Тема уроку




Скачати 150.86 Kb.
НазваТема уроку
Дата конвертації26.03.2013
Розмір150.86 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Туризм > Урок
Загальна характеристика Голонасінних
Розробила: вчитель Костянтинівського НВО №1 «Таврія»

Біленька О.П

Тема уроку: Загальна характеристика Голонасінних.

Ціль уроку:

  • ознайомити учнів із загальними ознаками голонасінних рослин

  • сформувати поняття про особливості будови і розмноження голонасінних

  • здійснювати екологічне й естетичне виховання учнів

  • виховувати дбайливе ставлення до природи

Обладнання: роздатковий матеріал, кросворди, малюнки, доповіді, легенди, спили дерев, гілки сосни, мапа Мелітопольського району, виставка продуктів із сосни звичайної, відеоролик.

^ Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Учитель: Діти чи знаєте ви, що …

  • Природа – це бездонна діжка, а ліс – це скатертина – самобранка

  • Ярослав Мудрий тисячу років тому видав указ про суворе покарання за вирубання та підпалювання лісу.

  • Петро І заборонив нищити ліс під ріллю по берегах річок, вирубати цінні породи дерев.

  • Основні принципи взаємин в українському суспільстві визначається Конституцією України, де в статті 66 визначено:

  • Кожний громадян України забов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Вчитель: Тисячоліттями людина використовує ліс – вічнозелене багатство. Діти, які у Вас слова асоціюються з словом ліс? (діти говорять слова, вчитель записує їх на дошці – хвоя, шишки, сосна, ялинка)

^ Вчитель: Тема нашого уроку «Загальна характеристика Голонасінних рослин»

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося із загальною характеристикою голонасінних, вивчимо особливості будови й життєдіяльності, прослідуємо еволюцію голонасінних, чому вони вічнозелені.

Відповіді на ці запитання ми дізнаємося на уроці, а допоможуть нам у цьому Приходько Андрій Володимирович – директор Мелітопольського державного лісомисливського господарства і учні, які приготували випереджальні завдання до уроку.

ІІІ. Еволюція Голонасінних.

(Розповідь учня про еволюцію Голонасінних рослин, демонстрація будови насінини і спори)

Мезозойську еру в історії Землі називають ерою Голонасінних. Вони панували на Землі, бо мали переваги над споровими. Це були перші насінні рослини і вони були схожі на папороті. У пермському періоді вже значно поширилися хвойні рослини, які розмножувалися за допомогою насіння. Поява насінини – це значний ароморфоз в еволюції рослин. Насіння на відміну від спор захищене від висихання насінною шкіркою, велике за розмірами, тобто має великий запас поживних речовин, необхідний для проростання й розвитку зародка. Насінина швидко дозріває, а розмноження відбувається без участі води. Гаметофіт голонасінних розвивається за рахунок поживних речовин спорофіта. Спора – це одноклітинне утворення, яке дає гаметофіт, а насінина – багатоклітинне утворення, що містить зародок і запас поживних речовин для його розвитку.

Учень розповідає як відбувається життєвий цикл у сосни звичайної (слайд 3)

(слайд 4) Весною в основі молодих пагонів видно скупчення зеленувато-жовтих чоловічих шишок. У них достигає пилок, деформуються чоловічі статеві клітини.

Жіночі шишки поодинокі, червонуваті – бурі і розмішені на верхівках молодих гілок. На жіночій шишці зверніть увагу у вас шишки на столі лежать дуже добре видно центральну вісь, на якій знаходяться покривні й насінні луски на яких лежать відкрито насінні зачатки. Як тільки пилок потрапляє на насінні зачатки відбувається запилення. З пилкового зерна проростає пилкова трубка – це шлях до яйцеклітини, де рухаються два спермії отже у голонасінних пилкова трубка дає можливість процесу запліднення відбуватися без води. Із заплідненої зиготи формується зародок.

Учитель: Діти, а які життєві форми рослин ви знаєте (Діти відповідають, що існують життєві форми рослин – це дерево, кущі, трави), а які ж характерні життєві форми для Голонасінних?

^ Відповідь учня: Для гологасінних характерні життєві форми це дерева, кущі, переважно вічнозелені рослини.

Вчитель: (слайди 5-15) Діти, сьогодні відомо близько 800 сучасних видів Голонасінних рослин. Голонасінні поширені на всіх континентах. Голонасінні розмножуються насінням, але у них відсутні квітки і плоди. Це дерев’янисті переважно вічнозелені рослини. В одних видів листки великі, розсічені, а інші дрібні, найчастіше у вигляді голок, лусок. До відділу Голонасінних належить кілька класів, але переважна більшість видів Голонасінних об’єднана в клас Хвойні, назва класу походить від листків, що мають вигляд голок, які ще називають хвоя, їх називають іще шишконосними – через шишки, у яких знаходиться насінина. Представниками класу хвойних є сосна сибірська, ялинка Європейська, модрина, яловець, кедр.

Вчитель: В Мелітопольському районі є державне лісомисливське господарство. Про нього розповідає директор обласного держаного лісомисливського господарства Полуліх М. (Відеоролик з історичною довідкою).

Вчитель: Діти, як сьогодні уже було вище сказано, що до класу хвойних відноситься Сосна звичайна. На ваших партах лежать заготовлені спили сосни і гілочки сосни. Зверніть будь – ласка увагу на зовнішню і внутрішню будову спилу сосни звичайної і порівняйте їх (мал..90, стор. 247).

(Слайд 17) ^ Відповідь учня: Листки, або хвоя сосни мають зелений колір, листя у вигляді голок, які мають округлу або ребристу форму на поперечному розрізі. Сосна однодомна рослина. На парті у мене гілочка сосна з маленькою шишечкою. Шишки – це вкорочені та обмежені у рості видозмінені пагони, у яких листки перетворені на луски. У сосни є чоловічі та жіночі шишки. Моя гілочка сосни має червонуваті шишки – це жіночі, у яких є два насінних зачатки. Чоловічі шишки – сіро-жовті, на кожній лускі розміщені по два пиляки, в яких відбувається формування пилкових зерен, які вітер переносить на великі відстані. (слайд 18)

^ Вчитель: А чому вітер так легко переносить пилкові зерна?

Учень: Пилкове зерно вкрите двома оболонками, у двох місцях ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини, які полегшують пилок, тому вітер переносить його на великі відстані.

^ Вчитель: Діти, перед Вами спили сосни, ви уважно їх розглянули. Скажіть а яка внутрішня будова сосни? (Слайд 19)

Учень: Зовнішній шар сосни називається корою, за корою розміщена деревина. У корі та деревині є багато каналів – смоляних ходів. Вони заповнені густою рідиною – живицею. У разі пошкодження стовбура на його поверхні з’являються краплі клейкої рідини, тобто живиці, яка затягує рану. Провідна тканина представлена трахеїдами – особливими подовженими клітинами із загостреними кінцями. Камбій знаходиться під корою, завдяки якому стебло сосни росте в товщину. Серцевина – займає центральне місце у стовбурі і складається з тонкостінних клітин основної тканини. Вода і мінеральні речовини з’являються лише в деяких спеціалізованих груп відділу.

Вчитель: Отже діти рід Сосна найвідоміший серед хвойних рослин. Сосна – світлолюбива рослина. В Україні із загальної площі лісів у 8,6 млн. га на соснові припадає 2,2 млн. га . 1 га 50- річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 тонн О2 та понад 500 кг летких речовин – фітонцидів. Відкрийте ваші зошити для вирішення задачі. Як ви сьогодні почули з розповіді директора обласного лісомисливського господарства Полуліха М., що на території цього господарства розміщено 20 га 50 річного лісу, давайте підрахуємо скільки виділяється О 2 і летких речовин – фітонцидів (Діти в зошитах записують умову задачі і рішають самостійно, хто перший вирішить піднімає руку)

Рішення: 1) 20 ха × 5,6 = 112т. О 2

2) 20 га ×500 кг= 10 тон фітонцидів

^ Відповідь учня з поясненням рішення: з 20 гектарів 50 річного соснового лісу за рік виділяється 112 т. кисню і 10 тонн фітонцидів.

Вчитель: Діти, а де ж використовують сосну звичайну.

Учень: Неабияке значення сосни звичайної у медицині. Кожна хвоїнка – очищувач повітря. Фітонциди – легкі речовини вбивають збудників туберкульозу. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнках сосни міститься багато вітамінів. З кожного дерева збирають до 10 кг хвої, я якої можна добути 1 г каротину і 15 г вітаміну С, а це річна норма для однієї людини. З хвої сосни виготовляють мазі, бальзами, які допомагають під час захворювань, а в результаті сухої перегонки соснової деревини одержують активоване вугілля. У народній медицині настої хвої застосовують як відхаркувальний засіб, сечогінний, протизапальний, жовчогінний засіб, а відвар бруньок – у разі рахіту, алергії, цинги, гастриту, туберкульозу, захворювань печінки, чудово освіжають, бадьорять, відновляють сили ароматизовані ванни із хвої. Хвойна ванна знімає втому, головний біль, покращує настрій.

^ Вчитель: Діти, а чи ви знаєте рецепти народної медицини з хвої сосни, які є у ваших бабусь.

Учень: Рецепт моєї бабусі від бронхіту, та запалення горла: готуємо відвар бруньок сосни звичайної (10 г або одна столова ложка сировини на 200 мл окропу) по половині – третині склянки 2-3 р. на день після їди.

Вчитель: Діти, а хвойні дерева тільки служать людині?

Учень: Сосна служить не лише людині. Майже протягом усього року сосновою хвоєю харчується глухар. Для лося найкраща зимова їжа – це соснові гілки і кора. Білки ласують сосновим насінням, яке вміло витягують із гілок. Настій хвої на цукровому сиропі дають бджолам і одержують мед бурштинового кольору з приємним ніжним смаком.

Вчитель: Діти, люди з давніх давен вірили у богів покровителів усього живого на Землі, були свої опікуни у природі, а на згадку про двох давньогрецьких богинь і сьогодні узагальнено називають рослинне царство – флорою, а тваринне – фауною. Надзвичайно важливу роль у формуванні особистості відіграють казки, легенди, прикмети, вірші, сповіді про наших супутників – рослин і тварин. Це перлини народної мудрості, що дійшли до нас із сивої давнини. Послухайте одну з них: чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?

Учень розповідає легенду.

Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?

Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де зажди було тепло й зелено і де пташкам є досить поживи. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти зі своїми товаришами. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.

  • Найкраще мені буде у лісі,- думає собі пташечка. - Деревина має гарне,густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.

Першим ділом вона звернулась до берези.

  • Прекрасна березо, - сказала пташечка, - у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.

  • Ні, - відповіла береза. – ми тут у лісі маємо свої лісові пташечки, яким мусимо допомагати.

Пішла пташечка до дуба і просить про допомогу. Дуб також відправив її ні з чим. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.

Простила пташечка бука, граба та ліщину, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася вона, вирішила піднятися у гори.

Аж тут почувся голос:

  • Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти?

  • Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, - сумно відповідала пташечка.

  • Тоді йди до мене, - сказала молода ялинка. – Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.

  • А мої гілочки захищатимуть тебе від північного вітру, - обізвалась смерека, що росла по сусідству.

  • І я тобі допоможу, - відізвався ялівець з того боку ялини. – можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.

Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялини, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами.

Одного дня подув північний вітер, заморозив листя. Всі дерева стали сумні, втратили зелені блискучі листочки.

  • Чи можу я заморозити листя всіх дерев? – спитав вітер мороза, який володів землею.

  • Ні, - сказав зимовий цар. – З дерев, які дали бідній пташині притулок і оселю, не можна листків стрясати.

І від того часу з ялини, смереки, сосни, ялівцю не опадає листя, стоять вони вічно зеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.

^ Вчитель: А які ви знаєте прикмети про голонасінні рослини?

Учень І.

  • Хвоя модрини перед ясною перед ясною погодою розгортається, ширшає, перед непогодою – стискається, стає круглішою.

  • На сосні багато шишок – добре вродить ячмінь.

Учень 2.

  • Восени модрина скидає хвою – через 2-3 дні випаде сніг

  • На смереках рясно вродили шишки запасайтесь на зиму добрими кожухами.

  • Затріщала смерека – буря недалеко.

Учень 3.

  • Бічні гілки сосни звичайної дугоподібно згинаються в сторону стовбура – на відлигу, розгинаються – на мороз.

  • Лусочки соснових шишок розкриті – триватимуть сухі, гарячі дні, стулюються докупи – настане сира погода.

Вчитель: Діти ви сьогодні на уроці познайомилися з загальними ознаками голонасінних рослин, особливостями будови і різноманітністю. Яка ж роль голонасінних у природі та господарської діяльності людини?

Учень: По – перше Голонасінні утворюють величезні площі хвойних і мішаних лісів, які людина кожний рік насаджує кожну рослину своїми руками.

  • голонасінні збагачують повітря киснем

  • ліси регулюють танення снігу, рівень води в річках, поглинають шуми, послабляють силу вітрів, закріплюють піски

  • ліс – це «домівка» тварин

  • деревина голонасінних слугує цінною сировиною для виготовлення меблів, шпал для залізниць, стовпів

  • сировина для виготовлення високоякісних сортів паперу

  • хвоя голонасінних багата вітамінами особливо С.

  • із живиці ялини отримують особливу речовину – комфорту, яка поліпшує діяльність серцевого м’яза

  • ефірні олії отримані із живиці застосовують при виготовленні парфумів, у кондитерській та медичній промисловості

  • велика різноманітність форм крони голонасінних, їхня краса має естетичне значення

Вчитель: Діти краса і велич хвойних лісів, струнких кипарисів справляло і справляє незабутні враження на поетів, художників, піснярів, надихає їх створення пісень, віршів. А зараз проведемо з вами хвилину поезії, присвячену голо насінних рослин.

Учень: вірш Лесі Українки «Сосна»

Сосна

З вітром весняним сосна розмовляла,

Вічно зелена сосна.

Там я ходила і все вислухала,

Що говорила вона.

Ой, не «зеленого шума» співала

Вічно смутная сосна…

Ні, не «зеленого шума»!

Чулася в гомоні тяжка зимовая дума.

Ранком зимовим діброва мовчала,

Наче замерла сумна,

Тільки рясним верховіттям шептала

Вічно зелена сосна;

Там я ходила і все вислухала,

Що говорила вона, –

Та не веселая дума

Чулася в гомоні того «зеленого шума»!

^ Леся Українка

Учень:

Про туриста Федю и медведя

 / как не надо вести себя в лесу /

По густой траве зеленой
Шел в поход турист «зеленый».
В тишине грохочет «маг»,
В такт ему гремит рюкзак.
Солнце в небе ярко светит,
Бьет в лицо прохладный ветер.
Федя, - так туриста звали, -
В первый раз штурмует дали.

Час прошел, затем второй,
Не устал совсем герой.
- Тают, - знай себе при этом, -
В яркой пачке сигареты.
Да в кустах дымятся спички,
Что бросает по привычке.
- В этой солнечной глуши –
Так пейзажи хороши!

Вот в рябиновой куртинке,
Подцепив носком ботинка
Свой окурок, паренек
Смачно кинул на пенек.
Что испуганная птаха
Из гнезда взлетела махом.
Прокричал ей Федя вслед:
- Глухарю большой привет!

Недопитую бутылку
Бросил в кучу у развилки.
От бутылки скачет лучик
Жаркой струйкою по куче…
Пересохший веток ворох
Вспыхнет скоро, словно порох.
- …Парень крепок, полон сил –
От него и след простыл…

Из ракетницы по белке
Бьет, как в тире по тарелке.
Без задержки, между делом.
Сразу видно, парень смелый.
Белка выводок бельчат
Прячет в свой зеленый сад.
Им хохочет Федя вслед:
- Рыжим пламенный привет!

Средь густого бурелома
Отдохнуть решил, как дома.
И на отдых Федя скор –
Вмиг развел большой костер.
«Сникерс» съел, чаек попил. –
Полон снова свежих сил.
И, костер не затушив,
Скрылся в сумрачной глуши.

Вновь в тиши грохочет «маг»,
В такт ему гремит рюкзак.
Солнце в небе ярко светит,
Бьет в лицо прохладный ветер.
Но за Фединой спиной
Дым густою пеленой.

А примерно в эту пору
Брел медведь тихонько в гору.
Видеть все его привычка:
Смотрит – лес горит от спички…
Там, где теплился костер –
Полыхает старый бор.
От горящей кучи в чащу
Змей ползет, огнем чадящий.

Полыхнул огнем пенек.
Ну и выдался денек!
Вот подкинули работу
До седьмого, сразу, пота!

Шкура рыжая дымится,
Продолжает мишка биться
С разгулявшимся огнем.
- Не хватило часа днем –
Тушит вечер, тушит ночь,
Чтоб родной тайге помочь!

Гнев во всю медведя душит:
- Оборву поганцу уши.
Пусть зарубит на носу,
Как вести себя в лесу.
Но пока тайгу тушил,
Феди след давно простыл.
- Спит в кроватке мальчик смелый…
Лес спалил – и уши целы…

И успел в кругу семьи
Всем про подвиги свои
Рассказать геройский сказ,
Как в тайге горящей спас
Маму – белку и бельчат,
С глухарихой глухарят.
Что, хоть парень он простой,
Но в тайге вел, как герой!

Да, - задумался медведь, -
В лес приходят сотни Федь.
Не узрит за каждым Федей
Даже тысяча медведей.
Нужно сделать, чтобы Феди
Чтили Правила медведей!

^ ЧТОБ ОНИ, И ВСЕ МАЛЬЧИШКИ
ИХ ЧИТАЛИ, СЛОВНО КНИЖКИ.
НЕ КУРИЛИ, НЕ СОРИЛИ,
ЛЕС ВО ВСЕМ БОГОТВОРИЛИ.
БЕРЕГЛИ ЗВЕРЕЙ И ПТИЧЕК,
БЕЗ ПЛОХИХ БЫ ШЛИ ПРИВЫЧЕК
И ТОГДА В ЛЕСУ МЕДВЕДИ
^ БУДУТ РАДЫ ДАЖЕ ФЕДЯМ

Учень:

Ліс

Ліс — це диво, ліс — це казка.
То ж ходімо в ліс, будь ласка.
В лісі є кущі і квіти,
В нім сплели дерева віти.
Трави, ягоди й грибочки,
В нім чарівні є куточки.
Ліс — це друг всьому живому.
Звір і птах живе у ньому.
Ліс дає всім прохолоду
І прозору робить воду.
Вміє поле захистити,
Щоб воно могло родити.
Він повітря очищає,
Ароматом напуває.
Щедро вміє роздавати
Все, що є, бо він багатий.
Людям вміє догоджати:
Дерево дає для хати,
Сірники, папір і ліки —
Все, що треба чоловіку.
В світі є ліси казкові:
Хвойні, листяні чудові,
Мішані є і тропічні,
Саксаулові незвичні.
В хвойних — сосни і ялини,
Кедри, піхти і модрини.
Пахне в лісі цім живиця,
Є морошка і брусниця.
Де ростуть берізки й клени,
Тис, ялиночка зелена,
Ясен, сосни і дубочки —
Це вже мішані лісочки.
А на півдні, де тепліше,
Ще буває цікавіше.
В пишнім листі все буяє,
Ліс тут листяним буває.
Та летять листочки долі,
Взимку всі дерева голі.
І стоять так до весни,
Дивляться чарівні сни.
Ліс — це диво, ліс — це казка.
То ж заходьте в ліс, будь ласка,
Але завжди пам’ятайте:
Диво-ліс охороняйте!

Вчитель: Який же висновок можна зробити?

Стаття 66 Конституції. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі,

культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Учень: Кожен з нас забов’язаний не заподіювати шкоду природі. Наші предки зберегли для нас Софію Київську, Алтагірське лісництво, Кам’яну могилу руїни Херсонеса. Ми пишаємося ними і не маємо права знищувати, ламати, вирубувати. Ми маємо право залишити це все для наших нащадків. Ми маємо пам’ятати про це.

Вчитель: Сосни, ялини, кедри, каштани, кипариси, верби, горобину потрібно не тільки зберігати, а й насаджувати. Це традиційне висаджування дерев заведена в нашій гімназії впродовж багатьох років напередодні Дня Перемоги (Слайд 20)

Вчитель: Діти, сьогодні ми закінчуємо наше знайомство з голонасінними рослинами. Ви стаєте дорослими, ми старіємо, але сподіваємося, що ви наше майбутнє, будете жити, творити, любити і берегти природу (пісня …….)

^ IV.Узагальнення й систематизація навчальних досягнень учнів.

І. Біологічний диктант (кожне питання 1 б)

  1. Укажіть рослини, які розмножуються насінням.

а) мохи, хвощі

б) голонасінні, покритонасінні

2. Яку речовину виділяють хвоїнки, що вбивають мікроорганізми?

3. При заплідненні у голонасінних утворюється?

4. Яка коренева система у сосни звичайної?

5. Насіння голонасінних рослин захищено?

6. У сосни хвоїнки довші, а в ялинки?

7. За допомогою кого відбувається запилення у голонасінних рослин?

8. Який вітамін міститься у хвої?

9. Який вид сосни є найпоширенішим в Україні?

10. Чи може рости сосна в затінених, погано освітлених місцях?

11. Чи є у хвойних дерев річні кільця?

12.Шишки голонасінних – це видозмінені так чи ні?

Вчитель: Діти перевірте свої відповіді і виставте оцінки.

^ V.Підсумок уроку.

Вчитель: (Оцінювання учнів, коментування оцінок, визначення кращих відповідей, повідомлень.)




Використані джерела:

  1. Педагогічний програмний засіб «Біологія, 7 клас» («Транспортні системи»)

  2. В.Р.Ільченко, Л.М. Рибалко, Т.О. Півень. Біологія. Підручник для 7 класу.

  3. Конституція України

  4. Червона книга України.

  5. К.М. Задорожний, Ю.Г. Галкула . Методичний посібникХ.: «Основа», 2008 р.

  6. Довідник з біології для школярів загальноосвітніх закладів. Навчально-методичний посібник. – К.: Літера ЛТД, 2008 р.


Схожі:

Тема уроку iconТема уроку
Тема уроку: “Колiр засіб виразності живопису. Головні кольори. Тепла кольорова гама ”
Тема уроку iconУрок №1-2 Тема уроку
Тема уроку: Узагальнююче повторення навчального матеріалу за 10клас. Підготовка до діагностичної контрольної роботи
Тема уроку iconТема уроку 24
Тема уроку 24: Правила поводження у громадському транспорті, на зупинках. Поведінка при дтп
Тема уроку iconУроку виробничого навчання Тема програми
«Приготування розчинів» бгодин. Тема уроку: Приготування розчинів Методична мета уроку
Тема уроку iconТема уроку 32
Тема уроку 32: Спілкування з дорослими. Повага до старших І молодших, слабших І немічних, членів сім’ї. Практична робота: "Моделювання...
Тема уроку iconУроку з математики у 5 класі. Тема уроку
Мета уроку: закріпити вміння І навички виконувати дії з десятковими дробами при розв’язуванні задач. Показати учням, де в практичному...
Тема уроку iconТема уроку 31
Тема уроку 31: Спілкування хлопчиків І дівчаток, в школі з однолітками. Правила взаємовідносин. Практична робота “Моделювання ситуації...
Тема уроку iconТема уроку: трансформатор (11 клас) Мета уроку
Обладнання уроку: трансформатор лабораторний (36/42В), джерело змінної напруги вс-24, мультиметр dt-830B (або інший), з’єднувальні...
Тема уроку iconУрок географії у 7 класі. Тема уроку
Тема уроку: Антарктида й Антарктика. Своєрідність географічного положення материка, його розміри. Відкриття Антарктиди та сучасні...
Тема уроку iconТема уроку: Теорема про при перпендикуляри. Мета уроку
Мета уроку: Навчати через моделювання висувати гіпотези І доводити їх, знаходити способи розв’язку задачі, розвивати логічне мислення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка