Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок




Скачати 59.83 Kb.
НазваЩо таке урок. Підготовка до уроку. Урок
Дата конвертації27.02.2013
Розмір59.83 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Туризм > Урок
Що таке урок. Підготовка до уроку.

Урок — логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.

Мало хто пам'ятає, що слово «урок» означає зовсім не 45-хвилинний відрізок часу, а заданий обсяг роботи. Тривалість уроку може бути різною, поки не закінчена справа, заради якої він організований, поки не будуть вичерпані його завдання. «Виконати урок» — означає зробити справу, а не «відсидіти» належний час.

В основі всіх навчальних технологій — урок. Не надто важливо, що його тепер називають десятками нових слів — спілкування, колективне навчання, гуртова взаємодія, крок, модуль, справа, ланка тощо. Урок як визначений відрізок часу, на якому виконується заданий обсяг роботи,— велике досягнення педагогічної думки. Навчання без уроків не існує, хоча існує, як і за всіх часів, природне навчання і виховання без шкіл. За останньою ознакою всі педагогічні технології можна розділити всього лише на дві групи: урочні і безурочні. Перші — в основі шкільного виховання, другі — природного, випадкового, стихійного, оказіального, додаткового. Між ними все більш голосно заявляють про себе новітні інформаційні технології — різновид дистанційного позашкільного навчання, але розбитого все на ті ж самі уроки.

Майже півтисячі років і майже у незмінному вигляді існує поурочне навчання в Європі. У його основі — 45-хвилинний відрізок часу, поділений на частини у залежності від завдань і видів роботи. Усього 45 хвилин, а скільки сил витрачено на раціоналізацію кожної. Спеціальними підрахунками ніхто не займався. За нашими оцінками, лише в українській та російській педагогічній літературі описано більше 400 спроб видозмін уроку — по десятку на кожну хвилину. Якби раціональними виявилися хоча б кілька відсотків, то у двадцять перше століття ми вступали б не із сумною констатацією тих самих вічних недоліків уроку, а з переможними реляціями про звільнення школи від хронічних хвороб.

Приймемо урок як даність, адже нічого кращого поки не придумано. І в найближчі десятиліття, гадаємо, нічого особливого не відбудеться. Навряд чи в кожну подушку буде вмонтований «дидактичний сон», щоб здобувати знання без праці і напруги. Проекти такі є, і деякі навіть можуть бути здійснені. Але результат навчання — це не тільки навченість, не одні лише знання. У шкільному продукті, як відомо, більше за все важать уміння, навички. А опанувати їх без уроків, без практики неможливо. Не скасовують уроків і нові проекти продуктивної педагогіки, зокрема, так звані «індивідуальні маршрути» — складені для кожного учня особисті схеми вивчення предметів на обраному рівні.

Що взагалі можна змінювати в уроці? Дуже мало.

По-перше, його тривалість. Намагалися сотні разів. Відомі уроки тривалістю від кількох хвилин до «безрозмірних» — 3-4 години роботи без перерви. Але жодне нововведення не стало досі гідним конкурентом винаходу кам'яного віку. 45-хвилинний класичний урок завжди виходить переможцем.

По-друге, в уроці можна змінювати порядок діяльності вчителя і учнів. І саме тут класична структура виявляється найбільш ефективною, тому що вона краще за всі інші відповідає вимогам педагогічних законів. Віз поперед коня — про доцільність самостійного вивчення нового перед повторенням вивченого — так і не зрушився з місця всупереч заклинанням прихильників модерних схем.

По-третє, намагалися і намагаються вивести урок із класу. У деяких випадках це доцільно, наприклад, у навчальних екскурсіях. В інших, наприклад, «класах без стін» — сумнівно. Завдання, зміст, види роботи, методи, способи, діагностика, моніторинг, тестування тощо урок не змінюють, а всього лише дещо його модифікують.

Масова школа рухається уторованим шляхом, вона прагне засвоєння на заданому рівні найважливіших, необхідних усім базових знань і вмінь. І в даному випадку чим менше відхилень від класичних схем, тим вищі шанси на одержання запланованого результату. Це як у моді: нові фасони спочатку упроваджують, потім від них відмовляються, а сорочка та штани залишаються споконвічною одежею вічного призначення.

Урок у масовій школі більш за все страждає від:

  • неякісної підготовки;

  • поганого розрахунку;

  • непродуманої імпровізації;

  • порушень педагогічних закономірностей.


Підготовка уроку

Скільки часу повинен витрачати педагог на підготовку уроку? Чим більше часу витрачає вчитель на підготовку уроку, тим кращим повинен бути результат,— так ухильно відповідала на це питання педагогіка минулих десятиліть.

Від чого ж залежить тривалість підготовки уроку? Спостереження підтверджують, що вона обумовлюється, в основному, двома сильнодіючими факторами: рівнем підготовки вчителя та ставленням його до справи, тобто рівнем відповідальності. Нерідко досвідчений учитель, у якого, здається, є всі підстави для скорочення тривалості підготовки, витрачає на неї більше часу, ніж його малодосвідчений колега. Це і доводить, що підготовка уроку визначається не тільки професійними, але й моральними якостями педагога. Серед інших факторів, що впливають на тривалість підготовки,— складність навчального матеріалу, рівень опанування вчителем тих форм, методів, технологій, що він має намір використовувати на майбутньому уроці, сприятливість умов роботи, стосунки вчителя з учнями тощо.

Підготовка уроку — це суб'єктивний творчий процес, який ніякими нормативами регламентувати не можна. Чи означає це, що не існує середніх часових орієнтирів оптимальних витрат?

В експериментальному дослідженні перевірялася гіпотеза, що якість уроку залежно від тривалості підготовки зростає доти, поки вчитель вносить істотні корективи в поурочний план, після чого зростання тривалості підготовки вже не приводить до підвищення ефективності уроку. Іншими словами, існує оптимальна тривалість підготовки, справедлива для широких кіл учителів приблизно однакового рівня кваліфікації.

Перевірка висунутої гіпотези здійснювалася лабораторним шляхом. У дослідженні взяли участь студенти природного і філологічного факультетів під час переддипломної педагогічної практики. Підготовка до уроків проводилася в шкільних кабінетах. Майбутнім учителям висувалися конкретні вимоги до складання поурочного плану. Вони повинні були максимально точно обґрунтувати свої дії; передбачити дії своїх учнів щохвилини уроку; визначити, якими закономірностями обумовлюється запроектований хід навчально-виховного процесу; установити, які принципи і як будуть реалізовані на уроці; які істотні умови і фактори будуть впливати на перебіг різних частин (етапів) уроку. Треба було пов'язати все це з конкретним навчальним матеріалом, обрати раціональні методи і структуру уроку. Словом, спроектувати свій урок на рівні сучасних вимог.

Кожен студент-практикант готував один урок, На це йому відводилася одна година. Поурочний план писався під копірку в двох примірниках. Після закінчення обумовленого часу експериментатор збирав плани, другий примірник залишав собі, а перший, незалежно від його якості (так вимагав задум дослідження), визнавав незадовільним і повертав на доробку. На це давалася ще година, після чого процедура повторювалася На доробку давалося ще 30 хвилин. У четвертий і п'ятий раз додавалося ще по 15 хвилин, Таким чином, на підготовку уроку відводилося 3 години. У цей час не зараховувалися такі види діяльності педагога, як підготовка демонстрацій, навчального устаткування, дидактичних матеріалів. Вивчалася тільки розробка стратегії і тактики уроку.

Як уплинуло збільшення тривалості на якісних поурочних планів? Зіставлення їх показало, що другий варіант плану завжди був кращим за пері ший, третій — несуттєво відрізнявся від другого! а четвертий і п'ятий виявилися майже однаковими за якістю. Напрошується висновок, що студент-практикант (а може, і вчитель також?) вкладає у план з першого-другого разу все, що він знає і вміє, а далі, скільки б часу він не витрачав на вдосконалення плану, якість останнього не поліпшується.

Розроблені плани зіставлялися з якістю уроків, проведених на їхній основі. Тут ніяких несподіванок не трапилось. Те, що вчитель передбачив у плані, він і реалізував, зрушень у кращий бік не було ніколи.

Усереднення результатів 25 спостережень дозволило стверджувати, що якість уроку поступово зростає, але не безмежно. Встановлено, що для студентів-випускників оптимальні витрати часу на розробку стратегії і тактики уроку складають близько 2 годин. А разом з підготовкою демонстрацій, дидактичних матеріалів тощо досягають 3 годин.

Ми, звичайно, далекі від простого перенесення цих статистично збіднених спостережень не тільки на підготовчу діяльність досвідчених, але й молодих учителів. Але, безперечно, можна твердити, що час не впливає на якість підготовки доти, поки його витрати не є меншими від мінімально необхідних, тобто такі, що забезпечують можливість безумовного виконання всіх вимог алгоритму підготовки. Це і діагностування, і прогнозування, і проектування. Анкетне опитування досвідчених учителів (зі стажем роботи в школі 15-20 років) дало можливість орієнтовно встановити цей мінімально необхідний час. Підготовка одного навчального заняття забирає не менше 1-1,5 годин. А якщо необхідно щодня готуватися до трьох-чотирьох уроків?

Схожі:

Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconМетодичні рекомендації за результатами районного семінару вчителів...
Безпосередня підготовка полягає насамперед у створенні поурочного плану-конспекту, який допомагає цілеспрямовано провести урок. У...
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок №1-2 Тема уроку
Тема уроку: Узагальнююче повторення навчального матеріалу за 10клас. Підготовка до діагностичної контрольної роботи
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок 12 Тема уроку
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок 10 Тема уроку. Поняття про циклоалкани (циклопарафіни)
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок 4 Тема уроку. Залежність властивостей речовин від складу
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок та їх творчого застосування на практиці
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок 5 Тема уроку. Розвиток І значения теорії будови органічних
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок №1. Тема. Прості та структуровані типи. Одновимірні та двовимірні масиви
Організаційний момент. Привітання учнів. Перевірка відсутніх на уроці. Підготовка учнів до уроку
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок 1 Тема уроку. Склад, властивості, застосування найважливі
Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь І на-вичок І творчого застосування їх на практиці. Форми роботи: фронтальна....
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУрок 1/1 Тема. Електризація тіл. Два роди електричних зарядів
Мета уроку: познайомити учнів із явищем електризації тіл; довести існування двох типів зарядів І пояснити їхню взаємодію тип уроку:...
Що таке урок. Підготовка до уроку. Урок iconУроків з використанням опорних конспектів та опорні конспекти з предмету...
Використовуються такі нетрадиційні форми уроків як: робота в малих групах, урок – квк, бінарні уроки, урок – «конференція», урок...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка