини різні — суб'єктивні та об'єктивні. Молодий учитель змінює місце роботи: його відлякують перші невдачі, складності педагогічної праці, невмін­ня психологічно ствердитися в цій діяльності або в даному колективі, низька заробітна плата тощо. Виникає дефіцит учительських кадрів, він стає все більше відчутним. Тому дирекції освітнього закладу слід перш за все убе­регти молодих спеціалістів від розчарування у педагогічній праці, а далі допомогти їм у професій­ному становленні.

При цьому надзвичайно важливо розмежувати функції роботи з моло­дими спеціалістами між директором школи, заступником директора, наставниками й методистом так, щоб вони не дублювали один одного. Для уникнення дублювання й по­передження нескоординованості цієї роботи, протиріч у вимогах і реко­мендаціях, слід перш за все заздалегідь спланувати спільну роботу дирекції школи, наставника й методиста з молодими спеціалістами, визначивши в плані основні на­прямки діяльності кожного з них.

Розробляючи такий план, слід урахувати конкретні особливості освітньо­го закладу: чи є серед керівників фахівець того самого навчального предме­та; рівень методичної роботи в методоб'єднанні, в якому буде працювати молодий учитель; особисті та професійні якості наставника тощо. Саме від цього буде залежати, як скоро знадобиться конкретна допомога методиста, коли йому слід уперше прийти в цю школу і познайомитися з роботою мо­лодого спеціаліста.

У нашій школі існує перевірений практикою досвід складання планів стажування молодих спеціалістів після неодноразового відвідування керів­ником освітнього закладу уроків починаючого вчителя. Уже до кінця 1 семестру виявляються реальні можливості молодого спеціаліста, ступінь його теоретичної підготовки, знання програми, володіння методикою. Про відві­дування уроків керівником освітнього закладу молодий учитель поперед­жається заздалегідь, щоб мати можливість показати все краще, на що він здатен. Адміністрація нашої школи на етапі знайомства з роботою молодого спеціаліста ставить перед собою низку завдань:

  • визначити ступінь професійної зацікавленості

молодого спеціаліста;

  • перевірити, яку роботу з підготовки молодого спеціаліста до практичної діяльності провело методоб'єднання, як він веде документацію, чи знає нормативні документи, чи забезпечений програмами, задоволений спілку­ванням з наставником;

  • визначити науковий рівень викладання;

  • вивчити, чи зміг молодий учитель встановити контакт з дітьми, як склада­ються його стосунки з класами.

Бесіда після відвідування уроків директором та заступником директора школи має буду­ватися дуже продумано, проводитися в доброзичливому тоні. Молодий спе­ціаліст має відчувати, що дирекція школи зацікавлена у його професійному станов­ленні й прагне надати методичну допомогу, а не викрити некомпетентність.

Природно, відвідування уроків дирекцією освітнього закладу поглиблює існуючі у вчителя хвилювання й переживання, але готовність до зустрічі й очікування від неї дійової допомоги в роботі знижують рівень збудження вчителя і дають можливість зосередити увагу на головному — змісті уроку та його навчально-виховній результативності. Це важко зробити при першому або єдиному відвідуванні уроку директором, заступником директора школи, але це вдаєть­ся в процесі відвідування ними серії уроків.

Здійснення системи відвідувань уроків, як переконує досвід роботи з мо­лодими вчителями , забезпечує адаптацію учителя та учнів до присутніх на уроці, наближує умови проведення уроків до природних, дозволяє бачити й визначити найбільш типові помилки, що породжують труднощі в педагогічній діяльності вчителя. Перші відвідування, як перші аналіз побаченого та оцінка його праці, очікуються починаючим учителем з хвилюванням. Ураховуючи це, дирекція школи після всіх відвідувань дають учителеві трохи часу для самооцінки своїх уроків і лише після закінчення його запрошують на бесіду. До необхідності цього ми прийшли в процесі пошуку ефективних форм роботи з молодими спеціаліс­тами, пересвідчилися в доцільності підготовки до зустрічі. Справа в тому, що взаємна підготовка керівника, його заступника та вчителя до бесіди за відвіданими уроками породжує усвідомленість і зрілість думок при обговоренні виникаю­чих питань, дозволяє зробити конкретні висновки і переконати в них співрозмовника, по-діловому й без особистих емоцій підійти до оцінки результатів праці виділити основні помилки і визначити оптимально пра­вильні шляхи їх попередження.

Склалися й свої правила раціональної організації цього виду діяльності у дирекції нашої школи, їх реалізація спрощує роботу з молодими вчителями на другому етапі їх адаптації в школі.

Серед них:

1. Вдумливо готуйся до відвідування кожного

уроку:

  • ознайомся з навчальним матеріалом уроку, використовуючи підручник і не­обхідні методичні рекомендації до нього;

  • систематизуй зміст уроку й склади його орієнтовний план з урахуванням ди­дактичних і виховних завдань; конкретно визнач мету відвідування уроку;

  • сформулюй запитання, відповіді на які в процесі спостережень на уроці допоможуть підійти до розкриття мети відвідування.

  1. Підготуй учителя до зустрічі з собою на уроці.

  2. Не роби висновків з одного відвіданого уроку. Доможися системи за­охочень.

  3. Підготуйся до бесіди щодо відвіданих уроків:




  • проаналізуй зміст кожного уроку і всіх разом;

  • оціни ефективність методів роботи вчителя на уроках у відповідності до поставлених цілей і результатами їх досягнення;

  • виокрем найбільш типові помилки в педагогічній діяльності учителя на уроці;

  • визнач причини помилок шляхом поетапного аналізу всіх форм навчально-виховної роботи вчителя з учнями;

  • вияви цінне в роботі на кожному уроці й оціни якісне зростання учителя; склади план розмови з учителем.

^ 5. Під час розмови з учителем щодо відвідуваних уроків:

  • надай перше слово вчителю для самооцінки результатів роботи; з'ясуй усі питання, що виникли при аналізі діяльності вчителя до зустрічі з ним;

  • аналіз уроків розпочинай з оцінки позитивних моментів у діяльності вчителя;

  • назви типові помилки та переконай учителя в необхідності їх виправлення; не поспішай із висновками, надай цю можливість учителеві; визнач разом із учителем шляхи запобігання

труднощам у роботі.

  1. Потрібні висновки і дані рекомендації запиши в

контрольну книгу або робочий щоденник.

Простота і доступність цих правил, постійне використання їх не тільки сприяє конкретизації видів діяльності дирекції школи з вив­чення системи роботи молодих учителів, але й дозволяють у порівняно стислі терміни виявити труднощі та типові помилки в їх педагогічній діяльності, визначити шляхи їх подолання на наступних етапах роботи з ними.

Спільним для всіх починаючих учителів є те, що вони добре уявляють цілі, завдання школи і своє соціальне призначення в ній, мають досить добрий рівень загальноосвітньої підготовки. Однак специфічні особливості учитель­ської праці і професійні можливості кожного учителя, відсутність досвіду, розрив між знанням і вмінням приводять до різних труднощів у період адап­тації в школі. Найбільш типові при цьому труднощі, пов'язані з формуванням навичок навчальної праці учнів, розвитком їх мислення та індивідуалізацією навчально-виховного процесу, а також такі, що полягають у складності та динамічності змістовного компоненту педагогічної діяльності. Труднощі в пе­ріод першої адаптації молодого вчителя в школі можуть бути тим джерелом, яке здатне стимулювати соціальну активність учителя. Але найчастіше труд­нощі, не розв'язані вчителем, перешкоджають опануванню вмінь і навичок педагогічної праці і приводять до неуспіху в діяльності. А тривалий неуспіх впливає й на результати роботи, і на формування особистості учителя.

У тих випадках, коли молодий учитель найчастіше чує негативне в оцінці своєї діяльності, прагнення до успіху спочатку замінюється невпевненістю у своїх силах і напруженістю в праці, а потім з'являється негативне ставлення до діяльності та обраної професії.

Поява труднощів і пошук шляхів їх подолання в педагогічній діяльності кожного вчителя неминучі. Це визначається специфікою роботи педагога. Неминучими є й протиріччя педагогічних труднощів: виняткові, ускладнені умови сприяють появі педагогічного ризику та інтуїції. А ситуація ризику та інтуїції є суперечливою за своєю природою, оскільки вона мобілізує всі резервні можливості людини, спрямовані на пошук виходу із труднощів, а результати використання цих резервів можуть бути й позитивними, і не­гативними.

Озброєння учителя науковими методами аналізу, оцінки та розв'язання утруднень, що базуються на передовому педагогічному досвіді школи,— не­одмінна умова нейтралізації впливу труднощів на вчителів і учнів.

Розв'язання цієї проблеми можливе дирекцією шкіл на підставі доброго знання ділових і особистісних якостей молодого вчителя, копіткої індивіду­альної роботи з ним. За умови творчого використання педагогічних думок В. О. Сухомлинського на практиці стали традиційними такі форми вивчен­ня нових членів колективу, як розповіді про себе та свої труднощі під час особистих розмов із дирекцією школи, вивчення особистих листків з обліку кадрів, трудових книжок, іншої документації (особисті справи, щоденники й зошити учнів, плани вчителя, класні журнали), відвідування уроків і позаурочних занять з дітьми. Це дозволяє скоригувати початкові уявлення про вчителя, його педагогічну діяльність.

Такий індивідуальний підхід дозволяє вивчити рівень професійної ком­петентності й ціннісні орієнтації, виявити специфічність педагогічного почерку, оцінити соціальну активність і комунікабельність учителя, просте­жити ставлення до труднощів і шляхи їх подолання, побачити творчі парос­тки і педагогічні знахідки, познайомитися з особистісними якостями моло­дого колеги.

Аналізуючи отримані таким чином дані, ми побачили цікаві законо­мірності. Одні молоді спеціалісти мають яскраво виражену педагогічну спрямованість; здатні на підставі міцних знань, досвіду роботи з дітьми і педагогічної інтуїції, що є в них, створювати моделі різних видів своєї діяльності. їх відрізняє висока мораль і психологічна готовність до пе­дагогічної праці, усвідомлене розуміння соціальної значимості учитель­ської діяльності, відповідальне ставлення до результатів своєї праці, постійне прагнення до удосконалення своїх знань і навичок, захопленість професією, любов і чуйне ставлення до дітей, самокритичність і критич­не ставлення до педагогічного досвіду інших учителів, педагогічна неза­лежність. Вони порівняно успішно опановують педагогічну майстерність, оскільки самостійність дій, дослідницька діяльність стають відмінними особливостями їх педагогічного почерку. Вони безболісно для себе й пе­дагогічного колективу включаються в його життя, комунікабельні, досить активні. їх труднощі в педагогічній діяльності легко виявити, оскільки вони охоче діляться ними і, якщо щось не виходить, запрошують до себе на уроки.

Робота дирекції школи з цією групою молодих спеціалістів у період їх адаптації в школі складна тим, що вони не визнають шаблону в педагогічних діях, впевнені у своїх рішеннях і вважають їх педагогічно доцільними, потребують глибоких обґрунтувань усіх пропонованих реко­мендацій і зазначення можливих варіантів їх здійснення, критичні до чу­жого педагогічного досвіду. Прислухаючись до порад керівників освітніх закладів, вони реалізують їх по-своєму, припускаючись при цьому нових помилок. Тому протягом усього першого року їх праця багата на яскраво виражені помилки, кількість яких не скорочується, а зростає. Але це — по­милки педагогічного зростання. А тому за наявності постійної творчої співдружності з ними директора школи, заступника директора і наставника із цих молодих спе­ціалістів виростають у подальшому сильні вчителі, майстри своєї праці, оскільки система їх педагогічної праці, що склалася на основі творчого ентузіазму, динамічна й постійно відкрита всьому новому, що приносить педагогічна наука в шкільну практику. Шлях їх до майстерності виявляєть­ся тривалим, але найбільш результативним. До того ж систематична робо­та керівників освітніх закладів з цією групою вчителів стимулює якісне зростання їх педагогічної майстерності.

^ Друга група молодих учителів не відрізняється педагогічною обдаро­ваністю, але за рахунок постійного впровадження чужого педагогічного досвіду у свою діяльність оперативніше за інших досягає стабільного пе­дагогічного почерку. їх відрізняє прагнення якнайшвидше стати майстра­ми своєї праці, а тому вони недостатньо розбірливі у виборі засобів досяг­нення цієї мети і обмежуються копіюванням чужого досвіду. Кожний урок і система їх роботи з предмета будуються без самостійного, творчого ос­мислення всіх рекомендацій, що викладаються в різних методичних посіб­никах, на консультаціях, у бесідах з наставниками, керівниками школи, методистами.

Зовнішнє педагогічне благополуччя таких учителів протягом першого року роботи породжує у дирекції школи почуття заспокоєності за їхню адаптацію у школі, знижує рівень контролю за педагогічною діяльністю молодих спе­ціалістів. Однак, порівняно легко реалізуючи приватні методичні рекоменда­ції, вони не засвоюють загальних основ педагогічної діяльності. У спілкуван­ні з колегами вони охоче дізнаються про їх методичні прийоми та педагогічні знахідки, але натомість не здатні запропонувати свої, що приводить до зни­ження рівня комунікабельності й громадської активності такого учителя при подальшій роботі в даному педагогічному колективі. Свої стосунки з учнями такі вчителі будують у межах рекомендованого нормативними документами, не допускають педагогічного ризику. Ентузіазм і творче горіння в роботі з учнями їм не властиві. Діти стомлюються від їх трафаретних дій і спочатку за­микаються у спілкуванні, а потім починають або уникати таких учителів, або вступати з ними в конфлікти.

Відсутність самокритичності й критичного ставлення до чужого досвіду, механічне перенесення його у свою навчально-виховну роботу зі школяра­ми не дають їм можливості відійти від репродуктивної професійної майс­терності, скласти свій стиль педагогічної праці. Раннє виявлення молодих спеціалістів цієї групи, виховання в кожному з них творчого ставлення до особистої праці — основні напрямки в роботі з ними дирекції школи. Слід, щоб ці молоді вчителі були поставлені перед необхідністю аналізувати й порівнювати результати своєї праці з результатами досвідче­них учителів, що домагаються в тих самих умовах значно більшого; щоб наставниками в них були творчі працюючі вчителі, рівень майстерності яких постійно зростає.

Допомога наставників у пошуку та реалізації різних форм і методів індивідуальної роботи з дітьми, допомога відстаючим у навчанні й організація систематичної, творчої роботи з силь­ними учнями — найважливіший фактор необхідного творчого зростання молодих спеціалістів і часткового скорочення числа педагогічно «важких» учнів.

Проблема «важких», педагогічно запущених учнів у педагогічній науці й практиці в різні періоди розвитку школи розв'язувалася з різним ступенем ефективності. Не була винятком у реалізації цієї загальнопедагогічної про­блеми й сучасна школа.

Підсумки періоду стажування молодого спеціаліста обов'язково мають бути підведені в школі: необхідно, щоб оцінку було дано директором, заступником директора школи, настав­ником, а також самим стажистом.

Доцільно запропонувати стажисту дати відповіді на запитання такої анкети:

  1. Наскільки Ви задоволені своєю роботою вчителя?

  2. Що більш за все Ви поціновуєте в роботі вчителя?

  3. З якими труднощами Ви зустрілися в перший рік своєї роботи?

  4. Якої допомоги Ви більш за все потребували, і в якому ступені її було Вам надано?

  5. Як Ви оцінюєте свої взаємостосунки з педколективом?

  6. Які завдання Ви ставите перед собою на найближчий час?

  7. Як Ви оцінюєте різні сторони своєї фахової підготовки у вузі?

^ 8. Якби було надано можливість знову обрати професію, чи були б Ви знову вчителем?

На відповідях на ці запитання ґрунтуватиметься план роботи з молодими спеціалістами в новому навчальному році.

Як одну з форм роботи з молодими спеціалістами в освітньому закладі можна рекомендувати проведення конференції (щорічно у березні-квітні), на якій будуть заслуховуватися й обговорюватися невеликі доповіді з різних предметів на методичні теми, що викликають у стажистів труднощі в роботі при практичному їх застосуванні.

Обов'язковим для керівника освітнього закладу є включення в доповідь, з якою він виступає на серпневій педраді, оцінки позитивних сторін різно­манітної діяльності молодих спеціалістів, які пропрацювали 2—3 роки.

Таким чином, у цьому розділі узагальнено деякий матеріал із досвіду ор­ганізації педагогічної діяльності дирекції школи в роботі з мо­лодими спеціалістами-стажистами, оскільки саме в перший рік роботи в школі виникають найбільші складності, проблеми, у розв'язанні яких молодим спе­ціалістам слід надавати кваліфіковану допомогу, виявляючи при цьому заці­кавленість, чуйність, такт.

Другий і третій роки роботи молодого вчителя з боку директора, заступника директора школи організуються в тих самих межах, але семінари, що спеціально проводяться для них, передбачають велике навантаження на самих учасни­ків. Дуже важливо в цей період озброїти молодого вчителя умінням самодіагностики.

Молоді педагоги — це сподівання будь-якої школи на її подальший розви­ток, а тому їхній прихід в освітній заклад є надзвичайно значимим, особливо сьогодні. Дбайливе ставлення до кожного молодого вчителя, створення умов для його успішного становлення й розвитку — запорука успішного подаль­шого розвитку системи освіти в Україні. Про це слід пам'ятати всім керівникам шкіл, які приймають у свої педагогічні колективи молодих колег і створюють систему методичної роботи з ними.

Молоді вчителі у педагогічні колективи, що вже склалися, здатні принес­ти нові філософські та власні погляди на навчання, виховання та розвиток учнів. Їх перший педагогічний досвід, як і досвід «старожилів шкільного життя» — досвідчених педагогів, гідний детального вивчення, узагальнення та поширення.
^ Розділ ІІ. Внутрішкільне управління процесом адаптації молодих вчителів
2.1. Діагностування (молоді спеціалісти)
Для першого року роботи програма підвищення загальнопедагогічного й методичного рівнів однакова для всіх молодих вчителів. Починаючи з другого року вона диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування.

Діагностування варто проводити в квітні — травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Цей захід можна провести у формі вільної бесіди одного з членів адміністрації з початківцем у присутності його наставника. До бесіди необхідно належним чином підготуватися: відвідати не менше як 10—15 уроків стажиста (наприкінці вересня, у листопаді — грудні та березні — квітні), позакласні заходи, батьківські збори тощо.

За результатами першого року роботи стажисти в квітні — травні проводять по декілька відкритих уроків, виховних заходів, адміністрація школи складає характеристику кожного стажиста, в якій обов'язково фіксується все позитивне, що з'явилося в його діяльності впродовж року, зазначається, над розв'язанням яких питань йому необхідно працювати в наступному навчальному році. Підсумки стажування підбиваються, як правило, на нараді при директору щороку в травні — червні. Враховуючи їх, керівництво школи разом з наставником за потреби планує навчально - методичну роботу стажиста на другий і третій роки.

У цей період зв'язки наставника з підлеглими не перериваються: триває допомога в конструюванні уроків, позакласних заходів, більше уваги приділяється виробленню навичок роботи з батьками, вивченню особистості дитини, роботі з розвитку її розумових здібностей, індивідуалізації та диференціації навчання, вивченню й упровадженню нових технологій навчання й виховання тощо.

Молоді вчителі більш активно залучаються до методичної, громадської роботи, виконують постійні доручення в шкільних методичних об'єднаннях, беруть участь у семінарах-практикумах, виступають з повідомленнями перед колегами тощо.

Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих учителів сприяє цілеспрямоване анкетування їх, перше з яких доцільно провести за результатами першого року роботи в травні.

^ 2.2. Орієнтовний план роботи школи молодого вчителя
Заняття 1

Творчість, майстерність, досконалість – це, насамперед, наполеглива праця.

В. Сухомлинський
Тема: Перші кроки до вершин педагогічної майстерності.


  1. Обговорення плану роботи школи молодого вчителя на 2009 –2010 н.р.

  2. Нормативні документи про школу.

  3. Проблемний стіл «Перші кроки професійного становлення: успіхи і невдачі».

  4. Мікродослідження «Якою має бути методична робота з молодими вчителями?»

  5. Консультація «В. Сухомлинський – молодому вчителеві: сто корисних порад».

  6. Огляд преси «Все для вчителя».


  1   2   3   4

Схожі:

Планування та організація роботи з молодими вчителями iconФорми методичної роботи з молодими вчителями-стажистами на рівні...
Форми методичної роботи з молодими вчителями-стажистами на рівні “школа відділ освіти, районний (міський) методичний кабінет”
Планування та організація роботи з молодими вчителями icon1-й рік роботи над проблемою «Впровадження інноваційно-освітніх методик...
Структура методичної роботи закладу (згідно наказу): мо вчителів початкових класів, мо класних керівників, динамічна група вчителів-предметників,...
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconМетодичні рекомендації щодо планування ро­боти класного керівника....
Організація роботи класного керівника з учи­телями з профілактики відхилень у поведінці учнів. Мистецтво робити зауваження
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconОсобливості діагностичного планування на основі діагностичного анкетування
Організація науково-методичної роботи в школі на діагностичній основі (особливості діагностичного планування на основі діагностичного...
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconЗ ахідноукраїнська організація
Мета конференції публікація наукових результатів правничих досліджень аспірантів, студентів та молодих правників; пошук рішень з...
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconЗ ахідноукраїнська організація
Мета конференції публікація наукових результатів правничих досліджень аспірантів, студентів та молодих правників; пошук рішень з...
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconПлан роботи школи молодого учителя 2010-2011н р
Закріплення вчителів за молодими спеціалістами. Визначення завдань наставників щодо підвищення методичного й фахового рівня молодих...
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconМіністерство внутрішніх справ України
Розділ Організація та планування розслідування нерозкритих злочинів минулих років
Планування та організація роботи з молодими вчителями iconПланування та організація виконання комплексу топографо-геодезичних...

Планування та організація роботи з молодими вчителями iconПро проведення 21 комплексних навчально-виховних заходів з видів спорту
Загальне керівництво змаганнями здійснює відділ освіти райдержадміністрації. Безпосередня підготовка, організація та проведення змагань...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка