На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета




Скачати 221.47 Kb.
НазваНа наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета
Дата конвертації30.03.2013
Розмір221.47 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Спорт > Документы
Тема. На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина

вулиці. Перехрестя.

Мета: збагачувати знання дітей новою інформацією про дороги і Правила дорожнього руху. Розширювати поняття про дорогу, перехрестя, дорожню розмітку й елементи дороги та пішохідний перехід. Розвивати вміння і навички свідомо дотримуватися Правил дорожнього руху, щоб уникнути травматизму і нещасних випадків. Виховувати повагу до встановлених правил і бажання їх знати та виконувати.

Обладнання: малюнки доріг, перехресть, пішохідних переходів; таблиці.

Учитель. Колись, ще у сиву давнину, дороги були зовсім не такі, як сьогодні. Вони були витоптані ногами людей і більше нагадували широкі стежки, що слугували шляхами сполучення і засобом пересування з одного місця в інше. Кожна така дорога вела до осель, де жили люди. Згодом люди зрозуміли, що рівна дорога краща, ніж з горбами та ямами, бо по ній легше пересуватися. Тому почали вирівнювати стежки, що ними часто ходили дорослі та діти. Так з'явилися перші дороги. А коли люди приручили коней, винайшли колесо та зробили підводи, щоб їздити на них і вантажі возити, то дороги стали першою необхідністю. Тоді люди зрозуміли, що дорога потрібна рівна і тверда, щоб її не розмивали дощі, а отже, і не ламалися колеса. Згодом вони почали прокладати дороги з твердим покриттям, тобто з каменю, щоб їздити по них було безпечно, щоб не перекинутися самим і не перекинути вантаж. По таких дорогах їхали кіньми, йшли пішки люди. На них не було жодної розмітки і призначалися вони для всіх одразу. Перші дороги були вузькі, проте міцні. Фрагменти деяких перших римських доріг збереглися до наших днів. Тоді не існувало Правил дорожнього руху, тому що в ті часи ще не було машин, автобусів та інших транспортних засобів. А що ж являє собою сучасна дорога?
Дорога – це смуга землі, по якій їздять транспортні засоби і ходять люди; штучно створений засіб для пересування, сполучення. Це будь-яка вулиця, провулок, проспект, шосе, естакада по всій ширині, включаючи тротуари, узбіччя, роздільні смуги. Дороги бувають головні і другорядні. Кожна дорога складається з проїжджої частини, по якій рухаються тільки транспортні засоби, і тротуару (узбіччя), по якому ходять пішоходи. Тротуар може примикати безпосередньо до проїжджої частини, а може відділятися газоном від неї. Тротуари, як правило, є у населених пунктах, тобто у містах і в селах. А от узбіччя — за містом і завжди знаходиться безпосередньо біля проїжджої частини.

Дороги бувають такі широкі, що по них можуть їхати машини у декілька рядів в один бік і по декілька рядів у протилежний бік. Тому для кожного ряду машин виділена своя смуга проїжджої частини, а щоб її було видно, то на ній малюють смугу, яка називається роздільною, бо розділяє дорогу на частини.

^ Роздільна смуга – це елемент дороги, поздовжня лінія, яка розділяє суміжні проїжджі частини і не передбачає зупинки транспортних засобів.

Дороги можуть зустрічатися і пересікатися, бо нині їх так багато у кожній країні, що без цього просто неможливо. Тому ті місця, де зустрічаються і пересікаються дороги, називаються перехрестями. Це найнебезпечніші ділянки дороги, на яких треба бути досить уважними, щоб не скоїти аварії.

Перехрестя — це місце перетину, розгалуження двох і більше доріг. Перехрестя бувають х (ікс-подібні), т (те-подібні), + (хрестоподібні).

Широку дорогу, по якій мчать автомобілі на великій швидкості, треба людям переходити, оскільки з обох боків дороги розташовані будинки, ніколи, магазини, місце роботи. А для цього існують спеціально виділені знаками або дорожньою розміткою частини дороги. І називаються ці частини дороги — пішохідний перехід. Це ділянка проїжджої частини, позначена знаками або розміткою "зебра", по якій здійснюється перехід через дорогу. А щоб люди не потрапили під колеса автомобіля, існують Правила дорожнього руху, які треба знати і завжди їх виконувати, оскільки від уміння дотримуватися їх залежить життя кожного з нас. Та дороги і правила пересування по них не завжди були такими, як сьогодні, і виникли вони не так уже й давно. А змусили людей написати Правила дорожнього руху дорожньо-транспортні пригоди, які почалися відтоді, як люди почали їздити кіньми. З кожним роком візочків, колясок, екіпажів ставало все більше, а їхали вони швидко і як кому заманеться, тому часто почали наїжджати одне на одного і на пішоходів, котрі також рухалися тією самою дорогою. Ніхто нікому не хотів поступатися, а тому часто хтось гинув під копитами коней і під колесами. А коли винайшли автомобіль, то таких прикрих пригод, які закінчувалися каліцтвом або й смертю, ставало все більше. І ніякої гарантії безпеки руху не було, тому правила стали необхідністю. Отак їх і придумали. Домовилися спочатку про те, що рух має бути правостороннім — переважно у країнах Європи. А от в інших, навпаки, — лівосторонній. Зокрема, в Англії він лівосторонній і донині. Згодом у містах зробили для людей тротуари, які відділялися від проїжджої частини, і були вони спочатку дерев'яні. І ходити по них теж домовилися з правого боку, щоб не натикатися один на одного. Тепер люди були у більшій безпеці, бо на тротуар заїжджати було заборонено та й незручно, адже тротуар був вищий від проїжджої частини дороги. І так з кожним роком Правила дорожнього руху вдосконалювалися, щоразу додавалося щось нове. З часом виникла потреба навчати їх дітей ще змалку, щоб бути в безпеці, бо сьогодні швидкість транспортних засобів надзвичайно зросла. Як бачимо, Правила дорожнього руху обов'язкові для виконання, і кожен має знати їх та виконувати, щоб зберегти не лише своє життя і здоров'я, а й інших людей. А зараз послухайте цікаву історію.









Тема.^ Пішоходом бути – наука. Правила поведінки учнів на вулиці. Де треба ходити по вулиці? Дисципліна на вулиці – запорука безпеки руху.

Мета: розширити поняття дітей про правила безпечної поведінки на вулицях і дорогах. Розвивати увагу дітей, уміння переходити дорогу, правильно ходити по тротуарах у різну погоду. Виховувати бажання бути в безпеці на дорогах.

Обладнання: малюнки, таблиці.

Учениця. Для чого правила учить? Для чого їх нам знати?

^ Учень. А щоб в безпеці завжди жить,

В біду не потрапляти.

Бо на дорогах тих пригод -

Не можна всі злічити.

Звільни себе від перешкод

І буде легше жити.

А перешкода - незнання,

Це завжди заважає.

Іти по світу навмання

Погано. Кожен знає.

Учитель. Тому ми будемо наполегливо вивчати Правила дорожнього руху, щоб уберегти себе від небезпеки. А правил тут не так і багато, лише є обов'язкова вимога до кожного з вас – всі, без винятку, повинні чітко виконувати їх. А чому так категорично? Відповім вам на це так. От у школі вам задали вивчити правило. Ви не відразу сіли його вчити. Минув день, другий... А про правило ви вже й забули. У школі згадали, але подумали, що „пронесе". А на уроці учитель запитав вас це правило... Ви червонієте, бо соромно, що діти знають, а ви — ні. Але таку прикру помилку ви можете виправити, якщо завтра вивчите і розкажете це злощасне правило. Ну, поставить вам учитель одиницю, вам соромно і вдома може тато чи мама наказати і перед друзями ніяково, але все це можна виправити... А от коли ви не вивчили Правил дорожнього руху або не захотіли їх виконувати, то робите ви в даному разі величезну помилку, бо вас може спіткати страшна біда. Яка саме? Не прикра одиниця, ні! Біда буває страшною, коли людину збиває машина. Вона може втратити руку чи ногу, одержати страшні розриви тканин і внутрішніх органів, струс мозку і ще безліч болючих травм, від яких може залишитися калікою на все життя або й померти. Чи доводилося комусь із вас бачити людину після ДТП? Вона страждає від нестерпного болю, від свого каліцтва і неповноцінності, а найстрашніше, коли така людина залишається прикутою до ліжка. Тому треба завжди пам'ятати про це і робити відповідні висновки: Правила треба знати і виконувати — це найголовніше і найважливіше для вашого життя і здоров'я.

^ Це треба знати...

  • У нашій країні правосторонній рух. Тому автомобілі рухаються з правого боку по проїжджій частині. А пішоходи також дотримуються правої сторони на тротуарі.

  • На проїжджій частині людям стояти і розмовляти, ходити і кататися на роликах та інших спортивних знаряддях заборонено.

  • Дітям до 14 років на проїжджу частину на велосипедах виїжджати суворо заборонено.

  • Влаштовувати ігри на дорозі категорично забороняється, бо діти, які біжать за м'ячем, нічого іншого не помічають і досить часто потрапляють під колеса.

  • Переходити дорогу треба лише у встановленому місці — на переходах. Якщо таких нема, то треба стежити за дорогою і переходити лише тоді, коли поблизу нема транспортних засобів, а також слідкувати за світловими сигналами повороту, що їх подають машини.

  • На залізничних коліях не можна гратися і ходити по них – це небезпечно.

  • Треба пам'ятати про обов'язки пасажира, коли ви знаходитесь у громадському транспорті.

  • Ніколи не перебігай дорогу! Це дуже небезпечно, бо ти можеш перечепитися, спіткнутись або послизнутись і впасти, а тим часом швидко наближається автомобіль, який не може відразу зупинитися.

  • Навіть на відведених місцях для переходу ніколи не метушись і не біжи, а спочатку добре подивися, чи всі транспортні засоби зупинились, бо і водії бувають різні: один безпечний, а другий втомлений і увага у нього притупилась, інший не роздивився світло світлофора і продовжує їхати, а ще інший хоче швидше проскочити, бо поспішає.

  • Ніколи не переходь дорогу по проїжджій частині, якщо є підземний перехід. Він для того й існує, щоб вільно рухався транспорт, а пішоходи йому не заважали. Підземний перехід для людей досить зручний і безпечний.

  • На деяких дорогах є споруда у вигляді моста для підняття вгору шляхів сполучення, для переходу чи переїзду через залізниці і т. ін. Це — естакада.

  • Ніколи не показуй свого "геройства", перебігаючи дорогу перед транспортом, який рухається. Це може для тебе трагічно закінчитися.

^ Найголовніше при переході дороги — це твоя зосереджена увага!

А от іще правила для учнів, які вирішили піти на екскурсію. Тут усі повинні рухатися „синхронно". Уявіть собі, що цілий клас веде вчитель, а діти йдуть, як їм заманеться: один летить уперед, а інші відстають, хтось кричить, інший голову задер і налетів на стовп. "Один — в ліс, другий — по дрова" — так каже про таких дітей народна мудрість. І вчителеві соромно, що діти не вміють поводитися. Щоб цього не сталося, то треба йти парами, на один крок одне від одного, щоб на тротуарі ви могли вільно розминутися з людьми, котрі йдуть вам назустріч. Не можна вириватися вперед і відставати, відходити без дозволу вбік, голосно розмовляти, бо нікого не цікавлять ваші розмови.

Коли дорога мокра і слизька, також треба правильно ходити. Ніколи не можна йти по бордюрах, бо вони слизькі, ви можете посковзнутися і ненароком потрапити під колеса. І якщо тротуар слизький, то не можна в сніжну чи морозну пору розкатуватись і їхати, бо ви можете не лише самі впасти, але й збити перехожих. А коли на тротуарах є калюжі від дощу, то їх треба обминати, щоб не забруднити ані себе, ані інших людей. Отже, треба вчитися жити серед людей, щоб ні собі, ні іншим не приносити неприємності. Це не лише правила поведінки на дорозі, а й правила культури.

Що ж, час для казки настав...









Тема. Ми йдемо до школи. Ми переходимо вулицю. Найбільш безпечний шлях – найкращий.

Мета: дати поняття про те, що безпечний шлях – це найкращий шлях до школи. Вчити дітей орієнтуватися у довкіллі і вміло обирати конкретний маршрут. Розвивати навички свідомого користування Правилами дорожнього руху. Виховувати у дітей бажання бути уважними на вулицях і дорогах.

Обладнання: малюнки доріг, перехресть, знаки проходу.

Учень. Правила дорожні знаю,

їх виконую завжди.

Знаки на ходу читаю,

Щоб не трапилось біди.

В школу свій маршрут долаю,

Шлях, що вдало вибрав я.

Він безпечний, я це знаю,

Знає це й моя сім'я.

І дорогу переходжу

Тільки там, де перехід.

І на все я час знаходжу,

На навчання і похід.

Основне ~ це дисципліна,

І тоді біда мине.

Знати треба неодмінно,

Що життя — це головне!
Учитель. Життя людини, її здоров'я — це головне. У кожної людини воно одне. Втратити здоров'я або життя дуже просто і легко, а от повернути його назад іноді буває неможливо. Тому про це треба завжди пам'ятати. Кожен з вас іде вранці до школи, а після уроків повертається додому. Це — дорога до школи. Вибір такої дороги треба обдумати і обговорити з дорослими, щоб вони знали, де вас зустрічати, коли виникне потреба. Дорога ця повинна бути якомога безпечнішою, щоб по можливості не переходити вулицю або переходити її найменшу кількість разів по підземному чи регульованому переходу, щоб була ця дорога без підземних переходів, щоб вона була освітлена і люки всі були міцно закриті, а у дворах не було бродячих собак.

Як же вибрати саме такий безпечний маршрут? Виявляється, що просто. Кілька разів треба з мамою або татом пройти до школи різними маршрутами, підрахувати, скільки часу йде на кожен з них, які перешкоди трапляються на шляху, скільки разів ви переходите дорогу і чи можна цього уникнути і т. д. Тоді вибираєте найбезпечніший маршрут і ходите лише ним, щоб батьки знали, де вас зустрічати, коли раптом ви затримаєтеся у школі. Безпечна дорога – це життєва необхідність. І ваш маршрут повинні знати найближчі люди, щоб у разі необхідності надати допомогу.

^ Любіть себе та інших поважайте,

Своє життя й здоров'я бережіть.

І правильну дорогу вибирайте,

Якщо до старості бажаєте дожить.

Щоб не спізнитись - ви не поспішайте.

Раніше вийдіть, щоб спокійно йти.

А по дорозі рот не роззявляйте,

Щоб і життя, й здоров'я зберегти.

Бо їде транспорт, всюди перехожі.

Хтось на роботу, хтось з роботи йде.

Чи сіє дощ, чи дні стоять погожі,

А рух не зупиняється ніде.

Летять машини, швидкість в них висока.

Миттєво транспорт цей не зупинить.

І хоч дорога, може, й не широка,

Та через неї, діти, не біжіть.

Спіткнутись можна чи перечепитись...

Летять машини, вам несила встать.

Автомобіль не може зупинитись,

Страшне нещастя може вас спіткать.

Дорогу виберіть до рідної вам школи,

Щоб світлою й безпечною була.

І навпростець теж не ходіть ніколи,

Собі й нікому не бажайте зла.
Тепер зупинимося на тому, як треба переходити дорогу, оскільки коленій людині в житті доводиться багато разів переходити її. Для цього на дорогах є спеціально встановлене місце, яке називається пішохідний перехід. Про нього нам сповіщають знаки: «Пішохідний перехід», «Надземний перехід», «Підземний перехід». На проїжджій частині намальована дорожня розмітка "зебра", по якій можна переходити, коли зупиняться транспортні засоби. Треба бути дуже уважним, коли збираєтеся переходити дорогу, і зачекати, доки не зупиняться машини. Є ще регульовані переходи, де стоїть світлофор. Він регулює рух транспорту, і в потрібний момент транспорт зупиняється — тоді для нього горить червоне світло, яке забороняє рух. У цей самий час для пішоходів горить зелене світло, що дозволяє їм переходити дорогу. А на другорядних дорогах, де машини проїжджають рідко, нема встановлених місць для переходу. Як бути?

^ Треба пам'ятати такі правила:

  • ніколи не перебігайте через дорогу перед транспортом, який їде близько. Старайтеся не переходити дорогу перед транспортом, який знаходиться недалеко від вас, бо ви можете не розрахувати його швидкість і віддаль. Тому найкраще переходити дорогу тоді, коли поблизу немає машин.

  • Ніколи не стійте на середині дороги, бо дороги бувають вузькі, з поворотами, а машини важкі, великі та ще й з причіпами, який може вас зачепити, а водій і не побачить.

  • А якщо ви кудись поспішаєте, то раз і назавжди позбавтеся від поганої звички — запізнюватися. Краще прийдіть на хвилину раніше, ніж на секунду пізніше. А хочете почуватися завжди комфортно, то заздалегідь сплануйте свій час так, щоб не спізнюватися, і тоді вам не треба бігти через дорогу, доганяти автобус чи вистрибувати на ходу.

^ Хочеш усе встигати, треба менше спати.


Тема. Де і як переходити вулицю. Гра «Ми по вулиці йдемо». Розгляд конкретних маршрутів до школи.

Мета. дати поняття про те, що безпечний шлях – це найкращий шлях до школи, знання про те, де і як потрібно переходити вулицю, ознайомити із спеціальними знаками – показниками пішохідних переходів, з острівками безпеки, вчити дітей орієнтуватися у довкіллі і вміло обирати конкретний маршрут, розвивати навички свідомого користування Правилами дорожнього руху, виховувати у дітей бажання бути уважними на вулицях і дорогах.

Обладнання. Таблиці «Острівок безпеки», різні види пішохідних переходів, макет світлофора, індивідуальні картки «Маршрут до школи».

Вчитель. Діти, ми вже всі знаємо, що вулицями міста безперестанку рухається транспорт. Щоб ніхто не потрапив під машину, щоб не сталося аварії, пішоходи і водії транспорту по­винні знати і виконувати правила дорожнього руху.

Місто, в якому

З тобою живем,

Можна по праву

Зрівнять з букварем.

Азбуку вулиць


Розкривши для нас,

Місто уроки дає повсякчас.

Ось вона, азбука, -

Треба всю знать.

Вздовж тротуару,

Глянь, знаки висять.

Азбуку міста

Виконуй і пам'ятай,

Щоб бути здоровим,

До праці готовим,

Азбуку міста

Вивчи до ладу.

Щоб не потрапити

Раптом в біду.
- Діти, якщо ви хочете перейти вулицю, слід переконатися в повній безпечності.

Дорога стелиться під ноги,

Поєднує села й міста.

Стрічкою в’ється серед лісу й поля,

Але й небезпечна буває вона.

Ви зійшли з тротуару, подивіться ліворуч, переконайтесь, що поблизу немає транспорту, дійдіть до середини вулиці і зупиніться, подивіться праворуч. Якщо транспорту немає - закінчуйте перехід проїзної частини.

Пам'ятай! Перед тим, як виходити на проїзну частину, зосередься і не поспішай.

Не перебігайте дорогу перед машиною, яка рухається, її не можна зупинити водночас.

- Діти, я хочу звернути вашу увагу на знаки, які розставлені на нашій дорозі. Щоб перейти на іншу сторону, нам потрібно підійти до місця, де є пішохідний перехід. На проїзну частину нанесено лінії розмітки ("Зебра") і встановлено знак "Пішохідний перехід". В нічний час він світиться. На цих знаках не завжди є напис, а може бути намальована людина.


Водій гальмує, тут уважно,

Ну, а за ним - його сусід.

А люди йдуть собі поважно,

Бо пішохідний перехід.
Ось зебру бачиш на дорозі?

То знай, що це місток.

Через потік машин він проведе –

Біду від тебе відведе.

Зебра помітна і вдень, і вночі.

В саванні, у книзі, на парті.

Небезпечні дороги допоможе пройти,

Позначивши на асфальті, як на карті.

Гуляючи з батьками в центрі міста, ви звернули, напевно, свою увагу на намальований посеред пішохідного переходу овал, розкреслений лініями. Це "острівок безпеки".

У океані скрізь вода,

Й буває дуже страшно,

Та острівок серед води

Кричить: «Сюди, сюди!».

І на дорозі широкий є острівок,

Який обминають машини.

Тут перечекати можуть усі:

Дорослі, собаки і діти.

Якщо людина не встигла перейти вулицю, почався рух транспорту, вона може перечекати на "острівку безпеки" поки проїде транспорт і продовжити свій рух.

У великих містах пішохідні переходи роблять надземні й підземні, які позначаються знаками "Пішохідний перехід" (показ).

Це всім повинно бути ясно.

Навіть тим, хто ходить в яслі.

Всім, хто в місті живе,

Перехід не ризикований

Тільки там, де намальовані

Шашок білі квадрати,

А на стрілці – «Перехід».

Там, де є світлофор, переходити вулицю потрібно на зелене світло.

І світлофор моргає нам:

«Будь ласка, пробігай».

А лиш червоне загориться –

«Стій! Зупинись! Не поспішай!».

Як же вибрати саме такий безпечний маршрут? Виявляється, що просто. Кілька разів треба з мамою або татом пройти до школи різними маршрутами, підрахувати, скільки часу йде на кожен з них, які перешкоди трапляються на шляху, скільки разів ви переходите дорогу і чи можна цього уникнути і т. д. Тоді вибираєте найбезпечніший маршрут і ходите лише ним, щоб батьки знали, де вас зустрічати, коли раптом ви затримаєтеся у школі. Безпечна дорога – це життєва необхідність. І ваш маршрут повинні знати найближчі люди, щоб у разі необхідності надати допомогу.

Любіть себе та інших поважайте,

Своє життя й здоров'я бережіть.

І правильну дорогу вибирайте,

Якщо до старості бажаєте дожить.

Щоб не спізнитись - ви не поспішайте.

Раніше вийдіть, щоб спокійно йти.

А по дорозі рот не роззявляйте,

Щоб і життя, й здоров'я зберегти.

Бо їде транспорт, всюди перехожі.

Хтось на роботу, хтось з роботи йде.

Чи сіє дощ, чи дні стоять погожі,

А рух не зупиняється ніде.

Летять машини, швидкість в них висока.

Миттєво транспорт цей не зупинить.

І хоч дорога, може, й не широка,

Та через неї, діти, не біжіть.

Спіткнутись можна чи перечепитись...

Летять машини, вам несила встать.

Автомобіль не може зупинитись,

Страшне нещастя може вас спіткать.

Дорогу виберіть до рідної вам школи,

Щоб світлою й безпечною була.

І навпростець теж не ходіть ніколи,

Собі й нікому не бажайте зла.
Запитання до дітей.

  1. Як правильно переходити вулицю?

  2. Як дізнатися, де знаходиться пішохідний перехід?

  3. Що таке "острівок безпеки"?

  4. Як потрібно переходити вулицю, де немає знака?


Розгляд конкретних маршрутів до школи




Тема. ^ Це повинні знати всі. Як треба ходити по вулиці групами?

Мета. Навчити школярів ходити по заміських дорогах знати правила пересування групою. Розширювати їх знання про безпеку вуличного руху. Виховувати культуру пішохода.

Обладнання. Червоні прапорці.

Хід заняття

І. Вчитель.

Сьогодні ми з вами йдемо на екскурсію за межі населеного пункту. Там теж є дороги. Які вони, ми і подивимось. Йтимемо ми групою — колоною по два. А для цього слід пам'ятати, що ми з вами не одні, ще багато є людей, які поспішають у справах. Тому ми повинні чітко триматися правого боку. Так ми не будемо заважати іншим. Ви не повинні без дозволу вчителя виходити зі строю. Йти потрібно кроком, не поспішаючи і не затримуючись. В колоні не можна бавитись, штовхатись, не можна кричати чи голосно спілкуватись. Ви повинні поважати інших людей, не відволікаючи їх уваги. На вулицях потрібно бути дуже пильними.

II. Це заміські дороги, чи дороги поза населеними пунктами. Оце проїжджа частина дороги, а це обочина. Дорога, як ви бачите, має двосторонній рух, тобто по ній машини рухаються одна назустріч другій, тобто у двох прямо протилежних напрямках. Дорога розділена білою смугою, яка забороняє переїжджати на інший бік, дотримуватись повинні лише правої сторони. Справа і зліва від проїжджої частини залишені місця, які називаються обочинами. Це місця для пішоходів. Вони відділені від дороги обмежувальними стовпчиками.

Пішоходи повинні йти обочинами назустріч транспорту. Так вони бачать машини, які йдуть назустріч і в разі небезпеки зможуть вчасно зреагувати. На заміських дорогах теж є перехрестя. Ось ви його бачите. Тут потрібно бути особливо уважним. Переходити перехрестя потрібно тільки через одну дорогу, але ні в якому разі не навскоси, де шлях буде найдовшим. Зверніть увагу на те, які тут стоять знаки. Що вони означають? Запам'ятайте їх. Ви бачите, що траса за населеним пунктом стоїть ніби на узвищенні. Це тому, що під час дощу, снігу і різних негод, вода, яка буде на них потрапляти, не збиратиметься, а стікатиме в ці канави, а отже машина не плаватиме, бо дорога швидко висихатиме.

Ви чули, що коли машина потрапляє в аварію, то перевер­тається чи злітає в «кювет»? Це і є отой «кювет», тобто канава. Вони, як бачите, поросли травою, подекуди мають насадження чи посадки. Дерева затримують вітри, буревії, роблять дороги більш затишними. Понад самою трасою ви бачите обмежувальні стовпчики. На них нанесені чорні й білі полоси, які водіям видно ще здалеку. Ці стовпчики попереджають, що далі заїжджати небезпечно.

Ми, рухаючись колоною по обочині дороги, маємо два прапорці червоного кольору, які тримають учні першої і останньої пар. Вони повідомляють водіям, що йде колона і потрібно бути дуже уважним і обережним, а в разі необхідності пропустити її, якщо вона перетинатиме дорогу.

При переході заміської дороги потрібно бути дуже уважними, щоб з вами не трапилося того, що з Вогнехвостиком. Пам'ятаєте, що з ним сталося? А чому?

Переходити трасу потрібно лише там, де її видно на велику відстань і ви вчасно зможете побачити транспорт, який наближатиметься. А там де круті повороти, спуски чи підйоми, не потрібно переходити, бо можете вчасно не побачити машини і вона вас зіб'є.

Йдучи обочинами, потрібно уважно стежити за транспортом, не можна виходити, на дорогу, не можна розмовляти чи бешкетувати. Будь-яке порушення правил може позбавити вас життя чи зробити калікою.

^ III. Підсумок заняття.

(Можна дітям дати завдання намалювати заміські дороги, обмежувальні стовпчики, посадки).

Я не вуж і не змія.

В мене також є сім'я.

Я веду за небокрай

Всіх бажаючих. Вгадай,

Хто я є? Чому мене

Жоден в світі не мине? (Дорога).




Тема. ^ Особливості руху пішоходів мокрою і слизькою ( дощ, ожеледиця, снігопад) дорогою

Мета: розширити поняття дітей про рух на дорогах взимку: під час ожеледиці, снігопаду, заметів. Розвивати навички правильної і безпечної поведінки, вміння орієнтуватися на дорозі. Виховувати увагу під час руху на дорогах.

Обладнання: таблиці, малюнки.

Учитель. Зима - це радість, лижі, сміх,

Це ковзанка, це гірка, сніг.

Фортеці, сніжки - це розваги!

В зими свої є переваги.

Але дорога, безперечно,

Зимою дуже небезпечна,

Тому що слизько всім на втіху,

Та водієві не до сміху.

Дорога, як каток, блищить,

Машину тут не зупинить.

З гори, як на санках несеться,

Під гірку вже й не добереться.

В зимовий час, та що й казати,

Дорогу треба посипати,

Усе робити до пуття,

Щоб відбувалося тертя.

А пішоходи - пильні будьте,

Дорожніх правил не забудьте!
Взимку дороги особливо небезпечні, оскільки випадає сніг і засипає їх. Від морозу сніг замерзає, і дорога робиться така слизька, як каток. Тому треба її посипати піском, щоб відбувалося зчеплення коліс з дорогою, тобто тертя. Але дорогу посипали, а сніг іде та йде і вона знову слизька. А машинам треба все одно їхати, їх заносить на поворотах та так сильно, що вона може крутитися навколо своєї осі, як карусель. У таких випадках найчастіше трапляються ДТП з важкими наслідками. Водієві важко впоратися з керуванням. Тому взимку треба бути особливо обережним. Як каже народна мудрість: "Береженого і Бог береже". А це означає, що не можна бігти і ковзатися по тротуару, а тим більше по проїжджій частині. Адже взимку, коли на дорозі слизько, машину неможливо раптово зупинити, гальмівний шлях на слизькій дорозі збільшується вдвічі, а то й більше разів. Хоча на колеса вдягають зимову гуму з шипами, яка хоч трішки поліпшує зчеплення з дорогою, але це мало допомагає, коли дороги слизькі. От уявіть собі: ви натискаєте на гальма, колеса вже не крутяться, але вони ж гумові, і машина чудово їде, як саночки, а з гори ще краще, бо маса машини велика, швидкість теж була високою... І що ви зробите? Будете зі страхом думати, щоб хтось не вибіг на дорогу, щоб не врізатися в дерево, щоб не перекинутись або не наїхати на іншу машину. І добре, як цього не трапиться... Але поки що ви ще маленькі і за кермо вам сідати рано. Ви – пішоходи. Тому подумаймо разом, як вберегти себе від ДТП. Почнемо з того, що взимку треба бути особливо уважним на дорозі.

  • Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

  • Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїжджу частину, бо це небезпечно.

  • Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.

  • При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машин, або тільки тоді, як транспортні засоби вже зупинилися.

  • Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспорту, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.

  • Не катайтеся на ковзанах по тротуару, а тим більше по проїжджій частині — це дуже небезпечно. А є ще й такі "герої", що чіпляються ключками за машини, щоб прокататися "з вітерцем". Не робіть цього ніколи! Машина може загальмувати і такий „герой" вдариться лобом з усього маху в машину. На дорозі можуть бути виїмки, частина дороги може не бути покрита льодом. Кататися треба на катку, там спеціально очищені від зайвих предметів майданчики, які заливають водою, тому поверхня там рівненька, гладенька, по ній добре кататися.

  • Ніколи не спускайтеся на санках або на лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

  • Залізниці взимку також дуже небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає необхідність переходити залізничну колію, то будьте уважні.

  • Не грайтеся в рухливі ігри на тротуарах, поблизу проїжджої частини, не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса транспортних засобів.

  • Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або хтось ненароком може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса. Тому поводьтеся на зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.

  • Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена :бо недостатня видимість. Спочатку переконайтеся, що машин нема, тоді обходьте. Як каже народна мудрість: "Сім раз відмір, а раз відріж".

  • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.








Виховні

години з

правил

дорожнього

руху


Вчитель: Зінов’єва М.П.
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Димитровської міської ради



Виховні години,

проведені у 1-В класі.

Вчитель: Зінов’єва М.П.

2009-2010 н.р

Схожі:

На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconФізична безпека дитини 6 -річного віку
Проїжджа частина й тротуар є найнебезпечнішими для дитини ділянками. Якщо вдома, надворі, у саду ми ще можемо передбачити небезпеку...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconПравила паркування транспортних засобів у м. Тростянець Загальна частина
Ці Правила регламентують організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях І дорогах у м. Тростянець
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconУчитель! Слово ж яке! Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де...
Учитель! Слово ж яке! Учитель! Легко сказати! В нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель — це перша людина. Майбутнє наших...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconВідділ освіти юр’ївської райдержадміністрації Вербуватівська нсзш
Мета. Виховувати навички свідомої дисциплінованої по­ведінки на вулиці, дорозі, у громадському транспорті. Закріпити знання з Правил...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconЧого навчає Королева Чистоти?
Мета: вчити дітей дотримуватися чистоти вдома, на подвір'ї, в при­міщенні школи, в громадських місцях, на вулиці; підтримувати чистоту...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconЗ ростом урбанізації звук завжди був помічником людини. Ще у давнину...
Ко було заснути – скрип, гуркіт обозів на вузьких вулицях, лайка возіїв заважали сну, дратували. «Велика частина хворих, – писав...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconР озділ І. Вступ. Історична відомість про розвиток кулінарії та етапи...
Кулінарія, кухарське діло, звичаї столу – найважливіша частина побуту. Усе навколишнє коло нас з дитинства – житло, вогнище, посуд,...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconСтоїть залюблений Тарас у вашингтонських ніжних квітах
Україні І становлять у ній корінну націю. Для них українська мова є рідною, материнською. Значна кількість наших співвітчизників...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconНа вулиці Сміху Мета
Юлю з 6-го класу за косичку, протягом великої перерви не лаявся, не з'їжджав перилами. А все тому, що сьо­годні 1 квітня. І в цей...
На наших вулицях. Вулиця. Тротуар, проїжджа частина вулиці. Перехрестя. Мета iconПеріодизація кр
Києва, важко доступність для степових кочівників, перехрестя стратегічно-важливих торгівельних шляхів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка