Слухання "Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку"




Скачати 169.93 Kb.
НазваСлухання "Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку"
Дата конвертації06.03.2013
Розмір169.93 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
Слухання "Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку"
12 травня 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за підтримки членів та фахівців Української асоціації Римського клубу провів комітетські слухання "Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку".

За їх результатами Комітет схвалив рекомендації комітетських слухань Кабінету Міністрів України, Генеральній прокуратурі, Верховному Суду, Національній Академії Наук України, Раді міністрів АР Крим та облдержадміністраціям (див. текст нижче ).
СХВАЛЕНО

Рішенням Комітету

від 21 травня 2008 року № 14/2
РЕКОМЕНДАЦІЇ

комітетських слухань "Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку
Розвиток природно-заповідного фонду України (ПЗФ) має бути одним із основних пріоритетів екологічної політики держави. Природно-заповідний фонд має особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, слугує збереженню природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтриманню загального екологічного балансу і забезпеченню фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Природне довкілля є не лише природним середовищем проживання людини, а й природним капіталом, що надає людині безліч ресурсів та послуг. Людська цивілізація переходить від ери, в якій обмежуючим фактором розвитку був капітал, створений людиною, до ери, в якій таким дефіцитним чинником стає природний капітал. Логіка ефективних управлінських дій за таких умов вимагає максимального підвищення продуктивності використання природного капіталу та постійного нарощування інвестицій у збільшення його відновлювальної частини. Ядром відновлювального природного капіталу будь-якої нації є її природно-заповідний фонд.

Питання охорони природного довкілля, зокрема природно-заповідного фонду, треба також розглядати як один із пріоритетів європейської та євроатлантичної інтеграції України. Вимоги щодо вступу до Європейського Союзу передбачають впровадження протягом нетривалого перехідного періоду стратегії сталого (екологічно збалансованого) розвитку не лише на рівні документів, а й її реалізацію на практиці. Адаптація до принципів екологічної політики ЄС виявилася одним із найскладніших завдань для 10 посткомуністичних країн – нових членів ЄС.

Таким чином, збереження та розвиток природно-заповідного фонду України, зокрема біотичного і ландшафтного різноманіття, формування національної екомережі та її інтеграція до Всеєвропейської екомережі, є вкрай актуальним завданням державної політики.

Однак реальний стан заповідної справи в Україні нині викликає велике занепокоєння, оскільки владна діяльність в цій сфері суттєво ослабла і є недостатньо ефективною. Це призвело до відсутності стратегічного бачення розвитку заповідної справи, недоліків в системі управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, відвертих зловживань, пов'язаних з землевідведенням й нехтуванням чинного природоохоронного законодавства.

Протягом 1994-2005 рр. в Україні діяла Програма перспективного розвитку заповідної справи, яка визначила стратегію розвитку галузі у напрямку удосконалення управління, розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також підвищення їхньої ролі у соціально-економічному розвитку регіонів та держави в цілому. В результаті виконання цієї Програми було створено низку нових і розширено території існуючих об'єктів природно-заповідного фонду, що призвело до збільшення площі ПЗФ майже у 2 рази. З метою активізації діяльності влади у галузі було прийнято Указ Президента України від 23.05.2005 № 838/2005 "Про заходи щодо подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні".

Проте, в останні роки відбувся значний спад у розвитку заповідної справи та виявилися деякі вкрай негативні тенденції.

Послабився програмовий підхід в управлінні природно-заповідним фондом. Кабінетом Міністрів України мала бути розроблена нова державна програма розвитку природно-заповідної справи в Україні на період до 2020 р. Однак досі вона не прийнята. Також не прийнята передбачена законодавством Загальнодержавна програма збереження біотичного та ландшафтного різноманіття. Внаслідок цього в державі втрачені стратегічні механізми розвитку заповідної справи та бачення її перспектив.

Чинна "Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" виконується не повною мірою. Зокрема, не створені національні природні парки (НПП) «Меотида», «Приазовський» «Сиваський» (термін створення – 2000-2002 рр.), «Джарилгач», «Дністровський каньйон» (2002-2004), «Гранітно-степове Побужжя», «Сіверсько-Донецький» (2003-2005), «Центрально-Подільський » (2004-2006), «Самарський бір» (2005-2007) та інші. Загалом не створено 16 НПП, 3 біосферні заповідники, не розширено межі десяти об'єктів цих категорій ПЗФ. З грубим порушенням законодавства переносяться на віддалене майбутнє терміни створення низки передбачених програмою НПП, наприклад «Переяслав-Хмельницький» (перенесено на 2012 р.), «Центрально-Подільський (Бузькі пороги)» (на 2018 р.), «Передкарпатський» (на 2019 р.).

Значною проблемою є неузгодженість і недосконалість законодавства – земельного, лісового, природоохоронного та законодавства про місцеве самоврядування – у частині заповідної справи, що потребує внесення відповідних змін до чинного законодавства та розробки нових законодавчих актів. Необхідно врегулювати суперечності між різними законодавчими актами, що стосуються природно-заповідного фонду (Лісовий та Земельний кодекси України, Закон України "Про природно-заповідний фонд України", Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" тощо), законодавчо встановити пріоритетність заповідання природних територій над іншими видами користування.

В Україні практично відсутні морські природоохоронні акваторії, немає належної законодавчої та нормативно-правової бази для їх створення.

У системі Мінприроди не створено належної вертикальної структури управління, яка б забезпечувала управління і контроль за формуванням та утриманням природно-заповідного фонду в регіонах країни. Спостерігається надмірна розпорошеність територій та об'єктів ПЗФ за відомчою приналежністю.

Стан Державної екологічної інспекції на сьогодні не дозволяє їй повною мірою виконувати свої обов'язки. Кожна галузь природокористування має свої контролюючі органи, діяльність яких не координується належним чином. Це створює додаткові можливості для порушень у сфері охорони природи.

Система державної охорони природно-заповідних територій України не відповідає сучасним вимогам і міжнародним стандартам. Низький професійно-кваліфікаційний рівень працівників служби державної охорони, обмеженість їх прав та правова незахищеність, відсутність засобів індивідуального захисту та матеріально-технічної бази не дають можливості повною мірою забезпечувати охорону природних комплексів.

Через низький рівень фінансового і матеріально-технічного забезпечення погіршується і без того незадовільний стан функціонування установ ПЗФ, які фінансуються на рівні 35% від фактичних потреб. Не забезпечується належне фінансування природоохоронних заходів, наукових досліджень, еколого-освітньої, рекреаційної діяльності, практично не виділяються кошти на капітальні видатки. Відсутність транспорту, засобів зв'язку, обладнання, службових та лабораторних приміщень, рекреаційної інфраструктури, музеїв природи та інформаційних центрів роблять неможливим збереження унікальних природних комплексів та об'єктів.

Ускладнює стан справ відсутність єдиної системи оплати праці, соціальних гарантій та пільг, належних умов життя і праці працівників установ ПЗФ, кадрової політики, підготовки та перепідготовки професійних кадрів заповідної справи і фахівців з охорони біорізноманіття.

Унаслідок зазначених тенденцій сповільнилися темпи заповідання запланованих територій. Показник заповідності (відношення площі ПЗФ до території держави) на 01.01.2008 р. складає лише 4,95%, тоді як в країнах Європейського Союзу він становить в середньому близько 10%.

Зниження темпів зростання площі ПЗФ за рахунок створення нових та розширення територій існуючих об'єктів природно-заповідного фонду, яке спостерігається останніми роками, пов'язано також з процесом приватизації земель, що відбувається в Україні. Спостерігається часте небажання постійних користувачів і власників земельних ділянок, органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади усіх рівнів погоджувати створення нових об'єктів ПЗФ, тим більше вилучення земельних ділянок для надання їх в постійне користування створюваним установам ПЗФ. Практично втрачено перевагу для розширення ПЗФ до науково обґрунтованих рівнів, яку Україна мала до початку приватизації та розпаювання земель.

Повільними темпами встановлюються межі в натурі (на місцевості) територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Так, станом на 01.01.2008 р., межі територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення встановлені в натурі у середньому на 45% від їх загальної площі, а місцевого значення – лише на 28%. Відсутність правовстановчих документів, зокрема проектів організації територій, актів на землю, винесених в натуру меж територій та об'єктів ПЗФ, призводить до незаконного захоплення земель природно-заповідного фонду  чи загрози їх втрати. Такі факти повсюдно поширені, насамперед в АР Крим, м.Києві, Івано-Франківській, Одеській, Миколаївській, Донецькій областях.

Проводяться масові зміни меж населених пунктів, до складу яких включаються як перспективні для заповідання природні території, так і існуючі заповідні об'єкти, які згодом переводяться у землі житлової забудови з подальшою приватизацією. Аналогічна ситуація складається і з землями в заплавах річок, які мають водоохоронну цінність. Ці землі в багатьох областях розпайовуються та надаються в приватну власність попри те, що законодавством заборонено їх розорювати, надавати під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також для садівництва та городництва.

Існує також гостра проблема збереження вже існуючих об'єктів природно-заповідного фонду. Зокрема, непоодинокими є випадки зняття статусу об'єктів ПЗФ із заказників місцевого значення.

Найбільш типовими проблемами у практичному плані є:

- відсутність механізмів економічного стимулювання для створення нових об'єктів природно-заповідного фонду та відшкодування збитків земле-користувачам, а також механізму викупу земельних ділянок для заповідання;

- відмова відповідних державних органів та організацій надавати погодження на заповідання територій з огляду на корпоративний чи  індивідуальний інтерес в приватизації цінних земельних ділянок;

- відсутність фінансування на місцевому рівні та недостатнє фінансування на державному рівні для виконання заходів щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду;

- фінансова незабезпеченість інвентаризації природних територій з метою встановлення їх природної цінності та придатності для заповідання;

- недостатня якість земельної кадастрової документації;

- недостатня чисельність працівників територіальних органів Мінприроди та Державної служби заповідної справи для виконання завдань заповідної справи у складних сучасних умовах домінування ринку і приватних інтересів;

- недостатня екологічна свідомість і необізнаність громадян, представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо необхідності збереження природного середовища;

- низький рівень виконавчої дисципліни, зокрема у частині виконання державних екологічних програм.

Гостро постає проблема державного контролю за виконанням природоохоронного законодавства України. Сучасний стан дотримання вимог законодавства в частині функціонування об'єктів природно-заповідного фонду є вкрай незадовільним. Зокрема, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування повсюдно порушують вимоги законодавства в цій сфері. Однак належної оцінки з боку правоохоронних органів ці факти не отримують.

У 2008 році органами прокуратури порушена незначна кількість (лише 30) кримінальних справ стосовно порушення законодавства у сфері заповідної справи, із них тільки третина направлена до суду.

Судові органи також не проявляють належної принциповості при розгляді справ щодо порушень законів у сфері природно-заповідної діяльності.

Підсумовуючи викладене, Комітет зазначає, що для забезпечення ефективного та перспективного розвитку природно-заповідної справи в Україні необхідно сконцентрувати увагу на таких стратегічних напрямках діяльності:

- створити законодавчу та інституційну базу для впровадження стратегії сталого розвитку і управлінської моделі "еко-соціальної ринкової економіки" й інтеграції їхніх принципів у секторальну політику, зокрема в заповідну справу;

- внести зміни і доповнення до чинної законодавчої і нормативно-правової бази, розробити та прийняти нові законодавчі акти в контексті сучасних ринкових відносин та глобалізаційних процесів;

- відновити і розвинути програмовий підхід в управлінні природно-заповідним фондом та невідкладно прийняти необхідні державні програми;

- забезпечити належний інституційний розвиток заповідної справи в системі виконавчої влади;

- збільшити чисельність кадрів шляхом підготовки і залучення  професійних фахівців, які мають сучасне мислення та знання;

- наростити фінансове і матеріально-технічне забезпечення заповідної справи на національному та місцевому рівнях;

- вжити дієвих заходів із поглиблення екологічної просвіти та освіти громадян й службовців органів державної влади та місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного Комітет рекомендує:

І. Кабінету Міністрів України:

1. Створити Національну раду зі сталого розвитку України.

2. До 01.09.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", у якому передбачити вирішення таких питань:

- спрощення порядку створення територій і об'єктів природно-заповідного фонду та резервування природних територій для подальшого заповідання, особливо в частині погодження з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та землекористувачами;

- врегулювання питання створення охоронних зон заповідних територій;

- запровадження механізмів економічного стимулювання створення нових заповідних територій та викупу земельних ділянок для наступного заповідання, компенсації втрат землекористувачам, на землях яких створюються нові заповідні території;

- встановлення обов'язкового погодження зміни власників чи користувачів у межах територій ПЗФ з територіальними органами Мінприроди, врегулювання розподілу повноважень між адміністраціями установ ПЗФ та власниками і користувачами земельних ділянок, що увійшли до складу об'єктів ПЗФ без їхнього вилучення;

- вдосконалення управління та координації діяльності підрозділів служб державної охорони установ природно-заповідного фонду, забезпечення працівників служби державної охорони правовим та соціальним захистом;

- встановлення дієвої системи управління й охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, для управління якими не створюються спеціальні адміністрації;

- запровадження ефективних механізмів ідентифікації, попередження та зменшення негативних впливів від антропогенних та природних загроз екосистемам територій та об'єктів ПЗФ;

- посилення системи державного контролю у сфері додержання вимог режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- вдосконалення процедури персональної відповідальності посадових осіб за порушення законодавства щодо природно-заповідного фонду, в тому числі щодо створення об'єктів та встановлення їх меж.

3. До 01.10.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України проект змін до законів, спрямованих на врегулювання невідповідностей та суперечностей між різними законодавчими актами, що стосуються природно-заповідного фонду, встановивши пріоритетність заповідання та збереження природних територій над іншими видами користування.

4. До 01.09.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України проект закону про встановлення мораторію на вилучення (відчуження) земельних ділянок з територій та об'єктів природно-заповідного фонду, межі яких не встановлені у натурі (на місцевості) або є спірними, чи землі яких не переведені до категорії земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

5. До 01.10.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України проект змін до Земельного кодексу України щодо:

- встановлення мораторію на зміну цільового призначення земель природно-заповідного, історико-культурного та іншого природоохоронного призначення, земель водного фонду в межах водоохоронних зон, розширення меж населених пунктів за рахунок включення до них перспективних для заповідання природних територій та існуючих заповідних об'єктів;

- розширення переліку особливо цінних земель;

- заборони вилучення земель природно-заповідного, історико-культурного та іншого природоохоронного призначення;

- обов'язкового переведення територій та об'єктів ПЗФ до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

6. До 01.10.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України проект змін до Водного кодексу України щодо особливостей використання поверхневих та підземних вод для збереження біорізноманіття на територіях природно-заповідного фонду в маловодних регіонах України.

7. До 01.10.2008 р. внести на розгляд Верховної Ради України проекти змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення природо-охоронного законодавства на територіях природно-заповідного фонду, зокрема за прийняття протиправних рішень щодо розпорядження земельними ділянками в межах територій і об'єктів ПЗФ та зарезервованих під заповідання земель.

8. До 01.08.2008 р. подати до Верховної Ради України проект Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року".

9. Передбачати у щорічних державному та місцевих бюджетах необхідні видатки для створення й утримання територій та об'єктів ПЗФ усіх категорій, а також для викупу земельних ділянок для наступного заповідання, компенсації втрат землекористувачів, на землях яких вони створюються.

10. Передбачити у проекті закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та в Державному бюджеті України на 2009 рік видатки в обсягах, необхідних для повного виконання робіт з установлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також для виготовлення та видачі державних актів на право постійного користування землею установам ПЗФ.

Утворити, починаючи з 2009 року, нову бюджетну програму "Розвиток заповідної справи" Державного фонду охорони навколишнього природного середовища України.

11. Внести зміни та доповнення до Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1094, щодо спрощення процедури встановлення меж існуючих територій та об'єктів ПЗФ, передбачивши можливість встановлення меж на підставі технічної документації з метою прискорення проведення робіт, запобігання подвійного погодження і зменшення необхідних для цього коштів.

12. Внести зміни та доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.1998 р. № 521 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" щодо суттєвого підвищення розміру такс та поширення дії цієї постанови на господарські зони регіональних ландшафтних парків.

13. Внести до переліку видів діяльності, що належать до природо-охоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147, встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

14. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2000 р. № 1127 "Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України", щодо розширення прав працівників установ ПЗФ в частині притягнення до відповідальності винних осіб за порушення дотримання природоохоронного законодавства на територіях та об'єктах ПЗФ.

15. Розробити та затвердити Програму створення і забезпечення функціонування пожежно-хімічних станцій в установах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.

16. До 01.01.2010 р. завершити встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду, меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, меж земельних ділянок лісогосподарського призначення.

17. До 01.01.2010 р. провести інвентаризацію природних територій, зокрема ділянок морського узбережжя та заплав великих і середніх річок, для виявлення найбільш цінних земель з метою подальшого ïх заповідання.

18. До 01.01.2011 р. провести інвентаризацію морських акваторій та внести до Верховної Ради України проекти законодавчих актів, необхідних для створення системи морських природоохоронних об'єктів.

19. Забезпечити недопущення зниження природоохоронного статусу існуючих територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема створення національних природних парків на основі природних заповідників.

20. Розглянути можливість створення нових територій та об'єктів ПЗФ за рахунок земель, які виведені з сільськогосподарського користування, земель, що надавалися для потреб Міноборони, які мають значну природну цінність і на даний час не використовуються за призначенням, а також заплавних ділянок річок, зокрема р. Десни, Прип'яті, Дніпра, Південного та Західного Бугу, Дністра та Сіверського Дінця.

21. Збільшити чисельність штатних одиниць Державної служби заповідної справи, державних екологічних інспекцій на місцевому рівні, а також територіальних органів Мінприроди, створивши в ïх складі окремі відділи з питань екомережі та заповідної справи.

22. Доручити Мінекономіки та Мінфіну розробити механізм економічного заохочення суб'єктів господарської діяльності до розвитку та підтримки територій та об'єктів ПЗФ.

23. Доручити Міносвіти розробити пропозиції щодо:

- впровадження дошкільних, шкільних, позашкільних програм та програм  для вищої школи екологічної освіти та формування екологічної свідомості стосовно збереження біотичного і ландшафтного різноманіття;

- координації співпраці між науковими колективами університетів та науковими відділами заповідників і національних природних парків.

24. Забезпечити в ІІІ кварталі 2008 р. проведення колегій в Мінприроди, Міносвіти, Мінагрополітики, МНС, Міноборони, Держкомземі, Держводгоспі, Держкомлісгоспі із запрошенням відповідальних осіб і експертів НАН України та УААН з питань дотримання природоохоронного законодавства в галузі заповідної справи та розвитку природно-заповідного фонду.

25. На виконання Закону України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки" завершити створення біосферних заповідників та національних природних парків (НПП), терміни створення яких станом на 01.05.2008р. були прострочені. Зокрема:

- створити в ІІІ кварталі 2008 р. НПП «Гранітно-степове Побужжя» ім. С.Таращука (Миколаївська обл.);

- створити в ІV кварталі 2008 р. НПП «Приазовський» (Запорізька обл.), НПП «Меотида» (Донецька обл.), НПП «Сиваський» (АР Крим), НПП «Дністровський каньйон» (Тернопільська обл.), НПП «Тростянецько-Ворсклянський» (Сумська обл.);

- створити в 2009 р. НПП «Центрально-Подільський» (Бузькі пороги) (Вінницька обл.), НПП «Переяслав-Хмельницький» (Київська обл.) НПП «Самарський бір» (Дніпропетровська обл.), НПП «Кінбурнська коса» (Миколаївська обл.).

26. До 01.01.2009 р. розширити територію Канівського природного заповідника за рахунок частини РЛП «Трахтемирів» і урочища «Бучак» (Канівський район), території виробничого підрозділу «Михайлівське лісництво» ДП «Канівський лісгосп», заплави річки Дніпро між селами Прохорівка та Бубнівська Слобідка вздовж гирла річки Горіхівка (Канівський та Золотоніський райони).

27. В проекті Закону України "Про затвердження Загальнодержавної цільової екологічної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року" передбачити створення:

-  в м. Севастополь національного природного парку на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення «Мис Айя» та «Байдарський»;

- НПП «Київські острови» в межах міста Києва з включенням території регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», островів Труханів та Жуків;

- в Черкаській області НПП  «Черкаський бір»;

- в Чернівецькій області НПП «Черемоський» на базі існуючого однойменного регіонального ландшафтного парку;

- в Чернігівській області Міжрічинського НПП на базі існуючого однойменного регіонального ландшафтного парку;

- НПП «Подесіння» в межах заплави річки Десна в Київській та Чернігівській областях;

- природного заповідника «Древлянський» (Житомирська обл..);

- НПП «Сульський» в верхів'ях ріки Сула (Сумська обл.);

- спеціального Чорнобильського біосферного заповідника.

ІІ. Генеральній прокуратурі України:

1. Організувати разом із Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України перевірки додержання природоохоронного та земельного законодавства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду. Про результати перевірки поінформувати Комітет до 01.10.2008 р.

2. Провести колегію з питань дотримання природоохоронного законодавства в сфері заповідної справи та розвитку природно-заповідного фонду.

ІІІ. Верховному Суду України проаналізувати стан розгляду судових справ щодо порушення природоохоронного законодавства на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

ІV. Національній Академії Наук України розробити:

- спільну програму НАН України, МОН та Мінприроди з проведення наукових досліджень на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;

- пропозиції щодо створення навчально-методичних центрів з організації моніторингових робіт для підвищення кваліфікації наукових співробітників установ природно-заповідного фонду на базі установ ПЗФ, що перебувають в підпорядкуванні НАН України.

V. Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям провести засідання колегій з питань дотримання природоохоронного законодавства в сфері заповідної справи та розвитку природно-заповідного фонду та екомережі.

VІ. Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянути питання про хід виконання цих рекомендацій на засіданні Комітету в жовтні 2008 р.

Прес-служба Української асоціації Римського клубу

Дата: Четвер, 12 Червень 2008

Схожі:

Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconПояснювальна записка до проекту Закону України про внесення змін до Закону України
Однак, як засвідчили комітетські слухання "Природно-заповідний фонд України: стан І перспективи розвитку" (12. 05. 2008 р.), реальний...
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconЗакон УкраЇни Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України"
Внести до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №34, ст. 502
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconЗаконодавство України про природно-заповідний фонд
Автономної Республіки Крим у відповідних відмінках згідно із Законом n 1287-xiv ( 1287-14 ) від 14. 12. 99 )
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" icon62n19t06jd Інвентаризація світового значення раритетних дендроекзотів...
Ключові слова: інвентаризація, раритетні дендроекзоти, природно-заповідний фонд, Полтавська область, Червоний список мсоп, Європейський...
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconОбгрунтування доцільності внесення змін до статті 52 Закону України
Закону України «Про природно-заповідний фонд України» через неможливість іншім шляхом перебороти супротив створенню нпп «Сіверсько-Донецький»....
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconЗаконукра ї н и
Червоної книги України, регулюються законами України "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про тваринний...
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconДипломна робота на тему: Інтеграція України до єс. Шляхи І перспективи розвитку
Розділ І. Сучасний стан розвитку єс та передумови інтеграції України в європейській економічний простір
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconПро стан І перспективи розвитку професійно-технічної освіти в Україні постанова
Верховна Рада України відзначає, що Уряд України проводить певну роботу щодо розвитку професійно-технічної освіти, але ситуація,...
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconРеферат з дисципліни «Туризм» на тему: Стан, проблеми та перспективи...
Огляд літературних джерел щодо проблем та перспектив розвитку туризму в Україні
Слухання \"Природно-заповідний фонд України: стан та перспективи розвитку\" iconСтан та перспективи розвитку хімічної та нафтохімічної промисловості...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка