Біологія наука про живу природу




НазваБіологія наука про живу природу
Сторінка1/6
Дата конвертації27.05.2013
Розмір0.67 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
  1   2   3   4   5   6
Тема: Біологія — наука про живу природу.

Мета: сформувати у школярів поняття про систему живої природи й особливості її вивчення. Розвивати аналітичні здібності учнів. Виховувати в учнів відчуття прекрасного.

Обладнання: фотографії та плакати, що дозволяють ілюструвати матеріали: систему живої природи.

Базові поняття та терміни: природа, система живої природи, біологія, спостереження, експеримент.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

^ Обговорення проблеми

На початку кожного уроку передбачене обговорення проблеми проблемної ситуації. Це дозволяє здійснити не лише актуалізацію опорних знань, але й мотивацію навчальної діяльності. Учитель
пропонує школярам обговорити проблему або проблемну ситуацію, дає їм можливість усвідомити необхідність подальшого вивчення теми уроку. Вчитель слухає думки учнів, потім ці думки обговорюються, після обговорення вчитель і учні підбивають підсумки дискусії. Під час обговорення учні, з одного боку, активно вико­ристовують набуті знання, а, з іншого, розуміють, що цих знань недостатньо для розв'язання проблеми. Вони роблять висновок про те, що їм потрібна додаткова інформація.

Даний урок починається з обговорення такої ситуації: «Приро­да, що оточує людину, складна і багатоманітна. Як людині пізнати природу, пристосуватися до неї, використовувати її дари? Що їй у цьому допоможе?»

^ III. Вивчення нового матеріалу

Робота в групах

Під час вивчення нового матеріалу можна використовувати роботу в групах, яка базується на вивченні тексту підручника.

Робота з текстом підручника є важливим елементом навчання. Школярі повинні поступово оволодівати навичками роботи з нау­ковими й навчальними текстами, уміти структурувати такі тексти. І отримувати з них наукову інформацію.

^ Розповідь учителя з елементами бесіди

■ Розповідь з елементами бесіди дає можливість учителеві не тільки розповідати, але й постійно спілкуватися зі школярами, оцінюючи ступінь розуміння та коректуючи розповідь у разі невідповідності.

На цьому уроці бесіда починається з розповіді про природні системи та їхні компоненти.

/. ^ Система живої природи

Навколишній світ є єдиною системою. Що ж таке система? Система - це ціле, таке, що складається з частин (компонентів), які взаємопов'язані та впливають одна на одну. Основними компонен­тами навколишнього світу є жива та нежива природа. Між живою та неживою природою існують численні зв'язки. Ось один із при­кладів. Для всіх живих організмів (компоненти живої природи) необхідна вода (частина неживої природи), без води життя немож­ливе. Водночас багата рослинність лісів зберігає вологу в ґрунті, зволожує повітря. Після вирубування лісів зменшується кількість води в ґрунті, мілішають річки, клімат стає сухішим. На цьому прикладі видно зв'язки між живою та неживою природою.

Жива та нежива природа також є складними системами. До складу системи живої природи входять живі організми: рослини, тварини, гриби, бактерії, між якими існують взаємозв'язки. На­приклад, рослини є їжею для рослиноїдних тварин. Після відми­рання рослин і тварин їх залишки потрапляють до ґрунту, де ґрун­тові гриби та бактерії розкладають їх до мінеральних, тобто дуже простих речовин, якими живляться рослини. На цьому прикладі видно зв'язки між різними живими організмами в системі живої природи.

2. Біологія наука про живу природу

Людина — також частина природи і залежить від неї, тому що їй необхідні їжа, вода, повітря, місце, де вона може сховатися від негоди, та багато іншого. Прадавня людина спочатку просто спос­терігала за навколишнім світом, а потім почала його вивчати, щоб використовувати ці знання в практичних цілях.

З часом виникли численні науки про природу, які вивчають живу та неживу природу. Серед них важливе місце посідає біологія. «біос» — у перекладі з латинської означає — «життя», а «логос» — «учення», тобто дослівно «біологія» — це вчення про життя, вчен­ня про все живе. Біологія вивчає зовнішню та внутрішню будову живих організмів, їхню життєдіяльність, різноманіття, взаємодію, вплив на них компонентів неживої природи.

Живі організми дуже різноманітні, тому з'явилося багато біо­логічних наук, які вивчають живе. Тварин вивчає наука зоологія, рослини — ботаніка, гриби — мікологія, бактерії — мікробіологія. Крім того, існують такі біологічні науки, які вивчають окремі сто­рони живих організмів: їхню зовнішню та внутрішню будову, жит­тєдіяльність, різноманітність, походження, поширення.

Таким чином, біологія становить собою комплекс наук, який вивчає складну систему живої природи.

3. ^ Вивчення біологічних об'єктів

Людина здобуває біологічні знання за допомогою двох методів —спостереження та експерименту

Спостереження

Людина певний час спостерігає за яким-небудь живим організ­мом, а потім на основі побаченого робить висновки. Наприклад, у результаті багаторазових спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода. Насіння спочатку набухає, по­глинаючи воду, а потім проростає. Отже, без води насіння не про­росте. Проте часто самих спостережень для остаточного висновку недостатньо, тоді застосовують науковий експеримент.

Експеримент

Експеримент, або дослід, — це метод пізнання явищ приро­ди в контрольованих людиною умовах. Наприклад, ви вирішили з'ясувати, за якої температури проростає насіння пшениці та куку­рудзи. Для цього насіння культур висівають у два ящики з ґрунтом. Один із ящиків ставлять у холодильник за температури 2—З "С, а другий залишають у кімнаті за температури 18—20 °С.

У цьому експерименті контрольованою умовою є температура. Далі спостерігають, за появою паростків. Виявляється, що в холод­ному місці з'являються тільки сходи пшениці, а в теплому — сходи і пшениці, і кукурудзи. У цьому випадку можна зробити висновок про те, що для проростання насіння кукурудзи потрібна вища тем­пература, ніж для проростання пшениці. Ці знання ви здобули за . допомогою експерименту.

^ 4. Значення біології в житті людини

Значення біологічних наук для людини величезне. Біологія с основою багатьох виробництв, медицини та сільського господар­ства. Живі організми слугують сировиною для багатьох галузей промисловості. Наприклад, для виготовлення твоїх підручників і зошитів використали дерево, для сорочки — бавовну, для взуття — шкіру тварин, светра — їхню шерсть.

Вивчення будови та життєдіяльності людського організму доз­воляє розробляти методи розпізнавання та лікування багатьох захворювань, а також допомагає знаходити й використовувати різні лікарські речовини.

Розвиток біології сприяє вирощуванню високих урожаїв куль­турних рослин, виведенню високопродуктивних порід сільськогос­подарських тварин, допомагає вести боротьбу з бур'янами, шкідни­ками сільського господарства, хворобами тварин і рослин.

Досягнення біологічних наук дають можливість розв'язувати проблему охорони навколишнього середовища, якому часто за­вдають шкоди бурхливий розвиток промисловості та сільського господарства, зростання населення Землі. Важливо не тільки збері­гати природу, але й правильно використовувати її багатства. Усьому цьому і вчить наука біологія.

^ Обговорення тематичних питань з учнями

Що вивчає біологія?

1. За допомогою яких основних методів людина здобуває біоло­гічні знання?

Приклад відповіді школярів

Біологія вивчає зовнішню та внутрішню будову живих організ­мів , їхню життєдіяльність, різноманітність, взаємодію. Людина дістає біологічні знання за допомогою двох методів — спостере­ження та експерименту. Наприклад, у результаті спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода. Експери­мент, або дослід, —це метод пізнання явищ природи в контро­льованих людиною умовах.

2. Наведіть приклад знань про живу природу, отриманий в результаті спостережень.

Приклад відповіді школярів

Наприклад, у результаті спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода, а для подальшого росту та роз­витку рослини необхідне сонячне світло. Обговорення питань у групах

Учитель може розділити клас на групи та запропонувати обгово­рити питання, що стосуються особливостей отримання біологічних знань за допомогою спостереження та експерименту.

ІV. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів

Робота із зошитом

Робочим зошитом на друкарській основі можна користуватися під час закріплення та контролю знань як на уроці, так і вдома. Виконання завдань дає можливість формувати у школярів умін­ня користуватися таблицями, малюнками, схемами, відповідати на різноманітні тести. Робота із зошитом може бути організована як індивідуально, з урахуванням рівня можливостей кожного учня, так і в парах (у цьому випадку, школярі, що сидять поруч, виконують завдання разом, обговорюючи відповіді, контролюючи один одного). У робочих зошитах є також опис лабораторних робіт, які допо­магають організувати предметну діяльність школярів.

^ Робота з підручником

Школярі читають текст параграфа та відповідають на запитання вчителя.

Запитання до учнів

1. Що таке система? З яких компонентів (частин) складається навколишній світ?

  1. Наведіть приклади взаємозв"язків живої та неживої приро­ди.

  2. Наведіть приклади взаємозв'язків компонентів системи живої природи.

4. Як людство використовує біологічні знання?

5. Ви помістили цибулину в банку а водою. Записали день коли це зробили. Потім відзначили день, коли в цибулини з'явилася зелена стрілка. Що це — спостереження чи експе­римент? Поясніть, чому ви так вважаєте.

V. Самостійна робота учнів
Учні самостійно розбирають і записують до зошита розділи підручника «Запам'ятай», читають рубрику «Чи знаєте ви, що» .

^ VI. Підбиття підсумків уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи ува­гу на ті нові знання, які вони здобули в процесі уроку, демонстру­ють розуміння таких понять, як природа, система живої природи, біологія, спостереження, експеримент.

^ VII. Домашнє завдання

1) Прочитати матеріал підручника відповідно до теми уроку. Виконати завдання з теми

Тема: Різноманітність живих організмів, їхні особливості та класифікація. Рослинний світ складова частина природи.

Мета: Сформувати у школярів поняття про різноманітність живих організмів і особливості їх класифікації. Розвивати логічне мислення учнів. Виховувати в учнів відчуття прекрасного.
^ Обладнання та матеріали: фотографії та плакати, що показують різноманітність живих організмів і особливості їхньої класифікації.

Тип уроку: комбінований.
Хід уроку

І. Організаційний етап

^ II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблеми

Вам запропонували розділити все, що вас оточує, на живе і не­живе. 3 чого ви почнете виконання цього завдання?

Обговорюючи це питання, школярі повинні дійти висновку про те, що будь-яка класифікація починається з визначення ознак (або критеріїв), за якими проводитиметься класифікація.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

^ 1. Основні особливості живого

Що таке життя? Чим живе відрізняється від неживого? Відповіс­ти на ці запитання й дати точне визначення живого дуже важко. Проте відомі ознаки живого. Спираючись на них, можна відрізнити живі організми від неживих предметів. Основними ознаками жи­вих організмів є живлення, дихання, виділення, подразливість, ріст і розвиток, розмноження.

Живлення. їжа потрібна всім живим організмам. Вона є для них джерелом речовин і енергії, які необхідні для їхнього росту, розвит­ку та життєдіяльності. Надходження в живий організм поживних речовин та енергії й перетворення їх в організмі називають обміном речовин. Обмін речовин —це характерна особливість живого.

Дихання. Для процесів життєдіяльності живим організмам не­обхідна енергія. Основна частина поживних речовин, які надходять в організм, використовується для добування енергії. Енергія з по­живних речовин вивільняється під час дихання. У процесі дихання поживні речовини за участю кисню розпадаються з виділенням енергії та вуглекислого газу. Енергію організм використовує, а вуглекислий газ видихає в навколишнє середовище. Дихання також є важливою ознакою життя. Усі живі організми дихають.

Виділення. Засвоєння їжі організмами супроводжується виділен­ням непотрібних, отруйних речовин. Виділення — також важлива властивість живого.

Подразливість. Подразливість — це здатність живих організмів відповідати на дію компонентів навколишнього світу. Коли твари­на відчуває небезпеку, то вона тікає, а, помічаючи їжу, рухається и її бік. У рослин подразливість виявляється менш активно. Але всеодно виявляється. Наприклад, рослина на підвіконні тягнеться до світла.

Подразливість властива тільки живим організмам. Вона допомагає їм пристосовуватися до умов життя, які постійно змінюються.

^ Ріст і розвиток. Ріст — це збільшення розмірів живого організму тю його органів. Наприклад, після розпукування бруньки ростуть шістки, вони стають більшими. Упродовж багатьох років ростуть, збільшуючись у розмірах, дерева.

Розвиток — це поява в процесі росту організму нових частин або органів. Наприклад, поява у рослин квіток і плодів. Ріст і розвиток відбуваються за рахунок поживних речовин та енергії.

Розмноження. Нові покоління живих організмів з'являються в результаті розмноження. При цьому в потомства зберігаються ос ознаки батьків.

Живлення, дихання, обмін речовин, подразливість, ріст і роз­виток — усі ці особливості живого організму називають функціями (під латинського слова «функціо» — здійснення, виконання).

Важливою ознакою живого є і те, що живі організми становлять ічійою складніші й більш: упорядковані системи, ніж компоненти неживої природи.

^ 2. Біорізноманітність, середовище життя, організмів та їхня класифікація

Живих організмів на Землі дуже багато. Вони відрізняються іідин від одного способами живлення, розмірами й формою, тривалістю та способом життя. Ця різноманітність життя на Землі дістала назву біорізноманітності.

Тварини, рослини, гриби та мікроорганізми заселили всі куточ­ки нашої планети. Вони живуть у різних середовищах: у воді та ґрунті, на суходолі та в повітрі і навіть в інших організмах! Для того щоб жити в різних середовищах живі організми мають присто­сування, які допомагають їм це робити. Так, тварини, що живуть у воді, мають обтічну форму тіла, а у тварин, що живуть на суходолі, є спеціальні покриви, що захищають від висихання. Якщо тварини освоюють повітряне середовище, то в них утворюються крила. Так само пристосовані до різних середовищ, і рослини. У посушливих місцях, наприклад, у рослин, для збереження вологи листя може перетворюватися на колючки. Тварини та рослини пристосувалися також і до сезонних змін середовища їхнього життя. Наприклад, деякі дерева пристосувалися до переживання сезонних змін (холод, посуха), скидаючи листя. Деякі тварини переживають несприят­ливі умови, впадаючи у сплячку. Заєць змінює забарвлення хутра у зв'язку з сезоном року. Взимку він білий, щоб бути непомітним на снігу, а влітку — сірий.

Різноманітність живих організмів ти можеш побачити й сам, оскільки стикаєшся у своєму житті з різними тваринами, рослина­ми, грибами.

Зверни увагу, наприклад, на різноманітні рослини, які тебе ото­чують. Це дерева (береза, липа), чагарники (смородина, шипшина), трави (конюшина, суріпиця). Серед дерев зустрічаються справжні велетні, як евкаліпт або баобаб, а є й зовсім маленькі — наприклад, карликова північна береза. Одні трави ростуть у посушливих місцях (ковила, полин), інші — у водоймищах (латаття, лотос, очерет),

Є сільськогосподарські рослини (пшениця, кукурудза, картоп­ля) та їхні вороги — бур'яни (пирій, осот), декоративні рослини (тюльпани, троянди, айстри) та технічні (льон, соняшник), а також багато інших.

Біорізноманітність — це основа життя на Землі. Усі живі організми перебувають у певних зв'язках один з одним. Вони взаємопов'язані та взаємозалежні в системі живої природи. Тому в природі немає «зайвих» організмів, які можна було б знищувати. Зачіпаючи одну групу організмів, людина мимоволі завдасть шко­ди й решті груп. Щоб зберегти рівновагу в природі, ми повинні її охороняти, бути в гармонії з іншими жителями нашої планети. Особливо потребують охорони рідкісні та ті групи тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення.

Учені вважають, що на Землі існує близько 5 мільйонів різних видів живих організмів. З давніх часів люди спостерігали за ними, вивчали, описували. Коли накопичилося багато відомостей про рослинний і тваринний світ, виникла необхідність систематизувати знання, розподілити організми за групами, тобто класифікувати їх. Живі організми почали об'єднувати в групи за подібними ознаками. Так учені виділили чотири царства живої природи: Царство Тварин, Царство Рослин, Царство Грибів і Царство Бактерій.

^ IV. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів

Робота із зошитом

Виконання завдань, запропонованих до теми даного уроку.

^ Робота з підручником

Школярі читають текст параграфа та відповідають на запитання

Запитання до учнів

  1. Перелічіть основні особливості живого. Чому подразливість є обов'язковою властивістю живих організмів?

  2. Доведіть, що живі організми дуже різноманітні. Наведіть при­
    клади цієї різноманітності.

3. Чому живі організми можуть жити в різних середовищах

життя?

4. Як тварини та рослини пристосувалися до сезонних змін

у природі?

5. Що відбудеться, якщо людина повністю знищить якусь групу тварин, — наприклад, вовків?

^ V. Домашнє завдання

  1. Прочитати матеріал підручника відповідно до теми уроку

  2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті

VI. Підбиття підсумків уроку

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Біологія наука про живу природу iconБіологія наука про живу природу. Рослинний світ — складова частина природи. Мета
Тема. Біологія наука про живу природу. Рослинний світ — складова частина природи
Біологія наука про живу природу icon1. Вітаю вас, друзі, на біологічній грі «Зоряний час». Ведучий 2
Ведучий у нашій школі починається тиждень біології. І хоча ви ще не вивчаєте цей предмет, але всі знаєте І любите живу природу. А...
Біологія наука про живу природу iconПоняття та класифікація юридичних наук
Наука – сфера людської діяльності, що передбачає отримання нових знань про суспільство, природу чи техніку
Біологія наука про живу природу iconУроку
Географія — наука про природу Землі та її різно­манітність, про населення І його господарську ді­яльність, про взаємодію природи...
Біологія наука про живу природу iconСвітлана Валеріївна назаренко, Ірина Олександрівна філоненко
«Біологія» продовжується в 9 класі курсом „Біологія людини”, який містить розділи „Людина” та „Біологічні основи поведінки людини”....
Біологія наука про живу природу iconБіологія програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів:...
Біологія наука про живу природу iconТема. Хімія — наука про природу. Хімія в навколиш­ньому світі Цілі уроку
Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку, плану й основних...
Біологія наука про живу природу iconКалендарний план до курсу «Загальна географія» 6 клас
Географія – наука про природу Землі та її різноманітність, про населення І його господарську діяльність, про взаємодію природи І...
Біологія наука про живу природу iconПолітологія як наука. Предмет політології
Стосовно П. у зарубіжній І вітчизняній літературі часто вживаються терміни «політична наука», «наука про політику», «політична соціологія»,...
Біологія наука про живу природу iconС. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом,...
Термін походить від лат. Societas – суспільство та грецьк logos наука, вчення, тобто „соціологія” це наука про суспільство. Фундатором...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка