Біологія наука про живу природу




НазваБіологія наука про живу природу
Сторінка5/6
Дата конвертації27.05.2013
Розмір0.67 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
1   2   3   4   5   6
Тема. Пагін і його будова. Різноманітність пагонів.

^ Мета: познайомитися із зовнішньою будовою пагона. Нав­читися визначати типи пагонів.

Матеріали й обладнання: гербарні зразки рослин з різними пагонами.

Хід роботи

. Розгляньте на гербарних зразках пагони рослин. Знайдіть вуз­ли, міжвузля, пазухи листків.

. Розгляньте гербарні зразки та визначте типи пагонів.

. Намалюйте в зошиті схему пагона та схеми будови пагонів різного типу. Зверніть увагу на їхні відмінності.

Оформлення результатів Заповніть таблицю.

Тили пагонів

Гербарні зразки

Назва

Функції

























4. Зробіть висновки.

^ Запитання до учнів

1. Що таке пагін?

З чого розвивається стебло?

Чому стебло має складнішу будову, ніж корінь?

Що таке конус наростання і яку функцію він виконує?

За рахунок чого відбувається вставний ріст?

Чим вегетативні бруньки відрізняються від генеративних?

7. Чим відрізняється почергове та кільчасте листкорозміщення?

^ V. Самостійна робота учнів

VІ. Домашнє завдання 1)Прочитати матеріал підручника відповідно до теми уроку

2)Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті

^ VІІ.Підсумок уроку

Тема: Внутрішня будова пагона та стебла. Видозміни пагона.

Мета: сформувати у школярів поняття про внутрішню будову пагона та стебла, показати видозміни пагона, фотографії, схеми та плакати, що дозволяють ілюстру­вати внутрішню будову пагона та стебла й видозміни пагона. Розвивати аналітичні здібності учнів. Виховувати екологічне мислення.

Обладнання: Схеми, плакати

Тип уроку: комбінований.

^ Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації

Відомо, що за зрізом дерева можна дізнатися його вік. Як ви гадаєте, за якою ознакою це робиться?

^ III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Внутрішня будова стебла Щоб зрозуміти, як стебло виконує свої функції, необхідно знати не тільки його зовнішню, але й внутрішню будову. Вивчати його краще за все під мікроскопом на поперечному зрізі гілки деревні рослини, наприклад, липи.

Зверху деревне стебло вкрите корком, під ним розташовується кора стебла, глибше міститься луб, в якому проходять ситоподібні клітини флоеми та клітини опорної (механічної) та запасаючої тканини. За лубом іде камбій, клітини якого діляться і забезпечують ріст стебла в товщину. Углиб від камбію розташовується товстий шар деревини. До її складу входять судини ксилеми, опорна і запасаюча тканини.

У центрі стебла розташована серцевина, у клітинах якої відкладається запас поживних речовин. Камбій активний не цілий рік. Клітини його діляться тільки з весни до осені, утворюючі елементи лубу та деревини. При цьому навесні в бік деревини віз утворює великі судини ксилеми, а ближче до осені — дрібні судин] та багато механічної і запасаючої тканини. Наступної весни камбій знову відкладає в бік деревини великі судини. Виходить, що весняна деревина прилягає до осінньої. Вони різні за складом, том; між ними видно межу, тобто видно кільця деревини, кожне з яких утворюється за один сезон. Такі кільця називають річними. Підрахувавши річні кільця на зрізі стовбура дерева, можна визначити] його вік. Крім того, за річними кільцями можна дізнатися, у який умовах росло дерево того чи іншого року свого життя. Широкі річні кільця камбій утворює в умовах теплого і вологого літа. Якщо літо було прохолодним або посушливим, товщина кілець менша. 2. Видозміни пагонів У пагонів деяких рослин дуже розвинена запасаюча функція.. Це привело до зміни їхньої будови й утворення кореневищ, бульб, цибулин. Усе це підземні видозміни пагонів.

Кореневище міститься б ґрунті. На ньому є листки, але вони видозмінилися, перетворившись на бурі або безбарвні луски. У па­зухах листків розташовані бруньки, з яких виростають наземні па­гони.

Кореневище, як і всі стебла, складається з вузлів і міжвузел. У вузлах утворюються додаткові корені. На верхівці розташована верхівкова брунька, яка забезпечує ріст кореневища в довжину. У кореневищі багато запасаючої тканини, у клітинах якої відклада­ються поживні речовини. Кореневища має конвалія, пирій, ірис.

Бульби утворюються на кінцях підземних пагонів — столонів. Зверху бульба вкрита корком. У заглибленнях містяться бруньки - вічкн. Усередині бульба заповнена клітинами запасаючої тканини з різними поживними речовинами. Наприклад, бульби картоплі запасають крохмаль.

Цибулина має вкорочене стебло-денце. Від нього знизу відходять додаткові корені, а зверху розташовуються верхівкова брунька і м'ясисті листки-луски із запасом поживних речовин, розчинених

У клітинному соку вакуолі. Зверху цибулина вкрита сухими лусками, які виконують захисну функцію. Цибулини утворюються у цибулі городньої, часнику, лілій, тюльпанів.

Надземними видозмінами пагона є м'ясисті стебла кактусів у тканинах яких запасається вода.

^ IV. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів

Лабораторна робота № 5

Тема. Внутрішня будова стебла у зв'язку з його функція­ми.

^ Мета: познайомитися з внутрішньою будовою стебла у зв'язку з його функціями.

Матеріали мікроскоп, лупа, препарат поперечного зрізу гілки й обладнання: липи, невелика гілка дерева.

Хід роботи

  1. Розгляньте зовнішній вигляд гілки. Знайдіть сочевички в кор­ку, що вкриває її. Розгляньте їх за допомогою лупи. Зробіть зріз гілки, розгляньте його в лупу. Знайдіть корок, луб та деревину.

  2. Відокремте від стебла кору. Торкніть пальцем поверхню де­ревини. Вона волога і слизькаЧому?

  3. Розгляньте під мікроскопом постійний препарат поперечного зрізу гілки липи: спочатку за малого, а потім — за великого збільшення. Зверніть увагу на корок, тонкий шар лубу, ве­ликий шар деревини. Знайдіть у деревині річні кільця. (При­гадайте, як вони утворюються.)

Намалюйте препарат. Підпишіть назви шарів стебла та тканини, які ви побачили під мікроскопом.


Оформлення результатів Заповніть таблицю.

Шар поперечного зрізу стебла

Назва

Назва тканини

Функції









































































4. Зробіть висновки.

Лабораторна робота № 6

^ Тема. Видозміни пагона.

Мета: познайомитися з видозміненими, пагонами, навчити­ся розрізняти їх.

Матеріали й обладнання; зразки рослин з видозміненими пагонами.

Хід роботи

  1. Розгляньте рослини, у яких пагін перетворився на вусики. Замалюйте їх у зошиті.

  2. Розгляньте рослини, у яких пагін перетворився на колюч­ки.

  3. Розгляньте видозмінений підземний пагін — кореневище. Замалюйте його. Позначте на малюнку додаткові корені та видозмінені листки-луски.

  4. Розгляньте видозмінений підземний пагін — бульбу картоплі. Знайдіть на ній бруньки-вічка. Замалюйте бульбу.

  5. Розгляньте видозмінений підземний пагін — цибулину: спо­чатку цілу, а потім — у розрізі. Замалюйте цибулину і поз­начте на малюнку додаткові корені, стебло-денце та м'ясисті
    листки-луски.

Оформлення результатів Заповніть таблицю.




Видозмінений пагін




Назва

У яких рослин зустрічається?

Де відкладаються поживні речовини?




Кореневище










Бульба










Цибулина










Колючки










Вусики







6. Зробіть висновки

^ Запитання до учнів

і. Яка тканина міститься між лубом і деревиною?

2. Як утворюються річні кільця?

Доведи, що зовнішня та внутрішня будова стебла відповідає

його функціям.

Чим відрізняються кореневища від бульб?

Як довести, що кореневище — це видозміна пагона?

Як довести, що цибулина — це видозміна пагона?

Що можна дізнатися про рослину, розглянувши річні кільця

на зрізі стовбура дерева?

^ V.Самостійна робота учнів

VІ.Домашнє завдання


  1. Прочитати матеріал підручника відповідно до теми уроку

  2. Виконати завдання з теми уроку в робочому зошиті

  1. Підбиття підсумків уроку



Тема:Зовнішня та внутрішня будова листка у зв'язку з його функціями. Видозміна листків. Листопад.

Мета: сформувати у школярів поняття про зовнішню та внут­рішню будову листка у зв'язку з його функціями, про видозміну листків і листопад.

Обладнання: фотографії, схеми та плакати, що дозволяють ілюст­рувати зовнішню та внутрішню будову листка у зв'язку з його функціями, видозміни листків і листопад.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

  1. Організаційний етап

  2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

^ Обговорення проблемної ситуації

Поки листки ростуть на дереві, то вони свіжі та соковиті, але зірваний з дерева листок швидко висихає. Чому так відбувається?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя з елементами бесіди

І. Зовнішня будова листка у зв'язку з його функціями Листок — орган фотосинтезу та транспірації. Його зовнішня та внутрішня будова пристосована до виконання цих функцій. Листки уже різноманітні за розмірами та формою, але більшість із них Укладається з двох основних частин —.листкової пластинки та черешка.

Листкова пластинка, як правило, має плоску форму, що утворює площу для поглинання світла. Черешок — видовжений, стеблеподібний з його допомогою листок прикріплюється до стебла. Черешки забезпечують зручне розташування листків на стеблі. Листки з черешками ми бачимо у липи, клена, яблуні, тополі. Іноді у листків відсутні черешки, тоді вони кріпляться до стебла пластинкою. Такі листки називають сидячими (алое, волошка). Листки можуть бути простими та складними. Якщо на черешку розташована одна листкова пластинка, такий листок називають простим, а якщо дві або більше — складним. Листочки складного листка прикріплюються до основного корінця власними короткими черешками (конюшина, суниця, троянда, акація). Під час листопаду вони відділяються від головного черешка й обпадають окремо.

Листкові пластинки відрізняються за формою: овальні (груша), яйцеподібні (подорожник), серцеподібні (бузок), стрілоподібні (стрі­лолист). Краї пластинки також можуть бути різними: цілісними (бузок), зубчастими (ліщина), пилчастими (груша) та іншими.

На листках більшості рослин добре видно жилки, особливо на їхньому нижньому боці. Про внутрішню будову жилок ми говори­тимемо далі, а зараз розглянемо їхнє розташування, тобто жилкування. Жилкування буває паралельне, дугове та сітчасте. Іншими словами жилки на пластинці листка можуть розташовуватися паралельно (пшениця, ячмінь, кукурудза, осока), дугами (конвалія, аспідистра) або дуже розгалужуватися, утворюючи густу сітку (клен, дуб, липа, яблуня).

Листки однієї рослини не схожі на листки іншої. Порівняйте, наприклад, листки дуба, клена, липи, шипшини, акації, конюшини, кукурудзи. За зовнішнім виглядом листка часто можна визначити, якій рослині він належить.

Будова черешка подібна до будови стебла, тоді як листкова плас­тика має свою особливу структуру, пристосовану до виконання функцій листка.

2. ^ Внутрішня будова листка у зв'язку з його функціями Клітинну будову листка вчені вивчали під мікроскопом на численних поперечних і поздовжніх зрізах. Це дозволило уявити внут­рішню структуру листкової пластинки в об'ємі.

Зверху і знизу листкова пластинка вкрита шкіркою, яка захищає її від ушкоджень і висихання. У шкірці для провітрювання є продихи. Продихів зазвичай дуже багато — декілька сотень на І мм* поверхні листка. У більшості рослин вони розташовані на нижньому боці листка, куди потрапляє менше сонячних променів, — для зменшення випаровування. У ряду рослин, особливо у тих, листки яких розташовані під гострим кутом до стебла, продихи розміщуються на обох боках пластинки, але на нижньому боці їх усе таки більше (пшениця, кукурудза, конвалія, лілія). А ось у водяних рослин, листки яких плавають на поверхні води, продихи розташовані тільки на верхньому боці (латаття).

Між верхньою та нижньою шкіркою розташована м'якоть листка. Вона складається з асимілюючої тканини, клітини якої містять хлоро­пласти. Відразу під верхньою шкіркою розміщується один шар клітин м'якоті, які мають форму стовпчиків. Вони містять багато хлороплас­тів. Це основна фотосинтезуюча тканина рослин. За формою клітин її називають стовпчастою. Між стовпчастою тканиною і нижньою шкіркою розташована губчаста тканина. її клітини мають неправиль­ну форму й розміщуються нещільно, з великими міжклітинниками. У клітинах губчастої тканини хлоропластів менше, ніж у стовпчастій. Основні функції губчастої тканини — газообмін і випаровування води. Фотосинтез у її клітинах теж відбувається, але в менших розмірах.

У пластинці листка проходять жилки. До їхнього складу вхо­дять провідні тканини (судини ксилеми та ситоподібні клітини фло­еми) і механічні волокна. По жилках вода та мінеральні речовини надходять до листка, а продукти фотосинтезу виводяться з листка. Крім того, жилки надають листку міцності й слугують йому опорою. Таким чином, усі елементи будови листка пов'язані із здійсненням його функцій — фотосинтезу та транспірації.

3. ^ Видозміни листків

Пригадайте видозміни коренів і пагонів. У листків вони теж зустрічаються. Видозміни пов'язані з виконанням якої-небудь нової для листка функції або пристосуванням до умов життя.

У деяких рослин посушливих місць у листках під зеленими фотосинтезуючими клітинами розташована водоносна тканина. Такі листки запасають воду в період дощів і економно витрачають її під час посухи. Листки таких рослин товсті та соковиті (алое, агава).

У барбарису деякі листки перетворилися на колючки й викону­ють захисну роль — оберігають рослини від поїдання тваринами. Листки можуть перетворюватися на вусики, допомагаючи рослинам чіплятися за опору. Такі вусики мають, наприклад, горох, квасоля і віка. У кореневища листки перетворилися на невеликі луски, у ци­булин — на м'ясисті соковиті луски із запасом поживних речовин.

Дуже цікаві листки у комахоїдних рослин. У нашій країні на торф'яних болотах росте невелика рослина росянка. її листки вкриті чис­ленними червонуватими волосками, на яких виділяються крапельки лип­кої рідини. Ця рідина приваблює комах. Вони сідають на листок і відразу приклеюються. Тоді волоски росянки починають загинатися, накривають комаху, притискаючи її до пластинки листка. Протягом кількох днів росянка перетравлює і всмоктує тіло комахи. Коли волоски випрямляють­ся, на листку залишається тільки порожній панцир, який здуває вітер.

4. Листопад

Листки недовговічні. У більшості рослин вони живуть один сезон (декілька місяців) і обпадають на зиму, а в жарких країнах — на посушливу пору року. У вічнозелених рослин листки живуть довше — :! -5 років і обпадають не всі відразу, а змінюються поступово.

Листопад — одночасне обпадання листків у багаторічних рослин. И Україні він відбувається восени (є навіть така назва місяця — лис­топад). Перед листопадом у листках відбувається ряд змін. Частина поживних речовин з них відтікає в запасаючі тканини стебла та кореня. Зелені листки змінюють забарвлення,, вони стають жовтими або червоними. Це пов'язано з тим, що в хлоропластах разом з хло­рофілом містяться жовто-оранжево-червоні пігменти каротиноїди. Ллє зазвичай ми їх не бачимо, оскільки зелений колір хлорофілу переважає. Коли ж восени хлорофіл зруйнується, проявляється забарвлення каротиноїдів і листки стають жовтими або червоними. Листопад є пристосуванням рослин до несприятливих зимових умов. Узимку корені не поглинають холодну воду з ґрунту, і рослини можуть загинути від нестачі вологи, якщо листки, як і раніше, випаровуватимуть воду. Скидаючи листки, дерева різко зменшують площу випаровування і цим захищають себе від висихання. У вічнозелених рослин листки теж обпадають, хоча й поступово. Чому це відбувається? Річ у тому, що в процесі життєдіяльності в листку накопичують-і її шкідливі речовини. Рослини скидають листки, щоб позбутися їх.

Рослини називають листопадними, якщо вони якийсь відрізок часу протягом року перебувають у безлистому стані. Вічнозелени­ми рослинами називають ті рослини, які зберігають листки цілий рік, хоча найстаріші з них поступово обпадають. Тривалість життя зелених листків у різних рослин неоднакова, вона коливається від декількох днів до двадцяти років і більше.

^ IV. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів

Лабораторна робота № 7
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Біологія наука про живу природу iconБіологія наука про живу природу. Рослинний світ — складова частина природи. Мета
Тема. Біологія наука про живу природу. Рослинний світ — складова частина природи
Біологія наука про живу природу icon1. Вітаю вас, друзі, на біологічній грі «Зоряний час». Ведучий 2
Ведучий у нашій школі починається тиждень біології. І хоча ви ще не вивчаєте цей предмет, але всі знаєте І любите живу природу. А...
Біологія наука про живу природу iconПоняття та класифікація юридичних наук
Наука – сфера людської діяльності, що передбачає отримання нових знань про суспільство, природу чи техніку
Біологія наука про живу природу iconУроку
Географія — наука про природу Землі та її різно­манітність, про населення І його господарську ді­яльність, про взаємодію природи...
Біологія наука про живу природу iconСвітлана Валеріївна назаренко, Ірина Олександрівна філоненко
«Біологія» продовжується в 9 класі курсом „Біологія людини”, який містить розділи „Людина” та „Біологічні основи поведінки людини”....
Біологія наука про живу природу iconБіологія програма зовнішнього незалежного оцінювання
Програму зовнішнього незалежного оцінювання з біології розроблено на основі чинних програм для загальноосвітніх навчальних закладів:...
Біологія наука про живу природу iconТема. Хімія — наука про природу. Хімія в навколиш­ньому світі Цілі уроку
Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку, плану й основних...
Біологія наука про живу природу iconКалендарний план до курсу «Загальна географія» 6 клас
Географія – наука про природу Землі та її різноманітність, про населення І його господарську діяльність, про взаємодію природи І...
Біологія наука про живу природу iconПолітологія як наука. Предмет політології
Стосовно П. у зарубіжній І вітчизняній літературі часто вживаються терміни «політична наука», «наука про політику», «політична соціологія»,...
Біологія наука про живу природу iconС. – це наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом,...
Термін походить від лат. Societas – суспільство та грецьк logos наука, вчення, тобто „соціологія” це наука про суспільство. Фундатором...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка