Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176




Скачати 477.08 Kb.
НазваКабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176
Сторінка1/5
Дата конвертації27.03.2013
Розмір477.08 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Спорт > Документы
  1   2   3   4   5




КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А

від 18 лютого 1997 р. N 176

Київ
Про затвердження Правил надання послуг

пасажирського автомобільного транспорту
Відповідно до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12 ) Кабінет Міністрів України

п о с т а н о в л я є:
Затвердити Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (додаються).

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N 176

(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 141 ( 141-2003-п )
ПРАВИЛА

надання послуг пасажирського автомобільного транспорту
I. Загальні положення
1. Ці Правила визначають порядок здійснення міських, приміських, міжміських і міжнародних перевезень пасажирів, багажу, ручної поклажі та посилок, перевезень організованих груп дітей і туристів, а також обслуговування громадян на автостанціях, автовокзалах і є обов'язковими для виконання пасажирськими перевізниками та автостанціями (автовокзалами) всіх форм власності, замовниками транспортних перевезень, водіями та пасажирами.

2. У цих Правилах наведені нижче поняття вживаються в такому значенні: автопавільйон - споруда на зупинці для короткочасного перебування пасажирів;

багаж - вантаж, розміри якого не перевищують 100 x 50 x 30 сантиметрів, а вага становить понад 30, але не більш як 40 кілограмів; ( Абзац третій пункту 2 в редакції Постанови КМ N 330 ( 330-2004-п ) від 17.03.2004 ) багажна квитанція - офіційна розписка, яка підтверджує прийняття вантажу для перевезення;

бронювання місця - закріплення місця за пасажиром, яке гарантує придбання квитка на проїзд;

вантаж - усі предмети з моменту їх прийняття для перевезення до видачі одержувачу;

вантажопасажирський автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення як пасажирів, так і вантажу;

графік руху - відомості про час і послідовність виконання рейсу; диспетчер - особа, яка регулює перевезення пасажирів автобусами на маршрутах загального користування чи роботу таксі;

замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги;

замовник перевезень - урядовий орган державного управління в галузі автомобільного транспорту, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, районні та обласні держадміністрації;

збір - плата, яку вносить пасажир за надані перевізником та автостанцією послуги;

інтервал руху - проміжок часу між відправленнями автобусів;

квиток - документ, який надає пасажиру право на користування автомобільним транспортом;

керівник групи - особа, яка очолює організовану групу дітей під час поїздки;

кондуктор - особа, яка збирає плату за проїзд і забезпечує дотримання пасажирами правил автомобільних перевезень;

контролер - особа, яка здійснює контроль за оплатою проїзду, перевезенням багажу пасажирами і додержанням ними вимог цих Правил;

мережа таксомоторних стоянок - територіально визначена сукупність спеціально обладнаних стоянок для наймання громадянами таксі;

оборотний рейс - рух автобуса від початкової до кінцевої зупинки маршруту і у зворотному напрямку;

організована група дітей - належно впорядкована група (певна кількість) дітей, які здійснюють спільну поїздку автобусом за певним маршрутом;

паспорт маршруту - реєстраційний документ, що містить відомості про маршрут, його схему, графік руху тощо;

перевезення маятникові - перевезення групи пасажирів, що здійснюються у визначений строк з території однієї держави до місця тимчасового перебування на території іншої держави з наступним поверненням групи автобусом того ж перевізника в державу її початкового від'їзду;

перевезення нерегулярні - перевезення, умови здійснення яких визначаються в кожному окремому випадку за погодженням між замовником і перевізником;

перевезення регулярні - перевезення за визначеними та узгодженими маршрутами і розкладами руху;

пасажирський перевізник - суб'єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги за договором про перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування;

перон - частина території автостанції, на якій здійснюється посадка та висадка пасажирів;

платформа - частина перону (рівний підвищений майданчик), біля якого зупиняється автобус для здійснення посадки та висадки пасажирів;

посилка - переданий громадянином перевізникові вантаж, перевезення якого здійснюється автомобільним транспортом без участі громадянина;

рейс - рух автобуса від початкової до кінцевої зупинки маршруту;

розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом загального користування;

ручна поклажа - вантаж, розміри якого не перевищують 60 x 40 x 20 сантиметрів, а вага - 30 кілограмів. До ручної поклажі належать також упаковані лижі, дитячі санчата, дитячі та складані велосипеди, дитячі коляски тощо; ( Абзац тридцять перший пункту 2 в редакції Постанови КМ N 330 ( 330-2004-п ) від 17.03.2004 )

станційний розклад руху - сукупність графіків руху автобусів, які відправляються з автостанції (автовокзалу);

схема маршруту - графічне зображення маршруту умовними знаками;

таксометр - реєстратор розрахункових операцій, яким оснащується таксі для надання пасажиру інформації щодо оплати поїздки;

технологічний процес надання послуг автостанцією (автовокзалом)- цілеспрямовані послідовні дії з обслуговування пасажирів і водіїв на автостанції (автовокзалі);

транспортна мережа - сукупність ліній транспортних сполучень, якими здійснюються пасажирські перевезення;

транспортні послуги - діяльність, пов'язана із задоволенням потреб населення в перевезеннях;

трафарет - покажчик інформації для пасажирів про маршрут;

формуляр - документ, який визначає порядок виконання міжнародних нерегулярних та маятникових перевезень, містить програму поїздки і список пасажирів.

3. Внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до цих Правил та інших актів законодавства за умови одержання пасажирськими перевізниками в установленому порядку спеціальних дозволів (ліцензій).

4. Порядок і умови організації перевезень пасажирів та вантажу згідно з вимогами цих Правил визначаються Мінтрансом.

5. Підприємства транспорту та інші пасажирські перевізники надають послуги на підставі державних контрактів, державних замовлень і договорів про перевезення пасажирів з урахуванням економічної ефективності провізних можливостей транспорту.

6. Не допускаються до перевезення пасажирським автомобільним транспортом загального користування:

вантажі з вибуховими, отруйними, вогненебезпечними, їдкими, сморідними, наркотичними та іншими небезпечними речовинами, а також ті, що можуть забруднити транспортний засіб, одяг пасажирів;

зброя, крім випадків, передбачених законодавством;

тварини, крім обумовлених цими Правилами випадків.

7. Пасажирські перевізники, водії та особи, діяльність яких пов'язана з наданням транспортних послуг, повинні мати відповідні знання в обсязі, що визначається Мінтрансом.

8. Транспортні засоби повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат, бути в належному технічному і санітарному стані та укомплектовані відповідно до вимог Правил дорожнього руху.

9. Під час довготривалих перевезень розклад руху автобуса повинен складатись таким чином, щоб на проміжних пунктах маршруту пасажири могли забезпечуватись доброякісною питною водою, харчуванням та одержувати можливість задоволення інших біологічних потреб.

10. Умови і порядок страхування пасажирів та вантажу визначаються законодавством.

11. Інформаційне забезпечення перевезень пасажирів повинне здійснюватися з додержанням вимог законодавства про мови.

II. Перевезення пасажирів і вантажу

Види послуг, що надаються при перевезенні пасажирів

12. Пасажирським автомобільним транспортом загального користування надаються послуги з перевезення пасажирів, ручної поклажі, багажу і посилок від місця посадки до місця призначення.

13. Автостанціями (автовокзалами) надаються обов'язкові послуги з продажу квитків населенню на проїзд і перевезення багажу та користування:

інформацією;

залом чекання поїздки;

залом продажу квитків;

громадськими вбиральнями;

іншими приміщеннями.

Пасажирським перевізникам надаються обов'язкові послуги з: контролю спорядження та санітарного стану автобуса;

організації побутового обслуговування водіїв;

організації посадки пасажирів в автобус;

регулювання руху автобусів;

надання місць для відстою автобусів на території автостанції (автовокзалу);

користування кімнатою короткострокового відпочинку;

інформування водіїв щодо безпеки дорожнього руху.

Пасажирський перевізник укладає з власником автостанції (автовокзалу) договір про продаж квитків і надання обов'язкових послуг. Договір повинен передбачати відповідальність пасажирського перевізника, власника автостанції (автовокзалу) за невиконання чи неналежне виконання умов договору, несвоєчасність розрахунків за виконані ними роботи. Форми типових договорів затверджуються Мінтрансом.

За надання обов'язкових послуг автостанцій та автовокзалів з осіб, які придбавають проїзні квитки, справляється відповідно авто станційний чи автовокзальний збір, розмір якого визначається калькуляцією пов'язаних з наданням цих послуг витрат та кількістю пасажирів, що ними скористалися, і не може перевищувати встановленого граничного рівня.

Державне регулювання автостанційного чи автовокзального збору та встановлення його граничного рівня, збору за додаткові послуги автостанцій (автовокзалів) і плати пасажирських перевізників за обов'язкові послуги здійснюється відповідно до законодавства.

14. Автостанціями (автовокзалами) населенню можуть надаватися

додаткові послуги з:

попереднього продажу квитків;

бронювання місць;

замовлення квитків за телефоном;

замовлення таксі (звичайного, строкового, нічного);

замовлення автобуса;

переоформлення квитків;

зберігання багажу та ручної поклажі;

замовлення квитків для поїздки з іншого міста;

відпочинку в готелі автостанції;

одержання інформації у довідковому бюро;

доставки квитків додому.

Перелік додаткових послуг автостанції (автовокзалу), що надаються громадянам та пасажирським перевізникам, визначається їх класом і вноситься до їх статуту (положення).

За надання додаткової послуги справляється збір, розмір якого визначається калькуляцією пов'язаних із наданням послуги витрат і кількістю пасажирів, що нею скористалися.

Попередній продаж квитків здійснюється більше ніж за добу до відправлення автобуса.

Бронювання місць здійснюється за телефоном або за особистим зверненням замовника не пізніше ніж за одну годину до відправлення автобуса.

Замовлення квитків за телефоном передбачає їх доставку за названою замовником адресою або придбання квитків у касі в межах узгодженого з ним часу.

Звичайне замовлення таксі передбачає виконання замовлення в межах узгодженого із замовником часу, строкове - протягом 30 хвилин з моменту його прийняття.

Переоформлення квитків передбачає їх заміну на інші за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Населенню можуть надаватися інші види додаткових послуг.

Автобусні перевезення

15. Замовник перевезень оголошує та проводить конкурс для визначення перевізника, автобуси якого будуть обслуговувати маршрут.

Переможець конкурсу протягом строку, встановленого замовником перевезень:

розробляє розклад руху автобусів і схему маршруту;

складає паспорт маршруту і погоджує його з місцевим органом Державтоінспекції;

подає паспорт маршруту замовнику перевезень для затвердження.

Замовник перевезень присвоює маршруту номер, затверджує паспорт і повертає його пасажирському перевізнику.

Відкриття маршруту проводиться за розпорядженням замовника перевезень про початок перевезення пасажирів.

Рішення щодо продовження, скорочення маршруту, часткової зміни шляху прямування автобусів приймаються замовниками перевезень.

Форма, зміст, порядок складання та ведення паспорта маршруту визначаються Мінтрансом.

Інформація про відкриття і закриття маршруту та зміни в розкладі руху повідомляється через засоби масової інформації, розміщується на зупинках і автостанціях (автовокзалах).

16. Затвердження маршрутів і розкладів руху автобусів покладається на замовника перевезень. Замовником перевезень

залежно від виду автобусного маршруту загального користування може бути:

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради - на міських автобусних маршрутах загального користування;

районна держадміністрація - на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території району;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи обласна держадміністрація - на приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території району, але не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, та на внутрішньообласних маршрутах загального користування;

урядовий орган державного управління в галузі автомобільного транспорту - на міжобласних і міжнародних автобусних маршрутах загального користування.

Умови та маршрут перевезення пасажирів у приміському міжміському сполученні (у межах Київської області), пунктом призначення якого є столиця України - м. Київ, погоджуються з Київською міською радою.

17. Пасажирський перевізник зобов'язаний ознайомити водія з паспортом маршруту та забезпечити його схемою маршруту і розкладом руху.

18. За договором перевезення пасажирський перевізник зобов'язується безпечно перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання ним багажу - доставити до пункту призначення багаж та видати його пасажиру або уповноваженій ним особі, а пасажир зобов'язується внести установлену плату за проїзд, а в разі здавання багажу - плату за його перевезення. У разі здавання громадянином посилки пасажирський перевізник зобов'язується доставити її до пункту призначення і видати уповноваженій громадянином особі, а громадянин зобов'язується внести установлену пасажирським перевізником плату.

19. Пасажирський перевізник здійснює перевезення пасажирів за квитками, форма яких затверджується в установленому законодавством порядку.

20. Перевізник повинен забезпечити режим праці та відпочинку водіїв згідно із законодавством.

21. Максимально дозволена кількість пасажирів для перевезення в автобусі визначається у паспорті заводу-виготовлювача та нормативно-правовими актами Мінтрансу.

22. Пасажири повинні одержувати чітку і своєчасну інформацію про назви зупинок, можливі пересадки, оплату проїзду тощо.

Розміщення візуальної інформації здійснюється на автобусах:

міських та приміських маршрутів: на передньому трафареті - номер маршруту і назва початкової та кінцевої зупинки; на боковому - додатково назви основних проміжних зупинок (у чотири дверному автобусі встановлюється один боковий трафарет біля задніх вхідних дверей); на задньому - номер маршруту; у разі здійснення перевезень в експресному режимі руху та в режимі маршрутного таксі

на передньому і боковому трафаретах над номером маршруту та назвою зупинок - напис відповідно червоною фарбою "Експрес", чорною - "Маршрутне таксі". На передньому трафареті вантажопасажирського автомобіля - напис чорною фарбою "Вантажопасажирський";
  1   2   3   4   5

Схожі:

Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 14 квітня 1997 р. N 348
Затвердити Інструкцію з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади І місцевого самоврядування
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 12 березня 2003 р. N 305
Відповідно до статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 27 серпня 2010 р. N 777
Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) Кабінет Міністрів України
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 16 листопада 2002 р. N 1788
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" Кабінет Міністрів України
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 27 серпня 2010 р. N 778
Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) Кабінет Міністрів України
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 13 травня 1996 р. N 502
Відповідно до статті 85 Водного кодексу України ( 213/95-вр ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 1 серпня 1992 р. №442
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанова від 9 червня 1997 р. N 574 Київ...
Відповідно до статей 81, 86 Митного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 3 листопада 1993 р. N 896
На виконання Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про освіту" (1144-12) та з метою забезпечення...
Кабінет міністрів україни постанов а від 18 лютого 1997 р. N 176 iconКабінет міністрів україни постанов а від 1 листопада 1999 р. N 2028
З метою забезпечення впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної із запрошенням для роботи в Україні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка