«Основні категорії спорту»




Скачати 76.92 Kb.
Назва«Основні категорії спорту»
Дата конвертації03.03.2013
Розмір76.92 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Спорт > Документы

Розробила Тодорова І.В.


Л Е К Ц І Я

з теми: «Основні категорії спорту»
Теорія спорту як система знань виявляється насамперед в системі основних понять, тобто в сукупності висловлювань, відбиваючих закономірності розвитку і функціонування цього виду діяльності. Спорт виник від англійського слова sport, скорочення від sportus - гра, розвага - виховна, ігрова і змагальна діяльність, заснована на застосуванні фізичних вправ, маюча соціально суттєві наслідки.

Поняття спорт розглядається в широкому і вузькому значенні. У широкому змісті слова спорт - це багатофункціональне громадське явище, - система організацій і проведення змагань і учбово-тренувальних занять за визначеним комплексом фізичних вправ. У вузькому змісті - спорт являється особисто змагальною діяльністю і пов’язані з нею види діяльності.

Таким чином, відмінною особливістю спорту являється наявність загальної діяльності і специфічної до неї підготовки, а основною метою спорту і безпосередньо людей, які займаються ним - це досягнення можливо більш високих результатів на певний період підготовки. Однак попутно досягаються і інші важливі соціальні цілі - укріплення здоров’я ,фізичне удосконалення людини, її розумове і моральне, естетичне і патріотичне виховання.

У вітчизняній і зарубіжній літературі спорт в деяких випадках розглядається як складова частина фізичної культури. Однак це два відносно самостійні явища і галузі знань, маючих як частковий збіг, так і більшу кількість розбіжностей.

Основні фактори, які визначають самостійність спорту.

  1. Переважна спрямованість спорту на досягнення максимально доступних результатів.

  2. Види спорту, використання яких в якості засобів фізичної культури утруднено (стрибки на лижах з трампліну, мотоспорт, парашутний спорт, стрибки з жердиною тощо).

  3. Наявність видів спорту не зв’язаних з руховою активністю (кульова стрільба, шахи та інші).

  4. Різке зростання ролі поза тренувальних і поза змагальних факторів, стимулюючих ефективність тренувальної і змагальної діяльності складний і дорогий спортивний інвентар, приладдя і тренажери, діагностичне устаткування, організаційні форми підготовки до змагань.

  5. Велика роль специфічної престижності функції спорту і все більше використання його з метою ідеологічного і політичного факторів.

На підставі перелічених особливостей спорт відокремився у самостійну галузь діяльності.

В цьому зв’язку все більше значення набувають спортивні змагання. В той же час змагання являються засобом стимулювання спортивної діяльності методом відбору і підготовки спортсменів, а також суддів.

Спортом правомірно звати лише ту діяльність, котра історично виділилась і сформувалась у вигляді змагань, спрямованих на демонстрацію досягнень, ставши уніфіцированим засобом виявлення, порівняння і об’єктивної оцінки досягнень, що закріплюються офіційними правилами. Спортивні змагання як сутність спорту визначають цілі і спрямованість розвитку і підготовки спортсмена для результативної діяльності. Змагання в спорті спираються моральні правила суспільства.

Вся система спорту як соціального і педагогічного явища реалізується під знаком змагальності. Змагання в сучасному спорті є не тільки способом визначення переможця, а й важливим засобом підготовки спортсмена, вдосконалення його спортивної майстерності, контролю за рівнем підготовленості тощо.

Крім базових понять - спорт, спортивне досягнення, спортивне змагання, спортивний результат і кваліфікація, існують також функціональні поняття: спортивна підготовка і спортивне тренування.

Спортивна підготовка це багатофакторний процес, що обіймає тренування спортсменів, підготовку до змагань та участь в них, організацію тренувального процесу і змагань, науково-методичного і матеріально-технічного забезпечення тренування і змагань.

Спортивне тренування - це складова частина спортивної підготовки. Це спеціалізований педагогічний процес, заснований на використанні фізичних вправ з метою розвитку якостей і здібностей, обумовлюючих готовність спортсмена до найвищих доступних на цей час досягнень у обраному виді спорту.

В наслідок тренування в організмі спортсмена відбуваються різноманітні морфологічні і функціональні зміни, котрі і визначають стан тренованості спортсмена. Тренованість, яку прийнято пов’язувати переважно з адаптаційними перебудовами біологічного характеру в організмі спортсмена, визначаючими рівень можливостей різних функціональних систем організму слід відрізняти від підготовленості - поняття більш широкого, що відображає весь комплекс здібностей організму спортсмена до прояву максимальних можливостей у змагальній діяльності.

Стан готовності до досягнення, що забезпечує найвищі проявлення тренованості і підготовленості, можливі на даному етапі спортивного удосконалення, позначається як стан спортивної форми.

Тренованість спортсмена підрозділяють на загальну і спеціальну. Загальна тренованість змінюється під впливом неспецифічних вправ, що укріплюють здоров’я, покращуючи фізичні якості і функціональні можливості організму спортсмена відносно до різних видів м’язової діяльності.

Спеціальна тренованість - наслідок удосконалення конкретного виду діяльності, обраного в якості предмета спортивної спеціалізації.

Система спортивного тренування - це сукупність знань принципів, методів і спортивних досягнень, а також сама практична діяльність відносно організації і управління тренувальним процесом.

Подальший розвиток основних понять відбувається при розгляданні різних сторін підготовки і підготовленості спортсменів (фізичної, технічної, тактичної та ін.),структури тренувального процесу (мікроциклів, мезоциклів, макроциклів) проблем контролю (оперативного, поточного, етапного).

До базових категорій належать такі поняття як спортивні досягнення, спортивний результат, спортивна кваліфікація. Ці поняття відображають процеси і явища, підводячи підсумок спортивної діяльності на визначеному етапі спортивного удосконалення.

Спортивні досягнення - показник спортивної майстерності і здібностей спортсмена, висловлені у конкретних результатах. Вищі досягнення, якщо вони виражені в точних об’єктивних мірах, звуться спортивними рекордами.

Спортивний результат - кількісний або якісний рівень показників у спорті. У залежності від специфічних особливостей виду спорту, спортивний результат може бути виражений різними показниками: перемогою, одержаних в окремих змаганнях або їх серії (спортивні ігри, одноборства, шахи тощо); одиницями вимірювання часу, простору, маси (плавання, л/а, в/а); кількістю балів, набраних спортсменом за оцінками суддів (спортивна і художня гімнастика, акробатика, фігурне катання).

Спортивна кваліфікація - показник рівня спортивної підготовленості, а також результати показані на офіційних змаганнях. Вона оговорюється вимогами єдиної спортивної кваліфікації, де обумовлені нормативні вимоги починаючи з юнацького розряду і закінчуючи вищими спортивними званнями.

Фізична культура і спорт набувають все більшого значення у житті суспільства. Вони виконують цілу низку важливих функцій виконуючи засоби:

  1. Укріплення здоров’я;

  2. Підготовка до трудової діяльності;

  3. Підвищення рівня фізичних можливостей;

  4. Організації активного відпочинку і досугу;

  5. Виконує функцію соціального само затвердження;

  6. Укріплення дружби між народами;

  7. Особливо зростає в останні роки значення фізичної культури і спорту як невід’ємного компоненту ЗСЖ.

Тому питання розвитку та удосконалення управління фізичною культурою і спортом, підвищення ефективності діяльності фізкультурних і спортивних організацій в сучасних умовах набувають великого значення.

Спортивна діяльність людини обіймає дві взаємопов’язані сторони: преобразуючу, в процесі якої людина удосконалює і перетворює свою природу, розширює межі своїх можливостей; і пізнавальну, в котрій спортсмен отримає суму знань, умінь і навиків, необхідних для досягнення високих спортивних показників і подальших виробничих і суспільних успіхів.

Наука про спорт яв-ся результатом багаторічної аналітичної пізнавальної діяльності в області спортивних досягнень, спортивної підготовки і спортивних змагань. Під теорією слід слід розуміти сукупність достовірних знань, адекватно відбиваючих об’єктивну дійсність і являючихся результатом емпіричної і теоретичної діяльності. Теорія яв-ся вищою формою наукового знання, даючи цілісне уявлення про принципи і закономірності, поняття про функції, методи і правила, пояснюючи окремі області знань.

Дійсний підхід до різних питань теорії спорту визначається практикою спортивної діяльності, тому що теорія і практика пов’язані нерозривно, що підкреслює відоме висловлювання: "теорія без практики - мертва а практика без теорії - сліпа". Тому предмет "теорія та методика спорту" є теоретичною базою спеціальності " організатор спортивно-масової роботи", а іншими словами - це фахівець, який організує підготовку спортсменів і їх участь у змаганнях поряд з цим, вирішуючи всі питання, які сприяють підвищені ефективності цієї діяльності.

Для оволодіння комплексом знань і вмінь необхідних у майбутній діяльності організатора спортивно-масової роботи використовуються теоретико-методичні основи підготовки завдяки узагальненню передового досвіду, досліджень науковців, засобів і методів притаманних діяльності тренера, а також загальнонаукові методи знань, спрямовані на отримання різноманітних фактів. До їх числа входять слідуючи методи:

  1. Спостереження - це відбір вражень, цілеспрямоване сприйняття об’єктів і фактів. Спостереження бувають візуальні, тобто безпосередньо очима і за допомогою технічних засобів і приладів.

  2. Вимірювання - встановлення фактів за допомогою їх фіксації, упорядкування, упорядкування, групування, класифікації і систематизації.

  3. Опис - висловлення даних спостережень за допомогою природних методів висловлювання - мови, як перехідного етапу до узагальнення. Опис може бути за допомогою мови, графічний, математичний, кодовий.

  4. Експеримент - вичленування окремих сторін, штучне відтворення об’єкту в окремих необхідних умовах. Метод пізнання, за допомогою якого у контролюємих умовах перевіряються і досліджуються явища дійсності. Експерименти можуть носити природно науковий, виробничий, педагогічний, соціологічний та інші напрямки.

  5. Аналіз результатів експерименту включає способи збору і первинної обробки отриманих даних; вибір методів математичної обробки результатів. Експерименти які проводять у сфері теорії і методики спорту, можуть бути природними, модельними і лабораторними.

  6. До конкретних методів пізнання також належать: аналіз літератури, опитування, метод експертних оцінок тощо. Аналіз літератури застосовується для визначення стану питання за вже існуючими відомостями. Опитування використовують для узагальнення досвіду практики і визначення точок зору на перспективу, може проводитись за допомогою усних або письмових процедур: бесід, інтерв’ю, анкетування. Метод експертних оцінок використовується у дослідженнях складних явищ за допомогою групи фахівців, котрі повинні дати відповідь на проблемне питання. Цей метод заснований на досвіді і знаннях фахівців у конкретно вивчаємої області. Умовою якісних результатів експертизи є чітке визначення питань, виключаючи неоднозначність їх тлумачення.

Об’єктом теорії спорту яв-ся спорт як соціальне явище і сфера людської діяльності, яка представляє собою систему організації і проведення змагань, учбово-тренувальних занять і маюча за мету, поряд з укріпленням здоров’я і загальним фізичним розвитком людини, досягнення високих спортивних результатів перемог у змаганнях.

Схожі:

«Основні категорії спорту» icon1. Предмет, об’єкт І основні категорії паблік рілейшнз як навчальної...
...
«Основні категорії спорту» iconЗварні з’єднання. Основні поняття та визначення
Автор – викладач спецдисциплін, спеціаліст ІІ категорії днз «Криворізький центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівельної...
«Основні категорії спорту» iconВитяг з протоколу
Про атестацію на відповідність займаній посаді та про можливість присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»...
«Основні категорії спорту» iconКласифікація складів
Класифікувати складські приміщення можна за різними критеріями, найбільш вагомою І найчастіше використовуваною при подібному аналізі...
«Основні категорії спорту» iconР. Л. Степанюк Національний університет внутрішніх справ
Указується коло осіб, які можуть бути свідками по справах даної категорії, визначається предмет допиту кожної категорії свідків І...
«Основні категорії спорту» iconЗаконукра ї н и
Види спорту поділяються на групи: олімпійські види спорту види спорту, включені до програми Олімпійських ігор; неолімпійські види...
«Основні категорії спорту» iconРозділ 6 Організація виховної роботи
Збирання І аналіз інформації, корегування банку даних дітей пільгової категорії, правопорушення за літо, травматизм за літо, літній...
«Основні категорії спорту» iconРозділ 6 Організація виховної роботи
Збирання І аналіз інформації, корегування банку даних дітей пільгової категорії, правопорушення за літо, травматизм за літо, літній...
«Основні категорії спорту» iconНавчально-методичний посібник для забезпечення самостійної роботи...
Римської держави, основні принципи, головні поняття І категорії римського публічного та приватного права. Матеріали складено на основі...
«Основні категорії спорту» iconДо складу рмо вчителів математики входить 50 вчителів: з них спеціалістів...
До складу рмо вчителів математики входить 50 вчителів: з них спеціалістів – 10( минулого навчального року 8); ІІ категорії –4(5),...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка