Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення)




Скачати 109.74 Kb.
НазваВітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення)
Дата конвертації01.05.2013
Розмір109.74 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы




Вітаю вас, брати і сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення).
Радію можливості разом з вами дослідити Святе Сл. Боже. Християни святкують Благовіщення, згадують про звістку, яку приніс на нашу землю Ангел Гавриїл, про народження в цей світ Спасителя Ісуса Христа. Дата цієї події одними святкуються по Юліанському, а іншими – по Григоріанському календарю.
Але ця подія настільки важлива, настільки значуща, що її необхідно відмічати кожному в своєму житті щодня.
Роздумуючи про це, знайдемо місце в Біблії, яке перенесе нас в той час, коли пролунала ця вістка.

Я прийшов до висновку, що вістка про Божу любов, про Його бажання спасти грішника не лунала тільки одного дня, а проголошувалась небом на протязі всієї історії.
І сьогодні хочу запропонувати вашій увазі, у зв’язку з великим святом, одне місце з Біблії, яке для вас і для мене є Благовіщенням Божим (тобто доброю вісткою про те, що кожному з нас сьогодні пропонується спасіння у Господі Ісусі Христі).
2Царів 6 розділ – тут розповідається за пророка Єлисея, за ту школу, в який він був вчителем і ректором.
2Цар.6:1,2 „І сказали пророчі сини до Єлисея: Ось те місце, де ми сидимо перед тобою, затісне для нас.

2 Ходімо аж до Йордану, і візьмімо звідти кожен по одній деревині, і зробимо собі місце, щоб сидіти там. А він сказав: Ідіть.”
Ця розповідь переносить нас з вами в той час, коли була заснована перша християнська, або релігійна школа.

Це перше в історії згадується навчальний заклад.

Це була пророча школа, в якій учні вивчали Королеву всіх наук – яку? – Теологія або Богослов’я.

В цій школі викладалася сама сильна наука – наука про Бога.
І щоби створити таку школу, звичайно, потребується значно більше ніж цегла або деревина. Здавна було визнано, що успіх навчального закладу залежить не від величини будівлі, або її красоти, не від того, з чого збудована ця школа, а успіх залежить від:
- того, хто викладає,

- і що викладається в цій школі,

- і хто в ній навчається.
І можна зрозуміти одного професора однієї з цих шкіл, який говорив так:
^ Дбайте про знання, цінуйте добрими знаннями, як самим великим скарбом, а особливо, якщо ці знання допоможуть пізнати Бога, Творця світу, Спасителя Небесного.

Заради доброї книги відмовтеся від пальто, або костюма – хай у вас латки будуть на ліктях і на колінах, лише би не ставити латку на голову.”

Можна радіти, що такий професор викладав у школі.

Для школи потрібно дещо більше ніж деревина і цегла, щоби сюди можна було запрошувати тих, хто дійсно викладає Королеву усіх наук, щоби тут готовилися люди здатні проповідувати Вічну Євангелію, Добру звістку. Щоб нести добру звістку про те, що у світ прийшов Христос і приймати участь у цьому Благовіщенні, яке започаткував Гавриїл Архангел.

Мої дорогі, не дивлячись на те низьке положення, в якому в давнині знаходилась релігія в Єрусалимі, пророча школа досягала успіху.



  • З чого це ми можемо бачити?


Це зрозуміло з того, що говорять сини пророка Єлисею:
^ Ось цей студентський гуртожиток, де ми з тобою живемояк тут написано?Він затісний для нас. Давай підемо до Йордану, візьмемо звідти кожен по одній колоді і зробимо собі там житло. Тобто збудуємо більший гуртожиток, в якому змогли би бути ми і ті, хто ще бажає навчатися”.
2Цар.6:3 „І сказав один: Будь же ласкавий, і ходи зо своїми рабами! А він сказав: Я піду”.
І це святе Благовіщення розповідає нам про те, як після однієї лекції студенти звернулися до Єлисея, і як ви зауважили, не з каверзним теологічним питанням, а з практичною ідеєю: відпусти нас і ми підемо до Йордану і зрубаємо деревину для будівництва гуртожитку.

І один з них сказав йому так: піди і ти з рабами своїми.

І Єлисей погодився, відповівши, що теж піде з ними. Він погодився із задоволенням.
Отже, ми бачимо з цієї розповіді, що тоді не було конференцій, не було рад, спонсорів, які б могли допомогти студентам.

А кожний студент з радістю йшов працювати для того, щоб допомогти будівництву гуртожитку, покращенню приміщення своєї школи.
Це було добре, тому що молоді люди потребували не тільки того, щоб сидіти над книгами і поглиблюватися в знання. Але вони потребували також доброї фізичної праці.

І тільки ті, які любили і не боялися працювати – могли бути справжніми духовними пасторами, могли бути турботливими помічниками і наставниками дітей Божих.

І саме в цій першій школі, про яку розповідає Біблія, найкращим способом було скоординовано фізичне та розумове навчання.

І ось на узбережжі Йордану, де було найбільше дерев, студенти озброївшись сокирами, прийшли разом у супроводі Єлисея. Там вони зняли свою академічну форму і почали рубати деревину.

Можна уявити собі як ліс вторував з їх криками, як ритмічно там стукали сокири, як скрипіли падаючи дерева. А дерев було предостатньо.

Не було проблеми збереженні лісу, як в наш час. Також питання екології не турбувало розуми людей.
Один з молодих учнів з великим азартом і ентузіазмом розмахував сокирою і рубав деревину. І раптом ... він відчув, що топорище стало легким. І коли він наклонив колоду, сокира впала у воду.

У великому розпачі він вигукнув:
^ Ох, пане мій, таж вона позичена ! Тобто ця сокира була взята на певний час, мені позичили її, щоб я міг рубати деревину”
2Цар.6:5 „І сталося, коли один валив деревину, то впала сокира до води. А той скрикнув і сказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!”
Можна уявити собі його розпач, коли ми згадуємо про те, як в той час мало було виробів з заліза, і як дорого вони коштували. Ось тому то такий зойк: „Ох, пане мій, таж вона позичена !”
Він збентежений тим, що він загубив те, що не належало йому. І це він не міг відшкодувати.

Він збентежений тим, що тепер він не може знову брати участь зі всіма і будівництві цього будинку для Господа.

Річ, яка дорого коштує лежить на дні ріки. Йому боляче від цієї думки, і він шукає допомоги.
Далі повідомляється:
2Цар.6:6 „І сказав Божий чоловік: Куди вона впала? А той показав йому те місце. І він відрубав кусок дерева й кинув туди, і випливла сокира!...”

Можете уявити собі радість цієї молодої людини: він бачить, що ця дорога сокира, яка була втрачена, піднялась із води. І він разом з цим куском деревини тягне її до себе.


  • Що відбулося?




  • Чи було щось дивовижне в цьому куску деревини, що метал піднявся з самого дна, до нього, на поверхню.


Звісно, ні.

Цей кусок деревини був лиш символом того, що вдіяв Бог Своєю силою.


  • Як можна пояснити це диво?




  • А чи потрібно його взагалі пояснювати?

  • Що ми з вами вважаємо за диво? Те, що не розуміємо?


Правильно сказав про це французький філософ-письменник 16 століття Мішель де Монте:
^ Дива мають своє походження. В нашому незнанні природи, а не в чомусь незвичайному самої природи”.
Сьогодні нас всюди оточують багато таких явищ, які колись людям, не знаючим Бога і не розуміючих законів природи, здавалися цілком неможливими.
Наприклад:
Сьогодні ми не звертаємо уваги на безліч вантажних, пасажирських та інших літаків, які підіймають у повітря величезні маси заліза, та кружляють над нами.


  • А що би подумали зараз наші пра- пра- пра- прадіди і бабусі, як би побачили все це?




  • Як би вони могли почути про що-небудь подібне, чи вклалось би це в їх розум?


Для них це було би найдивовижнішим дивом... по одній тільки причині – вони не знали багато законів природи, якими ми користуємося тепер.
Ось тому те, що відбулося з цією сокирою, сьогодні не дивує мене. Я думаю, що і вас це не дивує.

В Біблії говориться про дива, які творилися для великих мас народу.
Але, якби не це диво, яке створив Єлисей, то сокира і по цей день лежала б там, на дні ріки.
Особливість цього дива в тому, що воно було створено не заради великої кількості людей, не заради мешканців якогось міста, як ми читаємо в Біблії.

А це диво було створено заради однієї особи, заради одного студента. Тому, що він був засмучений.
І Той, Хто створив це чудо – Бог через Єлисея – показав, що Йому є діло до переживання кожного з нас, до нашої внутрішньої болі, до скорбот, до тривог. ..

Йому є діло то цього. І Він готовий зарадити нам, якщо ми шукаємо цього, і якщо це піде нам на користь.
Це свідчить про це, що Бог зацікавлений в наших самих звичайних справах.

С моменту, коли ми з вами зранку просинаємось і до пізнього вечора, коли змучені після всіх справ, лягаємо відпочивати – запам’ятаймо: Богу не є байдуже до всіх наших справ, до наших тривог і переживань.

І ми можемо просити Бога керувати нами, допомагати нам у всіх наших буденних справах.
Ми можемо взяти з цієї розповіді важливі уроки:
Давайте ще раз прислухаємось до зойку студента цієї Богословської семінарії:
^ Ох, пане мій, таж вона позичена!”


  • Чи не відбувається саме це у нашому житті щодня, що нам кожному дано на певний час?




  • Ті молоді люди будували собі гуртожиток, а хіба ми з вами не створюємо дещо для себе, для суспільства, для нащадків?




  • Хіба ми не створюємо щось на теперішній час, щось на майбутнє?




  • А що ми використовуємо у своїй праці?




  • Хіба не те, що дано нам в борг?


Це різноманітні засоби нашої праці, різні наші здібності, це данні нашого тіла, нашого розуму, нашої душі – це все те, що ми маємо.

Маємо як те, що Бог дав нам на певний час для того, щоб ми могли працювати, щоб ми могли створювати щось важливе, потрібне, добре.

Це все ми отримали від Господа на певний час для того, щоб могли це використовувати в своїй праці, в своєму служінні, в своєму житті.
Можливо, в першу чергу нам потрібно сказати про час, який ми маємо щодня в нашому житті.
Дійсно, по-правді говорять, що годинник життя заводиться тільки раз і на все життя. І коли його стрілки зупиняться для вас і для мене – ніхто не знає про це.

Але час дан. І фактично він дан нам, щоб ми його використовували. Він не є нашою власністю, він нам тільки дан.
Якби не чудо Боже, то ми би були з вами на дні небуття... Але сьогодні ми живемо. Ми „підняті”, і ми маємо дещо – це час. Ми також маємо багато чого іншого. Але ми могли би бути як та залізна сокира на дні річки.
Одного разу, група людей їхала в автобусі. І раптом, несподівано перестали робити гальма. Автобус втратив керування і в результаті цього загинули всі люди, окрім одного, який вижив в лікарні.

Перед тим, як автобус ось-ось мав розбитися, однин чоловік вигукнув: „Господи, а чи готові ми померти?!”

Можливо це був якісь віруючий, який розумів, що його життя закінчується, і його турбувала лише одна думка: чи готовий він зустріти смерть.

На одному цвинтарі було поховано в братський могилі 5 людей. Того ранку вони ще сідали в цей автобус, і не уявляли, що це останній день їхнього життя.
Годинник життя зупинився. Час, даний людині, скінчився і пішов на дно.
Французький філософ-письменник Мішель де Монте говорив так:

^ Саме велике чудо – це те, що я живу.

І саме велике чудовисько – це я сам.”
Ви можете погоджуватися або не погоджуватися з цим. Але наше життя на землі – це справжнє чудо. І ми щодня оточень чудесами.
Брат мого батька має досвід всього життя: колись він служив на війні. Я завжди захоплююсь його вірністю і відданістю Богу. Він говорив мені:
^ Ці мої очі, мої руки – цього всього я міг би не мати, я міг би втратити це під обстрілами, під розривами снарядів.

Але я маю це все для того, щоб працювати. Різноманітні дари і здібності.

^ Але воно не моє – це все належить моєму Богові. Це все Він дав мені. Дав мені на певний час.”
Дійсно, з часом ми починаємо розуміти, що все, що нам дано – дано лише на певний час. Подаровано нам по милості Божий. Ми починаємо бачити життя в іншому ракурсі, ми отримаємо силу Божу для того, щоб жити по-іншому.
І ось сьогодні свято Благовіщення.

Християни відмічають той день, коли Ангел Гавриїл звістив Марії о народженні Спасителя. Звістив про Того, хто зможе підняти людей з дна гріха, врятувати душі тих, що потонули.
Ісус Христос звершує це і зараз. І те чудо, яке здійснилося через Єлисея, не дивує мене сьогодні, коли я бачу, як дивовижно Бог врятовує людей.
Одного разу, за атеїстичних часів, коли проводилась компанія, покаявся один приречений п’яниця.

Пройшло не багато часу, як на той завод, де він працював прислали делегацію во главі з лектором. І він почав розповідати всім про те, що немає Бога. Що Біблія є не правдомовною.

Він недбало перегортував сторінки Сл. Божого і вказував на чуда, які ставив під сумнів.

І ось, піднявся колишній п’яниця, теперішній християнин і промовив: „Товариші, ви всі знаєте, яким я був колись, і яким я є зараз. Чи не є це чудом, що так змінився я і моє життя?”

Лектор спочатку зніяковів, а потім промовив: „Та ти всього на всього тільки перевернув сторінку свого життя.”

Але християнин відповів: „Ні! Це зробив не я, а Бог. Якби не Він, то сьогодні я би десь валявся, я би був на дні.”


  • Ви запитаєте сьогодні: чому не всі сокири спливають?


Мої дорогі, якби люди не чинили опір лікуванню Любові Божої, то всі були би спасенні.

У Благовіщенні ця звістка пролунала:
^ Народжується у світ Христос Спаситель, Який врятує людей від їхніх гріхів.”
І любов Божа від того дерева, від того грубого Голгофського хреста, на якому був розіп’ятий Спаситель, сьогодні ще вабить весь світ.
Якби не наша людська грубість, жорстокість, наш опір – ми б всі були приваблені до хресту Голгофському.

І всі були би піднесені до нового життя в Христі. Життя чистого, благодатного, до якого кличе Бог всіх нас, щоб спасти.
Одного разу до пастора прийшла одна дівчина і сказала: „Мій брат, воєнний лікар. Він був у вас і йому дуже сподобалося. Він хоче вступити до вас. Яку заяву йому необхідно написати?”

Пастор відповів: „Нехай він прийде ще раз. Ми будемо дуже раді його бачити. І я сам поясню йому, як необхідно писати цю заяву. Але перед тим він повинен пообіцяти Господу, Ісусу, розп’ятому на Голгофському хресті, про якого звіщав Ангел Гавриїл, що ніколи не буде чинити опір Його оздоровляючий силі Любові.”
Дорогі друзі, якщо ви готові разом з цією молодою людиною промовити ці самі слова, то Благодать Божа може підняти всіх вас до висот нового життя в Господі Ісусі.
Дайте Йому своє життя, не противтеся любові Господа. Тоді вона торкнеться ваших сердець.
Тоді життя, як Його великий дар: очі, руки, серце, властивість думати – могли б це використовуватися у всякий час.
Ось ці чудові уроки, які я знайшов для себе, а також і для вас в цьому оповіданні.
І кожного разу, коли ви будете згадувати про це, пам’ятайте, що і ви маєте цю чудову нагоду бути Особистістю, яка виплила з дна.
Нехай благословить вас Господь у вашому рішенні сьогодні відгукнутися на Його любов і надати Йому можливість прийняти вас.

Амінь.

Схожі:

Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconІсуса христа, господа нашого
Народження Ісуса Христа – це таке велике чудо у Всесвіті, що тільки вічність відкриє нам грандіозність І величину цієї унікальної...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconРіздвяне послання Патріарха Московського І всієї Русі кирила архіпастирям,...
Дорогі мої, із світлим І сповненим радості святом Різдва по плоті Господа І бога І спаса нашого Іісуса Христа! Цієї світосяйної ночі...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) icon15 квітня, неділя Пасха Христова Великдень
Господа Ісуса Христа Воскреслого. І де б вони не виголошувалися, де б ці слова не лунали, де б не чулися, усюди вони викликають тріпотіння...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconВчитель початкових класів
Вчитель. Шановні батьки, любі діти! Я щиро вітаю вас зі святом – Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров’я та здійснення...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconНарис про с. Димка Глибоцького району
Ольги Кобилянської, яка за життя дуже любила спілкуватися з селянами. Третя стежка – до церкви, яка була І залишається школою моралі...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconГазета Ужгородської Реформатської (кальвінської) Церкви
Дорогі брати й сестри! У світле І світоспасенне свято Воскресіння Господнього сердечно радий вітати вас натхненними І незмінно величними...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconЧар.: Я – принцеса Чарівниця, Як під Новий рік годиться, з святом,...
Чар.: Жили були дід та баба. Старі були такі, що аж померли. І залишився на вихованні у няньки та її доньки Марфуші – їх син – дурник...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconРезолюція круглого столу круглий стіл «Моральна криза українського...
Ми, представники релігійних громад, мирянських товариств та освітніх закладів, що об’єднані вірою у Господа нашого Ісуса Христа І...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) iconКоли у твоїй душi дзвонять дзвони, лагiдне сонце пригріває землю,...
Великдень. Свято це встановлене у пам’ять воскресiння розп’ятого на хресті Ісуса Христа. Пiсля введення християнства на Русi Великдень...
Вітаю вас, брати І сестри в ім’я, Господа Ісуса Христа (зі святом Благовіщення) icon16. як проводити вивчення біблії в групах нехристиян
Ваші друзі та сусіди, які не є християнами, будуть часто цікавитися „дослідницькими групами по вивченню Біблії, в яких вони зможуть...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка